Gutter=47> До 200-річчя від дня народження Миколи Івановича Пирогова пройдуть IV міжнародні Пироговські читання

Вид материалаДокументы

Содержание


16-річним хлопчиком вступив на медичний факультет Московського університету. Отримавши диплом, ще декілька років вчився за кордо
Національний музей-садиба М.І.Пирогова у Вінниці
Подобный материал:


До 200-річчя від дня народження Миколи Івановича Пирогова пройдуть IV Міжнародні Пироговські читання


Як повідомила прес-служба МОЗ України, президент України

Віктор Янукович підписав Указ №584/2010 «Про відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Івановича Пирогова».

Так, згідно Указу, з метою гідного вшанування пам’яті видатного всесвітньо відомого лікаря та вченого, талановитого педагога і громадського діяча з 2 по 5 червня 2010 року на базі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова будуть проведені IV Міжнародні Пироговські читання.

У рамках заходів, 2 червня у місті Вінниця пройде молебень у церкві-некрополі М.І.Пирогова та покладання квітів у склепі Миколи Пирогова. О 12:00 того ж дня відбудеться урочисте відкриття ювілейного конгресу «Пироговські читання» та ХХІІ з’їзду хірургів України, після чого учасники візьмуть участь у «Пироговських лекціях».

На науковий конгрес прибули учасники із 24 країн світу. Окрім представників з країн СНД, бели делегати із США, Великобританії, Сербії, Хорватії, Ізраїлю, Палестини, Франції, Нідерландів тощо.


Довідка: Майбутній великий лікар Микола Пирогов народився 27 листопада 1810 року в Москві. Його батько служив у державній скарбниці. Іван Іванович Пирогов мав чотирнадцять дітей, більшість померло в дитинстві; із шістьох які вижили Микола був наймолодшим.

Одержати освіту йому допоміг знайомий родини – відомий московський лікар, професор Московського університету Е. Мухін, що помітив здібності хлопчика і став займатися з ним індивідуально.

Коли Миколі виповнилося чотирнадцять років, він вступив на медичний факультет до Московського університету. Для цього йому довелося додати собі два роки, але іспити він склав не гірше своїх старших товаришів. Пирогову вчилося легко. Крім того, йому доводилось постійно підробляти, щоб допомогти родині. Нарешті Пирогову вдалося влаштуватися на посаду прозектора в анатомічному театрі. Ця робота дала йому безцінний досвід і переконала його в тім, що він повинен стати хірургом.

16-річним хлопчиком вступив на медичний факультет Московського університету. Отримавши диплом, ще декілька років вчився за кордоном.

До професорської діяльності Пирогов готувався в університеті міста Тарту (Естонія). На той час цей університет вважався найкращим у Росії. Тут, у хірургічній клініці, Пирогов пропрацював 5 років, блискуче захистив докторську дисертацію. У віці 26 років його обрали професором Дерптського (Тартуського) університету.

Через кілька років Пирогова запросили до Петербурга, де він очолив кафедру хірургії в Медико-хірургічній Академії. Одночасно Пирогов керував організованою ним клінікою госпітальної хірургії. Оскільки в обов'язки Пирогова входило навчання військових хірургів, він зайнявся вивченням поширених в ті часи хірургічних методів. Багато з них були ним докорінно перероблені. Крім того, Пирогов розробив ряд цілком нових прийомів, завдяки чому йому вдавалося частіше, ніж іншим хірургам, уникати ампутації кінцівок. Один із таких прийомів досі називається «операцією Пирогова».

В пошуках дієвого методу навчання вирішив застосувати анатомічні дослідження на заморожених трупах. Сам Пирогов це називав «льодяною анатомією». Так народилася нова медична дисципліна — топографічна анатомія. Через кілька років такого вивчення анатомії, Пирогов видав перший анатомічний атлас під назвою «Топографічна анатомія, ілюстрована розтинами, проведеними через заморожене тіло людини в трьох напрямах», який став незамінним керівництвом для лікарів-хірургів. З цієї миті хірурги дістали можливість оперувати, завдаючи мінімальних травм хворому. Цей атлас і запропонована Пироговим методика стали основою всього подальшого розвитку оперативної хірургії.

1847 року виїхав на Кавказ, де російська армія вела війну проти місцевих горян. Тут він хотів перевірити в польових умовах розроблені ним операційні методи. На Кавказі він вперше застосував перев'язку бинтами, просоченими крохмалем. Крохмальна перев'язка виявилася зручнішою та міцнішою аніж лубки, що застосовувалися до того.

Тут таки, в аулі Салти, вперше в історії медицини почав оперувати поранених з ефірним знеболенням в польових умовах. Загалом провів близько 10000 операцій під ефірним наркозом.

1855 року, під час Кримської війни, був головним хірургом обложеного англо-французькими військами Севастополя. Оперуючи поранених, Пирогов вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов'язку, що дозволила прискорити процес загоєння переломів і позбавила багато солдатів і офіцерів від потворного викривлення кінцівок.

Під час облоги Севастополя, для догляду за пораненими, Пирогов скористався допомогою сестер милосердя, частина яких приїхала на фронт з Петербургу. Це теж було нововведення на той час.

Найважливішою заслугою Пирогова є запровадження в Севастополі цілком нового методу догляду за пораненими. Він полягав на тому, що поранені підлягали ретельному відбору вже на першому перев'язувальному пункті; в залежності від тяжкості поранень одні з них підлягали негайній операції в польових умовах, тоді як інших, з легшими пораненнями, евакуювали в глиб країни для лікування в стаціонарних військових госпіталях. Тому Пирогов справедливо вважається засновником спеціального напряму в хірургії, відомого як військова хірургія.

Повернувшись до Петербургу, Пирогов на прийомі в Олександра II доповів царю про негаразди в армії. Цар не став прислухатися до нього, і з цієї миті Пирогов упав у немилість і був «засланий» до Одеси на посаду опікуна Одеського і Київського учбових округів. Пирогов спробував реформувати систему шкільної освіти, що тоді склалася, ці його дії призвели до конфлікту з владою, і вченому довелося залишити свою посаду. Через 10 років, коли після замаху на Олександра II в Росії посилилася реакція, Пирогова взагалі звільнили з державної служби навіть без права на пенсію.

Національний музей-садиба М.І.Пирогова у Вінниці

В розквіті творчих сил Пирогов усамітнився в своєму невеликому маєтку «Вишня» неподалік від Вінниці, де організував безкоштовну лікарню. Він ненадовго виїжджав звідти тільки за кордон, а також на запрошення Петербурзького університету для читання лекцій (на цей час Пирогов вже був членом кількох іноземних академій).

Відносно надовго Пирогов лише двічі покидав маєток: перший раз у 1870 році під час пруссько-французької війни, будучи запрошений на фронт від імені Міжнародного Червоного Хреста, і другий раз, у 1877—1878 рр. — вже в досить літньому віці — кілька місяців працював на фронті під час російсько-турецької війни.

Основне значення діяльності Пирогова полягає на тому, що своєю самовідданою і здебільшого безкорисною працею він перетворив хірургію на науку, озброївши лікарів науково обґрунтованою методикою оперативного втручання.

Комунальна установа


Тернопільської обласної ради

Центр здоров’я”, прес-центр.