Програми реформ та розвитку сільського господарства україни
| Вид материала | Документы |
- Програми реформ та розвитку сільського господарства україни, 3600.76kb.
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Розробити програми розвитку сільського господарства на 2012 рік та подати на розгляд, 18.46kb.
- Склад робочої підгрупи з розвитку сільського господарства та земельної реформи обласного, 19.2kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
- України на період, 1241.03kb.
- Концепція реформування та розвитку лісового господарства, 93.95kb.
- Про хід виконання Програми інформувати районну раду щорічно до 25 грудня, 589.27kb.
- Про внесення змін до Програми реформування І розвитку сільського комунального господарства, 121.45kb.
Джерело: Науковий збірник "Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку", 2009 рік.
Додаток 2.3.7.
Системоутворюючими галузями сільського господарства є рослинництво, свинарство, молочне скотарство
Фактори, що визначають ключову та системоутворюючу роль галузей в сільському господарстві України
Рослинництво (зернові, зернобобові, технічні та кормові культури):
- традиційно займає найбільш вагому частку в структурі валового продукту сільського господарства України ( за останні п’ять років – більше 50%);
- відіграє визначальну технологічну роль в формуванні кормової бази для тваринництва та птахівництва;
- галузь, яка в умовах сучасних передових технологій землеробства характеризується високою науко- та інтелектуалоємкістю;
- традиційно визначає експортний потенціал сільськогосподарської галузі, але має гірші за світові показники якості та собівартості продукції;
- в найбільшій мірі впливає на стан ґрунтів та на зменшення викидів парникових газів.
Свинарство:
- традиційно має вагому долю в виробництві та в споживанні м’яса в Україні (30-40%);
- має власний потенціал кормозабезпечення за рахунок достатніх об’ємів вирощуваного в Україні зерна (яке зараз експортується за низькими цінами);
- Україна відома в світі як традиційний виробник свинини, має сприятливі ринкові умови для нарощування експорту;
- має короткий виробничий цикл (відгодівля – до 120 днів) і здатна в короткі строки забезпечити нарощування об’ємів виробництва продукції.
Молочне скотарство:
- молоко традиційно займає другу позицію в структурі валового продукту сільського господарства України ( за останні п’ять років – близько 15%);
- молочне скотарство – галузь, яка в умовах сучасних передових технологій виробництва молока характеризується високою науко- та інтелектуалоємкістю;
- Україна відома в світі як традиційний виробник та експортер молока та молочних продуктів, має освоєні закордонні ринки збуту з умовами для нарощування експорту молока та молокопродуктів.
Додаток 2.3.9.
Забезпечуючими галузями, що визначають рівень застосованих в сільському господарстві технологій, їх інтелектуало- та ресурсоємності є аграрна освіта та аграрна наука.
Потреба сільського господарства в аграрній науці обумовлена:
- наукоємністю технологій, здатних забезпечити економічну ефективність та конкурентоспроможність ключових системоутворюючих галузей сільського господарства України;
- необхідністю в технологічній підтримці при масовому переході сільгосппідприємств на новітні технології.
Потреба сільського господарства в аграрній освіті обумовлена:
- потребою аграрного бізнесу в кадрах, що володіють знаннями та навиками застосування новітніх ресурсозберігаючих технологій;
- науко- та інтелектоємністю новітніх технологій, що потребує систематичного оновлення знань та підвищення кваліфікації кадрів.
Додаток 2.3.12.
Занепад галузі вітчизняного сільськогосподарського машинобудування поглиблює проблеми сільського господарства, гальмує його розвиток та технологічне переоснащення
Вітчизняне машинобудування не забезпечує сільгоспвиробників технікою, що відповідає сучасним вимогам сільгоспвиробників.
Джерело: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2008 р.
Морально застарілі та фізично зношені техніка та обладнання, що складають технічну систему сільського господарства
- Майже половина (43%) всіх випробуваних с/г машин мають наробіток на відмову менше 100 годин.
- Більше половини машин (51%) має величину гарантійного строку служби до 1 року і тільки у 12% він більше двох років.
- Більше, ніж у половини машин (58%) відсутня автоматизована система управління та контролю.
- Майже кожна четверта (23%) вітчизняна с/г машина має гірші показники в порівнянні з закордонними аналогами.
- Результати експертизи технічних умов свідчать, що:
- в 48% ТУ вказані застарілі стандарти, які уже не діють (в кожних ТУ приведені від 1-го до 5-ти застарілих стандартів).
- в 23% розглянутих ТУ приведені занижені показники якості виконання технологічного процесу, а близько 7% ТУ взагалі не обумовлюють показники якості виконання технологічного процесу.
- в 11% ТУ не вказано на умови експлуатації машин.
- майже в 18% розглянутих ТУ показники надійності занижені і не відповідають вимогам сучасних нормативних документів.
- в 12% ТУ термін введення їх в дію становить від 11-ти до 15-ти років тому,
- 5% ТУ мають термін введення в дію більше 15-ти років і не переглядалися.
- Від 80 до 90% техніки фізично зношена.
Джерело: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2008 р.
Додаток 3.1.2.
Обгрунтування образу галузі Рослинництва
Забезпечення та підвищення прибутковості та, відповідно, отримання економічної незалежності від дотацій та субсидій в рослинництві можливе при зниженні собівартості виробництва та збільшенням доходу від реалізації виробленої продукції.
Розмір доходу в рослинництві визначається двома показниками – урожайністю та ціною на продукцію.
Збільшити урожайність можна, застосувавши таку технологію, яка дозволяє змінити пропорції в структурі витрат, збільшивши виробничі витрати за статтями, що прямо впливають на врожайність, за рахунок інших статей. В найбільшій мірі цю вимогу виконує ресурсозберігаюча технологія No-Till (або технологія прямого посіву) (див. Додаток 3.1.2.1)
Отримання максимальної ціни реалізації залежить від часу продажу. В зв’язку з цим перед сільгоспвиробником постає дві основні проблеми, зазначені у розділі 3.1.1 (6-й і 10-й абзаци).
Вирішенням проблеми має стати Агрофінфонд з функціями «зернового ломбарду», де сільгоспвиробник міг би позичити кошти під заставу зерна зібраного урожаю (навіть під невисоку заставну ціну). Тоді він отримує можливість своєчасно та якісно провести посівну та, дочекавшись влучного моменту, вигідно продати урожай та розрахуватись з «Агрофінфондом». (див. Додаток 3.1.2.3)
Визначені проблеми, пов’язані зі зберіганням зерна оптимально вирішуються шляхом будівництва безпосередньо в господарствах елеваторів середньої та малої потужності. Але такі проекти внаслідок їх досить великої інвестиційноємкості потребують допомоги держави шляхом надання можливості будувати елеватори, придбані в лізинг (див. Додаток 3.1.2.2).
Додаток 3.1.2.1.
Обґрунтування доцільності
застосування ресурсозберігаючої технології
прямого посіву (No-Till)
1. Світовий досвід застосування ресурсозберігаючої технології No-Till (або технології прямого посіву).
Аналіз матеріалів міжнародних конференцій з обміну досвідом застосування технології No-Till, що проходили в Україні в період 2004-2009 рр. за участі практикуючих експертів-консультантів, фермерів, науковців-дослідників з понад 20 країн з п’яти континентів світу, свідчить про наступне:
- Приклади успішного багаторічного досвіду застосування технології No-Till існують всюди в світі, де практикується рослинництво, незалежно від кліматичних умов (кількість опадів, температурний режим), типу ґрунтів, виду вирощуваних зернових, зернобобових культур.
- Практики одностайно відмічають такі позитивні ефекти від застосування технології No-Till:
- Економія палива (зниження енергоємності);
- Збільшення утримання вологи в ґрунті, покращення доступності води;
- Зниження ерозії ґрунтів;
- Зростання стабільності виробництва сільськогосподарських культур;
- Зростання прибутку в господарствах будь-якого розміру (в тому числі і дрібних);
- Зростання чистого прибутку.
- Технологія No-Till зменшує необхідність фізичної праці, але потребує значно більше інтелектуально-розумової діяльності та рівня професійних знань та умінь
- Технологія не має об’єктивних протипоказань застосування. Перешкодами можуть бути тільки небажання (страх) змінювати привичні методи роботи (недостатність мотивації) або низький рівень професійної підготовки сільгоспвиробників.
В світі існують приклади на рівні країн, які свідчать про можливість суттєвого збільшення врожайності при переході на технологію No-Till.
Приклад з Австралії. Завдяки поступовому впровадженню технології No-Till в західному штаті, де мешкає 1,7 млн. чоловік, за період з 2000 по 2004 рік без розширення площі використовуваних земель було додатково отримано 16 млн. т зерна:
У 2000 було вирощено на 3 млн. т зернових більше ніж звичайно;
У 2001 плюс ще 5 млн. т;
У 2002 плюс ще 4 млн. т;
У 2004 плюс ще 4 млн. т.
Сумарний приріст доходів склав 2.1 млрд. дол. США.
Джерело: Біл Кребтрі. Бакалавр сільськогосподарських наук, Магістр наук, Почесний довічний член WANTFA. Редактор інформаційного бюлетеня про No-Till протягом 10 років. Консультант, Західна Австралія
Приклад з Аргентини. Впровадження технології No-Till в Аргентині почалося приблизно на 20 років пізніше, ніж в сусідній Бразилії, де весь цей час йшло опробування цієї технології. В кінці 80-х років, сприйнявши напрацьований в Бразилії досвід та не витрачаючи часу на власні дослідження та перепровірку, Аргентина розпочала технологічне переоснащення власного сільського господарства на технологію No-Till (тими ж темпами, що і Бразилія).
Наслідком такої аграрної політики в рослинництві за двадцять років стало трикратне збільшення обсягів виробництва зерна при збільшенні посівних площ тільки в 1,5 рази. При цьому збільшення виробництва збереглося навіть після призупинення розширення площ під No-Till. Цей факт в найбільшій мірі є наслідком позитивних змін в якості та родючості ґрунтів, які відбуваються завдяки застосуванню ґрунтозахисної, самовідновлюваній, ресурсозберігаючій системі землеробства на основі технології No-Till.
Джерело: R Peiretti AAPRESID, 2009 рік
Збільшення об’ємів виробництва в рослинництві дозволили Аргентині не тільки стати провідним експортером зерна, але й дати імпульс нарощуванню виробництва в тваринництві. Свідоцтвом тому – поява на українському харчовому ринку яловичини з Аргентини.
2. Економічний потенціал технології.
2.1. Вплив на фондоємність виробництва продукції рослинництва.
Склад та вартість лінійки техніки, необхідної для обробітку ґрунту та посіву
за традиційною технологією.
| Назва | Тип | Ціна, тис. дол.США | 1 000 га | 3 000 га | 5 000 га | 10 000 га | ||||
| шт. | тис. дол.США | шт. | тис. дол.США | шт. | тис. дол.США | шт. | тис. дол.США | |||
| Трактори | МТЗ-80 | 20 | 3 | 60 | 9 | 180 | 12 | 240 | 24 | 480 |
| К-700 | 90 | 2 | 180 | 6 | 540 | 8 | 720 | 16 | 1440 | |
| Т-150 | 50 | 2 | 100 | 6 | 300 | 8 | 400 | 16 | 800 | |
| Всього | | 340 | | 1020 | | 1360 | | 2720 | ||
| Машини для підготовки ґрунту і посіву | Плуг навісний | 2 | 3 | 6 | 9 | 18 | 12 | 24 | 24 | 48 |
| Сівалка зернотукова | 15 | 3 | 45 | 9 | 135 | 12 | 180 | 24 | 360 | |
| Борона дискова | 14 | 3 | 42 | 9 | 126 | 12 | 168 | 24 | 336 | |
| Культиватор-плоскоріз | 7 | 2 | 14 | 6 | 42 | 8 | 56 | 16 | 112 | |
| Всього | | 107 | | 321 | | 428 | | 856 | ||
| Всього | | 447 | | 1341 | | 1788 | | 3576 | ||
Розрахунки зроблені на підставі нормативів, наведених у «Методиці нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва» (Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу міністерства аграрної політики України. Київ-2006)
Щорічні амортизаційні відрахування для площі 10 000 га (просте відтворення технічної системи) із розрахунку на строк амортизації 5 років складає 715 000 дол.США; відповідно - амортизаційне навантаження складає 71,5 дол.США/га.
Враховуючи, що витрати на запчастини та ремонт техніки складають в середньому не менше 6% від вартості техніки, на обслуговування такої технічної системи потрібно ще 214 000 дол.США. Додаткове фінансове навантаження за цими статтями складає 21,4 дол.США/га.
Сумарні витрати на щорічне обслуговування такого парку техніки складають 929 000 дол.США, що створює фінансове навантаження 92,9 дол.США/га.
Склад та вартість лінійки техніки, необхідної для посіву
за технологією No-Till
| Назва | Тип | Ціна, тис. дол.США | 3 000 га | 5 000 га | 10 000 га | |||
| шт. | тис. дол.США | шт. | тис. дол.США | шт. | тис. дол.США | |||
| Трактори | К-700 | 90 | 1 | 90 | | | | |
| Versatile 4 WD | 220 | | | 1 | 220 | | | |
| CASE STX-500 | 310 | | | | | 1 | 310 | |
| Всього | | 90 | | 220 | | 310 | ||
| Посівні комплекси | ATD 9.35 (робоча ширина – 9 м) | 150 | 1 | 150 | | | | |
| ATD 11.35 (робоча ширина – 12 м) | 16 | | | 1 | 165 | | | |
| ATD 18.35 (робоча ширина – 18 м) | 290 | | | | | 1 | 290 | |
| Всього | | 150 | | 165 | | 290 | ||
| Всього | | 240 | | 385 | | 600 | ||
Щорічні амортизаційні відрахування для площі 10 000 га (просте відтворення технічної системи) із розрахунку на строк амортизації 5 років складає 120 дол.США.
Відповідно - амортизаційне навантаження складає 12 дол.США/га.
Враховуючи, що витрати на запчастини та ремонт техніки складають в середньому не менше 6% від вартості техніки, на обслуговування такої технічної системи потрібно ще 36 000 дол.США.
Додаткове фінансове навантаження за цими статтями складає 3,6 дол.США/га.
Сумарні витрати на щорічне обслуговування такого парку техніки складають 156 000 дол.США, що створює фінансове навантаження 15,6 дол.США/га.
Різниця в витратах на щорічне обслуговування парку техніки для традиційної технології та технології No-Till (для площі 10 000 га) складає 773 000 дол.США. Ця сума економії перевищує витрати, необхідні для заміни парку техніки під технологію No-Till.
Відповідно різниця в фінансовому навантаженні (що в підсумку відбивається на собівартості продукції) становить 77,3 дол.США/га.
При середній врожайності 3 т/га перейшовши з традиційної технології на технологію No-Till можливо знизити собівартості продукції на 25,8 дол.США/т.
2.2. Вплив на енергоємність виробництва продукції рослинництва.
Енергопотреби для обробітку ґрунту та посіву
за традиційною технологією.
| Назва | Тип | Кінських сил | 1 000 га | 3 000 га | 5 000 га | 10 000 га | ||||
| шт. | Кінських сил | шт. | Кінських сил | шт. | Кінських сил | шт. | Кінських сил | |||
| Трактори | МТЗ-80 | 75 | 3 | 225 | 9 | 675 | 12 | 750 | 24 | 1800 |
| К-700 | 240 | 2 | 480 | 6 | 1440 | 8 | 1920 | 16 | 3840 | |
| Т-150 | 150 | 2 | 300 | 6 | 900 | 8 | 1200 | 16 | 2400 | |
| Всього | | 1005 | | 3015 | | 4020 | | 8040 | ||
З наведених даних видно, що традиційна технологія потребує енерговитрат на обробіток ґрунту та посів 0,8 – 1 к.с./га.
Практичний досвід свідчить, що при традиційній технології витрати ПММ (дизельного палива) для проведення робіт з обробітку ґрунту та посіву складають 80-100 (в середньому 90) л/га.
Отже при ціні дизпалива ≈0,8 дол.США/л енерговитрати у грошовому виразі складають ≈72 дол.США/га.
Відповідно для придбання дизельного пального на обробіток ґрунту та посів на площі 10 000 га потрібно 720 000 дол.США.
Енергопотреби для посіву
за технологією No-Till.
| Назва | Тип | Кінських сил | 3 000 га | 5 000 га | 10 000 га | |||
| шт. | Кінських сил | шт. | Кінських сил | шт. | Кінських сил | |||
| Трактори | К-700 | 240 | 1 | 240 | | | | |
| Versatile 4 WD/ К-744 Р-2 | 375/350 | | | 1 | 375/350 | | | |
| CASE STX-500 | 500 | | | | | 1 | 500 | |
| Всього | | 240 | | 375/350 | | 500 | ||
З наведених даних видно, що технологія No-Till потребує енерговитрат на посів 0,05 – 0,08 к.с./га.
Практичний досвід свідчить, що в умовах використання технології витрати ПММ (дизельного пального) для проведення робіт з обробітку ґрунту та посіву складають 25-35 (в середньому 30) л/га.
Отже при ціні дизпалива ≈0,8 дол.США/л енерговитрати у фінансовому виразі складають ≈24 дол.США/га.
Відповідно для придбання дизельного пального на обробіток посів на площі 10 000 га потрібно 240 000 дол.США.
Енерговитрати на комплекс робіт, пов’язаних з посівом в умовах технології в понад 10 разів менша ніж при використанні традиційної технології.
Різниця в енергонавантаженні ( в грошовому вимірі) для традиційної технології та технології No-Till складає 48 дол.США/га. Це також резерв для зниження собівартості вирощуваного зерна.
Витрати на дизельне пальне на 10 000 га в умовах технології No-Till на 480 000 дол.США менші, ніж при традиційній технології. Ця сума складає 80% вартості техніки (трактор з сівалкою), необхідної для роботи за технологією No-Till.
Таким чином, при переході на технологію No-Till виникає можливість вивільнення частини собівартості продукції.
2.3. Вплив на структуру собівартості виробництва продукції рослинництва.
Технічна система в рослинництві не має прямого впливу на врожайність. Але якщо вивільнені при зміні технології кошти від зменшення амортизаційних відрахувань, витрат на запчастини та ремонт, та ПММ (тобто статей, що прямо не впливають кількість та якість вирощеного зерна) спрямувати на придбання ресурсів, що прямо впливають на урожайність (якісне насіння, добрива та ЗЗР), то існує обґрунтована можливість (і це підтверджує досвід успішних господарств в різних країнах світу) збільшувати продуктивність виробництва в рослинництві.
При цьому, незмінними можна залишити витрати на орендну плату та фонд оплати праці (за рахунок зменшення чисельності працюючих з’являється можливість суттєвого підвищення рівня заробітної плати, або не змінюючи рівень заробітної плати продовжувати виплати вивільненим працівникам).
2.4. Вплив на екологічну ситуацію.
Технології No-Till призводять до підвищення органічної речовини, отже, скорочують викид CO2 в атмосферу. Довгострокова користь від органічної речовини ґрунту: підвищується врожайність, покращується структура ґрунту, підвищується вологоутримуючі здатність ґрунту, підвищується природну родючість.
Джерело: (Скотт Стеггенборг, Доцент університету Кansas State University Manhattan, Kansas U.S.A, Третя міжнародна конференція по самовідновлюваному землеробству на основі системного підходу Nо – Till, Україна, 2006)
У No-Till немає орного шару. Замість нього - інший шар, збагачений органічними залишками, зі своєю динамікою перетворення органічної речовини і кругообігом поживних речовин .
При використанні No-Till ми використовуємо більш ефективним чином воду, тому що поліпшується інфільтрація води в ґрунті, зменшуються стоки і втрати води внаслідок випаровування і збільшується водоутримання (поповнюються запаси води).
Джерело: Августин Біанчіні, Магістр природничих наук, Аргентинська асоціація фермерів No-Till, AAPRESID - Аргентинська Асоціація Виробників, які використовують No-Till, Перша міжнародна конференція по самовідновлюваному землеробству на основі системного підходу Nо – Till, Україна, 2004
Джерело: Фрэнк Дайкстра , Президент Coop. Agro - Pec. Batavo Ltd, фермер-піонер No-Till , Бразилія, Перша міжнародна конференція по самовідновлюваному землеробству на основі системного підходу Nо – Till, Україна, 2004
Загалом, секвестрація вуглецю в ґрунті протягом першого десятиліття впровадження кращих методів ведення зберігаючого землеробства складає 1,8 тонн СО2 на гектар в рік. На 5 мільярдів гектарів сільськогосподарських земель, це може представляти одну третину нинішніх щорічних глобальних викидів СО2 при спалюванні викопного палива.
Джерело: «Консультації по зберігаючому землеробству та компенсації викидів вуглекислого газу», м. Вест Лафайєт, штат Індіана, США від 28-30 жовтня 2008р. Продовольча і сільськогосподарська Організації ООН (FAO)
Додаток 3.1.2.2.
Побудова господарствами елеваторів, придбаних в лізинг.
Великі перехідні залишки зернових (більше 7 млн. т) 2007/2008 маркетингового року, багатий врожай зерна в 2008/2009 році, недостатні потужності сертифікованих елеваторів і зерносховищ в Україні (близько 30 млн. тонн при одноразовому зберіганні) і неможливість швидко експортувати велику кількість зерна (не більше 1,3 млн. тонн в місяць) привели до надлишку пропозиції на внутрішньому ринку і, відповідно, до низьких закупівельних цін на зерно. Таким чином, перенасиченість ринку привела до істотного падіння цін на усі види зернових.
Аграрії, що не мали власних зерносховищ і можливостей самостійно експортувати продукцію, були вимушені збувати зерно за тими цінами, які пропонували посередники і зернотрейдери, повністю контролюючи ситуацію на ринку.
Джерело: Ó«ПроАгро» 2009
Економічні аргументи
У 2008 році в Україні налічувалося близько 650 підприємств по зберіганню зерна загальною потужністю 31 млн. тонн. З них, за станом на 30 січня 2008 року, сертифіковано 590 підприємств. Сертифіковані потужності складають близько 30 млн. т.
Практично кожне господарство, що вирощує зерно, також має зернові склади. Хоча такі склади вважаються тимчасовими, багато господарств саме тут зберігають зібраний урожай практично увесь рік. Тому що тут не треба платити за його зберігання. Тому що тут немає небезпеки підміни якісного зерна на елеваторі або ризику не отримати його в строк. Тому що тут зерно можна не декларувати і продати тоді, тому і за тією ціною, по якій захоче власник, а не порадить обладміністрація. І ще тому, що для багатьох керівників господарств старої формації важливіше власний прибуток, чим прибуток підприємства, і зберігати зерно у себе просто спокійніше.
У зв'язку з рекордним урожаєм зерна в Україні багато господарств відчувають дефіцит площ для зберігання зібраного урожаю. Особливо напружена ситуація склалася на елеваторах, розташованих на перетині транспортних потоків: в портах і на великих залізничних вузлах. Причиною ажіотажу на ринку став дисбаланс між попитом і пропозицією. До 53 млн. т зерна нового урожаю додалося 7 млн. т перехідних запасів зерна, свого часу не вивезених з країни із-за експортних обмежень. В той же час, компанії, що володіють елеваторами, частенько проводять свою бізнес-політику, що не припускає допуск на свій елеватор стороннього зерна навіть для комерційного зберігання.
Джерело: Ó«ПроАгро» 2009
Додаток 3.1.2.3.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОБОТИ АГРОФІНФОНДУ ЯК ЗЕРНОВОГО ЛОМБАРДУ
Агрофінфонд як можливість для сільгоспвиробників подолати касовий розрив між часом потреби в оборотних коштах (а ціна на зерно дуже низька) і часом, коли ціна на зерно максимальна.
Моделювання ситуації
З наведеної моделі видно, що:
- є два періоди – кінець липня-початок вересня та березень-перша половина квітня, коли у сільгоспвиробника може виникнути потреба в обігових коштах;
- прогнозувати об’єми потрібних коштів можливо спираючись на знання сівозмін;
- повернення позичених коштів найбільш вірогідно в період друга половина квітня-червень;
- можливість сільгоспвиробника продавати зерно, коли на нього є достойна ціна, вплине не як на динаміку закупівельних цін впродовж року, так і на амплітуду їх коливання;
- можливість мати обігові кошти в любий потрібний час вплине і на сезонне коливання цін на використовувані в рослинництві матеріально-технічні ресурси, як то паливо-мастильні матеріали, насіння, засоби захисту рослин, добрива тощо.
Виконання цієї функції Агрофінфондом може бути ефективним за умов:
- достатнього наповнення його фінансовими ресурсами в період потенціальної потреби сільгоспвиробника в поповненні оборотних коштів;
- рівності умов для всіх сільгоспвиробників до отримання позик з Агрофінфонду;
- низького рівня позикових відсотків.
Додаток 3.2.2.
Обгрунтування образу галузі Свинарства
Забезпечення і підвищення прибутковості та, відповідно, отримання економічної незалежності від дотацій та субсидій в свинарстві можливе при зниженні собівартості виробництва та збільшенням доходу від реалізації виробленої продукції.
Світовий досвід показує, що собівартість виробництва в найбільшій мірі залежить від генетики, здатної забезпечувати мінімальну конверсію корму, та організації технологічних процесів на відгодівлі.
Збільшення доходу в свинарстві залежить від об’ємів виробництва м’яса та ціни реалізації.
Ціна реалізації (особливо в умовах інтеграції до світових ринків) в найбільшій мірі залежить від якісних показників виробленої свинини.
Для швидкого нарощення об’ємів виробництва потрібно вирішити дві суттєві проблеми, зазначені у розділі 3.2.1 (7-й та 9-й абзаци).
Тому вкрай важливим є створення власної ефективно діючої селекційно-генетичної піраміди з нуклеусом (див. Додаток 4.2.2.2), яка стане діючим бізнес-прикладом для нарощування виробничого селекційно-генетичного потенціалу галузі та надасть поштовх для розбудови відгодівельних ферм в господарствах країни. На первинних стадіях ферми відтворення можуть створюватись в окремих господарствах під власні потреби з перспективою подальшої інтеграції до селекційно-генетичної піраміди.
Також ця програма має вирішити проблему зниження рівня інвестиційного навантаження через впровадження технології холодного утримання свиней в легкоспорудних ангарних конструкціях з низькими питомими інвестиціями на одне скотомісце (див. Додаток 4.2.2.1). Це дозволить скоротити строки спорудження ферм та знизити потребу в інвестиційних коштах.
Додаток 3.2.2.1.
Економічна доцільність впровадження технології холодного утримання свиней в легкоспорудних ангарних конструкціях з низькими питомими інвестиціями на одне скотомісце.
| Базова генетика | Ціна поросяти 25-28 кг, $ | Конверсія корму, 1 кг/кг | Дні відгодівлі | Оборот місця на відгодівлі | Забійний вихід, % | Вихід сала, кг | Ціна 1 кг живої ваги, грн. | Технологія відгодівлі | Інвестиції на 1 місце на відгодівлі, $ | Кредитні відсотки (20%) на 1 місце на відгодівлі, , $ | Амортизація на 1 місце на відгодівлі, $ | Витрати на відгодівлі поросяти, $ | Загальні витрати на відгодівлю поросяти, $ | Собівартість свині, $ | Маржа на 1 гол., $ |
| 3-х породна | 120 | 3,1 | 120 | 3,0 | 74 | 12 | 16-18 | Переобладнані старі приміщення | 300 | 60 | 30 | 87 | 117 | 237 | 18 |
| Нові споруди | 150 | 30 | 15 | 82 | 97 | 217 | 38 | ||||||||
| Вітчизняна | 70 | 4,5 | 145 | 2,5 | 68 | 30 | 14-16 | Переобладнані старі приміщення | 300 | 60 | 30 | 115 | 151 | 221 | 4 |
| Нові споруди | 150 | 30 | 15 | 110 | 128 | 198 | 27 |
При відгодівлі свиней трьохпородної генетики в свинарниках ангарного типу існує можливість зниження ціни реалізації до 15 грн. при збереженні рентабельності виробництва (38$ - маржа з 1 гол.).
Додаток 3.2.2.2.
Економічний аспект створення селекційно-генетичної піраміди.
- Актуальна ціна закупного поросяти 120 дол.США складається з:
65 дол.США (ціна одного поросяти) + 55 дол.США (питомі транспортні і митні витрати, страхування, ветеринарні дослідження, ввізне мито та ПДВ).
- Ціна 1 поросяти 45 дол.США є збитковою для виробника в Канаді.
- Ціна 1 поросяти 65 дол.США є прибутковою для виробника в Європі.
Таким чином, ціна вирощеного поросяти в селекційно-генетичній піраміді на Україні 90 дол.США:
- на 25% дешевша для вітчизняного виробника (відгодівля), ніж імпортна;
- мінімум на 30 дол.США більш прибуткова ніж у європейських виробників (відтворення).
Додаток 3.2.2.
Обгрунтування образу галузі Молочного скотарства
Забезпечення та підвищення прибутковості та, відповідно, отримання економічної незалежності від дотацій та субсидій в молочному скотарстві можливе при зниженні собівартості виробництва та збільшенням доходу від реалізації виробленої продукції.
Світовий досвід показує, що собівартість виробництва молока в найбільшій мірі залежить від генетики, здатної забезпечувати максимальну продуктивність по молоку, та організації технологічних процесів на всіх етапах виробництва – від заготівлі кормів до первинної обробки молока.
Рівень доходу від молочного бізнесу визначається кількістю виробленого молока та ціною, за якою воно реалізується.
Ціна реалізації (особливо в умовах інтеграції до світових ринків) в найбільшій мірі залежить від якісних показників виробленого молока.
Ключовими факторами, що впливають на якість молока є:
- генетичний потенціал корів;
- якість кормів;
- технологічні можливості доїльного обладнання;
- рівень кваліфікації та вміння персоналу управляти технологічною системою молочного виробництва.
(див. Додаток 3.3.3)
На кількісні показники виробництва молока в найбільшій мірі впливають:
- Генетичний потенціал корів
- Комфорт та технологія утримання тварин, що мінімізує стреси
- Якісні корми та збалансований цілорічний загальнозмішаний раціон годування корів
Для забезпечення кожної зі складових ефективності молочного бізнесу (собівартість, об’єми виробництва, якість молока) вирішальним є створення сучасних великотоварних ферм із використанням технології безприв’язного утримання тварин з цілорічним однотипним годуванням.
При цьому визначальним фактором виробництва має бути діюча гармонізована (у відповідності до світових норм) система стандартів якості виробництва та продукції на всіх стадіях отримання та переробки молока.
Додаток 3.3.3.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ УТВЕРДЖЕННЯ СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ МОЛОКА ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ.
Існуюча система стандартів якості молока в Україні повністю не відповідає стандартам, що діють в світі
Підвищення стандартів молока у Данії за 30 років.
При цьому вимоги до якості молока в світі мають тенденцію до жорсткішання. Так, наприклад в Данії, яка є провідним світовим виробником молочної продукції зміни вимог до одного з визначальних показників якості молока за останні 40 років виглядають так:
Забезпечення високої якості молока є багатофакторною задачею:
- Чим вище якість молока, тим більше шанс знайти для нього ринок збуту з високою ціною. Якість – економічна категорія.
- Для отримання якісного молока необхідно якісне і недешеве доїльне обладнання.
- Щоб скоріше окупити, необхідно його інтенсивно експлуатувати (21 годину на добу – робота доїльної зали при 3-кратному доїнні 35 голів на 1 доїльному місці за добу), та пропускати крізь нього якнайбільше молока (високопродуктивні корови).
- Чим більше розмір доїльної зали, тим дешевше коштує доїльне місце.
- Чим вище продуктивність корови, тим більше уразливість до неврахування її потреб (комфорт): чисте повітря, відсутність температурних екстремумів, чиста вода, якісний корм, бокси для відпочинку і т.д. Комфорт – економічна категорія.
- Чим більше череда, тим менше сума інвестицій на 1 голову, а значить – і менше собівартість молока.
- Чим вище продуктивність корови, тим більший відсоток спожитого нею корма витрачається на молоко, а значить – краща конверсія корма, менше витрати корма на 1 л молока.
- НАЙБІЛЬШ НЕОБХІДНИМ, актуальним і незадіяним фактором в молочному бізнесі є управління системою молочного бізнесу. Менеджмент – економічна категорія.
Очевидно, що максимально врахувати та забезпечити виконання всіх цих вимог при умові отримання привабливої позитивної рентабельності оптимально можливо тільки в умовах високотехнологічного сучасного великотоварного виробництва.
Додаток 3.4.1.
Негативні прояви та існуючі проблеми в аграрній науці
Сільське господарство не є високотехнологічним, розвинутим, наукоємним, сучасним. Аграрна наука не затребувана аграрним бізнесом і не сприяє його розвитку та рентабельному функціонуванню
Українська академія аграрних наук (УААН) є державною самоврядною науковою організацією і фінансується з державного бюджету та інших джерел не заборонених законодавством України. Самоврядність її полягає в тому, що вона самостійно визначає