1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн
| Вид материала | Документы |
Содержание6. 18. Ліси Смілянщини: з минулого — в майбутнє Вирощуванню лісу — нові технології Замість одного дерева — тисячі нових Майбутнє лісу — в наших руках Ліси Черкащини, 21.06.2010 |
- І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
- План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
- Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
- По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
- 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
- Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.
6. 18. Ліси Смілянщини: з минулого — в майбутнє
20/06/2010 - 566 перегл.
ссылка скрыта
Давно минули ті часи, коли ліси відновлювали себе самі: де впало насіння — там і виріс пагін. І якщо не затінять його інші дерева, не заб’ють кущі та бур’яни, то, можливо, й доросте він до неба, стане міцним зеленим велетнем, який повноцінно виконуватиме свою роботу — постачатиме кисень і фітонциди в повітря, створюватиме такий екобаланс на нашій планеті, завдяки якому й існує та розвивається на ній усе живе.
Насіювались ліси безладно та густо, подекуди, створюючи непролазні хащі. Причому, другорядні породи дерев, як правило, переважали над вартісними, такими, приміром, як дуб, ясен, сосна, бо й росли набагато інтенсивніше.
Так з давніх-давен було і в смілянських лісах, основне наповнення яких становили граб, верба та акація. Але людям до того було байдуже. Головне — був ліс, а значить — дрова. По цьому вони його й оцінювали. З цих позицій, думається, ставився до лісів Смілянщини і їх тодішній власник — вельмивідомий граф Бобринський, який заснував у цьому регіоні свої цукрові заводи. Всі вони працювали на твердому паливі — дровах, і потрібно їх було для виробництва цукру неміряно. Але саме при ньому, в середині ХІХ століття, розпочалась і певна господарська діяльність у лісах — розділення їх на квартальні просіки. Швидше за все — для більш зручного підвезення паливного матеріалу.
Дещо пізніше, як засвідчують документи тих часів, у смілянських лісах зафіксовано вже й спроби відтворення лісових масивів, насадження лісових культур. От тільки про покращення якісного складу смілянських лісів, вирощування високопродуктивних насаджень тоді ще не йшлося. А потім через революції, війни, економічну відсталість країни про ці ліси, взагалі, надовго забули. І тільки, коли у 1929-му році на смілянській землі було створено державне лісове господарство, в цих лісових масивах і розпочинаються планові лісовпорядкувальні роботи.
Сьогоднішнє ДП “Смілянський лісгосп” — це потужне підприємство, територія якого становить понад 36 тисяч гектарів. До його складу входить шість лісництв: Сунківське, Володимирівське, Будянське, Мліївське, Городищенське та Смілянське. І працює воно за новітніми технологіями лісовирощування, які спрямовані на якісне покращення лісового фонду, створення лісових масивів з високопродуктивних дерев — таких, як дуб черешчатий, сосна, ясен, горіх чорний та ін.
Вирощуванню лісу — нові технології
— Для нас, — говорить директор державного підприємства “Смілянське лісове господарства” Юрій Сегеда, — наші головні завдання — лісовідновлення та лісорозведення, охорона, захист лісових насаджень — невіддільні від такого напрямку роботи, як поліпшення видового складу підпорядкованих нам лісів. Бо якщо ми хочемо мати промислову деревину, упорядковані, екологічно та економічно продуктивні лісові масиви, про це потрібно турбуватися. І ми це робимо, активно розширюючи плантації цінних порід дерев, які й самі є окрасою лісу, і користуються попитом на ринку деревини, даючи реальні надходження до бюджету.
Це велика і складна праця — створення нових лісів. Але щороку ми саджаємо до 200 гектарів лісових культур. Окрім того, постійно доповнюємо ліси високопродуктивними насадженнями. Тож, можна сказати, що специфікою нашого господарства є боротьба за створення лісів якісно нового складу.
Безумовно, такий процес потребує застосування й нових технологій. Це лише на перший погляд усе просто: виростити з насіння сіянці, посадити їх, а далі — все залежить від природи. Насправді ж, потрібно добитися того, щоб і сіянець був продуктивний, отже й насіння мусить бути елітним, відбірним. І коли цей пагінець пересаджується в землю, то для нього повинні бути створені такі умови, щоб він за будь-яких кліматичних обставин обов’язково прижився, зміцнів і почав розвиватися в міцне, струнке дерево.
Тому вже кілька років у нашому лісгоспі практикується посадка сіянців з лісорозсадника у відкритий грунт за технологією закритої кореневої системи. Тобто — в поліетиленових пакетах. Досвід підтвердив: посадка таким способом дає, по-перше, можливість зменшити кількість висаджених рослин. Бо якщо раніше ми висаджували на гектарі понад 3,3 тисячі штук сіянців (з огляду на те, що частина з них не приживеться), то тепер висаджуємо близько 1,6 тисячі і, як правило, всі вони успішно ростуть.
Сіянцям не страшна засуха, бо вологи в пакетах вистачає на 3-4 місяці, а з дощами цей запас води у пакетах ще й поповнюється. Їх коріння не пошкоджують хрущі — найперший ворог молодих рослин. До того ж, при закритій кореневій системі прискорюється й ріст пагонів. Приміром, дуб звичайний в перший рік вирощування з відкритим коренем дає приріст 10-15 сантиметрів, а з закритим — 50-70 сантиметрів. Як бачите, різниця — суттєва.
Безумовно, ця робота кропітка і на першому етапі потребує певних витрат — купити пакети, підготувати спеціальний грунт тощо. Але вже невдовзі, завдяки зменшенню витрат по догляду за такими сіянцями, ми отримуємо досить суттєву економію — 40-50 відсотків. Тож, у цьому році ми посадили вже 150 тисяч сіянців у пакетах, а з часом будемо весь ліс садити саме за такою технологією, яка застосовується й у багатьох європейських країнах.
Замість одного дерева — тисячі нових
“Багато хто милується природою, та мало тих, хто може так зійтися з нею, щоб відчути в ній власну душу”, — писав відомий природолюб Михайло Прішвін.
А Ольга Шкодич — головний лісничий ДП “Смілянський лісгосп” — віддала лісам своє серце ще понад 30 років тому. І, по великому рахунку, знає про них в\усе — і як висококваліфікований спеціаліст, і як людина, яка безмежно любить це зелене безмежжя. До речі, до недавнього часу вона була єдиною жінкою-головним лісничим на Черкащині. А це, між іншим, багатого варте.
Під її керівництвом і створюються нові продуктивні ліси на терені Смілянського лісгоспу, відбувається догляд за ними.
Як у полі, чистими рядами ростуть сіянці, а на площах де дерева наближаються до 10-річного віку, проводяться рубки догляду другорядних порід, які намагаються заглушити основну породу. Люди кажуть: лісівники знову ліс рубають, а насправді відбувається формування головних насаджень. Причому, робиться це не один раз, бо деревам потрібне освітлення.
— Ми, взагалі, ніколи не рубаємо дерева просто так, аби було щось на продаж, — говорить Ольга Іванівна. — І рубки догляду, і рубки головного користування — все це виважена, спланована робота, яка аж ніяк не порушує лісову систему, а навпаки — сприяє розвитку лісових насаджень. Вирубуються ж, передусім, лише ті дерева, які за віком чи хворобами можуть нанести шкоду самому лісу. І якщо кажуть: “Зрубав одне дерево — посади два”, то у нас в плані посадки рахунок йде на тисячі. Ліс розвивається, оновлюється і ми робимо все для того, щоб залишити наступним поколінням повноцінні, здорові, гарні ліси.
Взагалі, в нашому колективі ви не знайдете байдужих до лісу людей. Якщо хочете, то наша робота — це як життєве покликання. Причому, немає значення, хто і ким працює, — у кожного в душі живе любов до лісу, вболівання, яким він є і яким, завдяки нашій праці, продовжиться в майбутнє.
Є у Смілянському лісгоспі працівники, відзначені за свою сумлінну працю на урядовому рівні: лісокультурниця Віра Дудник отримала орден “За заслуги” ІІІ ступеню, робітник Павло Хоменко — Почесну грамоту Кабінету Міністрів України. Постійно працівники цього підприємства визначаються, як кращі, в галузевих змаганнях.
На високому професійному рівні працюють головний бухгалтер Ольга Сокур, лісничий Будянського лісництва Віктор Харченко, інженер охорони і захисту лісів Любов Яценко, завідуючий ремонтно-механічних майстерень Валерій Грозний та багато інших працівників цього підприємства. До речі, немало в цьому лісгоспі трудиться і сімейних династій, бо відданість лісогосподарській справі тут передається з покоління в покоління.
Слід сказати, що цей колектив відомий не тільки своїми трудовими, а й спортивними досягненнями. З ініціативи директора лісгоспу Юрія Сегеди тут уже шостий рік проводяться спартакіади з більш, ніж 10-ти видів спорту, в яких беруть участь усі виробничі підрозділи. Велику увагу приділяють лісівники й історії свого краю. А нею, смілянські ліси, можна сказати, наповнені “по вінця”. Тож, спільно з районною владою, туристичними центрами вони розробили історико-краєзнавчий маршрут вихідного дня “Гайдамацький шлях”, в який включено відвідини Ірдинського Виноградського Успенського монастиря в Чорному лісі — пам’ятки ХVІ-го століття, Печерної церкви, описаної ще митрополитом Київським у 1706-му році, землянок партизанського організаційно-диверсійного загону, які упорядкували смілянські лісівники, тощо.
Майбутнє лісу — в наших руках
Безумовно, така багатогранність напрямків роботи ДП “Смілянський лісгосп” не може не привертати увагу молоді, яка все частіше пов’язує своє майбутнє саме з лісогосподарською діяльністю. Сприяють же утвердженню цих намірів шкільні лісництва, які діють на базі Смілянського лісгоспу при Балакліївській ЗОШ № 2, а віднедавна і Смілянської ЗОШ № 13.
Взагалі, до підготовки нових кадрів у лісгоспі ставляться з особливою увагою. Сьогодні, приміром, близько 20-ти студентів за направленням лісгоспу отримують лісогосподарські спеціальності в середніх спеціальних та вищих навчальних закладах. Причому, більшість з них свій вибір зробила саме в шкільному лісництві.
Для занять дітей тут є все: класна кімната, обладнана меблями та наочною агітацією, навчальні програми, підручники тощо. Їх фаховою підготовкою займаються кращі спеціалісти лісгоспу, які дали путівку в професію не одній молодій людині.
З особливим захопленням сприймають учні практичні заняття, які дають їм відчуття причетності до великої справи — відтворення лісів, вчать їх основам ведення лісового господарства, реально показують переваги нових технологій, які запроваджені та успішно діють у смілянському лісгоспі.
Нещодавно, приміром, школярі взяли участь у створенні нових лісів у рамках проведення традиційної щорічної акції Держкомлісгоспу України “Майбутнє лісу — в твоїх руках”. Під керівництвом наставників — провідних спеціалістів лісгоспу, освітянських закладів району — вони саджали сіянці лісових дерев за новою технологією — в поліетиленових пакетах, власноруч створюючи нову ділянку лісу.
Це велика радість — єднання з природою. Для дітей — це відкриття чогось нового, ще незвіданого, для дорослих — відпочинок душею серед лісової краси, яка наповнює нас спокоєм, світлою енергетикою і вірою в те, що світ цей безкінечний у часі і просторі, і ми з ним — одне ціле.
— На жаль, — говорить директор ДП “Смілянський лісгосп” Юрій Сегеда, — не всі, хто полюбляє відпочивати у лісі, розуміє свою відповідальність перед ним. Купи сміття — це те, що нерідко залишають по собі деякі відпочивальники. А буває, що й не загашені багаття, тліючі цигарки у сухій траві… І це становить велику небезпеку для лісу. Зараз, на травневі свята, ми чекаємо великий наплив людей до наших лісів. І тому звертаємось до всіх: будьте дбайливими по відношенню до лісових насаджень. Бережіть ліс, як він береже та захищає все живе на цій землі, працює для здоров’я людей, екологічної безпеки навколишнього середовища та економічної міці нашої держави
Автор: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
Источник: ссылка скрыта