1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн
| Вид материала | Документы |
Содержание6. 6. Анатолій Бондар: "Ваш трудовий і ратний подвиг надихає нас!.." Винницьке ОУЛМГ, 13.05.2010 |
- І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
- План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
- Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
- По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
- 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
- Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.
6. 6. Анатолій Бондар: "Ваш трудовий і ратний подвиг надихає нас!.."
13/05/2010 - 589 перегл.
ссылка скрыта
Напередодні першотравневих свят і свята Великої Перемоги в трудових колективах кожного держпідприємства лісового господарства і в самому обласному управлінні лісового та мисливського господарства пройшли зустрічі з ветеранами війни і праці.
На зустрічі в новому приміщенні ВОУЛМГ начальник управління Бондар Анатолій Омелянович підкреслив, що та війна пройшла через долю кожного з нас. У молодшого покоління воювали діди, батьки. Старше покоління кувало перемогу на фронтах: ратному і трудовому. Ми з вами працюємо у тій галузі, яка постійно була на передовій. В роки війни лісове господарство працювало на фронт. Ліс дав притулок партизанам, людям, які втекли від карателів. Вінницькі ліси – це легендарний партизанський край. Партизанські землянки, відроджені лісівниками у Іллінецькому, Калинівському, Чечельницькому, Бершадському районах, є справжніми історичними місцями, святинями, до яких ідуть люди зі словами вдячності, скорботи. Лісівники ДП "Іллінецьке ЛГ", "Дашівське ДЛМГ" є постійними учасниками проекту "Іллінечина – край козацької і партизанської слави". У знаменитому Шабельнянському лісі створено землянку – музей, відтворено місця базування партизанських загонів, благоустроєно кладовище народних месників. Саме з с. Кальник Іллінецького району легендарний партизан Іван Калашник.
Ліси ДП "Чечельницьке ЛГ", зокрема Бритавського лісництва, стали у свій час рідною домівкою для легендарного партизанського загону "Луч - 13". Саме Івану Калашнику, за розповідями очевидців, завдячують своїм порятунком жителі с. Бритавка Чечельницького району, яких чекала трагедія білоруської Хатині, коли німці зігнали все село до церкви, щоб вчинити звірячу розправу. Ми маємо знати, ми зобов’язані написати історію лісового господарства Вінниччини, тісно пов’язану з історією Поділля. Адже самі наші ліси є історичними пам’ятниками Ми маємо знати, ми зобов’язані написати історію лісового господарства Вінниччини, тісно пов’язану з історією Поділля. Лісові рани війни заліковуються довгі роки. Ми, наприклад, ще довго будемо ліквідовувати наслідки льодолому 2000 р. І цю історію творили ви, дорогі наші ветерани праці, учасники війни.
Короткий екскурс в історію яскраво підтверджує, який складний і звитяжний шлях пройшла лісова галузь за останні 80 років.
У 1922 році Подільську губернію для більш зручного управління структурами лісової галузі поділили на дев’ять інспекторських районів. Згодом створено «Обллісгосптрест». А в 1931 р. – Вінницький обласний лісовий трест. За розпорядженням головного управління лісоохорони лісонасаджень при Раднаркомі Союзу РСР у серпні 1940 р. організовано Вінницьке територіальне управління лісоохорони і лісонасаджень. До його складу ввійшли всі державні ліси Вінницької та Кам’янець-Подільської областей. Дев’ять лісгоспів відносилися до Вінницької і сім – до Кам’янець-Подільської.
2
4 березня 1944 р. теруправління лісоохорони і лісонасаджень відновило свою роботу. Після створення у 1947 р. Міністерства лісового господарства СРСР теруправління реорганізовано у Вінницьке управління лісового господарства. У 1949 р. сім лісгоспів відійшло до новоутвореного Кам’янець-Подільського управління лісового господарства.У 1950 році Міністерство лісового господарства ввійшло до складу укрупненого Міністерства сільського господарства і заготівель.
А ВОУЛГ 16.07.1953 р. – до Вінницького управління сільського господарства і заготівель.
У 1953 р. функціонувало управління лісогосподарства і лісозаготівель.
У жовтні 1959 р. при Раді Міністрів УРСР створено головне управління лісового господарства і лісозаготівель. У цьому ж році лісгоспи реорганізовано у лісгоспзаги.
У 1960 р. створено обласне управління лісового господарства і лісозаготівель.
У 1988 р. – обласне виробниче лісогосподарське об’єднання «Вінницяліс».
З 01.01.2005 р. реорганізовано в обласне управління лісового господарства та ДП «Вінницяліссервіс», з 13.08.2007 р. – обласне управління лісового та мисливського господарства.
К
ерівниками лісової галузі області у післявоєнний період були:Грабовецький Петро Іванович - 1944 – 1956
Козаков Микола Федорович - 1956 – 1958
Чернецький Борис Миколайович - 1958 – 1960
Крот Іван Григорович - 1960 – 1968
Твердохліб Павло Тимофійович - 1968 – 1991
Бондар Анатолій Омелянович - 1991 – 2005, 2007 – по даний час
Попельнюк Віктор Васильович - 2005 – 2007
Твердохліб П.Т. свій трудовий шлях пройшов від техніка-технолога з механізованих лісозаготівель (1949-1951 р.р.) до начальника Вінницького обласного управління лісового господарства та лісозаготівель (з 1988 р. – генеральний директор Вінницького обласного виробничого лісогосподарського об’єднання «Вінницяліс») (1968-1991 р. р.). Під керівництвом Твердохліба П.Т. введено в експлуатацію п’ять лісовиробничих комплексів, збудовано 10 нових і реконструйовано 11 цехів деревообробки. Кадровий склад директорів та головних спеціалістів лісгоспів стовідсотково укомплектовано спеціалістами з вищою освітою. За високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток лісового господарства Твердохліб П.Т., відзначений медаллю «За доблесну працю» (1970 р.), орденом «Знак Пошани» (1971 р.), у 1981 році присвоєно почесне звання «Заслужений лісовод Української РСР».
На різних посадах сумлінно трудилися в системі лісового господарства і в апараті управління зокрема учасники нашої зустрічі:
Архіпова Валентина Іванівна - інженер лісових культур
Грабовий Анатолій Іванович - інженер з охорони праці
Бакурова Ганна Олександрівна - головний економіст
Вільха Лідія Семенівна - інженер лісових культур
Жилюк Валентина Стратонівна - інженер - економіст
Івченко Антоніна Павлівна - Зав. лабораторією НТО
Коробова Алевтина Андріївна - інженер - економіст
Мельник Станіслав Васильович - головний мисливствознавець
Неспосудний Анатолій Пилипович - інженер виробничого відділу
Новіцька Галина Петрівна - інженер- економіст
Олійник Володимир ІФванович - інженер - будівельник
Прищак Ніна Василівна - інженер - нормувальник
Стебельський Анатолій Васильович - інженер виробничого відділу
Хватов Віктор Олександрович - головний інженер
Шпиль Павло Дмитрович - інженер по кадрах
В перші післявоєнні десятиріччя відбулося значне підвищення продуктивності лісів, покращився їх санітарний стан, істотно збільшилась площа технічно цінних лісових насаджень. Проведена велика робота з будівництва лісових розсадників з впровадженням комплексної механізації робіт для вирощування посадкового матеріалу. Покращився кадровий склад директорів та головних спеціалістів лісгоспів, прийшли в ліс працювати спеціалісти з вищою освітою. Адже багато досвідчених лісівників загинули на фронтах війни. Наприклад, із 78 фахівців, призваних на війну з Могилів - Подільського лісгопзагу, на підприємство повернулося лише 23! Ряди лісової охорони поповнилися колишніми фронтовиками, а в 50-і - випускниками спецвузів. Відроджувалося народне господарство, будувалося житло. Для всього було треба багато деревини. А значить потрібно було і дуже багато створювати нових лісів. Не вистачало трудових ресурсів, техніки. Але ентузіазм був неймовірний!
Старше покоління лісівників пам’ятає, як після війни доводилися плани по вирощуванню кущів бруслини, кора якої використовувалася для виготовлення гуми. Були плани і на виготовлення милиць, бо з війни прийшло багато інвалідів.. Випарювали ободи, виготовляли шпиці до возів, ярма та інші речі для гужового транспорту.
Ветерани лісового господарства добре пам’ятають масштабний Сталінський план перетворення природи. В перші післявоєнні роки справжня пустеля стояла там, де раніше були ліси. Все було вирубано за роки окупації і зразу після Великої Вітчизняної війни через надмірні податки на дерева.
Тому з весни 1947 р. по всій країні оголошено було посадку дерев: створювали нові ліси, обсаджували села, вулиці, з’являлися полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження. Таким чином, успішно боролися з пиловими бурями, суховіями, засухами. Масштаби лісовідновлення та лісорозведення були вражаючі.
Станом на 01.01.1996 р., відповідно до Державного обліку лісів України, площа лише полезахисних лісових смуг становила 428 тис. га. Жаль, що через правову невизначеність, відсутність єдиного порядку використання таких смуг, за різними оцінками, на сьогодні їх збереглося від 150 до 220 тис. га.
Я пригадую розповідь Гончарука Костянтина Костянтиновича з Крижополя про те, як в 1947 р. він семирічним садив дубову лісосмугу і отримав за денну роботу скибку хліба, маленький кусочок сала і кислий огірок!
Був холодний березень 1947-го, ще білів сніг, а малий хлопчина босими ногами обтоптував землю навкруги саджанця!
Обсяги лісовідновлення та лісорозведення складали по ВОУЛМГ в 1955 р. 3649 га (ДЛФ – 2567 га, захисні насадження – 1082 га).
До 1973 р. включно щорічно створювалося від 3600 га до 5435 га нових лісів і захисних насаджень.
За післявоєнні роки лісове господарство Вінниччини пройшло славний трудовий шлях. Є вагомі здобутки, позитивні зміни. Лише один такий маленький приклад: пригадайте ті місця, приміщення, де довелося працювати апарату обласного управління в колишніх адмінбудовах управління сільського господарства по вул. Котовського, міськради по вул. Леніна. Там ми були ніби в гостях, в маленьких пристосованих кімнатах. Згодом стало тісно і в окремому приміщені тут, на Пирогова, 26. І саме тут сьогодні стоїть нове сучасне адмінприміщення, яке ми поправу називаємо храмом лісу.
Саме звідси генерується лісівничо-просвітницька діяльність Вінничини. Тут з часом відкриється музей лісового господарства області, просвітницький центр, який би був базовим на Поділлі у благородній справі відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до природи і його величності Лісу.
Дев’ятого вересня 2008 р. приміщення освятив митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Симеон. А 19 вересня на свято до вінницьких лісівників завітав Голова Держкомлісгоспу України Тимошенко Микола Михайлович, голова облдержадміністрації Домбровський Олександр Георгійович.
Вісім років держпідприємства лісового господарства області своїми силами, на власний кошт будували цю гарну, сучасну споруду, яка стала прикрасою Вінниці. Ми вдячні нашим держлісгоспам, кожному працюючому за спільну роботу, за цю непросту толоку для потрібної справи. Тепер візьмемося з новими силами за подальше, більш активне облаштування лісових кордонів, житла для наших працівників, адмінприміщень держлісгоспів, лісництв. Будівництво – це обов’язкова частина моєї роботи як керівника, роботи кожного директора держлісгоспу, кожного лісничого. По-перше, має бути культура виробництва, по -друге, після себе кожен має залишити добру пам’ять: нові ліси, гарні споруди. Кожне підприємство, чи то лісової, чи іншої галузі зобов’язане мати гарне обличчя. Бо до нас їдуть люди звідусіль! До нас придивляються: чи можна з нами співпрацювати.
Бондар А.О. зачитав присутнім вітальну телеграму Голови Держкомлісгоспу України Шершуна М.Х., вручив ветеранам пам’ятні подарунки, Грамоти, Подяки, квіти. Було в цей день багато спогадів, сліз радості й печалі слів вдячності на адресу трудового колективу й особисто Бондаря А.О. за увагу, підтримку. Анатолій Омелянович подякував ветеранам за невтомну працю, за відданість Лісу, професії лісівника, побажав у величні дні Першотравня, Великої Перемоги, у подальшому житті радості, почуття гордості за прожиті роки, за зроблене на благо людей, держави!
Автор: Станіслав Вовк, керівник прес - служби ВОУЛМГ
Источник: ссылка скрыта