1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн
| Вид материала | Документы |
- І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
- План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
- Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
- По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
- 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
- Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.
4. 11. Земля, захищена лісами
26/10/2010 - 376 перегл.
ссылка скрыта
Анатолій Петрович Проценко — директор державного підприємства “Лисянське лісове господарство”, депутат Лисянської районної ради ІV-го і V-го скликань, кандидат у депутати до Лисянської райради від Народної партії на цьогорічних виборах, які відбудуться 31-го жовтня, — користується особливою повагою у своїх земляків.
Він уже майже 30 років садить ліс і 12 з них, як керівник Лисянського лісгоспу, який входить до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, робить все, щоб на цій землі було якомога більше лісів. А вони тут вкрай необхідні — для укріплення ерозійних грунтів, захисту сільськогосподарських угідь від вітровіїв та підтоплень, покращення кліматичних умов в цьому регіоні.
Це надзвичайно складна робота — садити і вирощувати ліс саме в цьому районі. Бо куди оком не кинь, майже скрізь на Лисянщині — самі крутосхили, яри та балки. Це результат активних тектонічних процесів, які колись тут відбувалися. Ці високі пагорби, яких тут нараховується понад чотири тисячі, вже давно могли б доруйнуватися вітрами, а вибалки через паводки та дощі перетворитися в глибокі провалля, якби не були засаджені лісами, коренева система яких і грунтам не дозволяє розповзатися, і стоїть на заваді водним стихіям.
Захисне лісорозведення — це головний напрямок роботи лисянських лісівників на чолі з Анатолієм Проценком.
Саме завдяки його настійності п’ять років тому Лисянською райрадою було прийнято програму “Ліси Лисянщини”, розраховану на 2006-2010 роки.
Завдяки її наполегливому здійсненню, лісова зона краю значно розширилась, уже заліснено сотні гектарів земель, непридатних для ведення сільськогосподарського виробництва. Кошти на створення нових лісів, передбачені програмою, виділяються із державного та частково з районного бюджетів.
Необхідно взяти до уваги і те, що Лисянщина віднесена до Чорнобильської зони. У зв’язку з цим і взагалі з погіршенням екологічної ситуації конче необхідно насаджувати нові ліси, адже тільки вони можуть відчутно поліпшити екологічний стан довкілля. Відомо, що гектар лісу за рік виділяє чотири тонни кисню і вбирає п’ять тонн вуглекислого газу. Отже, чим більше лісів, тим більше кисню, не кажучи вже про захист від вітрів, водної ерозії.
Крім того, на Лисянщині є земельні ділянки, які давно не використовуються. Наприклад, це ті ж 4 тисячі гектарів пасовищ, половина з яких уже непридатна для подальшого використання. Всі ці малопродуктивні землі, вважає Анатолій Петрович, необхідно відводити під створення лісів.
Особливістю роботи ДП “Лисянське лісове господарство” є створення саме захисних лісових насаджень на землях, непридатних для використання в сільському господарстві. Завдяки програмі, за 5 років було створено 437 га насаджень. За рахунок районного бюджету частково профінансовано виготовлення державних актів на право постійного користування на новостворені лісові насадження. На сьогоднішній день актів виготовлено на 375 га.
Насаджені акацієві ліси поступово, все більше закріплюватимуть грунти, унеможливлюючи зсуви, вимивання та замулювання річок. Крім того, акація — чудовий медонос.
Слід визначити, що реалізація цих заходів значною мірою сприятиме зміні на краще культурно-соціальної ситуації, зокрема у Шевченківських місцях на території Лисянського району. Адже саме тут можуть проходити нові туристичні маршрути Черкащини. Лісові насадження значно прикрасять дорогу, усунуть монотонність і втомливе одноманіття, створять систему закінченого привабливого ландшафту, навіть найменші вкраплення лісу милуватимуть око в місцях відпочинку.
У 2010 році програма “Ліси Лисянщини” завершується. Однак на досягнутому зупинятися не слід, адже як говорить народна мудрість: “якщо думаєш на рік вперед — посій пшеницю, якщо на десятиліття — посади сад, якщо на століття — вирости ліс”. Це основне кредо в роботі директора Державного підприємства “Лисянське лісове господарство” Анатолія Проценка.
Вибори 31 жовтня 2010 року дають йому шанс, як кандидату в депутати Лисянської районної ради від Народної Партії і надалі вирішувати питання , які постають перед лісовим господарством, на районному рівні.
Автор: \Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
Источник: ссылка скрыта
4. 12. ПОСАДИЛИ ЛІС... НА «СВОЮ ГОЛОВУ». Земельна інспекція вимагає від одноосібників викорчувати до п'яти тисяч саджанців сосни, які вже ростуть два роки
04/03/2010 - 1390 перегл.
ссылка скрыта
Логично... Но кто будет корчевать на землях запаса? М.П.
Такі реалії нашого життя, що одні садять ліс, а інші - його рубають. Об'їздивши вздовж і впоперек місцеві ліси, які не раз ставали предметом наруги з боку лісових вандалів, та добре знаючи, з яким сумлінням, відданістю ставляться лісівники до збільшення лісового фонду, ця історія мені видалась в певній мірі дикунською.
Три місяці тому Микола Абрамчук із села Стеблі Ковельського району разом із дружиною Галиною вирішили заснувати фермерське господарство. Скулинська сільська рада в цьому сприяла, Ковельська районна державна адміністрація також, але коли справа дійшла до надання земельної ділянки, то все загальмувалось.
Подружжя вже має у користуванні земельну ділянку, яка є на землях запасу Скулинської сільської ради і знаходиться за межами населеного пункту. Там ще в 1994 році нині покійний батько Миколи викопав ставок. Справно сплачуючи земельний податок, Абрамчуки просили надати у власність для ведення спеціалізованого фермерського господарства (хочуть вирощувати водоплавну птицю) 2,8 гектара землі, яка частково є чагарником, а сорок «сотих» цієї ділянки припадає на болото. І це при тому, що Микола Анатолійович має право на безкоштовну приватизацію землі на рівні частки паю.
Управління Держкомзему у Ковельському районі відмовляє їм, мотивуючи тим, що чагарник прирівнюється до лісу, а ліс у нас приватизації не підлягає. Хоча ця земля, згідно з довідкою та викопіюванням ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства «Тур» не є в користуванні цього підприємства, а належить до земель запасу Скулинської сільської ради.
Протягом трьох місяців подружжя безуспішно ходило службовими кабінетами, чекаючи на розгляд своєї заяви. Після скарги до прокуратури заступником ковельського міжрайонного прокурора Володимиром Ющиком навіть було внесено припис земельному управлінню, яке очолює Тетяна Ваврищук. Всі ілюзії в Абрамчуків вивітрились, коли вони побачили, що на їх земельну ділянку поклав око підприємець із Ковеля Анатолій С., який купив у селі руїни колишньої колгоспної ферми, де нібито розводить свиней.
От сподобалась чоловікові ця земля - і все тут! На сесії Скулинської сільської ради він чи то просив, чи то вимагав, аби ділянку віддали йому. Депутати відмовили, пояснивши, що земля знаходиться в користуванні Абрамчуків. Ковельський пан відреагував досить емоційно, мало не побивши вхідні двері зали сесійного засідання, настрахавши всіх присутніх, що піде до районного начальства.
Тут треба зробити невеликий екскурс в історію. Ще два роки тому Микола та Галина Абрамчуки висадили на своїй землі до п'яти тисяч саджанців сосни. Ділянка оформлена на Галину для ведення особистого селянського господарства і межує із землею, яку вони зараз просять під фермерське господарство. «А саджанці посадили з подальшою їх реалізацією. Хотіли, щоб ця бідна, неврожайна земля не облогувала», - стверджують одноосібники. Саджанці біля свого будинку подружжя вирощує вже не один рік. Галина знає і любить цю непросту справу.
І ось нещодавно якась «щира душа» просигналізувала в район, що земля, надана Абрамчукам для ведення сільського господарства, останніми використовується не за цільовим призначенням. У невеличкому селі Стеблі відразу ж висадився «десант» чиновників. Дива та й годі, адже коли кілька років тому влада на Ковельщині наліво-направо протиправно роздавала землю, то не можна було відшукати державну земельну інспекцію. Складалось враження, що на час земельної вакханалії та вседозволеності установа пішла у підпілля.
- Скільки ми не просили приїхати до нас з району, подивитися на земельну ділянку, яку хочемо взяти для фермерства, - ніхто не приїхав. А тут притупотіла ціла бригада перевіряльників, - з обуренням кажуть Абрамчуки.
На місце події прибули начальник земельного управління Тетяна Ваврищук, державні земельні інспектори Володимир Стрижевський та Дмитро Бруча. Цікаво, що по засніжених полях, наче екскурсовод, їх водив підприємець Анатолій С., показуючи і болото, і саджанці сосни.
На Галину Абрамчук, за якою рахується земля, було складено протокол про адміністративне правопорушення. За те, що Галина Йосипівна з чоловіком та дітьми два роки тому висадила саджанці сосни і тим самим використала земельну ділянку не за призначенням, на неї накладено штраф - 250 гривень. Але згідно з розрахунком, який здійснив інспектор Дмитро Бруча, розмір заподіяної державі шкоди становить 4247,20 гривні. Саджанці державна земельна інспекція вимагає викорчувати. Причому пан Бруча у всіх своїх документах чомусь їх вперто називає «саженці».
Микола та Галина Абрамчуки не приховують свого розпачу та обурення, називаючи це безглуздям - примушувати викорчовувати дворічні саджанці, в які вкладено чималі кошти. Але незнання закону не звільняє від відповідальності.
Подружжя категорично відмовилось підписувати матеріали перевірки і має намір оскаржити їх в судовому порядку.
Автор: Ярослав ГАВРИЛЮК
Источник: ссылка скрыта