Радевича Віталія Івановича на тему: регламент

Вид материала

Содержание

0,5 (печінка) 1,0
Закінчення таблиці 2.6.1
2.7 Порівняння за іншими забруднюючими речовинами
Максимальний допустимий вміст елементу, мг/кг
Хімічні контамінанти
2.8 Ефективність регламентації безпеки м’яса та продуктів його перероблення
Пропозиції та рекомендації
Перелік посилань

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Продовження таблиці 2.6.1

1	2	3	4	5	6
	Кадмій	1,0 (нирки)		0,5 (печінка) 1,0 (нирки)
	Миш’як	1,0 (нирки)
	Ртуть	0,2(нирки)
	Мідь	20,0(нирки)
	Цинк	100,0(нирки)
	Олово	-
М’ясопродукти	Свинець	0,5(Ковбаси та кулінарні вироби з м’яса, консерви з м’яса птиці в скляній тарі) 1,0 (консерви з м’яса птиці у збірній жерстяній тарі)			0,5
	Кадмій	0,05(Ковбаси та кулінарні вироби з м’яса, консерви з мяса птиці в скляній тарі) 0,1(консерви з мяса птиці у збірній жерстяній тарі)
	Миш’як	0,1
	Ртуть	0,03
	Мідь	5,0
	Цинк	70,0

Закінчення таблиці 2.6.1

1	2	3	4	5	6
	Олово	200 (для консервів з м’яса та птиці у збірній жерстяній тарі)	200 (для продуктів у тарі, що містить олово) 50 (для продуктів у іншій тарі)		200 (для продуктів у тарі, що містить олово) 50 (для продуктів у іншій тарі)

2.7 Порівняння за іншими забруднюючими речовинами

Афлатоксин В₁. За МБТ 5061 у м’ясі та птиці свіжих, охолоджених та морожених, ковбасних і кулінарних виробах, консервах контролюють афлатоксин В₁. Його допустимий вміст складає 0,005 мг/кг.

За міжнародними та європейськими нормами мікотоксини контролюють за CODEX STAN 193 та Директивою 1881/2006. Згідно цих документів з усієї групи афлатоксинів у продуктах тваринництва, а саме - молоці, контролюють афлатоксин М₁. Результати порівняльного аналізу міжнародних та європейськи норм подано у таблиці 2.8.

Таблиця 2.7.1 Допустимі норми афлатоксину М₁ за CODEX STAN 193 та Директивою 1881/2006

Назва афлатоксину	Максимальний допустимий вміст елементу, мг/кг
Назва афлатоксину	CODEX STAN 193	Директивою 1881/2006
Афлатоксин М₁	0,5	0,05

Як видно з таблиці 2.7.1, європейські норми стосовно афлатоксину жорсткіші, вони в десять разів менше міжнародних.

Таким чином, оптимізація вітчизняних норм за мікотоксинами на даний час непотрібна.

Хімічні контамінанти. За CODEX STAN 193 у харчових продуктах контролюють такі забруднюючі речовини як акрилонітрил та вінілхлорид. Це синтетичні речовини, які відсутні у природі. Вони можуть входити до складу різних полімерних матеріалів, які застосовуються для виготовлення паковань харчових продуктів, і переходити з пакування у сам продукт.

За вітчизняними нормами таких обмежень за цими чи іншими аналогічними речовинами не встановлено з тої причини, що всі матеріали, які збираються використовувати для виготовлення паковань харчових продуктів повинні пройти дослідження щодо можливості такого використання у центральному органі виконавчої влади у сфері охорони здоров’я і отримати його дозвіл.

Тому на даному етапі, враховуючи особливості процедури використання матеріалів для паковань, вносити норми щодо хімічних забруднювачів, які надходять з паковань, недоцільно.

Нітрозаміни. За МБТ 5061 у м’ясі та птиці свіжих, охолоджених та морожених, ковбасних і кулінарних виробах, консервах контролюють нітрозаміни. Їх допустимий вміст складає 0,002 мг/кг. До міжнародних та європейських документів ці речовини е внесені, тому будь-які зміни цього показника на даний момент недоцільні.

2.8 ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ БЕЗПЕКИ М’ЯСА ТА ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБЛЕННЯ

М’ясо – один з найважливіших продуктів у раціоні пересічних українців. Так, на даний час фактичне споживання українцями м’ясних продуктів на душу населення забезпечує раціональні норми на 52%. На внутрішньому ринку близько 95% м’яса та продуктів його перероблення складає продукція українського виробника.

Проте за умови вступу України в СОТ на внутрішній ринок надходить велика кількість імпортованої сировини. Наприклад, за лютий-квітень 2011 р. об’єм імпортно-експортних операцій держави з країнами ЄС мав негативне сальдо зовнішній торгівлі, а саме: імпорт м’яса ВРХ свіжого та охолодженого склав 4006 кг, експорт – 600 кг. Основною причиною, з якої Україна не експортує м’ясо в країни ЄС, є відсутність в державі приміщень, устаткування для забою худоби, а також переробних підприємств, які б відповідали європейським вимогам. Відмічається також низька якість української яловичини. За даними Мінсільгоспу США, в 2005 р. тільки 0,7% усього поголів’я ВРХ було представлено в Україні м’ясними породами. У зв’язку з цим, на забій йдуть або корови після останньої лактації, або тварини з низькою продуктивністю, або нездорові. На протязі останніх років частка України на світовому ринку як експортера м’яса зійшла нанівець, причиною чого стало постійне зменшення поголів’я худоби і зниження виробництва м’яса [Держкомстат, 2010].

На внутрішньому ринку близько 95% м’яса та продуктів його перероблення складає продукція українського виробника. Це може призвести до послаблення позицій національних виробників на внутрішньому агропродовольчому ринку, в зв’язку з чим прискоряться темпи росту безробіття у сільській місцевості.

В цілому, ситуація у галузі тваринництва лишається дуже складною.

За січень–березень 2011р. господарствами всіх категорій реалізовано на забій 746 тис.т худоби та птиці (у живій вазі), що на 5,0% більше порівняно з відповідним періодом 2010р., вироблено 2,0 млн.т молока (на 1,3% менше). В аграрних підприємствах відбулося зростання реалізації худоби та птиці на забій – на 11,3%, виробництва молока – на 0,8%. Господарства населення скоротили виробництво м’яса (на 1,6%) і молока (на 1,9%). Частка населення в загальному виробництві цих продуктів тваринництва становила відповідно 46% і 75% .

За розрахунками, на 1 квітня 2011р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 5,0 млн. голів (на 6,3% менше, ніж на 1 квітня 2010р.), у тому числі корів – 2,7 млн. (на 3,9% менше); свиней – 8,0 млн. (на 2,0% більше), овець і кіз – 2,2 млн. (на 1,9% менше), птиці всіх видів – 190,3 млн. голів (на 8,8% більше). У домогосподарствах утримувалось 68,8% загальної чисельності великої рогатої худоби, у тому числі корів – 77,7%, свиней – 54,9%, овець і кіз – 82,8%, птиці всіх видів – 42,0%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–березень 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010р. зросли на 21%, у тому числі продукції рослинництва – на 46%, тваринництва – знизилися на 1%. У березні 2011р. порівняно з лютим середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції зросли на 9%, у тому числі продукції рослинництва – на 11%, тваринництва – на 8%.

У 2005 р. відбулося зниження українською владою імпортного мита на м’ясо. На свіжу, охолоджену, морожену яловичину, свинину імпортний тариф тепер становить 10% митної вартості, але не менше 0,6 євро за кг. Для порівняння відзначимо, що в 2002 р. на свіжу й охолоджену яловичину тариф був 30% від вартості, але не менше 0,5 євро за кг, на морожену яловичину – 30 % вартості, але не менше 1 євро за кг, на свинину – 10% вартості, але не менше 1 євро за кг. Таке зниження вкупі з постійним зменшенням поголів’я ВРХ призвело до різкого збільшення імпорту м’яса в Україну.

В цьому випадку оптимізація показників безпеки м’яса та продуктів його перероблення може підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зменшити негативні соціальні наслідки.

Однак вступ у СОТ та вихід вітчизняних виробників на світові ринки може мати і позитивні наслідки. Головними позитивними наслідками для аграрного сектора може стати:

стимулювання технологічного оновлення і переозброєння національного виробництва у відповідності із світовими стандартами;
збільшення іноземних інвестицій в АПК;
збільшення прогнозування, прозорості і послідовності економічної політики уряду у сфері сільського господарювання, що зменшить ризики ведення бізнесу і стимулюватиме інвестиційну діяльність у секторі;
скорочення транспортних та інших коштів на ведення бізнесу, що буде сприяти конкурентоспроможності українських сільськогосподарських товарів.

З цієї точки зору безпечніша продукція вітчизняних виробників м’яса може зробити їх більш привабливими як для споживачів, так і для потенційних інвесторів.

Тому галузі тваринництва та харчовому секторі м’ясної промисловості вкрай необхідна дієва державна програма стратегічного планування, фінансова підтримка з боку державних органів, забезпечення законодавчої бази та оптимізація показників безпеки м’яса і м’ясопродуктів для залучення іноземних інвестицій, зростання довіри споживачів, росту іміджу держави в цілому. Перспективи м’ясної галузі України значною мірою залежать від забезпечення та гарантування гармонізованих стандартів якості та безпечності агропродовольчої продукції за міжнародними вимогами.

ВИСНОВКИ

З метою оптимізації показників безпеки м’яса та продуктів його перероблення був проведений порівняльний аналіз вітчизняних, європейських та міжнародних документів, які встановлюють допустимі рівні показників безпеки харчових продуктів.

У результаті проведених досліджень зроблені висновки:

1. Вітчизняні документи, порівняно з європейськими і міжнародними, містять незначну кількість ветеринарних препаратів та радіонуклідів, але норми за цими показниками безпеки у вітчизняних документах жорсткіші. Тому оптимізація вітчизняних показників можлива через розширення переліків ветеринарних препаратів та радіонуклідів.

2. Такі показники безпеки як афлатоксин В₁ та нітрозаміни присутні у вітчизняних документах та відсутні у міжнародних і європейських. З цієї причини оптимізація цих показників на даний час недоцільна.

3.За міжнародними документами контролюють вміст деяких синтетичних полімерів, які можуть міститися в пакованні. Враховуючі особливості надання дозволу для використання матеріалів у контакті з харчовими продуктами, внесення цих показників до вітчизняних документів на даному етапі є недоцільним.

ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пропонуємо переглянути і розширити переліки ветеринарних препаратів, радіонуклідів, пестицидів.
Пропонуємо переглянути норми свинцю у свіжому м’ясі.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 13.09.2001р. №2681 – III.

2. Позняковський В.М. Гигиенические основы питания, безопасность и експертиза продовольственого товаров: Ученик. 2-е узд., испр. и доп. – Новосибирск: Издательство Новосиб. ун- та 1999. – 448с.

3. К вопросу о применении в животноводстве кормовых антибиотиков/Информационный материал – Москва, 1991. - №336(91). – 9 с.

4. Хмельницький Г.О., та ін. Ветеринарна фармакологія – Харків: Вид. «Парітет» ЛТД, 1995, - 480 с.

5. Гуфрій Д. Використання антибіотиків у тваринництві – порятунок чи поява нової проблеми при прогресуючому зростанні опірності мікроорганізмів проти них // Сучасна ветеринарна медицина. - № 5. – 2005. – с. 20-22

6. Вечеркин А.С. Нерациональное использоваие антибиотиков в животноводстве// Ветеринария. - № 6. – 2006. – с. 7-9

7. Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів. – К.: Урожай, 1993. – 192с.

8. Безвредность пищевых продуктов. Г.Р. Робертс, Э.Х. Март, В.Дж. Сталс и др../Под ред.. Г.Р. Роберта. – Пер. с анг. – М.:Агропромиздат, 1986. – 287 с.

9. Вяйзенен Г.Н. и др. Концентрація тяжелых металлов в продуктах животноводства // Зоотехнія. – 2002. - №8. – с. 27 - 30.

10. Новиков В.А., Тремасов М.Я. Техногенное воздействие тяжелых металлов // Зоотехнія. – 2005. - №7. – с. 51 - 55.

11. Електронний ресурс: //www.Ecologie.php Влияние различных химических веществ, содержащихся в воде, на живые организмы и человека, 17.11.2007.

12. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 1999. – 272с.

13. Смирнов В., Зайченко А., Рубежняк И. Микотоксины: фундаметальные и прикладные аспекты // Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. - № 11. – 2006 р. – с. 14-18

14. Коваленко Л.І. Радіаційна ветеринарно-санітарна експертиза об’єктів ветеринарного контролю. – К.: «Вища школа», 1994. – 318 с.

15. Белов А.Д., Киршин В.А. Радіобіологія. – М.: Колос, 1981. - 255с.

16. Гудков І.М., Вінничук М.М. Сільськогосподарська радіобіологія: Навч. посіб. для аграр. вищ. навчальних закл. – Житомир: ДАУ, 2003. – 472с.

17. Корзун В.Н. Роль пищевых веществ в накоплении цезия-137 и стронция-90 в организме // Врачебное дело. – 1980. – №2. – С. 99-101.

18. Ильин Л.А. Основы защиты организма от воздействия радиоактивных веществ. – М.: Атомиздат, 1977. – 256 с.

19. Москалев Ю.И., Дибобес И.К., Журавлев В.Ф., Рядов В.Г., Моисеев А.А., Терман А.В. Концепция биологического риска воздействия ионизирующего излучения.- М., Атомиздат, 1973 г.

20. МБТ № 5061-89 Медико – биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 1.08.89 року.

21. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктів, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від 2001-09-20 №137.

22. ГН 6.6.1.1–130 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді, затверджені наказом МОЗ України від 03.05.2006 № 256.

23. Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини за результатами, яких видається ветеринарне свідоцтво(ф-2) №87 18.11.2003.

24. Commission Regulation (EC) No 1881/2006 of 19 December 2006 setting maximum levels for certain contaminants in foodstuffs. - Official Journal of the European Union, 20.12.2006.

25. Council Regulation (EEC) No 2377/90 of 26 June 1990 laying down a Community procedure for the establishment of maximum residue limits of veterinary medicinal products in foodstuffs of animal origin - Official Journal of the European Union, 1997.

26. Commission Regulation (EC) No 1815/2001 of 14 September 2001 amending Annexes I, II and III to Council Regulation (EEC) No 2377/90 laying down a Community procedure for the establishment of maximum residue limits of veterinary medicinal products in foodstuffs of animal origin. - Official Journal of the European Communities 15.9.2001

27. Codex Alimentarius Commission Maximum Residue Limits for Veterinary Drugs in Foods Updated as at the 29th Session of the Codex Alimentarius Commission (July 2006)

28. Codex Alimentarius Commission Maximum Residue Limits for Pesticides in Foods Updated as at the 28th Session of the Codex Alimentarius Commission (June 2006)

29. CODEX STAN 193-1995 Codex General Standard For Contaminants And Toxins In Foods

30. CODEX STAN 89-1981 Codex Standard FOR LUNCHEON MEAT

31. CODEX STAN 96 – 1981 Codex Standard FOR COOKED CURED HAM

32. CODEX STAN 97 – 1981 Codex Standard FOR COOKED CURED PORK SHOULDER

33. CODEX STAN 98– 1981 Codex Standard FOR COOKED CURED CHOPPED MEAT

34. Смирнов А.М. Контроль качества и безопасности мяса и мясопродуктов // Ветеринария. – 2006. - №8 . – с.3 – 5

АНОТАЦІЇ

Радевич Віталій Іванович. «Регламентація безпечності м’яса та м’ясопродуктів в Україні та пропозиції щодо адаптації до міжнародних вимог і норм», 2011 р., 70 сторінок.

Проаналізовані вітчизняні, європейські та міжнародні документи, які установлюють показники безпеки харчових продуктів. Встановлена необхідність розширення переліків антибіотиків, пестицидів, радіонуклідів та доцільність оптимізації норм за деякими токсичними елементами.

На основі проведеного аналізу дані практичні рекомендації щодо оптимізації показників безпеки м’яса та продуктів його перероблення в Україні.

АННОТАЦИИ

Радевич Виталий Иванович. «Регламентация безопасности мяса и мясопродуктов в Украине и предложения относительно адаптации к международным требованиям и нормам», 2011 г., 70 страниц.

Проанализированы отечественные, европейские и международные документы, которые устанавливают показатели безопасности пищевых продуктов. установлена необходимость расширения перечней антибиотиков, пестицидов, радионуклидов и целесообразность оптимизации норм некоторых токсичных элементов.

На основе проведенного анализа даны практические рекомендации относительно оптимизации показателей безопасности мяса и продуктов его переработки в Украине.

ANNOTATION

Radevich Vitalyi Іvanovich. «The regulation of safety of meat and meat products in Ukraine and suggestions concerning adaptation to the international requirements and norms », 2011, 70 pages.

Domestic, European and international documents which established parameters of meat safety have been analyzed. Lists of veterinary drugs, pesticides, radionuclides and optimization of toxic elements norms could be broaden .

Due to this analysis practical recommendations on optimization of meat safety parameters are given for National normative documentation.

ДОДАТКИ

Blog

Радевича Віталія Івановича на тему: регламент

Содержание

3

М’ясопродукти

3