Кримінально-виконавчий кодекс україни

Вид материала

Кодекс

Содержание 3. Засуджені зобов'язані 4. Засудженим забороняється Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється цим Кодексом. 1. Одним з елементів режиму, що відображає різницю між умо­вами відбування покарання у колоніях різного рівня безпеки, є право Література, придбана через книготорговельну мережу і отри­мана через пошту, не включається в число посилок (передач) і бандероле

Подобный материал:

• Кримінально-процесуальний кодекс України, 3072.32kb.
• Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. Семаков Г. С, Гель А. П., Київ, 2000, 2338.08kb.
• Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
• Президента України Віктора Януковича Андрій Портнов: Ухвалення нового Кримінально-процесуального, 429.21kb.
• Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень, 321.79kb.
• Кримінально-виконавче законодавство україни, 1221.59kb.
• 12. 00. 09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова, 67.92kb.
• О. В. Новіковим закон україни про внесення змін до Кримінально-процесуального кодекс, 52.38kb.
• Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести до Кримінального ( 2341-14 ) та Кримінально-процесуального, 182.04kb.
• Верховна Рада України [Електронний ресурс] . - режим доступу до сайту : www zakon rada, 134.86kb.

Глава 17 УМОВИ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ В КОЛОНІЯХ

Стаття 107. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі

1. Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нор­мативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань:

одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок виконання покарання у виді позбавлення волі;

користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі додатковими, оплачуваними;

брати участь у трудовій діяльності;

отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких;

розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами;

здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови;

одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перека­зи, одержувати передачі;

зустрічатися з родичами та іншими особами;

подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені і з питань, що стосуються їх особисто;

брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків со­ціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом;

придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потре­би, періодичні видання, літературу, продукти харчування;

розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки;

одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту;

одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахів­ців у галузі права, які за законом мають право на надання право­вої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

2. Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація
яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.

3. Засуджені зобов'язані:

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбу­вання покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємо­відносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами;

утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо стави­тися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний до­гляд і використовувати їх тільки за призначенням;

виконувати всі законні вимоги персоналу колонії;

виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благо­устрою колонії;

дотримуватися санітарно-гігієнічних норм;

дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

4. Засудженим забороняється:

самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до вико­ристання в колонії;

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, в тому числі і з допомо­гою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухи­лення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну ін­ших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засу­джених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речо­вини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначені для перебування ізольовані територію, приміщення або визначене місце роботи.


356

357


1. Дана стаття уточнює, деталізує правове положення осіб, по­збавлених волі, у порівнянні із загальним правовим статусом за­суджених, що визначений у главі 2 КВК України (про поняття пра­вового статусу засуджених та його загальне визначення дивись коментар до статті 8 КВК України).

Водночас подальша його конкретизація забезпечується Прави­лами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, за якими засуджені мають право: на особисту безпеку; одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок вико­нання покарання, а також їх права; користуватися послугами, які надаються в установах виконання покарань, у тому числі додатко­вими, оплачуваними (підстригання; ремонт одягу, взуття, годин­ників тощо); отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових ко­штів чи коштів рідних та близьких; розпоряджатися грошовими коштами (для засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами три­мання, дільницях соціальної реабілітації), придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, використання яких не заборонено; здійснювати листування з особами, які пере­бувають за межами установ виконання покарань та не відбувають покарання, вести з ними телефонні розмови; одержувати і відправ­ляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі в порядку, установленому цими Правилами; зустрічатися з роди­чами та іншими особами у відповідності до обмежень, передбаче­них для різних категорій засуджених; подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі з питань, що стосуються їх осо­бисто; брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культу­рою і спортом; придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчу­вання в асортименті та кількості, установленій цими Правилами; розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки; брати участь у трудовій діяльності; одержувати освіту відповідно до законодав­ства про освіту за умови, що це не суперечить установленому по­рядку відбування покарання; одержувати правову допомогу в по­рядку, передбаченому ст. 107 КВК України; користуватися у при­міщеннях для вживання їжі індивідуальними водонагрівальними електрокип'ятильниками заводського виготовлення потужністю до 0,5 КВт; відправляти поштою або передавати родичам під контро­лем адміністрації установи особисту літературу і періодичні ви­дання; придбавати для загального користування за рахунок ко­штів, які перебувають на особистих рахунках, телевізори, холо­дильники з розрахунку: телевізор та холодильник — один на відділення.

2. Засуджені зобов'язані: суворо дотримуватися норм, які ви­значають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами; утримувати в чистоті жилі й службові приміщення, робочі місця, за встановленим зраз­ком заправляти ліжка, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, зберігати продукти харчування і предмети особистого використан­ня у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях; вико­нувати всі законні вимоги персоналу установи; у встановленому порядку виконувати роботи з благоустрою установи виконання по­карань та прилеглої до неї території, а також для поліпшення культурно-побутових умов засуджених; дотримуватися вимог по­жежної безпеки і безпеки праці; дбайливо ставитися до державно­го майна; сумлінно ставитися до праці; за межами локальних сек­торів на території виправних колоній пересуватися тільки строєм; носити встановлені нагрудні знаки згідно із затвердженим зраз­ком; під час відбування покарання у камерах виходити на прогу­лянку і дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки, за графіком чергувати в камерах; при зустрічі з праців­никами установ виконання покарань та іншими посадовими осо­бами, які відвідують установи, вставати і вітатися з ними; бути ввічливими між собою.
   
3. Засудженим забороняється: самовільно порушувати лінію охорони та встановлені межі установ виконання покарань; спілку­ватися із засудженими та іншими особами з порушенням установ­лених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про вико­нання незаконних дій; придбавати, виготовляти, зберігати і вико­ристовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах; продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, ви­роби і речі, які перебувають в особистому користуванні; заподію­вати собі тілесні ушкодження, у тому числі і за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від від­бування покарання або виконання встановлених обов'язків; завда­вати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юри­дичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну, завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, а також облад­нувати їх у комунально-побутових та інших службових або вироб­ничих приміщеннях; уживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу установи, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених; відправляти листи, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови; організовувати та грати в настільні та інші азартні ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, а
   

358

359

в гральні карти — взагалі; уживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначе­ну для перебування ізольовану територію, приміщення або визна­чене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють; мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені відповідним переліком; курити в невідведених для цього місцях, а у виховних колоніях — курити взагалі; направля­ти й отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановлено­му Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання пока­рань; наносити собі або іншим особам татуювання; тримати тва­рин, займатись городництвом (у виховних колоніях можуть організовуватися куточки живої природи); вивішувати фотогра­фії, репродукції, листівки, вирізки з газет та журналів на стінах, тумбочках, ліжках та робочих місцях; самовільно переплановува­ти, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об'єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, примі­щення та засоби для відпочинку, опалення і т.ін.); користуватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, ме­ханізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів.

4. Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання по­карань встановлено особливий порядок взаємовідносин працівни­ків установ виконання покарань і засуджених. Ці взаємовідносини ґрунтуються на суворому дотриманні законності. Працівники уста­нов зобов'язані постійно зміцнювати правопорядок в установах ви­конання покарань, проводити цілеспрямовану виховну роботу се­ред засуджених, виявляти та попереджувати вчинення правопору­шень з їхнього боку, уміло поєднувати високу вимогливість з уважним ставленням до кожного засудженого. їм категорично за­бороняється входити у неслужбові стосунки із засудженими та їх родичами, що не викликані інтересами служби, а також користу­ватися їх послугами.

Засуджені зобов'язані бути ввічливими з працівниками установ виконання покарань, виконувати їх законні вимоги. Засуджені звертаються до працівників установ виконання покарань на «ви», називають їх по імені та по батькові або «громадянин», «громадян­ка» і далі за званням чи займаною посадою. Працівники установ виконання покарань звертаються до засуджених на «ви» і назива­ють їх «засуджений», «засуджена», «громадянин», «громадянка» та прізвище. У виховних колоніях працівники звертаються до за­суджених на «ти» і можуть звертатись до них словами «вихова­нець» , «вихованка» та називати їх по імені.

Стаття 108. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої потреби

1. Засуджені мають право придбавати за безготівковим розра­хунком продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки — віком понад п'ятдесят п'ять років, інваліди першої та другої груп, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітні, а також засудже­ні, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, — також на гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу.
   
2. Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одер­жані за переказами.
   
3. Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється цим Кодексом.
   
4. Засудженим, які перевиконують норми виробітку або сум­лінно виконують встановлені завдання, може бути додатково до­зволено витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків міні­мального розміру заробітної плати; засудженим, які перевикону­ють норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці, — п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання.
   
5. Інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які ма­ють дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяєть­ся придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати.
   
6. Інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у ліку­вально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозво­ляється придбавати продукти харчування і предмети першої по­треби на суму, що становить шістдесят відсотків мінімального розміру заробітної плати.
   
7. Перелік і кількість продуктів харчування і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту Украї­ни з питань виконання покарань.
   

1. Одним з елементів режиму, що відображає різницю між умо­вами відбування покарання у колоніях різного рівня безпеки, є право засуджених до позбавлення волі придбавати продукти хар­чування та предмети першої потреби (ст. 108 КВК України). Це по­ложення відповідає ст. 76.2 Мінімальних стандартних правил по­водження з в'язнями, де сказано, що засуджені до позбавлення


360

361

волі повинні мати можливість витрачати частину зароблених ними коштів на придбання дозволених предметів особистого вжитку.

2. За КВК України засуджені у виправних колоніях мінімально­го рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право ви­трачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати (ст. 138); у колонії середньо­го рівня безпеки — до 80 % , а у колонії максимального рівня без­пеки — до 70 % мінімального розміру заробітної плати. Треба ска­зати, що ці суми є базовими, бо засудженим, які відбувають пока­рання у дільницях ресоціалізації можуть бути змінені умови відбування покарання. Так, при сумлінній поведінці і ставленні до праці за клопотанням начальника відділення соціально-психоло­гічної служби постановою начальника колонії, погодженою зі спо­стережною комісією, засудженим може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші у виправній колонії: мінімального рівня безпеки після відбуття не менше третини строку покарання в сумі п'ятдесят відсотків мінімального розміру заробітної плати; серед­нього рівня безпеки після відбуття не менше половини строку по­карання — 40% мінімального розміру заробітної плати; макси­мального рівня безпеки після відбуття не менше половини строку покарання — ЗО % мінімального розміру заробітної плати.
   
3. За загальним правилом працездатні засуджені можуть при-дбавати продукти харчування та предмети першої потреби лише за безготівковим розрахунком і на кошти, зароблені в колоніях. Що стосується непрацездатних засуджених, тобто чоловіків віком по­над шістдесят років, жінок — віком понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів першої та другої груп, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітніх, то ці позбавлені волі можуть придбавати продукти харчування та предмети першої потреби також на гроші, одержані за поштовими переказами, за рахунок пенсій чи інших доходів.
   

За ст. 108 КВК України сума грошей, яку можуть витрачати не­працездатні особи для придбання продуктів харчування та пред­метів першої потреби дорівнює: для інвалідів першої та другої груп, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, — сумі мінімального розміру заробітної плати, а для інвалідів другої групи — сумі, що становить шістде­сят відсотків мінімального розміру заробітної плати.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 108 КВК України, засудженим, які пе­
ревиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановле­
ні завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць
гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної
плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сум­
лінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи робо­
тах із шкідливими умовами праці, — п'ятдесяти відсотків міні-

мального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання.

Перевиконанням норм виробітку вважається перевиконання норм на роботі з відрядною системою оплати. До осіб, які сумлінно виконують встановлені завдання, відносяться засуджені, що зраз­ково виконують погодинні роботи або свої обов'язки на роботах з посадовим окладом (наприклад, засуджені, зайняті на роботах з господарського обслуговування).

За положеннями даної статті, дозвіл на додаткове витрачання грошей дається незалежно від відбутої засудженим частини стро­ку покарання, але при умові, що він у період, за який надається право додатково витрачати кошти, не мав дисциплінарних стяг­нень за порушення умов відбування покарання.

5. Для придбання засудженими продуктів харчування та пред­метів першої потреби в колоніях організована щоденна робота ма­газинів. За графіком у час, визначений розпорядком дня, кожний засуджений у складі відділення соціально-психологічної служби може відвідувати магазин 3-4 рази на місяць.
   
6. Засудженим, що тримаються в дільницях посиленого контро­лю або в камерах колоній (секторів) максимального рівня безпеки, придбання продуктів харчування й предметів першої потреби два рази на місяць здійснюють начальники відділень на підставі заяви засудженого, погодженої з начальником установи.
   
7. Асортимент продуктів харчування та предметів першої по­треби, які можуть придбати засуджені, затверджений Державним департаментом України з питань виконання покарань. Загалом він співпадає з переліком продуктів харчування, предметів першої потреби та засобів особистої гігієни, які можуть отримувати засу­джені у посилках (передачах). До речі, Правила внутрішнього роз­порядку установ виконання покарань дозволяють засудженим за кошти, зароблені в колонії або отримані за поштовими переказа­ми, придбавати в установленій відповідним переліком кількості й асортименті продукти харчування та предмети першої потреби в магазині колонії в рахунок належних їм посилок.
   
8. Продукти харчування, придбані засудженим в порушення встановленого порядку їх придбання або отримання, підлягають вилученню. З цього приводу складається акт, до якого долучаєть­ся пояснення засудженого. Вилучені продукти можуть бути повер­нені родичам чи іншим особам, якщо вони передали їх засудже­ним. Якщо ж джерело придбання продуктів залишиться невідо­мим, то вони повинні здаватися у встановленому порядку на склад та після санітарного контролю передаватися на забезпечення за­судженим за рахунок встановлених норм, а при непридатності — знищуватись.
   

362

363

Стаття 109. Придбання засудженими до позбавлення волі літератури і письмового приладдя

1. Засуджені мають право одержувати в бандеролях, посилках і передачах, а також без обмеження придбавати за рахунок ко­штів, які є на їхніх особових рахунках, літературу через книготор­говельну мережу, письмове приладдя, передплачувати газети і журнали.
   
2. Література, придбана через книготорговельну мережу і отри­мана через пошту, не включається в число посилок (передач) і бандеролей, визначене цим Кодексом.