Л. О. Флегантов Інформатико-технологічні компетенції викладачів з використання web-технологій у навчальній роботі

Вид материала

Документы

Содержание Ключові слова Ключевые слова Постановка проблеми. Мета і завдання. Виклад основного матеріалу. Зростає використання комп'ютерів, мобільних телефонів, електронної пошти та Інтернет Видання і використання електронних книг для навчання Використання відеоуроків Використання технологій доповненої реальності Зростає інтерес до сенсорних інтерфейсів Надання статистичної інформації у відкрите користування Зростає роль соціальних мереж Інтернету Поширення інтернет-навчання Зростає доля корпоративного навчання із застосуванням інтернет-технологій Збільшується кількість освітніх рішень електронного дистанційного навчання на професійних платформах Поступово набуває ваги ідея навчання у wiki-середовищі

Подобный материал:

• Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальній діяльності одна з найбільш, 257.82kb.
• Анкета „Використання інноваційних технологій у сучасному навчальному закладі”, 274.24kb.
• Ішній час стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, невпинного потоку інформації,, 91.42kb.
• Напрям: Хімічна технологія та інженерія, 179.66kb.
• Проблема майстер-класу, 150.24kb.
• Система підготовки вчителів до використання інформаційних технологій у професійній, 88.29kb.
• Андрієць Марини Миколаївни з теми Використання інтерактивних технологій на урок, 29.97kb.
• Знз №45 використання інформаційних технологій у системі літературної освіти, 155.74kb.
• Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних технологій, 185.2kb.
• Використання internet – технологій в кісу, 14.31kb.

Флегантов Л.О. Інформатико-технологічні компетенції викладачів з використання web-технологій у навчальній роботі // „Вища освіта України”, 2011. - № 3 (додаток 1). Тематичний випуск „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. – В 2-х томах. - Т. 2. – С. 515 – 522.


УДК 378.14:004.738.5

Л. О. Флегантов


Інформатико-технологічні компетенції викладачів з використання web-технологій у навчальній роботі


Резюме. Розглянуто основні тренди інформаційних технологій, їх вплив на освіту. Зроблена спроба сформулювати інформатико-технологічні компетенції сучасного викладача математичних дисциплін. Компетенції з інтернет-технологій розглядаються, як окрема важлива складова професійної компетентності сучасних викладачів.

Ключові слова: електронне навчання, web-технології, web-сервіси, вища освіта, методика навчання, компетенції викладачів.

Резюме. Рассмотрены основные тренды информационных технологий, их влияние на образование. Предпринята попытка сформулировать информатико-технологические компетенции современного преподавателя математических дисциплин. Компетенции в области интернет-технологий рассматриваются, как отдельная важная составляющая профессиональной компетентности современных преподавателей.

Ключевые слова: электронное обучение, web-технологии, web-сервисы, высшее образование, методика обучения, компетенции преподавателей.

Summary. The consideration of main trends of modern information technologies and their impacts on modern education and an attempt to formulate informatics and technological competences required for modern teaching of mathematical disciplines has been made. The competencies of teachers in the field of Internet technology as a major component of their professional competence are considered.

Keywords: e-learning, web-technologies, online services, higher education, teaching methodology, competence of teachers.


Постановка проблеми. Сучасний етап розбудови інформаційного суспільства пов’язаний з розвитком Інтернет, розробкою та удосконаленням ІКТ, що ґрунтуються на використанні web-сервісів Інтернет. Це є потужним фактором глобалізації освіти, до якої веде швидка інформатизація суспільства внаслідок стрімкого розвитку та злиття інформаційних та комунікаційних технологій [12].

Темпи паралельного розвитку мобільних комп’ютерних технологій та Інтернет-технологій зумовили появу «хмарових» веб-сервісів (cloud web-service) Інтернет, розвиток онлайнових SaaS-систем (Software-as-a-Service – програмне забезпечення, як сервіс), які стали конкретизацією ідеї cloud computing – хмарової обробки даних. На противагу SaaP (Software-as-a-Product – коли програмний продукт постачається користувачеві «у коробці»), SaaS-системи надають доступ до програмного забезпечення віддалено – через Інтернет. Дані користувача також зберігаються «у хмарі» – на веб-серверах Інтернет, і завжди доступні йому. Відомі хмарові SaaS, зорієнтовані,зокрема, на потреби освіти – це Google Apps та Microsoft Live@Edu.

Інформаційний бум і породжена ним концепція безперервної освіти усього життя, глобалізація освіти, проблеми забезпечення реальної мобільності викладачів та студентів, випереджаючий розвиток ІКТ вимагають уточнення професійних компетенції викладачів, їх доповнення інформатико-технологічними компетенціями (ІТК), до яких належить відповідне коло питань, у яких особа має мати необхідні знання та досвід.

Мета і завдання. Наша мета: скласти уявлення про необхідну та достатню інтернет-компетентність викладача, яку розуміємо, як рівень досягнення ним відповідних компетенцій [7, c. 8].

Виклад основного матеріалу. ІТК викладача мають в цілому відповідати актуальним трендам комп’ютерних технологій, та технологічних напрямків, які спричиняють глобальний вплив на розвиток суспільства, і в найближчому майбутньому можуть докорінно змінити освіту [1].

Тренд зростання мобільних технологій (mobile computing) виявляється у стрімкому поширенні смартфонів, комунікаторів, нетбуків, ноутбуків, появі доступних можливостей їх підключення до інформаційних мереж, й одночасному створенні нового програмного забезпечення та web-сервісів для організації особистої інформації (Evernote, Nozbe, Wesabe, Triplt), спільного доступу до інформаційних ресурсів (Dropbox, CalenGoo), спеціалізованих web-сервісів, як мобільне математичне середовище Web-СКМ Sage [10], онлайновий процесор знань WolframAlpha, система динамічної геометрії GeoGebra тощо. В освіті це призвело до появи поняття «m-Learning» (мобільне навчання), яке вже сформувалося, як новий напрямок наукових педагогічних досліджень, що має перспективи практичного використання [3].

Зростає використання комп'ютерів, мобільних телефонів, електронної пошти та Інтернет молоддю до 30 років, переважно з вищою освітою, незалежно від рівня економічного розвитку і технологічної оснащеності країн[11].

Важливим трендом, який грунтується на технологічних інноваціях, пов’язаних з використанням web-технологій, є поширення концепції відкритого контенту (open content), за якою все більше освітніх установ відкривають зміст своїх навчальних курсів для всіх бажаючих навчатися [2, 11]. Ініціатива ссылка скрыта, який виставив сотні своїх навчальних курсів у відкритий доступ в Інтернет (ссылка скрыта), виявилася затребуваною: багато західних університетів пішли цим шляхом. Цьому сприяє поширення ліцензій Creative Commons, Science Commons та Academic Commons. Відкритий доступ до знань – головне призначення математико-орієнтованого пошукового web-сервісу Wolfram Alpha, створеного на базі системи комп’ютерної математики Matematica. З 2009 року він інтегрує й надає доступ до інформації про навколишній світ у числовому вимірі, і має великий потенціал для забезпечення онлайнової підтримки навчання математичних дисциплін [5]. Завдяки цьому та іншим математичним web-сервісам [4] стала можливою поява нових ініціатив та освітніх парадигм у математичній освіті. Одна з них, втілена у гаслі “Stop teaching calculating; start teaching math” (ссылка скрыта), спирається на ідею широкого використання засобів комп’ютерної математики у навчанні математики. Навколо освітніх та наукових центрів, що розробляють і поширюють вільний контент, складаються освітні формування нового типу – навчальні співтовариства (communities of practice). Це є відображенням сучасної тенденції в освіті – зростання ролі процесу навчання, порівняно з самим навчальним матеріалом, та формування таких навичок, як пошук, оцінка та інтерпретація інформаційних ресурсів.

Видання і використання електронних книг для навчання, які вперше з'явилися в 1970-х роках, у рамках проекту «Гутенберг», сьогодні отримало новий імпульс, пов’язаний з розвитком портативних носіїв електронних текстів, які можна підключати до Інтернету. У 2010 році МОН України прийняв рішення про запровадження електронних підручників в українських школах. На початку 2011 року відбулося експериментальне випробування пристроїв для читання електронних книг у п’яти загальноосвітніх навчальних закладах Івано-Франковської, Донецької, Миколаївської, Полтавської та Київської областей України. В експерименті взяли участь 86 вчителів та 207 учнів 7-го, 8-го, 9-го класів. Його результати інтерпретовані, як позитивні [8].

Використання відеоуроків – інформаційна технологія навчання, яка інтенсивно розвивається. Раніше вона, внаслідок трудомісткості й вартості, була затребуваною переважно у сфері корпоративного навчання, але з 2011 року набула глобального значення завдяки зусиллям онлайнових освітніх ресурсів, як Khan Academy (ссылка скрыта). Цей освітній web-ресурс виник у 2006 році, як приватна ініціатива однієї особи [9], і наразі стрімко розвивається благодійним коштом корпорації Google та за підтримки неприбуткової організації TED (www.ted.com), просуваючи власну освітню ідею практичної реалізації індивідуальних траєкторій навчання на основі використання можливостей мобільних та web-технологій.

Використання технологій доповненої реальності (augmented reality), що вперше широко застосовувалися в рамках освітнього проекту iTacitus у 2006 – 2009 роках, набуває подальшого розвитку. Ці технології дозволяють трансформувати ескізи у тривимірні об'єкти та експериментувати з їх фізичними властивостями. Окремим напрямком цього тренду є створення "книг доповненої реальності". Основною перевагою використання технологій augmented reality є перехід до нової моделі «навчання, побудованого на відкритті» (discovery based learning). До цього ж тренду можна долучити web-сервіси, які дозволяють в інтерактивному режимі експериментувати з властивостями математичних об’єктів.

Зростає інтерес до сенсорних інтерфейсів (gesture based computing), заснованих на природних людських жестах – натисканні на область екрану, проведенні пальцем по об'єкту, переміщенні пристрою в просторі і т.п. (як, наприклад, в Apple iPhone та Nintendo Wii). Ідея використання природних людських рухів для введення інформації ймовірно веде до появи цілого класу альтернативних пристроїв. И можливо, що поява інтерфейсів нового типу призведе до нових освітніх моделей взаємодії людини з комп'ютером.

Надання статистичної інформації у відкрите користування – веління часу, якого дотримуються не тільки незалежні організації, але й уряди провідних країн світу. Це пояснює прискорений розвиток засобів візуалізації даних (visual data analysis). Для обробки та візуального подання даних з’являються нові спеціалізовані програми та web-сервіси (Gapminder, Many Eyes, Wordle, Flowing data). Змінюється роль засобів візуалізації в освіті: з ілюстрацій вони перетворюються на інструменти активного навчання.

Зростає роль соціальних мереж Інтернету (facebook та ін.), їх вплив на суспільне життя. Молоді користувачі Інтернету до 30 років, зазвичай беруть участь і в соціальних мережах. Виходячи з цього, ймовірно очікувати сплеск інтересу до Інтернет-навчання через соціальні мережі. За іншими оцінками, що виходять із загальних закономірностей розвитку технологій, використання соціальних мереж для навчання навпаки входить у песимістичну фазу.

Поширення інтернет-навчання у Європі стимулювалося Болонським процесом та проектом «Еразмус», за яким студенти різних країн можуть брати участь в онлайн-семінарах, освоювати за допомогою Інтернету будь-який курс закордонного університету, одночасно навчатися за курсами кількох вузів. Ідея глобалізації освіти швидко поширилася й на інші континенти: 21 університет з Кореї, Сінгапуру, Англії, Шотландії, Австралії, Китаю, США, Японії, об'єднавшись, створили віртуальний університет U21Global. Освітні можливості нових комп’ютерних технологій викликали ентузіазм й у країнах СНД. За чинним законодавством цих країн вища освіта поки що не може бути отримана дистанційно, тому під поняттям e-learning у нас розуміють поєднання очної та онлайнової форм навчання, так званий blending learning, або e-learning mix (змішане навчання). Мобільне навчання (m-Learning) розглядається, як одна з технологій електронного навчання, але головна увага приділяється інтернет-технологіям, навчальним порталам, використанню LMS (Learning Management Systems). Поряд з цим, існує думка про моральну застарілість цього підходу, й нову концепцію – навчання «у хмарі» (c-learning, cloud learning), яке має ґрунтуватися на вільному використанні загальнодоступних інформаційних, технічних ресурсів та програмних засобів з доступом через Інтернет. Перехід від e-Learning до c- Learning може відбутися через змішане навчання (blended learning) та web- зорієнтоване навчання [14].

Зростає доля корпоративного навчання із застосуванням інтернет-технологій. За даними компанії Websoft, ними користуються до 40% великих російських компаній. З метою раціонального використання навчального часу, очне навчання супроводжується вступними дистанційними програмами для самостійного вивчення, практикуються «квант-курси» – 1-2-хвилинні презентації з концентрованою інформацією з певного питання. Під час економічної кризи скорочення адміністративних, у тому числі відрядних витрат, призвело до появи спеціалізованих web-сервісів корпоративного дистанційного навчання та розвитку нового маркетингового і навчального інструменту – вебінарів, які були активно сприйняті фахівцями (webinar.ru).

Збільшується кількість освітніх рішень електронного дистанційного навчання на професійних платформах (Microsoft Office SharePoint, Bitrix та ін.). Через це у e-learning-спільнотах широко обговорюється питання про використання SCORM-формату. Електронний курс у цьому стандарті має найбільші мультимедійні можливості, але розробка курсу триває довго і має велику вартість.

Поступово набуває ваги ідея навчання у wiki-середовищі, або вільного навчання в Інтернеті. Приклад реалізації – web-ресурс «Віківерситет», в основу якого покладено принцип вільної генерації навчального контенту ініціативною експертною групою. Його російський розділ (ru.wikiversity.org), відкрився в листопаді 2009 року. Зараз там близько 2150 статей. Для порівняння: Khan Academy зараз має понад 2100 відеолекцій (на 28.06.2011).

На тлі стрімкого розвитку web-сервісів та технологій навчального спрямування виразно позначилася проблема науково-педагогічних кадрів, здатних працювати у нових умовах. У 2008 році було проведено масштабне опитування [6], результати якого свідчили про використання Інтернет викладачами провідних російських ВНЗ. Тоді більшість розглядала Інтернет, як доступне джерело інформації, а не навчальний засіб, спосіб спілкування зі студентами, технічний засіб навчання або в іншому аспекті науково-педагогічної діяльності. Аналіз останніх публікацій з цього питання дає підстави для висновку, що ситуація практично не змінилася. Цей підхід до використання Інтернет викладачами пояснюється, з одного боку, їх недостатньою компетентністю у галузі web-сервісів та технологій, з іншого боку – відсутністю наукового обґрунтування цілісного методичного підходу, який включає web-технології у число інструментів викладання, здатних утворити фундамент методичної системи сучасної інформаційної доби.

Інформаційні технології дозволяють ефективно організувати спільну роботу студентів та викладачів, забезпечують можливість планувати навчальну роботу, ефективно спілкуватися в інтернет-просторі, обмінюватися навчальними матеріалами, колективно обговорювати їх. Мова не не тільки про спеціалізовані комерційні комп’ютерні технології, засоби або програмні продукти, але й про загальнодоступні web-технології та сервіси: блоги, wiki-сайти, он-лайнові електронні календарі, програми для обміну миттєвими повідомленнями, сервіси електронної пошти та інше [13].

Для навчання вигоди та переваги від сервісів обміну миттєвими повідомленнями та електронної пошти, очевидні: швидкість обміну повідомленнями, можливість відправляти як текст, так і зображення, звук та відео, зручність особистого листування, повідомлення про одержання інформації адресатом та інше. Крім того, сучасна молодь у масі є досить обізнаною у питаннях використання мобільних технологій та web-сервісів: багато з них щоденно користуються смартфонами, ноутбуками, нетбуками та іншими пристроями мобільного доступу в Інтернет [1].

Можливості Інтернет у навчальному процесі, можна проілюструвати на прикладі web-сервісу Microsoft Live@edu, який дозволяє одночасно використовувати переваги всіх сервісів Windows Live та створювати ефективне, насичене інформацією середовище для навчання студентів. Другий приклад – комплекс web-сервісів Google [2]. Крім сервісу пошуку інформації, переважна більшість з них – це web-додатки, які вимагають лише браузера, та інтернет-підключення. Головні переваги цих сервісів – функціональність, централізоване сховище даних, інтуїтивний інтерфейс, авторизація за допомогою єдиного ідентифікатора OpenID.

Навчальний процес у сучасних умовах важко уявити без використання web-технологій. На сьогодні є необхідні технічні можливості, але бракує компетентних викладачів. При цьому види роботи, що є спільними для всіх викладачів, належать до сфери їх професійної компетенції – підготовка до занять, навчання, контрольні заходи, планування навчання, організаційний контроль, наукова робота і розробка НМКД, – повністю забезпечуються наявністю розвинутих інформаційних технологій, які реалізовані не тільки у популярних програмних засобах загального призначення, але й засобами сучасних web-сервісів та технологій [14].

Висновки. Розуміння сутності та взаємозв’язку сучасних web-технологій, динаміки та перспектив їх розвитку, а також систематичне вивчення їх дидактичних можливостей та особливостей з метою використання для потреб навчання, здатне значно розширити наші уявлення про їх роль та місце у педагогічних технологіях, перетворити їх зі звичайних інструментів пошуку і передачі інформації на потужні інструменти організації та реалізації навчального процесу.

Наразі постає завдання розробити нові методики навчання та навчальні матеріали, здатні при самостійному вивченні створити цілісну картину навчального предмету, та контролювати, як просувається студент у своєму навчанні. При цьому web-сервіси і технології є найбільш доступними інструментами розв’язання цих завдань.

Ми знаходимося у поворотній точці освіти, коли вибір інструментів для розробки змісту та навчання студентів надзвичайно важливий, але відчувається надзвичайна потреба у кваліфікованих викладачах. Бельгійський педагог і розробник системи управління процесом навчання Claroline Марсель Лебрен (Marcel Lebrun), який створив концепцію активного викладання у бізнес-школах Європи, радить давати студентам такий зміст, який робить їх активними. Зокрема, створювати ситуації, де студенти зможуть скористатися перевагами комп’ютерів, щоб розширити свій досвід (комп'ютер – для допомоги, але як не головний інструмент навчання). Поява сучасних інструментів освіти надає впевненість і є реальним доказом того, що викладачі завжди будуть потрібні. Але сьогодні необхідна підготовка викладачів-експертів Web 2.0, здатних обирати інструменти та освітні ресурси відповідно до цілей навчання.

Поки що більшість учасників навчального процесу є пасивними користувачами Інтернет. Але сучасна молодь готова, наприклад, до використання соціальних мереж для навчання: 37% користувачів Інтернету спілкуються в соціальних мережах. Якщо інтернет-навчання зробити схожим на соціальні мережі, його розвиток може бути феноменальним.

Дистанційне навчання ймовірно може розвиватися й далі, як мобільне навчання, за рахунок більш простих інструментів навчання, мобільного доступу в Інтернет і поширення мобільних пристроїв з високою роздільною здатністю відео-зображення (планшетів).

Ймовірно, що за деякий час відбудеться перехід до відкритих систем навчання, коли людина зможе пройти навчання з будь-якого наявного комунікаційного пристрою у зручний час. Мобільні навчальні курси зможуть створювати окремі люди.

Європейські університети, які сьогодні інвестують у розвиток власних освітніх ресурсів, можливо роблять хибний крок. Хоча LMS, як Blackboard або Moodle, є сьогодні широко вживаним інструментом, і стають звичними для студентів і викладачів, а деякі виші інвестують у розвиток високоякісних освітніх ресурсів з 3D-ефектами й у навчальні ігри або фінансують створення онлайн-занять, які повністю проходять без викладачів з використанням таких інструментів, як Momindum (ссылка скрыта), але побудова навчання повністю в режимі онлайн все одно залишається проблемою для тих закладів освіти, які поки що далекі від web-культури.

Виходячи з того, що у навчанні важливий не тільки зміст та якість наданого змісту, але й спілкування, сьогодні актуальними є зусилля, спрямовані на використання інструментів віртуального спілкування й створення методик віртуальних занять. Сучасні технології вже мають необхідні інструменти для створення і надання студентам ресурсів, адаптованих до нових комунікаційних можливостей. Час приділити увагу інформатико-технологічним компетенціям викладачів з використання web-технологій у навчальній роботі.


Література:

1. ссылка скрыта. Щорічний звіт New Media Consortium (NMC) присвячений комп'ютерним технологіям // NMC [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
2. Google Apps [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
3. NERCOMP Workshop "Mobile Learning in Higher Education" // Academic Commons [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
4. Web in Math: Веб-сервисы и технологии в обучении математике. [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
5. Wolfram|Alpha по-русски: Математика. Статистика & Анализ данных. [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
6. Путеводитель для преподавателей по миру современных информационных технологий. Коллектив авторов Евразийского Открытого Института и LBS Education при поддержке Microsoft, 2008. – 118 с.
   
7. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: Монографія. – Х.: Факт, 2005. – 360 с.
   
8. Результаты эксперимента об использовании устройств для чтения электронных книг в средних школах Украины // Web in Learning: Веб-технологии и веб-сервисі в обучении [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим дост.: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
9. Салман Хан: Изменим подход к образованию с помощью видео уроков // Web in Learning: Веб-технологии и веб-сервисі в обучении [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
   
10. Семеріков С.О. Теорія та методика застосування мобільних математичних середовищ у процесі навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей // С.О. Семеріков, К.І. Словак / Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс], №1 (21). – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екр.
    
11. Темпы распространения технологий. Мобильные телефоны, компьютеры и социальные сети. Исследование Global Publics Embrace Social Networking Pew Research Center's Global Attitudes Project // Smart education [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрана.
    
12. Триус Ю.В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математики: монографія. – Черкаси: Брама-Україна, 2005. – 400 с.
    
13. Флегантов Л.О. Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі // Організаційно-методичне забезпечення самостійної роботи студентів: стан, проблеми, перспективи: матеріали науково-методичної конференції (24-25 лютого 2010 р.) / Л. Флегантов, А. Антонець – Полтава: РВВ ПДАА, 2010. – С. 11.
    
14. Флегантов Л.О. Організація колективної навчальної діяльності студентів з використанням сучасних інтернет-технологій // Нові інформаційні технології в освіті та природничих науках: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції (11-12 травня 2010 р.) / Л. Флегантов, Ю. Овсієнко. – Мелітополь: МДПУ, 2010. – 128 с. – С. 34-36.
    

Leonid Flegantov. Informatics and technological competence of teachers for the use of web-technologies in teaching.