Неофіційний переклад: не цитувати без згоди
| Вид материала | Документы |
- Неофіційний переклад: не цитувати без згоди, 276.85kb.
- Неофіційний переклад, 147.45kb.
- Неофіційний переклад, 1078.06kb.
- Даний художнiй твiр розповсюджується в електроннiй формi з вiдому та згоди власника, 1324.26kb.
- Особам без почуття гумору читати цей документ суворо забороняється. І навіть тим,, 87.32kb.
- Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова, 9849.63kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Реферат на тему, 187.41kb.
- Особам без почуття гумору читати цей документ суворо забороняється. І навіть тим,, 83.03kb.
- Вступ актуальність теми, 1986.65kb.
NMS-5 SEE-4 RUSSIA UKRAINE BELARUS
Source: WIIW Database
5 держав-нових членів ЄС
4 держави Південно-Східної Європи
Росія
Україна
Білорусь
Джерело: база даних Віденського інституту
міжнародних економічних досліджень
ТАБЛИЦЯ 1: ЧАСТКА ЕКСПОРТУ НА РИНКИ ЄС–15: ФАКТИЧНА ТА ПРОГНОЗОВАНА
| Країни-експортери | Частка ЄС, % 1987 | Частка ЄС, % 2000–05 | Частка ЄС, % прогнозована |
| Центральна Європа | 35 | 65–70 | 70–80 |
| Балтія | 4 | 55–65 | 60–70 |
| Росія | 20 | 41 | 35–40 |
| Україна | 5 | 18 | 30–35 |
Джерела: зноска.17 у тексті
ТАБЛИЦЯ 2. ІНДЕКС ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВОЇ ТОРГІВЛІ
ДІАПАЗОН ЗНАЧЕНЬ ЗА КАТЕГОРІЯМИ КРАЇН
| Індустріальні країни 1978(1995) | 59 (75) | Центральна Європа 2000–2002 | 55–60 |
| Східна Азія 1991–1994 | 48 | Росія 2000–2002 | 35–40 |
| Латинська Америка 1991–1994 | 35 | Україна 2000–2002 | 38–40 |
| Туреччина 1991–1994 | 28 | | |
Джерела: дані за давніший період і для неперехідних економік – Havrylyshyn (1989) і (1997); інші – Ferto and Soos (INDEUNIS), Pindyuk (INDEUNIS)
ТАБЛИЦЯ 3. ІНДЕКС ПРОГРЕСУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК У ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ (ЛІБ) ТА ІНСТИТУЦІЙ (ІНСТ) ЄБРР
| | | 1994 | 1999 | 2005 |
| | | | | |
| Центральна Європа | ЛІБ | 3,7 | 4,2 | 4,3 |
| | ІНСТ | 2,7 | 3,1 | 3,3 |
| | | | | |
| Балтія | ЛІБ | 3,7 | 4,1 | 4,3 |
| | ІНСТ | 2,3 | 2,9 | 3,2 |
| | | | | |
| Південно-Східна Європа1/ | ЛІБ | 3,0 (n.a) | 4,0 (3,9) | 4,1 (4,0) |
| | ІНСТ | 1,7 (n.a) | 2,2 (1,9) | 2,5 (2,3) |
| | | | | |
| СНД-П | ЛІБ | 2,2 | 3,7 | 3,9 |
| | ІНСТ | 1,4 | 2,1 | 2,2 |
| | | | | |
| СНД-О | ЛІБ | 1,9 | 2,0 | 2,3 |
| | ІНСТ | 1,4 | 1,6 | 1,5 |
Джерело: Звіт ЄБРР про перехідні економіки за різні роки. ЛІБ – це середнє значення показників, які ЄБРР описує як ті, що належать до “першої фази” – ціни, торгівля, форекс і приватизація малих підприємств. ІНСТ – це середнє значення інших показників ЄБРР. Відмінності проаналізовано у Звіті за 2002 рік.
ПОСИЛАННЯ
(Всі посилання на публікації в рамках проекту INDEUNIS позначено. Їх можна знайти на веб-сайті ссылка скрыта )
Astrov, V. (2003) “The Russian Oil and gas Sector Facing new Challenges” Vienna:WIIW Research Report No.29
Astov,V.,Z.Lukas ans J.Poeschl (2006) « The Ukrainian Economy between Russia ans the enlarged EU » Vienna : WIIW Current Analyses and Country Profiles No.23
Bevan ,A. and S.Estrin (2004) Journal of Comparative Economics vol.32,no.4, pp.775-87
Black,J. and A. MacBean (1989) eds. Causes of Changes in the Structure of International Trade,1960-85 Houndmills : Macmillan
Blanchard, O. (1997), The Economics of Post-communist Transition, Oxford: the Clarendon press.
Bogomolov,O. (1987 ) “The Socialist Countries at a Critical Stage in world economic development “ Problems of Economics vol.30(8):pp.38-54
Borbely, D. ( 2005) “ EU Export Specialization Patterns in Selected Accession Countries “ pp.37-61 in P.Welfens and A. Wziatek-Kubiak, eds, Structural Change and Exchange rate Dynamics . The Economics of EU Eastern Enlargement berlin: Springer Verlag
van Brabant , J. (1988) ,”Production Specialization in the CMEA:Concepts and Empirical Evidence “ Journal of Common Market Studies vol.26(3) pp.287-315
Broadman. M. (2005) From Disintegration to Reintegration: Eastern Europe anf the Former Soviet Union in International Trade Washington D.C : The World Bank
Bunce, V. “The Political Economy of Post_Socialism “ Slavic review vol.58,no.4, pp.7593
Campos,M. and F.Coricelli (2002) “Growth inTranition: What We Know, What We Don’t and What We Should “ Journal of Economic Literature, vol XI ,pp.793-836
Capolupo,R.and G.Celli (2005) “Openness and Growth in Central-eastern European Countries” Economia Internazionale Vol.58, no.2,pp.141-165
Chenery,H. S.Robinson, and M. Syrquin (1986) Industrialization and Growth. A Comparative Study. Oxford: Oxford University press , Published for the World bank
Clark, G. (1940) The Conditions of Economic Progress London: MacMillan
Clausing, K. and C. Dorobantu (2005) “Re-entering Europe: Does European Union Candidacy Boost foreign Direct Investment?” Economics of Transition , vol.13,no.1. Chaplygin V., Hughes, and C.Richter (2006) Economics of Transition vol.14. no.1 pp.47-68
Czaba,L. (2007 ) The New Political Economy of Emerging Europe, 2nd revised ed. Budapest: Akademiai Kiado
Doehrn , R. and U. Heilemann (2005 ) , pp.79-96 in Welfens and Wziatek-Kubiak eds. op.cit.
Dulleck , U., N.Foster, R.Stehrer, and J.Woerz (2005) “Dimensions of quality Upgrading: Evience from the CEEC’s” Economics of Transition vol 13, no.1, pp.51-76
EBRD , Transition Report ( Various years) London: European Bank for Reconstruction and Development
Emerson,M.G. Noutcheva,and N.Popescu, (2007) “European Neighbourhood Policy two years on: Time Indeed for an ‘ENP Plus’” Policy Brief No.126, Mar. 2007 CEPS. Brussels: Centre for European Policy Studies
Fidrmuc,J. (2005) “Austria’s EU Accession and Trade” Monetary Policy and The Economy Q2/05 .Vienna : The Austrian National Bank
Fidrmuc,J. (2005) “Trade Structure during Accession to the EU” Post-Communist Economies , vol.17 ,no.2, pp.225-34
Funke,M. and R. Ruhwedel (2005) “Export Variety and Economic growth in East European Transition Economies “ Economics of Transition vol.13, no.1 pp.25-50
Gabrisch ,H. and H. Buscher ( 2006 ) “The Relationship between Unemployment and Output in Post-Communist Countries “ Post-Communist Economies vol.18, no.3, pp?????
Gligorov.V. and M.Holzner (2007) wiiw Spring Seminar : www.wiiw.ac.at
Havlik.P. (2005) “Central and East European Industry in an Enlrged European Union: Restructuring,Specialization and Catching –Up” Economia Internazionale Vol.102,p.107-132.
Havlik P. and M. Landesmann (2005) Structural Change , productivity and employment in new EU Member States . Vienna : WIIW, research Study No.------
Havrylyshyn O. and I. Alikhani (1989) “Changing Comparative Advantage and Trade Among Developing Countries” CH.6 in J.Black and A. MacBean, op.cit.
Havrylyshyn ,O. and L.Pritchett (1991) “European Trade Patterns After the Transition”
Working Paper 748 Trade Policy .Washington D.C. : The World Bank
Havrylyshyn, O.(1997), A Global Integration Strtegy for the Mediterranean Countries. Washington, D.C. : The International Monetary Fund, Middle Eastern Department
Havrylyshyn O. and M. Al-Atrash (1999) “Geographic Diversification of trade in Transition Countries” Ch.8 in M.Blejer and M. Skreb, eds., Balance of Payments Exchange Rates and Competitiveness in Transition Economies. Boston:Kluwer Academic Publichers
Havrylyshyn ,O.(2001)“Recovery and growth in Transition: A Decade of Evidence” IMF Staff Papers vol.48 special issue Transition Economies :How Much Progress
Havrylyshyn,O. and R.van Rooden (2003) “Institutions Matter in Transition, But So Do Policies” Comparative Economic Studies vol.45 (1) pp.2-24
Havrylyshyn,O. (2006) Divergent Paths in Post Communist Transformation: Capitalism for All or Capitalism for the Few? Houndmills UK: Palgrave MacMillan . (in Ukrainian translation 2007, Kyiv Mohyla Academy Publishing House)
Hoekman,B. and S. Djankov (1997) “Determinants of the Export Structure of Countries in Central and Eastern Europe “ The World Bank Economic Review, vol.11.no.3, pp.471-87
Hoekman , B. and J. Zarrouk (2000), eds. Catching Up with the Competition: Trade Opportunities and Challenges for Arab Countries, Ann Arbor: The University of Michigan Press
Kadochnikov, P. (2006) “An Analysis of Import Substitution in Russia after the Crisis of 1998” Problems of Economic Transition vol 49,no.6. pp.5-103
Kandogan, Y. (2005, “How Much Restructuring Did the Transition Countries Experience ?Evidence from the Quality of their Exports” Comparative Economic Studies ,vol.47, no.3. pp.543-60
Kandogan ,Y. (2006) “Does Product Differentiation Explain the Increase in Exports of Transition Countries?” Eastern European Economics,vol.44,no.2,pp.6-22
Kornai .J. (1994) “ Transformational Recesssion: The Main Causes” Journal Of Comparative Economics, vol 19, pp.34-63
Krueger,A. (1974) “The Political Economy of A Rent-Seeking Society” The American Economic Review vol.64 no. 3.pp.291-303
Krugman,P. (1994) . “The Myth of Asia’s Miracle “ Foreign Affairs ,vol.73, no.6.pp.62-78
Kuznets, S. (1971 ) Economic Growth of Nations. Total Output and Production Structure, Cambrifge, Mass.: Harvard University Press
Landesmann ,M. and R.Roemisch , (2006) “Economic Growth,Regional Disparities and Employment in the EU-27” Vienna” WIIW Research report 333
Landesmann, M. and E. Christie (2007) spring seminar :www.wiiw.ac.at
Lissovolik,B. and Y.Lissovolik (2006)”Russia and the WTO: The “gravity “ of Outsider Status” The IMF Staff Papers,vol.53 ,no.1, pp.1-27
Marrese , M. and J.Vanous, (1983), Soviet Subsidization of trade with eastern Europe: A Soviet Perspective Berkeley: Institute of International Studeis ,University of California.
Medvedev A. and A. Zemplinerova (2005) “Does Competition Improve Performance? Evidence from the Czech Manufacturing Industries”, Prague Economic Papers ,vol.14, no.4. pp.317-30
Pawlik,K. (2006) “Foreign ownership and productivity in Polish Industry : The Case of Polish manufacturing ,1003-2002” Easteren European Economics vol44. no.5, pp.38-71
Roland,G. (2002),”The Political Economy of Transition” Journal of Economic Perspectives, Vol 16,No.1,pp.29-50
Sabirionova,K. J.Svejnar, and K.Terrell (2005) “Distance to the Efficiency Frontier and Foreign Direct Investment Spillovers “ Journal of the European Economic Association vol.3,no.2-3. pp.576-86
Solakoglu ,E.(2006) “Testing Purchasing Power Hypotheses for Transition Economies” Applied Financial Economics vol.16,no.7. pp.561-68
Sonin,K. (2003),”Why the Rich May Favor Poor Protection of Property Rights” Journal of Comparative Economics vol 31, 4, pp.718-31
Stiglitz,J. (1999) “Whither Reform? Ten Years of Transition.” The World Bank Economic Review Sept. 1999
Thiessen,U. (2004)”Modelling Structural Change: assessing the Likely Sectoral pattern of Structural Chnages in the NMS,” DIW Berlin,
Vavilov,A. and O.Viugin (1993) “Trade Patterns After Integration into the World Economy,” in J. Williamson, ed. Economic Consequences of Soviet Disintegration . Washington D.C.: Institute for International Economics
Vinhas de Souza L. (2006) “A Wider Europe: Trade Relations between an Enlarged EU and the Russian Federation” Problems of Economic Transition vol.49, no.2,pp.6-33
Vinhas de Souza , L. at al. (2006) “Now So Near , and Yet Still So Far: Relations Between Ukraine and The European Union”, Ch.7 in L. Vinhas de Souza and O. Havrylyshyn, eds. Return to Growth in CIS Countries .Berlin: Springer Verlag
Vodopivec, M. A. Worgotter and D. Raju (2005) “Unemployment Benefit Systems in Central and Eastern Europe : a Review of the 1990’s” Comparative Economic Studies , vol.47, no.4, pp.615-37
Wolczuk,K. (2004), “Ukraine’s European Choice “ Policy Brief. London :Centre for European Reform
Wziatek-Kubiak, M. and I. Magda (2006)”Changes in the Competitive Position of the Czech Republic, Hungary and Poland in the EU market “ CASE Studies and Analyses no. 317. Warsaw: CASE, Center for Social and Economic Research
1 ІСЦ – це початкова точка, перед якою перші кроки перехідної політики зумовлюють неминучу рецесію, змальовану Kornai, тимчасом як “U” представляє недостатнє використання ресурсів протягом цієї рецесії. Різниця між цими двома поняттями не є центральною для обговорення структурних змін, якому присвячений цей документ.
2 CP* – це означає рівень виробництва, що існував би в разі, якби всі підприємства в соціалістичній країні працювали на межі своєї ефективності. Аналіз межі ефективності потенційно є дуже потужним знаряддям для дослідження структурних змін у перехідному періоді. Однак його мало використовували, оскільки він потребує великих підбірок мікро-даних. Недавній приклад – Sabirinova, Svejnar and Terrell (2005). Кілька розділів стосуються змін у технічній ефективності, проте не заторкують економетричних питань межі ефективності. Показники та зміни у внутрішньогалузевій торгівлі імпліцитно відображають підвищення ефективності, як і зростання виявленої порівняльної переваги високотехнологічної продукції. Кілька праць містять приблизні дані щодо одного чи кількох із цих параметрів: Tiits, Ferto and Soos; Pindyuk, Filatov-Grinberg. У своїх розділах Hunya наголошує роль ПІІ в підвищенні ефективності. Berezinskaya (I) наводить опис позитивних зрушень у російській автомобільній промисловості внаслідок конкурентного тиску.
3 Не всі західні дослідники погоджувалися з цим: Marrese та Vanous (1983) зазначали, що торгівельна спеціалізація кожної соціалістичної країни була не надто далека від порівняльної переваги – для Росії було природно спеціалізуватися на нафті та газі, а для Чехословаччини – на високотехнологічних товарах.
4 Я використовую цей термін не у вузькому значенні як наздоганяння рівня доходу на душу населення, а в глибшому і ширшому сенсі, яке використовував Havlik (2005) щодо глобальної інтеграції, спеціалізації, заснованої на порівняльних перевагах і наздоганянні продуктивності.
5 Подібні пояснення існували й раніше. Havrylyshyn і Alikhani (1989) продемонстрували, що масштаб і природа експортного буму 60-70-х років у нових індустріальних країнах у Східній Азії повторилися в другій хвилі нових країн–експортерів у 70–80-х, з подібним просуванням до досягнення порівняльної переваги.
6 Дані Світового банку, Показники світового розвитку–2003. Група країн з ринковою економікою з доходами вище середніх має набагато вищий рівень ВВП на душу населення, якщо використовувати ринковий обмінний курс, однак не в тому разі, якщо використовувати дані паритету купівельної спроможності. Придатність гіпотези паритету купівельної спроможності для перехідних економік доведено в праці Solakoglu (2006).
7 Дані з розділу Havlik “Економічна реструктуризація…”.
8 Інша сторона монети – упередження проти послуг – у цій праці не розглядається. В іншій праці INDEUNIS-Віденського інституту міжнародних економічних досліджень показано, що його теж було великою мірою виправлено: з 30–40% 1990 року частка послуг зросла станом на 2004 рік до понад 60% в державах–нових членах ЄС і 50–55% в СНД. Див. Там само.
9 До питання низької якості ми повернемося згодом, однак потрібно зробити одне зауваження. Поглиблення спеціалізації на пальному порівняно з радянським періодом виглядає дуже суттєвим, якщо дивитися на вартість. Однак, як зазначає Астров (2003), це зростання майже цілком пояснюється ефектом цін, а обсяги з 1990 року майже не змінилися.
10 Див., наприклад, аналіз Vodopivec, Worgotter і Raju (2005).
11 До 2000 року дані були завищеними, оскільки працівники числилися у штаті, але працювали не на повний день та/або отримували зменшену заробітну плату; Звіт ЄБРР про перехідні економіки, 2000, Розділ 5.
12 За винятком Румунії, яка стартувала з набагато меншим рівнем безробіття. Це вписується в гіпотезу, згідно з якою дуже низьке безробіття відкладає реформи та реструктуризацію, і його рівень зросте, коли країна просуватиметься вперед під час перехідного періоду. Шлях Румунії можуть повторити країни СНД, які досі мають дуже низький рівень безробіття.
13 Capolupo і Celli (2005) доходять важливого висновку: більша відкритість призводить до вищого зростання.
14 Імовірно, система звітності та державної торгівлі в СРСР, яка була зосереджена в Москві, могла приписувати Росії експорт, який походив з інших республік, однак наявні радянські дані про республіканську і міжреспубліканську торгівлю чітко показують експорт кожної республіки до кількох закордонних країн.
15 Багато праць пояснюють це відставання та незавершену переорієнтацію відставанням у ринкових реформах. Це питання розглядатиметься нижче в частині IV. Див. Havrylyshyn і Al-Atrash (1999) та Звіт ЄБРР про перехідні економіки-2002.
16 Havrylyshyn і Pritchett (1991) аналізували тільки Центральну Європу, Vavilov і Viugin (1993) зосередилися на колишніх радянських республіках, а набагато пізніше в Звіт ЄБРР про перехідні економіки-2003 було проаналізовано всі країни. Fidrmuc ( 2005) застосовує концепцію для Австрії, щоб з’ясувати наслідки вступу до ЄС.
17 Відставання України в цьому сенсі зазначили автори кількох публікацій у рамках проекту INDEUNIS; Pindyuk, Gazizullin, МЦПД.
18 Більш ранні праці, присвячені торгівлі та розвитку, зазвичай припускають, що добробут країни підвищується, якщо країна рухається вгору цими щаблями, а відсутність такого руху – це погано. Далі в цій публікації буде піддано сумніву універсальність цієї аксіоми.
19 Kandogan (2005) аналізує ці ранні дискусії та доводить, що держави–нові члени ЄС дуже скоро можуть здійснювати експорт до західних країн.
20 Обидві ці праці містять дуже корисні порівняльні контрольні показники та уроки для групи перехідних країн.
21 Havlik (серпень 2006).
22 У кількох публікаціях INDEUNIS наведено факти та докази такого регресу, особливо у випадку Росії з її концентрацією на експорті енергетичних товарів: Mironov and Dorogov (лютий 2006), Filatov and Grinberg (березень 2006), і Mironov (березень 2007).
23 У частині III ми обговорюємо той факт, що початковий бум експорту з держав–нових членів ЄС до Європейського Союзу не був пов’язаний із суттєвими змінами в якості продукції. Це може бути гарною новиною для СНД.
24 Більш ранні дослідження – Black and MacBean (1989), Havrylyshyn (1997). Дані про перехідні країни взято з Hoekmann and Djankov (1998), Pindyuk (березень 2006), Ferto and Soos ( лютий 2006). В останній праці використано модифіковане визначення внутрішньогалузевої торгівлі. Порівняння неточні, оскільки використовуються різні методи.
25 Roland (2006) аналізує російську державну політику з 2000 року та наразі не знаходить ознак Голландської хвороби, пояснюючи це правильною фіскальною та монетарною політикою, зокрема великими виплатами боргу та автоматичним нагромадженням більшої частини непередбачуваних прибутків у спеціальних фондах.
26 Кожен щорічний Звіт щодо перехідних країн пояснює ці індекси. ЛІБ ще іноді називають “реформами першої фази”, а ІНСТ – “реформами другої фази”. Попри їхню суб’єктивну природу та інші вади, Havrylyshyn (2006) доводить, що ці індекси великою мірою корелюють з багатьма іншими можливими критеріями, зокрема довготерміновим зростанням, інфляцією, ПІІ, індексами демократії та такими соціальними індексами як індекс людського розвитку ПРООН.
27 Огляд великого масиву літератури здійснено в Campos and Coricelli (2002) та Havrylyshyn (2001).
28 Найостанніші оцінки здійснено Roland (2002) і Havrylyshyn (2006), розд. 2.
29 Див. Ferto and Soos у цій праці.
30 Bunce (1999).
31 Публікація Центру досліджень європейської політики (Emerson et. al).
32 Інші приклади докладних емпіричних підрахунків наслідків членства в СОТ, розширення та ЗВТ для Росії див. Vinhas deSouza (2006). Lissovolik and Lissovolik (2006) застосовують гравітаційну модель для аналізу експорту Росії у складі СОТ і поза нею.
33 У публікації Центру досліджень європейської політики, цитованій вище, підтверджено: Брюссель побоюється, що ЄЕП зашкодить глибшій інтеграції з ЄС.
34 Havrylyshyn (2004—ch13 of Landesmann /Rosati) доводить, що однаково важливими є й індекси реформ, і перспективи членства в ЄС.
35 Див. Emerson (2007), Wolczuk (2004).
36 Дані ЄБРР. Hunya (2007) наголошує, що в Росії існує політика, яка не сприяє надходженню ПІІ, особливо в ключових секторах, як-от енергетика. 2005 року показник ПІІ на душу населення становив $61.
37 Публікація Центру досліджень європейської політики (Emerson et. al (2007)) наводить стислий перелік всіх проблем, питань, дискусій і майбутніх альтернатив.
38 Csaba (2007) зазначає роль, яку грав Закон про законодавство в Угорщині на початку перехідного періоду, коли питання про її членство в ЄС ще не було вирішеним. Згідно з ним усі закони потрібно було перевірити на відповідність нормам ЄС. За своєю суттю це було схоже на стратегію країн Балтії, які здійснювали реформи незважаючи на перспективу членства.
39 Sonin (2004) наводить чудову математичну версію доказів на користь замороженого переходу. Havrylyshyn (2006) у розділі 8 здійснює огляд протилежної позиції щодо неминучого продовження переходу.
40 Винятком був Киргизстан, де реформи були набагато повільнішими, ніж у Росії, та все ж набагато швидшими, ніж у решті країн. Протягом кількох перших років тамтешні реформи не вважали провальними, але пізніше постали проблеми.
41 Хоча спеціальні пільги на користування інфраструктурою для деяких користувачів (наприклад, у Росії оплата користування трубопроводами для державних компаній нижча, ніж для приватних, а в Канаді існують субсидії на транспортування пшениці залізницею) загалом неприйнятні.
42 Термін “стратегічні” не пов’язаний з військово-промисловим контекстом. У цій дискусії він найчастіше означає “важливий через свою високотехнологічну інтенсивність”. У публікації INDEUNIS щодо Білорусі та СОТ Kurillionak et.al (2006) цей термін використовують саме в такий спосіб.
43 Загальновідомо, що теорію пошуку ренти (theory of rent-seeking), яку нині так часто застосовують до перехідних країн, ion, було створено для того, щоб пояснити спротив зацікавлених сторін торгівельній лібералізації в Латинській Америці (див. Krueger (1974)).
44 Бастіат відоміший своєю критикою захисту молодих галузей, особливо своєю петицією начебто від виробників свічок, якою вони намагаються лобіювати свої інтереси, кажучи: будь ласка, ухваліть закон, який змусить мешканців усіх будинків зачиняти віконниці вдень і нейтралізує нашого найзапеклішого конкурента – сонце. Він висував умови політики, спрямованої на захист молодих галузей, не тому, що він вірив у їхню ефективність, а щоб гарантувати, що така політика буде нетривалою та не надто витратною.