Програми реформ та розвитку сільського господарства україни
| Вид материала | Документы |
- Програми реформ та розвитку сільського господарства україни, 3600.76kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Розробити програми розвитку сільського господарства на 2012 рік та подати на розгляд, 18.46kb.
- Склад робочої підгрупи з розвитку сільського господарства та земельної реформи обласного, 19.2kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
- України на період, 1241.03kb.
- Концепція реформування та розвитку лісового господарства, 93.95kb.
- Про хід виконання Програми інформувати районну раду щорічно до 25 грудня, 589.27kb.
- Про внесення змін до Програми реформування І розвитку сільського комунального господарства, 121.45kb.
Що відбувається з бізнесом після викупу землі?
Таблиця 2.
| Господарювання на землі | Інвестиції основні, $ на 1 га | Інвестиції оборотні, $ на 1 га | Всього інвестицій, $ на 1 га | Виручка,$ на 1 га | Співвідношення інвестицій до виручки | ||||||
| споруди та обладнання (з врахуванням КПЗЗ) | техніка | транс-порт | земля | ВСЬОГО | Насіння, ЗЗР, добрива, ПММ, орендна плата, витрати на запчастини і т.д. | Погашення кредиту і процентів | ВСЬОГО | ||||
| З ОРЕНДОЮ | 408 | 340 | 74 | 0 | 822 | 386 | 0 | 386 | 1208 | 790 | 1: 0,65 |
| БЕЗ ОРЕНДИ, З ЗЕМЛЕЮ В КРЕДИТ | 408 | 340 | 74 | + 1000 | 1822 |  326 | + 250 | 576 | 2398 | 790 | 1: 0,33 |
Висновок: бізнес став важчим після викупу землі, ніж коли земля була в оренді
Що змінилось?
- Кошти підприємства під заставою.
- У сільгоспвиробника набагато менше вільних обігових коштів, томущо кошти потрібні на погашення кредиту і відсотків
- Банки одержали на 20 років гарантовані прибутки !
Ситуація погіршилась для сільського господарства.
При першому викупі гроші підуть власникам паїв.
Отже,
Де підприємство буде брати гроші на розвиток і на скільки таке підприємство буде конкурентоспроможним? Як зможе виживати?
Це значить, що будуть заходити іноземні кошти, в тому числі через спільні підприємства.
Це головна ціль Держави або окремих політиків, коли вони говорять: “Для того, щоб сільське господарство було наповнене ресурсами, фінансами, щоб був приток інвестицій, треба зробити ринок землі” ???
Загрози, які виникають при продажу землі на рівні держави:
- Кошти, отримані від продажу, підуть у споживчий цикл, а не у виробничий,
- Зайде більше іноземних коштів (через спільні підприємства), а не вітчизняних (українських),
- Навіть якщо кошти будуть вітчизняні, це буде спекулятивний, а не виробничий капітал.
Щоб цього уникнути
- З ринком землі поспішати не можна,
- Продаж можливий тільки тоді, коли буде опрацьований правильний механізм продажу землі.
А до того можливе застосування таких кроків:
- Земля не продається до впровадження розробленого механізму продажу землі сільськогосподарського призначення, який би:
- унеможливлював спекуляції,
- забороняв купівлю земель нерезидентами,
- надавав право першочергового придбання земель ефективним орендарям (що вже працюють на землі).
- Ринок землі можливий: створення Земельного банку і обов’язковий первинний продаж землі через земельний банк:
- кредити на купівлю землі під 3-5% річних;
- продаж землі буде відбуватися з чітко визначеним ціновим коридором, який має логіку економічного глузду і носить рекомендаційний характер.
- На державному рівні ввести стабільність в договірні земельні відносини, використовуючи шкалу:
- розмір орендної плати 1,5% від вартості - мінімум на 5 років і більше;
- розмір орендної плати 3% від вартості - мінімум на 10 років і більше;
- розмір орендної плати 5% від вартості - мінімум на 20 років і більше.
Закон гарантує власникам землі по закінченню терміну оренди право забрати землю.
Тоді, Земельний банк видає кредити на придбання землі під 5% річних на 20 років.
Таблиця 3. Розрахунок тіла кредиту (під 5% річних) для господарства 2000 га за ціною 1000 $/га
| Роки | Залишок тіла кредиту, тис. $ | Оплата тіла кредиту, тис. $ | Оплата процентів по кредиту, тис. $ | Загальна сума платежу за рік, тис. $ |
| 1 | 2 000 | 100 | 100 | 200 |
| 2 | 1 900 | 100 | 95 | 195 |
| 3 | 1 800 | 100 | 90 | 190 |
| 4 | 1 700 | 100 | 85 | 185 |
| 5 | 1 600 | 100 | 80 | 180 |
| 6 | 1 500 | 100 | 75 | 175 |
| 7 | 1 400 | 100 | 70 | 170 |
| 8 | 1 300 | 100 | 65 | 165 |
| 9 | 1 200 | 100 | 60 | 160 |
| 10 | 1 100 | 100 | 55 | 155 |
| 11 | 1 000 | 100 | 50 | 150 |
| 12 | 900 | 100 | 45 | 145 |
| 13 | 800 | 100 | 40 | 140 |
| 14 | 700 | 100 | 35 | 135 |
| 15 | 600 | 100 | 30 | 130 |
| 16 | 500 | 100 | 25 | 125 |
| 17 | 400 | 100 | 20 | 120 |
| 18 | 300 | 100 | 15 | 115 |
| 19 | 200 | 100 | 10 | 110 |
| 20 | 100 | 100 | 5 | 105 |
Таблиця 4. Порівняння виплат за землю в залежності від господарювання (оренда, земля в кредит під 5% та 20% річних при ціні 1000$/га) для господарства 2000 га
| Господарювання на землі | Виплати за оренду за 20 років, тис. $ | Погашення тіла кредиту за 20 років, тис. $ | Погашення відсотків по кредиту за 20 років, тис. $ | Всього виплат за 20 років, тис. $ |
| З ОРЕНДОЮ | 2 400 | 0 | 0 | 2 400 |
| З ЗЕМЛЕЮ В КРЕДИТ під 5% | 0 | 2 000 | 1 050 | 3 050 |
| З ЗЕМЛЕЮ В КРЕДИТ під 20% | 0 | 2 000 | 4 200 | 6 200 |
Додаток 6.5.
Зміни в Інноваційній політиці
Дух інноваційності в галузі визначається і в найбільшій мірі залежить від першого керівника. Якщо перша особа галузі на це налаштована і весь час відтворює цю вимогу, галузь має шанс розвиватися інноваційним шляхом. При цьому обов’язковою умовою інноваційності є відкритість та готовність керівництва галуззю відверто та повно ділитися ідеями, знахідками рішень.
Перший керівник може делегувати всі свої повноваження та ролі (фінанси, комерційну сферу, управління персоналом і т.ін.) окрім інновацій. Це ключова роль першої особи керівництва галуззю – весь час вишукувати та активізувати оточуюче внутрішнє та зовнішнє середовище галузі (частково примушувати, виводячи зі стану рівноваги), щоб інновації відбувалися безперервно, не припиняючись.
Ключові інновації в сучасному світі відбуваються не внаслідок винаходу чогось нового, а шляхом комбінації вже винайдених рішень в такі системи, комплекси, набори, які утворюють щось новітнє, таке, якого ще не було. Суть в комбінуванні існуючого.
В Україні існує багато навчальних закладів, центрів, курсів, заходів. Але вони в абсолютній більшості відірвані від інноваційних практичних тем, полів. Є гарні практичні заходи, але в них майже відсутнє навчання. Держава виділяє багато коштів на всі ці заходи (наукові та навчальні установи, курси, семінари, конференції, виставки-демонстрації тощо), але не достає бажання, вміння та сили волі об’єднати ці речі (інноваційну практику та гарну теорію) в одному місці та завдати такий алгоритм навчання, щоб він був спрямований не на теорію та книги, а на практику.
Одна з умов впровадження інновацій – подолання власних стереотипів через розширення рамок бачення проблеми. Ключові інновації лежать саме за рамками внутрішніх обмежень, які люди встановлюють для себе. Там де знаходяться страхи та незнання людини, де працюють його стереотипи (це у мене не вийде, це не сприйметься, про це не слухатимуть, це я не зможу змінити, хто я такий, щоб братися за такий значущий проект, діло…). Для тог, щоб розкріпачити людей в одній системі проблем, потрібно залучити їх до вирішення проблем в системі вищого порядку (в надсистемі). Для того, щоб люди почали сміливіше працювати над інноваціями у власному підприємстві, необхідно їх залучити до роботи над інноваціями в масштабі галузі. Від цього і стає очевидніше те, що потрібно діяти у себе, і люди почувають себе більш впевненими, вільними, сміливими у пошуках та діях в нових сферах та напрямках (з’являється можливість зіставити свої страхи та сумніви на рівні підприємства з масштабами галузі, країни, де проблеми значно складніші).
Часто розбиття системи управлінні на підсистеми (галузі, напрямки, питання) є штучним, хоча й робиться з благими намірами. Тоді управління окремими галузями призводить до того, що зв’язки між галузями втрачаються, а кінцевий загальний результат, корисність та результат діяльності системи визначається саме якістю та ефективністю цих зв’язків.
Приклад. Розділення задачі залучення коштів через використання механізму, наданого Кіотським протоколом, під технологічне переоснащення рослинницької галузі сільського господарства між Міністерством охорони природного середовища, Міністерством Аграрної політики, Міністерством Промислової політики, Міністерством економіки, Міністерством енергетики робить її практично нереалізуємою. На рівні одного міністерства ця задача не може бути повно прийнята та вирішена.
Додаток 5
Необхідні зміни в Політиці забезпечення продовольчої безпеки
Продовольча безпека України є одним з головних напрямів забезпечення національної безпеки країни в середньостроковій перспективі, чинником збереження її державності та суверенітету, найважливішою складовою демографічної політики, необхідною умовою реалізації стратегічного національного пріоритету - підвищення якості життя громадян України шляхом гарантування високих стандартів життєзабезпечення.
Стратегічною ціллю продовольчої безпеки є забезпечення населення країни безпечною сільськогосподарською продукцією та продовольством. Гарантією її досягнення є стабільна економічна та екологічна ефективність внутрішнього виробництва, а також наявність необхідних резервів та запасів.
Забезпечення продовольчої безпеки є передумовою для здійснення експорту відповідних видів сільськогосподарської та харчової продукції.
Визначитися з поняттями.
Продовольча незалежність України - стійке вітчизняне виробництво харчових продуктів в обсягах не менше встановлених порогових значень його питомої ваги в товарних ресурсах внутрішнього ринку відповідних продуктів.
Продовольча безпека України - стан економіки країни, при якому забезпечується продовольча незалежність України, гарантується фізична та економічна доступність для кожного громадянина країни харчових продуктів, в об'ємах не менше раціональних норм споживання харчових продуктів, необхідних для активного та здорового способу життя.
Показник продовольчої безпеки - кількісна або якісна характеристика стану продовольчої безпеки, що дозволяє оцінити ступінь її досягнення на основі прийнятих критеріїв.
Критерій продовольчої безпеки - кількісне або якісне порогове значення ознаки, по якій проводиться оцінка ступеня забезпечення продовольчої безпеки.
Раціональні норми споживання харчових продуктів - раціон, що представлений у вигляді набору продуктів, що включає харчові продукти в об'ємах та співвідношеннях, що відповідають сучасним науковим принципам оптимального харчування, враховує структуру, що склалася, та традиції харчування більшості населення.
Економічна доступність продовольства - спроможність придбання харчових продуктів за цінами, що склалися, в об'ємах та асортименті, які не менше встановлених раціональних норм споживання, забезпечена відповідним рівнем прибутків населення.
Фізична доступність продовольства - рівень розвитку товаропровідної інфраструктури, при якому в усіх населених пунктах країни забезпечується можливість придбання населенням харчових продуктів або організації харчування в об'ємах та асортименті, які не менше встановлених раціональних норм споживання харчових продуктів.
Виходячи з вимог продовольчої незалежності основними джерелами харчових продуктів є продукція сільського, лісового, рибного, мисливського господарства, а також харчовій промисловості. Визначальну роль в забезпеченні продовольчої безпеки грають сільське господарство та харчова промисловість.
Встановити порогові значення питомої ваги вітчизняної сільськогосподарської, рибної продукції і|та| продовольства в загальному об'ємі|обсязі| товарних ресурсів (з урахуванням|з врахуванням| перехідних запасів) внутрішнього ринку відповідних продуктів:
- зерна - не менше 95 відсотків|процентів|;
- цукру - не менше 80 відсотків|процентів|;
- рослинної олії - не менше 80 відсотків|процентів|;
- м'яса і|та| м'ясопродуктів (у перерахунку на м'ясо) - не менше 85 відсотків|процентів|;
- молока і|та| молокопродуктів (у перерахунку на молоко) - не менше 90 відсотків|процентів|;
- рибній продукції - не менше 80 відсотків|процентів|;
- картоплі - не менше 95 відсотків|процентів|;
- солі|соль| харчової - не менше 85 відсотків|процентів|.
Для забезпечення безпеки харчових продуктів необхідно контролювати відповідність вимогам законодавства України в цій області сільськогосподарської продукції та продовольства, у тому числі імпортованих, на всіх стадіях їх виробництва, зберігання, транспортування, переробки та реалізації.
Необхідно гармонізувати з міжнародними вимогами стандарти якості та показники безпеки харчових продуктів.
Необхідно вдосконалити систему організації контролю безпеки харчових продуктів, включаючи створення сучасної технічної та методичної бази.
У сфері виробництва та обороту сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства зусилля повинні концентруватися на таких напрямах:
- підвищення ґрунтової родючості та врожайності, відтворення природно-екологічного потенціалу;
- прискорений системний розвиток тваринництва;
- реформування та прискорений розвиток науково-практичного потенціалу агропромислового комплексу, підтримка нових наукових напрямів в суміжних галузях науки та реалізація заходів, що запобіжать витоку висококваліфікованих наукових кадрів;
- реформування та прискорений розвиток системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, здатних реалізувати задачі інноваційної моделі розвитку агропромислового комплексу з урахуванням вимог продовольчої безпеки;
- оптимізація міжгалузевих економічних стосунків, які стимулювали б зріст темпів розширеного відтворення, залучення інвестицій та впровадження інновацій в сільському господарстві;
- вдосконалення механізмів регулювання ринку сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства в частині усунення цінових диспропорцій на ринках сільськогосподарської продукції та матеріально-технічних ресурсів;
- вдосконалення системи підтримки кредитування в цілях забезпечення доступності для більшості товаровиробників короткострокових та інвестиційних кредитів;
- впровадження нових технологій глибокої та комплексної переробки продовольчої сировини, методів зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції;
- стимулювання розвитку інтеграції та кооперації у сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства.
У сфері зовнішньоекономічної політики необхідно забезпечувати:
- оперативне вживання заходів митно-тарифного регулювання для цілей раціоналізації співвідношення експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства;
- активне використання захисних заходів при зростаючому імпорті сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства, а також у випадках демпінгу та застосування в зарубіжних країнах субсидій при їх експорті;
- ефективну роботу системи санітарного, ветеринарного та фітосанітарного контролю з урахуванням міжнародних правил та стандартів.
Ці положення мають бути враховані в Доктрині національної безпеки України.