Концепція реформування донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ І організацій

Вид материалаДокументы

Содержание


Концепція реформування
1. Загальні положення
Концепція реформування
2. Основні напрями, цілі, завдання та принципи діяльності Центру в контексті реформування державного управління України
Основними напрямами модернізації
Метою діяльності Центру стане формування якісної ефективної системи підвищення кваліфікації
Реалізація завдань
Основними принципами організації діяльності Центру є
3. Організаційна структура та форми діяльності Центру
В існуючу організаційну структуру Центру входять
4. Організація навчального процесу
Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування
Зміст Професійної програми має враховувати наступні вимоги
Практична спрямованість змісту Професійної програми
Зміст професійної програми повинен враховувати загальнодидактичні та андрагогічні принципи
Підвищення кваліфікації за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів
Зміст програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів
Подобный материал:

СХВАЛЕНО

Спільне розпорядження голови облдержадміністрації та голови обласної ради

03.08.2011 № 420/172р


КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ

ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ


Донецьк -2011

ЗМІСТ




Загальні положення ………………………………………………

3


Основні напрями, цілі, завдання та принципи діяльності Центру в контексті реформування державного управління України ……………………………………………………………

5


Організаційна структура та форми діяльності Центру ………..

10


Організація навчального процесу ……………………………….

12


Додаток. Організаційно-інституційна структура Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (з урахуванням нових напрямів роботи) ………………..

17



Концепція реформування

Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств установ і організацій


1. Загальні положення



Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (далі – Центр) є державним навчальним закладом післядипломної освіти.

Центр входить в національну систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, яка створена з метою задоволення потреби центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевої самоврядності, інших органів і організацій, на яких поширюється дія Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» у високопрофесійних, висококультурних працівниках, здатних компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, сприяти підвищенню ефективності державного управління і місцевого самоврядування, упроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам.

Центр здійснює підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, працівників державних і комунальних підприємств, установ і організацій (далі – державно-управлінські кадри) Донецької області.


Основними функціями Центру є: навчальна, науково-методична, науково-дослідницька, організаційна, координаційна, а саме:
  • створення ефективних технологій навчання і розвитку дорослих;
  • поєднання особистісного розвитку з підвищенням професійного потенціалу людини;
  • поєднання галузевих вимог щодо розвитку кадрового потенціалу з потребою відтворення і збереження загальнолюдських цінностей;
  • забезпечення випереджувального характеру професійної підготовки відповідно до суспільних вимог;
  • мотивування безперервного фахового зростання;
  • підготовка резерву кадрів, яких вимагає подальший розвиток суспільства;
  • надання науково-методичної, інформаційної і консультаційної допомоги місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам і організаціям з питань підбору, навчання, професійного розвитку і управління персоналом;
  • проведення наукових досліджень з акмеологічних, андрагогічних проблем навчання та проблем управління персоналом.

Концепція реформування Донецького обласного центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій
(далі – Концепція) є науково-прогностичним документом, який визначає мету, завдання, структуру, зміст діяльності та основні напрями стратегічного розвитку Центру на період до 2015 року.

Основними передумовами розробки Концепції є сучасні процеси переходу до постіндустріального суспільства, де на перше місце виходять інтелектуальні ресурси. Як зазначає Всесвітня декларація про вищу освіту для ХХІ ст. (1998 р.): «початок нового століття ознаменується створенням глобального інформаційного суспільства, переходом до суспільства знань, формуванням безпрецедентного попиту населення на здобуття вищої освіти, на отримання нових знань».

Концепція орієнтована на сукупність змін у суспільстві й системі освіти, інтеграцію України в Європейське співтовариство, підвищення ефективності державного управління, а саме:
  • інтенсивні зміни в соціально-економічних сферах суспільства та на ринку освітніх послуг;
  • необхідність підвищення професійної компетентності державно-управлінських кадрів через зміну їх психологічних настановлень;
  • інтеграційні процеси в системі безперервної освіти, необхідність переходу до різних видів інноваційної діяльності, засвоєння і впровадження інноваційних технологій;
  • інформатизацію освіти, розвиток інформаційних технологій, розширення їх використання у навчально-виховному процесі;
  • підвищення інтересу і запитів до нових форм підвищення кваліфікації (у тому числі й дистан­ційних) у системі безперервної освіти;
  • реалізацію ідеї наступності, гуманістичних стратегічних традицій світової і національної освіти тощо;
  • розробку системи державного управління знаннями.

Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Положенні про систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2010 № 564, Положенні про єдиний порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.97 № 167, постанові Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 № 1681 «Про центри перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевої самоврядування, державних підприємств, установ і організацій», Концепції формування системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування і навчання депутатів місцевих рад, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.09.2009 № 1134-р, Концепції Державної цільової програми реформування державного управління і державної служби на 2011-2015 роки, проекті Національної стратегії розвитку людського потенціалу України, проекті Цільової комплексної програми реформування системи підготовки кадрів для державної служби, підвищення кваліфікації державних службовців і формування кадрового резерву, Концепції регіональної кадрової політики Донецької області на 2011-2020 роки, Національному плані дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».


2. Основні напрями, цілі, завдання та принципи діяльності Центру в контексті реформування державного управління України


Головною ланкою, що інтегрує всі фактори адміністративно-управлінських перетворень, є якісне кадрове забезпечення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також ефективна регіональна кадрова політика, спрямована на професіоналізацію державної служби.

Професійний розвиток персоналу органів державної влади та органів місцевого само­врядування є одним з основних напрямків реформування державного управління та важли­вим чинником ефективності соціально-економічних реформ.

Стратегія освіти управлінських кадрів упродовж життя передбачає інтеграцію індивідуального і соціокультурного аспектів, що потребує зміни характеру відносин між особистістю (вихованням), суспільством і самою освітою.

Крім того, сучасний етап розвитку держави, формування високопрофесійного кадрового забезпечення реалізації програм економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада» вимагає від системи професійної підготовки державно-управлінських кадрів швидкої і якісної їх перепідготовки. Від виконання цього завдання залежить реалізація накресленої стратегії інноваційного розвитку держави, в основі якої лежить розуміння, що інвестування в людину є не збитковою, а навпаки, найбільш перспективною сферою.

Така позиція держави вимагає проведення послідовної як внутрішньої, так і зовнішньої модернізації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, розробки єдиного концептуального підходу до вдосконалення (інноваційних перетворень) усіх її елементів відповідно до мінливих умов, створення відповідного наукового підґрунтя, а також державної й регіональної підтримки (покращання фінансово-економічної спроможності закладів для технологічного переоснащення навчального процесу, освоєння сучасних інноваційних технологій, цілеспрямована підготовка високопрофесійних державно-управлінських кадрів для Президентського та регіонального кадрового резерву).

Основними напрямами модернізації системи підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, працівників державних і комунальних підприємств, установ і організацій в регіоні (далі – державно-управлінські кадри) є:
  • концептуальний, вимагає введення безперервного навчання впродовж всієї професійної діяльності, розробки концептуальних основ навчання всіх категорій фахівців, відмову від інтуїтивного або еклектичного підходів його організації та переходу до наукової організації навчального процесу (методологічних, дидактичних, психологічних основ навчання дорослих);
  • організаційний, вимагає створення засобами післядипломної освіти своєрідного соціально-освітнього простору, в якому має вдосконалюватися як професіонал кожен управлінець регіону, розробки і впровадження різних форм організації навчання (дистанційна, пролонгована, заочна, екстернатна) як важливого засобу розширення доступу державно-управлінських кадрів до якісної освіти;
  • цільовий, спрямований на зміни ракурсу навчання від інформаційної складової на соціокультурну, ціннісну, особистісно-розвиваючу на основі індивідуального підходу до тих, хто навчається, урахування їх особливостей, властивостей характеру, темпераменту в процесі навчання, формування індивідуальних траєкторій та планів безперервної освіти, навичок самоосвіти, самоконтролю, творчої діяльності, що забезпечить управлінцю досягнення високого рівня професіоналізму, подальше професійне, кар'єрне і особистісне зростання;
  • змістовний, передбачає формування змісту навчання на основі компетентнісного і індивідуального підходів, а також поточного відслідковування, оцінювання трансформацій, що відбуваються в суспільстві, в державному управлінні для своєчасного включення оновленого змісту у процес підвищення кваліфікації;
  • технологічний, передбачає впровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій, створення нових систем навчання на основі формування єдиного інформаційно-інноваційного освітнього середовища галузі державного управління, що забезпечить широкий, відкритий, елективний доступ до програм навчання різного рівня;
  • методологічний, вимагає удосконалення навчально-методичного забезпечення професійного навчання, розробки фахових рекомендацій відповідно до компетентнісного та індивідуального підходу, змін технологій навчання.

Сформовані напрями модернізації зазначеної системи підвищення кваліфікації кадрів є основою для визначення мети, завдань та принципів діяльності Центру.

Реалізація основних напрямів модернізації системи підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів слугуватиме визначенню нової місії Центру.

Місія ця полягатиме в професійній підготовці кадрів державного управління нової якості, яка забезпечить зростання їх професійного рівня, нарощування компетентності, безперервний особистісний й професійний розвиток впродовж всієї професійної діяльності.

Метою діяльності Центру стане формування якісної ефективної системи підвищення кваліфікації на основі оптимізації традиційних та впровадження нових форм і технологій навчання, безперервної освіти управлінців для задоволення їх індивідуальних потреб в особистісному й професійному зростанні та забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах, здатних компе­тентно і відповідально виконувати посадові функції, надавати якісні публічні послуги населенню, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам у суспільстві.


В контексті проведення модернізації системи підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів області діяльність Центру планується спрямувати на вирішення наступних завдань:
  • розбудова системи підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів відповідно до профілів компетентностей, оцінювання розвитку персоналу, вдосконалення нормативно-правового забезпечення, формування структури Центру відповідно до завдань діяльності;
  • задоволення потреб органів державного управління області в кваліфікованих фахівцях, приведення обсягів та змісту підвищення їх кваліфікації у відповідність до поточних та перспективних потреб цих органів;
  • забезпечення гнучкості, динамічності, варіативності підвищення кваліфікації завдяки функціонуванню різноманітних організа­ційних форм, що включають забезпечення умов для здобуття професійних знань і умінь, обміну знаннями, застосування цих знань у професійній діяльності, безперервного розвитку потенціалу кадрів, їх професійного, інтелектуального і загальнокультурного рівнів;
  • модернізація змісту, форм та методів організації навчального процесу на засадах освітніх інновацій. Органічне поєднання аудиторних форм навчання із самостійною робо­тою фахівців у міжкурсовий період, застосування інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційних форм навчання, сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію та індивідуалізацію, практичну спрямованість навчання;
  • надання нових знань випереджувального характеру, пов’язаних з динамікою інтеграційних, інноваційних процесів щодо започаткованих в Україні соціально-економічних реформ, розуміння їх стратегічних напрямків, шляхів реалізації, очікуваних результатів та впливу на регіональний розвиток, а також досконалого надання публічних послуг;
  • розробка науково-методичного комплексу компетентнісно орієнтованого навчання, особливістю якого є зміщення центру ваги з накопичення знань, умінь і навичок до формування у спеціалістів здатності творчо діяти, застосовувати знання й досвід, успішно поводитися в ситуаціях професійної діяльності, особистісної та соціальної практики;
  • застосування оперативного вивчення потреб у підвищенні кваліфікації відповідно до індивідуальних планів розвитку кадрів, проведення спільної роботи з кадровими службами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств міст (районів) області з питань вико­нання регіональних програм з кадрової політики, програм щодо професійного розвитку персоналу цих органів і замовлень на підвищення кваліфікації;
  • з метою поєднання, взаємозв'язку, взаємодоповнень професійного й особистісного зростання, мотивації безперервного саморозвитку розробити інноваційну модель навчальної програми розвитку професійної компетентності управлінця; модель повинна включати особистісний розвиток (формування сучасного стилю мислення, підвищення толерантності, прагнення до конструктивізму, співробітництва, засвоєння ефективних стратегій та технік самореалізації), освітню програму професійного розвитку та системно-дидактичні комплекси, які забезпечують самоосвіту тощо;
  • з метою забезпечення органічної єдності Центру із системою підготовки фахівців в галузі державного управління і органами державного управління спроектувати і впровадити регіональну систему управління знаннями (створення умов для виявлення, збереження і ефективного використання знань і інформації в професійній, суспільно-політичній і культурній діяльності), яка буде включати інформацію про навчальні потреби персоналу державного управління, формування єдиного інформаційно-інноваційного освітнього середовища, проведення спільних прикладних наукових досліджень, формування бенчмаркінгової мережі в Інтернет, яка поєднає ресурс науковців і практиків (за допомогою цієї мережі будь-які організації публічного сектору зможуть отримувати: дані про принципи бенчмаркінгу, інформацію про потенційних партнерів для обміну досвідом управлінських рішень, приклади реалізованих проектів, інформації щодо досконалості надання публічних послуг, про конференції, семінари тощо);
  • формування культури цільового управління державно-управлінських кадрів, розвиток професіоналізації державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, що дозволить забезпечувати ефективну діяльність управлінців з орієнтуванням на досягнення якісних і продуктивних змін в економічному середовищі, в соціальному устрої і розвитку регіону, а також у сфері надання публічних послуг населенню;
  • підготовка викладачів до реалізації компетентнісно орієнтованого підходу в навчальному процесі;
  • розробка та запровадження систем менеджменту якості;
  • нарощування науково-практичних знань та практик з питань оцінки, підбору персоналу для органів державного управління, а також кандидатур регіонального кадрового резерву;
  • координація підготовки нової генерації державно-управлінських кадрів, високопрофесійних, компетентних, патріотично налаштованих, готових забезпечувати реалізацію реформ, проголошених в нашій державі, для формування регіонального кадрового резерву;
  • організація додаткових освітніх послуг на основі багатоканаль­ного фінансування та інвестицій;
  • надання науково-методичної, інформаційної і консультаційної допомоги місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам і організаціям з питань підбору, навчання, професійного розвитку і управління персоналом;
  • здійснення наукових розробок для вирішення проблем підвищення кваліфікації персоналу державного управління, інтеграції науки та практики державного управління, регіонального розвитку;
  • здійснення заходів щодо достатнього ресурсного забезпечення Центру та навчального процесу.

Реалізація завдань передбачає  програмно-проектний підхід, постійне вдосконалення концептуальної, нормативно-правової, науково-методичної бази системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Одним з найважливіших шляхів модернізації процесу навчання є створення класу дистанційного навчання на базі сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій, з метою забезпечення безперервного надання освітянських послуг державним службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування протягом усієї трудової діяльності.

Основними принципами організації діяльності Центру є:
  • гуманізація, демократизація, науковість, єдність, комплексність, диференціація, індивідуалізація, інтеграція, наскрізність, варіативність;
  • безперервність освіти протягом всієї трудової діяльності;
  • відповідність державним вимогам та освітнім стандартам;
  • орієнтація на якість підготовки, професійне зростання спеціаліста, актуальні та перспективні сфери його трудової діяльності, кар’єрний розвиток;
  • органічна єдність Центру з системою підготовки фахівців, органами державного управління, партнерство всіх учасників навчального процесу;
  • випереджальний характер підвищення кваліфікації з урахуванням розвитку освітньої системи, досягнень педагогічної науки й актуального педагогічного досвіду;
  • взаємодія і наступність функціонування різних ланцюжків системи підвищення кваліфікації;
  • навчання має реалізовуватись на принципах андрагогіки (науки про навчання дорослих), акмеології (науки про досягнення вершин творчості), синергетики (науки про самоорганізацію та постійні зміни), інноватики (науки про нововведення), аксіології (науки про людину як найвищу цінність), сучасної психології і соціоніки (науки про стосунки між людьми), гуманістичної педагогіки, глобальних змін, екологічності, полікультурності, національної спрямованості.

Ці принципи відповідають реаліям сьогодення і визначаються метою функціонування і розвитку сучасної післядипломної освіти - підвищення професійної компетентності управлінців, формування їх інноваційної культури.

3. Організаційна структура та форми діяльності Центру


Центр здійснює формування і розвиток регіональної системи підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів, яка спрямована на поглиблення знань, впровадження нових ідей, технологій, формування професійної культури спеціалістів, узагальнення та розповсюдження перспективного управлінського досвіду.

Координуючу роль у роботі цієї системи виконує Донецька обласна державна адміністрація і Головне управління державної служби України, Національна академія державного управління при Президентові України як головний науково-методичний центр з професійної підготовки в галузі знань «Державне управління».

Ефективне використання освітнього і наукового потенціалу Центру залежить від раціональної організації праці, оптимального використання організаційної структури і можливостей організаційних форм діяльності.


В існуючу організаційну структуру Центру входять:
  • науково-методична рада, яка є колегіальним дорадчим органом, метою діяльності якої є розробка наукового фундаменту організації і управління навчальним процесом, впровадження передового досвіду навчально-методичної роботи і новітніх навчальних технологій, удосконалення педагогічної майстерності викладацького складу;
  • навчально-методичний відділ, який здійснює підготовку програм навчання та методичного забезпечення навчального процесу, підбір викладачів та проведення навчання слухачів;
  • навчально-організаційний відділ, який спільно з кадровими службами органів влади здійснює вивчення потреб в підвищенні кваліфікації державно-управлінських кадрів, планування за формами та видами їх навчання, облік слухачів та інформаційно-комп’ютерне забезпечення навчального процесу;
  • науково-дослідна лабораторія з проблем управління персоналом, яка впроваджує науково-обґрунтовану модель змісту навчання на основі розробки професіограм, що враховують вимоги професійно-кваліфікаційних характеристик посади службовців, соціально-психологічні методи оцінки в систему підбору персоналу державного управління, забезпечує науково-психологічний супровід складання індивідуальних планів професійного розвитку на основі психологічних портретів особистості, а також розробляє та проводить тренінги з проблем управління персоналом, регулювання поведінки особи з урахуванням контролю особистих емоцій, ґендерної рівності;
  • заступник директора з адміністративно-господарської роботи та фінансово-економічний відділ здійснюють матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, контроль ремонтно-будівельних робіт та їх проектно-кошторисну документацію, організацію та проведення державних закупівель, ведення бухгалтерського обліку, інвентаризацію майна, координують роботу з КП по обслуговуванню адмінбудинків, СЕС, пожежною інспекцією, укладають договори щодо забезпечення слухачів проживанням та харчуванням

Відповідно до положень Концепції регіональної кадрової політики Донецької області на 2011-2020 роки на базі Центру створюється «Донецька регіональна школа лідерів» для виховання талановитих лідерів серед молоді та їх залучення на державну службу і службу в органи місцевого самоврядування, державний сектор економіки, а також відбору і підготовки осіб до регіонального кадрового резерву.

Оновлена організаційна структура Центру наведена в додатку.


Орієнтуючись на інноваційні процеси, що відбуваються в системі післядипломної освіти України, інновативний розвиток Центру, заснований на знаннях, доречно виділити необхідність основних змін в структурі й змісті його діяльності:
  • розширення структурних елементів й напрямів діяльності (застосування інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційних форм навчання, сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію та індивідуалізацію, практичну направленість навчання, координація підготовки нової генерації державно-управлінських кадрів);
  • поєднання традиційних функцій (навчальна, наукова, методична) з інноваційними (аксіологічна, проектна, прогностична, адаптивна, інформаційна);
  • зміни інноваційного характеру: радикальні, засновані на нових концепціях і програмах підвищення кваліфікації; модифікаційні - додаток і удосконалення реформаторської практики безперервної освіти; комплексні - нове поєднання елементів інноваційних систем;
  • масштабність інноваційних процесів: локальні, модульні, системні інновації в безперервній освіті.


Залежно від специфіки і потреб навчального, методичного, наукового процесу, для розвитку навчальної, методичної і наукової бази в Центрі можуть використовуватися такі організаційні форми:
  • постійно діючі консультативні та тренінгові центри, які забезпечать надання консультацій слухачам, викладачам Центру, спеціалістам органів влади з питань державного управління та проведення таких сучасних видів занять як консультування, тренінг, фасилітація, модерація, медіація, коучинг, вебінар;
  • творчі робочі групи, які створюються на тимчасовій основі для підготовки науково-методичного забезпечення навчального процесу: методичних посібників і рекомендацій, електронних посібників, тестів, рекомендацій до самоосвіти, а також професійного і особистісного розвитку державно-управлінських кадрів, претендентів до регіонального кадрового резерву, проведення наукових досліджень заданої тематики, розробки моделей, проектів і програм розвитку. Оптимальний науково-практичний колектив, що поєднує в собі науковців і практиків, різні вікові та психологічні типи, генераторів ідей та виконавців, при чіткому і оперативному науковому керівництві може значно підвищити ефективність роботи з методичної, наукової, аксіологічної, проектної і прогностичної функцій Центру;
  • постійно діючі науково-практичні та науково-методичні конференції, семінари, «круглі столи», організатором або співорганізатором яких виступає Центр, на них оприлюднюються та обговорюються розроблені навчальні програми, методичні розробки, програми і проекти, отримані наукові результати (із залученням талановитих слухачів, викладачів Центру, науковців та студентів інших наукових та навчальних установ);
  • науково-навчальні комплекси та науково-навчально-виробничі центри (Національна академія державного управління-університет-галузевий навчальний заклад-Центр, або академічний університет-галузевий навчальний заклад-Центр-споживач - установа, промислове підприємство тощо), які забезпечують поглиблення інтеграційних процесів взаємодії трьох секторів науки і освіти – академічної, університетської, галузевої та органів управління, сприяють розвитку співпраці між навчальними закладами освітньої галузі «державне управління», в тому числі із залученням міжнародних закладів-партнерів;
  • українські і міжнародні програми, гранти та тендери, участь в яких сприяє отриманню замовлень на проведення освітньої діяльності, виконання науково-дослідних робіт у межах державних, регіональних та міжнародних наукових проектів і програм.


Питання щодо внесення змін до правового статусу Центру, форми власності та порядку його фінансування розглянути після прийняття відповідних нормативних документів на державному рівні.


4. Організація навчального процесу


Одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації післядипломної системи освіти є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

Сучасна післядипломна освіта розглядається не лише як система узагальнення отриманих управлінськими працівниками фахових знань, умінь, навичок, перетворення їх у систему фахової компетентності кожної людини, а й надання допомоги у подальшому особистому розвитку, який є гарантом дійсного професіоналізму.

У зв'язку з цим важливим постає завдання створення абсолютно нових навчальних програм для навчання дорослих, які б складались із:
  • програми особистісного розвитку, яка включає розвиток самоповаги та впевненості в собі;
  • програми необхідних життєвих навичок, яка включає творчий підхід до вирішення проблем і самоуправління;
  • програм «навчання тому, як треба вчитися» і «навчання тому, як треба думати», щоб навчання могло продовжуватись усе життя і приносити радість;
  • «змістовної» програми навчання, що складається з інтегрованих тем (модулів, курсів).

Нагальною потребою часу є використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі. Саме тому в ранг державної політики України зведена проблема формування єдиного інформаційного освітнього середовища, пов'язана із створенням перспективної системи освіти, здатної підготувати до життя в абсолютно нових умовах постіндустріальної цивілізації.

Форми підвищення кваліфікації мають базуватися на принципах суб'єктивної орієнтації, випереджаючого характеру, гнучкості і варіатив­ності, наступності, урахування змін.

Гнучкість, динамічність і варіативність післядипломної освіти дося­гаються завдяки функціонуванню різноманітних організаційних форм, що включають підвищення кваліфікації, стажування, самоосвіту.

Система підвищення кваліфікації здійснюється в таких організаційних формах навчання: денна, заочна, дистанційна та їх поєднання. Особливи­ми формами для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, є екстернат та навчання за індивідуальним планом.

Характерною ознакою є організаційне поєднання стаціонарних форм роботи із самостійною роботою фахівців, яка забезпечується навчально-організаційним відділом в міжкурсовий період.

Після завершення навчання за відповідною формою слухачі отримують документи встановленого зразка, визначе­ного законом України «Про вищу освіту».

Розробка змісту підвищення кваліфікації має ґрунтуватися на теоретичному положенні про єдність теорії та практики. Навчальні плани й програми складаються за принципом модульного навчання. Основними структурними компонентами змісту навчального процесу є теоретичні знання, досвід діяльності, самоосвітньої діяльності, питання для самоконтролю.


Навчальні програми та плани курсів складаються за структурнологічною схемою професійних програм підвищення кваліфікацій і охоплюють змістові модулі, визначені для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом.

Навчальні програми мають бути двох видів: професійні програми та програми постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих навчальних курсів. Професійні програми орієнто­вані на достатньо тривалий період (до 3-х років), інші - на один рік.

Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (далі – Професійна програма) – це навчально-методичний документ, який визначає:
  • мету та завдання навчання;
  • вимоги до знань і умінь, які є результатом засвоєння навчального матеріалу;
  • орієнтовний розподіл навчального часу на проведення аудиторних занять і самостійної навчальної роботи;
  • зміст навчання.

Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за Професійною програмою спрямовується на вироблення професійних компетентностей та оновлення знань, умінь, навичок щодо ефективного виконання завдань та посадових обов’язків, необхідних для провадження слухачами професійної діяльності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування.

В основу підвищення кваліфікації за Професійною програмою закладаються прогресивні освітні та управлінські технології, які стимулюють потреби слухачів щодо опанування новими теоретичними знаннями та передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом, відображають у формах і методах навчання цілісний та загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню найбільш ефективних способів вирішення проблем.


Зміст Професійної програми має враховувати наступні вимоги:
  • відображення сучасних потреб державотворення, врахування тенденцій соціально-економічного розвитку країни;
  • спрямованість на удосконалення професійних компетентностей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
  • практична спрямованість на реалізацію Програми економічних реформ на 2011-2014 роки, вирішення актуальних проблем державного управління та розвитку громадянського суспільства;
  • відповідність загальнодидактичним і андрагогічним принципам навчання.

Зміст Професійної програми має бути спрямований на удосконалення системи знань, професійних умінь і навичок, які необхідні державним службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування для здійснення управлінської діяльності, забезпечення високого рівня загальнокультурної освіченості, громадянської відповідальності, розуміння сутності демократичного врядування, успішного виконання поточних і перспективних завдань і функцій, задоволення професійних і особистісних потреб щодо професійного розвитку.

Практична спрямованість змісту Професійної програми забезпечується шляхом його орієнтації на сучасні освітні та управлінські технології, ефективні методики опанування слухачами знаннями щодо організації професійної діяльності, що надасть можливість державним службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування успішно виконувати посадові завдання і функції.

Зміст професійної програми повинен враховувати загальнодидактичні та андрагогічні принципи: науковість, системність, комплексність, наступність, послідовність, прогностичність, індивідуалізація, диференціація, збалансованість теоретичного і практичного компонентів; проблемно-ситуативне навчання, самостійність у навчанні, наявність рівня професійної компетентності, актуалізація та практичне використання результатів навчання, врахування індивідуального досвіду, життєвої і посадової перспективи й індивідуальних освітніх потреб, вікових особливостей слухачів.


Підвищення кваліфікації за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих навчальних курсів відіграє особливу роль у професіоналізації державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, оскільки передбачає:
  • чітку спрямованість на задоволення конкретних навчальних потреб і професійних інтересів державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування, що виникають у зв’язку зі змінами державної політики і законодавства;
  • можливість за відносно короткий час здобути додаткові знання з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності, а також удосконалити окремі аспекти професійної компетентності (зокрема, розширити і систематизувати знання, підвищити рівень оволодіння уміннями, необхідними для виконання посадових обов’язків та ін.).

Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування» від 7 липня 2010 р. № 564 типові програми тематичних семінарів і тренінгів розробляються Національною академією державного управління при Президентові України та затверджуються Головдержслужбою.

Зміст програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів повинен відповідати таким вимогам:
  • відповідність сучасним потребам державотворення, врахування тенденцій соціально-економічного розвитку країни;
  • практична спрямованість на вирішення актуальних проблем державного управління, реалізації реформ, що проводяться в країні, розвитку громадянського суспільства;
  • спрямованість на удосконалення системи професійних компетентностей слухачів.

Зміст навчання за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів розробляється з урахуванням потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

У процесі розроблення змісту навчання враховуються навчальні потреби, які виникають внаслідок змін державної політики, законодавчого і нормативно-правового забезпечення, завдань, умов і технологій управлінської діяльності.


Важливою тенденцією трансформації змісту професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до профілів компетентностей є актуалізація функціональної та галузевої підготовки. Це передбачає розробку професійних програм, програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів на засадах компетентнісно спрямованої освіти.


В основу підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів закладаються інтерактивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до тематичних занять та перспективного досвіду, сприяють засвоєнню ефективних способів вирі­шення фахових проблем.


Реалізація навчальних планів, програм і проектів може здійснюватися Центром із залученням науково-методичної, фінансової, технічної допомо­ги різних громадських організацій, асоціацій, фондів, у тому числі й міжнародних.


Додаток

Організаційна структура

Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів





Всього 27 осіб


Постійно діючі семінари