І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


ЯКИЙ набрав чинності з 1 січня 2004 року, а також У калиПрезидента
Відповідна до ст. 54 Конституції Украпім громадянам га­рант їм я свобода літературної, художньої, наукової та гехнічноі ГВОрчост
Загалом це сприяі економічному і соціальному розвитку суспі іьства.
Мста курсу
Грамотно оформити манку на винахід
Розділ 1. Система інтелектуальної власності
СТОСуі ГЬСЯ
Сусліков Л.М., Дьордяй В.С.
Новий Цивільний
1.2. Поняття права інтелектуальної власності
Що стосується
На окремі об'єкти ( винаходи, корисні моделі
Державна реєстрація
1.4. Законодавство України про інтелектуальну
Верховна Рада
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

ЯКИЙ набрав чинності з 1 січня 2004 року, а також У кали
Президента України та Постанови Кабінету Міністрів
України стосовно права інтелектуальної власності.

Цими л.іконами передбачаі гься здійснення комплексу за ходів по підвищенню рівня розвитку техніки, більш широкому ви­користанню відкриттів га винаходів, вдосконаленню системи па­тентної інформації, розвитку гворчої активності винахідників та раціоналізаторів. Необхідність них заходів полягає у великому значенні відкриттів і винаходів у прискоренні науково технічного прогресу та зростанні питомої ваш винаходів у зовнішньоторго­вих операціях.

Відповідно до з них законів керівники міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ зобов'язані розро-битн і здійснити заходи по розвитку винахідництва і підвищен­ню ЙОГО ефеКТИВНОСТІ. При ньому необхідно Сіп-іема Пічно ВИКО-ристовувати ВІДКриї ГЯ і Винаходи на ВСІХ папах розробки і опа­нування нових виробів, матеріалів і технологічних процесів; спрямовувати діяльність конструкторів, розробників і іідників на створення принципово нових об'єктів з ураху­ванням останніх досягнень винахідництва; створювати лабора­торії і спеціальні групи по реалізацЦ винаходів та раціоналіза-юрських пропозицій

13

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавсгво

Вступ


Окрім цього закони передбачають ряд заходів по підвищен­ню ефективності патентної інформації! забезпеченню патентно! чистоти техніки, мк;і розробляється і випускаї гни. покращанню планування використання винаходів, підвищенню ролі державної патен гної експері нзи винаходів.

Особливого іначеиня робота по винахідництву і раціоналізації, а гакож по захисту прав винахідників і раціоналізаторів набув» в світлі Конституції України. Згідно зі (і і) Конституції України:

кожен мін право володіти, користуватися та розпоряджати­ся своєю власністю, результатами свої і Інтелектуальної, творчої

ЛІ;і [ЬНОСТІ

Відповідна до ст. 54 Конституції Украпім громадянам га­рант їм я свобода літературної, художньої, наукової та гехнічноі ГВОрчості, лампі пі іс.кк іуа.іьноі плаї носі і. їхніх авторських прав, моральних і ми геріа пьних інтересів, що виникаюі і. \ зв'язку .і різними видами Інтелектуальної діяльності

Кожний громадянин має право па результати своєї інтелек-гуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без тип згоди, за винятком випадків, встановле­нні (аміном.

Питання використання і охорони обік гін промислової власності, тобто винаходів, „ноу-хау", товарних знаків, промисло­вих зразків, корисних моделей сгаш невід'ємною частиною міжнародних угод по економічною і науково технічного співробітництва. Співпраця щодо винахідництва і патентної спра­ви ста» областю міжнародних угод і економічного і науково гехнічного співробі і нищ на. що швидко розвнваї їм /і

і. дні оснонні іипімонов'я.іані підстави. :<а якими країни приймають закони, спрямовані на охорону промислової власної гі

ііі|іііі.і це необхіднії п. -її- і іавчо оформити нора іьні і

економічні прана авторів Інтелектуальної діяльності; друга прагнення стимулювати в рамках урядової політики гворчу ак гивяість июдей, розповсюдження та використання П результатів, а також іаохочувати приватну торгівлю.

Загалом це сприяі економічному і соціальному розвитку суспі іьства.

14

Сучасний грамотний інженер, випускник вузу повинен во лоліти псиними :шаннями в області винахідницької діяльності. Відсутність на даний час цих знань у інженера або наукового співробітника приводить до значного зниження ефективності їх праці, а ІНОДІ і до ні рані пріоритету нашої держанії н деяких роз робках. Поясню* гься це гим, що м значної кількості поданих за явок на винаходи близько полонини відхиляються державною па-гені по і е\ м іч пою експертизою, ЩО обумовлено педос та і ПЬОЮ па-теитною підготовкою сучасних інженерів і наукових співробітників. Отже назріла необхідність \ підвищенні патент­них знань.

Саме це мас :»а мсту курс „Патентознавство", який читається для студентів фізичного факультету.

Мста курсу полягав В ознайомленні л загальними питання­ми винахідницької, патентної і раціоналізаторської діяльності, ос-нонами законодавства України з питань інтелектуальної влаг пості та охорони прав на винаходи.

.і.інл.іпіг.і курсу дати майбутньому спеціалк гу знання, які необхідні для того, щоб:

Орк нтуватися в патентній Інформації і документації;

Досліджувати і правильно формувати ознаки новизни п роз­роблюваних об'єктах, допомагати н створенні нових техно юіічних процесів;

Грамотно оформити манку на винахід;

Грамотно аналізувати технічні рішення і метою визначення їх охороноздатності і патентної чистоти по різним країнам.

15

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1. Система інтелектуальної власності

1.1 .Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності

Виникнення терміна .інтелектуальна власність" пригодиться на кінець XVII ст. Він уперше з'явився у француаь кому законодавств] на грунті теорії природного прана, яке одер жало свій найбільш послідовний розпиток саме в працях фран­цузьких філософів-просвітителів (Вольтер, Дідро, ГольбаХ, Гель-вецій, Руссо). Відповідно до ції і нори прано творця будь-якого гворчого результату (чи то літературною гвору, чи винаходу) є його ні-иід'с мним природним правом, що викикаї із самої сутності гворчої діяльності та „існує незалежно від визнання цього прана державною владою'.

14 липня 1967 р, була створена Всесвітня організація інті лектуальноі власності (ВОІВ), яка .і грудня 1976 р. набула статусу спеціалізовано] установи Організації О6'« вданих І Іаній. Але фак гичне започаткування цієї організації слід віднести на кінець XIX СТ., коли 20 березня 1883 р. було укладено Паризьку конвенцію про охорону промислової власності. Пізніше, а гамі в 1886 р., було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і ху-ло/кш.ч творів. Обидві конвенції передбачали створення секре­таріату, який називався „Міжнародне бюро". У 1893 р. ці секре-іаріати були об'єднані в один, який діяв під різними назвами.

Всесвітня організація Інтелектуальної власності у поняття інтелектуальної власності включає:
  1. промислову власність, що головним чином охоплю* вина­
    ходи,
    товарні знаки і промін іоні зразки;
  2. авторське прано, яке СТОСуі ГЬСЯ літературних, музичних,
    художніх, фотої рафічних і аудюв&уадьних гворів.

Нині поняття Інтелектуально] власності включає значно

більше результатів інтелектуальної діяльності. Коло об'єктів інте-

. іекіуальної плаі'постісьогодні можи.і поділити на гри основні групи

перша це результати наукової, літературної і художньої

гворчості, які охороняються авторським правом і

суміжними правами;

16

Розділ і Система інтелектуальної власності
  • Оруга • результати науково гехнічноі гворчості, що охо-
    роняються патентними правом або, точніше сказати, пра­
    вом промислово] власності;

  • третю групу складанні, засоби індивідуалізації учас-
    никін цивільного обороту, товарів і послуг, які прирівняні
    до
    результатів Інтелектуальної діяльності

Оіже, інтелектуальна власність - це результати гворчої діяльїкк п її об'єктом, проте, і не матеріальні носії, и яких ре-алізовані резу іьтати гворчосі і. а саме ті ідеї, думки, міркуван­ня, образи, символи тощо, які ре.і [іауються чи втілюються у певних матеріальній носіях. Це специфічна особливість інн-лектуальноі власності - її об'єктами в нематеріальні речі, а са­ме безтілесні ідеї тощо. Проте не будь-які ідеї, а лише такі, що можуть бути втілені в матеріальних носіях, тобто їх автори повідомляють, як ту чи іншу ідею можна втілити і використа­ти, або вона вже втілена в науковому, літературному чи худож­ньому творі. Це одна із ознак інтелектуальної власності, яка підрити її від звичайної власності. Ті ідеї, що містять резуль­тати науково-технічної творчої п і претендують на визнання об'єктом промислової власності, мають бути кваліфіковані як такі уповноваженими на ЦЄдержавним» органами. Яким би він не був нін » об'єктом власності його творця. Наприклад, ав­тор розробці) якусь технічну пропозицію* спрямовану на удос­коналення певного технологічного процесу, і подав п до Дер­жавного департаменту інтелектуально] власності як мигатіл У результаті науково-технічної експертизи цю пропозицію ніша ходом не визнано. Проте нона не перестала и\ і п об і кюм клас­ності її творця.

Персик (іб'ї кгін інтелектуальної діяльності, які можуть бу-ін визнані об'єктами інтелектуальної власності наведений у За­коні України „Про власність" від 7 лютого 1991 р. Цей закон містить спеціальний розділ VI,який називається .. Прано інтелек­туальної власності"', в мої «її ст. 41 наводиться перелік об'єктів прана інтелектуальної власності: „Об'єктами прана інтелектуаль­ної власності і і нори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоиа.її.спорі їм пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-

2"' 17

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1 Система інтелектуальної власності


дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці". Отже, як бачимо, об'єктами Інтелектуальної в іасності визнаються будь-які результати інтелектуальної праці

У прийнятому Верховною Радою Україні новому Цивіль­ному кодексі (ЦК), який набрав чинності і 1 (.Ічня 2004 р., питан­ням інтелектуальної власності відне.и п.і окрема книга IV .Право інтелектуальної власності". Найважливішим є те, ЩО у НІЙ здійснено принципово новий 111,4X1, і до визначення правового ста* тусу форм та об'єктів правового захисту і самих понять об'єктів інтелектуальної власності. Стаття 420 ЦК „Об'єкти права інтелек­туальної власності"ироголошує: «До об'єктів права інтелектуаль­ної власності, зокрема, належать:
  • літературні та художні твори;
  • комп'ютерні програми;
  • компіляції даних (бази даних);
  • виконання;
  • фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій
    мовлення;
  • наукові відкриття;
  • винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
  • компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
  • раціоналізаторські пропозиції;
  • сорти рослин, породи тварин;
  • комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки
    (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
  • комерційні таємниці

Суттєвим є включення до переліку об'єктів інтелектуальної власності наукового відкриття.

Наукове відкриття як явище чисто наукове є свідченням ви­сокого рівня науково-дослідної діяльності в суспільстві, високого ріння науки В цілому. Наукове відкриття є найвищим досягнен­ням будь-якої науки Правову охорону наукові відкриття дістали не так давно. її започатковано в колишньому СРСР. У 1959 р., не тільки в СРСР, а й її усьому світі вперше було введено державну реєстрацію наукових відкриттів, але а датою пріоритету від 1947 р. За час існування державної реєстрації відкриттів їх зареєстро­вано понад 350.

18

За наполяганням колишнього Радянського Союзу наукові відкриття були включені до о6( мі» правової охорони Конвенції про створення Всесвітньої організаціі інтелектуальної власності (ст. 2 и. УШ).В Україні державної реєстрації наукових відкриттів за радянських часів не було, в незалежна Україна державної ре-(і граці] наукових відкриттів не розпочала.

Новий Цивільний кодекс України включив наукові відкриття до переліку об'єктів правової охорони. Стаття 457 ЦК містить виз­начення поняття «наукове відкриття*. Це визначення відрізняється від відомих тим, що до терміна «відкриття», який вживався раніше, додали слово «наукове», отже, тепер це найвище досягнення науко­во-дослідної діяльності називається „наукове відкриття":

"Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні .«мінну рівень науково­го пізнання".

Автор наукового відкриття має право надавати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

11 рано па наукове відкриття засвідчується дипломом та охо­роняється у порядку, встановленому законом, (ст. 457 ЦК).

1.2. Поняття права інтелектуальної власності

Виходячи зі сказаного вище, логічно випливає висновок: як­що г інтелектуальна власність, то очевидно, що є і право інтелек­туальної власності. Не може бути власності без права власності.

За Законом України „Про власність" будь-які результати ні іелектуальної діяльності визнаються об'єктами права власності (приватної, комунальної чи державної). Проте закони України про інтелектуальну власність непослідовні у визначенні права на результати творчості. Принаймні три закони України („Про ав-торське право і суміжні права", „Про охорону прав на сорти рос­иш , „Про племінне тваринництво") право на результати творчої .пильності обмежують лише виключним правом на використання цього результату. Інші закони про промислову власність резуль-гати науково-технічної творчості чітко і однозначно визнають оГм кіами права власності з усіма наслідками, що з цього впили-

19

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розд.л 1 Система інтелектуальної власності


вають. Так, Закон України „ Про охорону прав на винаходи і ко рік ні моделі" у и") (і.З визначає: „Прано класності на винахід («о-рисн\ модель) засвідчується патентом".

Ми будемо виходити :і тієї точки зору, за якою за творцями ни.ін.и гься право власності на їхні витвори

Гак, Цивільний кодекс України (ст. 418) дає таке визначся ня права інтелектуальної власності:

„Право Інтелектуальної власності - це право особи па п< іульїат інтелектуальної, творчої діяльності або на ішиии об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ним Кодексом та іншим законом".

Право інтелектуальної власності становлять особисті не-майнові права ні і с.тсктуальної власності та (або) майнові права ні іелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права Інтелектуально] власності визначається Кодексом та іншим зако ном.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обме­жений у ного здійсненні, крім випадків, передбачених ЮКОНОМ.

Слід відзначити, що право власності, як і будь-яке інше цивільне право, прийнято розглядати в об'єктивному і суб'сктив-ному значенні.

Право інтелектуальної власності в об'єктивному значенні -це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності. Тобто це сукупність цивільно-правових актів, які реіл поіоі).зазначені відносини.

У суб'єктивному значенні прано інтелектуальної власнос­ті - особисті нсмайномі і маііиові права, що відповідно до чин­ного законодавства належать авторам того чи іншого результа­ту інтелектуальної діяльності. Зміст суб\ к і піших прав Інтелек­туально] власної 11 буде розкрито далі.

Об'єктами права інтелектуальної власності і результат творчої діяльності, а первісними суб'єктами нього права < шорці цих результатів. Безумовно, право інтелектуальної власності мо­же належати не міни безпосередньо торцям, а й їх правонаступ­никам.

20

Залежно від характеру інтелектуальної діяльності право клас носи на .іа.шачсш ре іуяьтати буває трьох видів:
  1. Якщо |х\»у іьіаіом творчої діяльності <: твори науки, іітерату-
    ри, мистецтва, то попи охороняються авторським правом. До
    авторського права долучаються так звані суміжні права (прана
    виконавців, розробників фонограм та організацій мовлення)
  2. Другу групу прав Інтелектуальної власності складають
    результати науково-технічної творчості, які об'єднуються
    в і руну об'єктів промів юної власності.
  3. Позначення і найменування, засобами яких розрізняють­
    ся учасники цивільного обороту, товари і послуги, склада­
    ють третю групу прав інтелектуальної власності.

Найбільш адекватна змісту назва „право промислової влас­ності". У цій групі об'єднані результати науково-технічної твор-чо(ті, які можуть бути використані у виробничій діяльності лю­дей у будь-якій галуаі пародіюю господарства. Ноші мають за ме­ту підвищення технічного рівня виробництва та досягнення пев­ною цоактивдаго ефекту у виробництві

Що стосується творів науки, літератури і мистецтва, го ця група об і к і їм прана інтелектуальної власності не ма< < во< і назви. Ми просто називаємо ці об'єкти такими, що охороняються ав горським правом і суміжними правами. У снеціа іі.нпі літературі зазначену групу називають ніколи літературною власністю.

1.3. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності

Право власності і право інтелектуальної власності - не різні правові інститути, хоча вони і мають багато спільного. Воно поля­ни в ГОМу, ЩО )\ суб'« кіам належать однакові прана на об'єкти власності. Суб'єкти прана інтелектуально] власності м.іють сто­совно результатів творчої діяльнопі такі само правомочності ;ік і суб'єкти звичайного права класності. Це- право володіння, кори стування і розпорядження об'< ктом свої і власності паї ній розсуд (< і 41 Конституції України). Спільними і ооособи виникнення прана власності і прана інтелектуально] власності, незважаючи на їх різноманітність

21

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1. Система інтелектуальної власності


право власності виник» шляхом виробництва об'єкта,

право інтелектуальної власності виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо;

право власності виникає шляхом укладення цивільно-пра­
вових
договорів, так само виникає і право Інтелектуальної
власності.

Проте між ними двома видами права власності Існуї чимало суттєвих відмінностей. Зокрема:

1. Право власності ( крім прана власності. ЩО нстанов-люється договором позики) не обмежене будь-яким стро­ком. Цей строк може бути перерваний ТІЛЬКИ у випадках, передбачених законом.

Право інтелектуальної власності встановлюється лише на

певний строк, наприклад, патент на винахід вилається строком

лише на 20 років. Після чого винахід стає надбанням суспільства.

2 На окремі об'єкти ( винаходи, корисні моделі, промислові

зразки тощо) правова охорона встановлюється лише

ПІСЛЯ кваліфікації пропозиції як винаходу чи іншого

об'єкта та його державної реєстрації.

В( гановлення звичайного прана власності на матеріальний об'єкт спеціальної кваліфікації на потребує. Державна реєстрація прана власності на матеріальні об'єкти необхідна лише у випадках, передбачених законом (нерухомості, транспортних засобів тощо). 3. Найбільш суттєва відмінність між зазначеними правами власності полягає в тому, ню звичайне право власності встановлюється на матеріальні об'єкти - предмети навко­лишньою середовища,

Об'єктами прана Інтелектуальної власності можуть бути лише нематеріальні об'єкти - речі, які в римському приватному прані називались безтілесними. Як уже зазначалось, об'єктами Інтелектуально] власності Є ідеї, образи, СИМВОЛИ, думки, гіпоте­зи гощо, Перелічені об'єкти можуть стати Інтелектуальною власністю лише за умови, то нони щатні матеріалізуватися, нпіи ГИСЬ у матеріальних носіях. Ідея, яка не здатна до такої ма-крі.і изацп, об'єктом прана Інтелектуальної власності не стає. Проте іаконодавство деяких країн встановлю) правову охорону і на і и і

22

4. Суттєвою відмінністю права інтелектуальної власності ВІЛ звичайного права власності є здатність об'єкта інтелектуаль­ної власнос 11 ДО і пражуиання, чого не можна сказати іі|к> ма­теріальні об'єкти власній ті. Ідеї, обрали. звуки, символи то­що мають здатність до багаторазового втілення в матеріаль­ному об'єкті. Книга, наприклад, в якій втілено пі гедехгуаль-ну власність її автора, може бути тиражована в будь-якій кількості. Те ж саме стосується й інших об'єктів інтелекту­альної діяльності. Проте при цьому слід мати на увазі, що право інтелектуальної власності встановлюється і діє лише саме щодо ції ї нематеріальної речі (ідеї, обрязя, символи, сполучення звуків тощо), а не щодо матеріальних носіїв, у яких втілено задум автора. Власниками матеріальнпх носіїв, в які втілено об'єкти інтелектуальної власності, будуть нині скоби, які придбали такі ніхії на законній ш.к і ані. Цих влас­ників МОЖИ бути і тільки, скільки тиражовано копій зазначе­них матеріальних носіїв, а суб'єктом права інтелектуальної власності буде лише автор чи його правонаступник. 1 Іраво інтелектуальної власності - це право володіння, кори­стування і розпоряджання результатом інтелектуальної діяльності на с-вій розсуд. Суб'єкт прана інтелектуальної власності маї прано на володіння її результатом. До будь-якого втілення цього |к:іуль-тату в матеріальному носії володарем ЙОГО може бути тільки ангор чи його правонаступник Наприклад, якщо певна музика чи слова пісні склалися у свідомості автора, або навіть уже запікані на па­пері, але ще не оприлюднені, то володарем цієї музики чи слін пісні є автор. Коли ж ноти чи слова пісні опубліковані, то в силу здат­ності до тиражування ці пори можуть бути у володінні багатьох осіб, але всі вони будуть володіти музикою чи словами шсш не кіл СВОГО імені, а під імені їх акіора. Саме тому при виконанні пісні завжди проголошують ім'я композитора та ангора слін.

1.4. Законодавство України про інтелектуальну

власність

Становлення національного законодавства про Інтелекту* альну власність стало можливим лише з набуї гяти Україною не

23

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1 Система інтелектуальної власності


залежності. Цьому сприяло прийняття Верховною Радоіо Дек­ларації про державний суверенітет України, якою було прого­лошено, що Україна самостійно визнана* свій економічний ста­тус і закріплює його в законах. Відповідно до цієї Декларації весь економічний і.і науково-технічний потенціал, створений на території України, проголошу! тм я власністю народу, ма­теріальною основою суверенітету України і використовуї п>ся з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України. Декларацію було прийнято Верховною Радою 16 лип­ня 1990 р.

З серпня 1990 р Верховна Рада прийняла Закон „Про еко­
номічну самостійність Української 14Т . У ньому було задскла-