І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание ПОЧНИЯ прав, наданих іа цимиліцензіями 8.4. Відкрита ліцензія Якщо винахід Адміністративний порядок Спори щодо умов видачі 8.6. Захист прав патентовласника Відповідно до 8.7. Авторські договори Це самостійна група договірних зобов'язань МОЖУТЬ Доручити НОВИЗНа і нору, яка може ВИЯВЛЯТИСЯ або в самому ЗМІС11 і нору і у Для договорів Видавничий договір може ВОВИЙ договір, авторський договір Строки и авторських договорах мають суттєве значення, різних авторських договорів Автор гвору зобов'язаний (там, де це передбачено гиповим Автор зобов'язаний на вимогу видавництва і без додаткової ДЛЯ використання За радянських часів

Подобный материал:

• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних, 3345.03kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано, 4137.79kb.
• Міністерство освіти І науки україни житомирський державний технологічний університет, 1194.59kb.
• Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти І науки України, 5734.76kb.

співпадати території ДІЇ вик ПОЧНИЯ прав, наданих іа цими
ліцензіями, 1.1 такі права ве будуть взаємно перетинатися
(будуіь відрізнятися заобсяюм прав):

необмежену кількість невиключнпх ліцензій.

Хто може надати кваліфіковану допомогу при укладанні до­говору /ліцензійного договору?

Це дуже важливе питання. Відносини сторін при вико­нанні зобов'язань за договором залежать від того, наскільки вдало він складений. Оскільки договір і юридичним докумен­том, то складати його повинен фахівець. Чим більшою Є по-іенційна комерційна цінність винаходу, тим більша не­обхідність в одержанні професійної допомої я, наприклад, з бо­ку представника у справах інтелектуальної власності (патеїп ното повіреного), який має спеціальну кваліфікацію, цілком до­статню для надання поради та допомоги з будь-якого питання щодо передачі прав. Можна також скористатися послугами спеціалізованих фірм.

8.4. Відкрита ліцензія

Законодавство Передбачає можливість видачі іак званої

відкритої ліцензії. Якщо власник патенту на винахід зацікавлений у зниженні розміру збору за підтримання чинності патенту, йому ді ржавою надана можливість зробити офіційну заяву до Устано ви про надання дозволу будь-якій особі використовувати зазначе ниіі винахід. За таких умов він одержу* від держави пільги по оплаті щорічного збору за підтримання чинності патенту, розмір якого знижується на 50%.

У власника патенту також в право відкликані свою мяву.

Порядок надання „відкритої" ліцензії визначено ..Інструк­цією про розгляд та публікацію заяви власника патенту України про надання будь-якій особі дозволу на використання аапатенто ваного винаходу (корисної моделі)".

10*

147

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

8.5.Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель)

Якщо винахід (корж-ма модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовуї гься ;и')о ведостатньо викорис-говуї п.ся і) Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, поля вико­ристання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і вияв ія< готовність використовувати ви­нахід (корисну модель), у разі відмови власника прав від укладан­ня ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).

Права власності на винахід, ЩО засвідчу* гься патентом, мо­жуть бути обмежені на підставі примусової ліцензії. Порядок на­дання примусової ліцензії визначення законодавством і ре алізуеться двома шляхами:

• и адміністративному порядку;
  
• у судовому поранку.
  

Адміністративний порядок застосовується, якщо цього ви-магають суспільні інтереси пі інтереси національної безпеки. У такому разі Кабінет Міністрів України мш право на відчуження прав на використання винаходу (корисної модем) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставно] відмови у видачі ліцензії на умовах неви-ключної ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При цьому:

1. дозвіл на таке використання надається, виходячи з кон­
   кретних обставин;
   
2. обсяг і гривалість гакого використання визначаються ме­
   тою наданою дозволу, і у випадку напівпровідникової
   технології воно мас бути .піше ііекомерційпим викорис­
   танням органами державної н.чади ЧИ виправленням .ні
   тиконкурентно] практики за рішенням відповідного орга-
   нV державної влади;
   

3)дозвіл на і.ікс використання не позбавлж власника па­тенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі):

148

Розділ 8. Передача права на використання винаходу

4. прано и.і і,ікс використання не передо і ься, крім випадку,
   коли ноно передається разом з цію частиною
   іпдприс мі і на чи ділової практики, в якій здійсню і ься це
   використання;
   
5. використання дозволяється переважно для забезпечення
   потреб внутрішнього ринку;
   
6. про надання дозволу на використання винаходу (корис­
   ної моле її) власнику патенту надсилається повідомлення
   одразу, як це стане практично можливим;
   
7. дозвіл на використання відміняі і ься, якщо перестають
   існувати обставини, через які його видано;
   
8. власнику патенту сплачується адекватна компенсація
   відповідно до економічної цінності винаходу (корисної
   моделі).
   

Рішення Кабінету Міністрів України про падання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, підміну дозволу на використання, розмір та порядок ви­плати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені » су­довому порядку.

Власний паїенгу (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що м.к дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта

Якщо зазначена особа не може досяі і и із власником такого патенту ЗГОДИ щодо видачі ліцензії. Кабінет Міністрів України м.м прано ДОЗВОЛИТИ їй використання секретного винаходу (ко­рисної моделі).

Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій га їх розміру вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, винахід може викори< говуватись тільки в об­сязі, визначеному рішенням Кабміну України, в якому гакож вка-ься розмір компенсації, що сплачу< гься власникові патенту, порядок її сплаї и. а гакож орган, який здійснюватиме кой гроль за використанням винаходу.

⁴ му порядку нримусоиу ліцензію може бути видано

за клопотанням зацікавленої особи, направленим до судових ор

149

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

гаиів, якщо власник патенту або його правонаступник не вихори стовував або недостатньо використовував винахід па території України впродовж трьох років після видачі патенту або ного ви користання було припинено більш, ніж на гри роки. Проте суд (арбітражний сул) може винести цс рішення плі.ки за таких умов:

• власник патенту не зможе довести, щофакі невикорист
  пя винаходу був зумовлений поважними причинами;
  
• зацікавлена особа доведе, що нона не змої іа на прийнят­
  них умовах укласш ліцензійний договір на використання
  винаходу з власником патенту.
  

У законі передбачена можливість видачі примусової
ліцензії на залежні винаходи, які не можуть використовуватись
без порушення ир;ч< власників патентів ■ ясні винаходи.

Обсяг використання винаходу, строк дії примусової ліцензії, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту зазначаються в рішенні «удовогооргану.

У всіх випадках власник примусової ліцензії не маї вик иоч-ного права на використання винаходу та не ма< права видавані субліцснзії.

8.6. Захист прав патентовласника

Будь-яке посягання на права власника патенту, передба­чені законом, вважа< гься порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно і чинним законодавст­вом України.

Порушенням впинається будь-яке посягання на права влас­ника патенту, передбачені законодавством про промін лову власність. Це може бути неправомірне використання винаходу, корисної моделі чи промисловою зразка, порушення особистих немайнових прав тощо.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику па-генту заподіяні збитки.

Вимагані відновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передба

ЧеіІО ЛІІіеНЗІЙНИМ договором

150

Розділ 8. Передача права на використання винаходу

Будь які спори, що виникають у зв'язку і:» застосуванням за­конодавства про промислову власність, розв'язуються судом. Юрисдикція гудів пошивки гься на всі правовідносини, що вини­кають у зв'язку з застосуванням Закону України „Про охорону прав на винаходи (корисні моделі)".

Суди ВІДПОВІДНО ДО їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:

• авторство на винахід (корисну модель);
  
• встановлення факту використання винаходу (корисної мо­
  делі);
  
• встановлення власника патенту;
  
• порушення прав власника паїенту;
  
• укладання та виконання ліцензійних договорів;
  
• право попередні І користування;
  
• компенсації
  

Суди розглядають також усі інші спори, пов'и.чані з охоро-пшо прав ііаігігнжласіїиків. що надаються законодавством про промислову власність.

8.7. Авторські договори

Основною правовою формою використання творів науки, літератури і мистецтва і цивільно-правові договори, які дістали на;шу авторських.

Використання твору автора Іншими особами (користувача­ми) здійсню гься відповідно до ст. 29 Закону України "Про ав-горське прано і суміжні правові па підставі авторського договору".

За таким договором авюр зобов'язаний створити і переда­ти замовлений твір або пере іа ги і ото—І твір для викорнс гання, а користувач зобов'язаний використати або почати використан­ня твору передбаченим договором способом в обумовленому ним обсязі, у визначення строк і виплатити автору встановлену договором винагороду.

Це самостійна група договірних зобов'язань, які відзнача­ються певними особлива гямк

і. Передусім суб'ї кіами вказаних договорів, з одною боку, завжди¹ < автор (співавтори) або їхні правонаступники а і

151

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

пішого боку, як правило, певна організація, яка за ро­дом і по» і діяльності може використати гвір обумовленим у договорі способом. Правонаступниками можуть бути спадмк мщ 1.1 інші особи, яким автор передав право вико­ристання твору,

2. Якню з боку автора виступають дві або більше особи
(співавтори, кілька спадкоємців або Інших правонаступ
іінкіи), то для укладання договору необхідна згода усіх
цих суб'єктів, незалежно від того, яка частка ангорської
винагороди їм належить. Без такої згоди твір не можна ви­
користовувати. Означені особи МОЖУТЬ Доручити исдення
переговорів, підписання договору, а інколи й подальшу
роботу :і автором комусь одному, але таке доручення мас
бути оформлено в письмовому вигляді, ноно становить

мну авторського договору.

3. При укладанні ангорського доктору і кількома співавто­
   рами слід з'ясувати характер співавторетва подільне чи
   неподільне. У першому випадку в договорі може бути
   відзначено авторство окремих співавторів. Проте в усіх
   випадках колективного твору уклала» гься один авторсь­
   кий договір.
   
4. У випадку використання кількох колективних гворів на
   кожний 1.1 них укладаї гься окремий авторський договір.
   Наприклад, із співавторами слів пісні один договір, із
   співавторами музики іншій. У гакому випадку це - ок­
   ремі види творів, а не співавторство.
   
5. Автор може передати право па використання свого твору
   як на території України, гак і за її межами будь-яким і ро
   

янам і юридичним особам, у гому числі Іноземним. У більшості випадків контрагентами авторів (співавторів 1.1 їхніх правонаступників), як правило, і юридичні особи — державні, громадські, кооперативні іа інші організації пуді, якої форми власної п. які можуть використовувати гвір у той чи інший спосіб. Проте її деяких авторських до говорах контрагентом автора можуть бути і громадяни, паприк іад замовник у договорі художнього замовлення. Будь-який громадянин може /клас ги договір із художни-

152

Розділ 8. Передача права на використання винаходу

еом або ску іьптором прім гворення певного твору. А видавничих, постановочних, сценарних га деяких інших авторських договорах контрагентами авторів є» як прави­ло, ЮРИДИЧНІ особи. Ангорські договори .< іноземними авторами укладаються за

участі Державного агентства України і авторських і суміжних

прав.

(і. Важливою особливістю авторських договорів с ге, що об'єктами (предметами) і\ і нематеріальні блаїа івори науки, літератури чи мистецтва. Нони стають об'< ктом до говору аа однієї умови - якщо виражені в такій об'єктивній формі, яка дозволяє відтворювати і розмно­жувати їх. Об'єктом авторського договору можуть бути твори, вже створені на момент укладення договору, а та­кож шори, які автор (співавтори) зобов'язуються «тори­ти і передані для використання. Важливою творчою ознакою об'« кта договірних відносин <

НОВИЗНа і нору, яка може ВИЯВЛЯТИСЯ або в самому ЗМІС11 і нору і у

формі викладу нового змісту, або тільки у формі ник іад\ вже

ВІДОМОГО (Місту.

Авторський договір мас бути укладений у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено інше (п. 2 ст. 29 закону "Про авторське прано і суміжні права"). Письмова форма не обов'язко­ва ДЛЯ ДОГОВОРІВ про опублікування ГВОрІВ у періодичних видай-

них та енциклопедичних словниках.

8.8. Види авторських договорів [снують і.ім види авторських договорів:

• авторський договір;
  
• видавничий договір;
  
• договір па депонування рукопису;
  
• їй» гановочний договір;
  
• сценарний договір
  

• Нині:: НЬОГО І.ІМОН. іеіІНЯ;

• договір про використання в промисловості неопубліко-ва
ного і вору декораційно прикладного мистецтва.

153

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Авторський договір - це консенсуальна угода, за якою аа сорабо правонаступники передають готовий гвір певній особі для використання, аби /к ангор бере іі.і себе с і ворити певний і вір і пе­редати його для використання обумовленим у договорі способом.

Договір двосторонній; оскільки кожна із сторін наділена пісними правами і обов'язками.

Існують конкретні ішли авторі ьких договорів про переламу твору для використання:

• договір про видання або перевидання твору в оригіна гі
  (видавничий договір); поговір про депонування рукопису;
  
• договір ирі> публічне виконання тору (постановочний до­
  говір); договір про використання тору в кінофільмі ми ге
  леніииному фільмі (сценарний договір), у радіо , те­
  левізійній передачі,
  

«ДОГОВІР про СТВОреННЯ ХВОру обраЮТВОрЧОГО МИСтец піл і

метою публічного виставлення (договір художньою за мовлення);

• договір про використання у промисловості твору декора-
тивно-нрик і.ідного мистецтва тощо.

Видавничий договір як один і.і ВИДІВ анго|х ькнх договорів характеризується специфічним способом використання твору — виданням і розповсюдженням твору через торгівлю, бібліотеки та інші організації. Видавничі договори розрізняються засвоїм пр мегом: договори на видання літературних творів, творш обрам творчого мистецтва, музичних творів. Договори па видання літе­ратурних творів поділяються на видання оригінальних творів та на видання творів у перекладі як вітчизняних, так і зарубіжних авторів.

Останнім часом псе більшого поширення набувають юомер пішп видавничі договори, за якими видання літературного твору здійсню* гься видавництвом на кошти самого автора. І Іа ангора та­кож покладаї п.< я обов'язок розповсюдження твору. Імовірно, що в умовах ринкової економіки ці договори набудуть поширення.

Умови окремих різновидів видавничих договорів багато в чому співпадають, але кони и Істотно відрізняються один від од ного характером свого предмета. Так, при виданні літературних творів предмет договору визнаї гься пилом літератури, н жанром,

154

Розділ 8. Передача права на використання винаходу

призначенням. Поданий рукопис має відповідати погодженій за­явці, плану, навчальній програмі (для наича льпої літератури), обумовленому обсягу Предмет видавничого договору на видання творів образотворчого мистецтва визначається палкою, темою, сюжетом, нпдом роботи, п розміром) технікою виконання тощо. Видання музичних творів здійснюється шляхом передачі видав­ництву нот у вигляді клавіру, партитури.

Видавничий договір може бути укладений як на готовий гвір, так і на і нір. що нулі створене в майбутньому. Останній на­зивається ще договором замовлення (літературного або художні. ого).

Договір па депонування рукопису. Депонування означає передачу на зберігання. У тих випадках, коли твір має вузько-спеціалізований характер і необхідно швидко одержати інфор­мацію про нього, вдаються до депонування, За цим договорам ор~ галізація за погодженням з автором передом належним чином оформлений оригінал разом п рефератом і нору Інформаційному

Органу, ЯКИЙ Зобов'язаний безплатно Зберігати оригінал і надані
ги Інформацію про нього шляхом публікації реферату, Крім того,
цей орган зобов'язаний на замовлення всіх зацікавлених осіб ви­
готовляти копії твору повністю або частково і видавати їм.
Частіше за все нв депонування передають оригінали рефератів
статей, оглядів, монографій, збірників наукових праць, матеріали
конференцій, .('плів, нарад і симпозіумів ку.іі.коі пеці.гіпоианого
характеру, які видавати друкарським способом немає можливості.
Постановочний договір. Твір може бути випущений у свії
публічним виконанням у ВИДОВИЩНОМУ закладі. Коні раї єн і. імп
договору і . і очною боку, автор і корець сценічного твору або
його правонаступники, а і іншого -видовищний і (поста

іюшіик). За ним договором автор передаї або зобов'язується ство­риш і передати ВИДОВИЩНОМУ закладу ірам.ігпчпий. музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний гвір, ,і заклад-постановник зобов'язує гься здійснити в межах обумов­леного лої опором або законом < гроку постановку і публічне пико нання твору (випустити його-у світ) та сплатити автору кип.поро ду. Винагорода складаї гь< •-) < івох частин; одноразової винагоро­ди та збору .іа' кожний спек гакль

155

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Сценарний договір, і.і цим поговором автор псреда» або ю бов'язу* гься її нори їй і передати кіно-, геле- або радіостудії сце­нарій фільму або геле- чи радіопередачі в обумовлений договором строк, .і студія зобов'язується виплатити автору винагороду. Предметом договору може бути тшр літературний сценарій, який мав відповідати гворчій заявці, що додається до договору. У заявці виклада гься основна ідея, сюжетний задум і характерне¹

і ПІ.і ГОЛОШИЇХ ДІЙОВИХ <» іб.

Договір художнього замовлення. За цим договором автор зобов'язується створити і передати замовнику в обумовлений до говором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зо-бов'яааний вишшшти автору погоджену вшагороду. Це поки що єдиний .і ангорських договорів, у якому контрагентом автора може бути не іі.іі.ки юридична особа, в й громадянин. Особливість вка заного договору полягає в тому, що замовник не зобов'язаний ви­пускати твір \- світ, гобто виставляти твір для публічного огд: Цс прано замовника він може це зробити, а може і не робиш

Предметом договору художньою замовлення є твір образо-гворчого мистецтва. Це — твори живопису, графіки» скульптури, декоративного мистецтва, фотографічні шори і твори, одержані способами, аналогічними фотографуванню. Перелік творів обра

ЗОТВорчого мік чеці на не < ничерПНИМ, оскільки ДОСЯГНЄННЯ на­уково-технічною прогресу обумовлюють появу нових об'< ктів ав­торського права, а о і же, і нових об'єктів художнього замовлення.

()соп іиниііо цього договору ( й те, що твір образотворчого мік тещ на, створений на замовлення, переходить у власність за­мовника, якщо інше не передбачено договором.

Договір про використання н промисловості неонубліко-ва-ііою тору д« кораіиино-нрикладного мистецтва. Законодавство не визначає, ию слід розуміти під шорами декоративно-прикла і ного мистецтва Практика виробила тільки приблизний перелік творів, які мож) гь бути предметом зазначеного договору. Це, на­приклад, і нори, які маю 11. утилітарне, сувенірне або декоративне призначення і вирізняються оригіна іьним художньо-естетичним виконанням. Це мож) п. буї и художні вироби побутового призна­чення, які задовольняють практичні потреби, а гакож і прикра сою середовища і людини. До ідеї категорії практика відносить

156

Розділ 8. Передача права на використання винаходу

серветки, килими, хустки, одяг, взуття, вироби із шкіри, кістки,

п і.н-імаси, іграшки, значки, сувеніри, вироби зі скла, фарфору, металу, ювелірні і галантерейні вироби тощо.

()соо іинкію означеного договору ( і є. що контрагентом ав­тора завжди виступає промислове підприї мство, яке зобо-в'язу( гься випустити у світ і вір па промисловій основі. Отже, іа цим договором актор передаї або зобов'язується створити і пере­дані тшр декоративно-прикладного мистецтва підприї мству, яке зобов'язує ться випустити його у світ на промисловій основі Твір мав бути придатним для використання в промисловості і відповідати певним художиьо-естетичіїим вимогам. Впадання твору об'єктом декоративно прикладного мистецтва, і отже, йото придатності для використання в промисловості, здійснюють спеціалісти (художні ради).

Зміст авторських договорів. Як і будь-який цивільнопра- ВОВИЙ договір, авторський договір ма< відповідати вимогам аако-ну і місінні усі необхідні умови іа реквізити, без яких договір і недійсним (сторони договору, їх адреси і місцезнаходження то­що). Сторонами в ангорських договорах, * одною боку, завжди і громадянин — автор або його правонаступники, а:і пішого, як пра кило. юридична особа, яка іа родом своєї діяльності має змогу випустити твір у світ. Це можуть бути державні, колективні, акціонерні та інші організації 6у и.-яких форм власності Із цього загального нрани 1.1« піше два ВИНЯТКИ: у договорі художньою.(а МОВДевКЯ замовником може бути і громадянин, а в договорах про депонування рукописів і обох сторін виступають організації.

Об'єктом договору, як уже зазначалось, є результат творчої праці твір, Втілений V гаку об і книшу форму, яка робить ЙОГО придатним для сприйияі гя пішими способами, відтворення і роз­повсюдження.

Використання твору допускається виключно на основі ав­торського договору з автором або іншою особою, яка маї авторсь­ке право (ст. 29 Закону Про ангорське право і суміжні прана) Форма авторського договору письмова, якщо законодавством не передбачено піше. Недодержання ІфОСТОІ ПИСЬМОВО] форми. ЩО вимагаї гься законом, у ран виникнення спору позбввлж сторони змоги посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

157

Сусліков Л.М , Дьордяй В.С. Патентознавство

Однак недодержання письмово! «(юрми не спричиню* недійсності авторського договору. Більш гого, закон допуска* в окремих ви­падках можливість \ к 1.11.4 п автор* ький договір в усній формі, на­приклад, про опублікування торій у періодичних виданнях га еи

ЦИК.ІОПСЛІЯХ.

Строки и авторських договорах мають суттєве значення, різних авторських договорів нони неоднакові У видавничому договорі і іід розріаняти орок мою дії, строк випуску свору у світ, сірок подання роботи до видавництва за договором замов­лення, строки для розгляду і оцінки твору та інші. Відповідно до чинного законодавства видавничиіі договір діє протягом встанов­леного строку. Безстрокові договори не допускаються.

Строк для випуску твору в світ менший під строку дії видав­ничого договору. Цей строк кошсреткзуі іі.( я в Типових видавни­чих договорах. Гак, твір обсягом ДО 10 авторських аркуші» мас бу-ін випущений V СВІТ протягом одного року, понад 10 автороьких аркушів протягом двох років,

Типові ииданничі договори шередбачають гакож конкретні < і роки д ш подання твору до видавництва. Строк, протягом якою аиюр зобов'язаний створити і передані видавництву обумовле­ний договором твір, вявначаетьоя тільки угодою сторін, він не підляпм нормуванню

• гроки роагляду і оцінки твору нормовані і не можуть змінюватися угодою сто|)ін ш в більший, ні в менший бік.

Відповідно до Типового видавничого договору рукопис вва жаі гься іаким, що надійшов до видавництва, якщо вій поданий комилекшо. належним чином оформлений і протягом 10 дині після його одержання видавництво не пред'явило авторові пре піній щодо оформлення чи комплектності рукопису.

Протягом ЗО лиш і додатково ще по 4 дні па кожний авторсь­кий аркуш вндааннщво зобов'язане розглянути поданий у належ­ному вигляді рукопис і повідомити ангора або про схвалення їмо ру, або про пою відхилення на підставах, передбачених ютово ром, або про внесення до твору необхідних поправок .і гочним визначенням їх суп Виправлений автором рукопис видавництво иаі розглянути протягом 15 днів і додаї ково по два дні па кожний авторський аркуш. Якщо авторові протягом зазначеного строку

158

Розділ 8. Передача права на використання винаходу

не було надіслано повідомлення, твір вваж.а гься схваленим піших нидів авторських договорів відповідними піковими дого­ворами також встановлені конкретні строки дія створення і пере дачі гвору організації, для його розгляду і опрацювання,але іншої гривамм н.

Усі авторські ДОГОВОРИ двосторонні ГООТО кожна Із сторін наді ієна певними правами га обов'язками.

Обов'язки автора твору. ,'іа ангорським договором (крім договору про депонування рукопису) автор передзі або зобо в'язується створити і в обумовлений договором строк передані організації (або громадянину — в договорі художнього замовлен ня) оформлений відповідно до встановлених вимог твір.

Автор гвору зобов'язаний (там, де це передбачено гиповим договором) ВНОСИТИ <а вказівкою органпаїш ЗМІНИ і поправки, як­що вони виходять за межі умов договору. Інколи виникав не обхІДНІСТЬ внести відповідні ЗМІНО, поправки або доповнення навіть ПІСЛЯ схвалення твору. У таких випадках ангор зобов'яза­ний доопрацювати твір, внести відповідні зміни, поправки чи до­повнення.

Автор зобов'язаний на вимогу видавництва і без додаткової винагороди вичитати коректуру, для чого угодою сторін виша чається певний строк.

Обов'язки особи, яка використовує твір. Організація, з

якою /КЛадеНО аВТОрСЬКИЙ договір про створення і передачу ДЛЯ

використання тору, зобов'язана прийняти обумовлений догово­ром і вір, розглянути його в усталені строки і відповідно оцінити його. Власне прийняти твір — означає схвалити якість його оформлення. Якщо і вір оформ ієно належним чином, автору ви­дасться розписка (повідомлення) про ге, що пір прийнято. В ус­талені строки видавництво має розглянути твір і прийняти рішен­ня про схвалення і нору, його доопрацювання або відхилення. Як­що доопрацювання гвору з об'єктивних причин неможливе або після доопрацювання було визнано його непридатність для вико ристання, авторський договір підлягає розірванню.

()< повним обов'язком особи, яка іірііппяла гвір для викори­стання, є випуск його у свії в усталені строки. Відповідно до -*а кону України "Про авторське право і суміжні прана' ГВІр вва

159

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

жасться вилущеним у сип (опублікованим), якщо випущено в обіг примірники і кору або твір публічно виконаний, публічно ію-казаний, переданий по радіо чи телебаченню або в будь-який

ІНШИЙ спосіб ПОВІДОМЛеНИЙ НвВИЗНачеНОМу КОЛу о< їй

Якщо ж організація протягом визначеного договором стро ку не здійснила або не почала використання схваленого нею гво ру, вона зобов'язана на вимогу автора сплатити йому обумовлену винагороду повністю, якщо не доведе, що використати твір не .«могла через обставини, які .іалежать від автора.


Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників т< парного обороіу,

товарів і послуг

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товар*г і послуг

Ринкова економіка амоніин необхідність чіткого розмежу­
вання як учасників цивільного обороту, гак і говарів га послуг, що
їли п ні ринок. За радянських часів особ іивої ноі реби в тако­
му розмежуванні не виника ю Радян< ький ринок здебільшого
відчував постійну нестачу говарів і послуг, завдяки чому проблеми
регулювання правових відносин, що складались \ сфері створення
і використання розрізняльних символік чи якихось інших повна
чень. не виникало. Щоправда, був прийнятий норматмвнкй акт про
товарні інаки. Проте він застосовувався в торгівлі колишньої о