Geum.ru

Суми 20 1 1

Вид материалаДокументы

Содержание


В рамках роботи клубів
Рекомендації за підсумками дослідження
Подобный материал:



УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА





СУЧАСНА КАРТИНА ЧИТАННЯ ЮНАЦТВА ТА МОЛОДІ


Аналітична записка за підсумками соціологічного дослідження 2011 року




Суми 2011



Соціологічне дослідження «Сучасна картина читання юнацтва та молоді», яке проводила державна бібліотека України для юнацтва, мало на меті визначити роль і місце книги серед інших джерел інформації.

В опитуванні взяли участь 362 читачі обласної, міських, районних та сільських бібліотек Сумської області віком від 15 до 35 років. В анкетуванні взяли участь 74,3% дівчат та 25,7% юнаків. За віком респонденти розподілились таким чином: до 18 років – 52%; від 19 до 25 років – 32%; від 26 до 35 років – 15,5%.

Думки про роль читання та місце книги в їхньому житті висловили молоді люди, хто користується бібліотекою більше 5 років (55,8%); від двох до п’яти років (21,5%); від року до двох (10,2%); з читацьким стажем до року (8,3%); менше півроку (0,5%) та ті, хто завітав до бібліотеки вперше, (0,8%).

Переважна більшість опитаних читачів (75,9%) навчається: 39,2% – у школах, ліцеях, гімназіях; 36,7% – у ВНЗ III-IV рівнів акредитації; інші (20,8%) працюють; безробітні складають 3,3% від загальної кількості опитаних. Серед опитаних читачів – вчителі (1,4%), службовці (2,8%), інші фахівці (7,2%), робітники (8,6%) та домогосподарки (0,8%).

За освітнім рівнем читачі розподілилися таким чином: 72,3% – мають неповну середню та середню освіту; 21,6% респондентів – незакінчену вищу та вищу освіту; інші (6,1%) – середню спеціальну.

Чим займаються молоді читачі у вільний час? Результати анкетування показали, що за читанням для душі проводять 52,5% опитаних і це зрозуміло, бо до бібліотеки приходять саме ті, хто полюбляють читати або мають потребу в інформації і саме їх було опитано. Друге місце в рейтингу занять займають перегляд телепередач, відео, прослуховування музики (47,2%); далі йде захоплення комп’ютером (37,0%); домашні справи (28,2%). Полюбляють прогулянки на природі 12,4% опитаних; відвідують кінотеатри, музеї, виставки 11,9% респондентів. Десята частина (10,8%) віддає перевагу заняттям спортом; стільки ж відвідують дискотеки, клуби (9,9%). Знайшлися і такі (8,8%), для кого відпочинок на дивані теж відпочинок. Власне хобі мають 4,1% опитаних – це танці, малювання, в’язання, рибалка, фотографія і навіть заняття науковими проектами. Серед інших занять молоді читачі називали зустрічі з друзями, виховання дітей та ін.

Перша п’ятірка рейтингу занять у вільний час співпадає і у читачів сільських бібліотек.

Аналіз анкетного опитування показав, що, незважаючи на широке впровадження комп’ютерних технологій та його вторгнення в усі сфери життя, для опитаних читачів книга залишається невід’ємним джерелом інформації та займає одне з провідних місць в інтелектуальному розвитку молоді.

Естетичну та душевну насолоду від читання отримують 37,8% опитаних. Для 34,5% респондентів книга – це спосіб цікаво провести вільний час. З тим, що книга розвиває людину, її розумові здібності погоджуються 26,5% читачів. Власну думку висловили 3% респондентів: «Книга – це порадниця», «Світ в твоїх руках», «Різні погляди на питання, що мене цікавлять» та ін.

Як часто читають опитані читачі? Практично постійно читає половина респондентів (51,4%); дві і більше книг за місяць – біля третини респондентів (26,8%); 18,2% опитаних читають 1-2 книги за півроку. Знайшлися і такі (1,4%), що зовсім не читають.

Щодо мети відвідування бібліотеки, то зазвичай читачі приходять з навчальною метою (таких 56,9% серед опитаних); далі йдуть особисті інтереси та вподобання (49,7%). Ознайомитися з новинками літератури та знайти щось цікаве прагнуть відповідно 33,1% та 31,5% респондентів. Сьогоднішній візит в бібліотеку для опитаних читачів був пов’язаний з необхідністю знайти матеріали для навчання (36,7%), знайти щось цікаве прагнули 23,5% респондентів, взяти літературу за особистими уподобаннями намагалися 16,9% читачів.

Підтверджуючи попередню відповідь, половина опитаних (50,6%) частіше відчуває потребу в підручниках і навчальних посібниках. Новинок художньої літератури потребують 38,7% ; науково-популярну літературу полюбляють 21,5% опитаних. Галузевою літературою цікавиться п’ята частина респондентів (19,9%).

З якої тематики найчастіше замовляється література? Молодих читачів цікавить різноманітна тематика, але, в першу чергу, це інформація, пов’язана із захопленнями (27,1%); краса, спорт, здоровий спосіб життя (27,1%); психологія, культура спілкування (24,9%); історія (23,2%); сім’я, шлюб, виховання дітей (12,4%) тощо.

Якщо брати художню літературу, то за навчальною програмою її читають 33,1% респондентів; тому що це цікаво і важливо – 43,4% опитаних; для розваги читають 25,7%; надають перевагу екранізації художніх творів 4,7% читачів. Читають художні твори в електронному вигляді 10,8% респондентів, використовуючи комп’ютери (4), ноутбуки (5), букрідери (1).

На запитання «Яким жанрам Ви віддаєте перевагу?» пропонувалось 14 варіантів відповіді. Під час аналізу склався своєрідний жанровий рейтинг. У сімку популярних серед молоді жанрів увійшли любовні романи (40,3%), класика (31%), пригоди (28,2%), детективи (24,9%), фантастика (21,3%), історичні романи (20,4%), фентезі (15,7%). Книги про видатних людей читають 12,4% опитаних читачів. Поезію полюбляють 11,9% молодих респондентів. Більш серйозній літературі – книгам з філософським змістом – відають перевагу 10,2% опитаної молоді.

Лише 5% молоді читає книги про війну. Можливо, бібліотекарям необхідно звернути пильнішу увагу на цей пласт літератури, бо саме вона сприяє патріотичному вихованню і дає відповіді на запитання, як поводить себе людина в екстремальних умовах і як виявляються в ній найкращі та найгірші моральні якості.

Що читає наша молодь? Читають класику, більше зарубіжну – Е. М. Ремарк, О. Бальзак, Ф. Кафка, Е. Золя, Т. Драйзер, А. Крісті, Л. Толстой, П. Зюскінд, А. Камю, Д. Селінджер, А. Ахматова, Р. Бредбері, Ш. Бодлер, Бокаччо та ін. Серед сучасних авторів – П. Коельо, Х. Муракамі, Д. Роллінс.

Читають сучасну українську прозу – М. Матіос, І. Роздобудько, В. Слабчук, Н. Сняданко, С. Жадан, М. та С. Дяченки, Люко Дашвар, Л. Костенко.

Серед українських авторів були також названі В. Барка, М. Вороний, П. Глазовий, М. Гоголь, О. Гончар, А. Дімаров, О. Забужко, П. Загребельний, А. Кащенко, О. Кобилянська, О. Коломієць, М. Коцюбинський, П. Куліш, Б. Лепкий, В. Малик, В. Симоненко та ін. Як бачимо з переліку, більшість авторів – зі шкільної програми.

Читають і сучасну російську прозу – Б. Акунін, Д. Донцова, О. Мариніна, Т.  Полякова та ін.

В основному були названі художні твори, але були й інші книги філософського, психологічного спрямування – Біблія, С. Прокоф’єв «Дневник», І. Кант «Антропологія», Д. Карнеги «Как перестать беспокоиться и начать жить» та ін.

Чи різниться читання міської і сільської молоді? Так, читачі сільських бібліотек читають те, що є в сільських бібліотеках: класику українську, російську, зарубіжну літературу. Сучасна українська проза у фондах більшості сільських бібліотек відсутня, тому і не названа в анкетах респондентів. Виняток складає новий прозовий твір Л. Костенко, його читають всюди: і в місті, і в селі.

Інше питання – де вони беруть нові книги? Такого питання не було, на жаль. Достеменно знаємо: з усіх бібліотек, які брали участь в опитуванні, лише в одній є прозова книга Л. Костенко «Записки українського самашедшого» (до речі, придбана за спецкошти). Але цей твір прочитали читачі як міських, так і сільських бібліотек. Читачі знаходять резонансні твори, але не в бібліотеках. Оце є головною нашою проблемою – відсутність систематичного, якісного і оперативного комплектування.

Серед масових заходів, що молодим читачам до вподоби, називались зустрічі з авторами книг (41,7%); літературні та поетичні вечори (30,4%), презентації бестселерів (21%), виставки топ-видань (17,7%). Літературні клуби як форму популяризації книги та читання відмітили у своїх анкетах 7,2% респондентів, ці дані підтверджують думку про те, що клуби – це не масове явище, але вони потрібні. У клуби об’єднуються люди за спільними уподобаннями, творчі особистості, у кого є потреба спілкуватися, знаходити однодумців, разом реалізовувати творчі проекти.

Найменше опитаних читачів цікавлять літературні суди над книжковими героями (6,1%). Надавали молоді респонденти і свої пропозиції. Комусь масові заходи взагалі не цікаві. Хтось дізнається про новинки літератури з Інтернету і йому цього достатньо. Декому було б цікаво проведення костюмованих вечорів за мотивами творів. Ця пропозиція могла б бути реалізованою в рамках засідання літературного клубу.

Наступне питання стосувалось новинок літератури. За даними анкет, українськими та зарубіжними літературними новинками цікавляться 76,5% респондентів. Іншим (18,2%) опитаних читачів потреби в цьому немає. Свій варіант надали 5,3% респондентів. Були й такі відповіді: «Цікавлюсь, якщо виходить щось резонансне», «Можливо і цікаво було б, але не володію інформацією про новинки». Останнє зауваження стосується недостатньої реклами бібліотеки про нову літературу.

Українські художньо-публіцистичні журнали читають біля третини респондентів (28,7%). Крім літературно-художніх – «Дніпро», «Київ», «Березіль», «Дзвін», «Всесвіт», «Сучасність», називались розважальні молодіжні журнали та інші, такі, як «Зарубіжна література», «Українська мова і література в школі», «Кіно-коло», «Мистецтво та освіта» та ін.

За даними анкет, участь у літературних форумах та чатах беруть 21,5% опитаних. Здається, читачі не звернули увагу на слово «літературні форуми» і відповіли про участь у форумах та чатах взагалі. Літературні форуми є не досить популярними. Бібліотекарям саме тут треба докласти зусиль, щоб популяризувати цей електронний ресурс.

Найкомфортніше читати вдома, про це заявили 87,8% опитаних. Скоріш за все, мова йде про читання художньої літератури, адже вона потребує тиші, усамітнення, можливостей для роздумів. Бібліотека всього цього запропонувати не може, хіба що створить окремий зал для «тихих читань», як це і роблять деякі бібліотеки. 2,8% респондентів залюбки читають в потязі, на пляжі, на природі.

Що ж бракує читачам аби читати саме в бібліотеці? По-перше, майже всі написали про недостатність нової літератури, світових бестселерів; гарного освітлення і тепла в холодний період року; зручних сучасних меблів, привабливого інтер’єру; комфортних місць для читання. Читачам сільських бібліотек бракує того ж самого – нової літератури та тепла («взимку в приміщенні бібліотеки дуже холодно»). В публічних бібліотеках Сумської області 49,5% бібліотек не опалюється, серед них Лебединська районна, сільські та селищні бібліотеки. Потребують сільські жителі і доступу до мережі Інтернет.

Все влаштовує 63% читачів міських та районних бібліотек та третину читачів сільських бібліотек.

Що ж заважає молоді читати? Переважна більшість (79,3%) вказали на нестачу вільного часу, хоча той же вільний час знаходять на перегляд телепередач, прослуховування музики, роботу з комп’ютером. Скоріше можна сказати, що немає мотивації, немає потреби у читанні, у самовдосконаленні. 4,7% опитаних знаходять цікавіші заняття, ніж читання: це спорт, відвідування школи мистецтв, танці і т. п.

З висловлюванням давньоримського поета П. Овідія «Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням» безперечно погоджуються майже всі респонденти (98,1%). Читачі написали багато цікавих висловлювань про книгу. Наведемо лише декілька з них:

«Читання – це унікальний процес, здатний перетворити людину в особистість».

«Verba Volant scripta manent» («Слова зникають, написане залишається»).

«Читаючи книги, людина не дозволяє своїй душі черствіти, а світогляду звужуватися».

«Люди перестають мислити, коли перестають читати». (Д. Дідро)

«Книга – це світ, в якому ти знайдеш все для тебе необхідне і потрібне».

«Книги – дивовижний сад, де кожний шукає плоди на свій смак».

«Читання – засіб контакту зі світом, різною мовою, культурою».

Частина запитань стосувалась дитячих спогадів про читання. Хто вплинув найбільше на формування молодої людини як читача? За даними анкет, це рідні – мама й тато (63,8%), бабуся і дідусь (24,6%). До цієї благородної праці долучились вчителі (15,5%) і бібліотекарі (14,6%). Разом зі своїми близькими та рідними читали в дитинстві 91,9% респондентів. Половина з опитаних вважає, що саме це вплинуло на їхнє подальше ставлення до книги та читання.

Говорячи про вплив статі та віку на читання, потрібно відзначити, що соціологи різних країн впевнені, що на читання дитини впливає рівень та якість освіти її матері. Тому не випадково дослідники уважно стежать за читанням серед дівчат.

Чи сприяє читання та обговорення в сім’ї кращому взаєморозумінню, позитивно відповіли 59,7% респондентів. Прищеплювати власним дітям любов до книги будуть в майбутньому майже всі респонденти (97,7%). Домашня бібліотека є у 69,6% опитаних читачів.

Всі учасники дослідження добре пам’ятають книги, які їм та вони самі читали в дитинстві. Серед цього розмаїття – українські, російські народні казки, казки зарубіжних авторів: Андерсена, братів Грімм. Були названі найкращі дитячі твори усіх часів і народів. Лідером дитячого читання став В. Нестайко. Скільки поколінь зачитувались його «Теодорами із Васюківки»! Серед дитячих письменників сучасності називають і Е. Успенського. Його «Трое из Простоквашино» залюбки читають дорослі і діти вже багато років.

Аналіз анкетного опитування показав, що, незважаючи на широке впровадження комп’ютерних технологій, книга залишається невід’ємним джерелом інформації та займає одне з провідних місць в інтелектуальному розвитку молоді, яка навчається, прагне самовдосконалення. Завжди є і будуть ті, хто любить читати. Але чи зможе бібліотека задовольнити цю спрагу молоді до читання, невідомо. Головна проблема бібліотек – відсутність повноцінного державного фінансування на поповнення бібліотечних фондів, передплату молодіжної періодики, комп’ютеризацію бібліотек, створення комфортних умов для молодіжного спілкування.

Але, незважаючи на проблеми, бібліотеки роблять все можливе, щоб зацікавити молодь у користуванні книгою, як джерелом знань, виховати у неї любов до читання.

Бібліотеки Сумщини теж активно долучилися до цієї справи. Діяльність бібліотечних закладів області направлена на реалізацію державної молодіжної політики, виконання обласної комплексної програми «Молодь Сумщини на 2011-2015 роки», створення умов для сприяння соціальному становленню і розвитку молодих громадян, задоволення їх духовних, моральних, естетичних та освітніх інтересів. Бібліотеки проводять для молодих читачів цікаві та змістовні заходи, використовуючи для цього як традиційні, так і інноваційні форми роботи.

Так, в бібліотеках Білопільського району традиційно проводиться молодіжний інформаційний марафон «Бібліотеки – молодим». Метою марафону є підтримка інтересу молоді до бібліотеки, книги і читання. Для молоді створено молодіжно-інформаційний центр (МІЦ), де представлена література з питань, які цікавлять молодь: «Молодь і закон», «Щоб не сталося біди», «Ми обираємо здоровий спосіб життя», «Для тих, хто вступає в шлюб», «Поради юриста», «Куди піти вчитися», «Як знайти роботу», «У вільний час».

Для кращого задоволення запитів користувачів в читальній залі встановлено комп’ютер, який має доступ до мережі Інтернет. У 2011 році серед молоді проведене соціологічне дослідження «Здоровий спосіб життя для мене – це …». При центральній бібліотеці працює клуб «Співрозмовник», у рамках якого проходять цікаві, змістовні заходи, зустрічі з юристами, працівниками правоохоронних органів, лікарями, письменниками, поетами, видатними земляками. Всього в Білопільській ЦБС працює 30 клубів за інтересами, з них 21– для молоді та юнацтва.

Активізації читання серед молоді сприяє також участь у Всеукраїнських, обласних та районних конкурсах. Щороку молодь району бере активну участь у літературно-мистецькому конкурсі ім. О. Олеся «…І розітнувсь мій перший спів…». У 2010 році в конкурсі взяли участь 94 конкурсанти, серед яких 35 осіб – молодь.

Традиційно для старшокласників, студентів, учнів ВПУ Кролевеччини проводиться тиждень бібліотеки, який розпочинається з екскурсії «Вересневі зустрічі у читальному залі».

Практикується проведення читацьких конференцій: «Моя золота полиця», де обговорюються питання ролі книги в сучасному житті молодої людини. Літературний диліжанс, калейдоскоп цікавої інформації «У світі мудрих думок», день відкритих дверей «Цей дивний світ – бібліотека» завжди насичений цікавими заходами. Приємним сюрпризом для читачів є щорічна акція «День безкоштовного обслуговування». До уваги студентів-першокурсників пропонуються послуги Інтернет та копіювальної техніки. Традиційним є проведення рекламної акції «Познайом свого друга з бібліотекою».

Кролевецька ЦБС працює з батьками, для них діють родинні куточки, влаштовуються виставки літератури, біля яких постійно проводяться бесіди, огляди: «Книги ростуть разом з дітьми», «Абетка сімейного виховання». Батькам надаються консультації «Як зацікавити дитину читанням?», «Дитяча книга в сімейному колі».

Традиційно використовуються камерні форми роботи, як то цикли бесід і оглядів літератури «Росте в сім’ї дитина», «Читаємо в сімейному колі», «У нас в сім’ї школярик», цикл заходів «Мама, тато і я – читаюча сім’я», родинні свята.

В рамках роботи клубів збираються допитливі разом: організовується змістовне дозвілля, забезпечується цікаве спілкування, виявляються художньо-творчі здібності, прилучаються до книги та читання. Проводяться міні-вистави з елементами ігрової діяльності, читання вголос з елементами інсценізації, театральні дійства, вечори пошани трудових династій, спортивні родинні змагання, пісенні вернісажі однієї родини. Всього в бібліотеках області функціонує 366 клубів за інтересами, переважна більшість яких об’єднує в своїх рядах юнацтво і молодь.

В рамках Всеукраїнського проекту з підтримки та розвитку читання «Читаю я! Читає вся моя сім’я! Шосткинська міська бібліотека ім.  Л. Толстого розробила власний проект «Українська молодь читає сучасну українську книгу», метою якого є відродження інтересу до української книги, літератури, особливо серед молодих читачів. В рамках проекту – проведені анкетування «Молодь, яка читає», рекламний мікс «Книжкове розмаїття», презентація слайд-шоу «Молодь і книга», віртуальна подорож «Знайомтесь: авторський сайт», підготовлені інформаційні листівки «Топ-10: кращі українські автори, які пишуть про молодь». В реалізації проекту використовуються Інтернет-технології: це розміщення на сайті бібліотеки віртуальних виставок, Інтернет-оглядів. Новою формою роботи є літературний анонс «Абзац на пробу» на сайті бібліотеки, коли публікується уривок з твору, який може «зачепити» читача. Цікавим був конкурс комп’ютерного малюнка «І оживають сторінки книг» та створена за його результатами міні-галерея.

Інформаційно проект підтримали Шосткинські міські газети «Полісся» і «Шанс», міське радіо, місцеве телебачення, яке готує сюжети про кращі заходи для молоді і транслює їх у випуску місцевих новин.

Це лише маленька дещиця заходів, які проводяться для молодих читачів, аби спонукати їх до більш дієвого читання!

Бібліотеки Сумщини роблять чимало аби виховати у молоді любов до читання, яка буде супроводжувати їх протягом подальшого життя, але сьогодення вимагає активізації цієї роботи, зміни форм. Необхідно проводити більше молодіжних акцій, спрямованих на популяризацію читання. Це мають бути не одноразові акції, а цілеспрямована систематична робота. До уваги треба брати найкращий досвід, що вже напрацьований в бібліотеках України та Росії.


ВИСНОВКИ

Результати соціологічного дослідження засвідчили, що на сьогодні, всупереч загальній тенденції падіння інтересу до читання, незважаючи на широке впровадження новітніх технологій, у дозвіллі опитаних молодих користувачів міських, районних та сільських бібліотек читання для душі посідає перше місце.

Перша п’ятірка рейтингу занять співпадає у міських та сільських читачів: 1. читання для душі; 2. телебачення, музика, відео; 3. комп’ютер; 4. домашні справи; 5. прогулянки на природі.

Естетичну та душевну насолоду від читання отримують 37,8% опитаних. Для 34,5% респондентів книга – це спосіб цікаво провести вільний час. З тим, що книга розвиває людину, її розумові здібності погоджуються 26,5% молодих читачів.

Зазвичай читачі до бібліотеки приходять з навчальною метою.

На дозвіллі, для душі читають класику, більше зарубіжну – Е. М. Ремарк, О. Бальзак, Ф. Кафка, Т. Драйзер, А. Крісті, Л. Толстой, П. Зюскінд, А. Камю, А. Ахматова та ін. Серед сучасних авторів – П. Коельо, Х. Муракамі. Читають сучасну українську прозу – М. Матіос, І. Роздобудько, В. Слапчук, Н. Сняданко, С. Жадан, М. та С. Дяченки, Люко Дашвар, Л. Костенко. Читають і сучасну російську прозу – Б. Акунін, Д. Донцова, О. Мариніна, Т.  Полякова та ін. Не завжди резонансні твори є у фондах наших бібліотек.

Головною проблемою публічних бібліотек залишається відсутність систематичного, якісного і оперативного комплектування. Без державного фінансування публічним бібліотекам, особливо сільським, цю проблему не вирішити.

Бібліотеки Сумщини роблять чимало, аби виховати у молоді любов до читання, яка буде супроводжувати їх протягом подальшого життя, але сьогодення вимагає активізації цієї роботи, зміни форм.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА ПІДСУМКАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ


1. Для поповнення бібліотечних фондів використовувати додаткові джерела фінансування: благодійні фонди, спонсорство, депутатський корпус. Розширювати репертуар молодіжних періодичних видань.

2. Встановлювати партнерські зв’язки з відділами у справах сім’ї, молоді і спорту, органами юстиції, медичними закладами, музеями, учбовими закладами, територіальними центрами, письменниками-земляками, громадськістю тощо.

3. Проводити більше молодіжних акцій, спрямованих на популяризацію читання. Це мають бути не одноразові акції, а цілеспрямована систематична робота. До уваги треба брати найкращий досвід, що вже напрацьований в бібліотеках України та Росії.

4. Використати досвід публічних бібліотек Луганщини щодо проведення широкомасштабних заходів за підтримки влади та ЗМІ. Особливістю цих заходів було те, що обласну акцію «З книгою – в майбутнє!» (не без участі бібліотек) оголосили депутати Луганської обласної ради і включили її в «Програму соціально-економічного розвитку Луганської області». В рамках акції відбулися яскраві заходи: книжковий форум, науково-практична конференція, телевізійний проект «Видатні люди Луганщини радять прочитати», обласний конкурс літераторів-початківців, експрес-голосування на мобільний телефон «Книжковий хіт», молодіжні дебати «Томик з книжкової полиці чи Інтернету».

5. Враховуючи потяг молоді до новітніх технологій, залучати їх до електронних бібліотек та книжкових сайтів, де можна ознайомитись з новими книгами, рецензіями на них, взяти участь в обговоренні «модних» книжок. Бібліотекарям треба докласти зусиль, щоб популяризувати літературні форуми і чати. Студентам у курсі навчання основам роботи в Інтернеті пропонувати практичне заняття «Стань користувачем літературного форуму». І тоді рубрика «Література», наприклад, на форумі http: //www.SumyForum наповниться новими думками, враженнями про твори, які їх вразили.

Художні твори в електронному вигляді читають 10,8% респондентів. Вважаємо, що книга у жодному разі не може зникнути з нашого повсякденного життя, незважаючи на Інтернет та електронні видання, тому що завжди будуть люди, які любитимуть друковані книжки – з практичних, навчальних чи естетичних міркувань.

Французький історик і спеціаліст з читання і книговидавництва Роже Шартьє у своїй книзі «Письмова культура і суспільство» (2006) робить дуже точний і лаконічний висновок: «Поява нового носія (електронного), письмових текстів не означає ні кінця, ні смерті читача. Можливо, навіть навпаки… Бібліотеки повинні стати інструментом, котрий допоможе новим читачам знайти свій шлях у цифровому світі, що стирає розрив між жанрами і способами дослідження текстів…».


Література


Дорофеева, О. Что читает молодежь Луганщины / Олеся Дорофеева // Бібл. форум. – 2011. – №3. – С. 2-8.

Олянишен, Т. Читання в сучасному суспільстві / Т.Олянишен, О. Мельников // Вісник Книжкової палати. – 2010. – №6. – С. 46-50.

Під знаком Кирила і Мефодія : метод.-бібліогр. матеріали про роль книги в житті людини / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Т. М. Грищенко. – Суми, 2011. – 44 с.


Інтерв’ю про результати соціологічного дослідження прозвучало на обласному радіо 08.11.2011 року в науково-пізнавальній передачі «Світоч». Редактор – Т. Г. Литвяк.


Сучасна картина читання юнацтва та молоді : аналітична записка за підсумками соціологічного дослідження 2011 року / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Т. М. Грищенко – Суми, 2011. – 9 с.