Напрям: Хімічна технологія та інженерія
| Вид материала | Документы |
- Модуль 1 Хімічна термодинаміка. Фазові рівноваги. Колігативні властивості розбавлених, 622.54kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальностей 091605 «Хімічна технологія високомолекулярних, 1882.89kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за окр «спеціаліст», 225.14kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю, 323.59kb.
- Нформаційний пакет напрям підготовки 0921 "Будівництво " Спеціальність 092101 "Технологія, 428.25kb.
- Інформація про програми Напрям підготовки 050103 «Програмна інженерія» Кваліфікація,, 69.98kb.
- Навчальна програма дисципліни Системи управління базами даних Напрям підготовки 050201, 68.54kb.
- Закони алгебри логіки, 82.13kb.
- Навчальна програма дисципліни об’єктно орієнтоване програмування бакалаврський напрям, 242.72kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Системне програмне забезпечення", 184.72kb.
ІНСТИТУТ ХІМІЇ ТА ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Напрям: Хімічна технологія та інженерія
Спеціальність: Хімічна технологія харчових добавок
та косметичних засобів (1113)
I. Технологія харчових виробництв
1. Загальна характеристика харчових виробництв
Особливості харчових продуктів та їх виробництва. Стан, структура і напрями розвитку харчової промисловості України. Загальна характеристика харчових виробництв. Критерії цінності їжі та склад харчових продуктів. Сировина для виробництва харчових продуктів. Взаємодія харчових виробництв з довкіллям. Предмет, метод і мета технологій харчових виробництв. Основні технологічні терміни та поняття. Кінетичні та технологічні закономірності харчових технологій.
2. Технологія зберігання зерна, виробництва борошна, круп, хліба та макаронів
Технологія зберігання зерна. Технологія борошна. Технологія круп. Технологія хліба. Технологія макаронних виробів.
3. Технологія цукру, кондитерських виробів, крохмалю та патоки
Технологія цукру. Технологія кондитерських виробів. Технологія крохмалю та крохмальної патоки.
4. Технологія жирів
Технологія рослинної олії. Гідрогенізація жирів. Технологія маргарину. Технологія тваринних жирів.
5. Технологія спирту, алкогольних та безалкогольних напоїв
Технологія етилового спирту. Технологія горілки та лікеро-горілчаних напоїв. Технологія солоду. Технологія пива. Технологія безалкогольних газованих напоїв. Технологія вина, коньяку та соків.
6. Технологія молочних виробів
Технологія молока, молочних консервів і кисломолочних продуктів. Технологія сичужних сирів. Технологія кисломолочного сиру. Технологія вершкового масла.
7. Технологія м’ясних виробів
Сировина для виробництва м’ясних виробів. Технологічна лінія виробництва ковбаси.
8. Технологія банкових консервів
Сировина для виробництва консервів, асортимент продукції та способи консервування. Технологічна схема консервування.
9. Технологія пектину і пектинопродуктів
Технологія яблучного пектину. Технологія бурякового пектину. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшників.
II. Основи біохімії
1. Клітина
Структурні елементи клітини. Рівні структурної організації живих організмів.
2. Вулеводи
Моносахариди. Поширення в природі. Біологічні функції. Олігосахариди. Поширення в природі. Біологічні функції. Полісахариди. Поширення в природі. Біологічні функції.
3. Ліпіди
Триацилгліцероли як структурні елементи мембран. Воски. Поширення в природі. Біологічні функції. Бджолиний віск. Фосфоліпіди. Поширення в природі. Біологічні функції. Галактоліпіди. Поширення в природі. Біологічні функції. Сфінголіпіди. Поширення в природі. Біологічні функції. Стероїди. Поширення в природі. Біологічні функції.
4. Білки
Хімічний склад білків. Біологічні функції білків. Структура білків. Залежність між біологічними функціями білків та їх структурою.
5. Нуклеїнові кислоти
Нуклеозиди, нуклеотиди. Біологічні функції. Структура та властивості ДНК та РНК. Генетична інформація.
6. Біологічні мембрани та клітинні стінки
Будова біологічних мембран. Моделі біологічних мембран. Будова клітинної стінки. Клітинні стінки прокаріот та еукаріот.
7. Ферменти
Структура та властивості ферментів. Біологічна дія ферментів. Класифікація та номенклатура ферментів. Кінетика ферментативного каталізу (рівняння Міхаеліс-Ментен). Механізм дії ферментів.
8. Вітаміни та їх роль у функціонуванні ферментів
Жиророзчинні вітаміни. Поширення в природі. Біологічні функції. Водорозчинні вітаміни. Поширення в природі. Біологічні функції.
9. Обмін вуглеводів
Гліколіз. Спиртове бродіння. Пентозофосфатний шлях. Клітинні стінки прокаріот та еукаріот. Цикл Кребса. Поняття про глюконеогенез.
10. Процеси реплікації, транскрипції та трансляції. Регуляція діяльності генів
Реплікація та репарація нуклеїнових кислот. Процес транскрипції. Процес трансляції. Процеси регуляції синтезу цільових продуктів. Лактозний оперон.
11. Обмін жирних кислот
Окиснення жирних кислот. Кетонні тіла.
12. Обмін білків та амінокислот
Гідроліз та всмоктування білків у шлунково-кишковому тракті. Внутрішньоклітинне перетворення білків. Загальні шляхи азотистого обміну. Особливості обміну окремих амінокислот.
13. Ланцюги транспорту електронів
Окиснювальне фосфорилювання. Хеміосмотична теорія Мітчела. Фотосинтез.
14. Міжклітинна взаємодія
Гормони та медіатори. Рецептори та нейромедіатори. Стероїдні гормони. Тиреоїдні гормони. Катехоламіни. Білково-пептидні гормони.
III. Обладнання для виробництва харчових добавок
1. Апаратура для реалізації хімічних стадій технологічних процесів
Технологічні особливості хімічної апаратури та її класифікація. Фактори, що впливають на конструкцію хімічної апаратури. Основні вимоги до апаратів.
2. Конструкційні матеріали та захисні покриття
Чавуни, сталі, кольорові метали та сплави. Неметалічні конструкційні матеріали. Захисні покриття.
3. Стандартизація у хімічному та харчовому машинобудуванні
Основні принципи стандартизації. Уніфікована хімічна апаратура. Ємнісні апарати, їх класифікація. Конструктивні елементи апаратів. Гарнітура реакційних апаратів. Сальники та манжети. Фланцеві ущільнення. Елементи поверхонь теплообміну.
4. Розрахунки ємкісної хімічної апаратури
Класифікація технологічних процесів. Матеріальні розрахунки. Технологічні розрахунки. Теплові розрахунки.
5. Апарати, що працюють під тиском
Автоклави.
6. Перемішування у різних системах
Основні поняття гідравліки. Механічні перемішувальні пристрої. Пневматичне перемішування. Перемішування за допомогою насосів.
7. Розділення неоднорідних систем
Неоднорідні системи та методи їх розділення. Матеріальний баланс процесу розділення. Фільтрація. Фільтрація. Загальні відомості про фільтрацію. Конструкції фільтрів. Основні критерії вибору фільтра. Розрахунки фільтрів.
8. Масообмінні процеси
Екстракція. Процеси розчинення та екстракції в системах тверда фаза-рідина. Конструкція екстракційних апаратів. Розрахунок екстракторів. Кристалізація.
9. Випаровування та сушіння
Варіанти процесів випаровування та сушіння при виробництві харчових добавок. Випарники. Сушіння. Швидкість сушіння. Спеціальні види сушарок. Сушіння.
10. Холодильні процеси
Методи одержання низьких температур. Помірне охолодження. Компресорні, абсорбційні, ежекторні холодильники. Глибоке охолодження.
11. Тара та пакувальне обладнання
Тара для пакування харчової продукції. Пакувальне обладнання.
IV. Хімія природних органічних сполук
1. Вуглеводи
Моносахариди. Хімічна будова. Реакційна здатність глікозидного гідроксилу. Олігосахариди. Хімічна будова. Глікозидний зв’язок. Поняття про аглікони. Полісахариди. Хімічна будова. Класифікація.
2. Амінокислоти і білки
Амінокислоти. Класифікація. Хімічна будова. Білки. Рівні організації білків. Класифікація.
3. Ліпіди
Прості ліпіди. Хімічна будова. Жири. Воски. Стереоспецифічна нумерація sn. Складні ліпіди. Фосфоліпіди (гліцерофосфоліпіди і сфінгофосфоліпіди), гліколіпіди (глікосфінголіпіди і глікогліцероліпіди). Ізопреноїди. Терпени. Класифікація. Будова. Стероїди. Стероли. Жовчні кислоти. Стероїдні гормони.
4. Нуклеїнові кислоти
Хімічний склад нуклеїнових кислот. Будова нуклеозидів і нуклеотидів. Структурні рівні організації нуклеїнових кислот.
5. Алкалоїди
Класифікація та фізико-хімічні властивості алкалоїдів. Хімічна будова алкалоїдів. Ергоалкалоїди. Кофеїн. Хінін. Нікотин. Соладіни.
6. Вітаміни
Хімічна будова вітамінів. Класифікація. Вітаміни аліфатичного ряду. Ліпоєва, пантотенова, аскорбінова кислоти. Вітаміни F. Вітаміни аліциклічного ряду. Вітаміні A, D. Вітаміни ароматичного ряду. Вітаміни K. Убіхінони. Вітаміни гетероциклічного ряду. Токофероли. Вітаміни Р, РР, В12. Рибофлавін. Фолієва кислота. Біотин.
7. Антибіотики
Класифікація антибіотиків. Хімічна будова антибіотиків. Вета-лактами. Ароматичні. Тетрациклінові. Полієнові. Макролідні. Аміноглікозидні. Анзаміцинові. Поліпептидні.
8. Запашні та ароматичні речовини
Ациклічні запашні сполуки. Запашна олія. Аліциклічні запашні сполуки. Природні смоли. Амбра. Ароматичні запашні сполуки. Природні бальзами.
9. Природні барвники
Класифікація та хімічні властивості барвників. Природні барвники різної хімічної будови. Джерела нативних барвників.
10. Отрути і токсини
Токсини мікроорганізмів. Хімічна природа. Рослинні токсини. Хімічна природа. Токсини та отрути тваринного походження.
11. Інші природні сполуки
Регулятори росту рослин. Хімічна будова. Ензими. Визначення. Класифікація.
V. Хімія, технологія та застосування харчових добавок
1. Загальні відомості про харчові добавки
Основні цілі введення та класифікація харчових добавок. Гігієнічна регламентація харчових добавок у продуктах харчування. Встановлення безпеки харчових добавок.
2. Речовини, які поліпшують зовнішній вигляд харчових продуктів
Харчові барвники. Натуральні харчові барвники. Синтетичні барвники та кольорокоригуючі матеріали. Загущувачі та гелеутворювачі. Емульгатори. Хімічна природа, властивості та функції. Основні групи харчових ПАР. Стабілізатори. Піноутворювачі. Речовини, які перешкоджають злежуванню та грудкуванню. Регулятори рН.
3. Речовини, які впливають на смак та аромат харчових продуктів
Підсолоджуючі речовини та цукрозамінники. Ароматизатори. Запашні олії та духмяні речовини. Ароматичні есенції. Прянощі та інші смакові добавки. Добавки, які підсилюють та модифікують смак і аромат.
4. Харчові добавки, що сповільнюють мікробне та окиснювальне псування сировини та готової продукції
Консерванти. Антибіотики. Харчові антиоксиданти.
5. Технологічні харчові добавки
Загальні підходи до вибору та застосування харчових добавок. Поліпшувачі борошна та хліба. Розчинники. Піногасники. Ферментні препарати.
VI. Хімія продовольчої сировини та продуктів харчування
1. Вступ
Харчові речовини і харчування людини. Основні поняття і загальноприйняті позначення. Класифікація сучасних продуктів харчування.
2. Білкові речовини
Роль білків у харчуванні людини. Білково-калорійна недостатність і її наслідки. Азотистий баланс. Синдром квашіоркора і його наслідки. Амінокислоти і деякі їхні функції в організмі. Незамінні амінокислоти. Харчова і біологічна цінність білків. Будова пептидів і білків. Фізіологічна роль пептидів. Білки харчової сировини: тваринні та рослинні білки. Нові форми білкової їжі. Функціональні властивості білків. Якісне і кількісне визначення білка.
3. Вуглеводи
Загальна характеристика вуглеводів. Моносахариди. Полісахариди. Фізіологічне значення вуглеводів. Вуглеводи, які засвоюються та які не засвоюються. Гідроліз вуглеводів. Дегідратація вуглеводів. Утворення коричневих продуктів. Окиснення до альдонових, дикарбонових і уронових кислот. Процеси бродіння. Функції моносахаридів і олігосахаридів у харчових продуктах. Методи визначення вуглеводів у харчових продуктах.
4. Ліпиди (жири й олії)
Будова і склад ліпидів. Жирнокислотний склад олій і жирів. Реакції ацилгліцеринів за участю естерних груп. Реакції триацилгліцеринів за участю вуглеводневих радикалів: гідрування і окиснення. Властивості і перетворення гліцерофосфоліпидів. Харчова цінність олій і жирів. Методи виділення ліпидів із сировини і харчових продуктів і їх аналіз.
5. Вітаміни
Класифікація вітамінів. Фізіологічна роль вітамінів в організмі людини. Вітамінізація продуктів харчування.
6. Харчові кислоти
Загальна характеристика харчових кислот. Харчові кислоти і кислотність продуктів. Вплив харчових кислот на якість продуктів. Методи визначення кислот у харчових продуктах.
7. Ферменти
Загальні властивості ферментів. Ферментативна кінетика. Механізм ферментативної реакції. Класифікація і номенклатура ферментів. Ферменти та ферментні препарати, іммобілізовані ферменти. Застосування ферментів у харчових технологіях. Ферментативні методи аналізу харчових продуктів.
8. Мінеральні речовини
Роль мінеральних речовин в організмі людини. Вплив технологічної обробки на мінеральний склад харчових продуктів. Методи визначення мінеральних речовин.
9. Вода
Фізичні і хімічні властивості води і льоду. Функції води в харчових продуктах. Взаємодія води з речовинами. Роль льоду в забезпеченні стабільності харчових продуктів. Методи визначення загального вологовмісту, вільної і зв'язаної вологи в харчових продуктах.
10. Основи раціонального харчування і безпека харчових продуктів
Фізіологічні аспекти хімії харчових речовин. Метаболізм макронутрієнтів. Теорії і концепції харчування. Функціональні інгредієнти і продукти. Класифікація чужорідних речовин і шляхів їхнього надходження в продукти. Акумулювання і передача контамінантів і забруднювачів по харчових ланцюгах. Метаболізм чужорідних сполук. Фальсифікація харчових продуктів. Генетично модифіковані продукти харчування. Принципи раціонального харчування. Основні принципи режиму харчування.
VII. Хімія та технологія косметичних засобів
1. Сировина для косметичних засобів
Жироподібні речовини. Вуглеводні. Вищі жирні спирти та кислоти Три-, ди- та моноацилгліцероли, воски, неомилювані ліпідоподібні речовини. Речовини, за допомогою яких одержують колоїдні розчини. Полімерні сполуки, що використовують у виробництві косметичних засобів. Поверхнево-активні речовини (ПАР), що використовують у виробництві косметичних засобів. Іоногенні ПАР (аніонактивні, катіонактивні). Амфотерні ПАР. Неіоногенні ПАР. Утворення колоїдних розчинів, емульсій та дисперсій. Біологічно-активні та інші допоміжні речовини. Консерванти і бактерицидні добавки. Стабілізатори-антиоксиданти. Біологічно-активні речовини, вітаміни. Ефірні олії, барвники та пігменти.
2. Види косметичної продукції
Класифікація косметичних засобів за призначенням. Поділ косметичних засобів за фізичним станом. Розчини. Емульсії. Утворення емульсій, їх типи і структура. Суспензії. Тверді суміші.
3. Парфумерне виробництво
Класифікація парфумерних виробів. Види парфумерних рідин, їх склад. Сировина для парфумерного виробництва. Духмяні речовини. Методи і технологія одержання ефірних олій. Технологія парфумерних рідин.
4. Засоби догляду за шкірою
Класифікація і призначення засобів догляду за шкірою. Креми і лосьйони (тоніки). Класифікація косметичних кремів за призначенням та за складом і фізичним станом (емульсійні, жирові, безжирові). Будова шкіри. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії косметичних кремів. Склад і технологія емульсійних і жирових кремів. Склад і технологія безжирових кремів. Особливості призначення і складу сонцезахисних кремів. УФ-фільтри. Принципи складання рецептур кремів. Дослідження якості кремів. Методи випробувань.
5. Косметичні засоби проти поту
Класифікація за призначенням (дезодоранти і антиперспіранти). Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії дезодорантів та антиперспірантів. Склад дезодорантів та антиперспірантів.
6. Засоби для догляду за порожниною рота та зубами
Класифікація і призначення засобів догляду за порожниною рота і зубами. Склад і технологія одержання зубних паст. Склад і технологія зубних еліксирів та ополіскувачів.
7. Косметичні засоби піномийного призначення
Класифікація і призначення піномийних засобів (шампуні, пінні препарати для ванн, гелі для душу, засоби для гоління). Будова волосся. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії шампунів, кондиціонерів та ополіскувачів. Склад і технологія шампунів, кондиціонерів та ополіскувачів. Склад і технологія пінних препаратів для ванн та гелів для душу. Склад і технологія засобів для гоління.
8. Косметичні засоби для догляду за волоссям
Косметичні засоби для зміни кольору волосся. Типи фарб для волосся. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії фарб з синтетичними складниками. Склад і технологія. Косметичні засоби для зміни форми волосся. Термічна і хімічна завивки. Характеристика речовин, що використовують для хімічної завивки волосся. Хімізм і біохімічні процеси при зміні форми волосся. Технологія препаратів для хімічної завивки.
9. Косметичні мила
Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії косметичних мил. Сировина миловарного виробництва. Склад і технологія туалетних мил на жировій та на синтетичній основі. Контроль якості мила. Методи випробувань.
10. Декоративна косметика
Класифікація і призначення засобів декоративної косметики. Склад і технологія губної помади. Склад і технологія пудри. Склад і технологія рум’ян, гриму для очей, контурних олівців. Склад і технологія засобів для догляду за нігтями (лаків для нігтів).
11. Упаковка, маркування та вимоги до якості косметичних засобів. Експертиза якості косметичних засобів
Вимоги до тари – матеріали, конструкція. Вимоги до маркування. Вимоги до продукції.
VIII. Основи товарознавства продуктів харчування та сенсорний та фізико-хімічний аналіз продуктів харчування та косметичних засобів
1. Об’єкти, предмет, метод, зміст і задачі товарознавства
Системний аналіз споживчого комплексу країни. Продуктові комплекси та їх характеристика. Підсистема обігу товарів в продуктових комплексах та особливості її функціонування в ринковій економіці. Місце товарознавчої науки в системі наук, які обслуговують сферу обігу товарів. Поняття про продукцію, товар, товарний вантаж як об’єкти товарознавства. Об’єкти, предмет та, методологія товарознавства. Зміст товарознавства та його еволюційна динаміка. Історія розвитку і становлення товарознавства як науки. Взаємозв’язок товарознавства з фундаментальними та економічними науками.
2. Класифікація, маркування та кодування товарів
Теоретичні основи, зміст і значення класифікацій товарів у товарознавстві і практиці торгівлі. Основи формування і розвитку асортименту товарів. Управління асортиментом товарів у народногосподарському комплексі. Системи класифікацій окремих видів чи груп товарів та їх використання у навчальному процесі й у сфері обігу товарів. Інформаційне забезпечення руху товарів у сфері обігу: вимоги до товарної інформації, що супроводжує їх протягом їхнього життєвого циклу; види і форми та засоби товарної інформації; маркування продовольчих товарів; системи кодування товарів та їх використання у сфері обігу.
3. Формування потреб населення у продовольчих товарах
Характер і сутність потреб населення в товарах. Поняття про потреби та їх класифікація. Енергетична цінність продовольчих товарів. Раціональні норми потреб населення у продовольчих товарах - теоретична база розвитку агропромислового комплексу країни, у тому числі і сфери обігу. Динаміка споживання населенням продовольчих товарів та її вплив на розвиток продуктових підсистем споживчого комплексу країни. Методологія визначення ресурсного забезпечення потреб населення в продовольчих товарах. Проблеми безпеки споживання продовольчих товарів населенням.
4. Формування споживних властивостей та споживної цінності продовольчих товарів
Основи формування споживних функціональних властивостей та споживної цінності (споживної, біологічної, органолептичної, енергетичної) продовольчих товарів: 1) неорганічні речовини в продовольчих товарах та їх вплив на формування споживних та функціональних властивостей товарів. Вода та мінеральні речовини в продовольчих товарах; 2) органічні речовини в продовольчих товарах (азотовмісні, вуглеводи та вуглеводоподібні речовини, жири та жироподібні речовини, органічні кислоти, дубильні речовини, глюкозиди, ферменти та біологічно активні речовини, тощо) та їх вплив на формування функціональних властивостей та їх цінність для споживачів; 3) харчові добавки в продовольчих товарах та їх вплив на формування функціональних властивостей та їх цінність для споживачів; 4) фізичні властивості продовольчих товарів: класифікація, зв’язок хімічними властивостями товарів та їх вплив на формування функціональних властивостей та їх цінність для споживачів; 5) органолептичні властивості продовольчих товарів: класифікація, зв’язок з хімічними, фізичними, фізико-хімічними властивостями товарів та їх вплив на формування функціональних властивостей та їх цінність для споживачів; 6) ергономічні та естетичні властивості продовольчих товарів та їх вплив на формування функціональних властивостей та їх цінність для споживачів. Екологічні властивості продовольчих товарів. Формування товарних властивостей продовольчих продуктів. Пакування продовольчих продуктів: визначення та основні поняття; класифікація тари та упаковки, що використовується при формуванні товарної продукції; вимоги до пакування і тари, що використовується у продовольчому підкомплексі народногосподарського комплексу. Стандартизація і нормування товарних властивостей продовольчих товарів.
5. Якість товарів. Методи визначення якості продовольчих товарів
Якість товарів: основні поняття, властивості і показники якості, формування і підтримання якості товарів на етапах їх життєвого циклу. Оцінка якості товарів: визначення, градації якості товарів, дефекти товарів, рівень якості товарів, нормування якості товарів ДСТУ (ГОСТ), угоди про якість товарів в системі народногосподарського комплексу. Контроль якості товарів: поняття про види та плани контролю якості товарів, технологія контролю якості товарів, методи контролю якості товарів (фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні, радіометричні, мікробіологічні, органолептичні, кваліметричні тощо), способи представлення продукції на контроль якості, відбір зразків товарів для проведення товарознавчих досліджень. Ідентифікація товарів. Приймання товарів за кількістю та якістю. Експертиза товарів та її місце в системі контролю якості товарів. Атестація товарів. Державна система забезпечення якості товарів для населення в Україні. Сенсорний контроль якості товарів: 1) сенсорний аналіз в системах ідентифікації та контролю якості товарів у підсистемах виробництва та обертання товарів; 2) зорові відчуття (колір, зовнішній вигляд, естетичність товарів) та їх використання при ідентифікації товарів і оцінці їх якості; 3) сенсорна хеморецепція властивостей товарів (запах, смак товарів) та її використання при ідентифікації товарів і оцінці їх якості; 4) сенсорна механо- та слухова рецепція властивостей товарів (консистенція, структурні властивості товарів) та їх використання при ідентифікації товарів і оцінці їх якості; 5) метричні та неметричні сенсорні методи оцінки якості товарів. Фізико-хімічний аналіз якості товарів: 1) фізичні методи досліджень властивостей товарів (визначення масових, оптичних, електрофізичних та інших стандартизованих параметрів товарів) та їх використання при ідентифікації товарів і оцінці їх якості. Технічний аналіз якості продовольчих товарів; 2) хімічні методи досліджень властивостей товарів (визначення параметрів основних стандартизованих складових товарів) та їх використання при ідентифікації товарів і оцінці їх якості.
6. Товаропросування товарів у сфері обігу
Системний теоретичний аналіз товароруху продовольчих товарів у сфері обігу. Товарні вантажі – основні об’єкти товаропросування. Роль внутрішнього та зовнішнього товарних середовищ у системи товарорух у сфері обігу. Вплив факторів середовищ на стан товарів під час їх руху у сфері обігу. Процеси, що мають місце в товарах під час їх руху у системі обігу товарів (фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, біологічні, масообмінні, мікробіологічні, старіння тощо) та їх вплив на збережність їх споживної цінності, сортності та маси. Консервування товарів продовольчої сировини - один із способів забезпечення її збережності та розширення асортименту продовольчих товарів. Надійність підсистем обігу товарів. Вплив підсистем обігу товарів на збережність якості і кількості товарів під час їх товароруху. Транспортування продовольчих товарних вантажів: 1) теоретичні основи транспортування продовольчих товарів; транспортна класифікація товарних вантажів; інфраструктура транспортної системи у народногосподарському комплексі та її використання при перевезеннях х продовольчих вантажів; 2) особливості технології транспортування; правила перевезень товарних вантажів різними видами транспорту; нормування умов перевезень продовольчих товарних вантажів видами транспорту; граничні терміни перевезень продовольчих товарів; втрати продовольчих товарів при транспортуванні у системі обігу; 3) вплив складу товарів, їх товарних властивостей та факторів зовнішнього середовища на їх схоронність та величину їх втрат при транспортуванні; 4) нормування та прогнозування втрат продовольчих товарів при транспортуванні у системі обігу. Зберігання продовольчих товарних вантажів: 1) теоретичні основи збережності продовольчих вантажів при зберіганні у системі обігу; класифікація продовольчих товарних вантажів з точки зору підсистеми зберігання; інфраструктура підсистеми зберігання продовольчих товарів та її використання у системі обігу; 2) особливості технології зберігання товарних продовольчих вантажів; умови зберігання товарних вантажів та їх нормування; гарантійні, граничні і прогнозні терміни зберігання продовольчих товарів; втрати продовольчих товарів при зберіганні у системі обігу; 3) вплив складу товарів, їх товарних властивостей та факторів зовнішнього середовища на їх збережність та величину їх втрат при зберіганні у підсистемі обігу народногосподарського комплексу; 4) нормування та прогнозування втрат продовольчих товарів при зберіганні у системі обігу; вплив складу товарів, їх товарних властивостей та факторів зовнішнього середовища на величину їх втрат при зберіганні. Прогнозування втрат продовольчих товарів при зберіганні. Реалізація товарів: 1) інфраструктура системи реалізації продовольчих товарів у системі обігу; системи класифікації товарів, що реалізуються через мережу роздрібної торгівлі; особливості технології реалізації продовольчих товарів різних товарних груп через гуртові та роздрібні торговельні мережі; правила продажу продовольчих товарів через гуртову та роздрібну торгівельну мережі; 2) втрати продовольчих товарів при реалізації через гуртову та роздрібну торгівельні мережі системи обігу; вплив складу товарів, їх товарних властивостей та факторів реалізації зовнішнього середовища на величину їх втрат у торгівельній мережі. Прогнозування втрат продовольчих товарів при реалізації через роздрібну торговельну мережу.