Програми реформ та розвитку сільського господарства україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Політика в галузі сільськогосподарського машинобудування
Митно-тарифна політика
Соціальна політика (розвиток сільських територій)
Будівельно-нормативна політика
Переробна та харчова галузі
Політика забезпечення продовольчої безпеки
Виконавець заходу
Перегляд інструментів державного регулювання розвитку сільського господарства, їх суті та адресного використання, розробка необх
Забезпечення правового поля
Організаційна підтримка реалізації Програми
Реалізація галузевих підпрограм: адресне застосування інструментів державного регулювання для реалізації галузевих програм
Контроль за реалізацією Програми
Аналіз результатів виконання Програми та внесення змін
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Політика в галузі сільськогосподарського машинобудування

На рівні пріоритетів та цілей
  • Сільськогосподарська техніка та обладнання виробляються в Україні під потреби інноваційних технологій сільгоспвиробництва (відповідають вимогам до технічної системи з боку технології та економіки);
  • Виробництво техніки забезпечує стійку прибутковість (без державної підтримки ) – рентабельність не менше - 15 %;
  • Енергозбереження у виробництві, тобто, скорочення витрат всіх енергоносіїв (зниження питомих норм витрат на одиницю продукції - 30 %);
  • Техніка та обладнання повинні мати характеристики унікальності та бути довго конкурентоспроможними по ціні та якості не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку;
  • Врахування впливу на екологію при створенні нових виробництв або переоснащенні діючих.

На рівні принципів, правил, механізмів

З боку Міністерства промислової політики необхідно:
        • Визначення напрямків розвитку галузі, яка забезпечувала б потреби технічної складової в агробізнесі (відповідь на питання: яка техніка та обладнання необхідні під технології самовідновлюючого землеробства в Україні).
        • Орієнтація машинобудівників на своєчасність вивчення потреб агробізнесу, з урахуванням світових тенденцій, змін умов виробництва сільськогосподарської продукції.
        • Розробка технічної політики, яка б ґрунтувалася на комплексі пріоритетів (з показниками контролю за роботою машинобудівних заводів - виробників).



    1. Екологічна політика

На рівні пріоритетів та цілей
        • Необхідно на міжнародному рівні добитися визнання, що технологія No-Till буде зв’язувати вуглець, продажі квот і отримані від продажі квот кошти направляти на додаткове розповсюдження технології No-Till, яка додатково дасть зв’язування вуглецю.
        • Впровадження технології No-Till має розглядатися, як Державний проект, залучення “зелених інвестицій” (для сільського господарства – це фактично додаткове джерело фінансування програми реформ в рослинництві). Суть проекту:
    • продаж вже існуючих квот на міжнародному ринку можлива тільки під зобов'язання витрат коштів на проекти, що будуть забезпечувати додаткове скорочення викидів парникових газів;
    • таким проектом національного масштабу є проект переходу в рослинництві з традиційної технології на технологію No-Till.

На рівні принципів, правил, механізмів
        • розробити та реалізувати проект “Кіото” із залученням відповідних міністерств та відомств (Міністерства охорони природного середовища, Міністерства Аграрної політики, Міністерства Промислової політики, Міністерства економіки, Міністерства палива та енергетики, Міністерства закордонних справ та ін.);
        • пріоритетним покупцем квот обрати ті країни, які готові розраховуватися грошима. За відсутності таких покупців перевагу надавати тим країнам, чия продукція може бути використана для технологічного переоснащення в рослинництві;
        • одержувачем коштів в Україні має бути сільгоспвиробник, який провів це скорочення;
        • відраховувати 10% від отриманих зелених інвестицій Міністерству охорони природного середовища за технологічне супроводження процесу отримання цих інвестицій.


    1. Амортизаційна політика
        • Потрібно створити дієвий механізм для стимулювання сільгоспвиробника (і не тільки) використовувати амортфонд за призначенням – для оновлення основних засобів.
        • Можливо розробляти інструмент для цільового використання амортфонду господарствами на прикладі Європи: чим скоріше амортизуєш техніку, тим менше оподаткування, якщо швидко амортизував техніку і продав її, то податок на прибуток від продажу техніки низький, компенсація за придбану нову техніку – 50%. Завдяки цьому техніка замінюється 1 раз в 2 роки.
        • Має сенс прийняти положення про амортфонд таким чином: якщо ви купили трактор за 100 одиниць, і, наприклад спланували, що його термін амортизації 5 років. 20 одиниць повинно бути амортизовано щорічно. І кожен рік в амортизації враховується не просто 20 одиниць, а прогнозується, яке здороження цього трактора буде через 5 років. І в управлінському обліку цей відсоток здороження не є прибутком. Але, крім того, вам сюди потрібно закладати і моральне застарівання (а не тільки фізичне). А це означає, що нову модель потрібно буде купляти якомога раніше. Тоді розрахунок буде таким: ціна мінус прогнозна ціна продажу через, наприклад, два роки експлуатації; ця різниця з урахуванням коефіцієнту здороження є сумою, що переноситься в амортфонд. Іншими словами, амортфонд – це оцінка функції нового трактору.
        • Відрахування на амортизацію можливо відслідкувати по бухгалтерії. Якщо він використовується за призначенням – податком не обкладається, нецільове використання – податок 20%.



    1. Митно-тарифна політика
          • Скасування ввізного мита на високопродуктивну генетику в свинарство і молочне скотарство, до тих пір поки в Україні не будуть створені системи розведення генетики, що будуть забезпечувати потребу господарств.
          • Скасування ввізного мита на кормозаготівельну техніку в проекти молочного скотарства.


    1. Страхова політика
          • Можливо використовувати таку схему страхування врожаю (проти зимових ризиків та проти літніх ризиків): до страхової компанії подаються розміри витрат на га. Наприклад, витрати на посів в господарстві 150 $/га, а на пересів у випадку негоди потрібно 90 $/га. Франшиза страхової компанії складає 15 %. Таким чином до страхової компанії розмір витрат подається за схемою 90 $/га + 15% = 105 $/га. Страхові внески складають 4% від 105 $/га = 4,2 $/га на місяць. Якщо настає страховий випадок, то господарство отримує компенсацію 90 $/га.
          • Можливо взагалі відмінити страхування ризиків в частині страхування врожаю (посівів) і залишити страхування будівель та споруд.
          • Прийняти механізм, за яким при укладанні страхового договору держава платить страховій компанії напряму (не через сільгоспвиробника) страхову суму. Угода стає тристоронньою (сільгоспвиробник, страхова компанія, держава). Тоді при настанні страхового випадку держава контролюватиме виплату страхових сум і порушення з виплатами будуть розглядатись як нецільове використання державних коштів.


    1. Соціальна політика (розвиток сільських територій)
        • Потрібно прийняти «Кодекс соціальної відповідальності аграрного бізнесу», в якому визначити складові відповідальності аграрного бізнесу та відповідальність влади перед агарним бізнесом.
        • Соціальна відповідальність аграрного бізнесу – те, чим аграрний бізнес, відповідає перед суспільством за користування найбільш цінним ресурсом – землею.

Критерії соціальної відповідальності аграрного бізнесу:
      • Виплачувана працівникам підприємства заробітна плата в розрахунку на 1 га;
      • Виплачувана орендодавцям орендна плата за 1 га;
      • Сплачувані податки (ПДВ, на зарплату та ін.) в розрахунку на 1 га;
      • Об’єми виробництва сільгосппродукції (участь в створенні продуктової безпеки держави) в натуральному вимірі на 1 га;
      • Рівень родючості та стан ґрунту (покращується, не змінюється, погіршується).

З боку держави має бути гарантовано:
      • сприяння соціально відповідальному бізнесу в розширенні виробництва;
      • прийняття на себе вирішення питань соціально-побутового та інфраструктурного розвитку відповідних територій;
      • захист соціально-відповідального бізнесу від недоброчинних дій контролюючих державних органів та чиновників.
        • В світі більшість господарств вузькоспеціалізовані. В них ще менша потреба в людях. З цього треба виходити при плануванні розвитку територій. Краще побудувати одну школу в районі де були б кваліфіковані викладачі, сучасне обладнання, комп’ютери і шкільний автобус, який звозить учнів із сіл, ніж будувати школи в кожному селі, але в них мало учнів і самі школи низького рівня.
        • Мають право на існування всі форми господарювання. Але всі в рівних умовах. Питання в тому, що держава буде стимулювати, мабуть треба стимулювати багатогалузеві господарства, що займаються і рослинництвом і тваринництвом і іншими видами сільськогосподарської діяльності і таким чином створюють робочі місця на селі і вирішують питання соціальної відповідальності більше ніж інші, а тих хто не хоче цього робити стимулювати мало і з роками ще менше.
        • Держава також може підтримувати одноосібників-фермерів, які будуть об’єднуватися в кооперативи.
        • Майбутнє України в ефективних підприємствах, що в деяких галузях дорівнює «крупних». Чітко визначити, що для сільського господарства майбутнє за великотоварним виробництвом, бо тільки воно в змозі забезпечити експортний потенціал країни по сільгосппродукції. Невеликі господарства та одноосібники можуть перепрофілюватися і займатися тими бізнесами, які малорозвинені (садівництво, ягоди та ін.) та економічно вигідні.
        • Обслуговуючі кооперативи не повинні бути комерційними. Потрібно дати можливість і кооперативам користуватися всіма інструментами, які передбачені програмою. Фінансові можливості кооперативів набагато обмеженіші, ніж у сільгосппідприємств. Держава має не просто виділяти кошти кооперативам (яких зазвичай дуже недостатньо, а залучити додаткові кошти для кооперативу проблематично), а передавати цілісні об’єкти (холодильники, забійні цехи, тощо) в користування кооперативам.


    1. Будівельно-нормативна політика
        • Потрібно радикально скоротити перелік та механізм отримання дозволів та погоджень при будівництві тваринницьких ферм, елеваторів та інших об’єктів сільськогосподарського виробництва.



    1. Лізингова політика
        • Включення до лізингу – це своєрідне держзамовлення машинобудівникам.
        • Треба в положення про міжвідомчу раду внести зміни. Мінпромполітики має буде виведений зі складу експертної комісії і може мати дорадчий голос (присутніми бути можуть, чути – повинні, але впливати не можуть).
        • Потребує перегляду в бік посилення система аудиту лізингоотримувачів задля зменшення ризиків неповернення коштів.
        • Перевага державного лізингу над комерційним має бути тільки в тому, що він має право затвердити перелік техніки під свою політику. І відсоткова ставка в державному лізингу має бути нижчою, ніж в комерційному лізингу.
        • Не давати сільгоспвиробникам обіцянок по розміру лізингових коштів, бо сільгоспвиробники розраховують на лізинг, а кошти на нього не виділяються.
        • Прописати інструмент для лізингу елеваторів (встановлення мобільних елеваторів – без фундаменту). Елеватори повинні підлягати переносу, обов'язкова умова – монтаж-демонтаж здійснює одна й та сама фірма. Банки для зернозберігання – вітчизняного виробництва.
        • Створити систему контролю за ціною техніки в лізингу і на ринку (в лізингу ціна повинна бути нижча). Гроші виплачуються одразу в повній мірі. Лізинг фактично працює в ролі зовнішнього відділу збуту машинобудівних підприємств.


    1. Переробна та харчова галузі
          • Розробка зведення документів за якістю молока та м’яса і продуктів їх переробки. Перехід на світові стандарти якості харчових продуктів (першочергово – молокопродуктів та м’ясопродуктів, які у все більшій мірі вміщують власне молоко та м'ясо).
          • Розробка зведення документів по сертифікації підприємств по виробництву і переробці молока.
          • Впровадження системи сертифікації забійних виробництв
          • Впровадження системи сертифікації підприємств по переробці м’яса та виготовленню м’ясопродуктів.
          • Створення механізму забезпечення достойних цін сільгоспвиробникам за поставлену сировину у відповідності до світових стандартів(молоко, м'ясо).
          • Використання нових технічних регламентів, які б забезпечили якість продукції відповідно до світових показників якості. Необхідне прийняття Законів про молочні продукти і про м'ясні продукти.
    1. Політика забезпечення продовольчої безпеки
          • Розробити концепцію Продовольчої безпеки країни як невід’ємного елементу національної безпеки України, визначивши в ній кількісні та якісні показники продовольчої безпеки, шляхи та засади їх забезпечення.

Детальніше необхідні зміни в політиці див. в Додатку 6.


Приклад внесення змін в законодавчі, нормативно-правові акти, розпорядні документи органів державного управління наведено в Додатку 6.17.


7.Програма дій в часі

(потребує заповнення і доробки)

Найменування завдання

Найменування заходу

Виконавець заходу
  1. Допрограмні заходи

Визначення пріоритетних галузей АПК, які потребують радикальних змін




Затвердження Бачення майбутнього образу сільського господарства України




Узгодження алгоритму розподілу бюджетних коштів, в тому числі для фінансування Програми. Розробка правил роботи за узгодженим алгоритмом.



  1. Перегляд інструментів державного регулювання розвитку сільського господарства, їх суті та адресного використання, розробка необхідних механізмів

Розробка «Кодексу (пам`ятки) інвестора»




Проведення заходів по залученню інвесторів до пріоритетних галузей АПК




Розробка пільгових умов для інвесторів, які бажають будувати портові елеватори




Перегляд та розробка нових стандартів якості молока у відповідності до світових стандартів




Розробка плану поступового реформування Аграрної освіти (перегляд програм навчання, кількості навчальних закладів, кількості студентів, збільшення заробітних плат)




Розробка плану поступового реформування Аграрної науки (перегляд кількості установ, чисельності персоналу, зміна тематики і замовників розробок, збільшення заробітних плат)




Розробка плану поступового реформування органів Державного управління різних рівнів




Коригування та узгодження суті Агрофінфонду. Розробка плану поступового наповнення Агрофінфонду та зміна принципів його роботи




Розробка механізму підтримки будівництва елеваторів та придбання елеваторів в лізинг




Розробка механізму взаємовідносин між господарствами-учасниками селекційно-генетичної піраміди в свинарстві та механізму управління нею




Розробка плану зміни квотування на завезення м`яса в Україну




Розробка механізму дотування за якісне молоко (за новими стандартами)




Розробка плану дій по спрощенню механізму виділення земельних ділянок під будівництво виробничих об`єктів в ключових галузях АПК




Розробка плану дій по спрощенню процедури узгодження дозволу на будівництва




Затвердження напрямків використання інструментів державної підтримки




Затвердження переліку державних нефінансових гарантій інвесторам




Створення наглядового органу для забезпечення державного контролю за доброчинним та порядним виконанням своїх зобов`язань українськими та іноземними партнерами




(продовження п.1)

Розробка порядку створення, функціонування Технологічних груп та оплати їх послуг




Спрощення процедури присвоєння інноваційного статусу проектам




Розробка та затвердження методики оцінки скорочення викидів СО2 за рахунок використання технології самовідновлюваного землеробства в рослинництві




Зміна підпорядкування «Агротехнопарку»: з Інституту харчування на Міністерство аграрної політики




Затвердження переліку ресурсів, на які необхідно скасувати ввізне мито при імпорті (генетика, обладнання)




Розробка механізму організації та контролю сертифікації виробничих процесів в сільгосппідприємствах та переробних підприємств




Розробка механізму зміни земельних відносин




Вдосконалення системи страхування ризиків в сільськогосподарському виробництві




Розробка механізму дотування проектів по створенню тваринницьких ферм




Перегляд податкової політики: розробка та затвердження пропозиції по регресивному оподаткуванню заробітної плати в сільському господарстві, розробити механізм зменшення ПДВ для сільгоспвиробників та ін.




Опрацювання пропозицій щодо перегляду промислової політики (сільськогосподарського машинобудування)




Перегляд амортизаційної політики




Перегляд бюджетної політики в частині надходження та розподілу бюджету (місцеві бюджети, на рівні селищних рад…)




Розробка змін до земельної політики, опрацювання пропозицій по залежності розміру орендної плати від терміну оренди.




Розробка створення механізму ринку землі




Напрацювання механізму змін в митно-тарифній політиці




Розробка та затвердження технічних регламентів та пропозицій до закону про молочні та м`ясні продукти




Опрацювання пропозицій щодо соціально-демографічної політики




Перегляд будівельно – нормативної бази щодо будівництва ферм, спрощення механізму узгодження при будівництві об`єктів




Розробка алгоритму взаємовідносин при співпраці в рамках лізингових зобов`язань (задля зменшення ризиків неповернення коштів з боку підприємств, які користуються лізинговою схемою)



  1. Забезпечення правового поля

Опрацювання діючих нормативно-правових актів. Розробка пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів

Міністерство аграрної політики України, Міністерство економіки, Міністерство промислової політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, НАК «Агрофінлізинг», УААН

Внесення змін до нормативно-правових актів

Верховна Рада, Кабінет міністрів України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство економіки, Міністерство промислової політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища

Розробка та затвердження реєстру сільгоспвиробників, що добровільно погодилися на участь у Програмі і дали письмове зобов'язання (договір) дотримуватись умов Програми.

Міністерство аграрної політики України

Розробка та затвердження вимог до сільгосппідприємств, які беруть участь у Програмі, які будуть здійснювати технологічне переоснащення.

Розробка та затвердження вимог до базових демонстраційних господарств, які беруть участь у Програмі.

Розробка та затвердження вимог до Технологічних груп, які здійснюватимуть технологічний супровід господарств-учасників Програми.

Розробка та затвердження вимог до виробника чи постачальника техніки та обладнання, який може стати учасником Програми по забезпеченню господарств.

Міністерство аграрної політики України, Міністерство промислової політики України

Розробка та затвердження вимог до банків, які можуть стати учасниками Програми на тендерній основі (наприклад: банк буде надавати кредити без первинного внеску; брати під заставу техніку, яку придбають господарства; % по кредиту будуть нижчі, ніж в інших банках).

Міністерство аграрної політики України, Міністерство фінансів України

Розробка та затвердження умов фінансування сільгосппідприємств, базових демонстраційних господарств, які беруть участь у Програмі, та Технологічних груп, які будуть здійснювати технологічне переоснащення

Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України

Розробка та затвердження Порядку використання коштів, Порядку звітності, Процедури контролю виконання зобов’язань учасниками Програми, взаємодій між учасниками Програми (сільгосппідприємствами, банками, постачальниками, Технологічними групами, іншими міністерствами).

Міністерство аграрної політики України, Міністерство економіки, Міністерство промислової політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища
  1. Організаційна підтримка реалізації Програми

Розробка роз'яснювального листа-запрошення до участі в Програмі сільгосппідприємств.

Міністерство аграрної політики України

Проведення наради з представниками облдержадміністрацій всіх областей України з метою подальшого інформування та залучення сільгосппідприємств до участі у Програмі.

Створення реєстру сільгоспвиробників, що добровільно погодилися на участь у Програмі і дали письмове зобов'язання дотримуватись умов Програми.

Визначення добровільних базових демонстраційних господарств у різних агрокліматичних зонах (можливо 10 господарств із площею різних розмірів).

Створення Технологічних групп (мінімум три) на території базово-демонстраційних господарств для перепідготовки викладачів, підготовки фахівців.

Створення робочих груп на рівні областей, які здійснюють контроль за виконанням зобов'язань учасниками програми.

Створення робочої групи для аналізу інформації про скорочення викидів.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Визначення виробника чи постачальника техніки для участі у Програмі (на умовах тендеру).

Міністерство промислової політики України

Здійснення на умовах тендеру вибору банків, які здійснюватимуть кредитування господарствам – учасникам для закупівлі техніки, обладнання, будівництва споруд

Міністерство фінансів України

3.1. Організаційна підтримка супроводу (діяльності Технологічних груп та демонстраційних базових господарств)

Розробка вимог до викладачів, консультантів, кураторів, задіяних у технологічному супроводі господарств

Міністерство аграрної політики України, Міністерство освіти і науки України

Створення робочої групи викладачів-практиків для навчання спеціалістів господарств-учасників програми. В перший і частково другий роки навчання проводять іноземні викладачі-практики. За цей період Міністерство освіти і науки України має підготувати вітчизняних викладачів, які на третій рік будуть проводити навчання власними силами.

Створення переліку учнів Технологічних групп (майбутніх викладачів, консультантів). З другого року - формування робочих груп з кращих підготовлених викладачів консультантів для супроводу учасників Програми.

Розробка програми навчання фахівців господарств-учасників Програми, програми підготовки майбутніх викладачів Технологічних груп , програми стажування викладачів ВНЗ, програм діяльності демонстраційних базових господарств

Закріплення господарств за технологічними группами і конкретними кураторами для супроводу під час переходу на нову технологію.

Міністерство освіти і науки України, Міністерство аграрної політики України, Технологічні групи

Складання графіків навчання, організація навчання фахівців господарств, майбутніх викладачів, стажування викладачів вищих навчальних закладів.
  1. Реалізація галузевих підпрограм: адресне застосування інструментів державного регулювання для реалізації галузевих програм

Надходження коштів для реалізації галузевих підпрограм із застосуванням інструментів, що потребують фінансування з державного бюджету

Міністерство аграрної політики України, Міністерство фінансів України

Надходження коштів для реалізації галузевих підпрограм із застосуванням інструментів, що потребують фінансування з інших джерел (Оплата послуг технологічного супроводу в рослинництві: 1/3 суми за рахунок постачальників техніки, 1/3 суми за рахунок сільгоспвиробників; Оплата послуг технологічного супроводу в молочному скотарстві: 1/2 суми за рахунок постачальників обладнання )



Міністерство аграрної політики України

Кредитування придбання техніки та обладнання (згідно до затвердженого адресного використання інструментів)

Проведення заходів із розповсюдження досвіду, надання консультаційних послуг демонстраційними базовими господарствами

Поставка техніки та обладнання, надання сервісу згідно укладених договорів

Міністерство аграрної політики України, Міністерство промислової політики України, НАК «Агрофінлізинг»

Будівництво елеваторів

Міністерство аграрної політики України, Технологічні групи

Створення селекційно-генетичної піраміди, ферм із відгодівлі в свинарстві

Будівництво молочних ферм

Своєчасне наповнення коштами Агрофінфонду та затвердження заставних цін на зерно

Міністерство аграрної політики України

Адресне використання нефінансових інструментів державного регулювання для реалізації галузевих підпрограм

Міністерство аграрної політики України, Міністерство промислової політики України, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища

Виконання умов договору участі у Програмі (своєчасна сплата фінансових зобов`язань в рамках Програми, надання звітності, дотримання вимог технології, направлення фахівців на навчання і т.д.)

Міністерство аграрної політики України, сільгосппідприємства-учасники Програми

4.1. Забезпечення технічного та технологічного супроводу


Розробка методичного забезпечення для технологій, що впроваджуються в рамках Програми: методичні технологічні посібники, методики в рослинництві (методики складання сівозмін, методики складання технологічних карт, методики розробки систем захисту рослин у сівозміні, методики розробки систем живлення рослин у сівозмінах, нормативи виробітку на техніку), методики в тваринництві (методика розробки системи годівлі, управління стадом і т.д.); нормативи використання ресурсів (технічних, матеріальних, людських), методики складання бюджетів для господарств.

Міністерство аграрної політики України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство економіки України

Здійснення супроводу учасників Програми через Технологічні групи, обов’язковим елементом якого є розробка для кожного господарства, що здійснює технологічне переоснащення в рослинництві:

- сівозмін з урахуванням умов агрокліматичної зони і вимог ринку, цілей подальшого розвитку підприємства,

- технологічних карт,

- систем захисту рослин у сівозміні з ротацією діючих речовин,

- систем живлення рослин у сівозміні з урахуванням даних аналізу ґрунтів,

- розрахунку ресурсів (технічних, матеріальних, людських та часових).

- бюджету;

в тваринництві:

- систем годівлі тварин,

- системи управління стадом і т.д.

Міністерство аграрної політики України, Міністерство економіки України, Міністерство освіти і науки України

Навчання фахівців господарств (механізаторів, операторів, інженерів) роботі з технікою

Міністерство промислової політики України, постачальники техніки та обладнання

Замовлення тематики досліджень для УААН щодо інноваційних технологій для ключових галузей сільського господарства

Міністерство аграрної політики України

Проведення дослідження згідно тематики, замовленої Міністерством аграрної політики України.

УААН
  1. Контроль за реалізацією Програми




Робочі групи (на рівні областей) контролюють виконання зобов’язань учасниками Програми і направляють в МінАПУ. МінАПУ передає аналітичні довідки іншим міністерствам.

Міністерство аграрної політики України

Здійснення контролю дотримання технології учасниками Програми

Міністерство аграрної політики України, Технологічні групи

Здійснення контролю діяльності Технологічних груп

Міністерство аграрної політики України

Здійснення контролю накопичення амортизаційного фонду та витрачання його коштів на оновлення технічної системи господарствами-учасниками (здійснення реальної амортизації технічної системи).

Міністерство економіки України

Здійснення контролю за діяльністю господарств: дотримання вимог щодо незабрудення оточуючого середовища.

Здійснення контролю скорочення витрат палива для господарств-учасників, що здійснюють технологічне переоснащення в рослинництві

Міністерство охорони навколишнього природного середовища

Контроль дотримання графіку та умов фінансування учасників Програми, контроль своєчасності сплати зобов`язань учасниками Програми

Міністерство фінансів України, Міністерство аграрної політики

Контроль дотримання плану виробництва та поставки техніки та обладнання відповідно до плану технологічного переоснащення підприємств, узгодженого з Міністерством аграрної політики.

Міністерство промислової політики України

Контроль дотримання підприємствами-виробниками техніки вимог, які взяв на себе постачальник (наприклад, чи діють сервісні центри, які надають послуги по супроводу поставленої ними техніки господарствам-учасникам протягом гарантійного терміну: сервісне обслуговування техніки власного виробництва, навчання спеціалістів-механізаторів, склади запчастин, мобільні сервісні бригади).

Контроль за укладенням післягарантійних договорів на надання технічного супроводу.
  1. Аналіз результатів виконання Програми та внесення змін

Аналіз інформації про хід реалізації Програми. Внесення змін до регламентуючих документів щодо виконання Програми (вимоги до учасників, перелік учасників, графік фінансування тощо). Перелік учасників Програми, що порушили умови участі в Програмі (в подальшому вони не матимуть права на участь у Державних програмах та на користування пільгами). Інформування сільгосппідприємств про зміни у регламентуючих документах.

Міністерство аграрної політики України

Аналіз інформації про хід реалізації Програми. Внесення змін до Методичного забезпечення та програм навчання.

Міністерство аграрної політики України, Технологічні групи

Аналіз інформації про технічний стан проданої техніки, своєчасності та якості надання сервісу. Рекомендації щодо вдосконалення існуючих та розробки нових моделей техніки.

Міністерство промислової політики України

Замовлення Міністерству промислової політики на забезпечення технікою та обладнанням учасників Програми

Міністерство аграрної політики України

Аналіз інформації про хід реалізації Програми. Внесення пропозицій по зміни пріоритетів при розподілі бюджетних коштів, виділених на фінансування Програми

Міністерство фінансів України

Аналіз інформації про скорочення викидів. Підготовка проекту використання грошей за вже проданий надлишок квот України на викиди парникових газів. Підготовка документів для продажу надлишку квот, що виникли внаслідок реалізації Програми. Розробка рекомендацій щодо розподілу та використання коштів, отриманих від продажу, для фінансування Програми.

Міністерство екології України

Аналіз результатів досліджень та розробка рекомендацій щодо впровадження технологій. Подання цих документів до Міністерства аграрної політики.

УААН

Розробка пропозицій щодо змін у програмах вищих навчальних закладів з підготовки фахівців для сільського господарства

УААН

Прийняття рішення щодо подальшого фінансування Програми на основі звітної інформації задіяних Міністерств

Кабінет міністрів України