Міністерство освіти І науки України Національний університет “Львівська політехніка”
Вид материала | Автореферат |
- Міністерство Освіти І Науки України Національний університет “Львівська політехніка”, 2021.84kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
- Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1563.62kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 208.38kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 723.06kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 526.12kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 305.54kb.
Рис.13. Типові реалізації ВП в межах ШСУ (а), поза межами ШСУ (б)
та імовірність перебування у квазісинхронному режимі (в).
Розв’язки рівнянь (8) за віддалених початкових умов показують, що в межах ШСС перехідний процес закінчується в околі одного стану рівноваги (рис. 14 а), а поза межами ШСС – в околах різних (рис. 14 б). Імовірність Pm попадання ВП в окіл тої самої стійкої точки, що і траєкторії детермінованої системи, зображена на рис. 14 в. З границею ШСС збігається крива Pm=0,9. В межах ШСС тривалості перехідних процесів в детермінованій та стохастичній ФАПЧ однакові. Середня тривалість перехідного процесу поблизу границі ШСС збільшується через більшу імовірність проковзування до віддалених станів рівноваги. Виявлений статистичний зміст ШСС дає змогу визначити граничну інтенсивність шумової завади, за якої тривалість входження в синхронізм лишається незмінною, що важливо для проектування завадостійких ФАПЧ.
а) б) в)
Рис.14. Типові реалізації ВП в межах ШСС (а), поза межами ШСС (б) та імовірність попадання до найближчої стійкої точки (в).
Наступним завданням, яке вирішено у третьому розділі, був аналіз впливу вищих кумулянтів густини розподілу фазової похибки на точність отриманих результатів. Для цього були виведені рівняння еволюції перших чотирьох кумулянтів у ексцесному наближенні, на відміну від нормального наближення в системі (7). Обчислювальна складність інтегрування отриманих рівнянь приблизно в 8 разів більша, ніж інтегрування рівнянь (7), але майже на порядок менша, ніж у випадку аналізу ансамблю реалізацій стохастичного рівняння (6) або інтегрування у часткових похідних відповідного рівняння Фокера-Планка. Виявлено, що область стійкості системи рівнянь у ексцесному наближенні значно вужча, ніж рівнянь (7), але похибка визначення СКВ різниці фаз становить десяті і соті частки відсотка, порівняно з одиницями та десятками відсотків у гаусовому наближенні.
Крім ФАПЧ з синусоїдною характеристикою ФД, якому відповідає рівняння (6), розглянуто також застосування ФД з трикутною, трапецевидною, прямокутною характеристиками, а також характеристикою із зонами нечутливості. Для всіх типів характеристик ФД кумулянтним методом виявлені границі завадостійкості ФАПЧ та визначено СКВ фазової похибки за різних значень параметрів. Виявлено, що найбільшу завадостійкість забезпечує ФД з прямокутною характеристикою (фазовий дискримінатор), а найменшу – з трикутною. Крім того, кумулянтним методом проаналізований вплив характеристики ФД на спектр фазових флуктуацій, отримані аналітичні вирази для форми спектру. Одним з результатів аналізу спектрів стало виявлення впливу інтенсивності шуму не тільки на значення спектральних складових, а і на ширину спектру, що типово для нелінійних систем.
Основним результатом третього розділу є розробка і обґрунтування методу аналізу завадостійкості ФАПЧ, який полягає у виявленні умов існування стаціонарного розв’язку кумулянтної математичної моделі (9). Параметри стаціонарного розв’язку характеризують якість синхронізації, а його відсутність означає зрив синхронізму, тобто втрату працездатності пристрою. Мала обчислювальна складність методу уможливлює перебір параметрів пристрою і завад у широкому діапазоні.
В четвертому розділі проведено аналіз та параметричний синтез ФАПЧ 2-го порядку за умов одночасної дії шуму та детермінованих збурень у вигляді фазової модуляції або маніпуляції. У математичній моделі (9) покладено Ф=μ sin(γMτ/β) у випадку фазової модуляції або Ф=μ sign sin(γMτ/β) у випадку маніпуляції (μ – індекс, γM – нормована частота модуляції). За умови μ > 0 система (9) є неавтономною і не має стаціонарного розв’язку, тому при аналізі системи здійснюється пошук умов існування і характеристик усталених періодичних розв’язків, які відповідають режиму квазісинхронізму у ФАПЧ.
а) б)
Рис.15. Перехідні процеси у ФАПЧ з шумом за наявності кутової модуляції, подані еволюцією характерного перетину (а) та часовою залежністю СКВ фази (б).
На рис. 15 зображений перехідний режим у неавтономній системі (9) за віддалених початкових умов. Зі збільшенням рівня шуму характерний перетин (рис. 15 а) може торкнутися вхідної сепаратриси, що призведе до необмеженого зростання його розміру. На відміну від автономної системи (рис. 11) між першим торканням сепаратриси та різким зростанням СКВ фазової похибки може пройти значний проміжок часу, особливо за значень параметрів, близьких до граничних. У наведеному на рис.15 б випадку торкання сепаратриси відбулося за значення часу τ≈3..5, а характерні ознаки зриву синхронізму, виявлені інтегруванням через перехідний процес, проявилися лише за значення часу τ≈62..63, тобто описаний критерій на порядок скорочує час аналізу.
Приклади усталених періодичних розв’язків неавтономної системи (9) наведені на рис. 16 у вигляді періодичних рухів характерного перетину (а) та часових залежностей довірчого інтервалу частотної похибки (б) і СКВ фазової похибки (в).