Н.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини медичного факультету №2 Завідуючий кафедрою професор Жебель В. М. 31. 08. 2010 р. Методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Подобный материал:

• М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини медичного, 5283.46kb.
• М.І. Пирогова «Затверджено» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини №3 Завідувач, 744.18kb.
• М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини №3 Завідувач, 767.44kb.
• М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини №1 Завідувач, 1218.04kb.
• М.І. Пирогова "Затверджено" на методичній нараді внутрішньої медицини №3 Завідувач, 449.35kb.
• Н.І. Пирогова «затверджую» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини №1 Завідувач, 2967.91kb.
• М.І. Пирогова,,Затверджено,, на методичній нараді кафедри очних хвороб 2ОО8р.№ завідувач, 381.56kb.
• М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри Жебель, 566kb.
• М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 280.36kb.
• М.І. Пирогова затверджено на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 20 р. Методичні, 1518.28kb.

Тема: «Виразкова хвороба та інші виразки шлунку і

дванадцятипалої кишки»


Тести вихідного рівня знань

1. Причиною пептичної виразки може бути

1. зловживання жирною їжею
   
2. грижа стравохідного отвору діафрагми
   
3. аспірин
   
4. недостатня кількість клітковини в їжі
   

2. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. Helicobacter pylori
   
3. стрес
   
4. нераціональне харчування
   

3. Що не є ускладненням Нр-позитивної пептичної виразки:

1. кровотеча
   
2. пенетрація
   
3. стеноз
   
4. інфекційно-токсичний шок
   

4. При виразках шлунку обов'язковим є

1. взяття біопсії
   
2. обстеження товстого кишківника
   
3. дослідження коагулограми
   
4. хірургічне лікування
   

5. Який в препаратів блокує секрецію соляної кислоти в шлунку:

1. ремантадин
   
2. рабепразол
   
3. де-нол
   
4. маалокс
   

6. Який метод є вирішальним для діагностики пептичної виразки

1. CLO-тест
   
2. верхня ендоскопія
   
3. комп'ютерна томографія
   
4. рентгенографія
   

7. В схемах лікування Нр-позитивних виразок шлунку омепразол призначається:

1. 1 раз на добу
   
2. 2 рази на добу
   
3. 3 рази на добу
   
4. 4 рази на добу
   

8. Фамотидин – це:

1. антацид
   
2. прокінетик
   
3. блокатор Н2 рецепторів гістамину
   
4. противірусний препарат
   

9. Базисний антибіотик для 1-ї лінії ерадикації Н. Pylori.

1. кларитроміцин
   
2. тетрациклін
   
3. левофлоксацин
   
4. гентаміцин
   

10. Хірургічне лікування при пептичних виразках показане:

1. завжди з метою стійкого зниження секреції
   
2. тільки в ускладнених випадках
   
3. у випадку виразки шлунку
   
4. при Нр-негативних виразках
   

11. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти відносяться:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамин
   
5. гастрит
   

12. Фактори ризику розвитку виразкової хвороби дванадцятипалої кишки –
    

1. високий рівень гастрину в плазмі
   
2. високий рівень холестерину в плазмі
   
3. прийом препаратів, що мають ульцерогенну дію
   
4. інфікування слизової шлунка helicobacter pylori
   
5. виразкова хвороба у кровних родичів
   

12. Непрямі рентгенологічні симптоми виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки?
    

1. «конвергенція складок» слизової оболонки
   
2. «пальцеве втяжіння» на протилежній стінці
   
3. гіперсекреція шлункового соку
   
4. порушення гастродуоденальної моторики
   
5. симптом «ніші»
   

12. При виразковій хворобі 12-палої кишки призначають ранітідін в дозі:
    

1. 20 мг два рази в день
   
2. 150 мг два рази в день
   
3. 300 мг один раз в день
   

12. Принципи дії пірензепіну
    

1. нейтралізація соляної кислоти шлункового соку
   
2. зменшення секреції соляної кислоти
   

12. Омепразол відноситься до групи:
    

1. адреноблокаторів
   
2. м-холінолітиків
   
3. блокаторів н2-рецепторів гістаміну
   
4. блокаторів н1-рецепторов гістаміну
   
5. блокаторів протонового насоса
   

12. Для болі в епігастрії при неускладненій виразковій хворобі 12-палої кишки характерно:
    

1. посилення зразу після їжі
   
2. відсутність зв’язку з прийомом їжі
   
3. зменшення незабаром після їжі
   
4. відновлення через 30 хвилин після їжі
   
5. відновлення через 2-3 год. після їжі
   

12. Які з препаратів мають антигелікобактерну дію?
    

6. мізопростол
   
7. омепразол
   
8. де-нол
   
9. метронідазол
   
10. кларитроміцин
    

12. Прямими ознаками шлунково-кишкової кровотечі є:
    

1. тахікардія
   
2. «дьогтеподібний» стул
   
3. зниження А/Т
   
4. блювання «кавовою гущею»
   
5. гіпохромна анемія
   

12. Ведучий інструментальний метод, що дозволяє уточнити характер виразкування в шлунку та в 12-палій кишці –
    

1. рентгенографія шлунку (туге заповнення шлунка с подвійним контрастуванням і прицільними знімками)
   
2. фракційне зондування шлунка
   
3. езофагогастродуоденоскопія с прицільною біопсією
   
4. аспіраційна біопсія
   
5. визначення гастрину
   

21. Який з препаратів не блокує секрецію соляної кислоти у шлунку:

1. фамотидин
   
2. рабепразол
   
3. атропін
   
4. маалокс
   

22. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти не належать:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамін
   
5. гастрит
   

23. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. Helicobacter pylori
   
3. стрес
   
4. нераціональне харчування
   

24. Стандартно рабепразол призначається:

1. 1 раз на добу
   
2. 2 рази на добу
   
3. 3 рази на добу
   
4. 4 рази на добу
   
5. 5 раз на добу
   

25. Фамотидин – це:

1. антацид
   
2. прокінетик
   
3. блокатор Н2 рецепторів гістаміна
   
4. противірусний препарат
   

26. Хірургічне лікування при пептичних виразках показане:

1. завжди з метою стійкого зниження секреції
   
2. тільки в ускладнених випадках
   
3. у випадку виразки шлунку
   
4. при Нр-негативних виразках
   

27. До ендоскопічних ознак хелікобактеріозу шлунка не відносяться:

6. набряк, гіперемія, ексудація
   
7. внутрішньослизові крововиливи
   
8. плоскі та/або при підняти ерозії в зоні найбільш вираженого запалення
   
9. виражену деструкцію поверхневого епітелію в периульцерозній зоні з утворенням ерозій
   
10. поліпозний гастрит
    

28. Ознакою перфорації виразки є:

1. гарячка
   
2. блювання
   
3. печія
   
4. ригідність передньої черевної стінки
   
5. гіперперистальтика
   

29. При пенетрацї виразки в підшлункову залозу підвищується рівень:

1. амілази
   
2. ліпази
   
3. глюкози
   
4. лужної фосфатази
   
5. гаммаглютамілтранспептидази
   

30. Наявність ерозій в антральному відділі шлунка характерне для:

1. гострого гастриту
   
2. аутоімунного гастриту
   
3. гранульоматозного гастриту
   
4. хвороби менетріє
   
5. хелікобактерної інфекції
   

31. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. Helicobacter pylori
   
3. стрес
   
4. нераціональне харчування
   

32. Який з нестероїдних протизапальних препаратів рідше за інші викликає виразкові зміни ШКТ:

1. індометацин
   
2. вольтарен
   
3. реопірин
   
4. мелоксікам
   
5. диклофенак
   

33. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти не належать:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамін
   
5. гастрит
   

34. Стандартно рабепразол призначається:

1. 1 раз на добу
   
2. 2 рази на добу
   
3. 3 рази на добу
   
4. 4 рази на добу
   
5. 5 раз на добу
   

35. Який з препаратів не блокує секрецію соляної кислоти у шлунку:

1. фамотидин
   
2. рабепразол
   
3. атропін
   
4. маалокс
   

36. Для загострення неускладненої виразкової хвороби 12-палої кишки не характерне:

1. "голодні" болі в епігастрії
   
2. "нічні" болі
   
3. терапевтичний ефект від прийому антацидів
   
4. хронічний антральный гастрит, асоційований с Helicobacter pylori
   
5. блювання з’їденою напередодні їжею
   

37. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. стрес
   
3. Helicobacter pylori
   
4. нераціональне харчування
   

38. Для постбульбарної виразки не є характерними:

1. болі через 3-4 години після їжі
   
2. болі с іррадіацією в ліве або праве підребер’я
   
3. "пульсуючі" болі
   
4. кровотеча
   
5. позитивний ефект від прийому антацидів
   

39. Фамотидин – це:

1. блокатор Н2 рецепторів гістаміна
   
2. антацид
   
3. прокінетик
   
4. противірусний препарат
   

40. Загальна кількість шлункового соку, що виділяється при звичайному харчовому режимі:

1. 0,5-1,0 л
   
2. 1,0-1,5 л
   
3. 1,5-2,0 л
   
4. 2,0-2,5 л
   
5. 2,5-3,0 л
   

41. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти відносяться:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамин
   
5. гастрит
   

42. Фактори ризику розвитку виразкової хвороби дванадцятипалої кишки –

1. високий рівень гастрину в плазмі
   
2. високий рівень холестерину в плазмі
   
3. прийом препаратів, що мають ульцерогенну дію
   
4. інфікування слизової шлунка helicobacter pylori
   
5. виразкова хвороба у кровних родичів
   

43. Непрямі рентгенологічні симптоми виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки?

1. «конвергенція складок» слизової оболонки
   
2. «пальцеве втяжіння» на протилежній стінці
   
3. гіперсекреція шлункового соку
   
4. порушення гастродуоденальної моторики
   
5. симптом «ніші»
   

44. При виразковій хворобі 12-палої кишки призначають ранітідін в дозі:

1. 20 мг два рази в день
   
2. 150 мг два рази в день
   
3. 300 мг один раз в день
   

45. Принципи дії пірензепіну

1. нейтралізація соляної кислоти шлункового соку
   
2. зменшення секреції соляної кислоти
   

46. Хірургічне лікування при пептичних виразках показане:

1. завжди з метою стійкого зниження секреції
   
2. тільки в ускладнених випадках
   
3. у випадку виразки шлунку
   
4. при Нр-негативних виразках
   

47. До ендоскопічних ознак хелікобактеріозу шлунка не відносяться:

1. набряк, гіперемія, ексудація
   
2. внутрішньослизові крововиливи
   
3. плоскі та/або при підняти ерозії в зоні найбільш вираженого запалення
   
4. виражену деструкцію поверхневого епітелію в периульцерозній зоні з утворенням ерозій
   
5. поліпозний гастрит
   

48. Ознакою перфорації виразки є:

1. гарячка
   
2. блювання
   
3. печія
   
4. ригідність передньої черевної стінки
   
5. гіперперистальтика
   

49. При пенетрацї виразки в підшлункову залозу підвищується рівень:

1. амілази
   
2. ліпази
   
3. глюкози
   
4. лужної фосфатази
   
5. гаммаглютамілтранспептидази
   

50. Наявність ерозій в антральному відділі шлунка характерне для:

1. гострого гастриту
   
2. аутоімунного гастриту
   
3. гранульоматозного гастриту
   
4. хвороби менетріє
   
5. хелікобактерної інфекції
   

51. Причиною пептичної виразки може бути

1. зловживання жирною їжею
   
2. грижа стравохідного отвору діафрагми
   
3. аспірин
   
4. недостатня кількість клітковини в їжі
   

52. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. Helicobacter pylori
   
3. стрес
   
4. нераціональне харчування
   

53. Що не є ускладненням Нр-позитивної пептичної виразки:

1. кровотеча
   
2. пенетрація
   
3. стеноз
   
4. інфекційно-токсичний шок
   

54. При виразках шлунку обов'язковим є

1. взяття біопсії
   
2. обстеження товстого кишківника
   
3. дослідження коагулограми
   
4. хірургічне лікування
   

55. Який в препаратів блокує секрецію соляної кислоти в шлунку:

1. ремантадин
   
2. рабепразол
   
3. де-нол
   
4. маалокс
   

56. Який метод є вирішальним для діагностики пептичної виразки

1. CLO-тест
   
2. верхня ендоскопія
   
3. комп'ютерна томографія
   
4. рентгенографія
   

57. В схемах лікування Нр-позитивних виразок шлунку омепразол призначається:

1. 1 раз на добу
   
2. рази на добу
   
3. рази на добу
   
4. рази на добу
   

58. Фамотидин – це:

1. антацид
   
2. прокінетик
   
3. блокатор Н2 рецепторів гістамину
   
4. противірусний препарат
   

59. Базисний антибіотик для 1-ї лінії ерадикації Н. Pylori.

1. кларитроміцин
   
2. тетрациклін
   
3. левофлоксацин
   
4. гентаміцин
   

60. Хірургічне лікування при пептичних виразках показане:

1. завжди з метою стійкого зниження секреції
   
2. тільки в ускладнених випадках
   
3. у випадку виразки шлунку
   
4. при Нр-негативних виразках
   

61. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти відносяться:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамин
   
5. гастрит
   

62. Фактори ризику розвитку виразкової хвороби дванадцятипалої кишки –

1. високий рівень гастрину в плазмі
   
2. високий рівень холестерину в плазмі
   
3. прийом препаратів, що мають ульцерогенну дію
   
4. інфікування слизової шлунка helicobacter pylori
   
5. виразкова хвороба у кровних родичів
   

63. Непрямі рентгенологічні симптоми виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки?

1. «конвергенція складок» слизової оболонки
   
2. «пальцеве втяжіння» на протилежній стінці
   
3. гіперсекреція шлункового соку
   
4. порушення гастродуоденальної моторики
   
5. симптом «ніші»
   

64. При виразковій хворобі 12-палої кишки призначають ранітідін в дозі:

1. 20 мг два рази в день
   
2. 150 мг два рази в день
   
3. 300 мг один раз в день
   

65. Принципи дії пірензепіну

1. нейтралізація соляної кислоти шлункового соку
   
2. зменшення секреції соляної кислоти
   

66. Омепразол відноситься до групи:

1. адреноблокаторів
   
2. м-холінолітиків
   
3. блокаторів н2-рецепторів гістаміну
   
4. блокаторів н1-рецепторов гістаміну
   
5. блокаторів протонового насоса
   

67. Для болі в епігастрії при неускладненій виразковій хворобі 12-палої кишки характерно:

1. посилення зразу після їжі
   
2. відсутність зв’язку з прийомом їжі
   
3. зменшення незабаром після їжі
   
4. відновлення через 30 хвилин після їжі
   
5. відновлення через 2-3 год. після їжі
   

68. Які з препаратів мають антигелікобактерну дію?

1. мізопростол
   
2. омепразол
   
3. де-нол
   
4. метронідазол
   
5. кларитроміцин
   

69. Прямими ознаками шлунково-кишкової кровотечі є:

1. тахікардія
   
2. «дьогтеподібний» стул
   
3. зниження А/Т
   
4. блювання «кавовою гущею»
   
5. гіпохромна анемія
   

70.Ведучий інструментальний метод, що дозволяє уточнити характер виразкування в шлунку та в 12-палій кишці –

1. рентгенографія шлунку (туге заповнення шлунка с подвійним контрастуванням і прицільними знімками)
   
2. фракційне зондування шлунка
   
3. езофагогастродуоденоскопія с прицільною біопсією
   
4. аспіраційна біопсія
   
5. визначення гастрину
   

71. Який з препаратів не блокує секрецію соляної кислоти у шлунку:

1. фамотидин
   
2. рабепразол
   
3. атропін
   
4. маалокс
   

72. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти не належать:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамін
   
5. гастрит
   

73. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. Helicobacter pylori
   
3. стрес
   
4. нераціональне харчування
   

74. Стандартно рабепразол призначається:

1. 1 раз на добу
   
2. рази на добу
   
3. рази на добу
   
4. рази на добу
   
5. раз на добу
   

75. Фамотидин – це:

1. антацид
   
2. прокінетик
   
3. блокатор Н2 рецепторів гістаміна
   
4. противірусний препарат
   

76. Хірургічне лікування при пептичних виразках показане:

1. завжди з метою стійкого зниження секреції
   
2. тільки в ускладнених випадках
   
3. у випадку виразки шлунку
   
4. при Нр-негативних виразках
   

77. До ендоскопічних ознак хелікобактеріозу шлунка не відносяться:

1. набряк, гіперемія, ексудація
   
2. внутрішньослизові крововиливи
   
3. плоскі та/або при підняти ерозії в зоні найбільш вираженого запалення
   
4. виражену деструкцію поверхневого епітелію в периульцерозній зоні з утворенням ерозій
   
5. поліпозний гастрит
   

78. Ознакою перфорації виразки є:

1. гарячка
   
2. блювання
   
3. печія
   
4. ригідність передньої черевної стінки
   
5. гіперперистальтика
   

79. При пенетрацї виразки в підшлункову залозу підвищується рівень:

1. амілази
   
2. ліпази
   
3. глюкози
   
4. лужної фосфатази
   
5. гаммаглютамілтранспептидази
   

80. Наявність ерозій в антральному відділі шлунка характерне для:

1. гострого гастриту
   
2. аутоімунного гастриту
   
3. гранульоматозного гастриту
   
4. хвороби менетріє
   
5. хелікобактерної інфекції
   

81. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. Helicobacter pylori
   
3. стрес
   
4. нераціональне харчування
   

82. Який з нестероїдних протизапальних препаратів рідше за інші викликає виразкові зміни ШКТ:

1. індометацин
   
2. вольтарен
   
3. реопірин
   
4. мелоксікам
   
5. диклофенак
   

83. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти не належать:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамін
   
5. гастрит
   

84. Стандартно рабепразол призначається:

1. 1 раз на добу
   
2. рази на добу
   
3. рази на добу
   
4. рази на добу
   
5. раз на добу
   

85. Який з препаратів не блокує секрецію соляної кислоти у шлунку:

1. фамотидин
   
2. рабепразол
   
3. атропін
   
4. маалокс
   

86. Для загострення неускладненої виразкової хвороби 12-палої кишки не характерне:

1. "голодні" болі в епігастрії
   
2. "нічні" болі
   
3. терапевтичний ефект від прийому антацидів
   
4. хронічний антральный гастрит, асоційований с Helicobacter pylori
   
5. блювання з’їденою напередодні їжею
   

87. Найбільш частою причиною пептичної виразки є:

1. НПЗП
   
2. стрес
   
3. Helicobacter pylori
   
4. нераціональне харчування
   

88. Для постбульбарної виразки не є характерними:

1. болі через 3-4 години після їжі
   
2. болі с іррадіацією в ліве або праве підребер’я
   
3. "пульсуючі" болі
   
4. кровотеча
   
5. позитивний ефект від прийому антацидів
   

89. Фамотидин – це:

1. блокатор Н2 рецепторів гістаміна
   
2. антацид
   
3. прокінетик
   
4. противірусний препарат
   

90. Загальна кількість шлункового соку, що виділяється при звичайному харчовому режимі:

1. 0,5-1,0 л
   
2. 1,0-1,5 л
   
3. 1,5-2,0 л
   
4. 2,0-2,5 л
   
5. 2,5-3,0 л
   

91. До ендогенних стимуляторів шлункової секреції соляної кислоти відносяться:

1. ацетилхолін
   
2. нікотинова кислота
   
3. мускарин
   
4. гістамин
   
5. гастрит
   

92. Фактори ризику розвитку виразкової хвороби дванадцятипалої кишки –

1. високий рівень гастрину в плазмі
   
2. високий рівень холестерину в плазмі
   
3. прийом препаратів, що мають ульцерогенну дію
   
4. інфікування слизової шлунка helicobacter pylori
   
5. виразкова хвороба у кровних родичів
   

93. Непрямі рентгенологічні симптоми виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки?

1. «конвергенція складок» слизової оболонки
   
2. «пальцеве втяжіння» на протилежній стінці
   
3. гіперсекреція шлункового соку
   
4. порушення гастродуоденальної моторики
   
5. симптом «ніші»
   

94. При виразковій хворобі 12-палої кишки призначають ранітідін в дозі:

1. 20 мг два рази в день
   
2. 150 мг два рази в день
   
3. 300 мг один раз в день
   

95. Принципи дії пірензепіну

1. нейтралізація соляної кислоти шлункового соку
   
2. зменшення секреції соляної кислоти
   

96. Хірургічне лікування при пептичних виразках показане:

1. завжди з метою стійкого зниження секреції
   
2. тільки в ускладнених випадках
   
3. у випадку виразки шлунку
   
4. при Нр-негативних виразках
   

97. До ендоскопічних ознак хелікобактеріозу шлунка не відносяться:

1. набряк, гіперемія, ексудація
   
2. внутрішньослизові крововиливи
   
3. плоскі та/або при підняти ерозії в зоні найбільш вираженого запалення
   
4. виражену деструкцію поверхневого епітелію в периульцерозній зоні з утворенням ерозій
   
5. поліпозний гастрит
   

98. Ознакою перфорації виразки є:

1. гарячка
   
2. блювання
   
3. печія
   
4. ригідність передньої черевної стінки
   
5. гіперперистальтика
   

99. При пенетрацї виразки в підшлункову залозу підвищується рівень:

1. амілази
   
2. ліпази
   
3. глюкози
   
4. лужної фосфатази
   
5. гаммаглютамілтранспептидази
   

100. Наявність ерозій в антральному відділі шлунка характерне для:

1. гострого гастриту
   
2. аутоімунного гастриту
   
3. гранульоматозного гастриту
   
4. хвороби менетріє
   
5. хелікобактерної інфекції