Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами розглянули 23 питання порядку денного, за результатами їх розглядів: прийнято 2 закон

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

Тому чекаю на невідкладне реагування з боку уряду і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степаненко, фракція Партії регіонів.

10:29:15

СТЕПАНЕНКО А.А.

Прошу передать слово Сухому Ярославу Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

10:29:28

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, трагічні події зими знову привертають увагу нашого суспільства до проблематики необхідності модернізації соціальної політики у країні. У щорічному посланні до Верховної Ради Президент України Віктор Янукович окремо наголошував на необхідності забезпечення ефективності функціонування організації соціальної сфери та цільового характеру надання соціальної допомоги. Реалізація цієї настанови є моральним обов'язком, як для всіх гілок влади, так і для політичних сил, котрі представлені у парламенті.

Надзвичайно актуальним є заклик Президента до співпраці саме сьогодні. Справа у тому, що руйнівна демагогія, популізм та політиканство дуже дорого обходяться нашому народу. Попри все бідність в Україні набуває хронічного характеру. Пригадайте, у 2001 році ми взяли зобов'язання перед ООН до 2015 року зменшити кількість бідного населення до 15 процентів, натомість маємо рівень бідності більше 26. До того ж бідність в Україні вражає і економічно активне населення, так звана бідність серед працюючих. Кожен шостий найманий працівник отримує мінімальну зарплату, а кожен другий – не вище середньої. Це в промисловості. В бюджетній сфері середня зарплата на 25-30 процентів менша зарплати в промисловості.

І ще одне. На превеликий жаль, сьогодні як і вчора зарплата в структурі грошових доходів населення неухильно знижується і складає заледве 40 процентів замість гранично критично допустимих 65. Натомість росте питома вага соціальної допомоги, розміри якої через малу заробітну плату, цілком зрозуміло, не задовольняють людей.

Сьогодні можна і потрібно критикувати уряд за прорахунки в проведенні реформ в соціальній сфері, але, разом з тим, ми просто зобов`язані підтримати курс і наповнити законодавчим змістом курс нинішнього уряду на ріст економіки, на модернізацію базових галузей народного господарства, з одного боку, і на поступове впровадження моделі економіки з дорогою робочою силою, з другого боку.

Цифри може й не вражають, в силу різних передумов вони й бути інакшими не можуть, але маємо реальне зростання ВВП на 5, приріст обсягу промислового виробництва на 8, ріст середньої зарплати на 18 процентів, скорочення заборгованості по зарплаті на 20. Тому курс, обраний урядом, вірний і розв`язання проблем бідності, модернізація соціальної сфери може і повинна лежати в площині сфери виробництва через загальне зміцнення економічного потенціалу держави.

І на кінець. Колеги, згадайте, чи часто в наших виступах тут з цієї трибуни та пропонованих законопроектах піднімається питання модернізації виробництва, підвищення продуктивності праці. Із 121 країн Україна за продуктивністю праці займає 88 місце в світі. Це неприпустимо. Тому я з цієї трибуни за дорученням фракції Партії регіонів закликаю всіх до співпраці, до внесення законопроектів, які би наповнили реальним змістом курс уряду на модернізацію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майборода передає Колесніченку. Будь ласка.

10:32:43

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые избиратели! Уважаемые коллеги! Вчера международное сообщество и Украина отмечали Международный день родного языка, который был провозглашен ЮНЕСКО в 1999 году. Его главная цель – это содействие языковому культурному разнообразию и многоязычию. Это крайне важно и для Украины, потому что у нас проживает более 130 этносов и коренных народов и наше государство является поликультурным. Более 30 процентов населения – это свыше 15 миллионов человек, – принадлежат к национальным и языковым меньшинствам.

Международный день родного языка – важнейший и необходимый социокультурный праздник. Мы должны осознавать, что многоязычие и поликультурализм нашей страны – это наше значительное цивилизационное преимущество перед другими государствами всего мира.

К сожалению, многие украинские политические силы из-за своего замшелого стереотипного восприятия реальности рассматривают это преимущество не как достояние, а как угрозу для всего государственного строительства, и их подход к языковому, культурному вопросу в Украине недемократичен и сказывается на посттоталитарных мифах.

Вчера организация "Молодые регионы" провела "круглый стол" для молодежи, посвященный дню родного языка. Выступали ребята на армянском, азербайджанском, русском, украинском языке. Все призывали любить и уважать свой родной язык, потому что это язык матери. И никто не говорил "москаль", "хохол", "чемодан-вокзал-Россия", "окупант, геть!" – все только переживали об одном: о чистоте родного языка, как украинского, как русского, как азербайджанского, армянского, так и всех родных языков тех людей, кто создает, поддерживает наше украинское государство.

В нашем парламенте с этой трибуны мы часто слышим, как правило, потоки грязи, лжи, взаимных обвинений, но нет желания объединять работу парламента в интересах всего украинского народа, потому что защита языкового многообразия Украины – это только одна лишь сотая доля тех прав человека, ради которых мы должны здесь работать и бороться.

Фракция Партии регионов, Президент Украины Виктор Янукович в своей программе заявляет о главном: Украину мы строим не для политиков и политических партий – мы строим ее для людей, для каждого конкретного гражданина Украины. Поэтому давайте задумаемся над той грязью, ложью, цинизмом, который здесь произрастает повседневно. Это все выливается на наш украинский народ, на наше украинское государство. Давайте все же вместе объединимся для того, чтобы добиться реализации программы Президента Украины Януковича и будем строить Украину не для многонациональных квартир, а для украинского народа, для каждого человека в отдельности, чтобы всем было комфортно и удобно в нашем независимом украинском государстве. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Над грязью треба не задумуватися, а очищувати суспільство від неї.

Так, виступи завершено. Будь ласка, ті, які були пропозиції і зауваження, потрібні певні доручення. Будь ласка, секретаріат, підготуйте.

Дві фракції – це "БЮТ – "Батьківщина" і "Наша Україна"… "НУ-НС" просять оголосити перерву. Оголошується перерва до 11 годин шести хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто із заявою? Кожем'якін, будь ласка.

11:08:30

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня, шановні присутні! До вашої уваги заява фракції "БЮТ – "Батьківщина" і фракції "Наша Україна – Народна самооборона".

"Фракція „Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина” і фракція НУ-НС у Верховній Раді заявляє, що Верховна Рада України свідомо відмовляється виконувати вимоги та рекомендації Ради Європи, викладені у резолюції ПАРЄ від 26 січня цього року. Україна проголосила курс на євроінтеграцію.

Ми взяли на себе відповідні зобов'язання перед Радою Європи, членами якої є наша держава, і наш обов'язок виконувати їх. Відповідно до домовленостей, досягнутих на Погоджувальній раді 6 лютого, Комітет із закордонних справ підготував проект Постанови Верховної Ради про заходи по реалізації вимог ПАРЄ. Сьогодні цей проект постанови не включений до порядку денного, і це при тому, що керівництво фракції Партії регіонів, міністр юстиції постійно заявляють, що усі питання та вимоги до України, викладені у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, можна і потрібно ви рішу вати у парламенті.

Керівництво держави постійно виголошує гасла про євроінтеграцію, а на практиці робить все, щоб загальмувати рух України до Європи. Більшість відверто блокує законопроекти, спрямовані на негайне виконання вимог. Керівництво Верховної Ради, на жаль, ігнорує вимоги опозиції і не включає до порядку денного засідання ці законопроекти.

У пункті третьому резолюції ПАРЄ є пряме звернення до Президента Януковича з вимогою звільнити колишніх членів уряду та дозволити йому брати участь у наступних парламентських виборах. Але українська влада так і не запропонувала жодного реального заходу для виконання резолюції, не дивлячись на те, що пройшов місяць з моменту її прийняття. Фракція "БЮТ – "Батьківщина" та "Наша Україна – Народна самооборона" звернулися до Президента Януковича з вимогою негайної зустрічі для обговорення питань державної ваги, особливо питань, які стосуються відносин України із зовнішнім світом і реальної загрози її ізоляції.

Але, на жаль, Президент ніяк не відреагував на ці пропозиції. Мені здається, що сьогодні він якось ізольований тими людьми, які повинні йому радити це зробити, але, на жаль, напевно, вони йому радять це не робити і, напевно, він не дивиться телевізор, звідки йдуть ці сигнали.

Саме тому фракція "БЮТ – "Батьківщина" вимагає негайно розглянути в парламенті проект постанови про заходи по реалізації рекомендацій і вимог ПАРЄ, викладених у Резолюції функціонування демократичних інституцій в Україні. Будь-які подальші зволікання будуть мати незворотні наслідки для розвитку нашої держави, і відповідальність за це буде лежати на Голові Верховної Ради та парламентській більшості. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви послухали заяву, яка має право на життя, але яка не зовсім відповідає дійсності, що хтось свідомо відмовляється від виконання резолюції. Вибачте, була заява, звернення до керівництва Верховної Ради, на яку я повинен відповісти. Чи ви хочете грати в одні ворота тільки? Так не вийде, розумієте. Тому що в головуючого є таке право. Я ще раз повторюю.

Нагадую, на Погоджувальній раді стояла про це розмова, і ми домовилися. Є два проекти постанови. Один проект постанови, який підготував в основному Комітет у закордонних справах, і другий проект постанови, який підготувала група наших депутатів, яка представляє наш парламент у Парламентській асамблеї Ради Європи. Ми домовилися, як тільки ці проекти постанов пройдуть комітети, ми їх одразу будемо розглядати.

На сьогоднішній момент я відкрив сайт: проект Постанови про заходи по реалізації рекомендацій вимог Парламентської асамблеї Ради Європи (реєстраційний номер 1055) (Білорус, Добряк, Шкіль, Сас, Тарасюк, Бондаренко і так далі і тому подібне) – рішення комітету профільного до сьогоднішнього моменту немає. Тобто рішення комітетів, буде на завтра готове рішення комітетів, я не виключаю, що ми можемо і завтра їх розглянути, як тільки буде рішення комітетів. Поки що я їх таких рішень не бачу.

Розглядаємо проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації (реєстраційний номер 0246).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати головуючого.

11:13:43

За-198

Підтримана пропозиція.

Доповідає перший заступник голови Державної прикордонної служби Шишолін Павло Анатолійович, будь ласка. Підготуватися Чорноволу.

ШИШОЛІН П.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Доповідаю на ваш розгляд проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації. Ця угода була підписана 18 жовтня 2011 року в місті Донецьк.

Ратифікація угоди дозволить забезпечити низку преференцій для жителів прикордонних областей України і прикордонних регіонів Російської Федерації, а саме: по-перше, забезпечити спрощений порядок перетинання українсько-російського кордону для усіх жителів прикордонних областей.

Друге. Право перетину кордону зазначеною категорією громадян в усіх пунктах пропуску: в міжнародних, міждержавних і саме головне – місцевих пунктах пропуску.

Третє. Право перетинання кордону в місцевих пунктах пропуску не лише в пішому порядку, але й на власному транспорті та рейсових автобусах.

Четверте. Знаходитися до 90 днів на території сторін без реєстрації і заповненням міграційних карток.

Проект закону погоджено з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Ратифікація угоди в контексті вже ратифікованої угоди про спільний контроль дозволить на практиці здійснювати пропуск громадян України і Російської Федерації прикордонних областей в 218 пунктах пропуску, а не в 53, де сьогодні здійснюється відповідний ………. Це дасть суттєво вплинути на рівень добросусідських взаємовідносин та й створить умови для комфортного перетинання кордону громадянами двох країн.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, перший заступник голови Комітету у закордонних справах - Тарас Чорновіл.

11:16:07

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України! Наш комітет вивчив даний ратифікаційний закон і одностайно його підтримав. У нас були певні питання, але на них ми отримали достатньо відповідних відповідей.

Відразу хочу наголосити, цей законопроект спрямований не на якусь політику, а спрямований дійсно на потреби людей. Ми бачимо, що облаштовується поступово україно-російська границя. Ми бачимо, що російська сторона сьогодні направляє колосальні фінансові ресурси на облагтування цієї границі. І найймовірніше, навіть не з українського, а з російського боку відбудеться досить жорстке перекриття всього периметру.

За таких обставин люди, які мають спільні сім'ї, мають постійні контакти між тими селами і містечками, які вздовж кордону, внаслідок підписання нашої ратифікації цієї угоди, фактично дістають достатню кількість пунктів пропуску, щоб мати можливість безперешкодно контактувати зі своїми сусідами пор другій бік кодону фактично в таких умовах, в яких вони могли контактувати до того, як утворилася границя між двома державами.

Я думаю, що цей закон дійсно розв'язує ті проблеми, які колись виникали, про які говорив, що десь ріжеться по живому. Ми створимо умови, щоб нікому нічого по живому не різалося. Тому ми закликаємо саме як гуманний людський закон, його підтримати.

Тепер наступний момент. Підтриманий закон всіма зацікавленими сторонами, всіма комітетами так само і Комітетом національної безпеки і оборони.

Були застереження Головного науко-експертного управління по двох пунктах По одному пункту – ніби немає погоджень, це якась помилка чи непорозуміння. Погодження всіх відомств зацікавлених є в повному обсязі. Щодо того, що немає потреби ратифікувати даний закон, ми з цим не згоді з одної причини. Тому що ратифікація необхідна, так як відповідно до Договору, Закону про міжнародні договори України вони ратифікуються в тому випадку, якщо в них вводиться інший метод, інший режим, ніж передбачений в діючому законодавстві. Метод перетину кордону спрощений, який вводиться цією угодою, він не передбачений діючим законодавством. Тому ратифікація абсолютно необхідна. Просимо підтримати ратифікацію. Я думаю, що це корисний і потрібний для людей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати? Шановні колеги, давайте, запишіться. Тим більше, бачу, що ті хочуть поговорити, хто з російським кордоном не має відношення.

Александровська, будь ласка, має відношення до російського кордону. Шкіль не має, бо у Львові немає кордону з Росією.

11:18:48

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Ну, выступление представителя комитета Верховной Рады меня просто не могло не изумить. Ну, это же какая должна быть странная логика у человека! Сначала он напугал, какая Россия плохая, что она делает с границами, как она их закрывает. И поэтому надо добиваться, чтобы были пункты пропуска. И поэтому нужно ратифицировать. Что ратифицировать?

Ведь нам предлагается ратифицировать двухстороннее соглашение с Российской Федерацией! Таким образом, в чём наш коллега увидел зло? В чём он видит, что Россия чего-то там не хочет или хочет отгородиться? Это же просто бредовые какие-то идеи возникают иногда в этом зале. Конечно же, нужно ратифицировать соглашение. Здесь речь касается жителей, граждан Украины, которые проживают в Автономной Республике Крым, в Донецкой, Луганской, Сумской, Харьковской, Черниговской области. Это области, по определению этого нормативного акта, являются приграничными. Это жители этих областей, этих регионов получают право в течение 90 дней находиться на приграничной территории с той стороны, да, решать свои вопросы, общаться с друзьями, с товарищами. 90 дней без регистрации.

И наконец-то отменяются миграционные карты, из-за которых выстраиваются дикие очереди на границе. Вам приходилось, наверное, возить школьников и детей, вот мне приходилось в Белгородскую область, в музей возить школьников. 2 автобуса, 60 детей. Попробуйте с детьми постоять либо в жару, либо в холод, пока оформляются эти миграционные карты.

Поэтому, конечно же, нужно ратифицировать в интересах наших людей. Упрощается, совершенно однозначно, право пересечения границы. Это право получают все жители приграничных этих регионов вот этих областей, о которых я сказала. И, конечно же, здесь никаких не может быть предостережений, никаких опасений, нужно однозначно ратифицировать это соглашение. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

11:20:47

ШКІЛЬ А.В.

Адам Іванович, щоб ви не казали, що я не маю відношення до кордону, то я прошу передати пану Стешенко, який має безпосереднє відношення до кордону з Російською Федерацією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Має, має, будь ласка.

11:21:05

СТЕШЕНКО О.М.

Спасибі. Шановні колеги! Я дійсно пропрацював в регіоні 25 років, де 750 кілометрів кордону. Питання українсько-російських взаємин не є новими як з точки зору нашого історичного минулого, так і сьогодення. Човникова дипломатія за принципом "піднявся – поїхав" не є ефективним інструментом міждержавних взаємин. 2 роки пустопорожньої балаканини ознаменовані здачею національних інтересів при визначеному рівні стратегічного партнерства. Невже рівень стратегічного партнерства передбачає наявність в українських в'язницях політичних в'язнів першої величини, як то наш лідер Юлія Володимирівна Тимошенко, Юрій Віталійович Луценко та десятки інших патріотів України?

Саме тому, до ініційованого владою ратифікаційного законопроекту фракція "БЮТ – "Батьківщина" підійшла виключно з державницьких позицій, враховуючи інтереси мешканців прикордонних областей, насамперед України, хоча рух у міждержавних стосунках має бути двосторонній.

Що є позитивного у підписаній у Донецьку угоді?

Перше. Дія угоди поширюється не лише на мешканців району чи адміністративну територію населеного пункту, а регіон, тобто область. Це дійсно так.

Друге. Закріплені вимоги до облаштування і оснащення місцевих пунктів пропуску.

Третє. За домовленістю сторін може бути змінено режим функціонування місцевих пунктів пропуску, а також їх чисельне збільшення у рази. Це також позитивний момент.

Але, головне, що не можна врегулювати будь-якою міждержавною угодою, зводиться до того, що органи виконавчої влади на місцях і органи місцевого самоврядування повинні зайнятися роз'яснювальною і виховною роботою серед населення з метою виховання культури відношення як до державного кордону, так і до держави в цілому. Фракція "БЮТ – "Батьківщина" буде підтримувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський. Підготуватись Сухому.

11:23:31

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги, тут в пункті 11-у прогноз результатів, ну, це за схемою, так суб'єкт законодавчої ініціативи подає законопроект, зазначено, що прийняття Закону України сприятиме подальшому розвитку добросусідських відносин між Україною і Російською Федерацією.

Можливо, це дійсно так, це рівень міждержавних стосунків, але я хотів звернути увагу, що, очевидно, в прогноз результатів можна було б записати те, що казали всі мої попередники за цією трибуною. Це є гуманітарний законопроект, це гуманітарна угода і стосується вона, перш за все, людських відносин, людських стосунків тих людей, які часто поділені державним кордоном в форматі сім'ї, в форматі родини, в форматі навіть близьких родичів, та і друзів, давайте відверто це скажемо.

І тому я хотів би наголосити, і для цього взяв слово, що в цій угоді є ще важливі речі, які ми маємо підтримати. Мова не йде тільки про те, що це до певного регіону можна перейти. Що я маю на увазі?

По-перше, тут дійсно, і генерал Шишолін правильно сказав, що можна перетинати кордон, я хочу взяти статтю відповідну, пішки, на велосипедах, мотоциклах, гужовому і легковому транспорті і так далі. Тобто те, що і відбувається в прикордонних районах. Так же само наші люди і перетинають цей кордон.

Другий позитивний момент, що можна перетинати на легкових автомобілях і при цьому реєстрація цих легкових автомобілів не потрібна, що є на сьогоднішній день.

І третій дуже важливий момент, мені здається, мешканці прикордонних регіонів можуть переміщати через кордон у місцевих пунктах пропуску товари, які не призначені для комерції, без сплати митних зборів і податків. Якщо взяти перше, друге і третє – це, дійсно, людська гуманітарна і гуманна пропозиція.

Фракція Народної Партії повністю підтримує цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:25:35

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати Попеску.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

11:25:50

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, Партія регіонів буде голосувати "за". А при обговоренні цього законопроекту я хотів звернути увагу на три моменти.

Перший. Ратифікація цього закону сприятиме подальшому розвитку добросусідських відносин між Україною і Російською Федерацією.

Blog