Geum.ru

Дз «Державна бібліотека України для юнацтва»

Вид материалаДокументы

Содержание


Якщо я бачив далі інших
Українські фізики
Брауде Семен Якович (1911 – 2003
Вальтер Антон Карлович (1905 – 1965)
Вєркін Борис Ієремійович (1919 – 1990) –
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Про фізиків


Якщо я бачив далі інших,

то тому, що стояв на плечах гігантів.

І. Ньютон


На терені фізичних досліджень українські та світові фізики здобули багато цінних результатів, які є вагомим внеском у розвиток світової науки.

Ні для кого не секрет, що зір людини недосконалий. У цьому випадку на допомогу очам прийшли оптичні прилади. Перші окуляри з’явилися у 1280 році. Їх виготовив італійський фізик Сальвіно дель Арматі. Вони складались із двох опуклих лінз, що збільшують предмети, – так люди могли краще бачити. Щоб довше зберігати лінзи, їх помістили в обідки. Здавалося, нема нічого простішого, ніж прилаштувати їх до очей. Спочатку користувались моноклем (одне скло на довгій рукояті). Потім почали шліфувати великі подвійні скельця – біноклі, прикріплюючи до них дві ручки. Такий бінокль можна було надягати на ніс. І нарешті прилаштували до окулярів завушники, майже так само, як це роблять у наш час.

Перше джерело електричного струму винайшов теж італійський фізик Алессандро Вольта наприкінці XVIII ст. Між невеликими дисками з міді та цинку він розміщував сукнину, змочену розчином кислоти. Між дисками і розчином відбувається хімічна реакція: так у провіднику, який з’єднує диски, виникає слабкий електричний струм. З’єднуючи диски по парно у батарею, можна було отримувати вже значний електричний струм. Такі батареї називали вольтовими стовпами.

В 1894 році російському вченому О. Попову вдалося приймати сигнали на відстані декількох десятків метрів за допомогою вертикальної антени. Так була винайдена прийомна антена, використання якої покращило роботу приймача. І в 1895 році Попов створив пристрій, який був першим в історії радіоприймачем.

Можна розповісти ще про багатьох фізиків, які зробили винаходи від корисних побутових предметів до глобальних систем, які змінюють світ, рухають прогрес.

Ми пишаємося їхніми досягненнями.
  1. Україна. Президент. (2005 – 2010 ; В. А. Ющенко). Про відзначення 100-річчя від дня народження Миколи Боголюбова : Указ Президента України від 11 груд. 2008 р. № 1154 / 2008 // Уряд. кур’єр. – 2008. – 24 груд. – С. 5.



  1. Академик Антон Карлович Вальтер: к 100-летию со дня рождения / ред. кол. : А. Д. Довбня и др. – Харьков : Форт, 2005. – 235 с.



  1. Александров А. Братья Вавиловы и жизнь: жизнь и трагедия / А. Александров // Наука и жизнь. – 2007. – № 1. – С. 84 – 85.

Про видатних фізиків С. І. Вавилова (1891 – 1951) та М. І. Вавилова (1887 – 1943).

  1. Антон Вальтер // Країна знань. – 2006. – № 9. – С. 49.

Про видатного вченого, який займався ядерно-фізичними дослідженнями в Україні (1905 – 1965).

  1. Болотовский Б. М. Владимир Иосифович Векслер – создатель синхрофазотрона / Б. М. Болотовский, Б. Р. Ратнер // Природа. – 2007. – № 4. – С. 74 – 84.

У статті подано інформацію про видатного фізика.

  1. Буяло Т. Ернест Резерфорд – фундатор ядерної фізики / Т. Буяло // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 1. – С. 52 – 54.



  1. Вавилов Сергій Іванович (1891 – 1951) // Шк. б-ка. – 2006. – № 3. – С.11.



  1. Вавилова І. Світові лінії простору – часу України / І. Вавилова // Світогляд. – 2006. – № 1. – С. 17 – 29.

Стаття присвячена таким видатним фізикам, як Г. А. (Джорж) Гамова, Л. Й. Кордиша, М. П. Кронштейна, Л. Інфельда, Ян Вейссенгоффа, Д. Д. Наненка, Л. Д. Ландау, Є. М. Лівшиця, Д. В. Волкова, О. Ф. Богородського, А. Є. Лєвашова, А. В. Манджоса, О. С. Іваницьку, І. М. Халатникова, В. І. Воронова, Б. О. Олександровича, С. А. Сеньківа, В. Я. Скоробагатька, Р. П. Гайду, О. З. Петрова.
  1. Веркин Б. И.: каким мы его помним / ред. В. В. Еременко. – К. : Наук. думка, 2007. – 383 с.

ББК 22.3г(4Укр)

В32

  1. Вівченко Н. Легенда квантової механіки / Н. Вівченко // Дивосвіт. – 2006. – № 4. – С. 8 – 9.

Стаття розповідає про видатного українського фізика-механіка О. С. Парасюка.

  1. Вісин О. О. Належне місце Б. П. Грабовського у становленні електронного телебачення / О. О. Вісин // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л. Українки. – 2008. – № 9. – С. 68 – 73. – (Фіз. науки).



  1. Генріх Рудольф Герц (1857 – 1894) // Шк. б-ка. – 2007. – № 2. – С. 12.



  1. Ґудзик К. «Одна правда й один правий суд повинні бути для всіх народів» / К. Ґудзик // День. – 2007. – 3 берез. (№ 39). – С. 7.

Невідомі сторінки життя декана першого в Європі електротехнічного факультету Івана Пулюя (1845 – 1918).

  1. Джордж Томсон (1892 – 1975) // Шк. б-ка. – 2007. – № 5. – С. 2.



  1. Жаботинський П. Першовідкривач / П. Жаботинський // Демократ. Україна. – 2007. – 26 січ. (№ 16). – С. 10.

Про українського радіофізика Семена Яковича Брауде.

  1. Життя, віддане науці : зб. спогадів про Б. Николина / упоряд. І. Николин. – Львів : Євросвіт, 2006. – 112 с. – (Світ фізики).

ББК 22.3г

Ж74

  1. Жолдаков А. «Украинский Сахаров» / А. Жолдаков // 2000. – 2006. – 24 – 30 нояб. (№ 47). – С. 4.

Стаття присвячена Борису Васильовичу Болотову.

  1. Жук О. Академік Степан Тимошенко / О. Жук // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 7 – 9.



  1. Іваниця М. Ефект Доплера / М. Іваниця // Країна знань. – 2006. – № 5. – С. 4 – 5.



  1. Коваль Ю. Академік Георгій Курдюмов / Ю. Коваль // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 18 – 21.



  1. Колтачихіна О. Ю. Лев Якович Штрум – забуте ім’я української науки / О. Ю. Колтачихіна // Наука і наукознавство. – 2008. – № 4. – С. 164 – 169.



  1. Коршак Є. Блез Паскаль: Велич і трагедія людини / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2008. – № 3. – С. 51 – 56.



  1. Коршак Є. Вернер Гейзенберг – творець квантової механіки в матричній формі / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 6. – С. 1, 53.



  1. Коршак Є. Макс Борн – визначний фізик-теоретик / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2007. – № 2. – С. 1, 54 – 56.



  1. Коршак Є. Макс Лауе / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 4. – С. 57.

Про німецького фізика.

  1. Коршак Є. Макс Лауе і структура матерії / Є. Коршак, Т. Буяло, Н. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 5. – С. 53 – 55.



  1. Коршак Є. Томас Юнг / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 4. – С. 57.

Про видатного англійського вченого.
  1. Коршак Є. Тріумф електрозварювання на теренах України: Від Бенардоса до Патонів / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2007. – № 5 – 6. – С. 1,57.



  1. Коршак Н. Макс Планк: народження квантової теорії / Н. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 2. – С. 1, 53 – 55.



  1. Коршак Н. Нільс Бор – творець першої квантової теорії атома / Н. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 3. – С.1, 50 – 54.



  1. Костенко О. О. Професор В. Л. Герман – маловідомий учень академіка Л. Д. Ландау / О. О. Костенко, А. С. Литвинко // Наука та наукознавство. – 2008. – № 4. – С. 170 – 176.



  1. Кравчук Л. В. Творча лабораторія професора С. Стубелевича (1762 – 1814) / Л. В. Кравчук // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2008. – № 9. – С. 78 – 84. – (Фіз. науки).



  1. Кривоглаз М. А.: Жизнь и научная деятельность. Воспоминания. Избранные труды / ред. А. П. Шпак. – К. : Академпериодика, 2004. – 819 с.

ББК 22.3г

К82

  1. Куріат Р. Академік Георгій Писаренко / Р. Куріат // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 46 – 50.



  1. Лев Ландау (1908 – 1968 ) // Шк. б-ка. – 2008. – № 1. – С. 6.



  1. Лень А. Фундатор академічної фізики / А. Лень // Уряд. кур’єр. – 2006. – 10 черв. – С. 9.

Про знаменитого українського фізика Й. Косоногова.

  1. Локтєв В. Геніальний фізик і великий педагог / В. Локтєв // Вісн. нац. акад. наук України. – 2008. – № 1. – С. 36 – 44.

До 100-річчя від дня народження Л. Ландау.
  1. Локтєв В. Ілля Ліфшиць – основоположник фізики реальних кристалів / В. Локтєв // Вісн. нац. акад. наук України. – 2007. – № 11. – С. 55 – 58.



  1. Майкл Фарадей (1791 – 1867) // Шк. б-ка. – 2006. – № 9. – С. 6.



  1. Малімон Н. Розкішний ювілей без нагород / Н. Малімон // День. – 2009. – 6 берез. – С. 20.

Бесіда з українським фізиком Анатолієм Вадимовичем Свідзинським.

  1. Мачулін В. Академік Вадим Лашкарьов / В. Мачулін // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 16 – 17.



  1. Міліянчук Василь: до 100-річчя від дня народження / упоряд. О. Попель. – Львів : Євросвіт, 2005. – 20 с.

ББК 22.3г

М60

  1. Нобелівські лауреати з фізики 2009 року // Фізика. – 2009. – № 32. – С. 1 – 6. – (Шк. світ).

Про видатних фізиків Чарльза Као, Уілларда Байма, Джорджа Сміта.

  1. Новеллі Л. Айнштайн та машини часу / Л. Новеллі; пер. з італ. О. Кругликової. – К., 2005. – 112 с. – (Спалах думки).

ББК 22.3г

Н72

  1. Новеллі Л. Вольта і душа роботів / Л. Новеллі; пер. з італ. О. Кругликової. – К., 2005. – 112 с. – (Спалах думки).

ББК 22.3г

Н72

  1. Остапенко О. Розстріляна молодість / О. Остапенко // Україна молода. – 2006. – 2 груд. (№ 225). – С. 8.

Про фізика Матвія Бронштейна (1906 – 1938).
  1. Парадоксальный гений // Шк. б-ка. – 2009. – № 2. – С. 24 – 27.

Про Альберта Ейнштейна.

  1. Похмурський В. Академік Георгій Карпенко / В. Похмурський // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 42 – 45.



  1. Походня І. Академік Євген Патон / І. Походня // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 36 – 39.



  1. Резерфорд – відомий англійський фізик // Фізика. – 2009. – № 24. – С. 11 – 13. – (Шк. світ).



  1. Рожен О. Американська знаменитість із Закарпаття / О. Рожен // Дзеркало тижня. – 2007. – 20 – 26 січ. (№ 2). – С. 14.

Про американського вченого-фізика Ніка Голоняка.

  1. Рожен О. Зірка Миколи Боголюбова / О. Рожен // Дзеркало тижня. – 2009. – 26 верес. – С. 11.



  1. Сандул В. Кратер на ім’я Тамм / В. Сандул // Уряд. кур’єр. – 2007. – 27 черв. – С. 20.

Про фізика Ігоря Тамма (1895 – 1971).

  1. Середняцька М. В. Досліди Резерфорда. Ядерна модель атома / М. В. Середняцька // Фізика. – 2006. – Квіт. (№ 12). – С. 13 – 16. – (Шк. світ).



  1. Ситник К. Володар двох талантів / К. Ситник // Сучасність. – 2008. – № 12. – С. 90 – 94.

Стаття написана до 90-річчя Президента НАН України академіка Бориса Патона.

  1. Ситник К. Оберіг вітчизняної науки / К. Ситник // Вісн. нац. акад. наук України. – 2008. – № 11. – С. 3 – 9.

Стаття присвячена ювілею знаменитого академіка, фізика Бориса Патона.

  1. Слісаренко В. Дж. Дж. Томсон : до 150-річчя від дня народж. / В. Слісаренко // Фізика. – 2006. – № 32. – С. 1 – 2. – (Шк. світ).



  1. Смирнов О. Академік Борис Вєркін / О. Смирнов // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 22 – 24.



  1. Стегній В. Один з «батьків» водневої бомби живе і працює в Харкові / В. Стегній // Слобід. край. – 2007. – 14 лип. (№ 75). – С. 20.

Автор розповідає про діяльність доктора фізико-математичних наук Олега Олександровича Лаврентьєва.

  1. Степановський Ю. Айнштайн: теорія відносності і теорія світлових квантів / Ю. Степановський // Світогляд. – 2006. – № 1. – С. 4 – 15.



  1. Стріха М. Академія професора Стріхи / М. Стріха // Дзеркало тижня. – 2007. – 17–23 берез. (№ 10). – С. 15.

У статті розповідається про читання, які присвячені пам’яті українського вченого-фізика, педагога Віталія Стріхи в Академії наук вищої школи України.

  1. Таньшина А. В. Засновники харківських наукових шкіл у фізиці / А. В. Таньшина. – К. : Академперіодика, 2005. – 630 с.

ББК 22.3г

Т18

У книзі вміщено життєписи харківських вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток науки.

  1. Тойкка Л. М. От Гиббса до Пригожина / Л. М. Тойкка // Природа. – 2006. – № 2. – С. 60 – 68.



  1. Транковский С. Огюстен Френель и его линза / С. Транковский // Наука и жизнь. – 2009. – № 5. – С. 84 – 86.



  1. Українські фізики та астрономи : посіб.-довід. / [авт.-уклад. В. Шаромова]. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2009. – 352 с.

ББК 22.3(4Укр)я2

У45

У посібнику подано короткі біографічні відомості про видатних українських фізиків.

  1. Фіалков Д. Градуси з іменем / Д. Фіалков // Краєзнавство, географія, туризм. – 2008. – № 45. – С. 8 – 9.

Про фізиків Фаренгейта, Цельсія, Кельвіна, Ренкіна, Реомюра.

  1. Фролов Ю. Сук графа Рунфорда // Ю. Фролов // Наука и жизнь. – 2007. – № 10. – С. 106 – 109.



  1. Цимбалюк Є. Поліський родовід Нобелівського лауреата / Є. Цимбалюк // Голос України. – 2009. – 28 берез. – С. 11.

Про українського фізика Георгія Харпака, уродженця м. Дубровиця Рівненської області

  1. Чельмак Л. Формула Смакули: життєвий та науковий шлях ученого / Л. Чельмак // Фізика. – 2007. – № 7. – С. 1 – 3. – (Шк. світ).



  1. Чуличков А. Нильс Бор. Физик и философ / А. Чуличков // Человек без границ. – 2008. – № 11. – С. 38 – 42.



  1. Шендеровський В. А себе врятувати не зміг... / В. Шендеровський // Уряд. кур’єр. – 2008. – 12 січ. – С. 12 – 13.

Про вченого, педагога, фізика Андрія Желехівського (1882 – 1943).

  1. Шендеровський В. Визнаний світом механік / В. Шендеровський // Юний технік України. – 2006. – № 12. – С. 8 – 9.

Про Степана Тимошенка.

  1. Шендеровський В. Нікола Тесла – загадковий геній винахідництва / В. Шендеровський, В. Козирська // Світогляд. – 2008. – № 4. – С. 58 – 65.



  1. Шендеровський В. Стефан Стубелевич – видатний український фізик ХVІІІ ст. / В. Шендеровський // Пам’ять століть. – 2007. – № 4 – 5. – С. 281 – 287.



  1. Шендеровський В. Український вчений-винахідник / В. Шендеровський // Пам’ять століть. – 2007. – № 4 – 5. – С. 191 – 194.

Стаття присвячена вченому-фізику Стефану Стубелевичу.

  1. Шендеровський В. Фундатор вітчизняної академічної фізики / В. Шендеровський // Юний технік України. – 2008. – № 4. – С. 4 – 6.

Про Йосипа Йосиповича Косоногова (1866 – 1922).

  1. Шишкин С. Непризнанный гений / С. Шишкин // Магістраль. – 2007. – 17 – 23 берез. (№15). – С. 20.

У статті розповідається про вченого-винахідника в області електро- та радіотехніки Миколу Теслу (1856 – 1943).

  1. Шмиговська В. Марія Кюрі: «Людству потрібні мрійники» / В. Шмиговська // Демократ. Україна. – 2008. – 27 черв. (№ 25). – С. 29.

Про жінку-вчену Марію Кюрі.

  1. Шмиговський М. В. Петро Леонідович Капиця: експеримент, теорія, практика / М. В. Шмиговський // Країна знань. – 2008. – № 9 – 10. – С. 3 – 5, 7.



  1. Штол І. Крістіан Доплер / І. Штол. – Львів : Євросвіт, 2004. – 72 с. – (Світ фізики).

ББК 22.3г

Ш92

  1. Шуйський І. Лев Ландау: «1937 рік – стихійне лихо. Мене воно також торкнулося, але, на щастя, я залишився живим» / І. Шуйський // Дзеркало тижня. – 2008. – 7 – 13 черв. (№ 21). – С. 11.

До 100-річчя від дня народження відомого фізика.

Додаток 1

Українські фізики


Боголюбов Микола Миколайович (1909 – 1992) – фізик-теоретик, математик, академік АН УРСР (1948 р.), дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. Боголюбов є одним із творців теорії нелінійних коливань. Важливі результати отримав у квантовій статистичній механіці, які розвинув й у квантовій теорії поля. Заклав основи сучасної теорії кінетичних явищ (1947 р.), побудував мікроскопічні теорії надплинності бозе-систем (1947 – 1948 р.р.) та надпровідності (1957 р.). Запровадив поняття квазісередніх і розробив нову теорію фазових переходів (1963 р.). Спільно з Д. В. Ширковим розробив теорію матриці розсіяння і дав нове формулювання квантової теорії поля (1955 р.). Побудував триплетну теорію кварків з цілими зарядами (1955 р.).

М. Боголюбов – засновник і керівник наукових шкіл теоретичної фізики в Києві, Москві та Дубно (Росія). Почесний член багатьох академій і наукових товариств.


Брауде Семен Якович (1911 – 2003) – радіофізик, радіоастроном, академік АН УРСР (1969 р.). Наукові праці стосуються техніки надвисокочастотних коливань, електроніки надвисоких частот, поширення радіохвиль та радіоастрономії. Разом зі співробітниками визначив граничні можливості в роботі радіосистем, побудував унікальні радіотелескопи УТР-1 та УТР-2 з керованими Т-подібними антенами для дослідження галактичних та метагалактичних джерел космічного випромінювання в декаметровому діапазоні, розробив теорію поширення радіохвиль над шорсткою поверхнею. Під його керівництвом організована перша в Україні радіоастрономічна обсерваторія. Основоположник радіоокеанографії.

Лауреат Державної премії СРСР (1952 р.), двічі лауреат Державної премії України (1991 р., 1997 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (1991 р.). Нагороджений почесною відзнакою Президента України (1995 р.), орденами «За заслуги» ІІ ступеня (1998 р.) та І ступеня (2001 р.).


Вальтер Антон Карлович (1905 – 1965) – фізик, академік АН УРСР (1951 р.).

Наукові праці стосуються техніки високих напруг, ядерної фізики, вакуумної техніки, прискорювальної техніки, фізики високих енергій. Спільно з іншими вперше в СРСР (1932 р.) розщепив атомне ядро літію штучно прискореними частинками. У 1937 році під його керівництвом у Харкові був споруджений електростатичний генератор. Разом зі співробітниками розробив кілька видів електростатичних генераторів вертикального і горизонтального типу, що дало змогу розгорнути роботи в галузі спектроскопії легких ядер, відкрити близько 20 нових ізотопів, вивчити пружне розсіяння протонів ядрами ізотопів, поляризацію нуклонів у реакціях на легких ядрах. Автор численних наукових праць.

Створив наукову школу фізиків-ядерників.

Заслужений діяч науки УРСР (1955 р.). Нагороджений двома орденами Леніна, іншими орденами і медалями.


Вєркін Борис Ієремійович (1919 – 1990) – фізик, академік АН УРСР (1972 р.).

Наукові праці стосуються фізики й техніки низьких температур, зокрема, досліджень електронних властивостей твердих тіл, надпровідності, низькотемпературного та вакуумного матеріалознавства, кріогенної медицини та біології, фізики молекулярних кристалів. Зробив чималий внесок у з’ясування природи магнітних властивостей металів. Отримав рекордно чисті зразки металів, розробив низку нових пристроїв кріогенної електроніки.

Лауреат Державної премії УРСР (1973 р.), Державної премії СРСР (1978 р.). Президією НАН України засновано премію ім. Б. І. Вєркіна, його ім’я присвоєно Фізико-технічному інституту низьких температур НАН України.