Доповідь "Цілі розвитку тисячоліття: Україна. Підсумки моніторингу досягнення за 2010 рік"
| Вид материала | Документы |
- Україні Проект "Цілі Розвитку Тисячоліття", 1465.18kb.
- Верховній Раді України шостого скликання, прогнозних макропоказників економічного, 5262.49kb.
- Програма Розвитку ООН в Україні Інститут економічного прогнозування Національної академії, 931.97kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка науково-дослідна робота, 4074.91kb.
- Україна козівська районна державна адміністрація Тернопільської області, 1206.58kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Бобровицького району на 2012 рік, 1499.69kb.
- Про підсумки розвитку закладів освіти міста у 2008-2009 навчальному році та завдання, 353.4kb.
- Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку області, 2649kb.
- План роботи ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на Іквартал, 922.31kb.
- Україна виконавчий комітет, 614.6kb.
ДОПОВІДЬ
"Цілі розвитку тисячоліття: Україна.
Підсумки моніторингу досягнення за 2010 рік"
Декларація Тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, прийнята у 2000 році на сесії Генеральної Асамблеї ООН і затверджена 189 державами світу, започаткувала процес досягнення світовою спільнотою визначених до 2015 року результатів у тих сферах, де нерівномірність глобального людського розвитку виявилася найгострішою. Серед них – боротьба з голодом і злиденністю, забезпечення доступу до освіти, досягнення гендерної рівності, зниження рівня материнської та дитячої смертності, скорочення розповсюдження ВІЛ/СНІДу та інших захворювань, досягнення екологічної сталості, а також гармонізація зовнішньої допомоги для країн, що розвиваються.
Сформована на глобальному рівні система Цілей Розвитку Тисячоліття (далі – ЦРТ) містить 8 цілей, 21 завдання розвитку та 60 індикаторів для кількісної оцінки прогресу. Цілі Розвитку Тисячоліття є орієнтирами розвитку на довгострокову перспективу, узагальнені і кількісно вимірювані. Для того щоб відслідковувати прогрес у виконанні зобов'язань, затверджених Декларацією Тисячоліття ООН, міжнародні і національні експерти у сфері статистики обрали відповідні показники для його оцінки протягом періоду з 1990 по 2015 рік. У 2007 році структура моніторингу ЦРТ була переглянута та в неї було внесено нові завдання, погоджені сторонами на Всесвітньому саміті 2005 року і рекомендовані у 2006 році Генеральним секретарем ООН.
Доповідь ООН про стан досягнення ЦРТ публікується щорічно і містить аналіз актуальних статистичних даних для всіх регіонів світу і дозволяє зрозуміти, наскільки успішно людство просувається на шляху досягнення ЦРТ. Національні моніторингові доповіді дозволяють оцінити досягнення і побачити картину в конкретному регіоні.
Протягом 2009 – 2010 роках для України було здійснено роботу з оновлення системи завдань та індикаторів національних ЦРТ з огляду на специфіку національного розвитку у посткризовий період та виклики сучасного глобального розвитку.
Оновлену матрицю завдань та індикаторів (15 завдань, 33 індикатори) розроблено шляхом прозорого та відкритого процесу стратегічного планування та прогнозування тенденцій розвитку до 2015 року. Вона визначає наступні Цілі, приведені у відповідність до глобальної матриці цілей:
Ціль 1. Подолання бідності (3 завдання, 5 індикаторів);
Ціль 2. Забезпечення якісної освіти впродовж життя (2 завдання, 6 індикаторів);
Ціль 3. Забезпечення ґендерної рівності (2 завдання, 4 індикатори);
Ціль 4. Зменшення дитячої смертності (1 завдання, 2 індикатори);
Ціль 5. Поліпшення здоров’я матерів (1 завдання, 2 індикатори);
Ціль 6. Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів (2 завдання, 6 індикаторів);
Ціль 7. Сталий розвиток довкілля (4 завдання, 8 індикаторів).
Результатом цієї роботи стала нова національна доповідь "Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна – 2010" (далі - Доповідь), підготовці якої передувала ретельна робота з проведення аналізу наслідків здійснення політики у різних сферах та обґрунтування оновлених завдань для Уряду до 2015 року.
Оновлені завдання та індикатори ЦРТ будуть використані у процесі підготовки стратегічних та програмних документів Уряду. Одним із основних завдань на шляху досягнення ЦРТ є забезпечення виконання рішень, створення системи комплексного впровадження визначених заходів та управління змінами. На зміну соціальній політиці, орієнтованій на проблеми середньостатистичної людини, має прийти політика, сконцентрована на потребах конкретних соціальних груп.
ЦІЛЬ 1. Подолання бідності
ЦІЛЛЮ 1 передбачено 3 завдання та 5 індикаторів:
| Завдання 1.А: Ліквідувати до 2015 року бідність за критерієм 5 дол. США на добу за ПКС | 1.1. Частка населення, чиє добове споживання є нижчим 5 дол. США за ПКС, % |
| Завдання 1.B: Скоротити питому вагу бідного населення (за національним критерієм бідності) до 25% за рахунок зменшення чисельності бідних серед дітей та працюючих | 1.2. Частка бідного населення за національним критерієм, % 1.3. Частка бідних серед дітей, % 1.4. Частка бідних серед працюючих осіб, % |
| Завдання 1.C: Зменшити в десять разів до 2015 року питому вагу населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму | 1.5. Частка населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму, % |
Впродовж останніх років вдалося досягти певних позитивних зрушень у процесі подолання бідності (таблиця 1).
Таблиця 1
Стан досягнення та очікувані результати реалізації ЦІЛІ 1 Подолання бідності
| | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2013 | 2015 |
| Індикатор 1.1. Частка населення, чиє добове споживання є нижчим 5 (4,3) дол. США на добу за ПКС, % | ||||||||||||||
| | 11,91 | 11,01 | 3,01 | 4,01 | 2,01 | 1,31 9,0 | 6,0 | 6,6 | 3,8 | 4,52 | 5,02 | 4,0 | 3,0 | <0,5 |
| 3,5 | 2,5 | |||||||||||||
| Індикатор 1.2. Частка бідного населення за національним критерієм, % | ||||||||||||||
| | 26,4 | 27,2 | 27,2 | 26,6 | 27,3 | 27,1 | 28,1 | 27,3 | 27,0 | 27,02 | 27,02 | 26,5 | 26,0 | 25,0 |
| 26,4 | 24,1 | |||||||||||||
| Індикатор 1.3. Частка бідних серед дітей, % | ||||||||||||||
| | 33,4 | 34,9 | 34,0 | 34,9 | 35,0 | 36,7 | 36,6 | 36,3 | 35,1 | 35,02 | 34,52 | 33,0 | 31,0 | 29,0 |
| 33,2 | 32,7 | |||||||||||||
| Індикатор 1.4. Частка бідних серед працюючих осіб, % | ||||||||||||||
| | 21,6 | 22,6 | 22,0 | 21,1 | 21,6 | 22,3 | 27,2 | 21,7 | 21,1 | 21,02 | 20,02 | 19,0 | 17,0 | 15,0 |
| 20,6 | 19,7 | |||||||||||||
| Індикатор 1.5. Частка населення, чиє споживання є нижчим рівня прожиткового мінімуму3, % | ||||||||||||||
| | 71,2 | 69,2 | 65,0 | 59,9 | 51,0 | 38,7 | 31,0 | 30,5 | 19,9 | 22,02 | 20,02 | 15,0 | 10,0 | 7,0 |
| 24,8 | 23,5 | |||||||||||||
1 – 4,3 дол. США на добу, з 2005 року Світовим банком були змінені підходи до розрахунку паритету купівельної спроможності курсу долара США до гривні (4,3. дол. США до 5 дол. США).
2 – оціночні дані за підсумками 2009 та 2010 рр., що були спрогнозовані у доповіді ЦРТ Україна -2010.
3 – споживання це середньодушові сукупні витрати домогосподарства у розрахунку на еквівалентну особу (за шкалою 1,0;0,7;0,7)
У таблиці наведені доступні фактичні дані Держстату до 2010 року включно та прогнозно-розрахункові значення показників на 2011 - 2015 роки за даними Доповіді 2010 року.
Внаслідок впливу економічної кризи практично на всі аспекти рівня життя населення вже з початку 2009 року, прогнозні показники на 2009-2010 роки передбачали зростання рівня бідності за абсолютними критеріями і стабільну ситуацію з відносною бідністю (за національним критерієм). Проте ситуація розвивалася неоднозначно і мала відмінності залежно від обраного критерію бідності.
Завдання 1.A: Ліквідувати до 2015 року бідність за критерієм 5 дол. США на добу за ПКС
Для країн Центральної та Східної Європи за визначенням ООН межа бідності відповідає добовому еквіваленту 5 дол. США за паритетом купівельної спроможності валют.
В Україні питома вага бідного населення за цим показником у 2010 році зменшилася і становить 2,5 % проти 3,5 % у 2009 році, 3,8 % у 2008 році та 6,6 % у 2007 році.
Оскільки прогнозувалося незначне зростання бідності за цим критерієм, цільовий орієнтир на 2009-2010 роки було досягнуто та перевиконано (у 2010 році 2,5% фактичних проти 5,0% цільового значення). Це дає підстави стверджувати, що при збережені існуючих тенденцій завдання може бути виконано навіть раніше. Основною перешкодою для виконання цього завдання може стати наступна хвиля кризи.
Завдання 1.B: Скоротити питому вагу бідного населення (за національним критерієм бідності) до 25%, за рахунок зменшення чисельності бідних серед дітей та працюючих
За підсумками 2009 року рівень бідності за національним критерієм становив 26,4% проти прогнозованих 27,0% (перевиконання завдання на 2009 рік). А вже у 2010 році значення цього показника 24,1% було менше навіть цільового орієнтиру на 2015 рік (25,0%). Таким чином, завдання, поставлене на 2015 рік, вже виконано.
У 2010 році межа бідності досягла 944 гривні і збільшилася у порівнянні з попереднім роком на 109 гривень або на 13,1 відсотка (таблиця 2).
Таблиця 2
Питома вага бідного населення загалом по Україні
(за національною межею бідності), %:
| | 2001 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік |
| Індикатори | 27,2 | | 25,0 | | | 25,0 | | | |
| Звіт | 27,2 | 26,6 | 27,3 | 27,1 | 28,1 | 27,3 | 27,0 | 26,4 | 24,1 |
| Національна межа бідності, грн. | 175 | 220 | 271 | 365 | 430 | 526 | 778 | 835 | 944 |
Джерело: розрахунки Мінсоцполітики
Аналіз у розрізі типів домогосподарств свідчить, що покращення ситуації відбулося за рахунок сімей з дітьми – рівень бідності серед цих домогосподарств знизився з 32,0 % у 2009 році до 31,3 % у 2010 році.
Покращення відчули домогосподарства з однією дитиною (25,6 % у 2010 році проти 26,9 % у 2009 році) та домогосподарства з чотирма та більше дітьми ( 71,0 % у 2010 році проти 72,3 % у 2009 році).
У свою чергу, скорочення рівня бідності серед дітей та серед працюючого населення показує, що у 2009 році частка бідних серед дітей складала 33,2% (цільовий орієнтир – 35,0%), у 2010 році – 32,7% (цільовий орієнтир – 34,5%).
У той же час рівень бідності серед працюючих також досяг рівня цільових орієнтирів і має тенденцію до зменшення. Так, фактичний рівень бідності серед працюючих у 2009 році становив 20,6% (цільовий орієнтир – 21,0%), у 2010 році - 19,7% (цільовий орієнтир – 20,0%).
Одним із шляхів подолання бідності є сприяння працевлаштуванню молоді та залучення її до підприємництва. З цією метою розвивається мережа молодіжних центрів праці. У 2010 році в регіонах забезпечено діяльність 98 молодіжних центрів праці, з них: 19 обласних, 10 районних, 12 міських та 57 студентських секторів працевлаштування у ВНЗ, якими працевлаштовано близько 17 тисяч осіб та надано близько 60 тисяч послуг.
Завдання 1.С: Зменшити в десять разів до 2015 року питому вагу населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму.
За період з 2000 року по 2008 рік рівень бідності за цим критерієм стрімко зменшувався (таблиця 1): якщо у 2000 році частка населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму становила 71,2%, то у 2008 році лише 19,9%.
На 2009-2010 роки у зв’язку з впливом економічної кризи прогнозувалося незначне (на 2,1 відсоткових пункти) зростання значення показника до 22,0%, з повернення в наступному році до значення 2008 року. Проте, у 2009 році цей показник помітно зріс і становив 24,8% (запланований на рівні 22,0%). У 2010 році рівень бідності за цим критерієм трохи зменшився (23,5%), але не настільки щоб досягнути цільового орієнтиру на цей рік – 20,0%.
Зростання споживчих цін, яке відбувалося з 2008 року, призвело до стрімкого зростання фактичного прожиткового мінімуму, що на тлі зменшення реальних доходів громадян викликало зростання значення показника. Проте, за умови економічного зростання та проведення виваженої державної соціальної політики досягнення цільового орієнтиру 2015 року цілком можливе.
Також одним із шляхів подолання бідності є сприяння працевлаштуванню молоді та залучення її до підприємництва. З цією метою розвивається мережа молодіжних центрів праці. У 2010 році в регіонах забезпечено діяльність 98 молодіжних центрів праці, з них: 19 обласних, 10 районних, 12 міських та 57 студентських секторів працевлаштування у ВНЗ, якими працевлаштовано близько 17 тисяч осіб та надано близько 60 тисяч послуг. 4 березня 2010 року за участю працівників регіональних управлінь у справах сім'ї, молоді та спорту, директорів молодіжних центрів праці проведено Всеукраїнський семінар, спрямований на вирішення питання зайнятості молоді та розв’язання проблеми безробіття серед молоді. В ході проведення семінару презентовано Антикризову програму Міжнародного фонду "Відродження" та науково-соціального проекту "Система гарантованого працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" Української академії наук.
Також, обговорено питання щодо діяльності молодіжних центрів праці та основні аспекти планування та організації діяльності молодіжних трудових загонів. З метою залучення ресурсів міжнародних організацій та зацікавлених органів виконавчої влади до вирішення проблеми зайнятості молоді підписано меморандуми:
- про співпрацю Мінсім'ямолодьспорту та Міжнародного фонду "Відродження", яким передбачено впровадження заходів щодо подолання безробіття та бідності, у тому числі сприяння діяльності громадських організацій, які спрямовують зусилля на працевлаштування та зайнятість молодих людей;
- про співробітництво у вирішенні проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів спільно з МОН, Мінпраці та Українською академією наук.
Протягом 2010 року Мінсім'ямолодьспорту проведено ряд всеукраїнських акцій молодіжних трудових загонів, семінарів та круглих столів з питань зайнятості молоді.
З метою підвищення ділової активності молоді та підтримки її підприємницьких ініціатив видано наказ Міністерства від 27.01.2010 № 135 "Про організацію та проведення ХІI Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді", на виконання якого в областях проведено регіональні тури Конкурсу, у яких взяло участь близько 800 молодих осіб.
Для участі у фінальному турі Конкурсу до Міністерства надійшло 99 бізнес-планів з 21 області України.
Відповідно до наказу від 26.11.2010 № 4246 "Про проведення фіналу ХІІ Всеукраїнського Конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді" Міністерством спільно з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Головним управлінням у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Київським молодіжним центром праці 30 листопада 2010 року в м. Києві проведено фінал XII Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. Переможцями стали по 3 бізнес-проекти у кожній номінації. Всі переможці Конкурсу нагороджені дипломами та цінними призами.
З метою зниження рівня бідності серед молоді доцільно здійснювати профорієнтаційну роботу серед молоді; надавати підтримку у працевлаштуванні молоді; підвищувати рівень її обізнаності з ситуацією на ринку праці; спрямовувати роботу на популяризацію ідей підприємництва; розвивати та удосконалювати мережу молодіжних центрів праці.
Таким чином, за період 2009-2010 років вдалося досягти поставлених цілей (подекуди зі значним перевиконанням) по завданнях 1.А та 1.В. Натомість, завдання 1.С. не було виконане; хоча відставання за 2010 рік від цільового орієнтиру є незначним, проте амбітність завдання на 2015 рік ставить під сумнів можливість його виконання за умови негативного сценарію розвитку економічних процесів.
Виходячи з нагальної потреби в якнайшвидшому розв’язанні проблеми бідності, Указом Президента України від 26.02.2010 № 274/2010 "Про невідкладні заходи з подолання бідності" визначено, що подолання бідності є найважливішим пріоритетом у здійсненні реформ в Україні.
Стратегічні напрями щодо вирішення проблеми бідності відображенні у проекті Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року (далі – проект Програми), яка розроблена та подана на розгляд до Кабінету Міністрів України.
Зокрема, проект Програми передбачає напрями та заходи, спрямовані на підвищення соціальних стандартів, сприяння зайнятості населення, удосконалення оплати праці, пенсійної системи, соціального страхування, реформування системи соціального захисту, медичного обслуговування, соціальної підтримки молоді, сімей та захисту прав дітей.
Прийняття цього проекту Програми сприятиме зниженню рівня бідності серед сімей з дітьми, особливо багатодітних, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, безпритульних дітей, безробітних, інвалідів, пенсіонерів, бездомних громадян, в сільській місцевості та запобіганню хронічній бідності.