Радевича Віталія Івановича на тему: регламент
| Вид материала | Регламент |
- України Миговича Івана Івановича, Сівковича Володимира Леонідовича І Юхновського Олега, 1348.42kb.
- Gutter=47> До 200-річчя від дня народження Миколи Івановича Пирогова пройдуть IV міжнародні, 46.16kb.
- Реферат На тему: Борис Олійник, 48.19kb.
- Калнишевського Петра Івановича (1690-1803), політичного І військового діяча, останнього, 32.17kb.
- В. М. Микитюку студента 3 курсу 1 групи (або 1 курсу стн) технологічного факультету, 13.55kb.
- Государственный Комитет Российской Федерации по физической культуре и спорту Российская, 136.82kb.
- Регламент роботи семінару, 20.01kb.
- Проект технический регламент «Требования безопасности к шахтным подъемным установкам», 478.49kb.
- Слідами запорожців, 7548.99kb.
- Провісник долі України, 185.66kb.
Рівень гармонізації ГОСтів на м’ясо і м’ясопродукти ще нижче та складає 10,6% від загальної кількості.
Згідно даним Комітету ISO на м’ясо та м’ясну продукцію ( код 67.120) існує 40 НД, на методи виявлення норм небезпечних чинників 19 (СEN) та 16 (ISO) нормативних документів, але підвищення якості та безпечності агропродовольчої продукції тваринного походження шляхом регулювання триває.
2 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Об’єкти, матеріали та методи досліджень
Об’єкт дослідження – безпечність продуктів харчування.
Предмет дослідження – регламентація показників безпеки м’яса і продуктів його перероблення.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз різних груп показників безпеки за вітчизняними та європейськими і світовими нормами., на основі аналізу дати рекомендації щодо оптимізації максимально допустимих рівнів показників безпеки м’яса і продуктів його перероблення у вітчизняних документах.
Завдання дослідження:
- вивчити документи у яких закріплені МДР показників безпеки в Україні в Євросоюзі та у світовому співтоваристві;
- провести кількісне і якісне порівняння показників безпеки за вітчизняними та світовими нормами;
- на основі проведеного порівняння дати рекомендації щодо оптимізації вітчизняних показників безпеки.
Методи дослідження – під час дослідження користувались такими методами як порівняння, аналіз, узагальнення, системний підхід.
2.2 Коротка характеристика ВП НУБІП «Навчально-дослідне господарство „Ворзель”»
ВП НУБІП «Навчально-дослідне господарство „Ворзель”» спеціалізується на молочному і м’ясному тваринництві. Під час проходження практики студенти можуть вивчати весь цикл розведення абардин-ангуської та української чорно-рябої породи великої рогатої худоби, вирощування овочів у теплицях. У господарстві вирощують овес, картоплю, овочі, кукурудзу, однорічні та багаторічні трави.
Науково-дослідна станція знаходиться на межі Полісся та Лісостепової зони.
Місце розташування господарства «Ворзель»
Адреса: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Крупської, 2
Директор: Лучко Микола Васильович
Історична дата утворення: 1938 рік
Галузі згідно КВЕД:
01.1 Рослинництво
01.2 Тваринництво
01.21.0 Розведення великої рогатої худоби
01.4 Надання послуг у рослинництві і тваринництві; облаштування ландшафту
Відстань до м. Київ:
залізницею 9 км
шосейними шляхами 7 км
Територія (тис.га): 0.746
Населення міське (тис.осіб): 5.777
Щільність населення (осіб/кв.км): 774.400
Агрокліматичні умови господарства
Температурні умови. У найхолоднішому місяці – січні – середня температура повітря коливається від –7...8° на сході зони до –4° на заході. Середня температура в лютому майже така ж сама, як і в січні. Абсолютні мінімуми температури знаходяться в межах –33...38° і бувають один раз в 50-60 років. Мінімальна температура –20° і нижче буває щороку.
Зима характеризується тривалими і інтенсивними відлигами з підвищенням температури в окремі роки до 12-14° тепла. Характерною рисою термічного режиму взимку є порівняно невеликі зміни температури з місяця в місяць. Найбільше підвищення температури по всій зоні спостерігається в періоди березень-квітень та квітень-травень. Дальше підвищення температури протікає значно повільніше.
Літній період відмічається високими і сталими температурами без значних змін. В найтеплішому місяці – липні – середня температура становить +20°. Температура серпня відрізняється від температури липня на 1-2°. Абсолютні максимуми досягають 39-40°. Найбільші зниження температури відбуваються протягом жовтня – листопада.
Період активної вегетації (перехід температури через 10°) починається в третій декаді квітня майже одночасно з безморозним періодом у повітрі. Закінчення цього періоду теж приблизно збігається з початком перших осінніх заморозків у повітрі, тобто в першій декаді жовтня. Отже, тривалість цього періоду, коливається від 155 до 170 днів.
Середня добова температура вище 15°, що визначає початок періоду найінтенсивнішої вегетації, настає в південних та південно-східних районах зони в середині, а в західних – наприкінці травня. Найдовше цей період триває у південних та південно-східних районах (115-120 днів); у західних тривалість його становить близько 100 днів.
Режим опадів та посушливі явища. Розподіл опадів за часом випадання відзначається великою нерівномірністю. Середня річна кількість опадів становить 600-650 мм і більше. Кількість опадів в окремі роки може змінюватися в широких межах. Протягом зими опадів випадає небагато 175-200 мм. Від весни до літа кількість опадів збільшується.
Опади теплого періоду (квітень – жовтень) мають особливе значення для сільського господарства. Кількість їх в середньому становить 350–500 мм. Літні опади нерідко випадають у вигляді сильних злив, які завдають великої шкоди сільському господарству. У середньому за рік кількість днів з опадами становить 160 і 135 днів, а з опадами не менше 5 мм – 30-40 днів.
У період вегетації майже щорічно спостерігаються бездощові періоди. Тривалість окремих бездощових періодів досягає 18-20 днів. За теплий період (квітень-жовтень) середнє число посушливих днів становить 30-40.
Майже по всій території спостерігаються суховії. Особливо часто, причому досить тривалі (понад 15 днів). Суховії майже завжди спостерігаються при тривалому бездощів’ї, коли відносна вологість повітря знижується до 30% і нижче, температура його підвищується до 250 і більше, а швидкість вітру становить не менше 5 м у секунду. Ступінь шкідливості цього явища визначається його інтенсивністю та станом розвитку рослин.
В цілому, агроклиматичні умови господарства задовольняють вимогам спеціалізації господарства, а саме: молочне і м’ясне тваринництво.
2.3 Порівняння допустимих рівнів ветеринарних препаратів (антибіотиків і гормональних препаратів)
Залишки антибіотиків та гормональних препаратів в Україні регламентуються у МБТ 5061, «Обов’язковому мінімальному переліку…" у світовому співтоваристві вони закріплені у CAC/MRL 02, для країн Євросоюзу – у Директивах № 2377 та № 1815.
За МБТ 5061 залишки антибіотиків контролюють для м’яса та птиці свіжих, охолоджених та морожених. Загальна кількість препаратів, призначених для контролюваня – три.
За CAC/MRL 02 та Директивами № 2377 та № 1815 не виділяють окремо групи антибіотиків та гормональних препаратів, об’єднуючи їх під одним терміном «ветеринарні препарати» (veterinary drugs). Рівні ветеринарних препаратів у цих документах встановлені залежно від виду тварини та цільової тканини. Всього за CAC/MRL 02 контролюють 49 ветпрепаратів, за Директивами № 2377/90 та № 1815/2001 – 124 та 3 відповідно.
Результати порівняння норм за МБТ 5061 та CAC/MRL 02 і Директивою № 2377/90 наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.3.1 Допустимі рівні антибіотиків за МБТ 5061, CAC/MRL 02 та Директивою № 2377/90
| Назва антибіотику | Назва тварини | Тканини, в яких проводять визначення | Максимальний допустимий вміст елементу, мк/кг, за нормативним документом | ||
МБТ 5061 | CAC/MRL 02 | Директива 2377/90 | |||
| Тетрациклінова група | | | не доп. | - | - |
| Хлортетрациклін/окситетрациклін/ тетрациклін | ВРХ, свині, домашня птиця, вівці | м’язи | - | 200 | 100 |
| печінка | - | 600 | 300 | ||
| нирки | - | 1200 | 600 | ||
| Гризін | | | не доп. | - | - |
| Цинкбацитрацин | | | не доп. | - | - |
Як видно з таблиці 2.3.1, антибіотиками, спільними для контролювання за МБТ 5061 та за CAC/MRL 02 і Директивою № 2377/90, є препарати тетрациклінової групи. На відміну від CAC/MRL 02, де контролюють конкретні антибіотики групи, за МБТ 5061 контролюють усю групу одночасно, не виділяючи окремі речовини. Антибіотики цієї групи, встановлені за CAC/MRL 02 і Директивою № 2377/90, допускаються у значних кількості, тоді як за вітчизняним документом не допускаються взагалі.
З метою з’ясування рівнів показників до ветпрепаратів у Євросоюзі та у світі було проведено порівняння CAC/MRL 02 і Директиви № 2377/90. Результати порівняння подані у таблиці 2.2.
Таблиця 2.3.2 Допустимі рівні антибіотиків за CAC/MRL 02 та Директивою № 2377/90
| Назва антибіотику | Тканини, в яких проводять визначення | Максимально допустимий вміст елементу, мг/кг, за нормативним документом | |
| CAC/MRL 02-2006 | Директива 2377/90 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Азаперон | М’язи | 60 | 100 |
| | Печінка | 100 | 100 |
| | Нирки | 100 | 100 |
| Бензилпеніцилін | М’язи | 50 | 50 |
| | Печінка | ||
| | Нирки | ||
| Каразолол | М’язи | 5 | 5 |
| | Печінка | 25 | 25 |
| | Нирки | 25 | 25 |
| Кефтіофур | М’язи | 1000 | 1000 |
| | Печінка | 2000 | 2000 |
| | Нирки | 6000 | 6000 |
| Кленбутерол | М’язи | 0.2 | 0.1 |
| | Печінка | 0.6 | 0.5 |
| | Нирки | 0.6 | 0.5 |
| Клосантел | М’язи | 1000 | 1000 |
| | Печінка | 1000 | 1000 |
| | Нирки | 3000 | 3000 |
| Циалотрин | М’язи | 20 | 20 |
| | Печінка | 20 | - |
| | Нирки | 20 | 50 |
| Циперметрин і альфа –цмперметрин | М’язи | 50 | 20 |
| | Печінка | 50 | 20 |
| | Нирки | 50 | 20 |
| Данофлоксацин | М’язи | 200 | 200 |
| | Печінка | 400 | 400 |
| | Нирки | 400 | 400 |
Продовження таблиці 2.3.2
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Дельтаметрін | М’язи | 30 | 10 |
| | Печінка | 50 | 10 |
| | Нирки | 50 | 10 |
| Дицикланіл | М’язи | 150 | 200 |
| | Печінка | 125 | 400 |
| | Нирки | 125 | 400 |
| Дегідрострептоміцин | М’язи | 600 | 500 |
| | Печінка | 600 | 500 |
| | Нирки | 1000 | 1000 |
| Дорамектін | М’язи | 10 | 10 |
| | Печінка | 100 | 100 |
| | Нирки | 30 | 30 |
| Епріномектін | М’язи | 100 | 50 |
| | Печінка | 2000 | 1500 |
| | Нирки | 300 | 300 |
| Фебантел/Фен бендазол/Оксфендазол | М’язи | 100 | 50 |
| | Печінка | 500 | 500 |
| | Нирки | 100 | 50 |
| Флубендазол | М’язи | 10 | 50 |
| | Печінка | 10 | 400 |
| | Нирки | 200 | 300 |
| Флюмеквін | М’язи | 500 | 200 |
| | Печінка | 500 | 500 |
| | Нирки | 3000 | 1000 |
| Гентаміцін | М’язи | 100 | 50 |
| | Печінка | 2000 | 200 |
| | Нирки | 5000 | 750 |
| Івермектін | М’язи | - | - |
| | Печінка | 100 | 100 |
| | Нирки | - | - |
| Левамісол | М’язи | 10 | 10 |
| | Печінка | 100 | 100 |
| | Нирки | 10 | 10 |
| Лінкоміцин | М’язи | 200 | 100 |
| | Печінка | 500 | 500 |
| | Нирки | 500 | 1500 |
| Моксідектін | М’язи | 20 | 50 |
| | Печінка | 100 | 100 |
| | Нирки | 50 | 50 |
Продовження таблиці 2.3.2
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Фоксим | М’язи | 50 | 50 |
| | Печінка | 50 | - |
| | Нирки | 50 | 50 |
| Пірліміцин | М’язи | 100 | 100 |
| | Печінка | 1000 | 1000 |
| | Нирки | 400 | 400 |
| Сарафлоксацин | М’язи | 10 | - |
| | Печінка | 80 | 100 |
| | Нирки | 80 | - |
| Спектіноміцин | М’язи | 500 | 300 |
| | Печінка | 2000 | 1000 |
| | Нирки | 5000 | 5000 |
| Спіраміцин | М’язи | 200 | 200 |
| | Печінка | 600 | 300 |
| | Нирки | 300 | 300 |
| Тіабендазол | М’язи | 100 | 100 |
| | Печінка | 100 | 100 |
| | Нирки | 100 | 100 |
| Тілмікозин | М’язи | 100 | 50 |
| | Печінка | 1000 | 1000 |
| | Нирки | 300 | 1000 |
| Тріклабендазол | М’язи | 200 | 100 |
| | Печінка | 300 | 100 |
| | Нирки | 300 | 100 |
| Неоміцин | М’язи | 500 | 500 |
| | Печінка | 500 | 500 |
| | Нирки | 10000 | 5000 |
Порівняння CAC/MRL 02 і Директиви № 2377/90 показало, що спільними для цих документів є 32 ветпрепарати, але їх норми у Євросоюзі та світовому співтоваристві збігаються не у всіх випадках. Так, норми кленбутерола, циперметрина і альфа–циперметрина, дельтаметрина, епріномектина, фебантела, флубендазола, флюмеквіна, гентаміцина, лінкоміцина, спектіноміцина, спіраміцина, тілмікозина та тріклабендазола за Директивою № 2377/90 нижчі за норми CAC/MRL 02 у рази і навіть на порядки. І навпаки, норми сарафлоксацина, дицикланіла, циалотрина, азаперона за CAC/MRL 02 суворіші, ніж за Директивою № 2377/90.
МБТ 5061 регламентує вміст гормональних препаратів як у сировині (м’ясі та птиці свіжих, охолоджених та морожених), так і у продуктах перероблення: ковбасних і кулінарних виробах, консервах м’ясних, м’ясо-рослинних, з м’яса птиці. Гормональні препарати внесені до переліку тільки CAC/MRL 02. За цим документом вміст регламентують тільки у сировині.
Результати порівняння норм гормональних препаратів за МБТ 5061 та CAC/MRL 02 наведені у таблиці 2.3.3.
Таблиця 2.3.3 Допустимі рівні гормональних препаратів за МБТ 5061 та CAC/MRL 02
| Назва гормонального препарату | Максимальний допустимий вміст елементу, мк/кг, за нормативним документом | |
МБТ 5061 | CAC/MRL 1 | |
| Диетилотильбестрол | недоп. | - |
| Естрадіол-17 | 0,0005 | Нема необхідності визначати |
| Тестостерон | 0,015 | Нема необхідності визначати |
Як видно з таблиці 2.3.3, гормональні препарати, які виявилися спільними для обох документів, за нормами CAC/MRL 02 нема потреби визначати взагалі. Це пояснюється у самому документі тим, що залишкові кількості речовини, які лишаються після їх використання, за належної сільськогосподарської практики не шкодять здоров’ю людини.
Значна різниця між кількістю антибіотиків і гормональних препаратів, включених у вітчизняний та закордонні переліки, може бути пояснена тим, що у нас довгий час вони використовувались виключно з лікувальними цілями.
Велика кількість ветпрепаратів, внесених у CAC/MRL 02 та Директиву № 2377/90, свідчить про широке застосування ветеринарних препаратів як у Євросоюзі, так і у світі. Необхідно відмітити, що значну кількість ветпрепаратів, включених до переліків, використовують як стимулятори росту. Існують дані, за якими таке використання часто йде зі збільшенням доз препаратів, недотриманням технологічних регламентів використання або строків витримки до забою, що призводить до перевищення встановлених норм в 10 і більше разів [34]. За даними джерел літератури [5] до 12% зразків м’яса і м’ясних продуктів у Німеччині забруднені залишками антибіотиків, у США – до 27% та у Франції до 7,4%. Ще більше забруднено м'ясо птахів.
Також не можна сказати, що і вітчизняна продукція гарантовано безпечна у цьому відношенні, оскільки розширюється проникнення на внутрішній ринок різних кормових добавок закордонного виробництва, до складу яких можуть входити і гормони.
Враховуючи вищезазначене, пропонуємо докорінно переглянути перелік гормональних препаратів і антибіотиків, внесених до МБТ 5061, таким чином, щоби контролювати максимально можливу кількість ветпрепаратів у вітчизняній і імпортованій сировині.
2.4 Порівняння допустимих рівнів радіонуклідів
Залишки радіонуклідів в Україні встановлені у ГН 6.6.1.1-130, у світовому співтоваристві - у CODEX STAN 193.
За ГН 6.6.1.1-130 радіонукліди контролюють у мясі забійних тварин, птиці (свіже, охолоджене, заморожене), харчових субпродуктах, продуктах їх перероблення, у т.ч. напівфабрикатах, готових продуктах, ковбасах, консервах м'ясних та м'ясо-рослинних; м'ясі диких тварин та птиці; сушеному м'ясі забійних тварин, свійської птиці та продуктах його перероблення. Радіонукліди, для яких встановлено допустимі рівні, це 137Сs та 90Sr.
За CODEX STAN 193 виокремлюють лише дві групи продуктів, за якими встановлюють різні норми радіонуклідів: дитячі та інші, ніж дитячі.
Результати порівняння норм радіонуклідів за ГН 6.6.1.1-130 та CODEX STAN 193 наведені у таблиці 2.4.1.
Як видно з таблиці 2.4.1, перелік радіонуклідів, включений до CODEX STAN 193, значно ширший ніж за ГН 6.6.1.1-130 і включає 20 ізотопів. Необхідно відмітити, що для одного елемента (йода, рутенія, цезія, плутонія, стронція) контролюють відразу декілька ізотопів.
Таблиця 2.4.1 Допустимі рівні радіонуклідів за ГН 6.6.1.1-130 та CODEX STAN 193
| МБТ 5061 | CODEX STAN 193-1995 | ||
| Назва показника | Допустимий рівень, Бк/кг | Назва показника | Допустимий рівень, Бк/кг |
| 90Sr | 20 (М'ясо забійних тварин, свійської птиці сушене та продукти його переробки, харчові субпродукти забійних тварин та продукти їх переробки) 40 (М'ясо забійних тварин, свійської птиці сушене та продукти його переробки, м'ясо диких тварин та птиці) | 90Sr | 100 |
| 106Ru | |||
| 129I | |||
| 131I | |||
| 235U | |||
| 137Сs | 200 (М'ясо забійних тварин, свійської птиці сушене та продукти його переробки, харчові субпродукти забійних тварин та продукти їх переробки) 400 (М'ясо забійних тварин, свійської птиці сушене та продукти його переробки, м'ясо диких тварин та птиці) | 137Cs | 1000 |
| 35S | |||
| 60Co | |||
| 89Sr | |||
| 103Ru | |||
| 134Cs | |||
| 144Ce | |||
| 192Ir | |||
| | | 3H | 10000 |
| 14C | |||
| 99Tc | |||
| 238Pu | 10 | ||
| 239Pu | |||
| 240Pu | |||
| 241Am | |||
Однак допустимий вміст радіонуклідів за CODEX STAN 193 у 2,5-5 разів перевищує вітчизняні норми.
Необхідно зазначити, що радіонукліди після надходження у організм тварини включаються у процес метаболізму. Залежно від швидкості їх руху в процесі метаболізму, вони або через певний час виводяться разом з продуктами метаболізму або нагромаджуються у певних органах та тканинах, переходячи таким чином у м'ясо. Коефіцієнти переходу деяких радіонуклідів у м'ясо великої рогатої худоби наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.4.2 Коефіцієнти переходу радіонуклідів з раціону великої рогатої худоби в м'ясо (м’язи) від добового надходження радіонуклідів, % (за даними [16] )
-
Радіонуклід
М'ясо
45Са
1∙10-1
89, 90Sr
4∙10-2
131I
4∙10-1
134, 137Cs
8
131, 144Ce
1∙10-4
238U
1∙10-4
239, 240Pu
1∙10-4
Згідно з даними таблиці 2.4.2, крім 137Cs та 90Sr, у м'ясо можуть переходити і інші радіонукліди, зокрема 134Cs, 89Sr, 239,240Pu, 131I, які включені до CODEX STAN 193.
Періоди напіврозпаду та напіввиведення деяких із зазначених радіонуклідів з організму людини наведені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.4.3 Періоди напіврозпаду та напіввиведення деяких радіонуклідів з організму людини (за даними [16])
| Радіонуклід | Місце нагромадження | Період напіврозпаду (Т1/2) | Період напіввиведення (ТН/В) |
| 131I | Усе тіло | 8 діб | 138 діб |
| | Щитовидна залоза | 8 діб | 138 діб |
| 239Pu | Усе тіло | 24383 роки | 178 років |
| | Кістки | 24383 роки | 200 років |
| 3Н | Усе тіло | 12,33 року | 12 діб |
| 14С | Усе тіло | 5479 років | 10 діб |
| | Кістки | 5479 років | 40 діб |
| 35S | Усе тіло | 87,1 доби | 90 діб |
| | Кістки | 87,1 доби | 1,64 року |
| 235U | Усе тіло | 712000000 років | 100 діб |
| | Кістки | 712000000 років | 300 діб |
| 90Sr | Кістки | 29 років | 50 років |
| 137Cs | Усе тіло | 30 років | 70 діб |
Враховуючи дані таблиць 2.4.2 та 2.4.3, можна запропонувати розширити перелік радіонуклідів, включених до ГН 6.6.1.1-130. Існуючі норми за 137Cs та 90Sr актуалізації не потребують.
2.5 Порівняння допустимих рівнів пестицидів
Залишки пестицидів в Україні контролюють за ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001, у світовому співтоваристві – за CAC/MRL 01.
ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 установлює залишки пестицидів як у м’ясі, так і продуктах його перероблення. Всього до переліку внесено 65 препаратів. CAC/MRL 01 призначений для контролювання пестицидів здебільшого лише у сировині. За цим документом норми для пестицидів визначено залежно від виду забитої тварини (свинина, яловичина, телятина, тощо). Загальна їх кількість–62.
Результати порівняння норм пестицидів за ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 та CAC/MRL 01 наведені у таблиці 2.7.
Для зручності сприймання, норми пестицидів, для яких за CAC/MRL 01 були вказані усі можливі види тварин, об’єднані під загальним терміном «м'ясо». Показники, які вказані у CAC/MRL 01 лише для м’яса окремих видів тварин, винесені в кінець таблиці.
За даними таблиці 2.5.1 можна побачити, що препарати, внесені до переліків обох документів різняться на дві третини, що, очевидно, можна пояснити різним складом дозволених до використання препаратів в Україні і за кордоном. Спільними за обома переліками препаратів виявилося 26.
Порівняння норм препаратів, що увійшли до обох переліків, показало, що норми за CAC/MRL 01 вище вітчизняних. Таким чином, змінювати прийняті в Україні норми на даний час недоцільно.
Однак імпортована сировина може містити залишки тих препаратів, які не включені до вітчизняного переліку. Тому пропонуємо розширити існуючий перелік пестицидів з метою найповнішого контролювання їх залишків у імпортованій сировині.
Таблиця 2.5.1 Допустимі рівні пестицидів за ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 та CAC/MRL 01
| Група продукції | ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 | CAC/MRL 01 | ||
| Назва речовини | Максимально допустимий рівень, мк/кг | Назва речовини | Максимально допустимий рівень, мк/кг | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| М'ясо | Алдикарб | недоп. | Алдикарб | 0,01 |
| | Алдрин | недоп. | Алдрин та Делдрин | 0,2 |
| | Анабазин | недоп. | Бендіокарб | 0,05 |
| | Анабазин сульфат | недоп. | Бромофос | 0,5 |
| | Амідофос | 0,3 | | |
| | 2,4-Д-амінна сіль | недоп. | | |
| | Атрозін | 0,02 | | |
| | Арсенат кальцію | недоп. | | |
| | Арсенат натрію | недоп. | | |
| | Афос | недоп. | | |
| | Ацетоарсеніт міді | недоп. | | |
| | 2,4-Д-бутиловий ефір | недоп. | | |
| | Вамідотіон | недоп. | | |
| | Гексахлоробензол | 0,5 | | |
| | Гексахлорциклогексан | 0,1 | | |
| | Гептахлор | недоп. | Гептахлор | 0,2 |
| | Гаммагексахлорциклогексан | 0,05 | | |
| | ДДД, ДДЕ | 0,1 | | |
| | ДДБ | недоп. | | |
| | ДДТ | 0,1 | ДДТ | 5 |
| | 2,4-Д-диамінна сіль | недоп. | | |
| | Делдрин | недоп. | | |
Продовження таблиці 2.5.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| | Демефіон | недоп. | | |
| | Диазинон | 0,1 | Диазинон бузирин | 0,7 |
| | 1,2-дибром-3-хлорпропан | недоп. | Дигуат+Реглон супер | 0,05 |
| | Дикват | 0,7 | Диохатлон | 1 |
| | Диметан-S-метил | недоп. | Дифлюбензурон | 0,05 |
| | Диносеб | недоп. | | |
| | Дисульфатон | недоп. | | |
| | Дифензокватметил сульфат | недоп. | | |
| | 1,3-дифторпропанол-2 | недоп. | | |
| | Дихлорфентіон | недоп. | | |
| | Дихлофос | 0,01 | Дихлофос | 0,05 |
| | Діурон | недоп. | | |
| | Ендотал | недоп. | | |
| | Ендотіон | недоп. | Едифенфос | 0,02 |
| | Ендрин | недоп. | Ендрин | 0,1 |
| | Етафос | недоп. | Етлон | 0,2 |
| | Етилентіосечовина | 0,02 | | |
| | 2,4-Д-етиловий ефір | недоп. | | |
| | Етилентіураммоносульфід | 0,3 | | |
| | Ізодрин | недоп. | Ізофенфос | 0,02 |
| | Каптофол | недоп. | Карбохенотлон | 1 |
| | Карбарил | 0,01 | Карбофуран | 0,05 |
| | Келеван | недоп. | Крифомат | 1 |
| | Клопірамід | 0,3 | Куперметрин | 0,2 |
| | Летрофас | недоп. | | |
| | Лінурен | недоп. | | |
| | 2,4-Д-малолеткі ефіри | недоп. | | |
Продовження таблиці 2.5.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| | Манеб | недоп. | | |
| | Мевінфорс | недоп. | Метіокарб | 0,05 |
| | Мекарбам | недоп. | Метамідофос | 0,01 |
| | Метидатіон | недоп. | Метидатіон | 0,02 |
| | Мотокротофос | недоп. | Монокротофос | 0,2 |
| | Налед | 0,3 | | |
| | Нікотин | недоп. | | |
| | Нітрофен | недоп. | | |
| | Паракватдихлорид | недоп. | | |
| | Паратіон | недоп. | | |
| | Паратіонметил | недоп. | | |
| | Пентахлорфенол | недоп. | | |
| | Препарати, що містять ртуть | недоп. | | |
| | Профам | недоп. | | |
| | Поліхлорпінен | недоп. | | |
| | Поліхлоркамфен | недоп. | Пропохур | 0,05 |
| | Паракватдихлорид | недоп. | Паракват | 0,05 |
| | Сульфотел | недоп. | | |
| | Суміш кальцію і натрію | недоп. | | |
| | Тетраетилпірофосфат | недоп. | Тіабендазол | 0,1 |
| | Темефос | 0,3 | Тримехос | 0,05 |
| | Триазофос | недоп. | Трихлофон | 0,1 |
| | 2,4,5-трихлорфеноксіоцтова кислота | недоп. | | |
| | Фентіон | 1,0 | Фентіон | 2 |
| | Флорацетамід | недоп. | Фенбутатин | 0,02 |
| | Фоксим | 0,1 | Фентрохіол | 0,05 |