Кушнір Леонід Леонідович кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Розграфлення – система поділу карти на окремі аркуші. Широта точки (φ – фі) – Л 18 абораторна робота №8: Визначення прямокутних координат точок на карті 1: кв. 7610 (церква) №6 Завдання для самостійного опрацювання Перший квадрат Третій квадрат Лабор. роб. № 17-18 Запитання для співбесіди Основні поняття та терміни до Лабораторної роботи №9 Географічний (дійсний) азимут А Наближення меридіанів γ Поправка напрямів Прямий азимут Тематика та зміст лабораторних робіт Д 28 ругий етап лабораторного заняття

Подобный материал:

• О. В. Зайцев гроші та кредит. Лекційне викладення, 4352.85kb.
• Вірченко Володимир Віталійович кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної, 144.22kb.
• Н. В. Безрукова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України:, 98.08kb.
• Методичні рекомендації до виконання науково-дослідницьких робіт Рівне 2011, 721.09kb.
• Методичні рекомендації І програма виробничої практики для студентів спеціальності 05010, 359.09kb.
• Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
• Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки, 816.28kb.
• Функціональна підготовка вчителів інформатики, 358.11kb.
• Реферат роботи, 156.91kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський університет споживчої кооперації України, 372.04kb.

Розграфлення – система поділу карти на окремі аркуші.

Номенклатура – система позначень топографічних карт, яка залежить від масштабу та географічного положення території; адреса аркуша карти.

Внутрішня рамка – рамка, яка обмежує картографічне зображення та утворена випрямленими дугами паралелей та меридіанів.

Мінутна рамка – подвійна лінія, яка поділена на відрізки по одній мінуті широти – на західній та східній рамках та по одній мінуті довготи – на північній та південній.

Зовнішня рамка – рамка, яка розмежовує саму карту від елементів оснащення та додаткових характеристик.

Широта точки (φ – фі) – кут, який утворений спадною лінією із даної точки поверхні еліпсоїда та площиною екватора.

Довгота точки (λ – лямбда) – двогранний кут між площиною нульового меридіану та площиною меридіана даної точки.


Л
18
абораторна робота №8: Визначення прямокутних координат точок на карті


Мета: Закріпити знання по вивченню рамки аркуша топографічних карт. Навчити визначати прямокутні координати об’єктів на топографічних картах.

Обладнання: шкільні географічні атласи з топографічною картою, топографічні карти, лінійки.

Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7.

Запитання для співбесіди:

1. 
   Рамка аркуша топографічної карти?
   
2. Пояснити особливості прямокутних координат на топографічних картах.
   
3. Проекція Гауса-Крюгера.
   

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Визначити на карті прямокутні координати об’єктів.

№ 1: кв. 7610 (церква) №6: кв. 7913 (окреме каміння)

№2: кв. 7407 (аеродром) №7: кв. 6413 (електростанція)

№3: кв. 6714 (північна шахта) №8: кв. 8007 (перевал)

№4: кв. 7113 (міст) №9: кв. 7821 (кущ)

№5: кв. 7218 (перехрестя шляхів) №10: кв. 6618 (курган)

Наприклад:




Δ_Y = 500 м

•

68

• А Х = 6067,700 км

• Y = 4309,500 км


• 6067

Δ_Х = 600 м


43 07 08 09 10


• • • • • • • • • •


Х = 6067,700 км – означає, що точка знаходиться на відстані 6067,700 км від екватора.

Y = 4309,500 км – означає, що точка знаходиться у 4 зоні та віддалена від осьового меридіану на 309, 500 км.

2. Самостійно вибрати п’ять об’єктів на карті 1:50 000 Y–34–37–В (Снов) та визначити їх прямокутні координати.


Лабораторна робота №9: Визначення азимутів та румбів на топографічній карті


Мета: Навчити вимірювати магнітні та географічні азимути, дирекційні кути на топографічних картах. Закріпити знання по даним темам.


5
31
. Способи зображення рельєфу на топографічних та оглядових картах.

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Накреслити на контурній карті ортодромію та локсодромію, використовуючи глобус, масштаб якого дорівнює масштабу карти.

2. Додаткове завдання (дома): на половині аркуша листа А-4 олівцем накреслити прямі та плавні лінії.

Оформлення додаткового завдання: над верхньою рамкою, в 5 мм від неї, посередині розташовується назва роботи “Креслення олівцем”. У північно-західному куті на рівні лівої вертикальної сторони рамки дається підпис “ПДПУ, кафедра географії та краєзнавства”. Під південною рамкою у південно-західному куті розташовуються слова “Оцінка”, “Перевірив”, а у південно-східному – “Робота студента І курсу групи ГІ-16 Петрова А.А.”, а посередині – дата виконання роботи. Назви завдань необхідно виконувати заголовними літерами висотою 4 мм, а інші підписи – малими літерами висотою 2 мм.

Розміри квадратів 50 мм * 50 мм

Перший квадрат: кресляться дві діагоналі, а на них через кожні 5 мм кресляться паралельні лінії (під лінійку);

Другий квадрат: кресляться горизонтальні та вертикальні лінії через 5 мм (під лінійку)

Третій квадрат: кресляться каркас з вертикальних (через 10 мм) та горизонтальних (через 5 мм) ліній (під лінійку), а в ньому лінії від руки;

Четвертий квадрат: Кресляться горизонталі з бергштрихами; одна з горизонталей має більшу товщину (від руки).

Примітка:

1)Всі лінії внутрі контура кресляться від руки, а сам контур – за допомогою лінійки;

2) Лінії повинні бути без вм’ятин; олівцеві лінії повинні легко стиратися гумкою;

3) При кресленні ліній витримувати відстані в міліметрах та кути 90^О для вертикальних і 45^О для горизонтальних ліній;

4) Лінії від руки завжди креслять від себе, зверху вниз.

ПДПУ,

кафедра географії та КРЕСЛЕННЯ ОЛІВЦЕМ

краєзнавства



Оцінка: 15. 10. 2009 рік Робота студентки І курсу,

Перевірив: Федій О.А. групи ГІ-17, Петренко Л.В.

2	Лабор. роб. № 16 Побудова профілю по заданому напряму на карті ІV модуль для географів та ІІІ модуль істориків	2	Основні джерела: 1, С. 301-306; 2, 205-210 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Загально-географічні карти. Олівці. Лінійки. Атласи.	діяль-ності)
3	Лабор. роб. № 17-18 Способи зображення явищ на географічних картах. Складання тематичних карт. ІV модуль для географів та ІІІ модуль істориків	4	Основні джерела: 1, С. 312-346; 2, 215-246 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Тематичні карти. Атласи.

Основна література:

1. 
   Земледух Р.М. Картографія з основами топографії, – К.: Вища школа, 1993. – 456 с.
   
2. Картография с основами топографии: Учебное пособие. / Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – 368 с.
   

Додаткова література:

1. 
   Андреев Н.В. Методическое пособие по факультативному курсу «Топография и картография». – М.: Просвещение, 1985. – 112 с.
   
2. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация – М.: Просвещение, 1986. – 240 с.
   
3. Грюнберг Г.Ю. Учись сам делать географические карты.– М.: Просвещение, 1965.– 127 с.
   
4. Куприн А.М. Топография для всех. – М.: Недра, 1987. – 167 с.
   
5. Куприн А.М. Умей ориентироваться на местности. – М.: Издательство ДОСААФ, 1969. – 75 с.
   
6. Кусов В.С. Картографическое искусство Русского государства. – М.: Недра, 1989. – 96 с.
   
7. Пересадько В.А. Борисенко Л. Я. Шкільний словник-довідник з картографії й топографії. – Харків: Основа, 2004. – 80 с.
   
8. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 208 с.
   
9. Скуратович О.Я. “Загальна географія. 6 клас.” – К., Зодіак-ЕКО, 1998 – 192 с.
   

Лабораторна робота №15: Зображення рельєфу горизонталями


Мета: Закріпити основні поняття щодо особливостей зображення території на дрібномасштабних картах. Відпрацювати початкові навички в зображені рельєфу за допомогою олівця.

Обладнання: шкільні географічні атласи, рельєфна карта, олівці, лінійки, лист контурної карти світу.

Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7,8,9

Запитання для співбесіди:

1. 
   Властивості глобуса та його використання? Ортодромія та локсодромія?
   
2. Основні картографічні проекції за використанням допоміжної поверхні та характером спотворення?
   
3. Картографічна генералізація?
   
4. Написи на географічних картах?
   

О
19
бладнання: шкільні географічні атласи з топографічною картою, топографічні карти, лінійки, транспортири.

Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7.

Запитання для співбесіди:

1. 
   Пояснити особливість географічного та магнітного азимутів.
   
2. Дирекційний кут? Зв’язок між дирекційним кутом і географічним та магнітним азимутами?
   
3. Румби на топографічній карті?
   

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Визначити на топографічній карті 1:25 000 Y–34–37–В–в (Снов) (атлас) спочатку прямий, а потім зворотний дирекційний кут між двома об’єктами (об’єкти вказані на карті).

2. Знайти прямий та зворотній магнітний та географічний азимути, використовуючи поправки під південною рамкою. Результати вимірювання накреслити в зошиті.

3. Визначити румб напрямку між заданими об’єктами.


Основні поняття та терміни до Лабораторної роботи №9:

Азимут – двогранний кут у градусах, який відраховують за годинниковою стрілкою від північного напрямку площини меридіану спостереження до вертикальної площини, що проходить через точку спостереження та заданий напрям.

Географічний (дійсний) азимут А – кут, який вимірюється від північного напрямку географічного меридіану за годинниковою стрілкою до напрямку на дану точку в межах 0^о до 360^о. Кут вимірюють за допомогою транспортира.

Магнітний азимут А_М – кут, який вимірюється від північного напрямку магнітного меридіану за годинниковою стрілкою до напрямку на дану точку в межах 0^о до 360^о. Кут вимірюють по знайденому географічному азимуту та показнику магнітного схилення δ, вказаного на полях карти. На місцевості його знаходять за допомогою компасу.

Магнітне схилення δ (дельта) – кут між дійсним та магнітним меридіанами. Схилення на схід вважається позитивним, на захід – від’ємним: А_М = А – δ.

Дирекційний кут α (альфа) – кут, який вимірюється на карті від північного напрямку осьового меридіану зони та ліній, йому паралельних, до вказаного напрямку за годинниковою стрілкою в межах 0^о до 360^о.

Наближення меридіанів γ (гама) – кут між північним напрямком географічного меридіану даної точки та північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки.

Поправка напрямів – різниця між магнітним схиленням та наближенням меридіанів: δ – γ = П.

Румб(r) – гострий кут, який не перевищує 90^о, між меридіаном і даним напрямком. Він відраховується від найближчого напрямку (північного або південного) меридіана за або проти годинниковою стрілкою. Розрізняють географічні, магнітні румби та румби, які відраховуються від кілометрової сітки.

Прямий азимут – кут, які вимірюється з початкової точки лінії.

Зворотній азимут – кут, який вимірюється у протилежному напрямку (або у кінцевій точці лінії). А_звор = А_пр ± 180^о + γ


Пн-Зх Пн-Сх

Пн-Сх: 0⁰-90⁰ r₁ = A₁ r₄ r₁

Пд-Сх: 90⁰-180⁰ r₂ = 180⁰ – A₂

Пд-Зх: 180⁰-270⁰ r₃ = A₃ – 180⁰

Пн-Зх: 270⁰-360⁰ r₄ = 360⁰ – A₄ r₃ r₂

Пд-Зх Пд-Сх



20
географічний меридіан

А_М = ά + γ – δ

ά = А_{М +} δ – γ координатна сітка

А = ά + γ

δ

магнітний меридіан


γ ά

А


А_М


А_М = А – δ = α – δ – γ координатна сітка

α = А_М + δ + γ

А = α – γ = А_М + δ географічний меридіан

γ δ

магнітний меридіан


ά А А_М


Лабораторна робота №10: Комплексне читання топографічної карти


Мета: Відпрацювати навички у вивченні місцевості по топографічним картам.

Обладнання: шкільні географічні атласи з топографічною картою.

Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7.

Запитання для співбесіди:

1. 
   Топографічні умовні знаки?
   
2. Зображення рельєфу на топографічній карті?
   
3. Крутість схилу?
   
4. Абсолютна та відносна висоти?
   
5. Зображення гідрографічної сітки та рослинного і ґрунтового покриву на топографічній карті?
   
6. Зображення соціально-економічних об’єктів на топографічній карті?
   

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Скласти по карті 1:25 000 Y–34–37–В–в (Снов) комплексний географічний опис зазначеної ділянки місцевості з висвітленням зв’язків між природою та господарською
   

2	Лекція 17. Характеристика основних картографічних проекцій. Класифікація картографічних проекцій; Характеристика основних картографічних проекцій за видом допоміжної поверхні	2	Основні джерела: 1, С. 224-274; 2, 140-180 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Загально-географічні карти	—
3	Лекція 18. Картографічна генералізація. Написи на географічних картах. Суть та фактори генералізації; Підписи на картах та їх порядок	2	Основні джерела: 1, С. 278-290; 2, 185-194 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Загально-географічні карти	—
4	Лекція 19. Суть тематичних карт та елементи їх змісту. Суть тематичних карт; Класифікація тематичних карт	2	Основні джерела: 1, С. 312-346; 2, 215-246 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Тематичні карти. Атласи.	—
5	Лекція 20. Способи відображення на тематичних картах. Характеристика способів зображення на тематичних картах; Порівняння способів зображення на тематичних картах	2	Основні джерела: 1, С. 312-346; 2, 215-246 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Тематичні карти. Атласи.	—

№	Тематика та зміст лабораторних робіт (8 годин)	Годи-ни	Література	Обладнан-ня, ресурси	Бали
1	Лабор. роб. № 15 Зображення рельєфу горизонталями ІV модуль для географів та ІІІ модуль істориків	2	Основні джерела: 1, С. 301-306; 2, 205-210 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9	Загально-географічні карти. Олівці. Лінійки.	15,0 балів (диви-тися розподіл балів за видами

Д
28
ругий етап лабораторного заняття:

3) Оформити матеріали зйомки у зошиті. Накреслити схему геометричного нівелювання в зошиті.