За матеріалами єек ООН
| Вид материала | Документы |
- Методика складання фінансової звітності та шляхи її вдосконалення (за матеріалами Котовської, 21.21kb.
- План Вступ І. Оон універсальна система міжнародного співробітництва. ІІ. Глобальна, 278.93kb.
- «оон и концепция устойчивого развития», 109.89kb.
- План. Введение. I основная часть. История создания ООН а Лига Наций как предшественник, 151.01kb.
- 35. Роль и место ООН в развитии международных экономических отношений, 39.37kb.
- События. Хроника. Информация III конференция Фонда ООН по народонаселению по анализу, 35.87kb.
- Представительство Управления Верховного комиссара ООН по делам беженцев в Республике, 208.71kb.
- Оон и роль миротворцев в деятельности по поддержанию мира, 68.85kb.
- Австралия Кандидат в Совет Безопасности ООН на период с 2013 по 2014, 1010.34kb.
- Мирне вирішення міжнародних спорів, 170.95kb.
Друга спільна спеціальна сесія наради сторін
Конвенції з охорони та використання трансграничних водостоків
і міжнародних озер і конференції сторін конвенції
про трансграничний вплив промислових аварій
На сесії головував міністр навколишнього середовища, транспорту, енергетики і зв’язку Швейцарії п. Філіп Рош. Юридичний радник міністерства закордонних справ Греції п. Фані Даскалопулу-Ливада представила проект протоколу про цивільну відповідальність і компенсацію за збиток, заподіяний трансграничним впливом промислових аварій трансграничним водам, до Конвенції 1992 року з охорони і використання трансграничних водотоків і міжнародних озер і до Конвенції 1992 року про трансграничний вплив промислових аварій.
Основні доповіді зробили п. Рош, міністр навколишнього середовища Вірменії і заступник Голови п. Вардин Айвазян, міністр навколишнього середовища і водних ресурсів Угорщини і заступник Голови п. Миклош Першані і міністр екології, будівництва і землевпорядження Республіки Молдова п. Георгіо Дука.
Нарада одностайно прийняла Протокол про цивільну відповідальність і компенсацію за збиток, заподіяний трансграничним впливом промислових аварій трансграничним водам, що, як можна сподіватися, стане важливим інструментом у забезпеченні необхідної й оперативної компенсації за збиток, заподіяний трансграничним впливом промислових аварій трансграничним водотокам, і в запобіганні промислових аварій.
Нарада також прийняла рішення Сторін двох відповідних конвенцій.
У ході Конференції Протокол підписали 22 країни. До цих країн відносяться: Вірменія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Греція, Грузія, Данія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Монако, Норвегія, Португалія, Республіка Молдова, Румунія, Велика Британія, Україна, Фінляндія, Швеція й Естонія.
Держави, що прийняли і підписали Протокол, запропонували всім державам, що мають на це право, стати Сторонами цього нового документа. Вони також запропонували всім зацікавленим державам - членам ЄЕК ООН, що ще не ратифікували конвенції або не приєдналися до них, зробити це в найближчі можливі терміни.
Позачергова нарада сторін Конвенції про доступ до інформації,
участь громадськості в процесі прийняття рішень
і доступі до правосуддя з питань,
що стосуються навколишнього середовища (Орхуська конвенція)
За запрошенням Голови Наради Сторін Орхуської конвенції Іржи Йендронска (Польща) Головою Наради був обраний посол - делегат по навколишньому середовищу п. Дені Гоє (Франція). Голова Робочої групи по регістрах викидів і переносу забруднювачів п. Карел Блаха (Чеська Республіка) представив проект протоколу про регістри викидів і переносу забруднювачів до Орхуської конвенції і проект резолюції Сторін, що підписали цей Протокол. У ході Наради міністр навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії п. Ніно Чхобадзе, міністр житлового будівництва, облаштованості територій і охорони навколишнього середовища п. ван Геел і п. Фе Санчес Морено (Європейський ЕКО-Форум) зробили основні доповіді.
Протокол про регістри викидів і переносу забруднювачів був прийнятий шляхом акламації.
Слідом за цим Нарада Сторін затвердила мандат і пріоритети наступної роботи до вступу в силу Протоколу, включаючи створення нової Робочої групи по регістрах викидів і переносу, відповідно до рекомендації, що міститься в резолюції Сторін, що підписали Протокол.
У ході Конференції Протокол підписали 36 держав і Європейське співтовариство: Австрія, Вірменія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Республіка Македонія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Сербія і Чорногорія, Словенія, Велика Британія, Таджикистан, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція й Естонія.
Держави, що у ході Конференції прийняли і підписали Протокол, звернулися до всіх зацікавлених держав з першою ж нагодою підписати, ратифікувати і здійснювати Протокол і проводити роботу з його якнайшвидшого вступу в силу.
Вони також відзначили, що активна і конструктивна участь екологічних НУО і промисловості стало важливою особливістю переговорів по Протоколу, і призвали ці групи продовжувати брати участь у його здійсненні і його подальшому удосконалюванні.
Нарада в принципі погодилася з тим, що друга чергова нарада Сторін Орхуської конвенції відбудеться в травні 2005 року в Казахстані, і ухвалила провести ряд змін у складі Президії.
Екологічне партнерство в регіоні ЄЕК ООН
Сесія по екологічному партнерству в регіоні ЄЕК ООН була поділена на чотири підсесії: по екологічній стратегії для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії; по навколишньому середовищу, водним ресурсам і безпеці в Центральній Азії; по стратегічному партнерству по воді з метою сталого розвитку – компонентів водної ініціативи Європейського союзу для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії; і по фінансуванню природоохоронної діяльності.
Помічник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй і Регіональний директор ПРООН для Європи і Співдружності Незалежних Держав (СНД) п. Кальман Міжеі виступив зі звертанням від імені Адміністратора Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
А. Екологічна стратегія для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії
На нараді головувала п. Чхобадзе, міністр охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії. Заступник міністра охорони навколишнього середовища Грузії п. Заал Ломтадзе і п. ван Геел представили стратегічну основу екологічного партнерства в регіоні ЄЕК ООН: Екологічна стратегія для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії.
Конференція прийняла документ, присвячений екологічному партнерству в регіоні ЄЕК ООН за назвою “Екологічна стратегія для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії: стратегічні рамки”, із внесеними в нього виправленнями, і погодилася з включенням двох додавань.
Вона призвала держави-члени ЄЕК ООН, міжнародні організації й установи, регіональні екологічні центри (РЕЦ), НУО і приватний сектор підтримувати ініціативи, спрямовані на досягнення цих цілей.
Конференція також запропонувала Глобальному екологічному фондові (ГЕФ), у рамках його мандата і пріоритетних областей, а також відповідно до його процедур, підтримувати пропозиції країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії у відношенні проектів.
B. Навколишнє середовище, водні ресурси і безпека в Центральній Азії
На сесії головували міністр навколишнього середовища Таджикістану і голова Міждержавної комісії зі сталого розвитку Центральної Азії (МКУР) п. Усманкул Шокіров.
П. Аіткул Самакова (Казахстан), міністр навколишнього середовища, представила документ “Запрошення до партнерства по реалізації Центральноазіатської ініціативи по сталому розвитку”. П. Бренде (Норвегія), міністр навколишнього середовища, у своїй якості Голови Комісії зі сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй і віце-президент Всесвітнього банку для регіону Європи і Центральної Азії п. Йоханнес Лін також зробили повідомлення по цьому питанню.
Конференція дала високу оцінку зусиллям держав Центральної Азії, передавши її через міністрів навколишнього середовища і водних ресурсів цих країн і через представників неурядових і міжнародних організацій, по розробці ініціативи країн Центральної Азії щодо питань охорони навколишнього середовища, водних ресурсів і безпеки.
Вона також підтвердила, що найважливіше значення для підтримки зусиль країн Центральної Азії по зміцненню співробітництва з метою охорони екосистем водних басейнів, раціонального використання водних ресурсів і удосконалювання системи керування з метою забезпечення сталого розвитку субрегіону і зміцнення його безпеки мають внески донорів і інших зацікавлених сторін.
На думку Конференції, рекомендації про початок підготовки угоди про партнерство за рішенням проблем трансграничних вод, навколишнього середовища і безпеки в Центральній Азії, запропонованому в доповіді, стануть конкретним вирішальним кроком у реалізації Йоханнесбургського плану виконання рішень і важливим кроком у виконанні водогосподарчої ініціативи ЄС і інших водогосподарчих ініціатив у цьому регіоні.
C. Стратегічне партнерство по воді з метою сталого розвитку - компонентів водної ініціативи Європейського союзу для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії
На сесії головував п. Ганс Христіан Шмидт (Данія), міністр навколишнього середовища, що також представив Заяву по “стратегічному партнерству по воді з метою сталого розвитку - компонентів водної ініціативи Європейського союзу для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії”. З основними повідомленнями виступив заступник міністра природних ресурсів Російської Федерації п. Кирило Янков і заступник Голови Державного комітету з житлової політики і комунальних послуг України Володимир Рудий.
Конференція вітала Заяву по “стратегічному партнерству по воді з метою сталого розвитку - компонентів водної ініціативи Європейського союзу для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії” і запропонувала іншим країнам регіону й інших зацікавлених сторін розглянути питання про приєднання до неї.
Учасники Конференції також підтвердили свої зобов’язання по досягненню цілей, зв’язаних з водними ресурсами, що викладені в документах Всесвітньої зустрічі на вищому рівні по сталому розвитку, зокрема до 2015 року вдвічі зменшити кількість людей, позбавлених фізичного або економічного доступу до безпечної питної води, і частку людей, не забезпечених елементарними санітарними зручностями, і розробити комплексні водогосподарчі плани і плани ефективного використання водних ресурсів до 2005 року.
Вони також вітали останнє рішення Комісії зі сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй, в тому, щоб приділяти першорядну увагу в 2004-2005 роках тематичному блокові проблем водних ресурсів, санітарії і населених пунктів, а також запропонувати регіональним комісіям Організації Об’єднаних Націй і інших регіональних груп сконцентрувати увага на рішенні цих проблем.
D. Фінансування природоохоронної діяльності
На сесії головував помічник Державного секретаря Сполучених Штатів по справах Океанологічного бюро, міжнародним екологічним і науковим питанням п. Джон Ф. Тернер. Заступник Генерального секретаря ОЕСР п. Берглінд Асгирсдоттир представила основні питання фінансування природоохоронної діяльності і коротко охарактеризувала основні проблеми, виявлені в ході роботи з фінансування природоохоронної діяльності в країнах СЄКЦА, що проводилася в рамках Цільової групи ПДООС.
Президент Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) п. Жан Лемьєр виступив з основною доповіддю. Генеральний директор Відділу операцій у Європі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) п. Теренс Браун заявив, що ЄІБ планує збільшити частку своїх кредитів на реалізацію природоохоронних проектів до 25-33% загальної суми кредитів у ЄС і в країнах, що приєднуються, у відповідності зі своїм корпоративним планом операцій.
Делегації підкреслили першорядне значення передбачуваного й оперативного фінансування для підвищення якості навколишнього середовища. Вони призвали донорів підтримувати ці зусилля і співробітничати з країнами з перехідною економікою в справі підготовки реалістичних планів інвестування і фінансування природоохоронної діяльності на національному і місцевому рівнях.
Особливо необхідні подальші зусилля по зміцненню місцевого фінансового й інвестиційного потенціалу шляхом поліпшення фінансових і податкових домовленостей з більш високими рівнями керування, а також по удосконалюванню бюджетного регулювання і багаторічних планів інвестицій у муніципалітетах.
Було підкреслено, що донори й одержувачі допомоги повинні вжити заходів для того, щоб у всіх домовленостях про фінансування враховувалися екологічні вимоги і забезпечувався стійкий розвиток.
Делегати запропонували донорам розглянути питання про напрям значної частини їхньої допомоги країнам з перехідною економікою на реалізацію природоохоронних програм. Учасники Конференції дали високу оцінку найкращим зразкам керування витратами на охорону навколишнього середовища в країнах з перехідною економікою, розроблених Цільовою групою ПДООС.
Вони також узяли до відома доповіді про тенденції екологічних витрат і міжнародних зобов’язань з охорони навколишнього середовища в країнах СЄКЦА в період 1996-2001 років і про фінансування природоохоронної діяльності в країнах Центральної і Східної Європи в період 1996-2001 років, підготовлених Регіональним екологічним центром (РЕЦ) для Центральної і Східної Європи.
Пленарне засідання й офіційна церемонія відкриття.
Підписання Карпатської конвенції.
Засідання, на якому головував п. Василь Шевчук, міністр навколишнього середовища і природних ресурсів України, було відкрито 20 травня 2003 року і продовжено 22 травня. З основними заявами виступили п. Клаус Тепфер, Виконавчий директор ЮНЕП, і п. Клод Мартін (Всесвітній фонд дикої природи). Крім того, по цьому питанню зробили заяви деякі делегації.
Делегації дали високу оцінку прогресові, досягнутому в справі охорони, сталого розвитку і керування гірськими районами і зміцненню трансграничного співробітництва.
Вони підкреслили важливе значення реалізації партнерства з метою сталого розвитку гірських районів з метою ефективного рішення насущних проблем по збереженню біорізноманіття місцевих співтовариств, раціонального використання водних ресурсів і запобігання повеней і боротьби з ними в гірських районах і прилягаючих до них долинах.
Карпатська конвенція була прийнята одностайно 20 травня 2003 року Угорщиною, Польщею, Румунією, Сербією і Чорногорією, Словаччиною, Україною і Чеською Республікою. 22 травня Конвенцію і заключний акт Конференції повноважних представників підписали наступні держави: Угорщина, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Україна і Чеська Республіка.
Уряд Польщі висловив повну підтримку Конвенції, висловивши жаль, що по процедурних розуміннях він поставить свій підпис з деякою затримкою, і оголосив, що підпише Карпатську конвенцію протягом декількох майбутніх тижнів.
Всеєвропейське біологічне та ландшафтне різноманіття
На сесії співголовували п. Янез Копач, міністр навколишнього середовища, районного планування й енергетики (Словенія) і п. Бергу Бреде, міністр навколишнього середовища (Норвегія). Вони також виступили з основними повідомленнями і представили Київську резолюцію про біорізноманіття, представлену Радою по загальноєвропейській стратегії біологічного і ландшафтного різноманіття.
Конференція підтримала Резолюцію і виразила рішучість домагатися досягнення дев’яти цілей, спрямованих на запобігання втрати біорізноманіття до 2010 року шляхом вживання заходів на національному рівні й організації регіонального співробітництва.
Як основні проблеми Європи вона визначила наступні області: ліси і біорізноманіття, сільське господарство і біорізноманіття, загальноєвропейська екологічна мережа, інвазивні чужорідні види, фінансування діяльності по збереженню біорізноманіття, моніторинг і показники біорізноманіття й участь громадськості і підвищення рівня її поінформованості.
Конференція також високо оцінила результати, досягнуті до дійсного часу в рамках загальноєвропейської стратегії біологічного і ландшафтного різноманіття в зв’язку з її новою роллю як важливий інструмент для виконання Конвенції про біологічне різноманіття у всьому Європейському регіоні, а також як важіль для сприяння включенню проблем біологічного і ландшафтного різноманіття в усі відповідні горизонтальні і секторальні міри політики.
Ініціативи, що стосуються енергоресурсів
На засіданні головував п. Йозеф Пріль, міністр сільського господарства, лісовпорядження, навколишнього середовища і водного господарства Австрії. Генеральний директор міністерства навколишнього середовища, охорони природи і ядерної безпеки Німеччини п. Хендрик Фіген зробив вступну заяву.
Конференція відзначила численні ініціативи, початі з метою поєднати екологічні аспекти і сталий розвиток з енергетичною політикою в регіоні, і дала високу оцінку елементам прийнятого на зустрічі на вищому рівні в Йоганесбурзі плану реалізації, що стосується стійкої енергетики майбутнього.
Учасники Конференції підкреслили необхідність їхнього здійснення, включаючи досягнення мети диверсифікованості постачань енергоресурсів шляхом розробки передових, екологічно більш чистих, більш ефективних, дешевих і економічно ефективних енергетичних технологій, таких, як технології використання видобувного палива і технології, зв’язані з поновлюваними джерелами енергії, включаючи гідроелектроенергію.
Конференція також підтвердила свою підтримку партнерству в області енергетики і співробітництву в ліквідації бар’єрів, що заважають упровадженню технологій, зв’язаних з відновлюваними джерелами енергії, і енергетично ефективних технологій, а також вітала пропозицію Німеччини організувати в себе глобальну конференцію з питань відновлюваних джерел енергії і енергоефективності в червні 2004 року.
Конференція схвалила Керівні принципи реформування системи ціноутворення на енергію і субсидування в енергетику, що були підготовлені Комітетом ЄЕК ООН по екологічній політиці разом з Комітетом зі стійкої енергетики як засіб виконання положень рішень, зв’язаних з питаннями енергетики, що були прийняті на 4-ій Конференції “Довкілля для Європи”.
Вона призвала держави розглянути питання про здійснення цих керівних принципів. Конференція також призвала підтримати використання належним образом ринкових економічних важелів для сприяння як економічному ростові, так і охороні навколишнього середовища шляхом підвищення ефективності і стійкості використання ресурсів і виробничих процесів.
Вона також запропонувала обом комітетам як елементи наступної діяльності проаналізувати роль економічних інструментів у сприянні використанню поновлюваних джерел енергії, з огляду на роботу Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і інших міжнародних організацій.
Конференція також підтримала подальші зусилля, спрямовані на підвищення енергоефективності і більш широке впровадження відновлюваних джерел енергії, і підтвердила, що ці цілі закріплені в її Заяві по енергоефективності.
Вона узяла до відома доповідь про хід роботи над здійсненням зв’язаних з енергетикою рішень Орхуської конференції, підготовлений секретаріатом Енергетичної хартії, і запропонувала йому в співробітництві з іншими відповідними міжнародними організаціями представити доповідь про подальший прогрес у підвищенні енергоефективності на наступній конференції.