Проект

Вид материалаДокументы

Содержание


Стенограма підсумкової прес-конференції Президента України для засобів масової інформації
Віктор Ющенко
Є.Ільченко, Дніпропетровська обласна державна телерадіокомпанія
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Стенограма підсумкової прес-конференції Президента України для засобів масової інформації


ссылка скрыта

Ірина Ванникова:

- Доброго вечора, шановні колеги! Доброго вечора, Україно!

Ми розпочинаємо підсумкову прес-конференцію Президента України. І цим, власне, завершимо рік, рік випробувань і викликів.

Аналіз року сьогодні, аналіз року, що минає, у відповідях Президента на всі ваші запитання. Сьогодні ми поговоримо про те, що сьогодні твориться майбутнє або майбутнє твориться сьогодні. Це, власне, назва нашої підсумкової прес-конференції.

І вже традиційно, що підсумкова прес-конференція Президента України відбуватиметься за участі регіональних телекомпаній, які сьогодні будуть з нами на прямому зв'язку, за участі Інтернет-сайтів, які сидять праворуч від мене.

Я вітаю журналістів загальнонаціональних і міжнародних видань, які сьогодні присутні в Українському домі, а також вітаю регіональних журналістів, які сьогодні перебувають у студіях телекомпаній Дніпропетровська, Одеси та Рівного.

Почати сьогодні хочу я. Я перша поставлю питання Президентові. Пане Президенте, питання, яке, очевидно, хвилює найбільше усіх - хто і якими інструментами може гарантувати стабільність гривні у наступному році?

Віктор Ющенко:

- Шановні присутні, я б почав би з того, що закінчується 2008 рік, непростий рік, але разом з тим я переконаний, що його не треба фарбувати одною фарбою. Рік був цікавий, який приніс нам, з однієї сторони, багато здобутків, достоїнств, з іншої сторони - є немало проблем, які присутні сьогодні, і, можливо, стануть темою і наступного 2009 року.

Власне кажучи, я хотів би почати нашу розмову з хорошого оптимізму, з хорошого духу, навіть якщо ми говоримо про кризу, навіть якщо ми говоримо про валютну кризу. Ми справимося з нею, ми вийдемо сильнішими з цієї кризи. Ми знайдемо засоби, як дати відповідь на те, щоб наслідки цієї кризи були мінімальними.

Що стосується заданого питання, то я хотів би розпочати з того, що дуже важливо, коли ми ведемо дискусію щодо курсу гривні, щоб у нас закріпилася одна фундаментальна норма. Курс - це віддзеркалля, курс це не є причина, а курс це є наслідок. Дуже важливо зрозуміти на самому широкому рівні, що є в підвалинах, які можуть зруйнувати курс або навпаки його посилити. Від чого залежить курс? Курс - це ціна на національні гроші. Від чого залежить ціна на будь-який товар, в тому числі й на національні гроші?

Три-чотири аргументи, які я хотів сказати. Від чого залежить курс? Курс залежить від торгового балансу. Чим більше країна купує і менше продає, тим більший тиск на національну валюту. Тому що немає пропозиції долара. Чим більше зовнішніх запозичень у рамках поточного бюджету, тим менший курс на гривню і більша пропозиція долара. Чим більша сума повернень цих запозичень у рамках одного календарного року, тим більший тиск на гривню. Чим більший бюджетний дефіцит, тим більший тиск на гривню.

Назву три-чотири цифри і на цьому свою відповідь завершу. Торговий дефіцит 2008 року на сьогодні 15 млрд. доларів. Це вдвічі більше, ніж дефіцит попереднього року. Чия це проблема? Глибоке пониження торговельного сальдо. Що це за політика? Це торгова політика Уряду, а не Національного банку.

Далі. Платіжний баланс. 12 місяців назад на цю дату у нас було приблизно 14 млрд. доларів плюс рахунку фінансових операцій. Сьогодні ми маємо на цю дату мінус 2 млрд. Таким чином, платіжний баланс погіршився на 16 млрд. доларів. Це є другий тиск на гривню.

Дефіцит бюджету. До 17 грудня у нас у ресурсі було біля 400 млн. доларів, щоб починати атаку на утримання курсу гривні. Бо все решта, що у нас було як маяк, біля 3 млрд. доларів, зарезервовано більше 2 млрд. на несплачені борги за газ. Це не вина Національного банку. Національний банк не є платником по газу. Зарезервовано 1 млрд. доларів погашення кредиту, отриманого під гарантію Уряду Укравтодором, 200 млн. - «Південмашем». Для того, щоб боронити гривню, залишалося 400 млн. Що таке 400 млн.? Це півтора операційних дні.

І доки не можна було погасити борги за газ, доки не можна було врегулювати заборгованість по Укравтодору, звичайно, бездумно було б говорити про кроки, які бути направлені не просто на психологічну стабілізацію гривні, а професійну базу стабілізації.

І тому сьогодні я можу заявити те, що я заявляв декілька разів перед цим. Українська гривня недооцінена. Українська гривня передевальвована. Основний і фундаментальний фактор, який залишився у нас як проблема, це психологічний. Гривня прийняла удари торговельного балансу, платіжного балансу, дефіциту бюджету. Надіюся, що у ці дні вирішується доля і по психологічному фактору. Як тільки стала відома макроекономіка, як тільки були здійснені платежі по боргах за газ, 17 числа була примінена тактика по стабілізації курсу, яка полягала в тому, що Національний банк заявляє наперед, по якому курсу буде здійснюватися чи продаж валюти, чи купівля валюти Національним банком. Встановив відповідний коридор. Після розрахунків з платежами Уряду в нього сформувався ресурс для того, щоб ця атака була успішною. І починаючи з четверга, ми приступили до тактики, мета якої атакувати ті обставини, які на психологічному рівні формували ажіотажний попит, а за ним спекуляції на валютному курсі.

Три дні поспіль, включаючи сьогоднішній день, міжбанківський ринок входить у ринкове русло, торги здійснюються на ринку банк-клієнт на рівні 7,8-7,9. Операційний день закривається уже поспіль два дні на відмітці міжбанківського ринку в районі 7,9. Національний банк за ці дні вперше викупив 270 млн. доларів. Сьогодні 30 млн. продав. У мене є відчуття, що за 7 днів стабілізація на валютному ринку буде досягнута.

Відповідь на те, які іспити нас чекають у 2009 році у цьому контексті, дуже залежить від того, який торговельний баланс і його диспропорцію формує Уряд на 2009 рік. План 2008 року по торговому сальдо був мінус 17,5 млрд. Якби Національний банк довів до такого рівня обслуговування торгового дефіциту Уряду, то в нас би було сьогодні нуль валютних резервів по маяку.

На жаль, на наступний рік Уряд первоначально запланував 21 млрд. торговельного дефіциту, що ніяк не можна прокоментувати. Сьогодні він цифру цю поправив і в 4 рази зменшив. Наскільки вона правдива - важко судити, тому що прогнозні показники 2009 року були вперше сформульовані Урядом і затверджені 17 грудня. Вони викликають велику кількість дебатів. Але я переконаний в одному, що Уряд зрозуміє, наскільки бездарна торговельна політика 2008 року привела країну до великих іспитів, в тому числі і на валютному ринку.

Друге - це платіжний баланс 2009 року. Він повинен бути врегульований. Відповідь на це може дати тільки контекст бюджету 2009 року, реальний, чесний, правдивий дефіцит бюджету і відповідні джерела його наповнення.

Можливо, один з уроків, про які варто говорити серед журналістів і перед нацією, ми ніколи не повинні забувати, що гривня - це наш символ. Це один із великих символів нації. І допускати ту браваду, яка дуже часто допускалася по відношенню до грошової одиниці, як дуже часто вона ставала жертвою принижень, негідного відношення... Мені дуже б хотілося, щоб нація звикла звертатися до гривні на «ви», щоб ми шанували наш символ, щоб кожний українець і журналіст в тому числі все робив для того, щоб зробити почесті, шану, гідне відношення до грошової одиниці, до фінансової системи, до банківської системи і зокрема до інституту Національного банку. Нам не треба бити батогом по голоблі, нам треба розуміти причинно-наслідкові зв'язки, які відбуваються на валютному ринку. Нам треба не тратити багато часу на шоу для того, щоб показати, де є повинність Національного банку, не зробивши ні бюджету, ні бюджету центрального, ні зведеного, не прийнявши макроекономіку 2009 року, не зробивши нормальну торговельну чи платіжну політику. Нам треба просто усвідомити, що Уряд займається економічною, торговою, інвестиційною політикою держави. Це його персональна відповідальність.

Що стосується грошового ринку, то є інший незалежний інститут - Національний банк. Він називається Національний тому, що він виконує не тільки інтереси Уряду, а й інтереси простого громадянина, бізнесу, держави. Нам треба научитися поважно відноситися як до інституту влади, так і до тих інститутів, які сьогодні знаходяться під такою великою і значною мірою некоректною критикою, бо це не є професійно.

Тому переконаний, що тема і проблема стабільності національної грошової одиниці сьогодні вичерпується. Найближчими днями, до Нового року ми будемо мати все нові і нові свідчення того, як криза іпотечна, фондова, а потім валютна і курсова знаходять певну рівновагу, але у нас залишаються великі проблеми, що стосуються бюджетної кризи, кризи, яка зачіпає підвалини національної економіки. Мова йде про ті негаразди, про ті негативні тенденції, які вже почалися в національній економіці, у сферах економіки. Ці кризи долаються не за дні і не за місяці.

І тому я хотів би сказати хорошу новину в тому, що валютна криза закінчується, що банківська система виходить із ліквідністю і платіжністю, що це одна з найбільших атак, яка коли-небудь була на гривню. Із балансів комерційних банків виведено 50 млрд. гривень. Довідково дам вам одну цифру. Депозити населення у банківській системі гривневі складають 107 млрд. Так от, ми 50 млрд. гривень вивели з банківської системи, 6,7 млрд. доларів люди купили у кіосках і на ринку. Для того, щоб обслугувати відтік депозитів, Національний банк продав зі своїх авуарів 6,5 млрд. доларів. Це великі удари, щоб витримати стабільність. Але сьогодні можна сказати, що це вже позаду. Все це завершено. І з кожним днем ми будемо бачити гривню, яка стає стабільнішою і стабільнішою. І це є досить хороша новина на завершення фінансового року.

І.Ванникова:

- Дякуємо, пане Президенте. Я пропоную продовжити питання з Українського дому. Будь ласка, підходьте до мікрофона, представляйтеся. Ваше питання.

Інформагентство «Українські новини», Олена Гончаренко:

- Вікторе Андрійовичу, скажіть, будь ласка, Ви збираєтеся офіційно очолити Партію «Народний союз «Наша Україна». Як зміниться Ваш робочий графік після обрання Вас головою цієї партії? І друге питання стосується тієї полеміки, яка існує щодо дати чергових президентських виборів. Є думка, що вони мають бути проведені у грудні 2009 року, інші кажуть - у січні 2010 року і навіть у грудні 2010 року. Яка Ваша думка з цього приводу і чи збираєтеся Ви приймати в них участь? Дякую.

В.Ющенко:

- Що стосується першого питання. Хотів би пояснити свою позицію. Пропозицію очолити партію я прийняв тільки з одного міркування. З міркування того, що на останні декілька років і особливо місяців на партію, на її ідеологію і в якійсь мірі на мій курс як курс Президента країни було зроблено надзвичайно багато атак, нападів - на мій погляд, несправедливої, недержавницької критики.

Змагання, яке я веду сьогодні, заключається в одному - яка країна буде після 2010 року. Це країна демократії, це країна, де панує повага до закону, це країна, в якій є свобода, у якій є вільний журналіст, де суспільство веде полеміку, в тому числі і політичну полеміку, в кінці кінців, де в кожної людини є фундаментальне право - право вибору. Чи це буде інша країна. Сьогодні змагаються два методи державного ладу - популізм, вакханалія, узурпація влади будь-якою ціною. Змагання з іншої сторони веде демократія. Це наші цінності, це наш курс, це відповідь на наші права, в кінці кінців це те, як і чим буде країна жити через рік, два, п'ять років.

На мій погляд, дискусія є досить простою. Ми можемо прийти до узурпованої влади, і це дуже легко робиться. Український парламент не працює. Хто блокує? Провідна, не хочу інших приставок робити, політична сила України - БЮТ. Президент не може зробити доповідь у парламенті. Блокує прогресивна українська сила - БЮТ. Проходить літній період. На сесії парламенту приймається половина з порядку денного. Хто блокує парламент? Та сила, яка називала себе декілька місяців назад і сьогодні хоче називатися демократичною силою. Сьогодні не влаштовує Прем'єр-міністра Національний банк, як до цього не влаштовував український парламент, працюючий український парламент.

Я переконаний, що нам треба серйозно замислитися, що відбувається в політичному житті України. Це нелегка відповідь. Мені приємна теза, з якої ми починаємо сьогоднішню нашу дискусію - Українська держава, це слова Ольжича, розбудовується не завтра, Українська держава розбудовується сьогодні. Про те, яка політична сила виграє змагання, демократична чи антидемократична, від цього залежить доля країни.

І тому я відповідаю за те, що дух, цінності, ідеали тієї партії, яка в 2004 році продовжила політичні змагання на царині президентських виборів, яка в 2002 році вперше в країні привела до парламенту демократичну більшість, де сили демократичного спрямування вперше стали по чисельності більші, ніж сили другого політичного формату. Це рішення символічні, які я хочу продемонструвати, що я разом з цими ідеалами, з цими цінностями.

Та сила, яка себе ідентифікувала із цими цінностями, а я переконаний, що жодна інша партія в Україні сьогодні не зможе так ясно, чітко заявити про демократичні, європейські цінності, про нашу інтеграцію, про відношення до ключових проблем нації, таких як мова, церква, історія, незалежність, Чорноморський флот Російської Федерації і багато інших питань.

Мій робочий графік був, є і буде, доки я на цьому кріслі знаходжусь, в кріслі Президента, буде графік виключно Президента України. Очолення партії працює тільки в одному аспекті - я поділяю зараз, коли найважче моїй політичній партії, дух, ідеї, цінності, з якими в 2002 році демократи, можливо вперше, почали піднімати голову, разом з українськими журналістами.

Це місія, яка ніяк не відобразиться на виконуванні повноважень Президента. Більше того, хочу сказати, що я звернувся до політичної ради і до з'їзду з проханням сформувати статус партії таким чином, щоб обрання мене головою цієї партії відповідало закону і Конституції України. Іншими словами, сконцентрувати на голові партії символічні функції у відповідності до закону про громадські організації, щоб Президент мав мовне право заявити, що я, очолюючи в такому статусі голови партію, не порушую жоден національний закон. І так буде.

Я думаю, що дата проведення чергових президентських виборів, це питання є виключно питанням компетенції Конституційного Суду. З таким питанням я звернувся до Конституційного Суду і його тлумачення буде єдиним, бо дану проблематику може коментувати в Україні тільки Конституційний Суд України.

І.Ванникова:

- Дякую вам, пане Президенте. Колеги, я звертаю вашу увагу, що з нами на зв'язку в режимі телемостів працюють три міста - Дніпропетровськ, Одеса і Рівне. До кожного з цих міст прибули журналісти з інших областей. Наприклад, до Дніпропетровська приїхали представники східних регіонів - Полтавської, Харківської, Запорізької, Кіровоградської, Донецької, Луганської областей. З нами на зв'язку зараз Дніпропетровськ. Прошу, вам слово.

Є.Ільченко, Дніпропетровська обласна державна телерадіокомпанія:

- Пане Президенте, у мене наступне питання. Зараз все більше українців потерпають від безробіття. Лише в Дніпропетровському регіоні на обліку в обласному державному центрі зайнятості на 1 грудня перебуває більше 37 тис. безробітних. Уряд обіцяє допомогу цим людям, але постійні суперечки заважають отримати та побачити реальні результати. Пане Президенте, яка Ваша позиція щодо цього і чи отримають люди обіцяну допомогу?

В.Ющенко:

- Ситуація на ринку зайнятості є такою. У вересні місяці ми мали зареєстрованих безробітних приблизно 560 тисяч. Сьогодні ця цифра приблизно десь на 100-110 тисяч більша. Вона знаходиться на рівні 670-700 тисяч. Динаміка, на жаль, людей, які бажались би зареєструватися в системі зайнятості, росте, і по оцінках експертів - я не хочу бути автором поганих новин, але я мушу посилатися на експертів - оцінка експертів по даному питанню є приблизно така. На кінець першого кварталу до середи літа ті тенденції, які сьогодні є, можуть сформувати приблизно 1,5 млн. армії безробітних.

По деяких прогнозах, рівень безробіття на кінець року може сягати 9 відсотків. Сьогодні він знаходиться на відмітці 6,8%. Є декілька речей, про які хотілось би сказати, коли ми говоримо про цю проблему.

Проблема перша. Подолати безробіття можна одним ефективним способом - економічним ростом, економічною підоймою. Тільки економіка росту дає робочі місця. Економіка депресії, економіка стагнації робочих місць не має. І тому коли ми сьогодні говоримо про те, що великою поразкою з точки зору антикризових дій і створення нових робочих місць є тактика, коли на 17 грудня не тільки не поданий бюджет країни, а й не визначені основні економічні, бюджетні показники 2009 року. Як себе повинен вести інвестор, кредитор, якщо він не знає бюджету України, об'єму дефіциту, його запозичень, інвестицій, які треба приносити в цю країну.

Іншими словами, чи свідомий Уряд того, якщо ми не маємо бюджету, то ми не маємо ключового елементу боротьби з кризою. І це є проблема номер один, коли ми говоримо про політику зайнятості. В країну, в якої немає бюджету, інвестиція не йде. Міжнародні фінансові інституції не виділяють ні кредити, ні реструктурують попередні кредити, якщо в країни немає бюджету, тому що через бюджет дається відповідь, як ми обслуговуємо те, що ми раніше взяли, або що ми потребуємо і за що ми здатні відповідати на рівні державних гарантій послідуючого року.

Друге. Прийняти арифметично бюджет вже неможливо. Ми маємо одну з катастрофічних обставин формування бюджету 2009 року через непрофесійність, через безлад, починаючи від торговельної, платіжної, фіскальної, бюджетної політики. І тому сформувати бюджет 2009 року можна тільки при одній умові, що перед цим буде розглянутий солідний пакет антикризових дій. Якщо не буде запропоновано парламенту Урядом антикризовий пакет, який оптимізує доходи, мінімізує видатки, приведе в порядок соціальну політику. Я вже говорив на попередній прес-конференції, що якщо, наприклад, взяти енергетику, то майже третину електроенергії в Україні споживають багаті люди. У списку абонентів, що користуються електроенергією, вони займають приблизно 12-17 відсотків. Але з бюджету на утримання пільгової ціни електроенергії на цю категорію людей іде 3,5 млрд. гривень. 7 млрд. у нас іде на компенсацію ціни по газу, із яких 80% відноситься до компенсації ціни по газу багатим людям.

У нас велика кількість нераціональних трат. І тому, коли ми говоримо про зайнятість, ми повинні мати один з ефективних бюджетів 2009 року, але про це треба чесно говорити, які у нас проблеми і як з ними справлятися. Нам треба сильну позицію Уряду, чесну позицію Прем'єр-міністра, який може оголити всю проблематику і закликати націю для того, щоб уникнути тих зайвих трат, непотрібних трат, які стосуються видаткової частини чи оптимізації бюджету в частині доходів.

Антикризовий пакет. Надзвичайно відповідальна частина цих речей. Третій блок - це питання, які відносяться до унормування нашої політики у сфері зайнятості. Сьогодні у парламент внесено ряд законів, які роблять добрі кроки в оптимізації політики зайнятості, добавляють страхований режим. Ми домовилися про те, що всі соціальні фонди через перерозподіл коштів забезпечують покриття дефіциту фонду зайнятості, який на початок 2009 року, на думку експертів, складає біля 2 млрд. гривень. Ці два мільярди на сьогоднішній вечір по суті знайдені, і фонд зайнятості практично збалансований у своїх витратах.

Четверте. Політика зайнятості - це не тільки зобов'язання держави, але й тих людей, які зареєстровані у відповідних агенціях. Сьогодні парламенту внесений закон, який пропонує, що політика зайнятості і соціальна підтримка безробітних буде здійснюватися, в тому числі і тоді, коли люди, які знаходяться в реєстрі служби зайнятості, відбувають певну зайнятість на тих чи інших суспільних роботах в місті, в селі чи в інших населених пунктах. Таким чином, парламенту запропоновано прийняти рішення, по якому люди, які перебувають на черзі, повинні відбувати участь у заходах загальносуспільних робіт. Це також у значній мірі оптимізує дуже багато проектів по територіях, по містах, щоб вони в такий складний депресивний період, як планується 2009 рік, рухалися.

Позиція п'ята. Це формування виключних національних проектів, які б сформували додаткову зайнятість на такий період. Один із таких проектів - це автомобільні дороги України, по якому, я думаю, що на сьогодні ми знайшли компроміс, як знайти через збільшення акцизів на тютюн, горілку, автомобілі дорогих марок і ще ряд позицій, закумулювати біля 8 млрд. поступлень, це нові поступлення і вони будуть направлені на реалізацію загальнонаціональної програми, в тому числі в контексті Євро-2012 «Українські дороги». Це зайнятість на сотні тисяч людей у різних територіях України. Це один із прикладів того, коли можна безробіття зустрічати активними проектами підтримки.

Наступні програми - це доступне житло. На жаль, на сьогоднішній день ми не знайшли відповіді на гарантування цієї програми в розмірі 1 млрд. гривень Урядом. Це неплатежі Уряду. Жодна копійка з Уряду не йде на цю програму. Але урядова гарантія, для того щоб іпотечна установа запозичила через цінні папери ресурси, найдешевші ресурси під 10, 11, 12 відсотків - ця гарантія необхідна. Так ось, ми домовилися про те, що така програма може бути профінансована в Україні. Починаючи з усіх недобудов, які сьогодні складають 700-800 проектів з рівнем готовності більше 75 відсотків. По цих проектах також можна задіяти декілька десятків тисяч працюючих. Думаю, що в нас вистачить розуму, толерантності, порозуміння, щоб у найближчий час досягти єдиний контекст, єдину домовленість при реалізації такого роду проектів.

От я цей ряд хотів би продовжити ще десятком проектів загальнонаціонального значення, який повинен дати відповідь, безумовно, на часткове, окрім соціальної допомоги, на часткове залучення людей до робіт активізації економіки, підтримки споживання.

Остання репліка, яка стосується також теми зайнятості - це знайти мудру відповідь на те, як ті зобов'язання, які виникли в людей по проектах, в тому числі і іпотечного характеру - знайти режим їх обслуговування. Щоб люди вселилися в ці квартири, щоб люди були зайняті добудовою цього житла, щоб банківська система разом із бюджетом, разом із Центральним банком знайшла механізм реструктуризації чи погашення тіла боргу, чи погашення процентів чи їх розміру. Іншими словами - нам потрібна політика, коли ми один одному подаємо руку, незалежно від того чи мова йде про замовника, кредитора чи інституції, яка може видавати гарантію.

От приблизно через різний сценарій диверсифікації цих проблем ми можемо дати відповідь на те, як мінімізувати наслідок внутрішньої кризи, зовнішньої кризи і забезпечити ефективну соціальну політику по обслуговуванню зареєстрованого безробіття, а з іншої сторони дати нові шанси для створення нових робочих місць у секторах росту.