Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами розглянули 23 питання порядку денного, за результатами їх розглядів: прийнято 2 закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання, 1009.05kb.
- Верховної Ради України на пленарних засідання 22 грудня 2011 року. Вчора ми з вами, 991.6kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 9 лютого 2012 року. Розглянуто 28 питань, 1174.95kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 травня. Розглянуто 35 питань порядку, 1099.85kb.
- Верховної Ради України за період з 7 по 10 лютого 2012 року. Відбулося шість пленарних, 982.7kb.
Друге. Приведення у відповідність х європейськими стандартами порядку перетинання мешканцями прикордонних регіонів України та Російської Федерації відповідає вимогам Європейської хартії транскордонного співробітництва, а нормалізація ситуації на наших східних кордонах сприятиме також опосередковано і лібералізації безвізового режиму з Європейським Союзом, оскільки стоїть така вимога.
І третє і основне. Окрім того, що сказав наш колега Зарубінський, я хотів би наголосити на тому, що відбувається спрощення процедури перетинання кордону. І другий момент – це також дуже важливо – в чотири рази збільшується кількість пунктів перетинання кордону, з53 до 218. І це у в кінці кінців допоможе людям, які проживають у цьому регіоні.
Дякую. І Партія регіонів просить голосувати "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершеною.
Ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації (реєстраційний номер 0246). Прошу голосувати.
11:27:26
За-320
Дякую. Закон прийнято.
По фракціях. Партія регіонів – 184, "БЮТ – "Батьківщина" – 50, "Наша Україна" – 10, комуністів – 25, "Реформи" - 19, Народної Партії – 20, позафракційні – 12.
Розглядаємо проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації (реєстраційний номер 0218).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою.
11:28:15
За-223
Пропозиція підтримана.
Доповідає заступник голови Служби безпеки Породько Володимир Михайлович. Підготуватися Курпілю.
ПОРОДЬКО В.М.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року на ваш розгляд подається проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації, яка була ратифікована українським парламентом у вересні 2005 року.
Угодою, що подається на ратифікацію, яка підписана 2 грудня 2000 року у Києві, вносяться зміни до статті 3 діючої угоди, які полягають у викладі нової назви компетентного органу Естонської Республіки та доповненні щодо обов`язку сторін інформувати одна одну дипломатичним шляхом про такі зміни.
Для набрання чинності даний міжнародний договір підлягає ратифікації Верховною Радою України. Його проект в установленому порядку погоджений з усіма зацікавленими відомствами. Ратифікація угоди у формі обміну нотами є виконанням Україною внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набрання цим міжнародним договором чинності.
Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Комітету з питань європейської інтеграції – заступник голови Степан Володимирович Курпіль.
11:30:10
КУРПІЛЬ С.В.
Шановні народні депутати! За результатами попереднього розгляду законопроекту зацікавленими підрозділами Верховної Ради та її Апарату комітети у закордонних справах, з питань національної безпеки і оборони і Головне науково-експертне управління не заперечують проти ратифікації зазначеної угоди. Водночас Комітет з питань Регламенту висловив зауваження щодо відсутності усіх передбачених Регламентом (стаття 91), супровідних документів: було відсутнє погодження законопроекту.
Як головний Комітет з питань європейської інтеграції розглядав законопроект 0218 на своїх засіданнях тричі: 21 вересня і 2 листопада 2011 року, а також 11 січня 2012 року. За результатами цих розглядів комітет, підтримуючи ратифікацію угоди в принципі, виявив невідповідність законопроекту вимогам Регламенту Верховної Ради України, зокрема положенню частини третьої статті 200, згідно з якою у законопроекті про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору України зазначається порядок та умови набрання чинності міжнародним договором на території України відповідно до положень цього договору. У законопроекті ці умову не дотримано, мають місце розбіжності в редакції відповідних текстів.
До цього суттєвого недоліку на етапі погодження законопроекту привело увагу і Міністерство юстиції України. Більше того, при підготовці законопроекту допущені інші порушення законопроектної техніки. Не відповідають Регламенту Верховної Ради також і супровідні документи, зокрема зміст "Пояснювальної записки" до законопроекту не відповідає, а точніше – суперечить тексту самого законопроекту.
З часу отримання законопроекту наш комітет неодноразово: у червні і вересні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КУРПІЛЬ С.В. … порушував перед суб’єктом права законодавчої ініціативи питання щодо необхідності усунення згаданих недоліків. Попри це, наші звернення залишились без належного реагування.
У зв’язку з цим наш комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернути законопроект на доопрацювання з метою приведення редакції законопроекту в частині, що визначає порядок набрання чинності угодою, яка ним ратифікується у відповідність зі змістом прикінцевих положень цієї угоди. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо обговорювати? Запишіться, будь ласка.
Каплієнко, будь ласка.
11:33:22
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую. Шановні колеги, депутатська група "Реформи заради майбутнього" не буде підтримувати заклики нашого останнього доповідача. Ми будемо голосувати за ратифікацію цієї угоди. Ми бачимо, що вона носить суто технічний характер. Діючі статті, які передбачені вже діючою угодою, передбачають внесення змін, вони є легітимними. Тому депутатська група немає жодних підстав для того, щоб її не підтримувати. Мало того, хотів би звернути увагу, що відпрацювання чи укріплення добросусідських відносин з цією країною, мабуть, підтримується всім суспільством. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федун. Гривковський. Немає. Шкіль, будь ласка.
11:34:35
ШКІЛЬ А.В.
Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати! Ну, я думаю, що ні у кого не викликає сумніву, що автор законодавчої ініціативи – це видатний захмарного інтелекту уряд України, ви розумієте, вже як підготує, то тут є що почитати, є з чим попрацювати, тобто є, це інтелектуали високого ґатунку. Вони або мову українську можуть заборонити, або історію викинути зі школи, це вони – мастаки. А підготувати простий, я наголошую, це простий ратифікаційний документ. Є правила, згідно котрих ці документи виписуються. Це просто і дуже зрозуміло. Тобто цьому можна навчити, ну, людину з середньою освітою і не найвищого ступення оцінювання, тобто не відмінника такого, а знаєте, "хорошиста". Але ви знаєте, наш уряд і на "хорошистів" не тягне, тому що насправді вони не можуть збагнути, у який спосіб працює в Україні законодавче поле, тому що вони самі законів ніколи не дотримувалися, і намагаються виховати громадян у такий самий спосіб, щоб і вони законів не дотримувалися, а жили за поняттями.
То я думаю, що тут можна порекомендувати українському урядові "по поняттям" розібратися з Естонією. Вона маленька, просто поговорити, десь там зібратися і пояснити, у який спосіб відбувається обмін конфіденційною інформацією.
Ви зрозумійте, що такі угоди Україна за свій тривалий вже період незалежності уклала сотні, я не буду казати, сотні таких угод було здійснено. А тут зараз, коли не відповідає пояснювальна записка змістові закону, ви також хоч головним комітетом тут є, звичайно, Комітет з європейської інтеграції, але Комітет у закордонних справах також розглядав відповідний проект… законопроект щодо ратифікації.
Тому я вважаю, що тут просто би треба було, я не знаю, виставити "червону картку" урядові і тому, хто готував цей закон. І хотілось би, можливо, і особисто познайомитися з таким вмілим фахівцем, який просто принижує не тільки уряд, а й усю Україну. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Кармазін, будь ласка.
11:36:53
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Вдумайтесь, будь ласка, про що сьогодні йде дискусія. Естонія 7 грудня 2009 року надсилає нам ноту, де говорить про те, що в неї змінена назва компетентного органу на Департамент національного органу безпеки Міністерства оборони і просить, щоб додали один пункт: сторони інформують один одного дипломатичними каналами про будь-яку наступну зміну їх компетентних органів. Все! Більше нічого нема.
Цілий рік наші компетентні органи думають, а треба чи ні? Через рік, другого грудня відповідають, п'ять днів до року немає, відповідають: да, ми погоджуємося. Проходить ще майже два роки, півтора, і ми сьогодні розглядаємо цю угоду. Ну, це не смішно? Що це за темпи в сучасному житті?
Через це є порушення Регламенту. Але при чому тут такі документи? Їх треба зараз ратифікувати, але потім…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу, щось у вас роздвоюються думки.
Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації.
11:38:47
За-255
Закон прийнято.
Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства (реєстраційний номер 4427).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
11:39:22
За-222
Підтримано.
Доповідає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Прокопчук Юрій Володимирович. Юрію Володимировичу, ви як і автор, і співдоповідач маєте до 4 хвилин.
11:39:39
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина", Рівненщина. Взагалі то, чесно кажучи, такі законопроекти, очевидно, що потрібно розглядати за повною процедурою, тому що вони стосуються саме сфери економічної безпеки.
І, шановні колеги, даний законопроект був внесений мною в 2009 році, не під ситуацію, а тоді, коли потрібно було, дійсно, реально регулювати взаємовідносини держави і взаємовідносини тих, хто виконує функції держави на своїх посадах.
І однак проект 4427 і тепер не втратив актуальність, бо сучасна політика і економічна обстановка в Україні сприяє можливості вчинення злочинних посягань у сфері фінансової діяльності держави, в тому числі у сфері використання бюджетних коштів. Не є таємницею, коли в тому числі сьогодні виділяються кошти, які потім з одного об’єкту соціального перекидаються під чиюсь будівельну фірму, як правило, наближену до контролю, відповідно до партії влади. І потім ці кошти або розкрадаються, або розтягуються, або йдуть за кордон в офшори.
Тому пропонується при кваліфікації злочину за статтею 210 Кримінального кодексу України знизити межу шкоди до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для обрахування великого розміру порівняно їх збитків і тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян – для відповідно особливо великого розміру.
На даний час законодавством передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів без встановлення бюджетних призначень або з їх перевищенням за статтею 210 та статтею 164 пункт 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А кримінальна відповідальність за вчиненням зазначених дій наступає за умови, що предметом дій, передбачених в частині першій статті 210 Кримінально кодексу, були бюджетні кошти в великих розмірах, тобто якщо сума посягання в тисячу і більше разів перевищує неподатковий дохід громадян. Згідно норм Податкового кодексу України шкода обраховується із розрахунку 50 відсотків соціального розміру прожиткового мінімуму на поточний рік для працездатної особи і становить 536 тисяч 500 гривень. От так. Шкода за нецільове використання бюджетних грошей в особливо великих розмірах вважається такою, якщо в 3 тисячі і більше разів перевищує не оподаткований мінімум доходів громадян.
Я хочу сказати одне. Коли сьогодні в країні йдуть політичні репресії по відношенню до Юлії Тимошенко, яка не мала абсолютно на меті будь-якої зацікавленості матеріальної, що було доведено, і не було доведено абсолютно її матеріальної зацікавленості і збитків в державі через особисті інтереси, коли Луценка засуджують за 40 тисяч гривень, то виявляється, що в Україні сьогоднішнім чиновникам можна зробити фінансових порушень на 536 тисяч 500 гривень і за це сплатити штраф в 1300 гривень.
Чому тоді – питання – саме не по цим статтям були порушені кримінальні справи, а були порушені кримінальні справи по тим статтям, які сьогоднішня влада ніяк не хоче декриміналізувати, декриміналізувавши і хабарництво, і контрабанду, і підробку документів, і 16 статей, за якими сьогодні фактично не можна притягнути до кримінальної відповідальності? Це ще раз доводить саме політичну складову в засудженні, незаконному засуджені Юлії Тимошенко і недалекому незаконному засуджені…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо є бажаючи виступити, прошу записатися. Юрій Ганущак. За ним - Федун.
11:44:05
ГАНУЩАК Ю.І.
Панове, це досить серйозна проблема і її треба розглядати в комплексі всього бюджетного законодавства. Тобто у нас прийнятий Бюджетний кодекс – це, як кажуть, бета версія, де є перелік правопорушень бюджетних, є там санкції. Але їх треба однозначно і з Кримінальним кодексом теж узгодити. І досить чітко виписати все-таки диспозицію. Тому що є дуже багато випадків, коли спеціальним чином провокується бюджетне правопорушення. Навіть коли його можна і уникнути, але ставляться в такі умови, коли, допустимо, іде недофінансування, невчасна передача з державного бюджету субвенцій, коли людину роблять винною без її вини. Тому кажуть: дуже уважно треба робити. В кінці кінців вже декілька років іде мова про те, що потрібно перейти на довгострокове чи хоча б на середньострокове планування. Що, в кінці кінців, потрібно гармонізувати і синхронізувати систему закупівель із бюджетним процесом. Що, в кінці кінців, треба підпорядкувати всю систему закупівель Мінфіну. Щоб він врешті зрозумів, що це є друга сторона медалі. І треба її обслуговувати. Тому що тільки Мінфін є одним-єдиним, ну, притомним міністерством у цьому Кабміні. Це єдине міністерство, яке стоїть на ногах і його нарешті хочуть, Президент, підірвати своїм недолугим проектом, який оце вніс недавно.
Тому я кажу, що дійсно, закон треба приймати, приймати в першому читанні. На друге читання, звичайно, треба його корегувати. Але це тільки перший крок. Бо нам потрібно зробити таким чином, щоб всі правопорушення у бюджетній системі робилися при наявності умислу. І тільки тоді вони…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федун, Партія регіонів. Немає? Так, Гривковський не наполягає? Кармазін Юрій.
11:46:36
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Ситуація, яка склалася з виконанням бюджетної системи, законодавство про бюджетну систему України в країні катастрофічна.
Яке місто не візьмете, там кругом будуть порушення. Через це от я зараз мав серйозний діалог з паном Чорноволенко. Бо він, я вважаю, неправильно розуміє роль уряду в пограбуванні міста Києва. Тому що пацани на чолі з Азаровим роблять правильно! Вони на 3 мільярди, уряд пограбував киян! А ви вважаєте, що інші мають бути підходи. Схаменіться. Так от, ці пацани якраз і уряд в тому числі мають притягатися до кримінальної відповідальності по цій статті.
Як відноситись до тих змін, які пропонує зараз доповідач, я відношусь двояко.
Перше. Частину другу статті 210, яку пропонується змінити, я вважаю, змінювати не треба. Через що? Бо є конкуренція зі статтями 364, 365, і ця конкуренція абсолютно суттєва.
Що стосується внесення змін до приміток і про зниження порогу, з якого настає відповідальність, то я абсолютно підтримую цей законопроект і буду його підтримувати.
Хочу навести вам вчорашнє прозріння Президента України Януковича. Вчорашнє прозріння було таке, цитую, цитую. "Підкреслив, що одеський проект водовідводу, на котрий була витрачена значна сума, необхідно переробляти". 600 мільйонів гривень, підкреслюю! І Президент заявляє: "В результаті допущеної помилки, каналізаційні стоки спускаються у водойми".
Так ось, мій запит, з цієї трибуни озвучений, саме про це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас Президент почув. Вас Президент почув і … .
1 хвилина, Александровська, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Я завершу, дозвольте!
11:48:55
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.
Уважаемые коллеги, давайте подумаем все-таки по сути тех предложений, которые внес автор этого законопроекта. Речь идет о внесении уточнений в норму Уголовного кодекса, которые касаются наказания за нецелевое использование бюджетных средств.
Скажите, пожалуйста, гражданам Украины все равно или все равно какими мотивами руководствовался чиновник, который неправильно, не на те цели, не на те нужды использует бюджетные средства? Все равно. Главное, что нарушен закон и бюджетные средства пошли не по назначению, фактически уворованы у народа.
Поэтому, вот эта странная попытка автора внести еще поправочку, что вот эти вот действия, которые совершены из корыстных или других, личных, мотивов, абсолютно бессмысленна. Должностное лицо не должно превышать свои полномочия и не имеет права нарушать закон. Поэтому этот закон поддерживать нельзя по сути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Ставлю на голосування пропозицію… Репліку? Ну, Чорноволенко, хвилина, будь ласка.
11:50:14
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі, ну, мене здивувала заява пана Кармазіна. Значить, суть полягає в тому, що ми з ним обговорювали наступне питання, яке повністю підпадає під необхідність прийняття цього закону. Місто Київ, з нього вилучається незаконно 7 з половиною мільярдів гривень. Після того Кабінет Міністрів, після того готується бюджет, в якому повертається у вигляді субвенцій на виконання столичних функцій 4,3 мільярда. З цих 4, 3 мільярдів врешті-решт Кабінет Міністрів своєю постановою повертає лише 1 мільярд 100 мільйонів. А де 3 мільярди 200 мільйонів? Всі програми, які розраховані, Київ міг би сам фінансувати, всі пролітають.
Тому це яскравий приклад зловживання бюджетним законодавством і його виконанням. Тому цей закон, що нам запропонували, абсолютно правильний і необхідний. Дякую за увагу. Підтримую законопроект Прокопчука.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Ставлю на голосування. Прийняти за основу Закон про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Прошу визначатися.
11:51:47
За-97
Рішення не підтримано. Закон відхилено.
По фракціях. Партія регіонів не голосувала, "БЮТ" – 73, "Наша Україна" – 19, комуністів, Народна Партія – не голосувала, "Реформи" - 2, позафракційні – 3.
Розглядаємо питання - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків) (реєстраційний номер 9168).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
11:52:34
За-221
Підтримано.
Доповідає Руслан Петрович Князевич. Підготуватися Шишкіній.
11:52:41
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, цей законопроект – ще одна чергова з мого боку спроба в якійсь спосіб привернути вашу увагу до того, що ми маємо в Україні Закон "Про Конституційний Суд" в редакції 1996 року, який давним-давно є морально застарілим. Але, на превеликий жаль, протягом цих 15 років його діяльності, дії, точніше, цього закону в нього вносилися тільки незначні конституційні невеличкі штришки, зміни, які по суті не міняли нічого у цьому законі. В тому числі ті результаті діяльності суду, які не влаштовують періодично в історії України то одну політичну силу, то іншу, то одну владу, то другу якраз коріння мають у тому недосконалому законі, який чомусь ми апріорі не хочемо навіть розглядати, тому що вважаємо, що це якась така священна корова, до якої нам навіть не варто підходити.
Шановні колеги, на превеликий жаль, переважна більшість речей, які є у Законі "Про Конституційний Суд" просто-на-просто на власний розсуд тлумачиться Конституційним Судом так, як йому вигідно.
І цей законопроект – спроба, хоча би в частині невизнання неконституційності законів, щоб Конституційний Суд пробував підійти не виключно формально, а враховував всі підстави під розгляду такого питання, в тому числі процедуру прийняття закону; те, щоби під час винесення рішення воно було чітке, зрозуміле, лаконічне і таке, яке дає можливість його виконати так, як мав на увазі Конституційний Суд, а не так, як комусь би це хотіло, оскільки є двозначність позиції Конституційного Суду; це спроба, щоб рішення Конституційного Суду публікувалися у "Віснику Конституційного Суду", бо вони не публікуються. Є спеціальний журнал Конституційного Суду. Для чого він існує, якщо в інших всіх органах саме рішення, у першу чергу, їх публікуються у спеціальному друкованому органі. То у Конституційному Суді є своя логіка, своя специфіка. І так багато інших речей, зокрема, щодо преюдиціальності рішень Конституційного Суду по питання соціального характеру для судів загальної юрисдикції.
Шановні колеги, я знаю, що ця спроба знову без результатна буде. Але звертаю вашу увагу, що до того часу, поки ми системно не підійдемо до вирішення цього питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КНЯЗЕВИЧ Р.П. … будемо мати весь час проблеми з будь-яким рішенням Конституційного Суду, яке завжди когось не буде влаштовувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань правової політики Шишкіна Еліна Вікторівна.
11:55:08
ШИШКІНА Е.В.
Шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув на своєму засіданні від 6 грудня 2011 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків).
Проект закону розроблено з метою законодавчого вдосконалення окремих положень Закону України "Про Конституційний Суд" щодо виконання рішень та висновків КСУ. Так, законопроектом передбачено встановити обов`язок Конституційного Суду України при розгляді справ щодо … конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України перевіряти наявність усіх можливих підстав визнання відповідного акту чи його окремого положення неконституційним, а також деталізовано якісні вимоги до змісту рішень.
Разом з тим, законопроект містить деякі положення, з якими не погодилися члени Комітету з питань правової політики. Наприклад, проектом закону передбачено доповнення частини 3 статті 70 Закону України норму щодо обов`язку відповідних державних органів повідомляти письмово в Конституційний Суд України про результати виконання рішення додержання висновку. Але першим реченням цієї ж частини статті 70 Закону України уже встановлено, що державні органи письмово підтверджують виконання рішення додержання висновку у випадку, якщо Конституційний Суд зажадав такого підтвердження.
Більше цього, у разі прийняття зазначеною пропозиції норми частини 3 статті 70 Закону України не будуть узгоджуватися між собою, оскільки першим реченням цієї частини визначено необхідність письмового підтвердження лише у випадку, коли цього зажадав Конституційний Суд , а другим реченням буде визначатися необхідність такого письмового підтвердження у кожному випадку. Тому доцільність запропонованого доповнення частини 3 статті 70 Закону України є надто сумнівною.
Що стосується друку в офіційних виданнях рішень Конституційного Суду разом з окремими думками суддів, то слід зазначити, що "Вісник Конституційного Суду України" – це науковий журнал, заснований Конституційним Судом, який виходить з періодичністю 6 разів на рік. Таким чином, вимога щодо публікації рішень і висновків КСУ разом з окремою думкою суддів є недоцільн…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ШИШКІНА Е.В. Зокрема також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у висновку від 2 листопада 2011 року також наведено ряд зауважень до проекту закону та запропоновано за результатами розгляду в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
На підставі наведеного вище комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді повернути проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків) суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати? Крім Кармазіна, хто ще наполягає?
Будь ласка, тоді Кармазіну слово. Вибачте, запишіться, запишіться. І, Кармазін, також записуйтесь. Усі записуйтесь.
Будь ласка, Чорноволенко. За ним – Сухий.
11:58:22
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Я не можу, крім Кармазіна, нікому передати. А він нехай усіх називає.
11:58:38
КАРМАЗІН Ю.А.
Спасибі. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Я висловлю спільну позицію з народним депутатом Чорноволенком щодо цього закону: 9168. На відміну від комітету, я вважаю, що цей закон має бути прийнятим. Я хочу подякувати Руслану Князевичу за те, що він побачив, що Конституційний Суд не відповідає по кожній з підстав, передбачених статтею 15 Закону про Конституційний Суд. Раз.
Друге. Конституційний Суд, який сьогодні скуплений урядом, просто скуплений, тому що 67 мільйонів, які виділені на фінансування 18 чоловік суддів Конституційного Суду, очевидно, буде виконувати те рішення, яке фінансування йому дане.
Я вважаю, що такий орган сьогодні взагалі має перестати існувати, тому що він втратив орієнтири, як кажуть в Одесі, "заплив за буйки". Останні рішення Конституційного Суду показали, що він порушує Конституцію, порушує статтю 22 Основного Закону України, і тому такий суд існувати далі не може в тому складі і так, як він поки що існує.
Народний депутат Князевич пропонує, щоб Конституційний Суд визначав у своєму рішенні порядок і строки виконання цього рішення. І це абсолютно правильно, тому що рішення Конституційного Суду у нас владою не виконуються, вони виконуються тільки тоді, коли є бажання чи поміняти Конституцію, чи не виконувати чинні закони. Вдумайтесь, цей Конституційний Суд, який зараз існує, 14 його членів прийняли рішення, що уряд може плювати на закони, які приймає Верховна Рада і фінансувати людям гарантії, пільги, компенсації тільки в тому розмірі, в якому може цей недолугий уряд виконувати їх. От такий Конституційний Суд ми маємо. Тому треба приймати цей закон в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.
12:00:50
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я думаю, що при обговоренні таких законопроектів специфічних високий пафос і демагогія тут абсолютно недоцільні. Мова йде про те, що сьогодні рішення чи діяльність Конституційного Суду не влаштовує ні одну політичну силу. Це прекрасно, значить Конституційний Суд своєю діяльністю досяг того, чого і вимагається – громадянського компромісу. І ще одне, головне, аби діяльність Конституційного Суду задовольняла вимоги закону, головне, аби Конституційний Суд оцінку давав, спеціалісти, юристи, які працюють в конституційному праві.
І хочу вам навести один приклад, от тут дуже цікава теза є про те, що негайно після рішення Конституційного Суду мають бути відновлені майнові права і так далі, 2007 рік Конституційний Суд приймає рішення про недопущення в подальшому в рішеннях Закону про бюджет відміняти дії пільг і тому подібне. Всі соціальні виплати як були заморожені в 2007 році, так і не були відновлені. Тому що механізму реалізації таких рішень немає. Я думаю, нам потрібно погодитись з пропозицією профільного комітету і відправити цей законопроект на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію автора, бо і комітети, і Головне науково-експертне управління мають іншу думку. Ставиться пропозиція автора: прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (реєстраційний номер 9168) Прошу визначатися.
12:02:40
За-72
Відхилено.
Шановні колеги, як ви дивитися на те, щоб ми попрацювали без перерви і завершили розгляд питань? Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.
12:03:12
За-262
Дякую.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України (рєстраційний номер 8639).
Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути. Прошу підтримати.
12:03:40
За-202
Підтримано.
Доповідає Шустік Олена Юріївна, підготуватися Найдьонову.
12:03:52
ШУСТІК О.Ю.
Олена Шустік, "БЮТ – "Батьківщина". Шановний Адам Іванович, шановні колеги, шановні теле-радіослухачі! Пропонуємо внести зміни до статті 61 Сімейного кодексу і передбачити, що земельна ділянка, набута одним із подружжя внаслідок її безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, не відноситься до об'єкту права спільної сумісної власності, якщо інший з подружжя іноземець або особа без громадянства. Цей проект захистить майнові права осіб на приватизовані земельні ділянки, виключить певні колізії та можливості некоректного застосування положень частини п'ятої статті 61 Сімейного кодексу.
Як відомо, у лютому 2011 року набрав чинності Закон про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, яким до права спільної сумісної власності подружжя внесена, у тому числі, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Проте у зазначеному законі не враховано те, що один з подружжя може бути іноземцем чи особою без громадянства, і, останнє, опосередковано візьмуть участь у приватизації. Це створює суттєві суперечності у застосування 61 статті Сімейного кодексу, адже чинне законодавство України передбачає, що учасниками приватизаційного процесу можуть бути виключно громадяни України.
Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, науково-експертне управління пропонують прийняти законопроект за основу. Цей законопроект, до речі, створений на прохання багатьох небайдужих наших громадян, а також нотаріусів, які зіткнулися з проблемою застосування положень закону щодо об’єктів права спільної сумісної власності.
Прошу підтримати цей законопроект і дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Секретар Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Найдьонов Андрій Михайлович.
12:06:02
НАЙДЬОНОВ А.М.
Шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу! Комітет розглянув проект Закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність із Конституцією України, внесений народними депутатами України Шустік, Болюрою, Ковзелем.
Головне науково-експертне управління висловило зауваження щодо законопроекту і зробило узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Комітет з питань правової політики вважає, що законопроект відповідає Конституції України.
Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що в запропонованій редакції законопроект не має впливу на показники бюджету.
Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будемо голосувати? Обговорювати хочете – запишіться.
Ярослав Сухий, будь ласка. За ним – Чорноволенко.
12:07:15
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я щиро і відверто вітаю авторів законопроекту і закликаю представників парламентської меншості і дальше вносити законопроекти, які глибоко і аргументовані, і мають високу актуальність. Ви подивіться доповідь, спокійно, без криків, без надриву, без закликів битися головою до стіни, як тут деякі колеги наші роблять, нормальний законопроект, який чітко підправляє статтю 61 Сімейного кодексу України. Тому я вважаю, що ми всі в цьому сесійному залі всіма фракціями повинні цей законопроект підтримати за основу. А можна його прийняти і в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко, будь ласка.
12:08:01
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Прошу передати слово депутату Ляшку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У Ляшка все більше друзів у "Нашій Україні" появляється.
12:08:15
ЛЯШКО О.В.
Дякую. Адаме Івановичу, прийде той час, коли Радикальна партія Ляшка матиме в парламенті 226 голосів і вас в президії після цього не буде. Це щодо друзів. І сподіваюсь, що ви долучитесь до числа цих друзів, спаси Господи від такого.
Щодо законопроекту. Зрозуміло, що цей законопроект треба підтримувати і треба подякувати колезі Шустік за те, що вона внесла цей законопроект. Але треба в першу чергу привести у відповідність до Конституції діяльність Конституційного Суду, про що вже говорилося колегою під час попереднього розгляду попереднього законопроекту. Адже сьогодні фактично Конституційний Суд діє всупереч Конституції і законів України.
Давайте згадаємо, як рішенням Конституційного Суду в країні була змінена форма правління із парламентсько-президентської на президентську всупереч статті 5 Конституції України, яка визначає, що "єдиним джерелом влади в Україні є народ" . 18 суддів Конституційного Суду, частина з яких була призначена за три дні до проголошення цього рішення, змінили конституційний лад в країні, дали диктаторські повноваження Президенту Януковичу, дали можливість узурпувати владу і Януковичу і уряду Азарова, привели до коаліції "тушок", до легітимізації скупки депутатів. І внаслідок цього ми сьогодні маємо в країні: бандитизм, безправ'я, свавілля влади. Внаслідок цього ми маємо мільйони людей, які страждають від цієї влади. Внаслідок цього сьогодні в тюрмі сидить Юлія Тимошенко. Оце результати діяльності Конституційного Суду. І ганьба такому Конституційному Суду! Конституційний Суд дав право уряду забирати в людей пенсії, зарплати, соціальні допомоги. Дав можливість уряду самостійно встановлювати ці виплати. Оце отакий ганебний Конституційний Суд ми маємо в Україні. Ганьба та й годі!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сімейний кодекс – це велика проблема для виступаючих.
Шановні колеги, якщо не буде заперечень, давайте поступимо таким чином: ви всі одностайні в тому, що дійсно треба врегулювати цю проблему. Як би ми зараз прийняли в цілому як закон, і попросили чи авторів цього закону, чи будь-кого із тих, хто нас чує, що дійсно тут є слушне зауваження науково-експертного управління, але воно буде порушувати 116 статтю. Тобто тут ми не можемо в цьому законі врахувати.
Тому прохання: ми зараз приймемо в цілому, а ті пропозиції, які є в науково-експертного управління виписати ще окремий закон про приватизацію житла. Домовились?
Тоді я ставлю на голосування пропозицію: прийняти Закон про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України (реєстраційний номер 8639). Прошу голосувати. Голосується закон.
12:11:46
За-343
Дякую. Закон прийнято.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини) (реєстраційний номер 9370).
Автор пропонує розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:12:23
За-213
Підтримано.
Доповідає Віктор Вікторович Шемчук. Підготуватись Лук’яновій.
12:12:32
ШЕМЧУК В.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні присутні! Вашій увазі пропонується внесений мною проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Зазначеним законопроектом пропонується звузити перелік умов припинення виплат допомоги при народженні дитини.
Необхідність прийняття такого закону обумовлена тим, що, за загальними принципами права, усі умови, які обмежують реалізацію наданих особі прав, мають бути викладені у чітко визначеному, відтак і вичерпному переліку підстав.
Зазначений законопроект покликаний унеможливити чиновницьке свавілля в частині звуження прав сімей з дітьми. Головне науково-експертне управління Верховної Ради підтримує законодавчу ініціативу. Прошу і вас, шановні колеги депутати підтримати її. Законопроект не має жодних політичних ознак і, крім того, не потребує видатків з державного бюджету. Його прийняття дасть можливість сім’ям з дітьми бути убереженими від чиновницького свавілля. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук’янова.
12:13:41
ЛУК’ЯНОВА К.Є.
Шановні колеги! Законопроектом пропонується встановити вичерпний перелік обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата допомоги при народженні дитини, виключивши із зазначеного переліку абзац "У разі виникнення інших обставин". Законопроект відповідає Конституції України.
Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що у запропонованій редакції законопроект не має впливу на показники бюджету. Головне науково-експертне управління зробило висновок, що за результатами розгляду у першому читанні, законопроект може бути прийнятий за основу.
Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект за основу. Просимо підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміло? Обговорення? Ну, запишіться. Може, Ляшко одержить слово. Так, Попеску, будь ласка.
12:14:35
ПОПЕСКУ І.В.
Прошу передати слово Коржу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Корж.
12:14:44
КОРЖ В.П.
Шановні колеги! Віктор Корж, фракція Партії регіонів. Я хочу з великим задоволенням констатувати, що дійсно в залі створилася конструктивна така атмосфера. І приєднатися до думки колеги пана Сухого про те, що ми можемо конструктивно працювати. І сьогодні хочеться відзначити, що завершується формування вітчизняного законодавства у питаннях охорони дитинства, захисту сімей і таке інше.
Говорячи про ці два закони, які, як кажуть, в одному блоці йдуть, я хотів би сказати, що дійсно не може бути інших обставин якихось незрозумілих, в такому важливому питанні як допомога сім'ям з дітьми. Тому я підтримую цей законопроект і я думаю, що наша фракція одноголосно буде підтримувати. І думаю, що він заслуговує на те, щоб бути прийнятим в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій.
12:15:41
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко –"Батьківщина". Прошу передати слово народному депутату Юрію Прокопчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук, будь ласка.
12:15:51
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Дійсно, потрібно подякувати автору законопроекту, тому що ця тема сьогодні є дуже нагальною. Уряд Януковича-Азарова почав економить уже на самому святому: на здоров'ї дітей, родин багатодітних. І звісна річ, сьогодні чиновники хочуть припинить ті програми, які були започатковані ще урядом Юлії Тимошенко. І межа невиплат на допомогу з дітьми сьогодні сягає уже не мільйонів, а мільярдів. Хоча декларувала ця влада по 100 тисяч при народженні виплачувати. А не виплачують навіть ті 25, які були гарантовані державою. Тому цей законопроект необхідно приймати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А що скаже Юрій Кармазін?
12:16:48
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Законопроект виправляє помилку, яка була допущена при прийнятті Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", і це треба чітко сказати. Він просто виправляє нашу брутальну помилку. Через те, що ми записали, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється в разі… І ці рази, дві крапки, перерахували. А потім написали: "…в разі виникнення інших обставин". Які можуть ще бути обставини, які не визначені законом? Ніяких таких обставин ніколи не може бути. Тому що за Конституцією всі умови, які обмежують реалізацію наданих прав, мають бути чітко викладені в переліку підстав.
А говорячи про…, це абсолютно не політичний законопроект, я вважаю, що він має бути прийнятий і в першому, і в другому читанні, бо тут нема чого обговорювати. Я погоджуюсь з пропозицією колеги Коржа, який це запропонував, шановний Адам Іванович. Це правильно абсолютно, тим більше, що це профільне.
Але, Адам Іванович, коли я починаю читати і повертаюся, а ви знаєте, кожен день читаю Щорічне послання Президента Верховній Раді, бо тепер же це джерело права буде, то мені треба вивчити таке джерело серйозне права, за яке ви проголосували. То я дивлюся, коли ж буде та мінімальна пенсія 1200 гривень, яку обіцяли вже в 2011 році Президентом. Коли будуть ті податкові канікули для малого бізнесу на 5 років, якого зараз знищують. І ми побачили, що в Києві і "Беркут" навіть застосовується. Коли ж буде надання освітянам і лікарям статусу державного службовця? Коли ж буде все інше?
Через це, шановний Адам Іванович, на жаль, хочу вам сказати, що Президент слова не тримає. А нам треба виправляти свої помилки. Для цього треба прийняти цей законопроект, а Президенту нагадувати про його…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, репліка. Ляшко, 1 хвилина.
12:19:02
ЛЯШКО О.В.
Дякую. Олег Ляшко, Радикальна партія. За 2011 рік в Україні смертність перевищила народжуваність на 32 відсотки. На 170 тисяч людей скоротилась чисельність України. Стільки людей, загалом майже мільйон людей, померло минулого року. Ось вам ця гірка статистика, яка показує, що справджуються найгірші прогнози щодо зменшення чисельності населення України. І тому потрібно держава, уряд, мають робити все для того, щоб поламати ці сумні прогнози. Багатодітні сім'ї мають отримувати максимальну державну підтримку, зокрема, мають бути виплати не лише на народження дитини, від держави має бути вклад на кожну дитину, щоб до досягнення нею 18-річного віку дитина мала стартовий капітал.
Сім'ї, де п'ятеро дітей, повинні отримувати безоплатне житло від держави, по два автомобілі на кожну сім'ю і можливість дітям безоплатно навчатися і лікуватися. Лише радикальні, рішучі заходи у сфері захисту дітонароджуваності допоможуть виправити ситуацію у країні зі смертністю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Шановні колеги, дійсно, закон правильний справедливий. Бо, щоб не було ні у кого встановлювати самочинно інші обставини, а так прийшов ти за допомогою, дивляться у закон, придумав інші обставини і не дав. І ніде ти не відсудиш, і ніде ти не встановиш справедливості. Тому давайте подякуємо автору і проголосуємо в цілому Закон про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини). Прошу голосувати.
12:21:13
За-334
Дякую. Закон прийнято.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників) (реєстраційний номер 9568). Пропозиція – розглянути за скороченою процедурою.
12:21:49
За-202
Прийнято.
На жаль, комітет не розглядав законопроекту, але 30 днів пройшло, тому за наполяганням авторів ми його розглядаємо без комітету. Доповідає Кравчук Василь Петрович, один із співавторів законопроекту.
12:22:11
КРАВЧУК В.П.
Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
Проектом Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" пропонується передбачити надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам шляхом 50-відсоткової знижки на оплату вартості за спожиту електричну енергію та природній газ, що вироблені в Україні.
З останні роки в Україні відбулося значне зростання цін на енергоносії. Зокрема, якщо електроенергія в 2007 році коштувала 40 копійок за кіловат, то в 2011 вона вже коштує більше однієї гривні. Внаслідок зазначеного зростання цін господарюючі суб`єкти у сфері сільськогосподарського виробництва несуть значні збитки, що викликає незадоволення сільськогосподарських товаровиробників, збільшення собівартості сільськогосподарської продукції. Як наслідок, підвищення споживчих цін на продукти харчування та підвищення соціальної напруги.
Становище, в якому знаходиться галузь сільського господарства, є надзвичайно критичним. За останні десятиліття ще такої несправедливої цінової політики до селян не було. В підтвердження цього наведу декілька цифр Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік".
На пряму підтримку сільського господарства у 2012 році буде витрачено лише 33 відсотки від загального обсягу аграрного бюджету, що є найнижчим показником за останні роки.
В 2012 році на сільське господарство буде витрачено в два рази менше, ніж це було витрачено в 2008 році. 2012 рік буде надзвичайно складним для українських аграріїв. Через несприятливі погодні умови сільськогосподарські товаровиробники змушені будуть навесні пересівати більше половини площ озимих культур. Це додасть додаткових збитків для селян. Різке скорочення державної підтримки сільського господарства в 2012 році особливо боляче вдарить по невеликих господарствах і змусить їх відмовитися від аграрного бізнесу.
Наголошую, що при цьому Україна - одна з країн, яка має найбільші надлишкові потужності електро….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Просіть.
КРАВЧУК В.П. Щоб не допустити цього, я звертаюся до всіх колег з проханням підтримати даний законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, хто ближчий до села, прошу записатися.
Косів.
12:24:46
КОСІВ М.В.
Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А я думав, Михайло Васильович, ви вже десь на селі працюєте.
12:24:56
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я звертаюся до половини залу, від якої залежить голосування за цей законопроект. Шановні колеги, поміняйте мінус на плюс. Все рівно і після Погоджувальної ради, де ваш керівник фракції підняв питання, що село треба рятувати, бо пересів – страшні обсяги, і десятки мільярдів гривень треба селу допомогти; і сьогодні виступи представників інших депутатських фракцій свідчили про те, що ситуація на селі далеко на така проста, якщо не сказати критична.
Я буду називати тільки факти, без коментарів. Самі визначайтеся, що в цьому відношенні, як поступати. Державна підтримка за рахунок загального фонду: 2008 рік – 6,4 мільярда, 2012 рік – 800 мільйонів, – у 8 разів ви скоротили державну підтримку села. Ціни на енергоносії, починаючи від електроенергії, за останні 2 роки виросли в 2 з половиною рази; ціни на молочну, іншу тваринницьку продукцію упали, і учорашній сюжет по одному з центральних телеканалів показав, до чого це доводить. Стає збитковим тваринництво, навіть у підсобному господарстві селяни беруть ножі – і вирізають поголів’я. За 2 останніх роки обсяги вирізання досягли двох областей. Щоб відновити поголів’я до раціональних норм, які сьогодні потрібні, щоб забезпечити раціональну норму споживання тваринницької продукції, треба 5 мільярдів доларів. Де такі гроші є у селян і де такі гроші у бюджеті?
Наступне питання. Колеги, у Європейському Союзі дотації, субвенції і інші форми підтримки сягають сотень мільярдів євро. Ми з країни-експортера перетворюємося на імпортера. Друзі, а дивіться на зовнішньоторговельний баланс: мінус 11 мільярдів доларів. Ми гривню утримаємо?
І наступне питання. Два роки тому в цьому залі було прийнято політичне рішення: для цих усіх структур, для яких ціна питання складатиме всього-на-всього 200 мільйонів гривень, ви одним голосуванням не відтермінували, не реструктуризували, а списали одним голосуванням 24 мільярди себе любимым, ви це добре пам'ятаєте, енерго, газо і іншим комуненергуючим компаніям…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КИРИЛЕНКО І.Г. Сьогодні для села, для того, щоб врятувати ситуацію проголосуйте в першому читанні, а до другого читання внесіть пропозиції ті, які говорились на Погоджувальній раді. Колеги, село вимагає негайної підтримки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик передає Володимиру Лещенку, будь ласка. Підготуватися Аржевітіну.
12:27:44
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Звичайно, пропозицію, викладену в обговорюваному законопроекті щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, яка передбачає надання п'ятидесятивідсоткової знижки з 1 січня 2012 року на оплату вартості за спожиту електроенергію та природний газ, що вироблені в Україні, безумовно, слід підтримати, але це дрібниці.
Фракція Компартії України наполягає на комплексному вирішенні проблем в агропромисловому комплексі. В першу чергу на державному рівні гарантувати: фінансування цільової державної програми відновлення АПК в обсязі не менше десяти відсотків видаткової частини держбюджету в найближчі п'ять років; введення податкових канікул для підприємців – суб'єктів економічної діяльності АПК терміном на п'ять років і мораторію на банкрутство сільгосппідприємств; державне регулювання цін на паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, сільськогосподарську техніку.
У зв'язку з цим комуністи наполягають на прийнятті довгострокових цільових програм розвитку сільського господарства та пов'язаної з ним промисловості, які б передбачали: відновлення вітчизняного виробництва сільськогосподарської техніки; відбудова та модернізація переробних підприємств, введення державного замовлення на продукцію сільського господарства з гарантованими закупівельними цінами; відновлення зрошуваного землеробства та виробництва сільськогосподарського продукції на осушених землях; створення належних умов для проживання людей в сільській місцевості за рахунок газифікації, водопостачання та водовідведення, будівництва житла, відновлення автошляхів, закладів освіти, медицини, культури. Оце буде, дійсно, державна підтримка, а не латання дірок. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін. Ляшку передає.
12:29:53
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Адам Іванович питав, хто має відношення до села? Я маю відношення до села. На жаль, у дитинстві чи на щастя, я пас корів і телят на Луганщині, бо в мене не було іншого способу заробити гроші, бо я виховувався в дитячому будинку, в інтернаті. І тому заробляв собі гроші у селі. І у моєму рідному селі Лозівка на Луганщині колись було три ферми. Сьогодні ні однієї ферми.
Село колись освітлювалося вдень і вночі, сьогодні 20 років у селі немає світла. І лише недавно ми його відновили. І таких сіл мільйони по Україні.
Чому вони так живуть, чому люди не мають можливості у селі заробити копійку? Да тому, що уряд, який є сьогодні, влада, яка була всі останні 20 років, вона не розуміє однієї дуже простої речі, що саме агропромисловий комплекс України – це той локомотив, який здатний витягнути нашу країну з прірви економічних негараздів. А ми за 20 років, фактично, знищили, всі влади – і нинішня, і попередні – знищили українське село. Кожний, хто виходить тут на трибуну, при всій повазі до Івана Григоровича Кириленка, каже, що держава має помагати селу. Та якби не заважала, а не допомагала.
Що потрібно сьогодні селу? Три ключові речі, бо я проводжу постійні зустрічі, і люди на кожній зустрічі про це говорять: радикальне обмеження доступу імпорту в Україну, щоб наші люди, наші селяни мали можливість продати свою картоплю, свою цибулину, молоко, м'ясо. Вони сьогодні позбавлені цієї можливості, бо скрізь імпорт. Вони нікуди не дійдуть: ні до базару, ні супермаркети, бо там імпортна продукція.
Селу треба дешеві кредити, під три проценти, як єгипетські селяни отримують ці кредити, а не під 30, як наші селяни. І селу треба низькі податки. А сьогодні податки душать українське село, українського виробника.
Тому три ключові речі треба селу: низькі податки, дешеві кредити і обмеження доступу імпорту в країну для того, щоб наші люди мали можливість продавати свою продукцію. Отоді ми нагодуємо не тільки країну, а весь світ нашою продукцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Васильович, одна хвилина.
12:32:13
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Сегодня вот с этой самой высокой трибуны страны, с парламентской, два, можно сказать, один из руководителей "БЮТ – "Батькивщины", один из руководителей Компартии выступили практически с одних позиций. И надо это поддержать. И мы это поддерживаем, что нужно подходить системно к решению вопросов повышения эффективности АПК. Абсолютно правильно. Это аксиома. Здесь не подлежит обсуждению.
А как системно подойти? Нам надо все-таки дойти до единого понимания необходимости принятия Закона о рынке земли в той философии, которая даст возможность прийти инвестициям на село, в государственном кармане таких денег нет. Вот тогда мы не будем дырки латать. Это абсолютно мы поддерживаем позицию Компартии и "Батькивщины", синхронизируем. И мы подписываемся под этой позицией.
И с другой стороны, мы должны понимать, что мы не должны давать преференции какой-то отрасли вне контекста вообще ситуации в стране. Нельзя это делать. Это…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Поэтому мы поддерживаем позицию Компартии и "Батькивщины" в части того, что нужно системно решать вопросы АПК, а за законе не голосовать. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.
Ставиться на голосування пропозиція авторів. Бо я вже говорив, що комітет не розглядав. Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити.
Тому я ставлю на голосування пропозицію авторів законопроекту прийняти за основу Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Прошу голосувати.
12:34:22
За-147
По фракціях.
Партія регіонів – 1, БЮТ – 86, "Наша Україна" – 12, комуністів – 25, Народна Партія не голосували, "Реформи" – 18, позафракційні – 5. Відхилено.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків) (реєстраційний номер 9317).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. …головуючого.
12:35:06
За-203
Підтримано.
Андрій Павловський доповідає. Від комітету – Юрій Воропаєв.
12:35:15
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко" – "Батьківщина".
Шановні співвітчизники! Дозвольте нагадати деякі статистичні дані Організації Об'єднаних Націй, що в Україні зараз майже 80 відсотків населення на межі бідності, а різниця між доходами найбагатших і найбідніших сягає 40 разів. При цьому з десяток олігархічних кланів контролюють 90 відсотків економіки. Ці соціально-критичні показники є наслідком вкрай несправедливої системи оподаткування і розподілу доходів. Також, дозвольте звернути увагу, що в Україні більше 12 мільйонів громадян, так званих мінотарних акціонерів, які отримали акції ще за сертифікатами, і що жодного разу ні копійки не отримали дивідендів з цих акцій.
Тому опозицією, "Батьківщиною" пропонується: внести зміни до законодавства щодо розподілу доходів, зокрема, щоб не менше 25 відсотків чисто прибутку йшло на виплату дивідендів мінотарним акціонерам, тобто оцим 12 мільйонам людей. І хочу якраз нагадати вам, що ідея захисту простих громадян, власників цих акцій, належить саме Юлії Тимошенко. Саме її уряд намагався це зробити, але через саботаж Ющенка і Партії регіонів це на вдалося зробити. Тому зараз опозиція вносить цей закон. І хочу сказати, що саме за це – за те, що Юлія Тимошенко хотіла захистити простих людей, олігархи не хотіли ділитися прибутками і кинули Юлію Тимошенко в тюрму. Це їхня така страшна помста, бо вони не хочуть ділитися своїми прибутками.
Тому треба негайно відновити справедливість. Справедливо розподіляти прибутки і звільнити Юлію Тимошенко
ГОЛОВУЮЧИЙ. Воропаєв Юрій Миколайович – заступник голови Комітету з питань економічної політики.
12:37:34
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Уважаемые коллеги, данный законопроект рассмотрен на Комитете Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики вчера, и большинством голосов, подавляющим большинством голосов принято решение его не поддерживать. И вас рекомендовать и вас убеждать его не поддерживать. И вот по каким причинам.
За общей политической фразеологией защиты миноритарных акционеров скрывается реальная жизнь, реальная жизнь предприятия. Если мы примем этот законопроект, это что, к чему это приведет? К тому, чтобы любые погашения кредитов, которые идут за счет прибыли, любые инвестиции в развития предприятия, любые инвестиции в технику безопасности, они должны будут приниматься большинством голосов …… акционеров данного общества. Это первое.
Второе. Это ни в коем случае не позволит в любом случае защитить миноритарных акционеров. Это заставит этих акционеров, которые хотят выполнить опять же развитие предприятия, вложить деньги, уводить эту прибыль путем различных договоров, что и делалось раньше в прежние годы, когда это пыталось сделать государство. Нужно найти другой механизм защиты миноритарных акционеров. Нужно найти другой механизм защиты простых граждан. Но не популистский, который не позволит принять решения.
И последнее, что я хотел сказать. Есть решение, в том числе и бюджетного комитета, который также негативно против этого законопроекта, так как он приведет к уменьшению доходной части бюджета. Сейчас скажу.
Вот бумага 8 декабря 2011 года…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Прошу, хто хоче висловитись, записатись. Чорноволенко.
12:39:56
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі! До мене дуже просить депутат Аржевітін, я прошу йому передати слово. Але в цілому дуже корисний закон, я вам хочу сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А більш ніхто не просив?
12:40:16
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати! Я поділяю позицію Павловського і скажу вам чого. Перший раз він пропонував не такий вдалий варіант щодо захисту міноритарних акціонерів, зал не підтримав. Ми попросили підготувати його другий варіант, доопрацьований.
Сьогодні він подав більш слушну пропозицію. Між іншим, Науково-експертне управління теж поділяє цю думку. І цей варіант є більш виважений і прийнятний.
Щодо норми 25 відсотків. Тобто, акціонерні товариства зобов’язані щорічно, в разі наявності чистого прибутку, спрямовувати не менше як 25 відсотків прибутку на розподіл акціонерам. Я думаю, що це слушна пропозиція в наших українських реаліях. Тому що мова йде про 12-16 мільйонів українців. І коли міноритарні акціонери фактично усунені від управління, а десятками років не отримують доходи на свої акції, то ми, думаю, повинні задуматись над цією проблематикою.
Тепер ще один аргумент на користь, на користь автора Павловського. Сьогодні держава себе захистила. І між іншим, відповідно до Закону про управління об’єктами державної власності зафіксовано, що ці підприємства зобов’язані не менше 30 відсотків спрямовувати на виплату дивідендів. Так ось, держава себе захистила. А чому ми не робимо спробу захистити цих 15-16 мільйонів Українців? Я думаю, що це є несправедливо.
Крім того, відповідно до нового кодексу, Податкового кодексу, сьогодні оплата, податкова сплата за дивіденди складає з 15 лише 5 відсотків. Я думаю, це теж хороший подарунок для міноритарних акціонерів, коли потрібно платити податок лише 5 відсотків від отриманих дивідендів.
Звичайно, в цьому законі, в цьому варіанті, немає оцього механізму і контролю за цією пропозицією, але це не так важко, його можна запозичити у тому ж законі, як це зробила держава по відношенню до захисту своїх прав. Тому, я думаю, цю думку в першому читанні потрібно підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фомін.
12:42:27
ФОМІН О.В.
Олександр Фомін. Прошу передати слово Шлемку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко, будь ласка.
12:42:44
ШЛЕМКО Д.В.
Дмитро Шлемко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
Сьогодні на розгляд Верховної Ради України винесено 8 законопроектів народних депутатів від опозиції. 3 уже відхилено. В мене немає сумніву про долю й цього. Причина досить проста. Там, де питання не стосується інтересів олігархів, а поліпшення життя простих людей, провладна більшість не голосує.
Старше покоління українців з життєвої практики, а молодше – з історії України, яку, до речі, Табачник хоче зняти із шкільних програм, знають, як відбувалося первісне нагромадження капіталу. Спочатку скупили за безцінь ваучери, скупили за безцінь фабрики і заводи, іншу власність, нещадно експлуатують працюючих, а статками ділитися не хочуть. Парадокс в країні, де найнижча в Європі заробітна плата, пенсії, прожитковий мінімум, де найменші інші соціальні стандарти, найбільша кількість мільйонерів і мільярдерів. Грабують українців, а ніяк не хочуть дбати про їх поліпшення життя.
Ще раз нагадаю, що у країні дійсно на сьогодні майже 13 мільйонів людей, які володіють акціями або, як їх ще називають, міноритарними акціонерами. Майже кожен з них може підтвердити, що по закінченню року він отримує повідомлення від товариств, в яких сказано, що на акції можна отримати 5, 10, 20 копійок. А це тому, що власники, які мають контрольний пакет акцій, приймають рішення на свою користь. Автор законопроекту пропонує виправити цю помилку, вносячи пропозицію при наявності чистого прибутку не менше ніж 25 відсотків його обов'язково розподіляти між акціонерами. А для того, щоб в цьому брали участь і міноритарні акціонери, приймати рішення загальними зборами акціонерів не менш як три четвертих голосів щодо спрямування прибутку на цілі інші ніж…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ШЛЕМКО Д.В. Це трохи остудить голови тих хто думає лише про своє благо, а не про простих людей. Думаю, що сьогодні більшість має підстави проголосувати за цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.
12:45:12
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, с трибуны прозвучал вопрос в отношении того, какие законы поддерживает фракция Партии регионов. Мы не смотрим на авторство. Мы смотрим на суть. Если не торчат корпоративные уши, если нет популизма, если нет пустословия, а закон отвечает интересам государства и народа, нашим национальным интересам, естественно, мы поддержим законопроект, независимо, это будет представитель "БЮТ"а, автора, или представитель там "Нашей Украины" и прочее.
Теперь в отношении этого законопроекта. Он, как и прошлый, очень интересная прослеживается тенденция, абсолютно синхронизируется позиция автора уже не с экономическим подходом, а с идеологическим подходом Компартии.
Я с глубоким уважением отношусь к Компартии, я уважаю их идеологию, я не разделяю ее. Но я открыто говорю. А здесь, по сути дела, в законе написано, что закон, по сути дела, разделяет идеологическую позицию Компартии.
Суть к чему сводится этого закона? Нужно, как в 1917 году, одеть кожаную куртку, взять маузер и все позабирать. Мы уже через это прошли. Мы уже через это прошли, и через кровь, и через национализацию. Я думаю, это неправильный путь. А честнее будет, наверное, автору взять чистый лист бумаги, написать заявление, вступить в Компартию. Я вам даю слово, что я буду ходатайствовать, чтоб вас приняли без испытательного срока. Как уходить в другие фракции у вас опыт есть. Вы уходите и в одну, и в третью, в Компартию вы будете первой ласточкой. Вас с музыкой там встретят под аплодисменты. И мы всей фракцией будем ходатайствовать. Но вы об этом открыто скажите, если мы открыто говорим, что мы уважаем идеологию Компартии, но мы ее не разделяем, то вы разделяете, об этом скажите. Один за одним законы идут, которые базируются на позиции Компартии, тогда одним блоком и выступайте на выборах. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти у першому читанні Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розподілу прибутків (реєстраційний номер 9317). Прошу голосувати.
12:47:45
За-104
По фракціях. Партія регіонів – не голосувала, "БЮТ" – 61, "Наша Україна" – 13, комуністів – 24, "Реформи" – 1 Народна Партія – не голосувала, позафракційні – 5.
Законопроект відхилено.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) (реєстраційний номер 9515).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою.
12:48:30
За-192
Підтримана пропозиція.
Доповідає Микола Володимирович Томенко. Підготуватись Плотнікову.
12:48:44
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я хочу вам описати ситуацію, яка сьогодні складається у бібліотечній сфері. Сьогодні в Україні біля 18 тисяч бібліотек з філіалами, сьогодні сотні тисяч людей працюють у цій сфері. І я вам скажу, що це поодиноке місце, особливо у містах, селищах, де люди можуть зайти і безкоштовно отримувати якісь послуги, тому що все решта вже треба гроші платити. І, не дивлячись на цю ситуацію, трапилася прикрість, бо 2010 року при прийнятті Закону "Про здійснення державних закупівель" закупівля періодичних видань: газет, журналів, книг – попала під категорію тендерних закупівель. Такого ніколи не було. Отже, Українська бібліотечна асоціація звернулася до Верховної Ради, не лише до мене, а до всіх, з проханням дати можливість бібліотекам сьогодні в непростій ситуації забезпечувати бібліотечний фонд оперативно і дешево. До речі, ця тема піднімалась на зустрічі Прем'єр-міністра Азарова з представниками бібліотек, де він повністю це питання підтримав.
Як виглядає сьогодні ситуація? От, уявіть собі, є підписна компанія, коли можна підписатись на газети і журнали, вона визначена в конкретний термін. Якщо ви йдете шляхом тендерних закупівель, ці ж терміни у вас не співпадають. Таким чином, ви просто фізично не попадаєте на цей період.
Коли ви хочете закупити книги, де вам краще закупити книги? Звичайно, у видавництві, бо це набагато дешевше. А якщо тендерний конкурс, то це треба, щоб фірми, які займаються продажем книг, вийшли на тендер. То, звісна річ, що ціни десь як мінімум у півтора рази дорожчі. Отож, бібліотекарі абсолютно логічно говорять про те, що, якщо ви сьогодні допомагаєте нам коштами, то хоч дайте можливість нам закупити за спонсорські кошти, кошти місцевого самоврядування, спонсорські кошти дати можливість нам закупити цю літературу.
Тому я думаю, що сьогодні таку кількість бібліотек нам треба підтримати. І, ну, я не бачу, що тут голосувати і в першому, і в цілому. Подивимося, як буде дискусія, тому що тут абсолютно очевидні речі. І дати можливість тим людям, які сьогодні фактично на героїзмі, на патріотизмі продовжують пропагувати найвищі цінності і допомагати старшим людям, які фактично ходять в бібліотеку за консультаціями, бо більше немає, до кого звернутися, дати можливість їм працювати на належному рівні. Я не думаю, що відсутність Міністерства культури, яка курує національні бібліотеки, означає, що Міністерство культури проти. Може, вони не надійшли. Тому переконаний, що сьогодні ми ухвалимо даний законопроект і підтримаємо наші бібліотеки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Віталійович Плотніков.
12:51:44
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України на засіданні 21 лютого 2012 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів). Це законопроект поданий народними депутатами України Томенком та Єреськом.
У законопроекті пропонується не поширювати дію Закону України "Про здійснення державних закупівель" на випадки, якщо предметом закупівлі є книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів. Необхідність прийняття цього проекту обґрунтовано тим, що внесення відповідних змін дозволить оперативно поповнювати бібліотечні фонди і ресурси відповідною продукцією і, дійсно, надавати користувачам бібліотек повний спектр інформаційної продукції.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень, зокрема, про необхідність узгодження даного законопроекту з вимогами Закону України про бібліотеку і бібліотечну справу в частині уточнення понять, які містить даний проект. Разом з тим, Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України пропонує Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися. Косів, який хотів виступити і Чечетов. Сухий.
12:53:26
КОСІВ М.В.
Шановні колеги, я хочу довести думку Комітету з питань культури і духовності, а також, ну, даруйте, поза як немає представників Міністерства культури, то і їхню думку. Бо ми на своєму засіданні свого комітету цю проблему розглядали. Вона, звичайно, стосується фінансових справ. Тому ми не є головним ведучим комітетом у цій справі, але оскільки вона стосується бібліотеки, то, звичайно, наша думка теж має бути почута.
Отже, сама сутність тендеру полягає в тому, що на закупівлю певного товару може бути чи виконання якихось послуг може бути претендентів багато. Але що стосується книжок, що стосується періодичних видань, то яка ж може там бути тендерна політика, коли вони є абсолютно унікальними і одиничними. Ну, вийшла книжка у видавництві, чи видається відповідне періодичне видання, ну, який тендер може бути, коли вона просто унікальна у своєму вигляді, у своєму роді. І залучати до цього процесу якісь, ну, підприємницькі структури, через які бібліотеки мали б закуповувати цей товар, скажемо так, економічним терміном, це справді тільки приносить додаткові витрати на ці видання.
Ну, і останнє зауваження науково-експертного відділу, нібито там є протиріччя у термінах із Законом "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Я був автором цього закону, і хочу вас запевнити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КОСІВ М.В. … що немає там таких суттєвих поняттєвих протиріч, які б не узгоджувалися із цим фундаментальним законом. А тому я прошу вас проголосувати за цей закон і в першому читанні, і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.
12:55:57
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я хотів би продовжити тезу народного депутата України Чечетова стосовно того, які законопроекти підтримує Партія регіонів і парламентська більшість.
Перше, я хочу звернути до парламентської меншості чи як вони самі себе називають, опозиція: ви перестаньте займатися політиканством і не смішіть людей, вас слухають і дивляться компетентні громадяни, люди, які розуміються в тих чи інших аспектах законопроектів, які до сесійної зали вносяться.
Тому друге, ми підтримували і будемо підтримувати, незалежно, від кого вони виходять, від якого депутата, реальні, аргументовані, актуальні законопроекти, які мають чітку соціально-гуманітарну спрямованість - а і можливість бути впровадженими – б.
Хочу всім нагадати, до речі, що в наших українських селах до цього часу попри біду і розруху збереглися і діють на мізерній зарплаті бібліотеки в кожному селі. Якщо клуби, поступово під силою кризи намагаючись заробити гроші, перетворюються на щось таке "а-ля" дискотека, і поступово втрачають свою культурно-просвітницьку мету і завдання, то бібліотеки наші працюють. Допомогти їм – це свята справа. Тому я глибоко переконаний і впевнений, що за цей законопроект ми проголосуємо. І хочу вам зацитувати з пояснювальної записки про що мова йде. Це до уряду я апелюю, який не зрозумів цей законопроект.
Цей законопроект дозволить не витрачати зайві гроші, а дозволить більш раціонально використовувати кошти Державного та місцевих бюджетів для забезпечення оперативного поповнення інформаційних ресурсів бібліотек. І дозволить бібліотекам надавати користувачам більш якісний та повний спектр інформаційної продукції.
Я закликаю сесійну залу підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик. Одна хвилина.
12:57:52
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Мені, звичайно, не зрозуміло, що ж це за Міністерство культури та мистецтв, який висловлює своє зауваження, що вони проти прийняття даного законопроекту. Чи не краще нам його взагалі скасувати, щоб не позорила ані український народ, ані такий дуже важливий напрямок в роботі. Це перше.
Друге. Я погоджуюся з колегами, народними депутатами України. Сьогодні, дійсно, кадри є, особливо в сільських бібліотеках. І хочу зауважити, де б ми не були і не зустрічалися, бібліотекар, який працює на третину ставки або на половину ставки, завжди з одним проханням: "Катерина Семенівна, будь ласка, допоможіть підписатися на періодичні видання. Якщо у вас є якісь наукові видання, якась художня література, допоможіть нам, будь ласка". Оце справжній патріотизм людей. Оце справжні носії культури і мистецтва в нашій державі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) (реєстраційний номер 9515). Прошу голосувати. За основу.
12:59:46
За-337
Прийнято.