Дз «Державна бібліотека України для юнацтва»

Вид материалаДокументы

Содержание


Планк Макс Карл Ернст (1858 – 1947)
Прохоров Олександр Михайлович (1916 – 2002
Резерфорд Ернест (1871 – 1937)
Склодовська-Кюрі Марія (1867 – 1934)
Тамм Ігор Євгенович (1895 – 1971)
Тесла Микола (1856 – 1943
Томсон Джозеф Джон (1856 – 1940
Фарадей Майкл (1791 – 1867)
Фаренгейт Даніель Габріель (1686 – 1736)
Фермі Енріко
Френель Огюстен Жан (1788 – 1827)
Цельсій Андерс (1701 – 1744
Юнг Томас (1773 – 1829
2. Тиск твердих тіл, рідин, газів
Команда «Юні фізики»
2-й тур. Наш девіз.
4-й тур. Конкурс капітанів.
5-й тур. Чорний ящик.
Словник термінів
Атом – частинка простої речовини, яка є найменшим носієм хімічних властивостей розглядуваного елемента.Броунівський рух –
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Планк Макс Карл Ернст (1858 – 1947) – німецький фізик, член Берлінської Академії наук.

Виконав серію фундаментальних досліджень у галузі термодинаміки, зокрема термодинаміки випромінювання, квантової теорії, теорії відносності, історії фізики. Найважливіші праці відносяться до термодинамічної теорії теплого випромінювання. Здійснив ґрунтовні дослідження в галузі теорії відносності.

У 1918 р. удостоєний Нобелівської премії. Був обраний членом ряду академій і наукових товариств, зокрема почесним членом Академії наук СРСР.


Прохоров Олександр Михайлович (1916 – 2002) – російський фізик.

Свої наукові інтереси концентрує на радіоспектроскопії і розробляє молекулярні стандарти частот та часу, що дало йому можливість створити перший молекулярний генератор на аміаці.

Протягом 1955–1960 рр. він займається розробкою і створенням квантових парамагнітних підсилювачів НВЧ-діапазону, вивчає кристали.

В 1959 р. за розробку нового методу генерації і підсиленню електромагнітних хвиль він був нагороджений Ленінською премією.

В 1960 р. Прохоров вивчає процеси, які відбуваються в лазерах, і створив лазери різних типів.

В 1963 р. відзначений Нобелівською премією по фізиці за роботу в області квантової електроніки, які привели до створення генераторів та підсилювачів на основі принципу лазера-мазера.


Резерфорд Ернест (1871 – 1937) – англійський фізик, засновник ядерної фізики, член Лондонського королівського товариства.

Виконав основоположні дослідження в галузі радіоактивності та ядерної фізики. Перші наукові праці присвятив вивченню магнітної дії електромагнітних хвиль. У 1899 р. перший з’ясував природу радіоактивних променів.

Був обраний членом ряду зарубіжних академій і наукових товариств, зокрема іноземним членом АН СРСР.


Склодовська-Кюрі Марія (1867 – 1934) – фізик і хімік, основоположник учення про радіоактивність речовин.

Свою першу наукову працю, присвячену вивченню магнітних властивостей загартованих сталей, вона закінчила в 1897 р. Наприкінці 1897 р. почала фундаментальні дослідження випромінювання солей урану. Відкрила радіоактивний елемент, названий радієм, активність якого майже в 1000 раз перевищувала активність урану.

У роки першої світової війни організувала близько 200 пересувних і стаціонарних установок для рентгено- і радіологічного обслуговування госпіталів Франції. За її внесок у розвиток медичної рентгенології у 1922 р. першою з жінок була обрана членом Паризької медичної академії.

За наукові дослідження одержала 10 премій і 16 медалей. Була удостоєна Нобелівської премії (1903 р.). Обрана членом 106 наукових закладів, академій і наукових товариств, зокрема почесним членом Академії наук СРСР.


Тамм Ігор Євгенович (1895 – 1971) – академік, фізик.

Засновник і керівник однієї з провідних радянських шкіл теоретичної фізики. Виконав фундаментальні дослідження, присвячені багатьом фізичним проблемам, зокрема електродинаміці, квантовій механіці і теорії твердого тіла, ядерній фізиці, термоядерному синтезу, теорії елементарних частинок. Побудував квантову теорію розсіяння світла в кристалах. Розробив основи квантово-механічної теорії фотоефекту на металах. Сформулював першу теорію ядерних сил.

Нагороджений медаллю ім. М. В. Ломоносова. Двічі удостоєний Державної премії СРСР, присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджено трьома орденами Леніна. Був обраний членом ряду іноземних академій і наукових товариств.


Тесла Микола (1856 – 1943) – сербський фізик, видатний винахідник.

Винайшовши систему багатофазових струменів, заклав підвалини сучасної електроенергетики. Створив перших роботів, виявив засадничі складники радіотехніки, телекерування, радара, винайшов неонові й інші газосвітні пристрої. Сконструював індукційний двигун із магнітним полем, що обертається і може рухати машини, зробив змінний струм економічним та ефективним засобом пересилання енергії на віддаль. Створив 24 типи динамомашин, обладнав машини автоматикою. Висунув свою теорію гравітації, названою динамічною.

Його ім’ям названа одиниця магнітної індукції Міжнародної системи одиниць.

Був членом Американської та Сербської академій наук, почесним доктором низки університетів та інститутів Європи.


Томсон Джозеф Джон (1856 – 1940) – англійський фізик, член Лондонського королівського товариства.

Виконав основоположні дослідження з проходження електричного струму через розріджені гази, у галузі фізики кристалів і атомної фізики. У 1898 р. відкрив першу елементарну частинку – електрон. Розробив досконалу методику дослідження катодних променів за допомогою електричних і магнітних полів. Розробив також методи вивчення позитивно заряджених частинок.

Удостоєний Нобелівської премії (1906 р.). Був обраний членом багатьох зарубіжних академій і наукових товариств, зокрема почесним членом Петербурзької АН.


Фарадей Майкл (1791 – 1867) – англійський фізик, член Лондонського королівського товариства.

Виконав фундаментальні дослідження з електромагнетизму. Створив першу лабораторну модель майбутнього електродвигуна. Відкрив електромагнітну індукцію. У 1833 – 1834 р.р. встановив закони електролізу і запровадив основну термінологію цього явища. Увів поняття електричного і магнітного поля, сформулював поняття про електричні й магнітні силові лінії. Експериментально довів закон збереження електричного заряду. Уперше продемонстрував безпосередню дію магнітного поля на світло.


Фаренгейт Даніель Габріель (1686 – 1736) – німецький фізик, склодув і механік.

Присвятив багато часу виготовленню точних метеорологічних інструментів, серед яких ртутний термометр, створений на заміну спиртовому. Виявив залежність між температурами кипіння і замерзання рідин і атмосферним тиском.


Фермі Енріко (1901­–1954) – італійський фізик, відомий своїми роботами в області ядерної, квантової і статистичної фізики.

Серед його досягнень – відкриття ядерних реакцій, що відбуваються при бомбардуванні речовини нейтронами, у результаті яких народжуються нові радіоактивні елементи.

Уславився вивченням слабкої взаємодії і роботами з квантової статистики ферміонів (разом із Полем Діраком). Запропонував власну концепцію енергії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1938 р.


Френель Огюстен Жан (1788 – 1827) – французький фізик, член Паризької Академії наук.

Виконав основоположні дослідження в галузі фізичної оптики, є одним із її засновників. У 1815 р. опублікував свої праці з дифракції світла. Самостійно сформулював принцип інтерференції світла.

За наукові заслуги був нагороджений медаллю Румфорда, був обраний членом Лондонського королівського товариства.


Цельсій Андерс (1701 – 1744) шведський фізик.

Він був одним із перших, хто помітив збурювання стрілки магнітного компаса в момент спостережень, що вказувало на зв’язок між полярним сяйвом і земним магнетизмом. У 1740 р. після копіткої роботи створив термометр, яким користуються і в наш час.


Юнг Томас (1773 – 1829) – англійський фізик, астроном і лікар, один із основоположників хвильової теорії світла.

Виконав важливі дослідження з багатьох наукових проблем, насамперед у галузі фізики. Відкрив принцип інтерференції світла, запровадив сам цей термін. Вперше спробував визначити довжину світлової хвилі, сформулював принцип інтерференції та визначив умови когерентності. Вперше висловив ідею про кольорове бачення. Виконав важливі дослідження з деформації зсуву і розтягу.

Обраний членом наукових товариств, зокрема іноземним членом Паризької Академії наук.

Додаток 3

Цікавинки в уроках фізики


1. Використання гри на підсумкових уроках фізики


Хто цей учений?


Завдання 1.


Інформація 1. Саме цьому вченому належить відомий вислів про те, що теорія має бути «достатньо шаленою, щоб бути правильною».

Інформація 2. Він об’єднав теорію квантів з теорією ядерної будови атома.

Інформація 3. Його поховали в Копенгагені, на тому самому кладовищі, де лежить відомий казкар Ганс Крістіан Андерсен. Його син, прийнявши естафету, у 1963 р. став директором створеного батьком Інституту теоретичної фізики.

Інформація 4. В основі його теорії лежать два постулати, які носять його ім’я.

Відповідь. Нільс Бор.


Завдання 2.


Інформація 1. Його ім’ям названий штучно одержаний у 1955 р. трансурановий елемент, який у періодичній таблиці Д. І. Менделєєва розміщений під номером 100.

Інформація 2. Він розробив статистику частинок з напівбілим спіном, яка також носить його ім’я.

Інформація 3. У 1938 р. учений одержав Нобелівську премію з фізики за вивчення штучної радіоактивності.

Інформація 4. Він побудував перший атомний реактор, у якому вперше була здійснена керована ланцюгова ядерна реакція.

Відповідь. Енріко Фермі.


Яке це фізичне явище?


Завдання 3.


Інформація 1. Це явище лежить в основі методу, який дає змогу визначити вік стародавніх предметів.

Інформація 2. У цьому явищі завжди виділяється енергія.

Інформація 3. Під час дослідження цього явища був відкритий елемент полоній.

Інформація 4. У цьому явищі одне ядро елемента перетворюється на інше.

Інформація 5. Це явище відкрив у 1896 р. учений, який у 1903 р. став першим французьким лауреатом Нобелівської премії з фізики.

Відповідь. Явище радіоактивності.


Яка це фізична величина?


Завдання 4.


Інформація 1. Ця величина визначає стійкість ядра.

Інформація 2. Аналіз графічної залежності цієї величини від масового числа дає змогу дійти висновку про шляхи добування ядерної енергії.

Інформація 3. У діапазоні невеликих значень масових чисел максимальне значення цієї величини припадає на ядра з парними числами протонів і нейтронів (парні ядра).

Інформація 4. Під час поділу ядра урану виникають ядра, для яких ця величина більша, ніж у ядрах урану.

Інформація 5. У ядерній фізиці цю величину вимірюють у мегаелектрон-вольтах на нуклон.

Відповідь. Питома енергія зв’язку.


Який це дослід?


Завдання 5.


Інформація 1. Експериментальна установка складається з скляної посудини, в яку впаяно підігрівний катод, що випромінює електрони, анод, який з’єднаний з гальванометром, і сітковий електрод. Між катодом і сіткою створювали електричне поле, яке прискорювало електрони, а між сіткою і анодом – невелике гальмівне поле.

Інформація 2. Пара ртуті заповнювала посудину і електрони зазнавали зіткнень з атомами меркурію.

Інформація 3. У досліді визначали залежність сили струму від прискорюючої напруги.

Інформація 4. Дослід експериментально підтвердив існування дискретних енергетичних рівнів атома.

Інформація 5. Дослід був проведений у 1913 р. двома вченими у 1913 р. двома вченими і названий на їхню честь.

Відповідь. Дослід Франка і Герца.


Завдання 6.


Інформація 1. Мета цього досліду: відповісти на запитання: «Чи розподіляється позитивний заряд у всьому об’ємі атома, як вважав Томсон, чи зосереджується в певній області атома?»

Інформація 2. У досліді використовувався вузький пучок @-частинок, які пролітали крізь металеву фольгу.

Інформація 3. Дослід показував, що під час проходження крізь фольгу переважна більшість @-частинок зазнає незначних відхилень. Але є й такі частинки, які повертаються назад (1частинка із 8000).

Інформація 4. На основі результатів цього досліду була запропонована ядерна модель атома.

Інформація 5. Дослід був проведений у 1911 р. видатним англійським ученим і носить його ім’я.

Відповідь. Дослід Резерфорда.


Яка це елементарна частинка?


Завдання 7.


Інформація 1. Ця частинка складається з двох n-кварків і одного d - кварка.

Інформація 2. Вона є стабільною частинкою.

Інформація 3. Ця частинка має найменшу масу серед баріонів.

Інформація 4. Вона бере участь у сильній і електромагнітній взаємодіях.

Інформація 5. Ця частинка входить до складу ядра.

Відповідь. Протон.


Завдання 8.


Інформація 1. Ця частинка бере участь лише у слабкій взаємодії.

Інформація 2. Припускають, що ця частинка має невелику масу спокою.

Інформація 3. Вона є стабільною частинкою.

Інформація 4. Вона має надзвичайно велику проникну здатність. Якщо уявити, що на Землю падає 1012 цих частинок, то всі вони, крім однієї, пройдуть крізь земну кулю без жодних перетворень.

Інформація 5. Ця частинка випромінюється під час ß-розпаду. Її існування передбачив В. Паулі, а назву їй дав Е. Фермі.

Відповідь. Нейтрино.

2. Тиск твердих тіл, рідин, газів


Урок-КВК


І. Вступне слово вчителя


Урок ми проведемо незвичайний – це буде урок-КВК. Наше журі стежитиме за правильністю відповідей та оцінюватиме успіхи кожної команди, і кожного її члена зокрема.

Отже, розпочинаємо змагання кмітливих і винахідливих, тих, хто чимало знає і хоче знати більше. Сьогодні зустрічаються команди «Юні фізики» та «Еврика». Запрошуємо команди до привітання.


ІІ. Гра-КВК


1-й тур. Привітання


Виходять представники команд і вітають один одного.


Команда «Юні фізики» :


Продзвенів уже дзвінок,

Всі прийшли ми на урок.

Фізика тепер у нас,

Тому ми прибігли в клас.


Молекули і атоми

Сили, тиск...задачі...

Коли не знали все це ми –

Чекали нас невдачі.


Сьогодні ж виявим знання

У грі чудовій – КВК.

І перемога тих чекає,

Хто знань побільше має.


Команда «Еврика» :


Сьогодні в фізичнім зійшлись поєдинку,

Хто любить дотепне, веселе, нове.

Задачі, завдання... А через годину

Жюрі переможцем когось з нас назве.


І що б нам не випало трохи пізніше,

Супернику, наше вітання прийми.

Нехай переможе, хто знань має більше,

А краще нехай переможемо ми.


(Максимальна оцінка – 2 бали)


2-й тур. Наш девіз.


Кожна команда представляє свою емблему та девіз.

(Максимальна оцінка – 2 бали).


3-й тур. Естафета


Для цього конкурсу кожна команда делегує двох представників. Один член команди виконує перше завдання. Після його закінчення другий член команди виконує наступне завдання.

Завдання 1. Записати позначення фізичних величин та одиниці їхнього вимірювання: тиск, сила тиску, площа опори, об’єм тіла, вага, виштовхувальна сила.


Завдання 2. З поданого співвідношення фізичних величин зробити найбільшу кількість можливих записів.
  1. р = F/S. Відповідь. F = pS, S = F/ p
  2. FA= gρpVT. Відповідь. VT = FA/ gρp , ρp = FA/ gVT, g = FA/ ρpVT


Команда, яка швидше і правильніше виконала усі завдання, отримує 2 бали, команда-суперниця – 1 бал.


4-й тур. Конкурс капітанів.


Перед капітанами ставиться завдання продемонструвати дію атмосферного тиску і прокоментувати побачене за допомогою приладу (установки), підготовленого командою-суперницею. Максимальна оцінка – 3 бали.


5-й тур. Чорний ящик.


За описом необхідно визначити, що міститься у чорному ящику.

Ось опис одного з можливих приладів.

Цей прилад складається з двоколінної скляної трубки, у яку наливають рідину. Рідина встановлюється в обох колінах на однаковому рівні, на її поверхні діє тільки атмосферний тиск. Ця двоколінна скляна трубка прикріплена до прямокутної пластини, посередені якої є позначка «0», а вгору й униз від неї розміщені позначки 100, 200 тощо. Що це за прилад? (Рідинний манометр).


ІІІ. Підсумок уроку.


Жюрі підраховує бали, набрані командами за кожний тур, і визначає переможця.


Шаромова В. Нетрадиційні уроки фізики. Ч. І. 7–9 кл. / упоряд. : В. Р. Шаромова, З. В. Дубаса // Тиск твердих тіл, рідин, газів.: урок-КВК / О. В. Мороз, Г. Ю. Галайко. – Тернопіль: Підруч. і посіб., 2003. – С. 23 – 27.


Додаток 4

Словник термінів


Акустика – розділ фізики, в якому вивчаються звукові хвилі, їхні збудження, поширення, сприймання та взаємодія з перешкодами і речовиною середовищ.


Акустооптика – розділ фізики, що вивчає взаємодію світла і звуку в конденсованих системах.


Атом – частинка простої речовини, яка є найменшим носієм хімічних властивостей розглядуваного елемента.


Броунівський рух – хаотичний рух дисперсних частинок з діаметром в кілька мікрометрів у рідині (або газі) під дією теплового руху молекул середовища.


Вага – сила, з якою тіло внаслідок притягання його до Землі діє у вертикальному напрямі на підставку або на підвіс.


Вакуум – розріджений стан газу, у якому зіткнення між молекулами відсутнє.


Випромінювання – перенесення енергії від одного тіла до іншого внаслідок випускання , поширення та поглинання певного випромінювання.


Вічний двигун – уявний двигун, який пущений в дію, виконував би роботу як завгодно довго без надходження енергії.


Внутрішня енергія – енергія термодинамічної системи, яка є функцією її стану.


Динаміка – частина механіки, що вивчає причини виникнення і зміни механічного руху.


Дисперсія світла – залежність оптичних характеристик речовини від частоти падаючого світла.


Електрична напруга – енергетична характеристика ділянки електричного кола або дистанції між двома точками поля.


Електричний заряд – природна властивість багатьох еле-ментарних частинок, зокрема електронів, протонів.


Електричний опір – фізична величина, яка характеризує електричне коло або окрему його ділянку.


Електричний струм – упорядкований рух електричних зарядів.


Електродинаміка – наука про властивості електромагнітного поля та його взаємодії з зарядами, зв’язок електричних і магнітних явищ, про електричні струми.


Електроліз – електрохімічні реакції в електроліті при походженні сталого струму крізь нього.


Електромагнітне поле – фізичне поле, через яке здійснюється електромагнітна взаємодія. Це окремий вид фізичного поля, яке являє собою єдність електричного і магнітного полів.


Електромагнітні хвилі – сукупність змінних електричного і магнітного полів, що поширюється в просторі окремо від зарядів.

Це збурення електромагнітного поля, яке поширюється із скінченою швидкістю.


Електропровідність – фізична величина, яка характеризує перенесення зарядів у речовині під дією зовнішнього електричного поля.


Електростатика – окремий розділ електродинаміки, у якому розглядається поле нерухомих зарядів і їх взаємодія.


Енергія – загальна міра різних видів руху матерії і різних взаємодій.


Енергія зв’язку – енергія системи взаємозв’язаних частинок, що дорівнює роботі, яку необхідно витратити, щоб таку систему перетворити на окремі вільні частинки.


Звук – це пружні хвилі в речовинному середовищі, які за своєю частотою та інтенсивністю можуть сприйматися слуховими органами чуття.


Звуковий тиск – додатковий тиск, який виникає в середовищі при поширенні звуку.


Ізотопи – різновиди хімічних елементів, в яких ядра атомів мають однакову кількість протонів(однаковий заряд), але різну кількість нейтронів (різні маси).


Імпульс – векторна міра механічного руху

матеріальної точки або поступального руху тіла.


Інверсія – операція симетрії, за якою кожній точці об’єкта можна знайти відповідну точку,«віддзеркалену» через якусь одну просторову точку; стан газу, при якому відсутній ефект Джоуля-Томсона; зростання температури з висотою; стан речовини, при якому число атомів у збудженому стані переважає число незбуджених атомів.


Індуктивність – величина L , що характеризує магнітні властивості електричного кола чи ділянки струму.


Інтерференція – накладання когерентних хвиль, при якому вони стабільно підсилюються або ослаблюються.


Інтерференція світла – це явище накладання світлових хвиль, що веде до утворення інтерференційної

картини.