І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Виключне право власника свідоцтва на використання знака До відома ЮТЬ посередницьку ДІЯЛЬНІСТЬ Чинність свідоцтві Збір на подовження Сули розглядають також інші спори, пов'язані з охороною права на знак для товарів і послуг. Як уже зазначалося, на відміну від винаходів охорона Національні закони Другий випадок стосу* гься використання Право попереднього користува ЧИННІСТЬ прана па фірмове ііаіі\ніі\ напня приПИНЯІ ГЬСЯ у Право на найменування ГЬСЯ в Па­ризькій конвенції про охорону щюмислоиої власності По- третє 197 Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. 198 Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту. товарів і послуг вання

Подобный материал:

• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних, 3345.03kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано, 4137.79kb.
• Міністерство освіти І науки україни житомирський державний технологічний університет, 1194.59kb.
• Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти І науки України, 5734.76kb.

настільки, то їх можна сплутати.

І Цо таке „попереджу пальне маркування"? Попереджувальне маркування це проставлення поряд із знаком символу ®, який вказу<. що знак заре< стровано в Україні Як показу* практика, використання зазначеного символ)

182

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
товарів і послуг

свідчить про додаткові властивості товару, зокрема підтверджує його особливий, фірмовий статус, притаманний говарам високої

ЯКОСІІ.

Шо налає власнику право власності на знак?

Ораво власності на знак, що підтверджусться свідоцтвом, надаї ЙОГО власнику повноваження, подібні до тих, ЩО і право власності на будь-який об'єкт, який чинним законодавством виз­наний товаром, і тому може бути об'єктом будь яких цивільних правочинів.

Зокрема, у власника свідоцтва є можливість обрати будь-яку форму підприємницько] діяльності щодо організації викорис­тання свого знака, а саме:

• надавати послуги або розпочати власне виробництво та
  збут товарів, на яких буде проставлятися знак;
  
• внести право власності на зареєстрований знак чи право
  іі.і ЙОГО використання як свій внесок у гіатутнпй фен.і
  підпрж мі і на, що створю) гься або вже діє, гобто викори-
  стаї и свої право власності як інвестиції;
  
• передати права на знак у заставу.
  

Виключне право власника свідоцтва на використання знака, його сутність.

Свідоцтво надої ЙОГО власнику виключне право користува-гися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.

Виключне право дії віддані публікації В офіційному бюлетені Установи "Промислова власність" відомостей про видачу свідоцтва; ОХОроши ГЬСЯ виключне право ГІЛЬКИ на гериторі] України

Право власника називається виключним, тому що власник свідоцтва і і даною о< обою, якій законодавством дозволено вико ристовувати знак, доки інші особи не одержать на це дозвіл від В і.її пика.

Викориї гамням знака визнаються наіїліііи дії. за< нкл'ван-ня його на говарах і нрн наданні послуг, для яких зареєстровано знак, па упаковці юварів. у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, піл '>,« іемоіи 11міці ею пенатів ил ви< гавках і ярмарі що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, ка бланках та іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених юварів і оослуї V господарський оборої

163

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Всі зазначені вище дії стосовно використання знака, що охо­роняється, можуть здійснюватись лише власником.

До відома: Виключне право надаї можливість його власни­ку обмежува і и прана піших осіб при використанні знака.

Власник зберіПМ за собою ник.почне прано на .нілк тільки впродовж дії свідоцтва

Знак для товарів і послуг може бути використаний у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству. II» може бути застосування на товарах і при паланні послуг, для яких за­реєстровано знак, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих ви­даннях, на вивісках, під час демоне грації експонатів на виставках, ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, па бланках та іншій документації, пов'язаній Із запровадженням то-варів і послугу господарський оборот.

Якщо знак належить кілі.ким в іаснякам, то користування ним визначається угодою між ними. Якщо немає такої угоди, ко­жен із співвласників маї прано корт і увал ися знаком на власний розсуд. Але жоден із них не маї прана кндавати дозвіл (ліцензію) на використання знака та передавати прано власності Іншій особі без згоди інших співвласників свідоцтва.

Власник свідоцтва мас прано забороняти іншим особам ви користовувати зареєстрований знак без його дозволу.

1 Іраио власності на знак на підставі договору може бути пере­дано будь-якій іншій особі, що ста правонаступником власника свідоцтва. Проте передача прана власності на знак не допускає гься, якщо це може ввести в оману споживача щодо товару і носити або щодо особи, яка внроб.іяі гонар чи надає послуги. Суб'єкту права власності на знак належить прано видавати дозвіл (ліцензію) будь-якій пішій особі на використання знака на підставі ліцензійного до­говору. В ліцензійному договорі мас бути обов'язково передбачена умова, за якої ліцензіат бере на себе зобов'язання ні в якому разі не допустити зниження якості товарів і послуг. Ліцензіар зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням ції і умови.

Договір про передачу прана власності на знак га ліцей їїпніш договір під загрозою і\ недійсності мають б\щ заре< стро наш в Установі Для будь-яких третіх осіб зазначені договори на бувають чинності лише після їх реї страції.

184

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.

юварів і послуг

Іпко їй проставлення знака на товарах недостатньо для їх охо­рони. У такому разі в всник свідоцтва має право поряд із знаком про-сгавляти попереджувальне маркірування, яке застерігві по теп цінних порушників, щознакзера стрований. Особи, які здій* і по

ЮТЬ посередницьку ДІЯЛЬНІСТЬ і МаЮТЬ СВІЙ знак, на підставі договору З виробником товару або особою, що налаг послупі, поряд із знаком зазначених осіб або замість їх знака можуть проставляти свій знак.

Використання знака для товарів і послу] маї здійснюватись таким чином, аби це не завдавало шкоди іншим особам. Власник свідоцтва має добросовісно користуватися виключним правом, то випливає із свідоцтва

( )("юн'язкп пі. к пик. і с ні іпіітяа

Законодавством, окрім прав, встановлено і обов'язки влас­ника, свідоцтва. Це, в першу чергу, обов'язок добросовісно корис­туватись виключними правами, що випливають з свідоцтва.

Якщо знак не використовувався або недостатньо микорис-ювувався на території України впродовж трьок років, починаючи шл лаги публікації відомої иіі про видачу свідоцтва, або віддати, коли використання знака було припинено без поважних причин, будь-яка особа ма< прано звернутися до суду із заявою про дост­рокове припинення дії свідоцтва

Взаємовідносини співвласників свідоцтва.

Якщо Ви співвласник свідоцтва, повинен пам'ятати, що:

— знак, свідоцтво на який належить кільком особам
(співвласникам), і їх спільною власністю;

частки кожного ІЗ СПІВВЛАСНИКІВ иизначаюіі.с я у і одою між ними, а за її відсутності визнають я ріпними. У разі відсутності угоди між співвласниками щодо виашчея НЯ їх іи.и МОВІДНОСИН при никорпе танін знака, кожен мас прано:

• особисто використовувати знак на свій розсуд;
  
• самостійно порушувати судові справи проти порушників
  прав власників свідоцтва. Разом і гим жоден із співвлас­
  ників не мас права без згоди речи ги клас никін свідоцтва:
  давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака
  

ІНШІЙ особі;

пері мана і и прано в іасності на знак. Припинення дн свідоцтва або визнаним ного недійі ним.

185

Сусліков Л М., Дьордяй В.С. Пагентознавство

Чинність свідоцтві може бути припинена або свідоцтво мо­же бути визнано недійсним у передбаченій законом випадках Гак, власник свідоцтва може в будь-який час відмовитись від ньо­го повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Така відмова ііапіф.к чинності а моменту публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Свідоцтво на знак припиняв свою чинність у разі несплати збору за ПОДОВХЄЮИ строку ЙОГО .чи. Сплата збору за полон/Кічі ня строку його чинності на наступний сірок маг бути здійснена протягом останніх двох місяців його чинності, а докумені має надійти до Установи до кінця останнього року чинності свідоцтва.

Як уже зазначалося, чинність свідоцтва припиняється, якщо вона не подовжена. Збір на подовження чинності може бути спла­чено, а документ про його сплату надійде до Установи протягом шести місяців після закінчення встановленого строку. У такому разі ро.імір зазначеного «Юру збільшується на 50 відсотків.

Чинність свідоцтва може бути припинена рішенням суду, якщо знак ні' використовується або недостатньо використо вуеться її Україні протягом грьоя років піддати публікації піди м<>< їси про видачу свідок гиа або під дані, коні використання ЗНа ка було припинено. Проте мри вирішенні цього питання суд може зважити на подані власником свідоцтва док.ми того, що знак не використовувався з не залежних від нього причин

Чинність свідоцтва може припинитися за рішенням суду га-кож у випадку перетворення знака в позначення, що стало загаль­новживаним як позначення товарів і послуг певного виду після подання заявки.

, [і-л СВІДОЦТВа ПРИПИНЯЄТЬСЯ 3 першого дня. що нас гаї заднім

спливу строку чинності свідоцтва, за який було сплачено «'мр

Свідоцтво може бу і и визвано недійсним повніс гю або час і ково у разі

— невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

наявності у пилі>п і ш елемені івзображення знака 1.1 пере­ліку говарів і послуг, яких не було у поданій заявці. Чиннісі ь свідоцтва може бути оскаржена будь якою особою

186

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
товарів і послуг

протягом мит і п місяців від дня опублікування відомостей про ви­дачу свідоцтва до Апеляційної палати. Апеляційна палата зобо в'язана розглянути скарі у протягом шести місяців від дати її над­ходження. Власник свідоцтва ма< право на ознайомлення зі скар­гою У розгляді скарги можуть брати участь скаржник і власник свідоцтва

Рішення Апеляційної палати може бути оскаржене до суду.

Якщо видача свідоцтва не була оскаржена у визначений термін до Апеляційної палати, то свідоцтво може бути визнане індик ним тільки в судовому порядку.

Свідоцтво або ЙОГО частина, визнані недійсними, вважають­ся такими, що не набрали чинності, від дати подання заявки.

Знак може бути заре< стрований в іноземній державі будь якою особою. Якщо реєстрація знака в іноземній державі здійснюється відповідно до Мадридської угоди про реєстрацію знаків, то заявка на зарубіжну реєстрацію поласться через ДДЖ України. Пов'язані з реї страдії Ю В іноземній держані витрати п<> кладено на заявника або «а ЙОГО згодою на іншу особу.

9.6. Захист прав на знаки для товарів і послуг

Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюй тися в адміністративному, змішаному або судовому порядку.

Порушенням прав власника свідоцтва ішажається будь-яке посягання на них збоку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення маї бути припинено. Якщо порушенням власни ку були заподіяні майнові чи моральні збитки, вони мають бути відшкодовані порушником.

Порушення прав власника може виявлятись у будь-якій формі чи у будь-який спосіб. Тому і відповідальність порушника може бути різною. Наприклад, власник свідоцтва ма< прано вима-і а і и усуненим і товару, упаковки тонару незаконно використано­го знака або позначення, схожого з його настільки, що їх можна і п іу і а і п. Виготов ієні юбраження знака або позначення \пм>\ і ь бути знищені на вимогу в гасника свідоцтва Прано на захисі м.н також особа, яка користуї 11.» я знаком ил підставі ліцензійного до­говору, икіцо піни* ним не передбачено.

187

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Суди відповідно до і\ компетенції розгдіїдають спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва

Сули розглядають також інші спори, пов'язані з охороною права на знак для товарів і послуг.

При цьому важливо ознайомитися з відповідною зарубіж­ною практикою захисту прав на товарні знаки. Чинність за-реестрованого товарного знака поширюється в межах держави, де або для якої ці'іі ніак заріч стровано. Вислів "для якої" стосується тих вшіадкік, коли товарний :шак заре< сг|юваний для ряду країн у Міжнародному бюро ВОШ або регіональному відомстві по товар­них знаках, наприклад в Африканській організації з охорони інте-і уально] власно 11. Реєстрація знака водній країні т» чинною н Інших країнах. Щоб одержати правову охорону в Інших країнах, товарний знак млі бути заріч стронанин в кожній 3 них, .и винят­ком випадків реєстрації у відповідних міжнародних органах.

Як уже зазначалося, на відміну від винаходів охорона товар­
ною знака не обмежена у часі. Прикладом може бути товарний
знак винозаводчика П.Смирнова Якщо охорон.* заснована на
реєстрації, ГО національні закони МІСТЯТЬ приписи, що реї і грація
м.к силу гільки п|н)тягом того часу, на який знак зареї < іровано,
напр на 10 років. Проте його охорону можна подовжувати

необмежену кількість разів, приміром через кожні 10 років, спла­чуючи при цьому встановлений збір. Отже, охорона товарного знака може бути необмеженою. 11а практиці відомі випадки, коли ріши знак охороняється понад сто років.

9.7.Використання знака

Виключне право на товарний знак, яке набута гься через його реї страцію, можна визначити як ораво заборони іншим осо¹ бам використовувати цей самий знак із комерційною метою. Що оін.іч.к її комерційною метою"? Можливі дна варіанти. Най­простіший випадок порушення виключного права на товарний знак це коїм знак використовуї гься іншим підприємством дім товарів або пос іуг, подібних до гих, що і самого володільця. Це


Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту
товарів і послуг

явне порушення, і нема» потреби з'ясовувати, чи і в цьому випад ку ризик обману споживачів.

Зазвичай вважають, що "використання" знака означає відтворення його и.і товарах або при наданні послуг,або при рек іамуваині, продажу, імпорту товарів і.і незаконним використан­ням знака, або при пропозиції і паланні по< л) і під таким знаком. У деяких законах згадуються навіть підготовчі дії, наприклад, на­копичення на складах товарів для продажу.

Практично в усіх країнах визяаи гься, що порушення маї Місце, коли використання товарного знака .і її ана митних то­варів уводить в оману споживача. Якщо споживач їжажаї, що то вар чи послуга, на яких використано товарний знак, вироблені на підприємстві володільця знака, ю вів уже введений в оману і, от­же, володілець іоварного знака вправі вимагати припинення та­кого використання.

Національні закони багатьох країн називають ще два випад ки порушення прав на товарний знак: використання знак,і невідповідно до його статусу або не за призначенням.

ІІершиіі випадок стосу ( п.ся використання товарного знака, що охорон ж і ми лля абсолютно інших товарів чя носім . 1 Іапри клад, якщо товарний знак "Кока-кола" вккорпетову* гься вироб пиком джинсів і якщо при цьому складаться враження, що за пропонований товар підвищує репутацію "Кока-коли" як напою, який люби 11. суча* \\,\ молодь, го це послужить па корти, інтере сам компанії Кока кола". І навряд чи варто стверджувати, що ми же виникнути плутанина стосовно походження джинсів, якщо ви робннв і\ зазначить, що випустила їх не компанія «Кока-кола». Нін гільки одержиі і> прибуток, скориставшись репутацією товар ного знака "Кока-кола", не вводячи споживача в оману.

Другий випадок стосу* гься використання знака, щоохоро-ня< гься, и словниках, енциклопедіях або інших подібних видай них. Тут також складе) гься ситуація, коні відомі говарні знаки часом використовуються як назви продуктів. Може трапитися іак. що редактори словника незумисне використовують товарний знак як назву продукту. Звичайно, гаке використання не має ко-

мерцій мені і не вважається порушенням Проте оскільки

подібне инкорік гання всежзавдаї власнику товарного знака пі в


188

189

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

мої шкоди, бо ішіііікаі небезпека перетворення Товарного знака в родову назву, то в ряді країн вважають, що власник знака може та­кс використання заборонити.

9.8. Право на фірмове (комерційне) найменування

Фірмове (комерційне) найменування це будп-яка назва підприємства, установи ми організації, що має статус юридичної особи. Згідно з ЦК ним визнається позначення (найменування), що дає можливість вирізнити одну особу .ч-поміж інших і не вво-диіи в оману споживача щодо справжньої її діяльності (ст. 489).

Назва має бути чіткою, короткою, гакою, що легко сирий мається і запам'ятовується. Один ю Із необхідних умов такого фірмового найменування є відповідність наави характеру діяль­ної 11 певної фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіжних країн дістала назву "принцип Істинності фірми', і Іе може бути визнана найменуванням фірми, що продай одяг, вироблення Із вовни овець, наприклад, назва "Дарунки і.иии'.

Ще однією правовою ознакою фірмового найменування є ВИМОП щодо його оригінальності. 1 іс може діє і а ГИ прамову охоро-иу найменування, яке повторює уже використане або настільки схоже; з ним, що їх легко сплутати. Найменування фірми мл< відрізнятися від інших подібних.

Нині спостерІЛМ гься ситуація, коли різні підприємницькі структури Ь різними напрямами діяльності мають однакові або дуже схожі між собою найменування Багато підпрт мців не зна­ють про те, що фірмове найменування має бути захищене чинним законодавством.

Користування одним і іи.м самим найменуванням різними підприємствами, організаціями, установами та іншими під-прік мницькими структурами може завдавати значні матеріальні і моральні збитки окремим користувачам одного і того самою ввя менування. Однак у ст. 489 ЦК України зазначається, особи мо­жуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вво їй і ь в оману споживачів щодо товарів, які нони виробляють та і(або) реалізовують, та послуг, які ними надаються". Отже, не­обхідною УМОВОЮ ДЛЯ виникнення прана пі іе.іектуаді.пої нлас-

190

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

товарів і послуг

пості на одне іі те саме комерційне найменування двох осіб маг бути неприпустимість допущення помилки споживачів щодо ви­роблених цими особами товарів чи наданих послуг.

Фірмове найменування маї споїм призначенням індивіду­алізацію певного підприємства, організації чи установи, пере-і\сім виокремлення її підприємницької чи будь-якої Іншої діяль­ності Така індивідуалізація потрібна для акцентування, пропа­ганди якісних ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охорони фірмового найменування. Але мова йде про правову охо­рону фірмового найменування не як про самоціль, а як про захист її юної репутації фірми, її престижу, авторитету. Ділова репутація здобувається зусиллями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, передусім споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність. Усе це спонукає корис­тувача фірмового найменування оберігати свою назву, тобто пре (іиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми має два шляхи Перший — це заборона використовуватя таке саме найменування іншим особам, тобто протидія неправомірному по­сяганню на престиж, ділову репутацію фірми.

Інший шлях полягає в тому, що фірма для підтримки і роз пінку (ііосі ділової репутації мас постійно піклуватися про свій авторитет — розвивати виробництво на якісно вищій технічній основі, використовувати енергоекономічні технології, поліпшува­ти якість продукції тощо. Використання фірмового найменування покладає на його користувача ряд важливих обов'язків щодо сво­го іміджу.

Індивідуалізація підприємства, організації чи установи за­собом фірмового найменування зумовлюї необхідність надання правової охорони такому найменуванню. Всз правової охорони користування фірмовим найменуванням нір.іч.к будь-який сенс, практичний резон. Але правова охорона фірмового найменування < боку держави може мати місце піше іа наявності певних умов.

Пе|>едусім мас бути докладно визначено, хто має право бути власником фірмового найменування (фірми). Сам об'єкт правової Охорони — фірмове найменування (фірма) уже передбачає, що суб'єктом може бути будь-яка юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України. Чи може бути суб'єктом

191

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників т .марного обороіу
товарів і послуї


прана іі.і фірмове найменування (фірму) фізична особа? Питання небезспірне. Уявляї і ми. що фірму може створити і фізична осо­ба. Ллє носим прана на фірмове найменування все а буде не фізична особа, а фірма, сі порена нею. При ньому не маї значення кільки п. членів колективу пп і фірми. Він може складатися лише і один і (коЛи засновника У гакому рал суб'ї ктом орава на фірмове найменування буде фірмач-засновник - фізична особа.

Правова охорон,і комерційному найменуванню надається осі обов'язково] державної реї страції, а з моменту першого вико­ристання нього найменування. Тобто правова охорона ко­мерційному найменуванню надаї гься за (фактом його використай ня. Для надання правової охорони не маї значення, чи є ко­мерційне найменування частиною горговельноі марки. II рої є нідо-мості про комерційне найменування можуть вноситися до держав­них реєстрів, порядок ведення яких встановлю* гься законом.

Незважаючи нате, що ИК надав комерційному найменуванню правову охорону за фактом його першого використання, ікс гаки кра­ще, копі відомості и|х> нього будуть занесені до державного ра і гру.

Право попереднього користуванні Ноно ио.іяг.н в гому, що фірма, яка користувалася найменуванням до його реєстрації іншою фірмою, зберігаі право на його подальше використання. Прано попереднього користування спим іься всіх об'єктів про мік юної в і.к мої и. а гакож фірмового найменування.

Особливістю охорони права інтелектуальної власності на ко-мериппіг найменування є визначення майнових прав інте. іектуаль ної власності за ЦК. Стаття 490 ЦК не поділяє майнові прана Інте­лектуальної власності на комерційне найменування на виключні і неник.ііочін Ця стаття проголошує, що майновими правами інте-гуальної власності на комерційне найменування і

• прано використання комерційного найменування;
  

• право перешкоджати (невиключне) іншим особам непра
  вомірдо використовувати комерційне найменування, а га­
  кож іаборонятн гаке використання;
  
• інші майнові прана Інтелектуально! власності, встановлені
  законом.
  

Право попереднього користування полягає в гому, що юри лігша особа, яка користується фірмовим найменуванням і за

реєструвала його її усталеному порядку, ма« виї ІЮЧНЄ прано н.і його використання. Це означає гакож, що власник фірмового най­менування має прано забороняти інтим особам і и ористовувати це саме фірмове найменування.

Власних фірмового найменування наділений правом викорнс-газувати пою в будь який спосіб, що не суперечить закону. Гак. фірмове найменування може бути використано на товарах, їх упа­ковці, В рекламі, проспектах, рахунках, друкованих ииданнях. офіційних бланках, вивісках га іншій документації Безумовно, фірмо­ве найменування може використовуватись гакож придемонстрацИ го кару на виставках, ярмарках, що п|Х)водяться на території України.

За міжнародною практикою фірмове найменуваши може також використовуватись власником у говарних знаках, які йому належать.

Використання зара і грованогонаім'я пінної юридичної особи фірмового найменування Іншими юридичними особами без дозволу володільця не повинно допускатися, Здобута власником фірмового найменування ділова репутація в умовах ринкової економіки мав до­сить високу ціну. За нею кріп гься наполеглива праця колективу, в

результаті якої досягнута висока якість говару, надання послуг, і і

економічні показника Винагорода за цеп груд великий попит то­вару, що вироблю гься підприємством під певним фірмовим найме­нуванням. Саме гому власнику фірмового найменування на м< ш я можливість розпоряджатися виключним правом на фірму на влас­ний розсуд. Він має право передавати свої ник. почне прано на вико­ристання фірмового найменування іншим особам аа певну винагоро­ду. Фірмове найменування маї давати своєму власнику прибуток шляхом здачі його) «ній рідний кайом. Так, наприклад вартість зна ка фірма «Ходдин центр» на 1.0Ц93р,< гановила 2млн 300 гне. до­ларів, Російсько! говарно-сировинної біржі 709 тис. російських

рублів, Всеросійські Занку 11 і мли російських рублів. На жаль,

даних про вартість знаків українських власників поки що нема

Виключне прано на використання фірмового найменування не обмежу* ться певними строками. Такоюі міжнародна практика,

ЧИННІСТЬ прана па фірмове ііаіі\ніі\ напня приПИНЯІ ГЬСЯ у

зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відмовою від певного фірмового наймен) вання.


192

ІЗ*

193

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Юридична особа, яка неправомірно використала чужо фірмове вайменуваяня (фірму), зобов'язана припинити Кого ви­користання і відшіптувати потерпілому заподіяні збитої у по-вяому обсязі.

9.9. Право на найменування місця походження

товару

Право на найменування місця походження товару — це по ний пижлміо-иранонпіі інститут, якиіі в Україні тільки фор­мується.

Треба скачати, що в країнах із розвинутою ринковою еко­номікою цей 11 к і н г\-1 відомий уже данні) Нш їм їм ГЬСЯ в Па­ризькій конвенції про охорону щюмислоиої власності від 20 бе­резня 1883 р. Конвенція, зокрема, п|И)і<» кчнм . що вказівка на по ходження або найменування місця походження товару відносить ся до оґм кпи ПРОМИСЛОВОЇ власності і підпадаг піл ліні Паризької конвенції (ст. 1). Стаття К) Конвенції проголошує, пю пряме чи публічне використання неправильного зазначення походження виробу або особи виробника, фабриканта чи комерсанта є право вирушенням, яке тягне відповідальність ва цивільним законодав­ством. Якщо при виробленні чи виробництві товару або торгівлі ним буде неправильно зазначено місце походження чи місцевість, або неправильно вказано країну, де знаходиться цей пункт, чи країну, де мстосовуї гься неправдива вказівка про походження, к>

це ви.іплі ГЬСЯ Порушенням прав фізичної ЧИ юридичної особи, ЯКІ

і виробниками чи комерсантами щодо цього товару.

Зміст цих статей Паризької конвенції про охорону промін лової власності наведено для того, щоб підкреслити вагомість іа печення найменування місця походження товару в умовах рип кови.х відносин ще наприкінці минулого століття. Протягом нинішнього століття значення і роль прана на найменування місця походження гевару не тільки не вменшились, а ще більше зросли. Свідченням цього і розробка і прийняття законодавства іі|и> місце походження товару В країнах СНД, де до ЦЬОГО часу йо­го ніколи не було, і Іе Г>\ ю гакого законодавства і в Україні

На даний час охорона прав на географічні позначення

194

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

товарів і послуг

ідійснюється Законом України „Про охорону прав па зазначення

походження товарів" ВІД 16 Червня НШ р В редакції ВІД 21 груд­ня 2000 р Розробка і прийняття зазначеного законодавства -це гостра потреба сьогодення. Справа в тому, що на якісні характери­стики, крім ііхпічноіо ріння, технології, якості матеріалів, види вахль також інші чинники, які часто не залежать навіть від технічного рівня виробництв.» чи будь-яких інших умов вироб­лення товару Такими до (ятковими чинниками, що зумовлюють значною Мірою якісні та інші характеристики товару, можуть бу­ти пенні властивості того чи пішою географічного району (приміром, вода, повітря, грунти, кліматичні, гідрологічні га Інші умови). Так, пенні сорти вина можна виробити з винограду, що вирощується тільки в певній місцевості; па виробництво нива виливають ряд власі ивостей саме даного географічного району — вода, ячмінь, хміль тощо. Тканина певного сорту може бути ви­роблена тільки і.і новий овець певної породи, ЩО вирощуються в певній місцевості

Це — природні чинники географічного району, які можуть зумовлювані певні якісні показники виробленою товару, напри клад мінеральної води тию Але на якісні його характеристики мо.ку 11. впливати також і люди виробники цього товару. Гу­цульські килтарики, мабуть, ніхто кращі- не зробить, ніж самі гу­цули. Виробництвом оптичних приладів прославив себе київський завод «Арсенал», миколаївські га херсонські судно­будівники здобули авторитет у світі. Таких прикладів можна на­вести багато, коли саме майстерність, професіоналізм виробника, технічний рівень виробництва зумовлюють попит товару і, оі його конкурентоспроможність на ринку.

Можливий ще й гретій напрям вплив) на конкурентоспро можність товару це іюс днання географічного чинника з людсь

ким. УмІЛЄ використання СПеціа [Істами високого к і.н \ фахівця

ми переваг, властивостей га піших якостей певного району знач по шдвищуі конкурентоспроможність виробів, ефективність ви робництва, І [априклад, із виної раду, що ма< особливі властивості, винороби високого класу виробляють вино, яке користується ве­ликим попитом на ринку, .{розуміло, що декваліфікований і ін ці.і їй і навіть із хорошого винограду не іможе зробити добре

13»

195

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

шию. Таке ти днання природною чинника з людським дає знач ний ефект, підвищує конкурентоспроможність товару.

Тож на ринку складається певна оцінка говару, вироблено­го в певному географічному реї юні та ще п у по( днанні із людсь­ким чинником. Зростає значення найменування мини походжен­ня говару, виник.и необхідність його правовою реї у іювання.

В умовах переходу України до ринкових відносин постає потреба впровадження цього шепнуту і в нашому цивільному за­конодавстві. Власного досвіду в розробці такого законодавства Україна не має. Але є досвід зарубіжних країн, у тому числі Російської Федерації, який м.и бути використаний При цьому слід мані па увазі особливість права на найменування місця похо­дження товару. Вона иодятаі в тому, що право на найменування місця походження товару не ма< виключного характеру, юбю не є монопольним. Воно може належати кільком користувачам одно­часно. Ця своєрідна особливість накладаї певний відбиток на інститут в цілому.

Дамо визначення поняття місця походження товару, його основні правові ознаки.

По-перше, найменуванням місця походження мжару і. назва країни, населеного пункту, місцевості чи будь-якою пішого гео­графічною об'єкта. Це може бути історична назва географічного об'єм, і

Законодавство зарубіжних країн, як правило, містить пенні обмеження щодо найменування місця походження говару. Так, не визнаються місцем походження товару позначення, які хоча і містять назву географічного об'єкта, проте увійшли в загальнов­живаний обіг як позначення говару певною виду, не пов'язаною З місцем ЙОГО вироблення.

По друге, однією із необхідних ознак такого визначення має бути вимога, що найменування місця походження говару викори і гову< гьсядля позначення певного роду товарів, які виробляють СЯ В даному географічному об'єкті, тобю в конкретно означеній місцевості.

По- третє, позначення вказу< на особливі властивості гова­ру, ЯКИХ не мають товари такою роду, що виробляються В ІНШІЙ ми цевості, іншому і сої рафічному об'< к гі.

196

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
товарів і послуг

По-четверте, ці особливі властивості говару зумовлені саме природними або ЛЮДСЬКИМИ чинниками певного географічного об'єкта або природними і людськими чинниками одночасно

Найменування місця походження товару набуває значення лише за умови його державної реєстрації в установленому чин­ним законодавством порядку або в силу міжнародних договорів держави.

Заявником на реєстрацію найменування місця походження товару в принципі може бути будь-яка юридична чи фізична осо ба, яка маї намір виробляти товар із характерними д;ія певного географічного об'єкта властивостями або вже виробляї зазначе­ний товар. Проте слід мати на увазі ту особливість цього інститу­ту, що право на використання найменування місця походження товару пес монопольним, тобто воно не є виключним правом. Це означає. що одне і те саме найменування місця походження юна ру може бу і и заре< стровано на ім'я кількох заявників користу­вачів цього найменування.

Особа, яка зареєструвала на свої ім'я найменування місця походження товару, одержує право на його використання ( ■ не виключне право), якщо товар, що виробляється, відповідає вимо-іам. викладеним у заявці на реєстрацію.

Проте ДЛЯ користування найменуванням місця походження, товару не обов'язково усім користувачам його )хч струнати. достат­ньо однії ї реєстрації на ім'я будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Право користування ним найменуванням місця походжен­ня товару на підставі державної реєстрації може бути надано будь-якій фізичній чи юридичній особі. Але таке право може бути надано за один і неодмінної умови виробник товару знаходить­ся в тому ж географічному об'єкті і виробляї говар з тими ж вла СТИВОСТЯМИ, ЯКІ визначені у СВІДОЦТВІ про ре< страцію найменуван ня місця походження товару.

Використанням найменування місця походження товару за­ведено вважати застосування на товарах, для яких воно іа реї п ровано, а також на їх упаковці; в рекламі, проспектах, рахуй ках та ІНШІЙ ДІЛОВІЙ документації, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках, а також у рай демоні грації говару на вік танках і ярмарках, які проводяться на території держави

197

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Як уже зазначалося, прано на користування найменуванням місця походження товару п< » виключним, і тому власник свідоцтва на нього не маї прана видавати ліцензії на використан­ня цього найменування пішим особам. Вони можуть просто одер­жати свідоцтво на право користування цим же найменуванням місця походження товару.

У законодавстві зарубіжних крапі передбачається право юридичних і фізичних осіб, які здійснюють посередницьку діяльність, використовувати свій товарний знак разом і,і наймену­ванням місця походження товару на підставі договору.

Для більшої ефективності охорони свого права на корнсту-вання найменуванням місця походження товару власник свідоцтва може проставляти поряд із найменуванням місця оохо джеиня товару попереджувальне маркірування. Ноно мас засте­регти про те, що використане найменування за]>еестроване в уста­леному порядку.

В більшості країн строк чинності свідоцтва обмежений, як правило, десятьма роками. Ллє в законодавстві багатьох країн міститься правило, за яким власник свідоцтва може клопотати про подовження його чинності Кількість разів подовження стро­ку чинності свідоцтва не обмежу* гься. Однак чинність свідоцтва може бути подовжена лише за умови, що пою власник знаходить­ся в тому самому географічному об'єкті і виробляє товар Із зазна чешши у свідоцтві властивостями.

9.10. Право на раціоналізаторську пропозицію

Раціоналізаторські пропозиції і ре ;\ іьіанлі найбільш по­ширеного виду технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівнім і нижчою від винахідництва, проте за до­ступністю, масштабністю та деякими іншими факторами и«' по ступається йому. Саме споїм масовим застосуванням раціоналіза­торські пропозиції інколи здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналіаа горських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від викорис-гання винаходів. Саме тому раціоналізаторство як форма технічної гворчості заслугову» на всіляке заохочення і стимулю-

198

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
товарів і послуг

вання, а його результати, раціоналізаторські пропозиції по­гребують надійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи підхиляються тому, що втрачена їх попи.«на. але пропозиції у і воїй суті< винаходами, і в і.іміх нпіі.ідк.іх буде доречною правова охорона раціоналізаторсь­ких пропозицій.

Громадяни колишнього СРСР звикли до раціоналізатор-ства. оскільки воно приносило користь іидири» мету, де працю вав раціоналізатор, і самому раціоналізатору давало прано на ви­нагороду, моральне задоволення від снікі суспільно-корисно] діяльності. Раціоналізаторство є невід'ємною складовою вироб­ничої діяльності, яка не МОЖЄ рОЗВИВаТИСЬ без ПОСТІЙНОГО І сік п матнЧІЮГО удосконалення. Воно спрямоване саме на удоскона­лення продукції, технології виробництва, техніки та іншого об­ладнання і стосується будь-якої сфери ПРОМИСЛОВОСТІ, трапе порту, оборони, охорони здоров'я, сільською господарства тощо. Саме широке використання пропозицій, і прямонаних на удоско­налення процесів суспільно корисної праці, і дає досить помітний економічний ефект.

Раціоналізатори завжди були в пошані н Україні, їх діяль­ність заохочувалась і стимулювалась, нони були наділені рядом прав і пільг.

Нині раціоналізаторська діяльшсі і. реї улюється Цивільним кодексом України, Тимчасовим положенням про правову охоро­ну об'єктів промислової власності га раціоналізаторських пропо шцій (далі Тимчасове положення), затвердженим Указом Пре­зидента України від 18 вересня 1992 р..та Методичними рекомен Д8ЦІЯМИ про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затвердженими наказом Держпа-міну України від 27 квітня 1995 р. Держпатент України прийняв ряд відомчих нормативних актів, спрямованих на поглиблену рег-ііамектацію регулювання раціоналізаторської діяльності Тимча­сове положення іміисіїс Указом Президента України Про виз­нання такими, що втратили чинність, Указів Президента України у зв'язку з прийняттям і.іконін України щодо промислової вда носи' від 22 червня !!)!);"> р. № 324/94.

199

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Пагентознавство

9.10.1. Ознаки раціоналізаторської пропозиції

Відповідно дб наведених нормативних актів раціоналіза­торською визнається пропозиція, яка с ноною і корисною для підприємства, якому нона подана, і иередбачас створення або аміну конструкції виробів, технології виробництва, техніки або складу матеріалів.

Отже, раціоналізаторська пропозиція мак стосуватись виро­бів, технолоі і і. і.і.ііяпоі техніки або складу матеріалів. Тож об'єкта ми раціоналізаторських пропозиція можуть бути конструктивні рішення виробів, технологічні процеси, тобто способи, а гакож ре­човина (склад матеріалів). Аде не греба розумнії ваведеиий пе­релік об'єктів як обмеження раціоналізаторства. Раціоналізаторсь ка пропозиція може стосуватись будь-якої сфери суспільно корік мої діяльності людини. Це може бути удосконалення медичних інструментів та апаратури, зв'язку і транспорту тощо.

До раціоналізаторської пропозиції законодавство встанови­ло три необхідних вимоги

1. попа ма< належати до профілю підпри< меява, якому пода­
   на;
   
2. мас бути ноною;
   

3) має бути корисною підприємству, якому подана.