І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Відтворення творів ГОЩО); б) факт позадоговірного використання ПЄВЯЯМ Виконавцем Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати правову охорону лише »а певних умок, визначених іаконом. ОХОООНЯт і>( м. икщо: 1) виробних є громадянином України або юридичною осо Первинними суб'єктами суміжних орав є виконавець, ви робних фонограми, виробннк відеограми, організація мовлення. Виконавцями можуть бути громадяни України іноземні і ромадяни і особи без і ромадянсі ва кеза іежно від віку. Виконавець може 5) публічно Особисті иемаіінопі права виконавця у спадщи Способи забезпечення позову у справах про порушення ав­ ВІДМОВИ порушника ПОТреб СуСПІЛЬСТВа В буДЬ-ЯКІЙ ДОЦІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДеЙ. П|И)- мислова Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Мадридської угоди Штам - це спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосе­редньо. Спосі Які об'єкти не можуть одержати правову охорону? Секретний винахід (секретна корисна модель Службоні обов'язки Доручення роботодавця ... Полное содержание

Подобный материал:

• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник, 5022.82kb.
• Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних, 3345.03kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано, 4137.79kb.
• Міністерство освіти І науки україни житомирський державний технологічний університет, 1194.59kb.
• Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти І науки України, 5734.76kb.

періодичних виданнях, передача в ефір або піше публічне
сповіщення публічно виголошених промов, .івернень, до­
повідей та Інших подібних творів.

В усіх зазначених випадках твори використовуються чи відтворюються в обсязі, виправданому поставленою метою;

9) відтворення пору і» особистих шлях ).і умом, передбаче­
них сга'і іямп 16 19 Закону.

Відтворення творів у особистих цілях без згоди автора або пішої особи,.що маг авторське право, але з виплатою винагороди допуски і ься дише в одному випадку. Відповідно до и. 9 ст. 15 За­кону допускаї гься відтворення виключно и особистих цілях гворів, зафіксованих у звуко- і відеоааписах (ст, 19 Закону), без йоли автора або іншої особи, що м.» авторське прано, алез випла­тою авторської винагороди.

Винагорода у зазначеному випадку виплачу* і ься у с|юрмі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнан­ий (аудіоапаратури, відеомагнітофонів гоню) га матеріальних носіиі (звуко- або відеоплівки, касеї. лазерних дисків, компакт-дисків іощо). які використовуються для і а кою відтворення.

60

Збір і розподіл такої винагороди здійснюються один ю із ор­ганізацій, що управляє майновими оравами авторів, виконавців і виробників фонограм па колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Зазначена винагорода розподіляї гься в такііі пропорції: сорок відсотків — авторам, тридцять відсоїків виконавцям, гридцята відсотків — виробникам фонограм, якщо інше не передбачено угодою.

3.6. Право на авторську винагороду

Прано т авторську винагороду — це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право. Підставою для ви­нагороди і факі використання гвору в будь-який спосіб.

Конкретними юридичними фактами, що породжують у ав­тора чи іншої особи, що мас ангорське- прано, право па німі.поро­ду, можуть бути:

а)авторський ліцензійний договір (видавничий, постано­вочний, ценарний, художнього замовлення ГОЩО);

б) факт позадоговірного використання твору, коли за Зако
ном не вимагається згода авторів, але передбачена випла­
та авторської винагороди (ст. 19 Закону);

в) неправомірне використання гвору.

Як бачимо, право на одержання винагороди породжується, як правило, лише фактом використання твору. Сам по собі фаю наявності твору в об'єктивній формі права на винагороду не породжує.

Винагорода, яку одержує автор чи інша особа, що мас ав­торське право, с по суті винагородою за працю, вкладену у (тво­рення твору. Вона може бути у формі заробітно! плати (напри­клад, штатний художник, науковий співробітник науково-лос іідноі установи) або авторського гонорару. Можливе поі дпан-ня цих форм оплати.

Вин.порода має виплачуватися за будь-яке викориї гання твору. Винагорода може здійснюватися V вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань 11.1 ісотків) за кожний проданий примірник чи кожне використай ня твору або складатися із змішаних платежів

61

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 3 Авторське право і суміжні права


Розмір і порядок обчислення .їй юрської винагороди ваство рншя і використання гвору визначаї гься в авторському поговорі

3.7. Суміжні права

¹ . ніжні орава бе посередньо пов'язані і авторськими врамь
ми,саме гаму копи називаються суміжшшя і охороняються одним
м І '= об.ііііигііо суміжних прав« ге, що вони грунтуються на
використанні, як пранню, чужих авторських прав. Суміжні права
випливають іа георчої діяльності в реалізації, використаяш в ве об­
народуваних творів п гературя і мистентиа. Наприклад, иоет напи­
сав слона місці композитор напікай музику ю і їй і пісні. Але ікни
може бути доїм-сі-і і.і ;о ...сп ПЄВЯЯМ Виконавцем І піна-

юм. І ііорчісії, співаю ■ суміжною творчою діяльністю .< реалізації
самої пісні. І.ч ни і гво| сті нипшип право співака та

власне виконання пісні, тсс одержало на «у суміжного права.

Суміжні прана т ганінм часом каб) і.і прискореного розвяп
ку. Сучасні технічні засоби надають можливість певним чином
фіксувати виконання будь-якого виконавця (арі. вита

клоуні гоню) і и гакни спосіб вилучати іоход із чужої майстер
носи, таланту. Щоб вьом) алобігтя, : ю охорону

суміжних нран.

Під суміжними правами закоироз] <пн прав: а) пра-

ва виконавців; 6) прана виробників фонограм; ») ш тііі

мовленая. Це прана на оригінальність, майстерність, манеру в панни, на інтерпретацію гвору. Цс низка 11 рак ві робник в фонограм і прав організація мовлення на їх програми пере вч

Отже, суміжні прана можна киянами їй як права на резуль­тати гнорчої діяльності никонаннін, кііроҐжикін фонофа.м імор-іаніаацііі мон.нчіпя ;« ннкорпеїанним ікорін література і мис-іецгна, ангорські прана на які належать іншим особам.

()6'і стами суміжних прав, гакнм чином, і

а) ВИКОНаИ фіксації, нідікорсння і рОЗПОВСЮДЖСЯНЯ :<а
допомогою гехнічних засобів;

б) закиси виконання та Інші записи за допомогою гехнічних
іасобів (фонограми, ві іеоі рами);

в) програми (передачі) оргаяізашй мок іення.

62

Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати правову охорону лише »а певних умок, визначених іаконом.

Прана ішконіілцін охорон-ч■. ч ься якщо

1. виконання вперше мало місце на територі] України;
   
2. виконання зафіксоване на фонограмі, що охоровяеться
   відповідно до закону;
   
3. виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у пе­
   редачу організації мовлення, що охорон» і м я відповідно
   

'■а кону.

Прана і-.іцки'іпикін і|>оііограм ОХОООНЯт і>( м. икщо: 1) виробних є громадянином України або юридичною осо-

оок) а офіЦІЙНИМ МІСЦеЗНахОДЖеЯНЯМ на геріпоріі Ук-

рапіп:

2)фояограму вперше опубліковано ва терп гори України пковаио на гериторіі України протягом ЗО днів

від рея і пуб пкацО в іншій державі; 3)перша фіксація фонограми мала місце в Україні Права

організ ороняються, якню нони маки і.

офіційне місцезнаходження на території України і

ідійснюють передач] з передавачів, розташованих па те-

риторО N краши.

3.8. Суб'єкти суміжних прав

Первинними суб'єктами суміжних орав є виконавець, ви робних фонограми, виробннк відеограми, організація мовлення.

Виконаннями визнаються актори (театру, кию тощо), співа­ки, музикант, диригенти, танцюристи, а гакож Інші особи,які ни-

кону Кім, рОЛЬ, СПЙВаюТЬ, читаю 11, леї. ОМуЮТЬ, грак ні. на му.пічних

Ін< грументах чи убудь-якнл інший спосіб виконують твори літера гури лпп мистецтва, включаюча твори фольклору. Тобто виконав­цями визнаються іакож особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але виконують їх функції Виконаннями визнакл ь ікож особи, які здійснюють гаку само гворчу гія гьність у гаму числі кін.онуки ь цирконі, ест радні, лялькові номери.

Виконавцями можуть бути громадяни України іноземні і ромадяни і особи без і ромадянсі ва кеза іежно від віку.

63

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 3. Авторське прг. ю і суміжні права


Виробниками фонограм можуть бути фізичні і юридичні

, які вперше здійснили запис Галі.-якоїо виконання або інших звуків п.і фоіюі рамі. І [роте щодо юридичних осіб закон ро бить застереження. Вони одержуюіь захист (моїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне мк-незнаходження на території України. При ньому не ма< значення, гак би мовити, і ромадяисі по" цн і юридичної особи. Нона може бути українською або Іно .«■мною.

Фонограми — вик почне звуковий запис будь-якою вико­нання чи інших звуків. І рамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носіі записів визнаються при.мірпик.іми ((юної рамп.

До суб'смів суміжних прав закон ВІДНОСЯТЬ також оріані .і.іціі МОВЛЄННЯ, гобтО іі.п.ки юридичних осіб. Це організації радіо

і телебачення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефір, гак і по проводах

І >г (умовно, до суб'єктів суміжних прав належать організації мовлення як державні, гак і приватні чи інших форм власності.

3.9. Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі

1. Передусім всі суб'ї ктн суміжних прав мають використо­
   вувати свої суб'ї к і нині прана и такий спосіб, щоб не пору­
   шити пран авторів, чиї твори використовуються. Вико-
   ШШШ мають здійснювати свої суб'єктивні прана за умови
   дотримання пран авторів, чиї твори виконують. Виробни­
   ки фонограм і організації мовлення зобов'язані дотриму­
   ватись прав авторів і виконавців, організації мовлення
   прав виробників фонограм, авторів і виконавців.
   
2. Закон не передбачає процедури закріплення виникнення
   

І ЗДІЙСНеННЯ СУМІЖНИХ прав. Проте виробники фоііоірам і

виконавці і метою інформування про належність їм

« уміЖНИХ прав. ЩО виник пі у процесі СТВОреННЯ фоної ра ми. можуп. н.і ВСІХ п примірник.їх або їх упаковках пико ристовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак містить латинську літеру К V колі - ® та ім'я (наймену­вання) особи, що м;н суміжні прана, і іа значений року першої публікації фонограми.

64

Права ви і акцій. Виконавцям Належить ря і '>' об» іи\ ні-

майноиих і майнових прав. До особистих вемайнишх прав вико­навців належать право на ім'я, на охорону своїх ш.і уиів від спо­творення і на згадування свого імені у зв'язку з використанням виконання там, де це можливо.

Виконавцю належить виключне прано на використання ви­конання у будь-якій формі, включаючи право на од» ржання вина­городи за кожний вид використання.

Виключне прано на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій:

1. записувати раніше не записане виконання;
   
2. відтворювати запік виконання;
   
3. сповіщати виконання в ефір, по кабелю або здійснювати
   інше публічне пижпцення виконання;
   
4. здавати в найом опубліковану фонограму, що включає
   виконання за участю виконавця.
   

Дозвіл на використання виконання дає сам виконавець. Як­що виконання здійснювалось колективом виконавців керівник і.ікого колективу шляхом укладання письмового договору з кори­стувачем.

Якщо виконання використоку» гься в аудіовізуальному творі, то відповідним договором між виконавцем і постановником аудіовізуального твору передбачається передача виконавцем по становнику прав, викладених вище. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників тако­го аудіовізуального твору.

Виконавець може укласш договір на використання свого виконання організації ю мовлення для сповіщення в ефір або по кабелю.

Розмір винагороди виконанню за і.ік»> використання вста­новлюється в зазначеному договорі.

Виключне право на використання виконання, створеного аа до говором найму, належить особі, з якою виконавець перебувш в трудо­вих відносинах (роботодавцю), якщо договором ш- передбаяено інше. ()< обисті нсмайнон! права на виконання належать виконавша

Виключні права, щ<> належать виконавцю,можуть передава­ння за договором іншим <>< обам

65


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 3. Авторське право і суміжні права


Права виробника фонограми. Виробнику фонограма п. жить виключне право па використання фонограми у будь-якій формі, включаючи прано на одержання винагороди ма таке вико ристания.

Виключне прано на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1. відтворювати фонограму;
   
2. розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чи
   ном: продавати, здавати в найом тощо;
   

3)імпортувати примірники фонограми ;і метою розповсюд­ження;

4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фо­
нограму.

Без згоди виробника фонограми і без виплати йому винаго­роди можуть розповсюджуватись правомірно опубліковані примірники фонограми за умови, що вони уже введені в цивільний оборот шляхом їх продажу.

Права оріаіи.иіш мовлення. Оріаіп.іацІІ МОВЛЄИНЯ нале жить виключне право па використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання вин.пороли за таке вико­ристання. Виключні право па використання передачі мовлення означав право організаці] ефірного або кабельного мовлення доз­воляти або заборон» і и вчинення таких дій:

1. записувані передачу;
   
2. відтворювати запис передачі;
   

3)одночасно сповіщати в ефір (по кабелю) передачу іншій

організації ефірного (кабельного) мовлення; 'і) сповіщати передачу по кабелю (в ефір);

5) публічно (повішати передачу з місця з платним входом.

Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і ор­ганізацій мовлення. Вільне використання виконання, фонограм і програм мовлення допуски гься за умови, що гаке використання кезаподії їм школи, не обмежить необгрунтованим способом за­конних Інтересів ВИКОНаВЦІВ, Виробників фонограм І організацій мовлення.

НііК(іригТаННЯф'>НіЩ}.:і.МЛ>.иуб нмжаних із мш«рцп/ц ш-

тою. Без згоди виробників фонограм, опублікованих із ко-

66

мерційною метою, і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди допуск» і ьсж

1. публічне виконання фонограм;
   
2. передача фонограм в ефір;
   
3. передача фонограм ПО проводах.
   

Строки чинності суміжних майнових прав. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Права виробників фонограм ДІЮТЬ нро-гяюм 50 років після першого опублікування фонограм, а якщо публікації фонограми не було, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. Права організацій мовлення діють про тягом 50 рОКІВ після першої передачі в ефір або по проводах

Законом в окремих випадках можуть встановлюватися Інші строки чинності суміжних прав.

До < п,їдкої міни виконавця і правонаступників виробників фонограм і організацій МОВЛЄННЯ переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання фонограми, передачі в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди в межах ча сійни строків чинності права, що «лишилися.

Особисті иемаіінопі права виконавця у спадщину нє перехо­дять. Проте спадми мііі мають прано заміщати авторство па об'єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворен­ню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому посяганню на об\ кг, що може зашкодити честі і репу­тації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

3.10. Захист авторського права і суміжних прав

Захист майнових і особистих кемайновнх прав авторів, ви­
конавців, виробників фонограм і організацій мовлення здій­
снюється нормами різни права -- кримінального,
адміністративного, цивільного гощо, Але найчастіше австосову
юп.ся цивільно-правові '.кипи мхисту авторського права і
і уміжних прав Порушення прав автора можу 11. б\ пі пов'язані З
порушенням його майнових ш м і» с їв або тільки особистих прав
Випуск у і ви гвору без зазначення імені автора, зі змінами, са

⁵* 67


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 3 Авторське право і суміжні права


моьі.іі.ііо здійсненими видавництвом, постановка драматичною твору зі амінами без схвалення ангора, перекручення твору все це порушення особистих иран бе.і матеріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати задоволення його порушених Інтересів.

Порушення майнових прав зумовлює обов'язок порушника відшкодувати автору завдані збитки.

Захист інтересів автора та його правонаступника в Україні і за кордоном здійснює Державшій департамені інтелектуальної класності України (ДДШ). Він наділений широкими повноважен­нями і здійснює представництво та захис і інтересів усіх авторів (літераторів, художникін, композиторів, журналістів, кінемато­графістів тощо), у тому числі ії іноземних На прохання авторів ДДШ України захищає їхні інтереси у взаємовідносинах із видав­ництвами, збирає від усіх видовищних підприємств винагороду за публічне виконання творів на території України і за кордоном та виплачує її авторам чи їх правонаступникам. ДДІВ України одер жує і виплачує українським та іноземним авторам, їхнім пранонас-гупникам потиражну винагороду за кінофільми, телефільми, ви­користання творів образотворчого мистецтва гощо. Представники ДДШ України виступають у суді від імені авторів та їхніх правона­ступників у позовах, що випливають з авторського права.

Закон докладно визначає, що є порушенням авторського орава і суміжних прав. Зокрема, порушенням авторського прана і суміжних прав є:

• будь-яке відтворення, розповсюдження ге інше викорис­
  тання, а також ввезення в Україну без дозволу <хіб, які
  мають авторське прано чи суміжні прана, примірників
  творів, фонограм, прої рам мовлення;
  
• ввезення на територію України примірників гворІВ і фо­
  нограм, які в Україні охороняються, із країн, де ці твори і
  фонограми не охороняються.
  

Примірники творів і фонограм, виготовлених і роаповекю-

жених ІЗ порушенням авторського прана і суміжних пран, с кон-графактними, гобто незаконно виготовленими

Способи забезпечення позову у справах про порушення ав­торського права і суміжних прав. Якщо і достатні підстави вважа-

68

ги, ЩО конкретна особа припустилась порушення ангорського пра­на ЧИ СУМІЖНИХ Прав, ТО суд ЧИ СУДДЯ ОДНООСОбоВО мас прано Ніни

(їй ухвалу про заборону порушнику вчиняти пенні дії (виготовлеи ня. відтворення, іі|Х)даж, здача в наііом, імпорт тощо) та іншіспосо-би використання, а також транспортування, зберігання або во­лодіння з метою випуску в цивільний оборот примірників творів, фонограм, щодо яких в підстави вважати, що нони кощрафактні.

На зазначені твори або фонограми судом може бути накла­дений арешт, і всі примірники творів або фонограм можуть бути вилучені її володіння порушників. Арепп і вилучення можутьбу-пі застосовані до матеріалів та обладнання, призначених для ви­готовлення контрафактниж творів або фонограм.

3.11. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав

Особи, які мають авторське право чи суміжні права, можуть

вимагати:

1. підновлення положення, що існувало до порушення прав,
   і припинення дій, що порушують авторсько право чи
   суміжні права або створюють загрозу його порушення;
   
2. визнання авторського права чи суміжних прав;
   
3. відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;
   
4. стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок по­
   рушення авторського права і суміжних прав, замість
   відшкодування збитків;
   
5. виплати комини ;н н в сумі від 5 до 5000 неоподатковува­
   них мінімумів доходів громадян, встановлених законо­
   давством України, що визначається судом замість
   відшкодування збитків або стягнення доходу;
   
6. вжиття інших, передбачених законодавчими актами, за-
   ходін. пов'язаних із захистом авторського і суміжних
   

прав.

Зазначені в пунктах 3—5 заходи вживаються іа вибором особи, що має авторське право чи суміжні права.

У разі ВІДМОВИ порушника виконати рішення суду про при­пинення дій, що порушують право або створюють загрозу його ін>-

69

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство


Розділ 4 Промислова власність


рушення, на нього може бути мак.іа.ании штраф у розмірі 10 шдсоткіїі від суми, присудженої і удом на користь позивача

Контрафактні аримірюїхи і нору або фонограми, матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, судом мо­жуть бути конфісковані Проте контрафакхігі примірники творів чи фонограм можуть бути передані позивачеві на його прохання. 11<- затребувані позивачем контрафак і ні примірники твору чи <|ю-нограми, а також матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, за рішенням суду підлягають знищенню.

Однак конфіскації не підлягають контрафактні примірники творім чи фонограм, добросовісно придбані третіми особами.

70

Розділ 4. Промислова власність

4.1. Поняття промислової власності

До иромж юної ні.» попі належать результати науково-илнічної діяльності. .5а Паризькою конвенції к> про охорону про­мислової власності від 20 березня 1883 р., до якої приєдналась Ук­раїна, до об'єктів промислово] класності належать винаходи, ко­рисні моделі, промислові зразки, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце по­ходження або найменування місця походження, а також за­побігання недобросовісній конкуренції

У цьому переліку не йдеться про раціоналізаторські пропо­зиції, секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення то­що. Проте в и. З ст. 1 ніс і Конвенції уточнюється, що об'єктами промислової власності можуть бути усі продукти, як вироблені, так і природного походження.

Відповідно до чинного законодавства України про промис­лову власність до цієї ірупи об'єктів ін іелсктуальної власності на-

нж.ііь: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита Інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), се-

іекцйіні досягнення, раціоналізаторські пропозиції, товарні зна ки, знаки обслуговування, торгові назви і позначення, припинен­ня недобросовісної конкуренції.

Отже, промислову власність можна визначити як результа­ти науково-технічної творчості, які можуть бути використані для

ПОТреб СуСПІЛЬСТВа В буДЬ-ЯКІЙ ДОЦІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДеЙ. П|И)-

мислова власність — один із видів інтелектуальної власності, її складова частина.

Україна поставила собі за мету оновити суспільство, пере­будувати господарський механізм і, врешті-решт, істотно по-ііпшити добробут народу. У розв'язанні них завдань велике зна­чення має використання потужною науково-технічного по-іепціалу країни, зокрема такого невичерпного джерела, як п мпчна творчість, і вищого п рівня винахідництва. Вина чідництво — це одна з обЧ ктивно необхідних стадій у процесі пе­ретворення науки на безпосередньо продуктивну силу. З одного

71

Сусліков Л.М.. Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 4. Промислова власність


боку, воно пов'язане з науковою діяльністю, насамперед з 11 вищи­ми досягненнями відкриттями, а з Іншого — забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, тех­нологіями, матеріалами тощо.

Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного без­перервного і взаємообумовленого науково-виробничого процесу В сучасних умовах суспільне виробництво не зможе успішно роз­виватись і функціонувати без належного науково-технічною за­безпечення. Розвито* наукової діяльності і розпиток суспільного виробництва не можна розглядати як окремі ізольовані процеси. Виробництво у своєму розвитку постійно опирається на досяг­нення науки і техніки, але у свою чергу ставить перед наукою все ишп іі ноні проблеми, завдання, які потребують відповідей, розв'язання. Та досягнення науки не можуть бути використані безпосередньо V виробництві Треба знайти способи викорисіан і їм їх у доцільній діяльності людини. Пошуки таких способів ви­користання фундаментальних наукових досягнень у практичній діяльності суспільства і має здійснити винахідництво.

Створення і впровадження технічних удосконалень знач­ною мірою залежить від раціонального регулювання творчої діяльносп. яка полягає у пошуках НОВИХ рішень :і метоп ііідии щення рівня виробництва, його ефективності і, зрештою, підви­щення рівня добробуту народу України. Тому такі пошуки мають всебічно стимулюватися з боку держави. Вони потребують до­кладного правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжу­ють низку правових відносин між акторами пропозицій, їхніми володільцями та особами, що їх використовують. Ці відносини ре гулюються правом промін,юної власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, яким захища­ються об'єкти промислово] класності, є патент (деякі результати науково-технічної гворчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями)

Патентну <|юрму охорони об'єктів промислової власності в Україні ии< депо вперше. Патентне законодавство форму< гься до СИТЬ актинію, оскільки така форма охорони гвбрчо! діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринково] економіки. Па

72

кінні законодавство має передусім стимулювати усебічний і»>.і виток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.

Безсумнівно, суспільне виробництво успішно іюзиивається в тих країнах, де висока винахідницька активність, де винахід НИЦТВО добре стимули» їм я, (Є їм ВІДДагоджепе правове регулю­вання цього виду творчої діяльності. Світовий досвід підтверджує цей неспроСТОВНИЙ він повчк Японія відзнач.к іьея досить висо­кою винахідницькою дія її.ніслк> і, як то кажуть, результати оче­видні.

Тому в країнах із розвинутою ринковою економікою по­стійно удосконалюють правове регулювання винахідниці на. В Україні законодавство про науково-технічну творчість в основно­му сформовано. Зараз основними джерелами законодавства Ук­раїни про промислову іі і.к пи ть є Цивільний кодекс України, а також Закони України: "Про власність" від 7 лютого 1991 р., "Про основи державної полі піки в сфері науки і науково-технічної діяльності'' від ІЗ грудня 1991 р.. "Про науково-технічну Інфор­мацію'' від 25 червня 1993 р., "Про охорону прав на винаходи і ко­рисні моделі" від 15 грудня 1993 р., (із змінами, внесеними згідно із законами України під 01.06 2000 р., від 21.12.2000 р., від 10.01.2002 р.. від 04.07.2002 р., від 15.05.2003 р., від 22.05.2003 р.), "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р., "Про охорону прав на сорт рослин" від 21 квітня 1993 р., "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р., а також Положен­ня про Державне патентне відомство України від 21 липня 1992 р . Тимчасове положення іі|м) правову охорону об'єктів іі]юмисло-вої власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні від 1N вересня 1992 р.,Тимчасова методика (основні положення) визна­чення доходу віл використання винаходів та раціоналізаторських пропозиція га ні. ДДІВ України на розвиток законодавчих актів про промислову власність прийняв ряд відомчих норма пінних актів, які визначають порядок оформлення прав на об\ кти про­мислової власності, Важливим джерелом патентного права Ук­раїни < міжнародні договори і конвенції. Кабінет Міністрів Ук­раїни заявою від 26 серпня 1992 р, проголосив приєднання Ук­раїни до Паризької конвенції про охорону промислової власності,

73

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 4. Промислова власність


Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до Догово­ру про напишу кооперацію. Уряд України взяв на себе зо­бов'язання, що випливають із зазначених Конвекції, Угоди і Дого-вору.

Якщо міжнародним договором, в якому пере участь Ук­раїна, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законо­давством України про промислову власність, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, на підставі наведеного можна визначити» що в об'єктивному розумінні право промислової власності — цс су­купність правових норм, які регулюють суспільні відносини, піп складаються у процесі створення, оформлення і а використання результатів науково-технічної творчості.

У суб'єктивному значенні право промислової власності — це прано, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності.

Отже, об'єктом прана промислової власності може бути будь-який результат науково-технічної діяльїкм п незадеакво від того, чи відповідає цей результат встановленим вимогам. Напри­клад, нинахідник подав пропозицію до ДДШ України. Пропо­зиція вирізняється високою ефективністю, але її новизна втраче­на Пропозиція ознакам винаходу не ВІДПОВІДНІ і і ому таким не може бути визнана. Але, незважаючи на це, пропозиція не пере­стала бути об'єктом права власності її автора-винахідника Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну правову охоро­ну цієї пропозиції. Вона може одержані захист лише як раціоналізаторська пропозиція.

4.2. Об'єкти промислової власності

()с повними об'єктами промислової власності, як уже зазиача-ЛОСЬ, і результати винахідництва та промислові зразки. Ви­нахідництво один її найбільш поширених і масових видів твор­чої-11. який практично доступний кожному, Інша справа, що здатність до винахідництва у одних більша, в інших - менша. Країни.(високороавинутою економікою відзначаються високою ви­нахідницькою активністю. Насамперед цестосуі ться досить доско-

74

налої системи правового регулювання відносин у сфері науково кхііічноі творчості Саме тому винахідництву, в тому числі право кому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення і використання винаходів, в усіх країнах приділяється значна увага У нашій державі винахідницька ДІЯЛЬНІСТЬ регулюється Законом України Про охорону прав па винаходи і корисні моделі", іворча діяльність у створенні і використанні промислових зразків - Зако­ном України "1І|ю охорону прав на промислові зразки".

При ньому варто зробити таке застереження. Зазначені за­кони регулюїоп, не творчу ДІЯЛЬНІСТЬ її створення винаходів, ко­рисних моле. їси і промислових зразків, а суспільні відносини, ЯКІ складаються в процесі створення, виявлення, оформлення, вико­ристання і охорони результатів науково-технічної творчості. ( пам'ятати, що сама творчість будь-якому регулюванню не підля­гає, але право може створювати сприятливі умови для успішної творчості, або навпаки створювати несприятливі умови, за яких винахідництво буде розвиватись мляво або взагалі не буде розви­ватись. Щоправда, винахідництво - така властивість людини, без якої вона Існувати не може. Винахідництво розвивається за будь-яких умов, але, цюзуміло, за сприятливих краще, за кесприя і лиііих — гірше,

Якою мірою ВПЛИНЄ на цеп процес законодавство України про промислову власність, покаже практика його застосування.

Чинне законодавство встановило вимоїн, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі них вимог можна дати визначення цих об'єктів

4.3. Винахід. Корисна модель. Об'єкти винаходу (корисної моделі)

Шо таке винахід?

Винахід (корисна модель) — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Отже, законодавство не обмежу* ПОЛЄ винахідницької діяльності певною технологічною галуззю, юбто винахід (корис­на модель) це результат творчої діяльності людини в будь-якій газузі технології.

75

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 4. Промислова власність


()Г> і і. іом ічіиаходу (корисної моделі) може бути:

• продукт (пристрій, речовина! шіам мікрооріанізму, куль­
  тура клітин рослий і тварин тощо);
  
• процес (спосіб), а також нове застосування відомого про­
  дукту чи процесу.
  

Пристрій - це машини, механізми, прилади, деталі, вузли
або сукупність взаємопов'язаних де і і іей та вузлів.. Ре ч о ;

вина - цс штучно створена сукупність взаємозв'язаних ініріми пік, Індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженері!, композиції та продукти ядерного перетворення.

Штам - це спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосе­редньо.

Спосіб — це процес виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою матеріальних об'єктів.

Які об'єкти не можуть одержати правову охорону?

Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено, які результати діяльності людини не визна­ються винаходами і корисними моделями). Правова охорона згідно з цим законом не поширюється на такі об'єкти технології:

• сорти рослин і породи тварин:
  
• біологічні к снопі основі процеси відтворення рослин та
  тварин, що не відносяться до небіологічних та
  мікробіологічних процесів;
  
• топографії інтегральних мікросхем;
  
• результати художнього конструювання.
  

Винахід (корисна модель) може бути секретний і службовиіі Секретний винахід (секретна корисна модель) - це винахід (секретна корисна модель), що містин, інформацію, віднесену до державної гаї ЮШЦІ.

Службовий винахід (корисна модель) - цс винахід (корис­на модель), створений працівником:

• по-перше, у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи
  дорученням роботодавця за умови, що трудовим догово­
  ром (контрактом) на передбачено шик-:
  
• по-друге, з використанням досвіду, виробничих знань, сек­
  ретів виробництва і обладнання роботодавця.
  

76

Службоні обов'язки - зафіксовані в трудових докторах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що иеік'дбачають виконання робіт, я*кі можуть приве­сти до створення ВИШиЮДу (корінної моделі).

Доручення роботодавця видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосередні відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може при­вести до створення винаходу (корисної моделі);

І 'ні'» і іидамеці. (н опа. яка найня іа працівника і.і фудовим договором (контрактом).

Винахідник — людина, інтелектуальною, творчою діяль-міі гк> якої створено винахід (корисну моделі.)

Пріоритет, авторство і право власності на ішнахід охоро­няються державок) і засвідчуються патентом (деклараційним па-ннгом).

Пріоритет, авторство і прано власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 роми від дати подання заявки до центральною органу виконавчої влади а питань правової охорони інтелектуальної класності (Установи).

Строк дії деклараційного па і сигу на винахід становить б років віддати подання заявки до Установи,

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель ( іано-вить 10 років віл лати подання заявки до Установи

Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного законом строку дії охорони винаходу (корисної .моделі).

Дія патенту (деклараційного патенту), киданого на спосіб одержання продукту, ііоіііиріоі п.ся і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

Всі питання, пов'язані з одержанням га використанням пра-ка власності па винаходи, регулюються Законом України ..11рі> охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 1"> грудня 1993 р. із .(.мінами, внесеними ВІДПОВІДНИМИ законами.

77

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 4 Промислова власність


4.4. Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі)

Правова охорона над» гься винаходу (корисній моделі), що, по перше, ве суперечить публічному порядку, иріпіціпіам гуман-ності і моралі і по-друге, відповідає умовам патентозлатноеті.

Умови патентозлатності винаходу.

Перщза все. що таке патевтоадатність?

Патентозлатність - це властивість, якої набуває об'єкт гос-подарської діяльності (продукт або спосіб) у разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу згідно з законом

Відповідно до закону, винахід відповідає умовам натентоз: датності, якщо він * новим, мас винахідницький рівень і« промне •юно придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоадатності, якщо нона в ноною і промислово придатною.

Який же- винахіл (корисна модель) визнається новим?

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він кеєча-( піною рівня техніки Об'єкти, що с частиною рівня техніки, д ія визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень кхнікп включає всі відомості, які стали загальнодо­ступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, ю дати П пріоритету.

Такий рівень стек овно заявленої пропозиції вианачаетм всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кор­доном, до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита пі її Україні, пі за кордоном ДЛЯ невизначеного кола осіб наст і и.кн, що ста і" мож. іивим його використання, тобто законом встановлюється принцип снігової новизни.

Під „загальнодоступними" необхідно розуміти відомості, розповсюдження яких необмежено, наприклад, грифом „секреї НО", іоіцо. Необхідно маги на ума и. що НОВИЗНУ МОЖУТЬ порочиш

всі заявки, що подані до Установи за умови більш раннього пріоритету, незважаючи на ге, що ці документи не можуть бути еі єні до категорії загальнодоступних Бувають випадки, коли новатор самостійно знаходить

78

вирішення нешюї задачі. Між тим, виявлж гься, що таку задачу вже вирішено, .і іе відомості про це не дійшли до автора Винахід

іншимі и д.іи.п инове технічне рішення, не ш.іоме сучасному рінню

техніки І о\і\ не може бути визнана винаходом пропозиція опи сана у вітчизняній чи зарубіжній літературі, або впроваджена у виробництво в Україні чи за п межами.

Не визнві гься винаходом пропозиція, на яку уже подано заявку або видано ПатвНТ. Причому не має значення, де видано патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втра­чається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому актор пропозиції, що може бути визнана винахо дом, а також інші особи, ям мають відношення до пропозиції. ПО винні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до П заявки. Це має значення не піше для автора, а й для держаки У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим ав­торок, останній втрачаї прано на одержання правоохоронного документа, оскільки держака не моле гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому ж випадку втрачаї гься можливість патенту-ваянл пропозиції за кордоном, і вона може бути використана Іно (ємними особами без будь-якого дозволу та без виплати нипаго роди за її використання.

Проте і цього загального правила законом встановлено важ лишій виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одерж Інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередкова­но, розкриють цю Інформацію, але не раніше як за 12 місяців до кип подання заявки до Установи, то таке розкриття Інформації про винахід не ви іик.и на визнання його патентоздатним. Тобто новизна пропозиції не втрачаї гься.

Який винахід має винахідницький рівень?

Будь-який винахід можна охарактеризувати деякою су­купністю с\-1 и них ознак, кожна з яких необхідна, а всі разом ( ДО статніми для досягнення гехнічного результату, який забезпечу* винахід.

Винахід маї винахідницький рівень, якщо для фахівця він не і очевидним, гобто пою сутність не випливав ятю і рівня гехніки

79

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 4. Промислова власність


Тобто не виявлені рішення, які мають ознаки, що збігають­ся з відрізняючими ознаками заявленою винаходу, або якщо такі рішення виявлені, але не підтверджена відомість виливу відрізняючих ознак заявленого винаходу на технічний резуль­тат, вказаним заявником у заявці. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не «п.іс. Це РІШЄННЯ ІСТОТНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД поліпних ВІДОМИХ рішені. (прототипів) такими ознаками чи перекатами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво це гворчий по­шук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Тому не вважаї гься винаходом запозичення відомого рішення. перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва.

Проте одною творчого характеру для визнання за іі|юпо-зицією винахідницького ріння ще не достатньо. Може мати місце гворчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не бу­де. Пропозиція має творчий характер, але не відловідаї вимогам па і єн гоздаї пості. Вона визнається гакою, що маї винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями. ВІДОМИМИ V науці п техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють п ВІД відомих рішень. Ви­нахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, які Відкривають нош галузі техніки, попі напрями у суспільному ви­робництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нош види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. ІЗи-нахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також саму продукцію, ви­роблену на основі пропозиції.

ПІо таке промислова придатність?

Винахід (корисна модель) визнаї гься промислово придат­ним, якщо пні може бути використаний у промисловості або В іншій сфері діяльності.

(Основне значення вимоги промислової придатності полягаї в можливості реалізації рішення, що заязля< гься у вигляді кон­кретною матеріального засобу виробництва

80

Йдеться про два аспекти поняття "промислова придатність":

а) галузі застосування винаходу;

б) технічна можливість використання винаходу.

Інколи надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають вимогам шгкіггоздатності, але вони і в сучасних умовах, наприклад, ще не можуть бути використані в суспільному виробництві нема* відповідного устаткування, матеріали! і ото.

її закону ВИПЛИВає, ЩО пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не забороненій чинним законодавством. Це може бути діяльність наукова і господарська, культурно-освітня і лікувальна тощо Не обмежується використання винаходу формами влас­ності і господарювання. Винахід (корисна модель) може бути ви­користаний як державними, кооперативними, акціонерними, так іі іншими підирік мствами, організаціями та установами; може ви­користовуватись для власних потреб, а також за кордоном шля хом продажу ліцензій тощо.

У законі наголошується й така ознака винаходу (корисної моделі), як технічна можливість його застосування па практиці, гобто пропозиція маї бути придатною ДЛЯ відтворення. ПОВТОрвН НЯ і тиражування як у даний час, так і в майбутньому. Отже, иина ходом (корисною моделлю) визнається і пропозиція, яка може бу­ти використана лише за умови появи технічної можлинос і і у май­бутньому.

Крім того, ця вимога передбачаї ще одну якісну ознаку ви-

ВаХОДУ (корисної моделі) — ЙОГО ПОЗИТИВНИЙ ефект. /Інію неко­рисні пропозиції В принципі можуть бути винаходами (кориснії ми моделями), але розумна людина їх просто не використовувати ме. Отже, здатність до промислового використання означає і ко­рисність винаходу. Щоправда, не інколи буває важко визначити. У сучасних умовах пропозиція може бути визнана некорисною, а в майбутньому ця сама пропозиція може дати значний прибуток. Такі факти в історії техніки непоодинокі

Корисність пропозиції може вияви і неї. V найрізноманітні­ших формах і способах Вона може давати певний економічний ефект, поліпшувати умови і безпеку праці, якість продукції, змен

81

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентозішвство

Розділ 4 Промислова власність


тупати Витрати енергії і матеріалів, негативний нили» на навко­лишнє середовище тощо.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)засвідчуються патентом (деклар айним патентом)

4.5. Патент

Що таке патент?

Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, ав­торство і право власності на винахід (корисну модель)

Розрізняють два вили патенту: патент і деклараційний патент.

Патент на винахід - різновид патенту, що видається за ре зультатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.

Деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що ви­лається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.

Патент (деклараційний патенті на секретний винахід — різновид патенту, що видається на винахід, піднесений до держав­ної таємниці.

Патент України на винахід (корисну модель) діє тільки на території України.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від і.і і н подання заявки до Установи за умови сплати збору за підтримання його ЧИННОСТІ.

Строк дії деклараційного патенту на винахід становить шість років від дати подання заявки до Установи.

Деклараційний патент на корисну модель — різновид паї єн ту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Деклараційний патент на секретну корисну модель — різно­вид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до дер жавної таємниці.

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель стано­вить 10 років віддати подання заявки до Установи.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається <|х>р-мулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули новин но і.ийснюватиси в межах опіку винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

82

4.6. Промисловий зразок

Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначас його зонніиіній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом, тобто це результат тнорчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Суспільні відносини, що складаються у процесі створення і використання промислового зразка, регулюються Законом Ук­раїни "Про охорону прав на промислові зразки" ВІД 15 грудня 1993 р Відповідно до цього Закону об'єктом промислового зразка мо­же бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній нигляд промислового виробу і призна­чені для .іалово леїіни естетичних та ергономічних потреб.

Правова охорона надасться промисловому зразку, ЩО несу-иеречи 11,. \ спішним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патент ОЗДВТНОСТІ.

Промисловий зразок відповідає умовам паїентоздатиості, якщо він новий і промислово придатний.

Промисловий зразок визнається вошам, якщо сукупність

йот <\і к них ознак нестала злі а.її.полосі\ мною у світі до подан-

ІЯВКИ .ю Установи. Проте на новизну ПРОМИСЛОВОГО зразка не

впливав розкриття Інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано яку Інформацію, протягом шести місяців .іо л.ііи подання заявки до Установи. Промисловий зразок визнається промислово придатним,

ЯКЩО ЙОГО мо/ке бути викорипаио в ПРОМИСЛОВОСТІ або В будь-якій іншій галузі діяльності.

Право власності на промисловий зразок засвідчується па-геи.іом

і гроКпД цаген !>• на промін ювиіі іра.іок < ганошгіь ! Ч" і і ВІДДАТИ і юта ми я заявки ДО Установи і продовжу» і м я Установою ЮЛОТаНИЯМ власника патенту, але ні бі ПЛШ лк ні п'ять років

Обсяг правово) охорони, що надасться, визяачавться су-куппіс по суттєвих ознак промислового зразка, юбражеких ні фо юі рафіях вироб)

відповідно до закону про промислові ВраЗКИ ЙОГО ДІЯ НЄ по-

іиирки п.ся на:

⁶* 83



Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство


Розділ 4, Промислова власність

• об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм),