План Вступ. Причини, що викликають необхідність оновлення управління навчальним закладом. Практична робота. Виявлення якостей керівника, умов ефективного управління

Вид материала

Документы

Содержание Менеджмент як соціально – психологічна система управління Базовими поняттями в сфері маркетингу є «нужда», «потреба», «попит», «товар». Перший етап П'ятий етап

Подобный материал:

• Оновлення управління професійно-технічним навчальним закладом, 63.47kb.
• Львівська політехніка інститут права та психології, 39.43kb.
• Облік форм контролю навчальної роботи студентів-заочників, 372.59kb.
• З програми "управління школою" (для директорів шкіл) Система роботи керівника школи, 57.63kb.
• 1. Управління та менеджмент,принципи та завдання менеджменту, 1231.67kb.
• План Гуманітарний інститут 1 Курсова робота 1 І. Розвиток організаційних структур, 641.69kb.
• План загальна характеристика змісту рухових якостей І засобів їх розвитку. Основи методики, 684.46kb.
• Лист-запрошення, 31.69kb.
• Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 192.15kb.
• Управління навчальною діяльністю учнів І студентів засобами сучасних інформаційних, 153.02kb.

Менеджмент як соціально – психологічна система управління

Менеджмент як соціально-психологічна система управління забезпечує становлення суб'єкт-суб'єктних відносин у навчальному закладі, підвищує особистісну значущість кожного учасника педагогічного процесу. Менеджмент в освіті спрямований на досягнення результатів у навчально-виховному процесі. Цим він суттєво відрізняється від командно-адміністративної системи, в якій контролювався сам педагогічний процес, незалежно від результату.

У командно-адміністративній системі ключовими поняттями були «керівництво і контроль», спрямовані на жорстку регламентацію професійної діяльності вчителя і керівника. У менеджменті управлінську «вертикаль» доповнює «горизонталь», яка передбачає більш тісну і конструктивну взаємодію між працівниками. Провідною ідеєю менеджменту є децентралізація управління,тобто делегування повноважень і відповідальності. У цих нових умовах саме відповідальність керівника значно підвищується. Дотримуючись положень нормативно-правових актів у галузі освіти, керівник школи разом з іншими суб'єктами педагогічного процесу має виявляти ініціативу, творчість, професіоналізм, щоб забезпечувати розвиток свого навчального закладу. Все це здійснюється заради того, щоб задовольнити соціальні та духовні потреби людей у знаннях, якісній освіті, самореалізації. Задоволення потреб є сутнісною ознакою ринку. Тому крім знань із менеджменту освіти, сучасному керівникові навчального закладу потрібні знання з маркетингу.

В умовах розвитку ринкових відносин школа стає суб'єктом діяльності, юридичною особою. Минули часи, коли «згори до низу» передавалися вказівки, які мав виконувати кожен керівник навчального закладу, не маючи права на будь-які відхилення та прояви самостійності

Для педагогічних працівників, для управлінців різних рівнів дещо незвичним може бути опанування термінів, походження яких пов'язане з ринковою економікою. Проте розглянемо приклади з життя сучасної школи.

В одному мікрорайоні міста розташовано декілька шкіл. Чому в останні роки одна з них набирає п'ять перших класів, а інші — ледве один-два класи? Які перспективи подальшого розвитку цих шкіл, роботи педагогів?

Усі школи протягом останніх років зазнали труднощів із фінансуванням. Чому в деяких все ж таки створено комфортні умови для навчання дітей, налагоджено харчування, оснащено кабінети, спортзал, бібліотеку, а деякі перебувають у стані очікування кращих часів?

Відповіді на ці питання можна знайти, якщо визнати, що школа змінюється під впливом економічних чинників. Отже, управління сучасною школою має звернутися до загальної теорії управління організацією в умовах ринку. Слідом за опануванням менеджменту в галузі освіти ми маємо застосовувати маркетинг як нову концепцію управління сучасною школою.

Базовими поняттями в сфері маркетингу є «нужда», «потреба», «попит», «товар».

Нужда усвідомлюється людиною як нестача того, що потрібно (їжі, одягу, житла, засобів комунікації, інформації, екологічно чистого навколишнього середовища, визнання, спілкування тощо). Потреби споживачів задовольняються товарами першої необхідності й розподіляються на такі групи: фізіологічні, соціальні, особистісні. Рівень або кількість потреб визначаються індивідуальними особливостями людини.

Потреба — це нужда, яка виявляється у специфічній формі, залежно від культури, традицій, звичаїв, норм поведінки, освіченості. Закон підвищення потреб встановлює, що з розвитком суспільства потреби людини зростають. Проте можливості людини задовольняти потреби є обмеженими. Ця обмеженість відображена в категорії попиту.

Попит — це певна потреба в певному обсязі товарів, які споживач бажає і має можливість купити або одержати за допомогою обміну. Попит де термінується наявністю потенційних покупців, їх бажанням і можливістю придбати товар.

Товар — це те, що задовольняє потребу, одиниця виміру попиту. Товар має споживчу цінність – властивості, які задовольняють певні по треби. Товар або має ці властивості, або людина визначає ті властивості товару, які задовольняють її потреби. Товаром можуть бути не тільки матеріальні предмети, а й послуги, інформація, твори мистецтва.

Маркетинг (від англ. market — ринок) — це діяльність у сфері ринку товарів і послуг з метою стимулювання збуту товарів, розвитку вдосконалення обміну для кращого задоволення потреб і отримання прибутку (Современньїй зкономический словарь // Б. Райзберг, Л. Лозовский, Е. Стародубцева. — М. : ИНФРА-М, 1998. — С. 190). Суттєву ознаку маркетингу? зазначено у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови», де маркетинг характеризується як ^с система управління підприємством, що передбачає комплексне врахування положення на ринку збуту для прийняття рішень (с. 510). Таким чином, спеціалісти вкладають у поняття маркетингу подвійний смисл: це одна з функцій управління і цілісна концепція управління (філософія бізнесу) в умовах ринкових відносин

Конституція України, Закон «Про загальну середню освіту» гарантують громадянам доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти. Потенційні споживачі освітніх послуг розуміють, що бюджетне фінансування розраховане на надання мінімального обсягу освітніх послуг, тому згодні платити за додаткові послуги, але за умови забезпечення їхньої якості. Товаром, крім освітніх послуг, можуть бути знання. На відміну від іншого товару, знань не стає менше в процесі обміну.

Тож чому все ж таки відрізняється кількість учнів, які прийшли до різних шкіл? Мабуть, тому, що ці школи пропонують різний рівень якості освітніх послуг. Чому ж відрізняється матеріальна база різних шкіл? Мабуть, тому, що прогресивні керівники спрямовують зусилля на якомога більш повне задоволення освітніх потреб і залучають позабюджетні кошти. Споживачі освітніх по слуг хочуть, щоб школа була привабливою для навчання.

Якщо застосувати категорії маркетингу до освітньої галузі, то можна сказати, що освіта задовольняє духовні та соціальні потреби людини. Значущість освітніх потреб особистості значно зростає у сучасному інформаційному суспільстві: актуалізуються потреби особистості у самореалізації, зростає попит на якісну освіту

В цілому можна сказати, що в практиці управління школою все більшого значення набуває створення її позитивного іміджу. І це також одне із завдань маркетингу. Адже школа має бути привабливою для батьків і дітей. Спробуємо зробити таке порівняння. У менеджменті застосовується поняття «культура організації», тобто сукупність неформальних норм і правил, яких дотримуються працівники без втручання адміністрації. У маркетингу неформальна громадська думка щодо організації втілюється в поняття іміджу. Таким чином, культура організації уособлює внутрішнє середовище школи, а імідж спрямований на оточуючий світ.

Генезис поняття «маркетинг» включає декілька етапів розширення його змісту. Початкова форма маркетингу — збутовий маркетинг (1900-1930 рр.). Ця концепція позначає діяльність у сфері збуту, реалізації продукції, рух продукту до споживача. Обмеження даної концепції полягає в тому, що вона передбачає реалізацію вже виробленого товару, без урахування зворотного впливу споживача на процес виробництва. Наступний етап пов'язаний із концепцією функціонального маркетингу (1940-1960 рр.). Відрізняється ця концепція тим, що включає в маркетинг ті види діяльності фірми, які обслуговують процес виробництва, але безпосередньо з ним не пов'язані, а саме: ціноутворення, реклама, обслуговування після продажу тощо. Така форма маркетингу ставить завдання не тільки переконати споживача придбати той чи інший товар, а й сформувати його потреби з урахуванням можливостей вироблення нових товарів. Функціональний маркетинг активно впливає на весь процес господарської діяльності, а не тільки на збутову функцію.

Для того щоб ефективно використовувати технології маркетингу в практиці управління школою, необхідно враховувати особливості його розвитку як наукової концепції управління

Суттєво розширилося поняття маркетингу як ринкової концепції управління сучасним виробництвом (1960-1980 рр.). Ця концепція наголошує на необхідності орієнтації всієї сукупності господарських функцій підприємства (науково-дослідної, виробничої, постачальної, збутової, кадрової, фінансової) на задоволення конкретного ринкового попиту цільових споживачів, на вивчення їхніх потреб. Маркетинг стає основною цільовою функцією, яка є чинником одержання максимального прибутку. Маркетинг як ринкова система управління регулює господарські відносини, в яких головна роль відводиться споживачеві.

З 80-х років XX століття розвивається інформаційний маркетинг. Він поступово став основою не тільки ринкової економіки, а й увійшов до практики некомерційних організацій і соціальних інститутів. В умовах зростання ролі інтелектуальної праці, інформаційних технологій стала бурхливо розвиватися сфера обміну некомерційною інформацією, технологією, знаннями. Успіх діяльності організації все більше залежить від використання інновацій, від спрямування інформації на підвищення конкурентоспроможності продукції. В економічній літературі зустрічаються два підходи до визначення поняття інформаційного маркетингу. По-перше, він характеризується як ринкова концепція управління формою на етапі широкого розвитку інформаційного виробництва, коли інформація стає однією з основних інтегрованих маркетингових умов для фірм, які виробляють товари й послуги з метою задоволення збільшуваних вимог покупців стосовно споживчих властивостей товарів. По-друге, це концепція управління комерційними операціями, в яких прибуток є як визначальною метою господарської діяльності, досягнення якої неможливе без широкого використання інформації як умови зниження витрат на виробництво продукції та підвищення її конкурентоспроможності.

Концепція маркетингу зазнала багато змін. У ситуаціях, коли попит на товар перевищує пропозицію і необхідно знайти спосіб для збільшення виробництва, або коли собівартість товару надто висока і треба знайти спосіб знизити її шляхом удосконалення виробництва, застосовується концепція «виробничої орієнтації». Оскільки маркетинг пильну увагу приділяє удосконаленню товару, поліпшенню його якості, то широко використовується концепція «товарної орієнтації». Вона сприяє задоволенню потреби споживача мати товар кращої якості. Концепція «збутової орієнтації» полягає у забезпеченні зростання продажу за допомогою реклами та заходів стимулювання покупця. Усі ці концепції об'єднуються на­вколо принципу: спочатку виробляється товар, а потім ідуть активні пошуки його споживачів. Таким чином, ці концепції створюють засади «ринку продавця». Проте пропозиція товарів може випереджати попит на них. Тоді постає необхідність вивчати вимоги покупця і задовольняти їх. Так формується «ринок покупця».

Відомий автор концепції інформаційного маркетингу для некомерційних організацій Ф. Котлер дав таке визначення: «Маркетинг — це вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб і сподівань за допомогою обміну» (Котлер Ф. Основы маркетинга. • М.: Прогресе, 1990)

Концепція «чистого маркетингу» орієнтується на запити споживача: підприємства, організації, людини. Сутність її визначається такими судженнями: «Виробляйте те, що можете продати, замість того, щоб намагатися продати те, що можете виробити», або «Любіть клієнта, а не товар». Критика концепції «чистого маркетингу» ґрунтується на тому, що зосередженість на потребах споживача може призводити до погіршання довкілля, до протиріччя між потребами суспільства та його довгочасним благополуччям. Це зумовило переосмислення існуючих концепцій і появу концепцій соціально-стичного маркетингу. Вона орієнтована на збалансованість трьох чинників: одержання прибутку виробника, задоволення потреб споживача та вимог суспільства.

З позицій соціально-етичного маркетингу можна стверджувати, що одним із завдань освітнього закладу є вивчення потреб споживачів освітніх послуг, задоволення їх більш ефективними і продуктивними засобами, ніж у конкурентів, а також забезпечення благополуччя окремих споживачів і суспільства в цілому.

Новітні тенденції розвитку суспільної свідомості, пов'язані з формуванням соціально орієнтованого ринкового механізму, співзвучні з соціально-стичною концепцією маркетингу. Наведемо її типові вимоги:

• навчальний заклад задовольняє освітні потреби згідно з гуманними засадами суспільства;
  
• навчальний заклад здійснює постійний пошук нових способів задоволення освітніх потреб, враховує їх змінюваність, впроваджує інновації;
  
• навчальний заклад відмовляється від освітніх програм, які шкодять інтересам споживачів;
  
• навчальний заклад розробляє і впроваджує такі освітні програми, які враховують інтереси самого навчального закладу і є корисними для соціального розвитку регіону;
  

• споживачі підтримують тільки ті навчальні заклади, які сумлінно прагнуть найбільшою мірою задовольнити їхні потреби, віддають перевагу тільки екологічно чистим педагогічним технологіям.

З позицій освітнього маркетингу керів­ник сучасної школи може діяти за такими напрямками:

• знати ринок, вивчати динаміку споживчого попиту;
  
• враховувати вимоги ринку в організації педагогічного процесу;
  
• впливати на ринок за допомогою педагогічних і управлінських засобів:
  
• заохочувати педагогічних працівників щодо творчого підходу до вирішення проблеми підвищення якості освіти;
  
• урізноманітнювати форми та види освітніх послуг;
  
• сприяти розвитку професіоналізму педагогів;
  
• забезпечувати своєчасне надання нових освітніх послуг, уникати запізнення виходу на ринок;
  
• сегментувати ринок відповідно до різних груп споживачів, різних запитів тощо;
  
• намагатися точно визначати ту групу споживачів, кому пропонується та чи інша освітня послуга;
  
• забезпечувати переваги свого навчального закладу в умовах конкуренції за рахунок надання освітніх послуг у більшому обсязі та кращої якості;
  
• орієнтувати стратегію маркетингу на перспективу.
  

Маркетинг нового типу називають соціально відповідальним. Він передбачає свідомі, але ненасильницькі раціональні форми організації ринкових зв'язків, основою яких є узгодження інтересів виробників і споживачів, урахування інтересів виробників і суспільства в цілому

Отже, зробимо висновок.

Освітній маркетинг потрібен споживачам освітніх послуг — учням і батькам для того, щоб:

• розширити можливості задоволення духовних, соціальних, особистих потреб;
  
• отримати якісні освітні послуги, нові знання понад існуючий стандарт;
  
• свідомо здійснити вибір навчального закладу.
  

Освітній маркетинг потрібен учителям, педагогам для того, щоб:

• використати більш широкі можливості для самореалізації;
  
• працювати з кращим результатом;
  
• мати можливість отримати додаткову заробітну плату.
  

Освітній маркетинг потрібен керівникам навчальних закладів для того, щоб:

• визначити нову стратегію управління школою в умовах ринкових відносин;
  
• забезпечити умови розвитку педагогічної системи школи;
  
• управляти більш ефективно матеріальними, фінансовими та людськими ресурсами
  

Сутність соціально-етичної концепції маркетингу ґрунтується на прагненні забезпечити довготривале благополуччя навчального закладу. Отже, в управлінні навчальним закладом бажано врахувати й узгодити наступне:

• потреби споживачів;
  
• життєво важливі інтереси споживачів;
  
• інтереси навчального закладу;
  
• інтереси суспільства
  

Технологія науково-методичного супроводу спрямована на комплексний розвиток умінь, які входять до структури та змісту професіоналізму діяльності керівника загально-освітнього навчального закладу

Провідною технологією розвитку професіоналізму керівників загальноосвітніх навчальних закладів ми вважаємо науково-методичний супровід. Важливими аргументами такого вибору є демократичні та гуманістичні засади, які зумовлюються сучасними умовами розвитку суспільства і покладені в основу модернізації загальної середньої освіти та потребують відповідної підготовки керівників до цих змін.

Охарактеризуємо більш детально загальну технологію науково-методичного супроводу. Оскільки технологія розкриває наступність операцій у наближенні до кінцевого результату, ми визначили етапи і; науково-методичного супроводу, а для кожного етапу — проміжні цілі та провідні методи.

Перший етап технології науково-методичного супроводу ми умовно назвали пошуковим. На ньому керівник школи має обрати тип освітньої практики та охарактеризувати її як педагогічну проблему. Для цього він з'ясовує, які конкретні завдання модернізації освіти вирішуються, які теоретичні основи покладено в обґрунтування цієї освітньої практики, чим відрізняється вона від традиційного досвіду, як оновлюється при цьому зміст навчання та виховання, якими новими формами та методами роботи збагатяться педагоги, як це позначиться на рівні розвитку учнів. Коротко можна сказати, що це етап визначення проблеми, мета його — зібрати якомога більш повну інформацію щодо змісту цієї проблеми, а методи та форми цього етапу — самоосвіта, курси підвищення кваліфікації, участь у конференціях, семінарах тощо.

Другий етап науково-методичного супроводу — етап моделювання, отже, він спрямований на те, щоб керівник школи спроектував власну модель освітньої практики, яку він хоче впровадити в своїй школі. Для цього йому необхідно осмислити теорію та практику за обраною проблемою, а також спроектувати модель майбутньої педагогічної системи своєї школи. Ми рекомендуємо керівникам на цьому етапі діяти відповідно до логіки побудови педагогічної системи, а саме: визначити мету, зміст, форми та методи майбутньої освітньої практики, передбачити необхідний рівень підготовленості педагогічних кадрів, спрогнозувати результати розвитку учнів, обґрунтувати критерії, за якими можна визначити результат. Другий етап відрізняється тим, що на ньому уявлення керівника про майбутні зміни в освітній практиці школи систематизуються, тоді як на попередньому етапі здійснювався пошук можливих змін у освітній практиці. Таким чином, другий етап — це етап створення власної моделі діяльності, мета якого полягає в осмисленні теорії та практики вирішення проблеми в умовах конкретної школи.

Третій етан — проектувальний, присвячується підготовці керівника до нововведень. Мета його — допомогти керівникові передбачити всі необхідні умови оновлення освітньої практики та вжити заходів щодо забезпечення цих умов. Класифікувати їх можна на основі досліджень Є. Хрикова. виділивши кадрові, соціально-психологічні, організаційні, правові, санітарно-гігієнічні матеріально-фінансові. На даному етапі йому допомагають тренінги, практикуми, педагогічні майстерні.

Освітній маркетинг — один із напрямків управління навчальним закладом в умовах ринкової економіки, який забезпечує дослідження попиту на освітні послуги та певні знання понад стандарти, встановлені державою, впливає на розвиток освітніх потреб громадян, формує позитивний імідж навчального закладу, розробляє та впроваджує концепції надання якісних освітніх послуг

На четвертому етапі відбувається практичне впровадження технології, тобто це етап упровадження. Метою його є відпрацювання всіх елементів нової освітньої практики, а також моніторинг результатів. На цьому етапі керівникам погрібна допомога в узагальненні результатів, а також в опануванні кваліметричними методами, контент-аналізом.

На третьому та четвер тому етапах керівник чи не в найбільшій мірі використовує знання та уміння з теорії управління соціальними системами, з менеджменту та маркетингу в освіті.

Ринкові відносини суттєво впливають на життя сучасної школи. Управління загальноосвітніми навчальними закладами буде більш ефективним за умови використання керівниками закономірностей та технологій менеджменту та маркетингу

Науково-методичний супровід дає можливість керівникові опанувати позицію суб'єкта розвитку професіоналізму, обрати певний варіант супроводу за спрямованістю, змістом, формами або терміном проведення

П'ятий етап технології є завершальним. Це етап рефлексії, визначення результативності своєї діяльності. Мета його – спів ставити результати з цілями, які були визначені в педагогічній системі школи. На цьому етапі важливо допомогти керівникам зробити висновки, всебічно проаналізувати ступінь реалізації ідеї, досягнення та недоліки, віднайти їх причини, за необхідності — внести корективи, запропонувати рекомендації тим. хто вирішує подібні проблеми. Найбільш суттєвою ознакою нього етапу ми вважаємо здатність керівника до самоаналізу власної діяльності. Саме це. на нашу думку, є важливою передумовою мотивації для подальшого розвитку професіоналізму, тобто спонукає керівника до самоосвіти, а також є важливим проявом професійної самосвідомості.


Список використаної літератури

1. Гершунский, Б. С. Фплософия образования для XXI века (В поисках практико ориентированньїх концепций) [Текст]. — М. : Совершенство. 1998.
   
2. Гурьянов, С. Т. Социология управлення [Текст]. М. : Прометей, 1990.
   
3. Даниленко, Л.І. Модернізація змісту. форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи [Текст]. — К. : Логос, 2002.
   
4. Дарманський, М. М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні [Текст]. — Хмельницький, 1997.
   
5. Дерлоу, Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень [Текст]. — К. : Наукова думка, 2000.
   
6. Дьяченко, Б. А. Науково-методичні основи розвитку професійних якостей молодих учителів [Тексті // Освіта на Луганщині. — 2000. — № 2.
   
7. Дьяченко, Б. Управлінська вертикаль: чинники взаємодії [Текст] // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2002. - № 5. - С. 14-20.
   
8. Єльникова, Г. В. Атестація загальноосвітніх навчальних закладів в Україні: передумови, зміст, експеримент [Текст]. - Харків, 1999.
   
9. Зязюн, І. А., Сагач, Г. М. Краса педагогічної дії [Текст] // 1. А. Зязюн, Г. М. Сагач. - К., 1997.
   
10. Імідж сучасної школи[Текст]: Практико-зорієнтоваїшй посібник [І. Г. Єрмаков та ін.]. - К.. 1997.
    
11. Князева, Е. Н., Курдюмов, С. П. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И. Пригожиным [Текст] // Е. 11. Князева, С. П. Курдюмов. Вопросы философии. - 1992. - № 12. - С. 6-12.
    
12. Кремень, В. Освіта в XXI столітті стає пріоритетом у будь-якому суспільстві [Текст] // Педагогічна газета. — № 10-11, 2002.
    
13. Крижко, В., Павлюшенков, Є. Менеджмент в освіті [Текст] //В. Крижко, Є. Павлютенков. — К., 1998.
    
14. Кузьмина, II. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения [Текст]. — М. : Вьісшая школа, 1990.
    
15. Маркетинг: принципи та функції [Текст] : Навч. посібник для вищих навчальних закладів / За ред. О. М. Азарин. — Харків : Студцентр, 2002.
    
16. Маслов, В. І. Наукові засади визначення змісту підвищення кваліфікації та підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів [Текст] // Післядипломна освіта в Україні. - 2002. - № 2. - С. 63-66.
    
17. Олійник, В. В., Медведь, В. В. Цільове управління навчальними закладами в ринкових умовах [Текст] //
    

В. В. Олійник, В. В. Мелведь: Навчальний посібник / За рсд. Г. А. Дмитренка. - К., 2002.

18. Райзберг, Б., Лозовський, Л., Стародубиева, Е. Современный экономический словарь [Текст] // Б. Райзберг, Л. Лозовський, Е. Стародубцева. — М. : Инфра-М, 1998.
    
19. Савченко, О. Державні стандарти шкільної освіти і управління інноваційними процесами [Текст] // Педагогічна газета. 2001. - № 8. — С. 6.
    
20. Слободчиков, В. И. Категорня личности в психологии и педагогике развития [Текст] // Вопросы психологии. - 1997. - № 2. - С. 37-49.
    
21. Третьякова, Т. Педагогические проблеми маркетинга образования [Текст]. - Челябинск : Изд-во ЮурГУ, 2000.
    
22. Туленков, Н. Социальная эффективность управлення [Текст] // Персонал. - 1997. - № 2. -С. 3-17.
    
23. Хрыков, Е. II. Теоретические основи внутришкольного управлення [Текст]. — Луганськ : Альма Матер, 1999.
    
24. Щербо, И. Маркетинговьіе функции управления школой [Текст] // Народное образование. — 2002. — № 8. - С. 48 -56.
    

Завдання для рефлексії та самостійного виконання

Практична робота №1

Завдання 1.

Як стати керівником?

Будь яка людина може стати керівником?

Що сприяє висуванню людей?


Завдання 2.

Керувати – спонукати до дій, удосконалювати команду для досягнення узгоджених цілей.

Більшість керівників намагаються виконати різні вимоги і забувають про людей, за яких несуть відповідальність.

Які обов’язки керівника, на ваш погляд, є ведучими?


Завдання 3.

Проаранжуйте умови ефективного керівництва та управління:

люди час площа фінанси оснащення інформація

Поясніть свій вибір.


Завдання 4.

«Керівниками народжуються, а не становляться».

а) Так чи ні?

б) Укажіть десять основних, на ваш погляд, якостей керівника.