Кушнір Леонід Леонідович кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України методичні рекомендації
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- О. В. Зайцев гроші та кредит. Лекційне викладення, 4352.85kb.
- Вірченко Володимир Віталійович кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної, 144.22kb.
- Н. В. Безрукова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України:, 98.08kb.
- Методичні рекомендації до виконання науково-дослідницьких робіт Рівне 2011, 721.09kb.
- Методичні рекомендації І програма виробничої практики для студентів спеціальності 05010, 359.09kb.
- Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
- Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки, 816.28kb.
- Функціональна підготовка вчителів інформатики, 358.11kb.
- Реферат роботи, 156.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський університет споживчої кооперації України, 372.04kb.
Зміст навчальних модулів
Навчальний модуль №1
Географічна карта: властивості, основні елементи, роль у навчанні географії
| № п/п | Модуль №1, елемент модуля | Вид контролю | Кількість залікових балів |
| 1 | Теоретична частина:
| Контрольна робота | 0-5 |
| 2 | Лабораторні заняття:
| Усне опитування Доповнення з місця Перевірка конспектів | 0-5 0-5 0-5 |
| 3 | Самостійна робота Індивідуальна робота | Реферат Усна доповідь та доповн. | до 5 0-5 |
| Всього за модуль | 15,0 | ||
| № | Тематика та зміст лекцій (10 годин) | Годи-ни | Література | Обладнан-ня, ресурси | Бали |
| 1 | Лекція 1. Предмет та зміст картографії. | 2 | Основні джерела: 1, С. | Зразки видів | — |
| |
| | 6-13; 2, 3-6 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | зображення поверхні Землі | |
| 2 | Лекція 2. Географічна карта та її властивості. Класифікація карт.
| 2 | Основні джерела: 1, С. 13-17; 2, 8-14 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Всі види карт. Картогра-фічні твори. | — |
| 3 | Лекція 3. Основні елементи географічної карти.
| 2 | Основні джерела: 1, С. 17-28; 2, 8-12 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Глобус. Карти. | — |
| 4 | Лекція 4. ГІС-технології та картографування.
| 2 | Додаткова література | Комп’ютер | — |
| 5 | Лекція 5. Шкільні карти та інші картографічні твори для школи.
| 2 | Основні джерела: 1, С. 392-414; 2, 314-325 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Глобус. Карти. | — |
| № | Тематика та зміст лабораторних робіт (6 годин) | Годи-ни | Література | Обладнан-ня, ресурси | Бали |
| 1 | Лабор. роб. № 1. Робота з джерелами картографічних знань І модуль для географів та істориків | 2 | Основні джерела: 1, С. 6-13; 2, 3-6 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Зразки видів зображення поверхні Землі. Різні види карт. Глобус. | 15,0 балів (диви-тися розподіл балів за видами |
Л
43
ітература для написання рефератів з курсу
“Картографія та основи топографії”
1. Андреев Н.В. Методическое пособие по факультативному курсу «Топография и картография». – М.: Просвещение, 1985. – 112 с.
2. Берлянт А.М. Карта – второй язык географии. – М.: Просвещение, 1985. – 192 с.
3. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Просвещение, 1986. – 240 с.
4. Булгакова Т.Є. Практичні завдання на контурних картах 5-10 кл. – Х.: Видавнича група “Основа”, 2005. – 112 с.
5. Вавричин М.Г. Україна на стародавніх картах. Кінець ХV – першої половини ХVІІ ст. – К.: ДНВП Картографія, 2004. – 265 с.
6. Военная топография для курсантов учебных подразделений. / Б.Е. Бызов, А.Н. Коваленко, А.Ф. Лахин. – М.: Воениздат, 1980. – 224 с.
7. Ганьшин В.Н. Простейшие измерения на местности. – М.: Недра, 1983. – 108 с.
8. Гедымин А.В. Картографические проекции советских школьных карт: Характеристика, распознавание и наглядные методы объяснения свойств. М.: Просвещение, 1984. – 111с.
9. Грюнберг Г.Ю. Учись сам делать географические карты и планы. – М.: Просвещение, 1965. – 127 с.
10. Державна картографо-геодезична служба України (1991-2006) / За ред.. Р.І. Сосси. – К.: РДІГК, 2006. – 367 с.
11. Десятов В.Д. Организация и экономика картографического производства. – К.: Изд-во Киевского университета, 1968. – 111 с.
12. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. – Чернівці, 1996. – 274 с.
13. Иваньков П.А. Карта как географическая модель. – М.: Знание, 1974. –64 с.
14. Куприн А.М. Занимательная картография. – М.: Просвещение, 1989. – 191 с.
15. Куприн А.М. Занимательно об ориентировании. – М.: Просвещение, 1980. – 96 с.
16. Куприн А.М. Слово о карте. – М.: Недра, 1987. – 143 с.
17. Куприн А.М. Топография для всех. – М.: Недра, 1987. – 167 с.
18. Куприн А.М. Умей ориентироваться на местности. – М.: Издательство ДОСААФ, 1969. – 75 с.
19. Кусов В.С. Картографическое искусство Русского государства. – М.: Недра, 1989. – 96 с.
20. Любченко В.Є. Карта у плині часу. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2008. – 160 с.
21. Малых М.И. Полевая практика по топографии. – М.: Просвещение, 1980. – 102 с
22. Матусевич К.М., Семёнов В.С. Найпростіші вимірювання на місцевості. – К.: Радянська школа, 1981. – 63 с.
23. Навчальний посібник з топографії 6 кл.: Методичні рекомендації по використанню завдання з топографії з правильними відповідями. – Вінниця: ДНВП. Картографія, 2004. – 20 карти.
24. Навчальний посібник з топографії 8 кл.: Методичні рекомендації по використанню завдання з топографії з правильними відповідями. – Вінниця: ДНВП. Картографія, 2004. – 20 карти.
25. Никитин Н.Д. Полевая практика по топографии.– М.: Просвещение, 1969. – 142 с.
26. Пересадько В.А. Борисенко Л.Я. Шкільний словник-довідник з картографії й топографії. – Харків: Основа, 2004. – 80 с.
27. Прилепский А.Н. Картография с основами топографии. Часть І. – Сумы, 1991. – 70 с.
28. Прилепский А.Н. Картография с основами топографии. Часть ІІ. – Сумы, 1991. – 137 с.
29. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 208 с.
30. Рощин А.Н. Ориентирование на местности. – К.: Вища школа, 1982. – 104 с.
П
42
роекція Гауса-Крюгера.
Рух за азимутами.
Види азимутів та їх практичне застосування.
Модуль ІІІ
Концептуальні засади створення геоінформаційної системи регіону України.
Державна геодезична мережа.
Діяльність державної картографо-геодезичної служби України.
Національна система відліку системи координат.
Роль картографії в становленні державного кордону України.
Роль картографії у визначенні географічного центру України.
Способи зйомки території для створення планів.
Способи зйомки території для створення карт.
Особливості орієнтування на місцевості без карт.
Особливості орієнтування на місцевості з картою.
Аерофотознімки та їх роль у створенні карт.
Дешифрування аерофотознімків.
Прилади для висотної зйомки території.
Прилади для планової зйомки території.
Модуль ІV
Картографічні дослідження проблем захисту генофонду населення України та стратегія їх виникнення.
Методика картографування динаміки населення.
Картографічне забезпечення концепції регіонального рекреаційного природокористування.
Системне еколого-природоохоронне картографування: завдання, цілі й методи.
Системне туристичне картографування регіонів України і наукові засади, цілі, перспективи.
Інтеграція функцій картографічного моделювання і ГІС-аналізу в геоінформаійних системах при суспільно-географічних дослідженнях.
Картографічне дослідження територій дикої природи на основі ГІС-аналізу.
Картографування населених пунктів.
Тематичне картографування.
Геоінформаційне моделювання адміністративно-територіального устрою України.
Географічні назви на карті та їх стандартизація.
Суть картографічних проекцій.
Класифікація картографічних проекцій.
Глобус як модель Землі.
Тематика і зміст економічних карт.
Організація роботи при складанні економічних карт.
Способи соціально-економічного картографування.
Картографування населення та населених пунктів.
Картографування різних галузей промисловості.
Картографування будівельної індустрії.
Картографування сільськогосподарського виробництва.
Картографування транспорту та економічних зв’язків.
| 2 | Лабор. роб. № 2. Робота з глобусом та дрібномасштабними картами; І модуль для географів та істориків | 2 | Основні джерела: 1, С. 17-28; 2, 8-12 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Всі види карт. Картогра-фічні твори. Лінійки, калькулятор | діяль-ності) |
| 3 | Лабор. роб. № 3. Визначення масштабу карт І модуль для географів та істориків | 2 | Основні джерела: 1, С. 17-28; 2, 8-12 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Глобус. Карти. Лінійки, калькулятор |
Основна література:
Земледух Р.М. Картографія з основами топографії, – К.: Вища школа, 1993. – 456 с.
- Картография с основами топографии: Учебное пособие. / Под ред. Г. Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – 368 с.
Додаткова література:
Андреев Н.В. Методическое пособие по факультативному курсу «Топография и картография». – М.: Просвещение, 1985. – 112 с.
- Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация.– М.: Просвещение, 1986.–240 с.
- Грюнберг Г.Ю. Учись сам делать географические карты.–М.: Просвещение, 1965.–127 с.
- Куприн А.М. Топография для всех. – М.: Недра, 1987. – 167 с.
- Кусов В.С. Картографическое искусство Русского государства. – М.: Недра, 1989. – 96 с.
- Пересадько В.А. Борисенко Л. Я. Шкільний словник-довідник з картографії й топографії. – Харків: Основа, 2004. – 80 с.
- Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 208 с.
- Скуратович О.Я. “Загальна географія. 6 клас.” – К., Зодіак-ЕКО, 1998 – 192 с.
Лабораторна робота №1: Робота з джерелами картографічних знань
Мета: Навчити порівнювати різноманітні джерела географічних знань. Закріпити основні поняття, які стосуються видів картографічного зображення.
Обладнання: глобус, географічні атласи для 7-го кл. (фіз. карта світу), карта півкуль, аерофотознімок, фотокарта, фотоплан, малюнок місцевості, топографічна карта, рельєфна карта.
Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7,8.
Запитання для співбесіди:
Предмет та зміст картографії? Місце картографії в системі наук?
- Суть картографічного методу дослідження?
- Географічна карта: значення, властивості, функції?
- Класифікація географічних карт?
Завдання для самостійного опрацювання:
Заповніть таблицю, самостійно вибираючи одиницю оцінки.
-
Види зображень
Критерії оцінки
портативність
наочність
метричність
інформативність
Глобус
Фізична карта
(
8
настінна)
Рельєфна карта
Топографічна карта
План місцевості
Аерофотознімок
Вигляд місцевості
Фотокарта
2. Зробіть висновок стосовно кожного способу зображення відносно критеріїв оцінювання.
Основні поняття та терміни до Лабораторної роботи №1:
Картографія – наука, яка відображає явища природи та суспільства на географічних картах та інших картографічних творах, характеризує властивості цих зображень, розробляє методи їх утворення та використання.
Топографія – наука, яка розроблює географічні та геометричні методи вивчення місцевості з метою утворення на цій основі крупномасштабних (топографічних) карт.
Геодезія – наука, яка вивчає форму та розміри Землі, розробляє питання створення координатної планової та висотної основ поверхні Землі.
Картографічний метод дослідження – вивчення будь-яких об’єктів, явищ, процесів, яке засноване на аналізі та використанні географічних карт.
Карта – математично визначене, зменшене, генералізоване зображення поверхні Землі, яке показує розташування об’єктів у прийнятій системі умовних знаків.
Властивості географічної карти:
1) просторово-часова подібність; 2) абстрактність; 3) вибірковість та синтетичність; 4) метричність; 5) однозначність; 6) безперервність; 7) наочність та оглядовість; 8) інформативність.
Функції карт: 1) комунікативна; 2) оперативна; 3) пізнавальна; 4) прогностична.
Класифікація карт: 1) за просторовим охопленням; 2) за масштабом; 3) за ступенем об’єктивності; 4) за практичною направленістю; 5) за способом користування; 6) за змістом; 7) за призначенням.
Лабораторна робота №2: Робота з глобусом та дрібномасштабними картами
Мета: Навчити проводити виміри на глобусі та дрібномасштабних картах. Закріпити основні поняття, які стосуються математичної основи карт.
Обладнання: шкільні глобуси, географічні атласи для 7-го кл., карта півкуль.
Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7,8.
Запитання для співбесіди:
Основні елементи географічної карти?
- Математична основа карти? Форма та розміри Землі?
- Масштаб? Види масштабу? Координатна сітка?
Завдання для самостійного опрацювання:
Визначити розміри глобуса для вказаного масштабу. Розрахуйте на яку величину повинні відрізнятися на цьому глобусі полярний і екваторіальний радіуси?
№1 1:10 000 000; №2 1:20 000 000; №3 1:30 000 000; №4 1:40 000 000;
№5 1:50 000 000; №6 1:60 000 000; №7 1:70 000 000; №8 1:80 000 000.
Примітка: Земля має кулясту форму (форму геоїда). За своєю формою геоїд близький до еліпсоїда, розміри якого визначені міжнародним астрономічним союзом в 1976 році: полярний радіус 6 356 863 м, екваторіальний радіус 6 378 245 м. Для вимірювань на поверхні Землі, при визначенні розмірів і форм об’єктів Землю вважають кулею з радіусом 6 371 000 м.
Т
41
еми самостійної та індивідуальної роботи
Модуль І
Особливості історичного картографування регіонів України.
Про тотожні риси розвитку картографії та живопису.
Теоретичні аспекти картографічного моделювання.
Становлення геологічного картографування на основі космічного методу досліджень в Україні
Карта в історії людства.
Проблеми питання оновлення географічних карт.
Географічна картографія в Україні та її значення у геоінформаційному просторі.
Тенденції і перспективи розвитку картографії та картографування.
Картографія і геоінформатика.
Історія та оновлення географічних карт.
Картографування як історично-культурна спадщина в Україні.
Сучасна парадигма картографії.
Основні напрями картографічних досліджень інтеграції України до Євросоюзу.
Вимоги до картографічних умінь учнів.
Карта – друга мова географії (як організувати на уроці роботу з картою).
Контурні карти в шкільній географії на рубежі тисячоліть.
Методи й прийоми роботи з географічними картами.
Геозображення – нове поняття в картографії.
Картографічна складова підготовки учителя географії.
Картографічний метод навчання майбутнього вчителя географії.
Давні карти землі.
Підготовка майбутнього вчителя до використання нових інформаційних технологій.
Геоінформаційні системи: методика вивчення в шкільному курсі географії.
Університетська картографія та її зв'язок з шкільною освітою.
Старіння карт як об’єктивне явище.
Сутність процесу оновлення карт.
Стародавні карти Руської держави.
Зародження картографії як науки.
Картографія різних історичних періодів.
Форми та розміри Землі.
Створення карт у давнину та у сучасний період.
Карта як модель.
Оглядовість та інші властивості географічних карт.
Використання карт в науці та практиці.
Картографічний метод дослідження.
Картографічні підприємства та їх типи.
Робота з картографічним матеріалом на уроках географії.
Модуль ІІ
Особливості топографічного картографування.
Система умовних знаків на географічній карті.
Вивчення місцевості за картами.
Способи вимірювання на топографічних картах.
Розграфлення та номенклатура топографічних карт.
Принципи визначення географічних координат на картах в шкільному курсі географії.
Координатна сітка: види, принцип побудови.
Геодезична основа топографічної карти.
40
6. Матусевич К.М., Матусевич М.К. Основи топографії. Навчальний посібник, – Рівне, Волинські обереги, 2003. – с. 164.
7. Полевые практики по географическим дисциплинам: Под ред. Исаченкова В.А. – М.: Просвещение, 1980. – с. 14-52.
8. Ракушняк Г.С. Топографія з основами карт. – К.: ЦУЛ, 2003. – с. 207.
9. Рощин А.Н. Занимательная геодезия. – К., 1989.
10.Сысоев К.А. Основы геодезии и картографии. – М.: «Недра», 1974. – 144 с.
Робоча програма навчальної польової практики з курсу “Картографія з основами топографії”
| Теми занять. Основні питання. | Кількість годин. | Література. | Наочність, обладнання. |
| Вступ 1. Ознайомлення студентів із завданнями польової практики. Повторення основних тем курсу 2. Відвідування “Полтавагеодезцентр” Географічна карта та її значення; особливості топографічних карт. Орієнтування на місцевості за допомогою карти, компасу та місцевих ознак. Вивчення обладнання, приладів: компас, астролябія, нівелір, теодоліт. Рекогносцировка територія, яка є об’єктом планово-висотної зйомки. Повторення та відпрацювання практичних навичок 3. Орієнтування на місцевості. Зйомки місцевості та їх види. 4. Полярна та маршрутна зйомка місцевості. 5. Геометричне нівелювання та висотна зйомка території. Камеральний етап 6. Обробка польових журналів. Складання крупно масштабного плану, планово-висотної ситуації, профілю геометричного нівелювання. Складання текстової частини звіту. Залік та здача звітної документації. | 2 (1 день) 4 (1 день) 6 (2 день) 6 (3 день) 6 (4 день) 6 (5 день) | 4,5,10. 1,2,3,4,5,8,9. 2,3,4,5,8,9,10 2,3,4,5,8,9,10 2,3,4,5,8,9,10 4,5,10 | Посібники, польові журнали. Топографічні карти місцевості, компас, астролябія, нівелір. Компас, астролябія, Компас, астролябія. Нівелір. Посібники, польові журнали. |
- В
9
изначити відстань до екватора від
№1: Києва; №2: Буенос-Айреса; №3: Москви; №4: Каїра;
№5: Пекіна; №6: Кейптауна; №7: Делі; №8: Мехіко.
Виміри виконати двома способами: за допомогою лінійки та по довжині дуги меридіана. Провести аналіз результатів вимірювання. Пояснити чому вони відрізняються.
Примітка: Для розрахунків використовувати дані: 1о меридіана = 111,2 км.
- Визначити відстань до Грінвічського меридіана від
№1: Києва; №2: Мехіко; №3: Каїра; №4: Нью-Йорка.
Виміри виконати двома способами: за допомогою лінійки та по довжині дуги паралелі. Провести аналіз результатів вимірювання. Пояснити чому вони відрізняються.
Примітка: Для розрахунків використовувати дані:
| Географічна широта | Довжина, км | Географічна широта | Довжина, км |
| 0о | 111,3 | 50о | 71,7 |
| 10о | 109,6 | 60о | 55,8 |
| 20о | 104,6 | 70о | 38,2 |
| 30о | 96,5 | 80о | 19,3 |
| 40о | 85,4 | 90о | 0 |
- Визначити протяжність материків із Півночі на Південь та із Заходу на Схід (за варіантами):
1) Євразії, 2) Північної Америки, 3) Південної Америки, 4) Африки, 5) Австралії.
Основні поняття та терміни до Лабораторної роботи №2:
Елементи загальногеографічної карти: 1) Математична основа (проекція, масштаб, геодезична основа); 2) Картографічне зображення; 3) Допоміжне оснащення; 4) Додаткові дані.
Елементи тематичної карти: 1) Математична основа (проекція, масштаб); 2) Картографічне зображення; 3) Легенда; 4) Допоміжне оснащення; 5) Додаткові дані.
Картографічне зображення – графічно виражений образ території, її модель.
Легенда – система використовуваних на карті умовних знаків та текстових пояснень, які розкривають її зміст.
Допоміжне оснащення карти: картометричні графіки (наприклад, шкала для визначення крутизни схилу на топографічній карті), схеми, різні довідкові дані.
Додаткові дані: карти-врізки, діаграми, графіки, профілі, текстові або цифрові дані, тематично пов’язаних із змістом карти, доповнюючи та пояснюючи її.
Геодезична основа карти – сукупність геодезичних даних, необхідних для складання карт; вона пов’язана з формою та розмірами Землі.
Фізична (топографічна) поверхня – поверхня суші Землі з усіма нерівностями.
Рівнева поверхня – поверхня, яка утворена умовною лінією рівня Океану в стані рівноваги та продовжена на суходолі.
Геоїд (землеподібний) – фігура Землі, яка обмежена рівневою поверхнею.
Еліпсоїд – поверхня, яка утворена обертанням еліпса навколо меншої осі.
Масштаб – дріб, чисельник якого дорівнює одиниці, а знаменник – величині, яка показує у скільки раз відбувається зменшення
Картографічна проекція – математично відображена поверхня еліпсоїда або кола на площині.
Координатна сітка: картографічна, прямокутна, кілометрова та інші сітки.
Картографічна сітка – зображені паралелі та меридіани на карті.
Прямокутна сітка – координатна сітка в системі плоских прямокутних координат у даній картографічній проекції.
Кілометрова сітка – координатна сітка, лінії якої проведені на карті через інтервали.
М
10
еридіан – лінія перетину земного еліпсоїда площиною, яка проходить через дану точку та вісь добового обертання Землі.
Паралель – лінія перетину земного еліпсоїда площиною, яка перпендикулярна вісі обертання.
Екватор – паралель, площина якої проходить через центр Землі та перпендикулярна до малої вісі.
Полюс – точки перетину вісі обертання Землі з поверхнею еліпсоїда.
Широта точки (φ – фі) – кут, який утворений спадною лінією із даної точки поверхні еліпсоїда та площиною екватора.
Довгота точки (λ – лямбда) – двогранний кут між площиною нульового меридіану та площиною меридіана даної точки.
Лабораторна робота №3: Визначення масштабу карти
Мета: Навчити проводити виміри на дрібномасштабних картах. Закріпити основні поняття, які стосуються математичної основи карт.
Обладнання: шкільні глобуси, географічні атласи для 7-го кл., карта півкуль, лінійки.
Література: Основна – 1,2; Додаткова – 1,2,3,4,5,6,7,8.
Запитання для співбесіди:
- Роль карти в навчанні географії?
- Система картографічних знань у шкільному курсі географії?
- Види шкільних карт та атласи?
Завдання для самостійного опрацювання:
Звести числовий масштаб до іменованого
№1 1:25 000 000; №2 1:1 200 000 000; №3 1:250 000; №4 1:4 000;
№5 1:55 000 000; №6 1:90 000 000; №7 1:2 000; №8 1: 8 500 000.
Приклад: Звести числовий масштаб до іменованого 1:5 000 000.
1 см — 5 000 000 см;
1 см — 50 000 м (так як в 1м 100 см);
1 см — 50 км (так як в 1 км 1000 м).
Відповідь: в 1см 50 км
- Визначити в скільки разів зменшено зображення на карті порівняно з місцевістю.
№1 в 1 см – 65 км; №2 в 1 см – 350 км; №3 в 1 см – 600 м; №4 в 1 см – 2 км.
№5 в 1 см – 70 км; №6 в 1 см – 8 000 м; №7 в 1 см – 50 км; №8 в 1 см – 3 км.
- Визначте масштаб карти, якщо відстань у 4 км між населеними пунктами становить:
№1 5см; №2 8см; №3 10 см; №4 2 см; №5 25 см; №6 40 см.
Запишіть числовий та іменований масштаб.
- В яких масштабах відстань на місцевості у 15 км відповідає відрізкам на карті:
№1 5см; №2 8см; №3 10 см; №4 2 см; №5 25 см; №6 15 см.
Запишіть числовий та іменований масштаб.
- Відстань між двома селами на карті, масштаб якої 1:400 000, 12 см. Якою буде відстань на карті, масштабом 1:2 000 000?
- Якою буде відстань між поселеннями на карті масштабом 1:500 000, якщо на карті 1:25 000 вона дорівнює 40 см?
Основні поняття та терміни до Лабор. роботи №3: Див. Лабор. роб №2.
К
39
амеральний етап (1 день)
В останній день польової практики студенти завершують камеральну обробку матеріалів, складають крупно масштабний план з планово-висотною ситуацією. Матеріали повинні бути підшиті у папки. При складанні заліку бригади і члени бригад звітують про виконану роботу.
Розподіл часу та характеристика модулів
Загальний обсяг польової практики: 1,5 кредити (54 години)
Практика проводиться в три етапи: підготовчий, польовий, камеральний. З метою врахування типових програмних вимог, матеріально-технічного забезпечення топографічної практики та раціонального використання відведеного навчальним планом часу пропонується наступний варіант його розподілу:
РОЗПОДІЛ ЧАСУ НА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ:
| НАЗВА МОДУЛЯ, № теми | Кількість годин за видами занять | ||||
| Разом | У тому числі | ||||
| Інструктажі, конференції | Практична робота | Самост. робота | Індиві-дуальна робота | ||
| Модуль 1 | |||||
| Орієнтування на місцевості. Планова зйомка території | 34 | 5 | 16 | 8 | 5 |
| 1. Завдання польової практики. Повторення основних тем курсу. Інструктаж з техніки безпеки. | 6 | 2 | – | 2 | 2 |
| 2. Орієнтування на місцевості. | 8 | 1 | 4 | 2 | 1 |
| 3. Полярна зйомка території. | 10 | 1 | 6 | 2 | 1 |
| 4. Маршрутна зйомка території | 10 | 1 | 6 | 2 | 1 |
| Модуль 2 | |||||
| Висотна зйомка території | 20 | 2 | 10 | 4 | 4 |
| 5. Повторення основних тем курсу. Прилади. Інструктаж з техніки безпеки. | 3 | 1 | – | 1 | 1 |
| 6. Геометричне нівелювання. | 10 | 1 | 6 | 2 | 1 |
| 8. Камеральна обробка даних, матеріалів; складання заліку. | 7 | – | 4 | 1 | 2 |
Література:
1. Геодезія. Топографические схемки: Учеб. пособие. / Неумикин Ю.К., Халупин Е.И./ – М.: Недра, 1991. – с. 317.
2. Земле дух Р.М. Картографія з основами топографії, – К., Вища школа, 1993. – с. 86-181.
3. Картография с основами топографии: Учебное пособие. / Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – с. 58-136.
4. Корнеев И.Г. Полева практика по краеведению и землеведению. – Минск, Вища школа, 1982. – с. 58-66.
5. Костриця М.Ю. Практикум з географічного краєзнавства. – К.: Радянська школа, 1979. – с. 7-22.
Р
38
озподіл балів за опрацювання різних видів занять у складі навчальних модулів:
Протягом проходження практики студент накопичує бали в ході поточного й підсумкового (модульного) оцінювання. Найбільшу кількість балів він отримує за виконання частини бригадного чи групового звіту.
1) За виконання практичних завдань (хід роботи, усні відповіді, виконання обов’язків у бригаді) – до 10 балів за кожне.
2) За виконання самостійних завдань (частини бригадного звіту) – до 10 балів за всю практику.
3) Індивідуальна робота (робота з приладами, картами, усні відповіді) – до 10 балів за кожне.
4) Модульна контрольна робота (оцінюється план місцевості, виконаний у відповідності до вимог методів його побудови) – до 30 балів.
Вид підсумкового контролю знань – диференційований залік.
Зміст практики
Підготовчий етап (1 день)
Практика починається із вступної бесіди (конференції), в ході якої студенти знайомляться із завданням, змістом, умовами проходження практики з топографії, її особливостями. Керівник практики коротко характеризує природні умови полігону, на якому належить працювати, пояснює студентам весь процес зйомок для розуміння та дотримання певної послідовності робіт. Студенти знайомляться з графіком робіт, формою і порядком оформлення звітної документації. Визначається кількісний склад студентських бригад, призначаються керівники виробничих ланок, розподіляються обов’язки.
У ході вступної бесіди особлива увага приділяється ознайомленню з вимогами техніки безпеки при проведенні польових топографічних робіт, про що складається відомість відповідного зразка. Проводиться перевірка робочого стану приладів і топографічних інструментів.
Завершується перший день практики оглядовою екскурсією майбутнього району топографічних зйомок.
Польовий етап (3 дні)
Основним способом створення крупно масштабного плану ділянки місцевості є планово-висотна зйомка. Вона складається з двох етапів: створення на ділянці опорної мережі точок планового і висотного обґрунтування та власне зйомки місцевості – зйомки ситуації і рельєфу.
Протягом першого дня польового етапу топографічної практики студенти навчаються прийомам роботи з картою у полі та відпрацьовують навички орієнтування на місцевості. Орієнтування на місцевості включає: визначення свого місцезнаходження відносно сторін горизонту та місцевих предметів-орієнтирів, зіставлення карти з місцевістю та рух по місцевості за допомогою карти. Звітні документи: схема ділянки руху, магнітні та географічні азимути руху.
Протягом другого дня польового етапу здійснюється полярна та маршрутна зйомка території. Зйомка деталей проводиться способами ординат, засічок, обходу. Результати зйомки заносяться у польовий журнал, який є основним документом при складання крупно масштабного плану.
Звітні документи: польовий журнал, чорновий план ділянки.
Протягом третього дня польового етапу виконується геометричне нівелювання місцевості. З цією метою здійснюється розбивка пікетажу ліній профілів з основними пікетами через 5 м та проміжними пікетами на перегинах рельєфу. Складається абрис смуги вдовж лінії профілю. Далі здійснюється обробка журнальних даних і побудова профілів. Профіль будується у горизонтальному масштабі (1:300) та вертикальному масштабі (1:100).
Звітні документи: польовий журнал, профіль геометричного нівелювання.
Н
11
авчальний модуль №2
Топографічні карти та робота з ними
| № п/п | Модуль №2, елемент модуля | Вид контролю | Кількість залікових балів |
| 1 | Теоретична частина:
| Контрольна робота | 0-5 |
| 2 | Лабораторні заняття:
| Усне опитування Доповнення з місця Перевірка конспектів | 0-5 0-5 0-5 0-5 |
| 3 | Самостійна робота Індивідуальна робота | Реферат Усна доповідь та допов. | до 5 0-5 |
| Всього за модуль | 15,0 | ||
| № | Тематика та зміст лекцій (12 годин) | Годи-ни | Література | Обладнан-ня, ресурси | Бали |
| 1 | Лекція 6. Суть топографічної карти.
| 2 | Основні джерела: 1, С. 33-47; 2, 14-23 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти | — |
| 2 | Лекція 7. Розграфлення і номенклатура топографічної карти. | 2 | Основні джерела: 1, С. 47-54; 2, 23-28 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти. Збірні таблиці розграфлен-ня карт. Глобус | — |
| 3 | Лекція 8. Рамка аркуша топографічної карти. Географічні координати точок. | 2 | Основні джерела: 1, С. 54-59; 2, 28-35 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти. Лінійки. Калькулято-ри | — |
| 4 | Лекція 9. Рамка аркуша топографічної карти. Прямокутні координати точок. | 2 | Основні джерела: 1, С. 54-59; 2, 28-35 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти. Лінійки. Калькулято-ри | — |
| 5 | Лекція 10. Кути напрямів на топографічних картах. | 2 | Основні джерела: 1, С. 67-73; 2, 35-38 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти. Лінійки. Калькулято-ри. Транспорти-ри | — |
| 6 | Лекція 11. Географічний зміст топографічної карти.
| 2 | Основні джерела: 1, С. 73-83; 2, 38-58 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти. Лінійки. Калькулято-ри. Транспорти-ри | — |
| № | Тематика та зміст лабораторних робіт (14 годин) | Годи-ни | Література | Обладнан-ня, ресурси | Бали |
| 1 | Лабор. роб. № 4 Визначення відстаней на топографічній карті ІІ модуль для істориків та географів | 2 | Основні джерела: 1, С. 33-47; 2, 14-23 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7 | Топографіч-ні карти. Курвіметр. Лінійки. Калькулято-ри | 15,0 балів (диви-тися розподіл балів за видами |
2
37
) Лекції-інструктажі з організації практики, підбору й застосування навчального обладнання, методики польових досліджень – 5 годин;
3) Практичні заняття в польових умовах – 26 години (з них камеральна обробка даних 4 години);
4) Самостійна робота студентів – 12 годин;
5) Індивідуальна робота студентів – 9 годин;
Перелік видів навчальної діяльності студентів
1) Настановний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки університету разом з викладачем, які інструктують студентів про необхідність дотримання правил техніки безпеки в дорозі до місця практики, під час навчальних екскурсій та виконання практичних робіт у польових умовах. Студенти роблять записи в журнал про те, що вони пройшли інструктаж і зобов’язані дотримуватися правил техніки безпеки, ставлять особистий підпис;
2) Лекції-інструктажі з організації практики, підбору й застосування навчального обладнання, методики польових досліджень проводяться в перший день польової практики (2 години), та в першу годину перед кожною польовою практичною роботою. Студенти знайомляться з інструкціями, приладами для зйомки місцевості й орієнтування.
3) Практичні заняття в польових умовах відбуваються під керівництвом викладача (викладач дає основний зміст програмного навчального матеріалу, переважно в діалоговій формі; студенти занотовують в індивідуальний щоденник матеріал, на якому акцентує увагу керівник). Практична робота організована по бригадах, які виконують планову та висотну зйомки території. Викладач оцінює поточні результати практичних занять шляхом усного опитування, перевірки записів в індивідуальних щоденниках, з урахуванням активності й старанності кожного студента.
4) Самостійна робота виконується студентами до і після проведення практичної роботи у формі опрацювання програмного матеріалу з курсу. Можливості проведення самостійної роботи в польових умовах дещо обмежені. Тому ця форма роботи зводиться до упорядкування своїх записів, ознайомлення з методичними рекомендаціями та інструкціями, приладами, оформлення елементів звітної бригадної документації. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: методичні рекомендації, прилади (компас, астролябія, нівелір), питання для самоконтролю, тести тощо.
5) Індивідуальна робота студентів організовується ще на підготовчому етапі до практики. Кожен студент отримує індивідуальне завдання з метою попередньо детально підготуватися до польової практики. До такого виду роботи належить робота з приладами. Індивідуальна робота також полягає у веденні індивідуального щоденника практики, кресленні плану території. Вона є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через iндивiдуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу. Виконані індивідуальні роботи входять до групового звіту про практику, як його частина.
Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів та критерії оцінювання
1) Поточний контроль: усне опитування під час польових практичних занять, перевірка записів в індивідуальних щоденниках.
2) Модульний контроль: перевірка індивідуальних щоденників, планів та профілів території, групового (бригадного) звіту, усне опитування, тестування.
3) Підсумковий контроль для студентів, які набрали більше 60% від максимальної кількості балів – це остаточна оцінка, яка складається з усіх балів, отриманих під час поточного й модульного видів контролю.
Для студентів, які набрали менше 60% максимальної кількості балів за цими видами контролю передбачається виконання додаткових завдань.
3
36
8. Способи зйомки місцевості.
39. Висотна зйомка, її суть та види. Геометричне нівелювання.
40. Прилади для кутомірної та кутонарисної зйомки місцевості.
41. Прилади для висотної зйомки місцевості.
42. Порівняння способу якісного фону та способу кількісного фону.
43. Порівняння способу ареалів та крапкового способу.
44. Порівняння способу значків та способу локалізованих діаграм.
45. Порівняння способу лінійних знаків та способу знаків руху.
46. Порівняння картограми та картодіаграми.