Організація ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу. Зміст

Вид материалаДиплом

Содержание


2. Організація та управління ремонтним
Аналіз ефективності ремонтного обслуговування
4. Заходи по удосконаленню організації ремонтного
5. Економіко-математичний аналіз обсягів
1. Загальна характеристика богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу
1.2 Виробнича структура БВУПЗГ
Матеріально-технічна база і структура
2. Організація та управління ремонтним
2.2 Системи ремонтів
2.3. Форми організації ремонтів
2.4 Методи організації ремонтів
2.5 Способи організації ремонтів
2.6 Ремонтне господарство БВУПЗГ та фактори, які впливають
2.7 Методика розрахунку показників ряду динаміки
2.8 Показники для оцінки рівня організації виробництва
2.9 Методика розрахунку показників ефективності ремонтного
3. Аналіз ефективності ремонтного обслуговування на богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу
Абсолютне значення показника
3.2 Аналіз та оцінка рівня організації виробництва на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу
Абсолютне значення показника
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5



Диплом: Організація ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу.


ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................ 4

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БОГОРОДЧАНСЬКОГО

ВИРОБНИЧОГО УПРАВЛІННЯ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ.......... 5

1.1. Особливості виробничої діяльності БВУПЗГ.................................................... 5

1.2. Виробнича структура БВУПЗГ.......................................................................... 6

1.3. Матеріально-технічна база і структура ремонтного господарства.......... ....... 9

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ РЕМОНТНИМ

ОБСЛУГОВУВАННЯМ...................................................................................... 11

2.1. Завдання та функції ремонтного обслуговування............................................ 11

2.2. Системи ремонтів................................................................................................. 12

2.3. Форми організації ремонтів................................................................................. 13

2.4. Методи організації ремонтів................................................................................ 14

2.5. Способі; організації ремонтів.................................................................….......... 15
    1. Ремонтне господарство БВУПЗГ та фактори, які впливають на його

формування.......................................................................................................... .. 16

2.7. Методика розрахунку показників ряду динаміки.............................................. 19

2.8. Показники для оцінки рівня організації виробництва на підприємстві .......... 20

2.9. Методика розрахунку показників ефективності ремонтного

обслуговування....................................................................................................... 21
  1. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕМОНТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

НА БОГОГОДЧАНСЬКОМУ ВИРОБНИЧОМУ УПРАВЛІННІ

ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ................................................................... 21

3.1. Динаміка основних техніко-економічних показників підприємства............... 24
    1. Аналіз та оцінка рівня організації виробництва на Богородчанському

виробничому управлінні підземного зберігання газу...................................... 28
    1. Динаміка обсягів ремонтних робіт на Богородчанському виробничому

управлінні підземного зберігання газу............................................................... 30

3.4. Динаміка обсягів ремонтних робіт з точки зору об'єктів ремонтів.................. 32

3.5. Динаміка обсягів ремонтного обслуговування в залежності

від виконавців........................................................................................................ 34

3.6. Аналіз затрат часу та коштів при ремонті свердловин..................................... 35

3.7. Аналіз ефективності функціонування ремонтного господарства

на Богородчанському виробничому управлінні підземного

зберігання газу....................................................................................................... 37

3.8. Аналіз відповідності організації ремонтного обслуговування

особливостям виробництва.................................................................................. 40

4. ЗАХОДИ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ.......................................................................................... 43
    1. Скорочення кількості ремонтів ГПА шляхом попередження їх поломки

встановленням системи захисту і діагностики ремонтів................................... 43

4.2. Скорочення тривалості ремонту свердловин шляхом модернізації

спуско-піднімальних операцій насосо-компресорних труб (НКТ).................. 46

5. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОБСЯГІВ

РЕМОНТНИХ РОБІТ.......................................................................................... 49

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ..................................................................................... 51

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.............................................................................................. .. 53

ВСТУП


На протязі багатьох років газова промисловість розвивається швидкими темпами і в даний час є однією з провідних галузей енергетики України. Забезпечення України паливно-енергетичними матеріалами, в числі яких є нафта і газ - необхідна умова для нормального функціонування галузей народного господарства.

Для того, щоб забезпечити безперервність процесу видобутку, транспортування, закачування/відкачування газу необхідні: правильна експлуатація, своєчасна організація ремонтного обслуговування і регулярний догляд за обладнанням, забезпечення підприємства і робочих місць матеріальними ресурсами, всіма видами енергії, транспортом.

Технічний прогрес приводить до збільшення допоміжних робіт, до посилання їх значимості, підвищуються вимоги по нагляду за обладнанням, його ремонту і налагодження.

В умовах інтенсифікації виробництва результати діяльності підприємств газової промисловості залежать не тільки безпосередньо від основного виробництва, а й від систем його обслуговування. В цьому плані великого значення набуває забезпечення раціональної експлуатації основних виробничих фондів підприємства при мінімальних затратах. З цією метою на підприємствах створюється ремонтне господарство. Проте воно потребує удосконалення. Напрямками такого вдосконалення можуть бути: подальша спеціалізація ремонтних робіт по окремих видах, вивільнення підприємств основного виробництва від організацій капітальних і середніх ремонтів, виготовлення запасних частин, нестандартного обладнання.

Метою написання даного курсового проекту є висвітлення організації ремонтного господарства на Богородчанському виробничому управлінні підземного зберігання газу.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БОГОРОДЧАНСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО УПРАВЛІННЯ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ
    1. Особливості виробничої діяльності БВУПЗГ

Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу входить до складу УМГ "Прикарпаттрансгаз". Найбільші прибутки УМГ "Прикарпаттрансгаз" приносить транспортування російського природнього газу через Україну транзитом в країни Європи. За останні роки число країн, що імпортують природній газ зросло, зріс і обсяг поставок газу на експорт, разом з тим підвищуються вимоги щодо якості і безперебійного постачання газу необхідного обсягу.

Особливістю УМГ "Прикарпаттрансгаз" є те, що район проведення його робіт не зосереджений в одній області. Підприємство охоплює своєю виробничо-господарською діяльністю три області: Івано-Франківську, Закарпатську та Одеську, де знаходяться його лінійно-виробничі підрозділи з центром у Івано-Франківську. Основний комплекс робіт проводиться у Івано-Франківській області. Створення УМГ "Прикарпаттрансгаз" саме на території Івано-Франківської області частково було обумовлене її вигідним географічним положенням. Густа мережа залізниць, автомобільних шляхів і трубопроводів сполучає область з багатьма важливими економічними І районами СНД та Європейськими країнами.

УМГ "Прикарпаттрансгаз" має широкі економічні зв'язки з підприємствами інших галузей, зокрема, найбільшими споживачами газу є: Івано-Франківська, Чернівецька, Калуська ОПЕС, ВЕО "Одесенерго", концерн "Оріана", ВАТ "Барва", Ямницький ЦШЗ, Загайпільський сірчаний рудник, Борщівський, Чернівецький, Чортківський цукрові заводи.

Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу створено із ціллю:

- зберігання газу в підземних сховищах,

- розвиток підсобного господарства,

- нормування сезонних нерівномірностей споживання газу,

- безперервного стабільного постачання газу на експорт,

- ліквідації можливих аварійних ситуацій на лініях газопроводів.

Необхідно виділити деякі особливості газопровідного транспорту:

по-перше, газопровідний транспорт є вузькоспеціалізованим. Він використовується для переміщення вантажу в газоподібному стані і для його переміщення необхідні компресорні станції;

по-друге, газопровідний транспорт тісно пов'язаний з джерелами видобутку газу і споживачами. Таке явище, як азотність, має вплив на економіку цього транспорту;

по-третє, не відбувається створення ніяких нових продуктів; діяльність транспортних підприємств являється безпосередньо самою продукцією галузі, яка не існує відокремлено від процесу транспортування.

Як і будь-яке інше підприємство Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу повинно організовувати і планувати свою діяльність так, щоб забезпечити стабільність у роботі та сприяти збільшенню прибутків підприємства.

1.2 Виробнича структура БВУПЗГ

В залежності від характеру діяльності підприємства, функцій, які воно виконує, формується виробнича структура, яка повинна забезпечити ефективну діяльність підприємства. Зміна напряму діяльності, розширення виробничо-господарської діяльності, чи просто збільшення кількості споживачів газу приводить до зміни виробничої структури підприємства. Крім Богородчанського сховища газу в склад БВУПЗГ входять:

- Кадобнянське підземне сховище газу;

- Битківська дожимна компресорна станція.

Ритмічність роботи виробничих та допоміжних об'єктів забезпечується відповідними структурними підрозділами станції підземного зберігання газу.

Основне виробництво охоплює процеси, які безпосередньо пов'язані із закачуванням/відкачуванням газу, підготовкою його до транспортування.

Одна з основних служб, яка обслуговує основне виробництво є газокомпресорна служба. Обслуговування даної служби здійснюється вахтовим персоналом (черговими інженерами і машиністами), бригадою по експлуатації та обслуговуванні основного технічного обладнання, бригадою служби енергопостачання.

Допоміжне виробництво забезпечує потрібні умови для надійної, безперервної та ритмічної роботи основного виробництва. В його склад входять наступні служби: служба електро-водопостачання, служба контрольно-вимірювальних пристроїв і автоматизації, служба автотранспортного господарства, на підприємстві також є воєнізована охорона.

Організаційна структура БВУПЗГ складається із:

- Керівництво

- Диспетчерська служба

- Виробничі комплексні підрозділи:

- газокомпресорна служба

- оперативно-виробнича служба по транспорту газу

- служба електроводопостачання

- служба контрольно-вимірювальних приладів і автоматики

- служба по капітальному ремонту свердловин

- автотракторна служба служба Битківської ДКС

- Допоміжні підрозділи

- матеріально-технічне постачання
  • воєнізована сторожова та пожежна охорона






    1. Матеріально-технічна база і структура

ремонтного господарства

Для виконання профілактичних і ремонтних робіт на об'єктах транспортування газу і зберігання в УМГ "Прикарпаттрансгаз" створено:

1. відділ проектів, кошторисів і капремонту об'єктів, даний відділ підпорядковується заступнику генерального директора по капітальному будівництву.

2. відділ головного механіка, який підпорядковується головному інженеру.

Також на підприємстві є механічна майстерня.

Відділу головного механіка підпорядковується механічна майстерня, яка призначена для ремонту обладнання. Майстерня знаходиться в селі Надвірнянського району і налічує 26 працівників: верстатники, електрозварники, різчик, коваль, слюсарі, різноробочі, кочегари, водій. В перелік обладнання, яке ремонтує майстерня входить: засувки, крани, компресори, насоси, виготовлення залізничних конструкцій, переходів через водні перешкоди, виготовлення обладнання одорязації газу.

Для виконання капітальних ремонтів газопромислового обладнання складається план-графік.

Для обслуговування свердловин на підприємстві створено цех капітального ремонту, який знаходиться в Богородчанах. В склад даної служби входить бригада капітального ремонту і аварійного ремонту, розчинний вузол, який готує розчин для глушіння свердловин при капітальному і підземному ремонту. Крім того є зварна бригада аварійних робіт: 2 ланки зварників, які виконують зварні роботи. Бригада обслуговує свердловини підземного зберігання газу і працює в одну зміну. В розпорядженні цеху є адміністративний будинок, склади для матеріалів, глинне господарство, ремонтна ділянка призначена для техніки, установки для ремонту свердловин - А-50 (вантажопідйомники), набір проти викидного обладнання, набір ручного інструменту, вагончик для обслуговування І персоналу. Цех складається із шести працівників.

Ремонтна бригада механічної майстерні має у своєму розпорядженні такі матеріально-технічні ресурси:

1. токарні верстати - 6 шт.;

2. свердлильні верстати - 3 шт.;

3. наждачний верстат - 2 шт.;

4. фрезерний верстат - 1 шт.;

5. електроковальський молот, преси для виготовлення гайок - 2 шт.;

6. зварювальний інструмент;

7. обладнання для різки металу.

По потребі бригади виділяються трактори або інший автотранспорт.

В підрозділі і на кожній компресорній станції є 1-2 ремонтника- верстатника в великих майстернях, які забезпечують виготовлення і реставрацію запасних частин для автотранспортного господарства.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ РЕМОНТНИМ

ОБСЛУГОВУВАННЯМ

2.1 Завдання та функції ремонтного обслуговування

Ремонтне господарство створюється на підприємстві для того, щоб забезпечити при мінімальних витратах раціональну експлуатацію його основних виробничих фондів. Відповідно до цього основними завданнями ремонтного господарства є:

здійснення технічного обслуговування та ремонту основних виробничих

фондів,

монтаж нового, придбаного або виготовленого самим підприємством обладнання; модернізація обладнання, що експлуатується;

виготовлення запасних частин і вузлів (в тому числі і для модернізації обладнання), організація їх зберігання;

скорочення часу простоїв обладнання в ремонті та витрат на його

проведення.

Для ефективного вирішення поставлених завдань за ремонтною службою закріплюються виконання таких функцій:

планування, облік та контроль виконаних робіт;

контроль правильності експлуатації обладнання;

облік руху (переміщення) обладнання; контроль за станом зберігання обладнання;

інвентаризація обладнання;

технічна підготовка ремонтних робіт;

звітність про виконання робіт.

В умовах підприємств нафтогазового комплексу ремонтне господарство входить переважно до складу баз виробничого обслуговування (БВО). При цьому формування цехів здійснюється за принципом спеціалізації. Залежно від обсягів виробництва склад ремонтних цехів може дещо змінюватися, але здебільшого витримується така структура. В бурових підприємствах виділяються: прокатно-ремонтний цех бурового обладнання (ПРЦБО), прокатно-ремонтний цех електрообладнання та електропостачання (ПРЦЕОЕП) прокатно-ремонтний цех труб і трубопроводів (ПРІЦТ) До складу ремонтного господарства нафтогазовидобувних підприємств входять: прокатно-ремонтний цех експлуатаційного обладнання (ПРЦЕО), прокатно-ремонтний цех електрообладнання і електропостачання (ПРЦЕОЕП), цех підземного і капітального ремонту свердловин (ЦПКРС).

На інших (наприклад, будівельно-монтажних, машинобудівних) підприємствах нафтогазового комплексу можливі інші організаційні форми ремонтної служби: ремонтно-механічні цехи, механічні майстерні тощо.

Незалежно від виду ремонтованого обладнання та його кількості ремонтні — роботи проводяться з використанням різних систем ремонтів, форм і методів їх організації та способів виконання.

2.2 Системи ремонтів

В процесі виробничого використання окремі частини засобів праці (машин, верстатів, механізмів) зношуються і поступово втрачають свою здатність виконувати належні їм функції. Відновлення їх працездатності та експлуатаційних властивостей досягається шляхом ремонту, організація якого повинна бути пов'язана з раціональною організацією та доглядом за обладнанням. Основою для цього на промислових підприємствах є система технічного обслуговування та ремонту основних фондів.

Система технічного обслуговування і планових ремонтів. Під системою технічного обслуговування і планових ремонтів (ТО і ПР) розуміють сукупність запланованих заходів щодо догляду, нагляду та ремонту обладнання. Система ТО і ПР включає технічне обслуговування (ТО) поточний ремонт (ПР) та капітальний ремонт (КР).

Технічне обслуговування являє собою комплекс заходів чи операцій щодо підтримання працездатності та справності виробу при його використанні за призначенням, при очікуванні, зберіганні та транспортуванні. Воно проводиться з метою попередження прогресуючого зношування деталей і сполучень шляхом своєчасного проведення регулювальних робіт, змащування, виявлення дефектів та їх усунення.

Поточний ремонт здійснюється в процесі експлуатації з метою гарантованого забезпечення працездатності обладнання. При ПР проводиться часткове розбирання обладнання, ремонт окремих вузлів або заміна ношених деталей, збирання, регулювання та випробування згідно з інструкцією з експлуатації.

Капітальний ремонт (КР) проводиться з метою відновлення працездатності та ресурсу обладнання. При КР проводиться повне розбирання обладнання, миття та дефектація деталей і вузлів, ремонт, збирання, регулювання, випробовування під навантаженням та фарбування.

Система ремонтів за потребами. Крім системи планових ремонтів, в практиці може траплятися і система ремонтів за потребами, суть якої полягає в тому, що ремонт обладнання проводиться тільки тоді, коли цього вимагає його технічний, стан, коли подальша експлуатація стає неможливою через значне зношення.

2.3. Форми організації ремонтів

Залежно від конкретних умов виробництва (наявність ремонтної бази, віддаленість від спеціалізованих ремонтних баз тощо) організація ремонтних робіт може здійснюватись в трьох формах: централізованій, децентралізованій та змішаній.

Централізована форма організації ремонтів. При централізованій формі організації ремонтів, централізованій формі управління ремонтним господарством всі види ремонтних робіт та виготовлення запасних частин проводиться на спеціалізованих ремонтних базах, ремонтно-механічних заводах, центральних ремонтно-механічних майстернях, центральних БВО. При цьому спеціалізовані ремонтні бригади проводять як ремонти, так і міжремонтне обслуговування.

Децентралізована форма організації ремонтів. При децентралізованій формі організації ремонтів всі види ремонтного обслуговування, включаючи і виготовлення необхідних, запасних частин, проводяться силами і технічними засобами власної ремонтної бази, тобто силами окремих цехів. Особливо важливі роботи виконуються на спеціалізованих ремонтних базах (централізована форма).

Змішана форма організації ремонтів. При змішаній формі організації ремонтів різні види ремонтного обслуговування виконуються по-різному. Капітальні ремонти зазвичай, проводяться на спеціалізованих ремонтних балів (централізована форма), а технічне обслуговування та поточні ремонти-безпосередньо в цехах (децентралізована форма).

2.4 Методи організації ремонтів

Залежно від масштабів робіт, видів використовуваного обладнання та місцевих конкретних умов ремонт обладнання може бути виконаний методом післяоглядових ремонтів, методом періодичних ремонтів та методом планово-попереджувальних ремонтів.

Метод післяоглядового ремонту. Суть даного методу ремонту полягає в тому, що обладнання підлягає періодичним оглядам, на основі яких визначається термін проведення та вид чергового ремонту. Періодичність оглядів встановлюється, виходячи з орієнтовних строків служби деталей та вузлів обладнання.

В результаті огляду складаються відомості дефектів, що включають летальні відомості про ступінь зношення деталей та вузлів, а також опис виявлених несправностей і перелік робіт щодо їх усунення. Ці дані є основною для планування обсягів та термінів проведення ремонтних робіт. Безперечно, строки між двома плановими оглядами не є постійними і встановлюються залежно від складності обладнання, його технічного стану та річного графіка завантаження.

Метод періодичних ремонтів. Основні види ремонтних робіт при цьому методі проводяться в такій послідовності. Обсяг і порядок черговості ремонтів визначається тривалістю служби змінних деталей та вузлів. За строками служби деталі та вузли кожної машини, кожного верстата, кожного виду об­ладнання класифікуються та групуються. Залежно від середнього періоду (часу) їх служби встановлюють термін і обсяг ремонтних робіт. Конкретний зміст та строки робіт надалі можуть уточнюватись на основі оглядів та складених дефектних відомостей. При кожному черговому ремонті всі вузли та деталі, що підлягають ремонту уважно оглядають, зношені частини змінюють, а ті що ще придатні для роботи, — встановлюють знову. Безумовно, при цьому для організації ремонту особливе значення має своєчасне та якісне виготовлення та запасних частин.

Метод планово-попереджувальних ремонтів. Даний метод на відміну від двох попередніх базується на обов'язковому періодичному плановому оновленні обладнання шляхові заміни частини деталей та вузлів незалежно від їх технічного стану. Головне в методі планово-попереджувальних ремонтів — його профілактичний характер, що дає змогу значно продовжити строки служби обладнання, зберегти високу якість його роботи, а також скоротити час на проведення планових ремонтів.

В основі даного методу лежить проведення різних видів ремонтного обслуговування через точні, заздалегідь визначені періоди часу на протязі ремонтного циклу.

2.5 Способи організації ремонтів

Залежно від кількості однотипного обладнання та технічної оснащеності ремонтних баз використовуються різні способи ремонту обладнання: індивідуальний, агрегатно-знеосіблений та загально-знеосіблений.

Індивідуальний спосіб ремонту. При індивідуальному способі ремонту обладнання ремонтує одна комплексна бригада, що складається із робітників високої кваліфікації. При цьому кожна одиниця обладнання підлягає розбирання на окремі вузли і деталі, які в процесі ремонтних робіт не знеосіблюються тобто обладнання збирають з тих же відремонтованих частин з яких воно складалось до ремонту.

Агрегатно-знеосіблений спосіб ремонту. При цьому способі ремонту весь

комплекс ремонтних робіт ділиться на окремі складові частини, кожна з яких являє собою повністю закінчений процес ремонту певного агрегату чи вузла. Іншими словами, машину розбирають на окремі агрегати (вузли), кожний з яких ремонтується окремо. Збирають машину з готових знеосіблених вузлів -дублерів, що в практиці називають ремонтними вузлами, а звідси і друга назва способу: спосіб вузлового ремонту, або вузловий спосіб ремонту.

Загально-знеосіблений спосіб ремонту. На відміну від агрегатно-знеосібленого способу даний спосіб характеризується повним знеосібленням не тільки вузлів, але й окремих деталей. Машину, що поступила в ремонт, повністю розбирають, всі деталі підлягають дефектуванню. При чому ті деталі, які ще придатні для використання, передаються на склад, а решту або ремонтують, або здають в металобрухт. Слюсарно-складальна бригада проводить складання машини із знеосіблених деталей, що поступають із складу.

2.6 Ремонтне господарство БВУПЗГ та фактори, які впливають

на його формування

Формування ремонтного господарства підприємства проходить під впливом наступних факторів:

1. природні фактори, які обумовлюють інтенсивне фізичне зношення обладнання:

1.1. знаходячись на відкритому повітрі практично напротязі всього року, обладнання піддається шкідливому впливу навколишнього середовища;

1.2. багато вузлів і деталей працюють в умовах корозійного і образивного середовища промивочних рідин, соленої води;

1.3. велика степінь обводненості свердловин, що вимагає частого

проведення ремонтних робіт;

2.техніко-технологічні фактори:

2.1. вузли і деталі обладнання часто зазнають змінних технологічних навантажень (удари, вібрації);

2.2. складання робіт і недостатність спеціального обладнання при транспортуванні примушує залучати до ремонтів підрядні організації;

2.3. висока частка застарілого обладнання;

2.4. низький коефіцієнт оновлення основних фондів, що вимагає більш частіших ремонтів;

3.економічні фактори:

3.1. недостатність коштів для поновлення матеріально-технічної бази

ремонтного господарства;

3.2. збільшується кількість навмисних пошкоджень магістральних

газопроводів з метою крадіжки продуктів, розкрадання матеріалів зі складів.

Під дією вище наведених факторів, а також відповідно до специфіки діяльності підприємства, сформувались та використовуються наступні системи, форми, методи та способи ремонтів.

На УМГ "Прикарпаттрансгаз", в склад якого входить БВУПЗГ працює система ТО і планових ремонтів, тобто проводяться регулярно ТО, поточні і капітальні ремонти обладнання, оскільки дана система є найефективнішою, але в силу недостатності коштів часто обладнання, яке вже зносилось продовжують експлуатувати, що приводить до аварійних ситуацій і непланових зупинок - в таких випадках використовують ремонти за потребою.

На підприємстві діє змішана форма ремонтного обслуговування, тобто поточний ремонт і ТО здійснюється власною ремонтною базою, а капітальні ремонти проводяться різними підрядними організаціями, зокрема: “Укргазенергосервіс", "Газбут", "Поліс" ЛТД, МП "Рембудконтора" (Долина). Якщо обладнання можливо демонтувати, то ремонт проводиться на спеціалізованих ремонтних базах, але є частка обладнання, демонтаж якого неможливий, тому ремонтні роботи проводяться на місці.

В силу складності робіт і недостатності спеціального обладнання для ремонтів доцільним є використання даної форми проведення ремонтного обслуговування.

Щодо методів, то використовується метод планово-попереджувальних ремонтів, який підвищує загальну ефективність ремонтного обслуговування, створює умови для безперервного функціонування обладнання, зокрема такого важливого для всієї роботи підприємства, як газоперекачувальні агрегати. Також даний метод ремонтів дозволяє підтримувати в належному стані трубопроводи, що зменшує кількість аварійних ситуацій і дозволяє безперервно транспортувати газ по даних газопроводах.

Потрібно зауважити, що для діяльності підприємства використовується як унікальне обладнання, яке потребує часто при проведенні капітальних ремонтів поєднання індивідуального і вузлового способів, так і універсальне обладнання, при ремонті якого можна використати загально-знеосіблений спосіб. Зокрема, при проведенні ремонту свердловин використовується індивідуальний спосіб, оскільки кожна свердловина є специфічною.

Отже, як бачимо ремонтне господарство досить чітко сформоване, відповідає виробничій діяльності підприємства, і при зміні напрямку діяльності чи розширенні, звичайно, будуть необхідні зміни і у організації ремонтного обслуговування.

2.7 Методика розрахунку показників ряду динаміки

Для аналізу зміни показників в часі використовують ряди динаміки.

Розглянемо наступні показники:

1) абсолютний приріст:

1.1 базисний:

(1)

1.2. ланцюговий:

(2)

де уо, у1, уt-1 — відповідно фактичний рівень показника в базовому, звітному і попередньому до звітного року;

2) темпи росту, %:

2.1. базисні:

(3)

2.2. ланцюгові

(4)

3) темпи приросту, %:

3.1. базисні:

(5)

3.2. ланцюгові:

(6)

4) абсолютне значення одного відсотку приросту:

4.1. базисний для всіх періодів однаковий;

4.2. ланцюговий:

(7)

або (8)

Абсолютний приріст характеризує швидкість зміни рівнів ряду динаміки за одиницю часу.

Темпи росту - відносний показник динаміки, який показує у скільки разів більше чи скільки відсотків даний рівень складає по відношенню до рівня, що прийнятий за базу порівняння.

Темп приросту показує як зміниться рівень ряду динаміки на протязі даного часу.

Абсолютне значення 1% приросту - абсолютна величина 1 % приросту.

2.8 Показники для оцінки рівня організації виробництва

на підприємстві

Взагалі під організацією виробництва розуміють сукупність методів, які забезпечують найбільш доцільне поєднання всіх елементів виробництва з метою одержання певних місцевих результатів.

До принципів - раціональної організації виробництва відносять пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність. Відповідно до принципів наведено показники, які характеризують рівень організації виробництва.

1. Коефіцієнт пропорційності характеризує пропорційність виробництва і визначається за формулою:

(9)

де m - кількість етапів, які включаються в розрахунок

Вi пропускна здатність і-го етапу;

В - середній обсяг продукції.

Для Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу при визначені даного показника за m приймається кількість газоперекачувальних агрегатів, Вi- фактична продуктивність кожного з них, B - середній плановий обсяг закачування/відкачування газу по системі цих газопроводів.

Коефіцієнт безперервності - характеризує рівень безперервності виробництва визначає можливість скорочення переривів між технічними операціями обраховується за формулою:

(10)

де Тtex - тривалість технологічної частини виробничого циклу;

Tц - загальна тривалість виробничого циклу.

Коефіцієнт безперервності повинен прямувати до 1.

Коефіцієнт ритмічності - характеризує рівномірність випуску продукції,

(11)

де а - щоденне відхилення недоданої продукції в натуральних одиницях;

b - плановий випуск продукції;

t - тривалість планового періоду.

Для даного підприємства а - щоденне відхилення недоданого при закачуванні відкачуванні газу від планового рівня.

4. Складовою надійності процесу є надійність обладнання, яка застосовується у виробництві, тому розрахуємо коефіцієнт надійності обладнання.

(12)

де Тв - сумарні втрати у напрацюванні ГПА через відмови і простої в ремонті, в рік,м/год;

Тр - сумарне напрацювання ГПА, м/год.

2.9 Методика розрахунку показників ефективності ремонтного

обслуговування

До загальних показників, які характеризують рівень організації праці ремонтного господарства відносять:


1. коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією - характеризує відповідність кваліфікаційного рівня робітників до рівня кваліфікації робіт і визначається за формулою:

(13)

де Ррб - середній кваліфікаційний розряд робітників;

Рр - середній розряд виконуваних робіт.

2. коефіцієнт використання робочого часу:

(14)

де Те - ефективний відпрацьований час за даний період;

Трм - максимально-можливий фонд робочого часу, люд.год, або

(15)

де tвmp- втрати робочого часу в процесі виконання роботи.

До спеціальних показників можна віднести:

1. Тривалість міжремонтного періоду — характеризує якість проведених робіт по ремонту, що проявляється у збільшенні ремонтного циклу, визначається за формулою:

(16)

де Тц - тривалість фактичного циклу роботи обладнання;

пр - кількість ремонтів в ремонтному циклу.

2. Коефіцієнт плановості ремонтів - характеризує рівень дотримання графіка планово-попереджувальних робіт:

(17)

де пg - кількість ремонтів з додержанням графіка,

прп - загальна планова кількість всіх ремонтів.

3. Коефіцієнт частоти ремонтів показує кількість ремонтів в середньому на одиницю обладнання за даний період часу:

(18)

де прз - загальна кількість ремонтів, що проведені за даний період по видах обладнання.

по - кількість одиниць обладнання.

4. Коефіцієнт використання парку ремонтної бази за часом, характеризується рівень екстенсивного використання верстатного парку:

(19)

де Тф - фактичний час роботи обладнання за даний період часу,

Тп - плановий фонд часу роботи обладнання за той же період.

Аналіз показників проводиться з метою виявлення резервів покращення організації та підвищення ефективності ремонтного обслуговування на БВУПЗГ. Основними напрямками удосконалення ремонтного обслуговування можуть бути:

1. збільшення тривалості міжремонтного періоду;

2. скорочення непродуктивних витрат газу при проведенні ремонтів;

3. скорочення газу простоїв обладнання в ремонті;

4. покращення внутрішньої спеціалізації ремонтних підрозділів.

3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕМОНТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА БОГОРОДЧАНСЬКОМУ ВИРОБНИЧОМУ УПРАВЛІННІ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ

3.1 Динаміка основних техніко-економічних показників підприємства

Для того, щоб зробити висновки про те, як функціонує те чи інше підприємство, чи ефективним є використання матеріальних, трудових та інших ресурсів в цілому, працює підприємство прибутково чи збиткове, потрібно провести аналіз основних техніко-економічних показників (надалі ОТЕП) підприємства. Тому в даному розділі будемо розглядати динаміку ОТЕП діяльності Богородчанського виробничого управління підземного зберігання газу (надалі БВУПЗГ) та на основі цих даних проведемо аналіз ефективності діяльності даного підприємства.

Оскільки основним видом діяльності БВУПЗГ є закачування/відкачування газу, то до ОТЕП необхідно віднести такі, які б характеризували безпосередньо даний вид діяльності, тобто обсяг та витрати пов'язані з даним видом діяльності.

До ОТЕП також слід віднести продуктивність праці, середньомісячну заробітну плату.

Зокрема, продуктивність праці є основним показником, який характеризує рівень використання трудових ресурсів. Продуктивність праці е важливим фактором підвищення ефективності виробництва внаслідок чого збільшуються матеріальні блага, зменшуються витрати праці.

Так як заробітна плата через відтворювальну функцію, яка передбачає встановлення норм оплати праці, що забезпечують нормальне відтворення робочої сили, і стимулюючу - стимулює до найбільш ефективних дій при виконанні роботи впливає на ефективність виробництва, до ОТЕП відносять такий показник як середньомісячна заробітна плата.

Витрати на закачування/відкачування газу комплексно характеризують використання ресурсів підприємства, а значить характеризують ефективність його роботи.

ОТЕП діяльності БВУПЗГ наведено в таблиці 3.1.1

Таблиця 3.1.1 - ОТЕП на БВУПЗГ за період 2001-2003 рр.

Показник

2001 рік

2002 рік

2003 рік

1. Обсяг закачування/відкачування газу, млн. м3

11881,5

12249,6

12554,3

2. Середньомісячна заробітна плата, гри.

444,1

489,3

676,2

3. Продуктивність праці, тис. м3/чол.

25773,3

25680,5

26100,.4

4. Витрати па закачування/відкачування газу, тис. грн.

8071,5

10482,4

6415

Чисельність працівників, чол..

461

477

481