Програма фахового вступного випробування для навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю 05170101 «Технологія зберігання І переробки зерна»

Вид материала

Содержание

Базова частина програми
Теоретичні основи технології переробки зерна
Способи автоматизації та автоматизовані системи управління технологічними процесами
Організація, планування і економіка зернопереробних виробництв
Технологія елеваторної промисловості
Технологія круп`яного виробництва
Список рекомендованої літератури
Критерії оцінювання знань вступників
2. Базова частина
2.2. Теоретичні основи технології переробки зерна
2.3. Теоретичні основи процесів підготовки і переробки зерна
2.4. Способи автоматизації та автоматизовані системи управління технологічними процесами
2.5. Організація , планування і економіка
3. Спеціальна частина програми
3.2. Технологія борошномельного виробництва
3.3. Технологія круп`яного виробництва
3.4. Технологія комбікормового виробництва
4. Рекомендована література
Критерії оцінювання знань вступників
0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання). 10
...
Полное содержание

Подобный материал:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії НУХТ

професор____________С. В. Іванов

01 листопада 2011 р.

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування для навчання за ОКР «спеціаліст» за спеціальністю 7.05170101 «Технологія зберігання і переробки зерна» напряму підготовки 0517 «Харчові технології та інженерія»

Схвалено Вченою радою

факультету ХКВ

Протокол № 3 від 27 жовтня 2011 р.

Декан _____________________

проф. Шевченко О. Ю.

Схвалено на засіданні кафедри

технології зберігання і переробки

зерна

Протокол № 5 від 26 жовтня 2011 р.

Зав. кафедри________________

проф. Шаповаленко О. І.

2011

Програма фахового вступного випробування для навчання за ОКР «спеціаліст» за спеціальності 7.05170101 “Технологія зберігання і переробки зерна” напряму підготовки 0517 «Харчові технології та інженерія» розроблена доктором технічних наук, професором О. І. Шаповаленком і кандидатом технічних наук, доцентом Янюк Т. І.

ЗМІСТ

1.	ПЕРЕДМОВА		4
2.	БАЗОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ		5
2.1.	ВСТУП		5
2.2.	ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА		5
2.3.	ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСІВ ПІДГОТОВКИ І ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА		6
2.4.	СПОСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ		7
2.5.	ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ І ЕКОНОМІКА ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ		8
3.	СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ		8
3.1.	ТЕХНОЛОГІЯ ЕЛЕВАТОРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ		8
3.2.	ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНОМЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА		8
3.3.	ТЕХНОЛОГІЯ КРУП`ЯНОГО ВИРОБНИЦТВА		9
3.4.	ТЕХНОЛОГІЯ КОМБІКОРМОВОГО ВИРОБНИЦТВА		9
4.	СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	10
	ЗАПИТАННЯ ДО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ	14
	КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ	19
	КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ	21

1. ПЕРЕДМОВА

Для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» приймаються випускники вищих навчальних закладів, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки «бакалавр».

Мета вступного випробування - встановити рівень засвоєння ними теоретичних основ технології зберігання і переробки зерна, знання основних процесів цього напряму технології та вміння застосовувати отриманні знання при виконанні і захисті дипломного проекту.

Вступник повинен володіти сукупністю видів діяльності, які передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра за професійним напрямом 0517 “Харчові технології та інженерія” спеціальності “Технологія зберігання і переробка зерна”.

Вступник повинен знати :

- фізичні, хімічні, біохімічні, структурно-механічні, основи технологічних процесів зернопереробних виробництв;

- основи інженерних знань, що вивчаються в загально-інженерних дисциплінах;

- питання екології та безпеки життєдіяльності, керуватись їх вимогами у а практичній діяльності;

- питання використання відходів зернопереробних виробництв;

- основи економічних знань, організації та економіки зернопереробних виробництв, управління підприємствами в умовах ринкової економіки;

уміти:

- використовувати свої знання для вирішення практичних завдань під час виконання дипломного проекту;

- аналізувати та вирішувати практичні задачі;

- працювати з приладами, виконувати необхідні вимірювання, давати оцінку одержаним результатам;

- проводити математичне моделювання технологічних процесів з метою їх оптимізації;

- вирішувати питання економічної доцільності запропонованих технологічних рішень;

- вільно володіти комп’ютерними технологіями з метою використання їх для обробки результатів, моделювання та оптимізації досліджуваних процесів, креслення принципових та апаратурно-технологічних схем, планів і розрізів відповідних виробничих відділень;

мати навички:

роботи з навчальною, нормативно-технічною, науковою, довідковою та методичною літературою;

планування та проведення наукових досліджень, аналізу та обробки отриманих результатів;

роботи на персональних комп’ютерах з використанням наявного програмного забезпечення та розробкою, у разі потреби, необхідних програм.

Вступне випробування базується на дисциплінах ‘’Процеси і апарати харчових виробництв’’, “Загальні технології харчової промисловості”, “Технологія галузі”, “Зернознавство”, “Зберігання зерна”, “Сушіння зерна”, ‘’Мікробіологія галузі’’, “Технологічне обладнання галузі”, “Організація виробництва з основами менеджменту”, “Економіка підприємства” та ін.

Під час випробування вступнику пропонується виконати тестове завдання, яке включає питання теоретичного характеру, що відповідають базовій частині програми, питання з технології елеваторної промисловості, борошномельного виробництва, круп’яного виробництва, комбікормового виробництва, розрахункові завдання з технології галузі. Виконання завдання передбачає виявити фундаментальні та прикладні знання з технології зберігання і переробки зерна, вміння дати теоретичне обґрунтування відповідей, рішень, практичних рекомендацій, технологічних параметрів, виявити вміння та навички працювати з науково-технічною і довідковою літературою, виконувати теоретичні та експериментальні дослідження, аналізувати отримані результати та проводити технологічні розрахунки.

В базовій частині програми наведені теоретичні основи технології, що базуються на знаннях основних положень, понять, які вступник повинен був засвоїти під час вивчення фундаментальних, загально-інженерних, спеціальних та економічних дисциплін.

В спеціальній частині програми викладається комплекс питань, пов’язаних безпосередньо з технологією елеваторної промисловості, борошномельного виробництва, круп’яного виробництва, комбікормового виробництва, реалізацією цих технологій в ринкових умовах виробництва.

В заключній частині програми наведено критерії оцінки знань вступника та список рекомендованої літератури для підготовки до вступного випробування.

2. БАЗОВА ЧАСТИНА

2.1. ВСТУП

Загальна характеристика і народно господарче значення зернопереробної промисловості України.

Класифікація харчових виробництв та їх загальна характеристика. Асортимент продукції та шляхи його розширення і вдосконалення.

Основні завдання спеціальності по технології переробки зернових, бобових і круп’яних культур в зв’язку з необхідністю підвищення ефективності виробництва муки, крупи і комбікормів та поліпшення їх якості. Основні економічні поняття.

Принципові та технологічні схеми виробництв.

2.2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА

Визначення наукового поняття технології, технологічного процесу, технологічної операції і їх застосування до вивчення технології борошномельного, круп’яного і комбікормового виробництв.

Основи системного аналізу технологічних процесів переробки зерна.

Основні напрямки науково-технічного прогресу зернопереробної промисловості: ефективне використання зерна і енергії, поліпшення якості готової продукції, розробка нових технологічних процесів і устаткування. Розробка автоматизованих систем управління технологічними процесами. Використання обчислювальної техніки для контроля і управління технологічними процесами. Моделювання технологічних процесів переробки зерна. Приклади ефективного впровадження нової техніки і технології в зернопереробній промисловості.

2.2.1. Технологічне значення зернових і бобових культур для вироблення муки і круп.

Анатомічна будова різного зерна і характерні властивості окремих анатомічних частин в зв’язку з його переробкою. Оцінка технологічної вартості зерна з урахуванням анатомічної будови і співвідношення різних анатомічних частин.

2.2.2. Хімічний склад зерна різних культур і їх анатомічних частин.

Характеристика фізико-хімічних властивостей зерна різних культур і їх зв’язок з технологічними властивостями зерна.

2.2.3. Характеристика структурно-механічних властивостей зерна і його анатомічних частин.

Пружність, міцність, деформативні властивості, розмелоздатність і ін. Вплив структурно механічних властивостей зерна на його розмелоздатність.

2.2.4. Теплофізичні властивості зерна і їх вплив на організацію технологічних процесів борошномельного, круп’яного і комбікормового виробництва.

Особливості переносу тепла і води в зернівці і зерновій масі. Узагальнені критерії тепло і волого переносу в зерні.

2.2.5. Біохімічні властивості зерна як живого організму.

Біополімери зерна, їх призначення і взаємодія. Біологічні функції різних анатомічних частин зерна і її використання в технології переробки зерна.

2.2.6. Технологічні властивості зерна.

Класифікація зерна по типовому складу, скловидності, ”силі”. Технологічні властивості зернової маси. Показники технологічних властивостей зернової маси, що характеризують загальний стан зернової маси, борошномельні, хлібопекарські, макаронні. Вплив технологічних властивостей зерна на організацію і ведення технологічних процесів переробки зерна.

2.3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСІВ ПІДГОТОВКИ І ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА

2.3.1. Стабілізація технологічних властивостей зерна шляхом формування помельних партій із різних за якістю вихідних партій.

Біологічний фактор змішування зерна різноякісних партій. Раціональне використання сильної пшениці. Методи розрахунку складу помельної партії, використання ЕОМ.

2.3.2. Сепарування зерна і зернових продуктів.

Методи сепарування і показники ефективності. Основні теорії сепарування на ситах. Пошаровий рух зернових продуктів на ситах і його вплив на ефективність сепарування. Сепарування по аеродинамічних властивостях зернових продуктів. Збагачування зернових продуктів методами сепарування. Шляхи підвищення ефективності сепарування зернових продуктів.

2.3.3. Лущення зерна.

Методи лущення зерна різних культур в борошномельному, круп’яному і комбікормовому виробництвах. Показники ефективності і фактори, що впливають на ефективність лущення. Способи механічного діяння на зерно при лущенні і види деформації. Склад продуктів лущення зерна і їх застосування.

2.3.4. Здрібнення зернових продуктів і компонентів комбікормів.

Види і методи здрібнення. Показники ефективності здрібнення і фактори, що їх визначають. Основні теорії здрібнення зернових продуктів. Енергетичні закони здрібнення. Швидкість деформування зернових продуктів, співвідношення зрушуючих і стискуючих деформацій при здрібненні. Здрібнення зернових продуктів на вальцьовому верстаті і інші здрібнювачі. Шляхи підвищення ефективності здрібнювання зернових продуктів.

2.3.5. Дозування і змішування компонентів в технологічних процесах переробки зерна.

Методи дозування і змішування компонентів, показники ефективності дозування і змішування і фактори, що їх визначають. Теорія дозування і змішування компонентів. Шляхи підвищення ефективності дозування і змішування компонентів в борошномельному і комбікормовому виробництвах.

2.3.6. Пресування і гранулювання зернових продуктів і комбікормів.

Методи пресування і гранулювання, показники ефективності і фактори, що їх визначають. Фізико-хімічні основи теорії пресування і гранулювання. Шляхи підвищення ефективності пресування і гранулювання зернових продуктів і розширення виробництва нових пресованих продуктів і комбікормів.

2.3.7. Воднотеплова обробка зерна.

Призначення водотеплової обробки зерна в борошномельному, круп’яному і комбікормовому виробництвах.

Вплив водотеплової обробки: вода, тепло, час, стан повітряного середовища і їх зв’язок з біологічними змінами в зерні. Ефективність застосування водно теплової обробки в різних виробництвах в зв’язку з направленими змінами технологічних властивостей зерна.

2.4. СПОСОБИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Основні елементи автоматизації технологічних процесів. Автоматизація контролю виробництва та дотримання заданих параметрів різних технологічних процесів.

2.5. ОРГАНІЗАЦІЯ , ПЛАНУВАННЯ І ЕКОНОМІКА

ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ

Суть, принципи та методи управління виробництвом. Прибуток, джерела його утворення. Рентабельність виробництва, рентабельність продукції.

Методи визначення собівартості, прибутку, рентабельності. Ціноутворення. Принципи формування заробітної плати. Соціальний захист населення в умовах ринку.

3. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ

3.1. ТЕХНОЛОГІЯ ЕЛЕВАТОРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

3.1.1. Класифікація зерносховищ і вимоги до них.

Структура елеваторної промисловості. Технологічні операції на підприємствах по зберіганню зерна. Класифікація зерносховищ. Сховища для зберігання продовольчого зерна. Вимоги до них, елементи будівельних конструкцій, обладнання. Місткість зерносховищ та їх використання. Силосні корпуси елеваторів. Монолітні, збірні, металеві. Робочі башти елеваторів: монолітні, із збірних елементів (зблоковані та каркасного типу). Генеральний план підприємства. Основні споруди, транспортні та інженерні комунікації.

3.1.2. Технологічні процеси підприємств елеваторної промисловості.

Структурні схеми технологічних процесів елеваторів. Технологічні лінії очистки і сушіння зерна. Обладнання, яке використовується в них. Визначення ефективності роботи технологічного обладнання. Транспорно-технологічні лінії приймання і відпуску зерна. Робоча схема руху зерна. Порядок складання, призначення верхніх і нижніх бункерів, таблиць ходів, таблиць місткостей. Лінії і маршрути руху зерна. Графо-аналітичний метод оцінки ефективності роботи бункерів. Внутрішня і зовнішня робота зерносховищ. Проектний та експлуатаційний графіки роботи елеватора. Зведені показники роботи елеватора. Прийом та відпуск зерна (автомобільний, залізничний, водний транспорт). Приймальні та відпускні пристрої елеваторів. Система управління роботою елеватора.

3.2. ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНОМЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

3.2.1. Класифікація помелів пшениці і жита.

Види помелів, асортимент і якість пшеничної і житньої муки. Побічні продукти і шляхи їх ефективного використання.

3.2.2. Організація і ведення технологічного процесу підготовки зерна до помелу.

Структура технологічних процесів і оцінка їх ефективності. Особливості підготовки зерна до простих, складних і макаронних помелів. Контроль і управління технологічними процесами підготовки зерна до помелу. Шляхи підвищення ефективності очистки зерна.

3.2.3. Організація і ведення технологічних процесів розмелу зерна.

Структура технологічних процесів простих, складних і макаронних помелів. Закономірності створення сучасних технологічних схем різних помелів. Етапи технологічних процесів і їх взаємодія. Нові помели пшениці, що основані на використанні комплектного устаткування. Особливості макаронних помелів. Методи контролю і управління технологічними процесами виробництва муки. Баланс помелу. Основні принципи розробки автоматизованого контролю і управління технологічними процесами переробки зерна на основі застосування АСУ ТП.

3.3. ТЕХНОЛОГІЯ КРУП`ЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

3.3.1. Асортимент і якість крупи і круп’яних продуктів.

Основні види круп’яних виробництв в Україні. Перспективні напрямки розширення асортименту круп’яних продуктів і підвищення їх якості. Технологічна оцінка і вимоги до якості круп’яного зерна. Норми якості. Побічні продукти і шляхи їх ефективного використання.

3.3.2. Особливості організації і ведення технологічних процесів очистки і підготовки круп’яного зерна.

Підготовка вихідних партій. Особливості водотеплової обробки зерна і ефективність її застосування. Особливості обробки відходів круп’яного виробництва.

3.3.3. Структура технологічних процесів виробництва крупи.

Основні закономірності створення технологічних процесів очистки, підготовки зерна, лущення і шліфування крупи із різного круп’яного зерна: гречки, проса, вівса, рису, ячменю, пшениці, кукурудзи, гороху. Особливості структурних варіантів технології вироблення круп із різного зерна. Технології виробництва пластифікованих і екструдованих харчових продуктів із зерна. Контроль і управління технологічними процесами виробництва крупи.

3.4. ТЕХНОЛОГІЯ КОМБІКОРМОВОГО ВИРОБНИЦТВА

3.4.1. Основні види комбікормів і їх якісна характеристика.

Поживна цінність комбікормів. Характеристика сировини для виробництва комбікормів. Особливості фізико-технологічних властивостей комбікормової сировини, особливості її транспортування і зберігання. Рецепти комбікормів для різних тварин і птиці, принципи їх складання і призначення.

3.4.2. Структура технологічних процесів виробництва комбікормів, преміксів та білково-вітамінних добавок.

Основні технологічні операції підготовки та обробки сировини. Дозування і змішування підготовленої сировини. Технологія гранулювання комбікормів. Методи поліпшення якості і збагачення комбікормів (лущення, воднотеплова обробка, мікронізація, екструдування зерна і ін.). Контроль і управління технологічними процесами виробництва комбікормів. Основні напрямки поліпшення якості комбікормів.

4. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

Бутковский В.А., Мельников Е.М. Технология мукомольного, крупяного и комбикормового производства. – М.: Агропромиздат, 1989. – 464 с.
Данильчук П. В., Торжинская Л. Р. Оценка качества зерна в хозяйствах и на хлебоприемных предприятиях. Справочник. – К.: Урожай, 1990. – 175с.
Демский А. Б. Оборудование для производства муки и крупы: Справ. – СПб: Профессия, 2000. – 624 с.
ДСТУ 2209-93. Борошно, побічні продукти і відходи. Терміни і визначення. – Чин. 01.07.94 – К.: Держстандарт України, 1993. – 56 с.
ДСТУ 2422-94. Зерно заготівельне і постачальне. Терміни і визначення. – Чин. 01.01.95. – К.: Держстандарт України, 1994. – 24 с.
ДСТУ 2629-94. Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни і визначення. – Чин. 01.07.95. – К.: Держстандарт України, 1994. – 44 с.
Егоров Г. А. Практикум по технологии муки, крупы и комбикормов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 208 с.
Егоров Г. А., Гончарова З. Д., Петренко Т.П. Практикум по технохимическому контролю производства хлебопродуктов. – M.: Колос, 1980. – 192 с.
Егоров Г.А., Мартыненко Я.Ф., Петренко Т.П. Технология и оборудование мукомольной, крупяной и комбикормовой промышленности. -М. Издательский комплекс МГАПП, 1996. - 210с., ил.ISBN 5230-12895-X.
Егоров Г.А., Мельников Е.М., Максимчук Б.М. Технология муки, крупы, комбикормов. - Колос, 1984.-370с.
Егоров Г.А., Петренко Т.П. Технология муки и крупы. – М.: Издательский комплекс МГУПП, 1999. – 336 с.
Золотарев С.М. Проектирование мукомольных, крупяных и комбикормовых заводов: Учебник. Изд.2-е, доп. и перераб. - М.: Колос, 1976. - 287 с. 664(02).
Кожарова Л.С. Основы комбикормового производства. -М.: ВО Агропромиздат, 1987.-134 с. 636(02)/К58.
Кучинскас З.М., Особов, В.И., Фрегер Ю.Л. Оборудование для сушки, гранулирования и брикетирования кормов. -М.: Агропромиздат, 1988. -208 с.
Лабораторный практикум по общей технологии пищевых производств / Под ред. Л.П. Ковальской. – М.: Агропромиздат, 1991. – 335 с.
Мельников Е.М. Технология крупяного производства. – М.: Агропромиздат, 1991. – 207 с.
Мерко И. Т. Технология мукомольного и крупяного производства. – М.: Агропромиздат, 1985. – 288 с.
Мерко И.Т., Моргун В.А. Научные основы и технология переработки зерна. - О. 2001. – 285 с.
Мерко І.Т., Моргун. В.О. Наукові основи і технологія зернових продуктів. – О.: Друк, 2001. – 348 с.
Платонов П.Н., Пунков С.П., Фасман В.Б. Элеваторы и склады. – М.: Агропромиздат, 1987.
Правила організації і ведення технологічного процесу виробництва комбікормової продукції. –К., 1998.-220с.
Правила організації і ведення технологічного процесу на круп’яних заводах. – К.: Віпол, 1998 – 162 с.
Правила організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах. – К.: Віпол, 1998. – 145 с.
Пунков С.П., Ким Л.В., Фейденгольд В.Б. Проектирование элеваторов и хлебоприемных предприятий с основами САПР: Учебник / Под ред. С.П. Пункова. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. – 284 с.
Торжинская Л. Р., Яковенко В. Л. Технохимический контроль хлебопродуктов. – М.: Агропромиздат, 1986. – 399 с.
Черняев Н.П. Производство комбикормов. М.: Агропромиздат, 1989. - 224 с. 636/449.
Черняев Н.П. Технология комбикормового производства.-М.: Агропромиздат, 1985.-255 с. 636(02)/4-46.

ДОДАТКОВА

Абрамов А.И., Полунина П.И., Зицерман М.Я. /Пер. с англ. Гранулирование комбикормов.- М.: Колос, 1969. -103 с.
Братерский Ф.Д., Пелевин А.Д. Режимы и способы хранения комбикормов. -М.: ЦНИИТЭИ Минзага, 1979.- 56 с. 636/ Б87.
Бутковский В.А., Мельников Е.М. Технология- мукомольного, крупяного и комбикормового производства с основами экологии: Учебник. -М.:ВО Агропромиздат, 1989.-464 с. 664.7(02)/Б93.
Вайстих Г.Я., Дарманьян П.М. Гранулирование комбикормов. - М.: Колос, 1978. -192с.636/В 14.
Вобликов Е.М. Зернохранилища и технологии элеваторной промышленности. Учеб. пособие. – СПб: Из-во «Лань», 2005. – 208 с., ил.
Вобликов Е.М. Технология элеваторной промышленности. Учеб. пособие. – Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2001. – 192 с.
Демский А. Б. Оборудование для производства муки и крупы: Справ. – СПб: Профессия, 2000. – 624 с.
Долгорученко Л.Е. Жидкие ингредиенты комбикормов. -М.: Колос, 1974.- 127 с. 636/Д.
Егоров Г. А. Практикум по технологии муки, крупы и комбикормов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 208 с.
Жислин Я.М. Оборудование для производства комбикормов, обогатительных смесей и премиксов.- 2-е изд. перераб. и доп. -М.: Колос, 1981.- 319 с. 636/Ж 73.
Журнали “Хранение и переработка зерна”, “Зернові продукти і комбікорми”, “Зерно і хліб”, “Комбикорма”, “Хранение и переработка сельхозсырья”.
Золотарев С.М. Проектирование мукомольных, крупяных и комбикормовых заводов: Учебник. Изд.2-е, доп. и перераб. - М.: Колос, 1976. - 287 с. 664(02)/ 3.
Казаков -Е. Д. Основные сведения о зерне. – М.: Зерновой союз, 1997. – 144с.
Казаков Е. Д., Карпиленко Г. П. Биохимия зерна и хлебопродуктов. – СПб.: ГИОРД, 2005. – 512 с.
Казаков Е.Д., Кретович В.А. Биохимия зерна и продуктов его переработки. - М.: Агропромиздат, 1989.-365с.
Каталог оборудования и приборов мукомольной, крупяной и комбикормовой промышленности. -М.: Хлебоиздат, 1960.- 80 с. 664.7(02)/К.
Каталог-справочник технологического оборудования для комбикормовой промышленности. -М.:ЦНИИТЭИ Минзага, 1971.- 71 с. 636(085)/К.
Кожарова Л.С. Основы комбикормового производства. -М.: ВО Агропромиздат, 1987.-134 с. 636(02)/К58.
Комбикорма для рыб : производство и методы кормления /Е. А. Гамыгин, В. Я. Лысенко, В. Я. Скляров, В. И. Турецкий. -М.: Агропромиздат, 1989. - 168 с. 636/ К 66.
Копейкина Т.К., Мельников Е.М. Практикум по мукомольно-крупяному и комбикормовому производству: Учебник. -М.: Колос, 1980.- 199 с. 664.7(028)/К 65.
Кормбікормові підприємства. ВНТП – СГ_іП –46-11-96//Відомчі норми технологічного проектування. – Мінсільгосппрод України.,Київ, 1996. –105 с.
Мазник А.П. Производство жидких комбикормов в США /Обзорн. инф./. -М.: ЦНИИТЭИ Минзага, 1981.- 11 с. 636/М 13.
Мазник А.П., Хазина 3. П. Справочник по комбикормам.- М.: Колос, 1982. - 192 с. 636(058)/М13.
Мартыненко Я. Ф. Промышленное производство комбикормов. -М.: Колос, 1975. -215с. 636/М.
Мартыненко Я.Ф., Чеботарев О.Н. Проектирование мукомольных и крупяных заводов с основами САПР. – М.: Агропромиздат, 1992. – 238 с.
Неретина В.М. Курсовое и дипломное проектирование по мукомольному и крупяному производству. – М.: Колос, 1984. – 223 с.
Нормы технологического проектирования комбикормовых предприятий. ВНТИ 02-86. Минхлебопродукт СССР., 1986. - 23 с. 636/Н 83.
Оспанов А.А., Остапчук И.В. Основы теории и моделирования процессов измельчения пищевого сырья и кормов. - Алма-Ата: Гыльш, 1992. - 244 с. 664.7/0 75.
Подобед Л.1. Комбікорми і кормосуміші для молодняка сільськогосподарських тварин. - К. - Урожай, 1994. -144 с. 636 /П 44.
Практикум по технологии муки, крупы и комбикормов: Учебник./Г. А. Егоров, В. Т. Ливниченко, Е. М. Мельников, Т. П. Петренко. - 2-е изд. Доп. и перераб. -М.: Агропромиздат, 1991.-208 с. 664.7(028)/П 69.
Проектирование зерноперерабатывающих предприятий с основами САПР / И.Т. Мерко и др. – М.: Агропромиздат, 1987. – 367 с.
Производство комбикормов и кормовых смесей в хозяйствах /Л. И. Кропп, Н. К. Евсеев, Г. С. Генкин, Н.С. Фирюлин. - М.: Колос, 1972. - 215 с. 636 / П.
Справочник работника комбикормового предприятия /А. И. Молчанов, Л. Ю. Беда, Г. П. Шульженко, О. Т. Балацкий; Под ред. А. И. Товстановского. -К.: Урожай, 1982. - 200 с. 636(058)/С 74.
Техніка і технологія комбікормового виробництва. Т.2//Друга нац. Конф. Хлібопродукти-97.-0деса, 1997.-69с. 664.6/П 78.
Технология переработки зерна. Под ред. Куприца Я.Н. - М.: Колос, 1965.- 504с.
Технология переработки зерна. Учебник. Под ред. Г. А. Егорова, изд. 2-е, доп. и перераб. -М.: Колос, 1977.- 376 с. 664.71(02)/Т 384.
Торжинская Л. Р., Яковенко В. Л. Технохимический контроль хлебопродуктов. – М.: Агропромиздат, 1986. – 399 с.
Трисвятский Л.А., Шатилов И. Товароведение зерна и продуктов его переработки: Учебник, -4-е изд., перераб и доп. -М.: Колос, 1992. 434 с. 664.7(02)/ Т 68.
Фасман В. Б. Оперативный расчет работы элеватора. – М.: Заготиздат, 1963. – 87 с.
Черняев Н.П. Влаготепловая обработка зерна и комбикормов /Н. П. Черняев, А. И. Изотова, М. П. Высоцкая. - М.:ЦНИИТЭИ Минзага /Обз. инф., 1986. - 40 с. 636 /Ч -47.
Элеваторы и зерноперерабатывающие предприятия / под ред. Б.Е. Мельника. – М.: Агропромиздат, 1985. – 368 с., ил.

Запитання до фахового вступного випробування для навчання за ОКР «спеціаліст» за спеціальністю «Технологія зберігання і переробки зерна» напряму підготовки 0917 «Харчові технології та інженерія»

Анатомічна будова різного зерна і характерні властивості окремих анатомічних частин.
Показники, що характеризують загальний стан зернової маси, методи їх визначення.
Показники, що характеризують технологічні властивості зерна пшениці і жита.
Особливості структури і хімічного складу зерна пшениці.
Необхідність визначення якості зерна, що надходить на зберігання.
Методи визначення показників якості зерна.
Біохімічні та мікробіологічні критерії безпеки зернової маси.
Біохімічні зміни білкового та вуглеводного комплексу в зерні під час його сушіння.
Технологічна схема елеватора, його окремі елементи і можливий зв’язок між ними.
Будова та правила експлуатації зерносушарки. Техніка безпеки під час її обслуговування.
Біохімічні і мікробіологічні процеси, які відбуваються із зерном під час його зберігання в зерносховищах.
Зміни, які відбуваються з високомолекулярними полімерами зерна під час його післязбирального дозрівання та підготовки до зберігання.
Процеси, що відбуваються під час самозігрівання в силосі елеватора.
Які дії потрібно виконати, щоб зупинити процес самозігрівання зерна?
Класифікація та основні види обробки зерна, що виконуються в потоці при прийманні на ХПП.
Приймання зерна з автотранспорту, його післязбиральна обробка і розміщення в силосах.
Принципові схеми зерносховищ.
Система управління роботою елеватора. Переваги, недоліки, перспективи розвитку.
Транспортно-технологічні лініі елеватора. Продуктивність лінії.
Силосні корпуси елеваторів: монолітні, збірні, залізобетонні.
Характеристика теоретичної та технічної продуктивності технологічної лінії.
Робочі башти елеватора: монолітні та із збірного залізобетону.
Експлуатаційна продуктивність технологічної лінії.
Приймальні та відпускні пристрої елеватора.
Зовнішня та внутрішня робота елеватора.
Технологічний процес очищення зерна на елеваторі.
Що таке “пробне очищення зерна”?
Формування партії зерна для його сушіння в шахтних зерносушарках.
Фізичні тони та планові тони при сушінні зерна.
Розрахунок зменшення маси зерна при сушінні за рахунок випаровування вологи.
Як визначити масу зерна після сушіння?
Що таке робоча схема руху зерна, порядок її складання?
Форми і розміри силосів елеватора.
Сучасні методи відвантаження зерна на водний транспорт.
Класифікація зерна по скловидності.
Що таке скловидність зерна.
Якими показниками характеризуються борошномельні властивості зерна?
Значення і методи визначення борошномельних властивостей зерна.
Вплив мікроструктури ендосперму на технологічні властивості зерна.
Взаємозв’язок фізико-хімічних та структурно-механічних властивостей зерна пшениці з його технологічними особливостями.
Особливості взаємодії зерна пшениці з водою.
Як відображається водотеплова обробка зерна на борошномельних властивостях.
Яким чином скловидність впливає на ведення технологічного процесу.
Як впливає підготовка зерна на організацію та ведення технологічного процесу?
Призначення процесу сепарування зерна і продуктів його переробки.
Які методи сепарування Ви знаєте і де їх доцільно використовувати?
Вплив вологи на структурно-механічні властивості зерна пшениці.
Механізм змін у структурі ендосперму зерна пшениці при його гідротермічному обробленні за методом швидкісного кондиціювання.
Процес холодного кондиціювання.
Переваги та недоліки швидкісного кондиціювання зерна.
Особливості взаємодії зерна жита з водою при здійсненні процесу холодного кондиціювання.
Основні методи та способи подрібнення зерна та проміжних продуктів.
Переваги та недоліки способів подрібнення зерна.
Які чинники впливають на ступінь подрібнення матеріалу?
Яка роль при подрібненні належить розташуванню рифлів на поверхні вальців.
Що спільного і відмінного у вальцьових верстатах та дробарках. Техніка безпеки при їх обслуговуванні.
Технологічна схема розсійника першої драної системи сортового помелу пшениці.
Напрямки руху продуктів після драних систем.
Яким чином визначають ефективність сортування продуктів у розсійнику.
Як організується процес подрібнення зерна та проміжних продуктів на борошномельному заводі.
Вплив різних факторів на інтенсивність подрібнення на вальцьовому верстаті.
Метод оцінки ефективності процесу подрібнення.
Поясніть термін “баланс помелу”.
Необхідність окремої підготовки зерна з різними технологічними властивостями при сортовому помелі.
Охарактеризуйте вимоги НТД щодо якості борошна хлібопекарського пшеничного різних сортів.
Що спільного та відмінного в роботі ентолейтора та деташера? Де вони використовуються і як це впливає на хід технологічного процесу? Вплив холодного кондиціювання на борошномельні властивості.
Суть та задачі процесу сепарування.
Класифікація методів сепарування.
Визначення ефективності процесу сепарування.
Показники якості борошна житнього обдирного. Методи їх визначення.
Швидкісне кондиціювання зерна, як метод водотеплової обробки.
Можливості і умови застосування швидкісного кондиціювання зерна при підготовці зерна із слабкою клейковиною.
Вимоги, щодо розміщення основного обладнання в розмелювальному відділенні борошномельного заводу.
Основні види круп’яних виробництв в Україні.
Перспективні напрямки розширення асортименту круп’яних продуктів і підвищення їх якості.
Технологічна оцінка і вимоги до якості круп’яного зерна.
Особливості обробки відходів круп’яного виробництва.
Особливості структурних варіантів технології вироблення круп із різного зерна.
Технології виробництва пластифікованих і екструдованих харчових продуктів із зерна.
Контроль і управління технологічними процесами виробництва крупи.
Механізм впливу водотеплової обробки на ендосперм круп’яного зерна.
Як змінюються фізико-хімічні властивості круп’яного зерна під час водо теплової обробки?
Що спільного та відмінного в технології виробництва кукурудзяної крупи для виготовлення пластівців і кукурудзяних паличок.
Як оцінити технологічну ефективність процесу круповідділення?
Необхідні заходи для покращання технологічних властивостей зерна, яке проходить підготовку до лущення на крупозаводі.
Характеристику показників, які застосовують для оцінки технологічних властивостей круп’яного зерна.
Що спільного та чим відрізняються технології виробництва крупи перлової та ячної.
Загальні принципи переробки зерна, підготовленого до лущення, в крупи.
Технологія виробництва вівсяної крупи, пластівців та толокна. Технологічні схеми.
Характеристика режимів роботи плющильної машини.
Технологічна ефективність процесу плющення.
Характеристику кормової, біологічної та енергетичної цінності основних компонентів комбікормів.
Технологія підготовки зернової сировини при виробництві комбікормів.
Технологія підготовки зернової сировини з використанням екструдера.
Вплив структурно-механічних властивостей основних компонентів комбікормів на процеси подрібнення та змішування.
Технологія двохстадійного подрібнення зернової сировини при виготовленні комбікормів з використанням дробарок і вальцевих станків.
Класифікація способів подрібнення.
Зміни форм зв’язку води з інгредієнтами комбікормів при їх виготовленні та зберіганні.
Технологічна схему комбікормового заводу з однією лінією підготовки сировини, її переваги та недоліки.
Що лежить в основі класифікації змішувачів.
Особливості конструкцій та роботи змішувачів періодичної та безперервної дії.
Технологія гранулювання розсипного комбікорму, основні технологічні параметри.
Технологічна схема гранулювання комбікормів. Режими сушіння і охолодження гранул.
Технологічна схема вводу меляси до складу комбікормів.
Характеристика фізико-хімічних процесів, що мають місце при гранулюванні комбікормів.
Фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні зміни, які мають місце під час екструзійної обробки зернової сировини.
Характеристика сировини для виробництва комбікормів.
Поживна цінність комбікормів.
Особливості фізико-технологічних властивостей комбікормової сировини, особливості її транспортування і зберігання.
Основні технологічні операції обробки сировини.
Дозування і змішування підготовленої сировини.
Технологія гранулювання комбікормів.
Методи поліпшення якості і збагачення комбікормів
Основні напрямки поліпшення якості комбікормів.
Раціональні режими приймання, розміщення в сховищах і зберігання сировини на комбікормовому підприємстві.
Класифікація і строки безперервного зберігання важкосипкої сировини, комбікормів і БВД в силосних місткостях.
Норми виходу продукції на комбікормових підприємствах. Від чого вони залежать.
Технологія підготовки трав’яного борошна у комбікормовому виробництві.
Технологія підготовки кормових продуктів харчових у комбікормовому виробництві.
Технологія підготовки шротів у комбікормовому виробництві.
Технологія підготовки мінеральної сировини у комбікормовому виробництві.
Технологія підготовки кухонної солі у комбікормовому виробництві.
Технологічний процес дозування компонентів комбікормів за допомогою багатокомпонентних вагових дозаторів.
Межі дозування на багатокомпонентних дозаторах, які використовують на комбікормових підприємствах.
Технологічний процес дозування компонентів комбікормів з використанням об’ємних дозаторів, допустимі відхилення.
Технологічний процес введення в комбікорми рідких видів сировини.
Технологічний процес змішування компонентів комбікормів.
Виробнича потужність комбікормового підприємства.
Технологічний процес гранулювання розсипних комбікормів сухим способом.
Технологічний процес гранулювання розсипних комбікормів без пара із застосуванням рідких компонентів.
Технологічний процес волого-теплової обробки і плющення зернової сировини.
Технологічний процес мікронізації зернової сировини при виробництві комбікормів.
Технологічний процес виробництва преміксів.
Технологія виробництва комбікормів, з формуванням попередніх сумішей зернових, гранульованих та інших компонентів і багатокомпонентним ваговим дозуванням.
Технологія підготовки і подрібнення зернової сировини при виробництві комбікормів.
Технологія підготовки борошнистої сировини при виробництві комбікормів.
Технологія лущення зерна з використанням вальцевих верстатів при виробництві комбікормів.
Технологія лущення зерна з використанням дробарок і вальцевих верстатів при виробництві комбікормів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «спеціаліст» на основі ОКР «бакалавр»
з дисциплін фахового вступного випробування
за спеціальністю 7.05170101 «Технологія зберігання і переробки зерна»

Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання (ККЗ). Рівень знань вступника оцінюється за обсягом і якістю виконаного ним завдання.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:

0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриманими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 60 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.

Голова фахової атестаційної комісії О. І. Шаповаленко

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «спеціаліст» на основі ОКР «бакалавр»
за спеціальністю 7.05170101 «Технологія зберігання і переробки зерна»

з дисциплін фахового вступного випробування,
що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників,
яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році

Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

“Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

“Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

“Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.

Голова комісії з проведення співбесіди О. І. Шаповаленко

Blog

Програма фахового вступного випробування для навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю 05170101 «Технологія зберігання І переробки зерна»

Содержание

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

ПРОГРАМА