Чернігів
| Вид материала | Документы |
- Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Чернігівський, 275.45kb.
- Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів, 2168.18kb.
- Бібліотечна чернігівщина, 798.11kb.
- Покажчик змісту журналу "Сіверянський літопис" за 1995 2008 роки /Склад. Гонза Н. Ф.,, 1734.38kb.
- Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів, 3085.38kb.
- Програмний комплекс міста (на виконання стратегії розвитку м. Чернігів 2007-2015рр.), 4213.56kb.
- Програма та навчально-методичне забезпечення курсу для студентів спеціальності "початкова, 2346.29kb.
- Володимир личковах, 3030.06kb.
- Соборність України: від ідеї до сьогодення [Текст] : бібліогр список л-ри. Чернігів,, 142.69kb.
- Основи науково-педагогічних досліджень [Текст] : бібліогр список л-ри. Чернігів, 2011., 137.92kb.
| Чернігівська обласна державна адміністрація УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ чЕРНІГІВСЬКИЙ Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій |
до 370-річчя від дня народження
гетьмана України, мецената
Збірник матеріалів
Чернігів
2009
Іван Мазепа: до 370-річчя від дня народження гетьмана України, мецената : Збірник матеріалів. [Електронний ресурс] / Черні. обл. держ. адм.; Упр. з питань внутр. політики та зв’язків з громадськістю; Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, держ. п-в, установ і орг.; Уклад. : С. В. Бутко, В. М. Бойко, О. Б. Коваленко, Н. О. Молочко. – Чернігів : ЦППК, 2009. – 137 с.
Рекомендовано до видання навчально-методичною радою Чернігівського Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, протокол № 1 від 11 лютого 2009 р.
У збірнику використані матеріали із Сайту Громадського комітету з відзначення 300-ї річниці Повстання за незалежність України під проводом Івана Мазепи та Полтавської битви (1708-1709): a.name/.
Збірник містить матеріали про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи. Він призначений для редакторів ЗМІ, заступників голів райдержадміністрацій та голів міських рад міст обласного значення з гуманітарних питань, сільських і селищних голів, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, працівників закладів освіти і культури, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю.
УКЛАДАЧІ ЗБІРНИКА:
Бутко Сергій Володимирович – представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області;
Бойко Володимир Миколайович – директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук;
Коваленко Олександр Борисович – декан історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук, професор.
Молочко Надія Олександрівна – начальник управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Чернігівської обласної державної адміністрації.
-
© Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, 2009
ЗМІСТ
| № п/п | Назва | Сторінка |
| I | МАТЕРІАЛИ | 5 |
| | Ковалевська О. Мазепа Іван Степанович: біографічна довідка | 5 |
| | Ковалевська О. Основні дати життя та діяльності Івана Мазепи | 8 |
| | Павленко С. Іван Степанович Мазепа | 10 |
| | Чухліб Т. Дитинство та молоді роки Івана Мазепи на тлі епохи | 26 |
| | Павленко С. Родовід гетьмана І.Мазепи | 31 |
| | Чернецький Є. Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження | 48 |
| | Чухліб Т. Західна Європа про Мазепу | 54 |
| | Ковалевська О. Сучасники про Івана Мазепу | 60 |
| | Чухліб Т. Гетьман Мазепа – об’єднувач України | 62 |
| | Станіславський В. Гетьман Іван Мазепа – герой України | 67 |
| | Павленко С. Організація імпічменту Мазепи 1707 року | 71 |
| | Павленко С., Ткаченко О. 2 листопада 1708 р. – трагічна сторінка історії Батурина | 85 |
| | Мицик Ю. Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви | 105 |
| | Ковалевська О. Повість про правду і кривду: з історії накладення церковної анафеми на Івана Мазепу | 116 |
| | Ковалевська О., Павленко С. Церковні споруди, що були збудовані, реставровані або оздоблені коштом І. Мазепи | 123 |
| II | ДОДАТКИ | 128 |
| | Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про підготовку та відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу» від 2 квітня 2008 р. № 567-р (Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 994-р від 23.07.2008) | 128 |
| | Із бібліографії чернігівського історика, одного з провідних мазепознавців України, дослідника історії Батуринської оборони Сергія Олеговича Павленка | 134 |
| | Інформація про сайт Громадського комітету з відзначення 300-ї річниці Повстання за незалежність України під проводом Івана Мазепи та Полтавської битви (1708 – 1709): a.name/ | 137 |
«З нагоди 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу під час Північної війни 1700-1721 років, виходячи зі значення цих подій у багатовіковій історії українського державотворення»
Із Указу Президента України
«Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з
воєнно-політичним виступом гетьмана України
Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу»
від 9 жовтня 2007 р. № 955
«З метою систематизації відзначення пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Кабінету Міністрів України забезпечити відзначення у 2009 році на загальнодержавному рівні таких пам’ятних дат і ювілеїв (список додається).
[…]
20 березня – 370 років від дня народження Мазепи Івана Степановича (1639 – 1709), гетьмана України, мецената»
Із Постанови Верховної Ради України
«Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2009 році»
від 25 грудня 2008 р.
«У єдиній зв’язці Мазепа – Петлюра – Бандера існує тріада визначних діячів, поза якою годі собі уявити український національно-визвольний рух. «Мазепинці», «петлюрівці» та «бандерівці» складають три покоління борців за незалежну Українську державу»
Владислав ВЕРСТЮК
заступник голови Українського інституту
національної пам’яті, доктор історичних наук,
професор
МАТЕРІАЛИ
МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
Біографічна довідка
МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – гетьман України (1687 – 1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII – поч. XVIII ст.
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700 – 1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м.Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає в наступному:
І. Державно-політична діяльність
Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В.Голіциним, так і з їх наступником – царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.
Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» – угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.
З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р.Самара.
Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І.Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»).
Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.
ІІ. Підтримка освіти та культури
Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.
Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.
Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю – «мазепинського барокко». Крім того, целеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi усiх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.
ІІІ. Меценатська діяльність
Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi – Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.
Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.
Гетьман І.Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.
В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.
ІV. Репрезентація Мазепою України у світі
Гетьман І.Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представник України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картин, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шістьох скульптур. Серед найбільш відомих творів – гравюри І.Мигури, І.Щирського, Д.Галяховського, Л.Тарасевича, М.Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII – початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А.Деверія, Ю.Коссака, Л.Булянже, Г.Верне, Л.Булянже, Т.Жеріко, Е.Делакруа, Є.Харпентера, М.Геримського; поетичні та прозові твори Дж.Байрона, В.Гюго, Ю.Словацького, О.Пушкіна, Ф.Булгаріна, Г.Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К.Педротті, Ш.Пурні, Дж.В.Гінтона, Ф.Педреля, П.Чайковський, М.Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О.Титова, С.Рахманінова.
Матеріал підготовлено науковим співробітником відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, кандидатом історичних наук, доцентом Ольгою Ковалевською
a.name/biograph/mazepa1.php
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
ІВАНА МАЗЕПИ