Програми реформ та розвитку сільського господарства україни

Вид материала

Документы

Содержание До складу Академії входять понад 340 наукових установ підприємств і організацій. В Україні найбільш корумпованими назвали державні установи – 28%, парламент – 25%, юстицію – 21%. Рівень корумпованості у бізнес Визнати, що Україна – Аграрна країна Апарат державного управління сільськогосподарською галуззю Система установ Національної Академії Аграрних наук Система аграрного бізнесу (сільськогосподарського виробництва). Рейтинг необхідності державної участі Молочне скотарство

Подобный материал:

• Програми реформ та розвитку сільського господарства україни, 3600.76kb.
• Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
• Розробити програми розвитку сільського господарства на 2012 рік та подати на розгляд, 18.46kb.
• Склад робочої підгрупи з розвитку сільського господарства та земельної реформи обласного, 19.2kb.
• Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
• Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
• України на період, 1241.03kb.
• Концепція реформування та розвитку лісового господарства, 93.95kb.
• Про хід виконання Програми інформувати районну раду щорічно до 25 грудня, 589.27kb.
• Про внесення змін до Програми реформування І розвитку сільського комунального господарства, 121.45kb.

тематику досліджень, свою структуру, вирішує науково-організаційні, господарські, кадрові питання, здійснює міжнародні зв'язки.

• До складу Академії входять понад 340 наукових установ підприємств і організацій.
  
• На 01.01.2004 р. кількість земельних угідь в установах УААН становила 584,2 тис. га, в т. ч. сільськогосподарських угідь 529,5 тис. га.
  
• В наукових установах Академії працює понад 13,7 тис. чоловік, в т.ч. 381 доктор і 2,1 тис. кандидатів наук.
  
• Академія проводить наукові дослідження за 1 національною, 6 державними цільовими, 32 галузевими науково-технічними програмами і 6 окремими проектами.
  
• Науковцями академії за останні роки виведено 2 породи, 4 внутріпородні і заводські типи сільськогосподарських тварин та 2 кроси птахів; до 25% потреби України в племінному молодняку сільськогосподарських тварин задовольняється установами УААН.
  
• Щорічно установи Академії розробляють близько 35 найменувань машин та обладнання, 10-15 нових технологій і технологічних процесів, 8-10 вихідних вимог на машини та інших нормативних документів.
  

Джерело: © 2006-2010 Національна академія аграрних наук України


Коренной реконструкции требует управление, координация деятельности научно-технологической сферой. Сейчас финансирование фундаментальных исследований завышено, а доля финансирования прикладной науки - слишком низкая! Поэтому и отдача от украинской науки является ничтожно малой. Игнорируются связи бизнеса с наукой. Государство не стимулирует предпринимателей вкладывать средства в науку. Создание три года назад и деятельность Государственного агентства по инновациям и инвестициям не способствовали сближению науки и производства. Возможно есть смысл в создании в Украине Министерства науки и технологий на базе указанного Госагенства, при этом часть своих функций действующее Министерство образования и науки должено передать этому новому образованию.

Пришло время нового сотрудничества Правительства и Национальной Академии наук, а также отраслевых академий. Наука, образование должны стать материальным локомотивом развития страны!

Джерело: Станислав Николаенко («Кореспондент», 4 марта 2010.)

Додаток 3.6.1.

Величезна корупція в країні

Україна посідає останню сходинку серед «нових незалежних країн».

Рівень корупції в Україні оцінили у 4,3 бали – це найбільший, тобто найгірший бал серед «нових незалежних країн» і всіх інших країн взагалі.

«Найкраще» рівень корупції оцінили у Сінгапурі – 2,2, Данії – 2,4, Фінляндії – 2,5, Кувейті – 2,5 та Голландії – 2,6.

У США рівень корупції оцінили у 3,7 бали, Канаді – 3,2, Австрії – 2,8, Великобританії – 3,3, Японії – 3,9, Вірменії – 3,1, Азербайджані – 3,3, Білорусії – 3,4, Грузії – 3,1, Молдові – 3,5, Монголії – 3,7 та Росії – 3,9.

Дослідження, що презентує громадську думку щодо корупції, проводилося у 69 країнах з жовтня 2008 року до лютого 2009 року. Оцінки виставлялися за 5-бальною шкалою, де 1 бал – «найнижчий рівень», а 5 – «найвищий».

В Україні найбільш корумпованими назвали державні установи – 28%, парламент – 25%, юстицію – 21%. Рівень корумпованості у бізнесі оцінили в 11%, медіа – 2%.

Неефективною боротьбу української влади з корупцією вважають 73% опитаних українців, ніякою – 19% і 7% - ефективною.

Джерело: Міжнародна правозахисна організація Transparency International . Звіт «Барометр глобальної корупції – 2009»


Додаток 4.

НАЕР: Україна не використала 3 млрд грн, отримані за Кіотським протоколом у 2009 р.

17.03.2010 14:10

Україна не використала 3 млрд грн, отримані за Кіотським протоколом у 2009 р.

"Це так звані "зелені інвестиції". Ми не можемо ці кошти використати як завгодно. Ми повинні ці кошти вкласти в енергозберігаючі програми таким чином, щоб рівень викидів зменшився на відповідну величину. Тобто, наприклад, продали 1 млн т викидів СО2 за 10 млн євро, наприклад, вклали ці кошти в енергозберігаючі проекти таким чином, щоб за термін життєвого циклу проекту зменшити викиди СО2 як мінімум на 1 млн т",- сказав С.Єрмілов.

Він також повідомив, що проекти енергозбереження під кошти Кіотського протоколу має схвалити Японія, адже саме ця країна купила квоту. При цьому С.Єрмілов додав, що в минулому році жоден проект японцям не сподобався. В НАЕР сподіваються, що цього року знайдуться кошти з бюджету, і агентство спільно з профільними міністерствами підготує якісні проекти енергозбереження.


Додаток 6.1.1.

Алгоритм розподілення витратної частини бюджету

Фінансування програми є найбільш важливим інструментом управління розвитком сільського господарства.

Від того, як організоване фінансування, залежить ефективність впливу держави на участь аграрного бізнесу в реалізації Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України. Для цього розподілення та використання витратної частини бюджету має відбуватися на основі:

• прозорості планування та порядку використання фінансових ресурсів;
  
• відповідності пропорцій в фінансуванні інструментів рейтингу пріоритетів статей (галузей, інструментів, заходів) Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України;
  
• систематичного узгодження пропорцій та об’ємів фінансування з темпами та станом змін в галузях сільського господарства та ефективністю дії застосовуваних інструментів;
  
• дотриманню встановлених пропорцій в алгоритмі фінансування не залежно від обсягів коштів, що спрямовуються в рамках Державного бюджету на сільське господарство.
  

1. Визнати, що Україна – Аграрна країна. Реформування сільського господарства – важливіший пріоритет. У відповідності до цього – норматив виділення коштів на сільськогосподарську галузь 7-10% від загальної суми видатків держбюджету. Інакше визнати, що сільське господарство - не пріоритетна галузь в Україні.
   

2. Розподілення та спрямування доступних ресурсів Державного бюджету шляхом визначення пріоритетів на протязі всього терміну реалізації Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України – одна з базових задач Міністерства Аграрної політики України. Визначення пріоритетів та пропорцій спрямування фінансових ресурсів має відбуватись на основі постійного моніторингу змін, що відбуваються в ключових галузях сільськогосподарського виробництва та темпів цих змін, аналізу ефективності дії державних інструментів у взаємозв’язку з впровадженням змін в інших політиках, суміжних галузях, системі забезпечення сільськогосподарської галузі.
   

3. Видатки з загального фонду бюджету сільського господарства спрямовуються у відношенні 40% : 60% на безповоротне фінансування потреб сільськогосподарського комплексу та на наповнення коштами (такими, що повертаються) Агрофінфонду та «Агрофінлізингу». Такі пропорції застосовуються в перший рік реалізації програми. Ціль – наповнити коштами Агрофінфонд та «Агрофінлізинг». В подальшому, використовуючи ці інструменти, стане можливим мінімізувати безповоротне фінансування сільськогосподарських підприємств за рахунок поворотного фінансування. Таким чином буде скорочено навантаження на видаткову частину Державного бюджету, зменшені ризики недофінансування сільськогосподарської галузі та створені сприятливі умови для поступового зменшення залежності аграрного бізнесу від бюджетних дотацій та субсидій. В подальші роки ці пропорції мають змінюватись.
   

4. Спрямування на наповнення коштами Агрофінфонду та «Агрофінлізингу» з загального фонду Державного бюджету відбувається у співвідношенні 50% : 50% виходячи з того, що:
   

• Щорічно доступні кошти в Агрофінфонді та «Агрофінлізингу» складаються з коштів, які надходять з загального фонду Держбюджету та коштів, що повертаються до спеціального фонду.
  
• Агрофінфонд в абсолютних об’ємах потребує більше коштів, ніж «Агрофінлізинг», але повернення коштів в «Агрофінлізингу» відбувається довше (відповідно до строків лізингових угод), ніж в Агрофінфонді (не більше календарного року), тому темп наповнення доступними для використання коштами у них різний.
  

5. Кошти, спрямовані на безповоротне фінансування, розподіляються між Апаратом державного управління сільськогосподарською галуззю (5%), системою установ Національної Академії Аграрних наук (10%), системою закладів аграрної освіти (15%) та системою аграрного бізнесу (сільськогосподарського виробництва) (70%). Таким чином будуть розподілені пріоритети держави в сільськогосподарській галузі.
   

Відповідно до цієї Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України на перший рік встановлюються такі напрямки та нормативи фінансування:

1. Апарат державного управління сільськогосподарською галуззю – після перегляду функцій на всіх рівнях управління, спрощення структури та зменшення чисельності держслужбовців по всій вертикалі державного управління, впровадження конкурсної системи прийняття на державну службу та прийняття держслужбовцями відповідальності за конкретні ланки реалізації Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України, встановити нормативи витрат на забезпечення системи державного управління сільськогосподарською галуззю.
   

1. Система установ Національної Академії Аграрних наук – за умови, що 60% коштів буде спрямовано на дослідницькі роботи, а 40% - на роботи з впровадження та поставивши при цьому завдання:
   

• Скоротити:
  

• кількість наукових установ та науковців;
  
• кількість тем досліджень.
  

• Збільшити:
  

• фінансування кожної робочої теми досліджень;
  
• рівень заробітної плати працюючих науковців та персоналу наукових установ.
  

• 50% коштів спрямувати на теми, затверджені МінАПУ за поданням сільгоспвиробників;
  
• 30% коштів спрямувати на теми, запропоновані НААН та затверджені МінАПУ на підставі їх відповідності потребам Комплексної Державної програми розвитку сільського господарства;
  
• 20% коштів спрямувати на теми, визначеними НААН як перспективні, або пов’язані з проведенням фундаментальних досліджень.
  

3. Система закладів аграрної освіти – за умови, що 30% буде спрямовано на практичні форми навчання, а 70% - на аудиторні теоретичні форми навчання та поставивши при цьому завдання:
   

• Скоротити кількість навчальних закладів та кількість студентів (учнів) у відповідності до реальної потреби сільгосппідприємств.
  
• Розробити нову програму навчання у відповідності до вимог новітніх ресурсозберігаючих технологій, що впроваджуватимуться у відповідності до Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України.
  
• Збільшити мінімум в 3 рази кількість коштів в розрахунку на навчання одного студента, залучивши до процесу навчання закордонних фахівців, що обізнані та мають практичний досвід застосування новітніх технологій у відповідності до Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України.
  
• Скоротити кількість викладачів, залишивши тих, хто готовий в короткі строки інтенсивно перенавчатися за новими програмами з отриманням практичного досвіду в передових господарствах, що працюють за новітніми технологіями.
  
• Збільшити мінімум в 2 рази рівень заробітної плати викладачів.
  
• Визначити перелік базових господарств для практичного навчання студентів, відпрацювати умови співпраці з ними.
  

• 70% коштів спрямувати на навчання студентів;
  
• 10% коштів спрямувати на перепідготовку викладачів;
  
• 20% коштів спрямувати на перепідготовку діючих фахівців сільгосппідприємств (першочергово тих, що здійснюють технологічне переоснащення у відповідності до Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України).
  

4. Система аграрного бізнесу (сільськогосподарського виробництва).
   

Спочатку треба визначитись, який об’єм коштів має бути спрямований на фінансове забезпечення виконання прийнятих раніше зобов’язань Держави перед сільгоспвиробниками (наприклад, зобов’язання по здешевленню відсотків за кредитами). На таку суму має бути зменшені визначені в п.4. спрямування на розвиток аграрного бізнесу.

Після цього необхідно, визначивши пріоритети між ключовими галузями сільського господарства, встановити нормативи розподілення бюджетних коштів між ними.

Визначення пріоритетів між ключовими галузями сільського господарства здійснюється з урахуванням бізнесової (інвестиційної) привабливості галузі за показниками:

• Співвідношення основних та оборотних коштів в бізнесі;
  
• Залежність економічної ефективності бізнесу від розміру виробництва;
  
• Кількість обертів (обігових коштів) на рік.
  

Чим більш приваблива для бізнесу галузь, тим менше прямої участі держави в ній повинно бути. Разом з тим, слід враховувати, що є галузі, які в технологічному плані виконують забезпечуючу функцію для інших галузей, а тому потребують першочергового та прискореного реформування та розвитку. Це стосується рослинництва, яке створює кормову базу для свинарства та птахівництва. Тому рейтинг галузей сільськогосподарського виробництва за критеріями необхідності участі держави в реформуванні виглядає наступним чином.

Бізнес	Основні/ оборотні	Ефект розміру	Кількість обертів на рік	Рейтинг інвестиційної привабливості	Рейтинг необхідності державної участі	Фінансування
ПТАХІВНИЦТВО	1 : 1,5	1 : 0,8	9	1	4	0%
СВИНАРСТВО	1 : 2,8	1 : 0,8	2,5	2	3	10%
РОСЛИННИЦТВО	1 : 0,7	1 : 0,75	1	3	1	70%
МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО	4 : 1	1 : 0,5	0,7	4	2	20%

6. Розподіл коштів «Агрофінлізингу» на цілі Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України відбувається з урахуванням визначених галузевих пріоритетів. На підставі цього пропорції розподілення будуть такі: на завдання в галузі свинарства – 10%, на завдання в галузі рослинництва – 90% (в тому числі на завдання, пов’язані з технологічним переоснащенням – 50%, на завдання, пов’язані з будівництвом елеваторів – 40%).
   

7. Фінансове забезпечення інструментів, що застосовуються в рослинництві складається з:
   

• потреб в наповненні Агрофінфонду (див.п.4.).
  
• потреб, пов’язаних з будівництвом елеваторів, де фінансування з загального фонду необхідне на здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для влаштування фундаментів; допомога в придбанні обладнання має бути реалізована через «Агрофінлізинг» (див.п.6.);
  
• потреб, пов’язаних з технологічним переоснащенням галузі, де фінансування з загального фонду необхідне на дотування витрат на технологічний супровід, здешевлення техніки, здешевлення відсотків за кредитами; при цьому необхідно враховувати, що частина техніки може бути придбана сільгоспвиробниками через «Агрофінлізинг» (див.п.6.);
  

1. Визначивши об’єм доступних через «Агрофінлізинг» коштів на придбання обладнання для елеваторів, враховуючи, що при фінансуванні будівництва елеваторів витрати на облаштування фундаменту складають 30% загальної вартості проекту, а придбання та монтаж обладнання – 70%, можна розрахувати розмір суми витрат на здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для влаштування фундаментів.
   
2. Встановлюємо, що дотації на технологічний супровід складають 1% від суми спрямувань на технологічне переоснащення в рослинництві (складається з видатків загального фонду Держбюджету на рослинництво (див.п.5.4.), зменшеної на розмір суми витрат на здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для влаштування фундаментів елеваторів та коштів «Агрофінлізингу», спрямованих на технічне переоснащення в рослинництві).
   
3. Маючи в якості орієнтиру суму коштів, яку можливо використати на допомогу сільгоспвиробникам в придбанні техніки в рамках технологічного переоснащення (через «Агрофінлізинг» та через видатки з загального фонду на здешевлення техніки та здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для її придбання), можливо визначати показники технічного переоснащення.
   

Початкові дані формуються на підставі сукупного аналізу потреби в технічному забезпеченні технології No-Till (маючи на увазі, що будь-яка техніка, яка якісно працює в технології No-Till, може використовуватись в будь-яких інших технологіях, але не будь-яка техніка з більш енерговитратних технологій може працювати в технології No-Till) та цін на ці види техніки, структури господарств та посівних площ в рослинництві.



Виходячи з цих даних можна визначити питомі інвестиції на 1 га в кожний вид техніки (сівалки, трактори, обприскувачі, комбайни) та разом на всю технічну систему, що дає змогу визначити питомий розмір витрат на здешевлення техніки та здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для її придбання.

На підставі цих показників та враховуючи орієнтири в можливих обсягах фінансування цих статей, можемо визначити площі, на яких в рамках Комплексної Державної програми реформування та розвитку сільського господарства України може бути забезпечено технологічне переоснащення з відповідним технічним переоснащенням з підтримкою коштами загального фонду на здешевлення техніки та здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для її придбання та через «Агрофінлізинг».

Тепер можемо розрахувати та визначити:

• сумарні інвестиції, необхідні для технологічного переоснащення на визначеній кількості площ;
  
• об’єми коштів, які сумарно можуть бути спрямовані на допомогу в придбанні сільгоспвиробниками техніки через «Агрофінлізинг» та з загального фонду на здешевлення по кожному виду техніки та здешевлення відсотків за кредитами, необхідними для її придбання.
  

Після цього стає можливим остаточне визначення кількісних показників по видах техніки. Для цього необхідно визначити:

• пріоритети з точки зору залежності кожного виду техніки від профілю технології, та, відповідно, створення можливості переходу на нову технологію (No-Till);
  
• відсоток наявної забезпеченості господарств галузі такими видами техніки під нову технологію (No-Till) та площі, на які цієї кількості техніки (по кожному виду) може вистачити;
  
• пріоритети по видах техніки з урахуванням існуючої наявності та кількісні показники потреби;
  
• спрямування та розподіл коштів на придбання цієї кількості сівалок, тракторів, обприскувачів, та комбайнів.
  

8. Аналіз фінансового забезпечення інструментів, що застосовуються в свинарстві.
   

Вихідні дані для розрахунку в частині розвитку бази відтворення:

• 1 свиноматка приводить в середньому 25 поросят на рік;
  
• Інвестиції в одне постановочне місце в маточнику складають 24 000 грн.
  

При здешевлені кредитної ставки за рахунок Держбюджету на 15% показник питомого фінансового забезпечення на постановочне місце складає

15% х 24 000 грн. = 3 600 грн.

Тобто 3 600 грн. державних дотацій через здешевлення відсоткової ставки забезпечить (змотивує, спровокує) збільшення в Україні поголів'я поросят на відгодівлю на 25 голів.

Виходячи з цього, та, враховуючи орієнтири в можливих обсягах фінансування цієї статті, можемо розрахувати загальну кількість поголів’я поросят на відгодівлю, яке можна очікувати при застосуванні інструменту в повному обсязі, та розрахувати розподіл по роках зобов’язань, які виникнуть при застосуванні інструмента.


Вихідні дані для розрахунку в частині розширення об’ємів відгодівлі:

• Структура інвестицій у відгодівлю:
  
  • Вартість ангарних конструкцій – 176 000 грн.
    
  • Вартість технологічного обладнання одного ангару – 40 000грн.
    
  • Вартість будівельних та земеляних робіт – 56 000 грн.
    
  • Кількість постановочних місць в одному ангарі – 250 голів.
    

Через «Агрофінлізинг» реалізуються ангарні конструкції та технологічне обладнання для ангарів.

Інвестиції в 1 постановочне місце в маточнику складають

(176 000 + 40 000)/250 = 864 (грн.)

Виходячи з цього, та, знаючи можливий обсяг фінансування цієї статті через «Агрофінлізинг», можна визначити кількість постановочних місць, яке можна очікувати при застосуванні інструменту в повному обсязі, та приріст кількості відгодованих свиней за технологією холодного утримання на глибокій незмінюваній підстилці.