Навчально-методичний комплекс (нмк) подається в деканат в друкованому І електронному вигляді. Текст друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм)

Вид материала

Документы

Содержание Рис.7.2. Канали розподілу на ринку товарів промислового призначення Дворівневий канал Трирівневий канал Ширина каналу розподілу

Подобный материал:

• Правила оформлення реферату, 40.02kb.
• Правила оформлення конкурсної роботи, 125.68kb.
• Методичні рекомендації з написання кваліфікаційної роботи Для здобуття кваліфікації, 155.15kb.
• Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
• Правила для авторів Статті, які надсилаються до журналу «Медичні перспективи» (МП),, 38.35kb.
• Методика навчання розв’язуванню планіметричних задач на побудову із використанням комп’ютера., 256kb.
• Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір за 2011 р, 53.27kb.
• Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
• Назва нормативного документу, 247.73kb.
• Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011, 684.23kb.

Рис.7.1. Канали розподілу на ринку споживчих товарів


Рис.7.2. Канали розподілу на ринку товарів промислового призначення

Однорівневий канал має одного посередника – роздрібного торгівця. Це можуть бути роздрібні торгівлі (на споживчих ринках), дилери, брокери, збутові агенти (на ринку товарів промислового призначення).

Дворівневий канал складається з виробника, двох посередників та споживача. На споживацькому ринку – це оптовик і роздрібний торгівець, на промисловому – промисловий дистрибутор і дилери.

Трирівневий канал включає в себе трьох посередників. Він може складатися з оптовика, дрібнооптового торгівця, роздрібного торгівця (рис. 7.4). Дрібні оптовики купують товари у крупних оптових торгівців і перепродають їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі.

Практики вважають, що формування більш ніж трирівневого каналу недоцільне, оскільки існує пряма залежність між рівнями каналу розподілу і кінцевою ціною товару – що більше рівнів у каналі розподілу, то дорожче доведеться за товар сплачувати споживачу. Проте у дійсності існують канали розподілу з 4 і більше рівнями.

Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Кількість незалежних посередників, своєю чергою, ініціюється стратегією охоплення цільового ринку, яку використовує виробник під час формування каналу розподілу


Лекція 3. Тема 3. Оптова торгівля в каналах розподілу

3.1. Сутність, мета оптової торгівлі і доцільність її використання.

3.2. Функції оптової торгівлі. Види підприємств оптової торгівлі.

3.3. Форми і методи оптової торгівлі.

3.4. Задачі маркетингу в системі оптової торгівлі.


Оптова торгівля – це продаж товарів великими партіями роздрібним торгівцям з метою їх подальшого перепродажу. Відмінними рисами оптової торгівлі є можливість пропонувати різні за обсягом партії товарів стабільної якості за порівняно невисокими цінами протягом тривалого періоду часу, що дозволяє їм мати успіх конкурентній боротьбі, застосовуючи при цьому принцип "використання знижок замість надбавок". Укладаючи договори з виробниками, оптове підприємство надалі веде торгівлю з роздрібною мережею. Чим більше оборот оптового підприємства, тим вигіднішу ціну він може запропонувати і виробнику, і роздрібному торгівцю. Розвиток оптової торгівлі необхідний, в першу чергу, для рішення наступних проблем:

- упорядкування системи доведення товарів до споживачів;

- прискорення процесів обігу товарів, взаєморозрахунків і платежів між учасниками споживчого ринку;

- надання товаровиробникам необхідних умов для реалізації продукції;

- створення умов для проведення сертифікації товарів, які надходять на споживчий ринок;

- створення конкурентного середовища й, як наслідок, зниження рівня цін на товари й підвищення їхньої якості.

Головною користю від роботи оптових компаній є підтримка цінового паритету на ринку на основі накопичення достатньої товарної маси й своєчасного її постачання в роздрібну мережу. Також наявність достатньої кількості учасників оптової торгівлі дозволяє більш динамічно і оперативно відстежувати потреби в товарі роздрібної торгівлі.

Оптове підприємство спочатку визначає потребу в товарі, потім здійснює пошук найбільш підходящого постачальника. Після укладання з постачальником договору здійснюється постачання товару на склад. На складі товар розвантажують і перевіряють на відповідність кількості і якості.

Після цього товар відправляється до місця зберігання. На отримані від покупців замовлення оформляються документи для доставки, відвантаження і оплати товару кожному замовникові і документ на завантаження машини на складі. На складі виробляється підсортування замовлення і навантаження. Після чого товар доставляється в магазини.

Оптова посередницька діяльність може здійснюватися у трьох основних організаційних формах через:

оптові підрозділи фірм-виробників (за використання прямих каналів збуту);

незалежних оптових посередників;

залежних оптових посередників.

Оптові підрозділи виробника – це прямі канали збуту, через які виробник виконує всі функції в розподілі товарів. Основними структурними одиницями є збутові філії і збутові контори підприємств. Збутові філії розміщують у місцях зосередження численних споживачів продукції виробника. Такі філії мають складські приміщення для зберігання товарних запасів, а також систему сервісного обслуговування за необхідності. Збутові контори не виконують фізичних операцій з товарами, а встановлюють контакти зі споживачами, займаються рекламною діяльністю, збиранням замовлень, організацією транзитної поставки товарів зі складу підприємства чи його збутової філії.

Незалежні оптові посередники придбають товари у власність і згодом реалізують їх самостійно споживачу. Незалежні оптові посередники поділяються на дві групи: оптовики з повним циклом обслуговування (дистрибутори, торгівці оптом); оптовики з обмеженим циклом обслуговування.

Оптовики з повним циклом обслуговування надають широке коло послуг – формують товарний асортимент, зберігають товарні запаси, надають торговий кредит, забезпечують доставку продукції тощо. Це торгівці оптом і дистрибутори:

Торгівці оптом різняться між собою широтою асортименту – вузькоспеціалізовані торгівці працюють з однією асортиментною групою, оптовики змішаного асортименту працюють з кількома асортиментними групами. Дистрибутори торгують від свого імені, укладають угоди і з продавцями, і з покупцями, мають склади, займаються сервісом продукції і виконують багато інших посередницьких функцій. Доволі часто виступають як генеральні посередники певного виробника.

Оптовики з обмеженим циклом обслуговування виконують набагато менше функцій. Вони часто не мають складських приміщень, не займаються доставкою товарів, не надають кредиту. Серед них вирізняють таких:

- оптовики–комівояжери, які займаються здебільшого обмеженим асортиментом ходових товарів;

- оптовики-організатори, які працюють у сировинних галузях або з безтарними товарами. Складських приміщень вони не мають, а лише організовують поставку замовленого товару від виробника до споживача.

Залежні оптові посередники не набувають права власності на товар, працюють за комісійну винагороду. Відповідно вони не приймають самостійних рішень щодо цін та інших умов продажу і діють у межах повноважень, наданих їм виробником згідно з укладеними угодами. До цієї групи належать агенти і брокери, збутові агенти, комісіонери, аукціонери.

Класифікація оптової торгівлі

за широтою асортименту

асортимент широкий (1 — 100 тис. найменувань);

асортимент обмежений (< 1000 найменувань);

асортимент вузький (< 200 найменувань);

асортимент спеціалізований;


за способом доставки

- доставка своїм транспортом;

- продаж зі складу (самовивіз);


за ступенем кооперації;

- горизонтальна кооперація для спільних закупівель і організм оптових ринків;

- вертикальна кооперація для цілей збуту і конкуренції з роздріб > ною торгівлею за ринок кінцевих споживачів;

стосовно системи збуту

ексклюзивна система збуту: виробник надає ліцензію на торгівлю за умовами франчайзингу;

■ селективна система збуту: дистриб'юторські і дилерські угоди 'між ви робником і обраними ним оптовими компаніями;

інтенсивна система збуту: робота одночасно з усіма посередниками;

за розміром обороту

великі оптовики;

середні оптовики;

дрібні оптовики;

за формою організаці

оптова торгівля виробників;

оптова торгівля підприємств-посередників;

оптова торгівля, здійснювана агентами і брокерами.


Існуютьть дві основні форми оптової торгівлі:

- транзитна;

- складська.


За транзитної форми

товари доставляються від виробника в роздрібну мережу або до іншої оптової компанії (більш дрібної або яка знаходиться в іншому місті), минаючи склад оптовика-посередника. Ця форма має ту перевагу, що прискорюється оборот, знижуються логістичні витрати, підвищується збереження товару.


Найбільш розповсюдженими видами оптової торгівлі зі складу

особистий добір товару на складі;

за письмовою (наприклад, факсом) або усною заявкою по телефону з боку магазина;

— через виїзних торговельних представників (агентів, менеджерів зі збуту);

— за допомогою активних дзвінків з диспетчерської;

— торгівля на оптових виставках і ярмарках


Лекція 4. Тема 4.Роздрібна торгівля в каналах розподілу.

4.1. Сутність, цілі роздрібної торгівлі і доцільність її використання.

4.2. Функції роздрібної торгівлі. ЇЇ характерні риси. Колесо роздрібної торгівлі.

4.3. Види роздрібної торгівлі та їх характеристика.

4.4. Маркетингові рішення роздрібного торговця.


Роздрібною вважається торгівля, в якій покупцем є кінцевий споживач, а не комерційне підприємство чи організація. На відміну від оптового продажу приводом для закупівлі в роздрібній торгівлі є задоволення особистих потреб покупця або членів його сім'ї за рахунок споживання купленого товару. Розбіжність у меті купівлі товару є суттєвою, оскільки купівельні мотиви є панівним чинником під час сегментації ринку і визначення цільової групи споживачів.

Роздрібні торгівці займаються торговою діяльності для отримання прибутку, однак є певні розбіжності в управління такими підприємствами, які відрізняють їх від оптовиків. Внаслідок особливого характеру своєї діяльності роздрібні торгівці ретельніше відстежують деякі показники ефективності. Характер більшої частини рішень роздрібного торгівця визначається рішеннями керівництва щодо очікуваного прибутку, оборотності товарних запасів, торгівельного асортименту, факторів місцезнаходження, зручності торгових точок і прогнозованого рівня обслуговування споживачів.

У разі започаткування і подальшого розвитку роздрібного підприємства перед його керівництвом постає проблема вибору моделі стратегічного розвитку. Існують дві моделі стратегічного розвитку роздрібного підприємства – традиційна і сучасна. Традиційна модель характерна для підприємств, які мають високий рівень прибутку, невисокі показники оборотності і великий обсяг послуг, які надаються споживачам. Сучасна модель характерна для підприємств, що мають невисокий рівень прибутку, високу оборотність і невеликий обсяг надаваних споживачам послуг. Останнім часом дедалі більше поширюється друга модель підприємства роздрібної торгівлі, в якій досягається висока рентабельність капіталу через постійне вдосконалення управління активами і використання сучасних інформаційних технологій.


У виборі моделі стратегічного розвитку роздрібного підприємства – з низьким рівнем прибутку і високим коефіцієнтом оборотності товарних запасів, чи з високим рівнем прибутку і низьким коефіцієнтом оборотності товарних запасів – важливо визначити, які саме засоби сприяють досягненню фінансової цілі підприємства. Для досягнення високих фінансових показників керівництво підприємства може управляти прибутком, оборотністю активів, фінансовими засобами. Якщо існує ринковий тиск, спрямований на зниження рівня прибутку, керівництво підприємства головну увагу зосереджує на прискоренні оборотності активів. Усе це призводить до того, що керівництво роздрібних підприємств приділяє дедалі більше уваги таким показникам, як обсяг продажу на квадратний метр площі, обсяг продажу на одного торгового працівника, обсяг продажу на одну купівлю.

Форми організації роздрібної торгівлі можуть бути різноманітні. За широтою і насиченістю товарного асортименту магазини поділяються:

спеціалізовані магазини пропонують вузький асортимент великої насиченості;

універмаги пропонують багато асортиментних груп, кожною асортиментною групою займається спеціальний відділ, що має власних закупівельників;

універсами – це великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат і великим обсягом продажу;

супермаркети – доволі великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат і низькими націнками, великим обсягом продажу;

магазин товарів повсякденного попиту – невеличкі магазини у житлових районах з найнеобхіднішими товарами вузького асортименту;

торгівельні комплекси, гіпермаркети, які займають значні площі. Крім універмагів і універсамів, спеціалізованих магазинів, на території комплексів розміщують автомобільні стоянки, розважальні підприємства, філії банків тощо (прикладами таких комплексів у м. Києві є зокрема „Країна”, „Караван”).

За ціновою політикою розрізняють:

магазини з високим рівнем цін;

магазини з середнім рівнем цін;

магазини з низьким рівнем цін;

магазини знижених цін.

За рівнем обслуговування:

самообслуговування характерне для магазинів типу "універсам", у яких продають товари повсякденного попиту;

обмежене обслуговування характерне для магазинів, де продають товари ретельного вибору і споживачам потрібна докладніша інформація і допомога продавця. Такі магазини надають додаткові послуги у вигляді надання кредиту, доставки товарів тощо;

повне обслуговування – такі магазини надають усі можливі види послуг – від демонстрації моделей одягу до використання різних форм кредитування.

Основними напрямами сучасного розвитку роздрібних торгівельних підприємств є нововведення в управління процесом обслуговування споживачів, поява потужних роздрібних мереж, дедалі більше поширення принципу самообслуговування, використання засобів зв'язку і комунікаційних технологій, зростання впливу роздрібних мереж на ринок.

Функції роздрібної торгівлі:

формування глибокого і насиченого асортименту продаваної
продукції за рахунок розподілу великих обсягів постачань від поста
чальника на дрібні порції товару, що відповідають бажанням і потре|
бам кінцевого покупця;

за рахунок великої кількості підприємств роздрібної торгівлі від по
відної галузевої приналежності відбувається задоволення потреби
кінцевого покупця за місцем його проживання або роботи;

одержання виробником інформації про попит на товар і споживчі
переваги від підприємств роздрібної торгівлі;

просування нових товарів виробника і. проникнення на нові рин
ки через роздрібну торгівлю;

розкручування бренда виробника й інші РК-функції з реклами
його товару.


Рішення з організації роздрібного підприємства Вибір місця розташування роздрібного підприємства. Однією з умов ведення успішного бізнесу для організації, що має роздрібну реалізацію своєї продукції, є вибір оптимального місця розташування роздрібного підприємства. На вибір цього місця впливає цілий ком плекс факторів. Найбільш значущими за своїм впливом на товарообіг є:

розміщення на шляху руху людських потоків (центральні час
тини міста, основні транспортні магістралі, зони метро, центральні
проспекти і вулиці);

витрати на оренду або покупку приміщення для підприємства;

ізольоване або групове розміщення підприємств торгівлі;

зону тяжіння покупця, що визначається відстанню від магазина
до місця проживання або проходження на роботу (з роботи), актуаль
ною є відстань 400 — 800 метрів;

наявність у зоні дії підприємства діючих торговельних точок
аналогічного профілю (кількість, тип і розмір таких підприємств);

маршрути руху транспорту і реальні маршрути руху пішоходів;

кількість проживаючих у цьому районі;

кількість приїжджаючих на роботу з інших районів міста;

інформація про потреби в товарах, що планує продавати нови й
магазин;

потенційна кількість покупців, що будуть користуватися послу
гами нового роздрібного підприємства, що відкрилося.


Види роздрібних торговельних підприємств.

Характеристика магазинів за рівнем обслуговування й обсягу наданих послуг

1) Роздрібні торговельні підприємства самообслуговування. У та­ких магазинах продаються найчастіше товари повсякденного попи­ту і деякі товари попереднього вибору. Самообслуговування є осно­вою будь-якої торгівлі зі знижкою. Заради економії споживачі готові самостійно займатися пошуком, порівнянням і вибором товару.

У магазинах самообслуговування відсутні продавці в торговель­ному залі. Покупці самостійно відбирають товари і доставляють їх до розрахунково-касового вузла. Покупцям достатньо того обсягу інформації, що мається на пакунку і ціннику.

І

Така форма організації торгівлі дозволяє знизити торговельні витрати і, при необхідності, призначити більш низькі ціни на товар.

2) Роздрібні торговельні підприємства з вільним вибором товарів характеризуються наявністю продавців, до яких можна звернутися за сприянням. У таких підприємств накладні витрати вище, ніж у першого виду, тому що необхідна деяка кількість додаткового пер­соналу. У цих магазинах звичайно продаються товари тривалого ко­ристування (меблі, побутова техніка, електроніка йін.).

Роздрібні торговельні підприємства з обмеженим обслуго­
вуванням на додаток до попередніх послуг пропонує спожива
чам продаж в кредит і прийом назад куплених товарів, додаткову
інформацію про товари; експлуатаційні витрати в таких магази­
нах вище.

Роздрібні торговельні підприємства з повним обслуговуван
ням — фешенебельні універмаги, де продавці готові допомогти по­
купцеві на всіх етапах процесу пошуку, порівняння і вибору това-

. ру. Ці підприємства характеризуються великими витратами на ут­римання обслуговуючого персоналу, більш високим відсотком у їх номенклатурі товарів особливого попиту, більш ліберальним підхо дом у практиці повернення куплених товарів, використанням різних схем кредитування, забезпеченням безкоштовної доставки покупок, наданням покупцям додаткових зручностей у виді кімнат відпочин­ку і кафетеріїв.

Магазини з повним обслуговуванням продають дорогі індивіду­алізовані товари (модні товари, ювелірні вироби, картини й ін.). Прикладом таких магазинів є бутики.

5) Магазини, що мають невеликий торговельний зал та торіу ють через прилавок. Покупець, щоб уважніше розглянути обраний ним товар, має попросити продавця, який подає товар покупцеві «з рук у руки». Такий метод обслуговування використовується при продажі будь-яких малогабаритних товарів і найчастіше розташо­ваний у спальних мікрорайонах.


Характеристика торговельних підприємств за рівнем роздрібних цін

Підприємства роздрібної торгівлі на основі їх цінового образа мож на класифікувати в таким чином:

а) магазини, що торгують за низькими цінами;

б) магазини, що торгують за середніми цінами;

в) магазини, що торгують за високими цінами.

Магазини, що торгують за низькими цінами, мають кілька різні і видів: магазини знижених цін, склади-магазини, магазини-демзали. що торгують за каталогом, дискаунти, «кеш енд керрі», дисконтна торгівля, комісійні магазини, секондхенд. Організують діяльність з мінімальними витратами, пропонують менше послуг, менш висока якість товарів, обслуговування.


Магазини знижених цін — торгують стандартними товарами за Ібільш низькими цінами за рахунок зниження норми прибутку і збільшення обсягів збуту. їм властиві п'ять особливостей:

постійно торгують за цінами нижче тих, що переважають у зак­
ладах з високими націнками і невисокою оборотністю товарних за­
пасів;

роблять акцент на марочні товари;

функціонують за методом самообслуговування з мінімальними
зручностями;

розташовуються в районах з низьким рівнем орендної плати,
залучають покупців з порівняно віддалених місць;

у своїй роботі використовують просте і функціональне торго­
вельне устаткування.

Склади-магазини — торговельні підприємства знижених цін з об­меженим обсягом послуг, ціль яких — продаж великих обсягів то­варів за низькими цінами: продовольчі магазини знижених цін, що виставляють товари прямо в контейнерах, торговельні комплекси, меблеві склади-магазини.

Магазини-демзали, що торгують за каталогом — використовують принцип торгівлі за зниженими цінами для збуту різноманітного асор­тименту ходових марочних товарів, що продаються звичайно з висо-, кою націнкою: механічні інструменти, валізи, камери, фотоустатку-вання. Випускають повнокольорові каталоги, доповнюючи їх сезон­ними виданнями меншого обсягу. їх можна одерж:ати у демзалі, по­ширюються покупцям поштою. У каталозі вказується прейскурантна ціна кожного виробу і його ціна зі знижкою. Клієнт може замовити товар за телефоном, оплативши доставку, або під'їхати до демзалу, оглянути виріб і купити його. Основні риси:

пропонуються марочні товари, що мають загальнонаціональне
поширення в товарних категоріях, не пов'язаних з модою;

найом торговельних приміщень у районах з низькою орендною
платою;

невелика чисельність торговельного персоналу;

зведення до мінімальної можливості дрібних розкрадань товарів,
розміщених у вітринах.

Діскаунти, що торгують обмеженим асортиментом, який не вима­гає великих витрат на викладення і передпродажну підготовку. Бага-| то товарів виставляються на піддонах і в тій тарі, у якій вони надійшли від виробника. Інтер'єр такого магазина гранично простий. Розмір зрговельного залу — 300-400 м². Цінова знижка — 10 — 20%.


«Кеш ендкеррі» —дрібнооптовий або роздрібний склад-магазин, призначений для дрібних перекупників, а також для тих індивідуаль них покупців, що воліють купувати товари взапас, одночасно заощад­жуючи значні суми. Низькі ціни на пропоновані товари є не тільки результатом цінової політики, але й результатом одержання значних знижок від постачальників і економії на викладенні й обслуговуванні. Особливістю «кеш енд керрі» є сполучення в одному приміщенні складу і торговельного залу, що дозволяє краще використовувати об­сяг і площу робочого приміщення.


Дисконтна торгівля — продаж: товарів зі знижкою власникам спе­ціальних дисконтних карток, що можуть бути іменними і на пред'яв­ника. Дисконтні картки можуть видаватися як для індивідуальних по-купоку роздрібному магазині, такі для дрібнооптових закупівель у ве­ликого оптовика більш дрібними фірмами. Фінансова схема роботи з дисконтними картками встановлюється самим продавцем: може бра­тися визначена авансова сума, а може бути оплачена тільки вартість виготовлення самої картки. Система знижок при покупці за дисконт­ною карткою залежить від вартості покупки, розміру внесеного аван­су. Іноді знижки перераховуються на спеціальний накопичувальний (кумулятивний) рахунок для наступних покупок. Розмір дисконтної роздрібної знижки складає 3 - 10%, а оптової —1-3%.

Комісійні магазини. Торгівля не новими непродовольчими товара­ми здійснюється через комісійні магазини. Власник товару, що здав його в магазин, одержує заздалегідь обговорений відсоток від його вартості після реалізації. Вартість товару встановлюється за згодою власника товару. Зовсім дешеві товари (одяг) можуть продаватися через систему «секондхенд». Більшість магазинів, особливо продо­вольчої групи, відносяться до категорії тих, що торгують за середніми цінами. Прикладом магазинів з високим ціновим образом можуть слу­гувати бутіки, розраховані на вузький сегмент забезпечених людей. Оборот таких магазинів відносно невисокий, але прибуток досягаєть­ся великою торговельною націнкою. Після того, як товар перестав бути модним, ціна на нього знижується. Для стимулювання викорис­товуються спеціальні знижки. Магазини такого типу можуть займа­тися фірмовою торгівлею, орієнтованою на продаж товару тільки однієї торговельної марки. У таких магазинах установлюються більш низькі ціни у порівнянні з тим же товаром, який можна зустріти в інших нефірмових магазинах:. У фірмових магазинах виключена тор­гівля підробками, оскільки відсутні постачання від незалежних посе­редників


Характеристика підприємств торгівлі за характером (формою)

обслуговування

За характером торговельних приміщень підприємства роздрібної торгівлі поділяються на:

магазинну торгівлю;

позамагазинну торгівлю.

Більшість магазинів, що мають закрите торговельне приміщення, де здійснюється купівля-продаж товару, відносяться до категорії мага­зинної торгівлі. Типовими представниками позамагазинної торгівлі є:

торгівля за замовленням товару поштою. Організація роботи
з покупцем полягає в тому, що до покупця різними способами дово­
диться інформація про той або інший товар. Наприклад, потенційним
клієнтам висилаються каталоги — безкоштовно або як приз, подару­
нок, або за невелику вартість. Покупець висилає заявку на покупку
його через поштове відділення. Оплата робиться попередньо або в мо­
мент одержання товару поштою. Там же можуть бути і каталоги для
замовлення потрібних товарів. Список товарів, а при необхідності й їх
фотографії, продавець розміщає в газетах, журналах, сам поширює
по поштових скриньках квартир листи, листівки, проспекти. За допо­
могою поштової доставки товарів продаються книги, аудіо-, відеока­
сети, прості електроприлади і т. д.;

продаж товарів за телефоном здійснюється за допомогою ак­
тивних вихідних дзвінків і наступною усною презентацією товару.
У випадку згоди з покупцем товар може бути доставлений додому або
залишений для нього на замовлення в магазині. З огляду на обмежені
можливості телефонного продажу розрахунок робиться на форму­
вання кола постійних покупців, що визначається ціновою політикою,
рівнем сервісу і якістю товарів;

через торговельні автомати проводиться продаж таких товарів,
як сигарети, безалкогольні напої, бутерброди, жувальні гумки і т. д.
Торговельні автомати встановлюються на заводах, в установах, вели­ких магазинах, на бензозаправних станціях в найбільш зручних дляпотенційних споживачів місцях. Торговельні автомати забезпечуютьпотребу в цілодобовому продажу, самообслуговуванні, скорочує мож­ливості придбання ушкоджених товарів. Продавець несе високі витрати через територіальну далекість автомата, що вимагає частого по­повнення товарами. Автомати нерідко виходять з ладу, високаімовірність дрібних крадіжок, тому це приводить до того, що ціни натовари, продавані за допомогою торговельних автоматів, на 15-20%

в