1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн

Вид материала

Документы

Содержание 5. 4. Гори і горе Урядовий курьер, № 52 (4203) 20 березня 2010 року

Подобный материал:

• І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
• План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
• Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
• Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
• Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
• По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
• Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
• Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
• 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
• Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.

5. 4. Гори і горе

22/03/2010 - 359 перегл.





Наприкінці минулого - початку нинішнього століття Карпати пережили три катастрофічні паводки: виходили з берегів річки, бурхливі води затоплювали людські оселі, знищували мости, дороги і посіви. На жаль, були й жертви. Досі всі старання в країні спрямовувались на подолання наслідків паводків, а не на усунення причин їх виникнення. Які ж вони, ті причини? Чи можливе повторення лиха в майбутньому? Що слід зробити для екологічної протипаводкової безпеки в горах? Про це ми вирішили поговорити з науковим співробітником Інституту екології Карпат НАН України, доктором біологічних наук Степаном Стойком. Геоботанік, лісівник, еколог, педагог, він півстоліття досліджував гірський край. На днях Степану Михайловичу виповнилося 90 років, але він не розгубив творчої наснаги й продовжує працювати в різних галузях природознавства. Бажаючи ювіляру міцного здоров'я, запрошуємо до розмови на тему, яка близька йому й хвилює сьогодні не лише горян.

- На основі архівних та історичних матеріалів, - каже Степан Стойко, - вчені встановили, що в гірських регіонах інтенсивні паводки у XVІІІ - першій половині ХХ століття спостерігалися кожні двадцять п'ять років. Після Другої світової війни, коли лісистість краю значно скоротилася, вони стали повторюватися з періодичністю в чотири роки. Карпатам притаманний значний перепад висот, розчленованість рельєфу, крутизна схилів, а це впливає на швидкість стоку в річках. Тут випадає атмосферних опадів утричі більше, ніж, скажімо, в Київській області. Закарпаття, крім того, перебуває під впливом теплих повітряних течій з угорської степової зони, тому навесні швидко тане сніг, що збільшує водність річок. В області переважають дубові й букові ліси, під їхнім шатром сніг також тане швидше, ніж на північному схилі гір, де більше хвойних. Невелика водозатримувальна здатність і місцевих буроземних грунтів - хоч вони й родючі, але малопотужні, надто у високогір'ї.

- Однією з головних причин паводків, Степане Михайловичу, вчені Європи називають глобальне потепління клімату.

- Так, за даними Російської гідрометеорологічної служби (2005 р.), протягом останнього століття на земній кулі середньорічна температура піднялася на 0,8 оС, а на Північній півкулі - на 0,7 оС. Це адекватно тому, якби Карпати змістилися на 100 км південніше. Потепління клімату є причиною збільшення водності в гідромережі, а, отже, почастішання паводків. За прогнозами метеорологів, тенденція ця триватиме, а наслідки проявлятимуться в різних сферах діяльності людини, в тому числі й у лісогосподарській.

- Не можна скидати з терезів і різке зменшення площ зеленого вбрання гір.

- У доісторичний період лісистість у Карпатах становила до 95 відсотків. За винятком полонинських лук, ліси вкривали всю (!) територію. У Середньовіччі, внаслідок заселення гірських районів, лісистість поступово скорочувалась. Значних територіальних змін зазнали ліси з ХVІІ - до середини ХХ ст., коли на полонинах інтенсивно випасали худобу - тоді природна межа лісу знизилась на 150 і більше метрів. Великої шкоди лісам було завдано під час Першої та Другої світових воєн, у повоєнні роки.

- Тут варто згадати хоча б оте сталінське "стране нужен лес"...

- У радянський період для відбудови зруйнованого війною народного господарства протягом кількох років вирубували 1,5-2-річні лісосіки, що призвело до різкого зменшення площі стиглих водозахисних лісів. На місці природних бучин і ялицевих бучин створювали біологічно нестабільні монокультури смереки, площа яких тепер понад 170 тис. га. Істотні кількісні та якісні зміни відбулися в горах і в перші роки становлення Української держави. Внаслідок непродуманої приватизації ліквідували державні підприємства - ліспромгоспи, які займалися експлуатацією лісу і його вирощуванням. Згодом створили лісгоспи, але без відповідної технічної бази, лісосічний фонд почали масово віддавати приватним фірмам, які безконтрольно вирубували ліси в легкодоступних місцях, не дбаючи про нові посадки. Унаслідок багатовікового антропогенного впливу лісистість у Карпатах поступово знижувалась і нині становить 50 відсотків. Змінилися також природний видовий склад лісових формацій, їх структура: у лісовому фонді переважають молодняки й середньовікові деревостани, водорегулювальна роль яких невисока. Усе це разом призвело до дестабілізації нормального гідрологічного режиму гірських річок. Важливим екологічним заходом оптимізації його є збільшення лісистості, поліпшення водоохоронно-захисної ролі лісових екосистем.

- Ще зі шкільної парти знаємо, що з усіх типів рослинності саме ліси мають найвагоміше водоохоронне, грунтозахисне, та й загалом екостабілізуюче значення - завдяки багатоярусній структурі, глибокій і розгалуженій кореневій системі, тривалому життєвому циклу.

- Згідно з дослідженням вчених, у Карпатах протягом року стиглі букові ліси спроможні затримувати 25% атмосферних опадів, а смерекові - 37%. При збільшенні у водозбірних басейнах лісистості на 1% середній річний стік у гірських лісах знижується на 9-11 мм. Аби зберегти нормальний гідрологічний режим річок та знизити небезпеку паводків, лісистість у їх басейнах повинна становити 60-65 відсотків. Треба вести диференційоване та невиснажливе лісокористування, щоб забезпечити постійність вкритої лісом площі.

У цьому контексті недоліком ведення лісового господарства в горах у минулому було те, що в нормативних правилах, які стосуються обсягів розрахункових лісосік та способів рубок лісу, не бралася до уваги потенційна екологічна роль лісових екосистем у кліматичних зонах з різною кількістю опадів. Враховуючи загрозу виникнення і в майбутньому паводків та інших стихійних явищ, потрібно обгрунтувати для Карпат спеціальну систему протипаводкового лісового господарства. У багатьох гірських регіонах Європи така система вже реалізується.

- У чому її суть?

- Пріоритетні завдання системи протипаводкового лісового господарства полягають передусім у збільшенні в Карпатах вкритої лісом площі та оптимізації вікової структури лісових екосистем. Слід підняти штучно знижену верхню межу лісів - саме вони виконують вагому екологічну роль у запобіганні тало-дощових паводків та небезпечних снігових лавин. Маємо диференційовано підходити до лісокористування залежно від різних зон вологості клімату, а також формувати у відповідних висотних поясах змішані букові та хвойно-букові фітоценози. Тобто діяти за еталоном самої природи, яка підказує, що змішані насадження виконують водоохоронно-захисну функцію краще, ніж монокультурні. І, нарешті, ще одне, не менш важливе, - лісове господарство маємо вести з погляду на екологічний стан гірських річок.

Для реалізації системи протипаводкового лісового господарства існують реальні можливості. За даними землевпорядних матеріалів облдержадміністрацій, на території яких розташовані Карпати, в земельному фонді колишніх колгоспів є 93 тис. га чагарникових заростей. Площа непридатних для сільського господарства угідь (яри, змиті ділянки тощо) становить 142 тис. га. Ці землі належать структурам Міністерства аграрної політики, селищним радам. От вони і є вагомим резервом для створення лісових культур у горах. Укриту лісом площу можна збільшити також за рахунок деградованих пасовищ на полонинах, які виникли внаслідок антропогенного зниження верхньої межі лісу. Їх - близько 20 тис. га.

- Якщо підсумувати, Степане Михайловичу, то одним із головних завдань протипаводкового лісівництва є створення лісових культур за зразком природних екосистем, які бачимо, наприклад, у лісових заказниках.

- Саме так. Цим екологічним принципом слід керуватись і при рубках переформування смерекових монокультур та інших похідних деревостанів. Враховуючи складну гідрографічну та гідрологічну ситуацію в Карпатах, а також їх орографічну будову, УкрНДІ гірського лісівництва обгрунтував концепцію ведення лісового господарства на водозборах, але вона, на жаль, реалізується дуже повільно. Протипаводкові заходи треба проводити залежно від екологічної специфіки кожної конкретної зони. Там, де випадає найбільша кількість опадів, що є причиною паводків, треба нарощувати лісистість до 60-65%, підтримувати оптимальну вікову структуру деревостанів, на схилах застосовувати протиерозійні заходи. Збільшувати площу прибережних водозахисних насаджень та укріплювати береги слід там, де існує небезпека розмиву берегової лінії, руйнування мостів, доріг. А от у заплавній зоні, де проявляються наслідки паводків - затоплення сільськогосподарських і лісових угідь - маємо розширювати та вдосконалювати мережу протиповеневих дамб, будувати протиповеневі ємності. Останнє стосується Тереблі, Чорної й Білої Тиси, інших гірських річок.

- Старожили пам'ятають, що на цих річках та притоках для сплаву лісу наприкінці ХІХ ст. було побудовано систему гребель (гатей). Кожна об'єднувала більше десяти об'єктів, які одночасно виконували й важливу протипаводкову функцію.

- Але за браком догляду в повоєнні роки всі вони вибули з ладу. Завдяки значній кількості атмосферних опадів у Карпатах найгустіша гідромережа. Лише в Закарпатті 9426 малих річок і потоків, у верхів'ї басейну Дністра, довжина якого 1360 км, 386 приток. Гірські водні артерії складні й вразливі щодо антропогенного впливу екосистеми. Від їх гідрологічного режиму залежить і нормальний гідрологічний режим великих рік. Для забезпечення його треба зберегти екологічні умови, в яких формувалася мережа малих річок, потоків. Заходи з охорони Тиси, Дністра, Прута проводять управління водного господарства облдержадміністрацій. Оскільки малі річки й потоки розташовані переважно на землях лісового фонду, і їх гідрологічний режим залежить від лісогосподарських заходів, то доцільно при облуправліннях лісового господарства мати спеціалістів з охорони водних об'єктів. До речі, в Закарпатті до 1944 р. при лісових дирекціях діяли відділи охорони і регуляції гірських річок.

- Отже, прогноз вірогідності повторення в Карпатах у майбутньому паводків невтішний...

- При потенційній загрозі виникнення несприятливих метеорологічних ситуацій, тенденції глобального потепління клімату, яка є причиною збільшення водності в гідромережі Західної і Середньої Європи, небезпека паводків існуватиме. Досі всі старання були спрямовані на подолання їх наслідків, а не на усунення причин. Враховуючи, що проблема має вагоме екологічне та соціально-економічне значення, потрібно обгрунтувати Державну програму екологічної протипаводкової безпеки. У ній слід передбачити як будівництво гідротехнічних споруд, так і низку довгострокових лісівничих протипаводкових заходів, про які ми говорили. Зрозуміло, для цього потрібні додаткові фінансові ресурси. Але життєвий досвід підтверджує: краще використовувати ці ресурси поступово на профілактичні заходи, ніж витрачати їх одноразово на подолання наслідків паводків.

Автор: Микола ПУГОВИЦЯ
Источник: Урядовий курьер, № 52 (4203) 20 березня 2010 року