Інформаційно-аналітичні матеріали за підсумками роботи дискусійної студії

Вид материала

Документы

Содержание Юрій Шайгородський Сучасна молодь: яка вона? Кияшко Лариса Андрій Єременко Участь молоді Анатолій Марущак Анна Масна Молодь для держави чи Ярема Олександр Юрій Шайгородський

Подобный материал:

• В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 609.39kb.
• В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 849.62kb.
• Інформаційно-аналітичні матеріали, 58.05kb.
• Інформаційно-методичні матеріали до семінарського заняття, 439.46kb.
• Інформаційно-методичні матеріали до семінарського заняття, 1047.96kb.
• Аналітичні матеріали з деяких проблемних питань застосування Закону України Про міжнародне, 263.39kb.
• І. Нормативні документи та аналітичні матеріали, 799.88kb.
• Інформаційно-аналітичні матеріали (звіт) про виконання у 2011 році Державною архітектурно-будівельною, 377.35kb.
• Програма робіт по природно-заповідним територіям Конвенції про біологічне різноманіття, 368.55kb.
• Методичні рекомендації по організації роботи інформаційно-консультаційних центрів нспп, 145.55kb.

Інформаційно-аналітичні матеріали

за підсумками роботи дискусійної студії:

«ЯК АКТИВІЗУВАТИ УЧАСТЬ МОЛОДІ В ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСАХ?»


21 жовтня 2010 року в приміщенні Національної академії Наук України (вул.. Володимирська, 55) відбулося засідання дискусійної студії: «Як активізувати участь молоді в державотворчих процесах?» Організаторами заходу виступили Державний інститут розвитку сім’ї та молоді спільно з Представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні та Українським центром політичного менеджменту.

Участь у заході взяли понад 50 осіб, серед яких провідні науковці та експерти в галузі молодіжної політики, а також представники громадських молодіжних організацій.


Програма засідання дискусійної студії

9.30 – 10.00	Реєстрація учасників
10.00 – 10.15	Початок роботи дискусійної студії Андрій Мішин, директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, кандидат політичних наук Юрій Шайгородський, президент Українського центру політичного менеджменту, доктор політичних наук Світлана Гаращенко, менеджер проектів Регіонального представництво Фонду ім. Ф. Еберта в Україні
10.15 – 10.45 Виступи	СУЧАСНА МОЛОДЬ: ЯКА ВОНА? Модератор: Юрій Шайгородський, президент Українського центру політичного менеджменту, доктор політичних наук Цінності сучасної української молоді та їх вплив на формування політичної активності Кияшко Лариса, завідувач лабораторії психології політичної участі Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук Молодь як джерело суспільних змін Андрій Єременко, голова Спілки молодих політологів України Соціальна мобільність молоді Ярошенко Олександр, керівник Центру молодіжної політики Державного інституту розвитку сім’ї та молоді
10.45 – 11.15	Дискусія
11.15 – 11.45 Виступи:	УЧАСТЬ МОЛОДІ У ПРОЦЕСАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ Модератор: Катерина Меркотан, учений секретар Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, кандидат політичних наук Молодіжні ініціативи та можливості їх реалізації Анатолій Марущак, керівник Департаменту проектів та програм Молодіжного ресурсного центру України Молодіжний парламентаризм: європейський досвід та проблеми адаптації в Україні Анна Масна, виконавчий директор Інституту сприяння становленню демократії Можливі форми організованого молодіжного руху, як визначити пріоритети? Павло Вікнянський, голова ВМГО «Студентська республіка»
11.45– 12.15	Дискусія
12.30 – 12.45	Перерва на каву
12.45 – 13.15 Виступи	МОЛОДЬ ДЛЯ ДЕРЖАВИ ЧИ ДЕРЖАВА ДЛЯ МОЛОДІ? Модератор: Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Налагодження ефективної співпраці та комунікації молодіжних організацій із урядовими установами Ярема Олександр, виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ Новий управлінський капітал: від і-уряду до і-суспільства Ольга Піддубчак, президент громадської організації магістрів державного управління «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ» Молодіжні організації в системі громадського контролю Андрій Мальований, голова осередку Шевченківського району м. Києва ВМГО «Молоді регіони»
13.15 – 13.45	Дискусія
13.45 – 14.00	Підведення підсумків Гаращенко Світлана, менеджер проектів Регіонального представництво Фонду ім. Ф. Еберта в Україні Юрій Шайгородський, президент Українського центру політичного менеджменту, доктор політичних наук Андрій Мішин, директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, кандидат політичних наук

За підсумки засідання дискусійної студії доводиться констатувати існування цілої низки проблемних питань, які залишаються у молодіжній політиці. Їх вирішення можливе, проте це процес дуже складний і потребує часу. В першу чергу варто виділили ті проблеми, що турбують молодь найбільше і відповідно над якими слід працювати вже зараз.


Цінності сучасної української молоді

Досвід роботи в молодіжній сфері, накопичений впродовж 20 років, як і досвід молодіжної політики провідних країн світу, на сьогодні не завжди є ефективним. Цінності сучасної молоді істотно відрізняються. Це покоління, яке вибудовує свою шкалу цінностей і пріоритетів в ринкових умовах.

За словами голови Спілки молодих політологів України А. Єременка, сучасна молодь є більш протестною, ніж креативною. Якщо проаналізувати існуючі молодіжні рухи, націлені на певні зміни, то основними формами їх діяльності є власне протестні акції, зокрема, проти підвищення оплати за навчання, проти заборони щодо мирних зібрань тощо. Більшість акцій за участю молоді проходить під загальною назвою «Молодь проти», акцій «Молодь - «за» фактично немає.

Завідувач лабораторії психології політичної участі Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук Л. Кияшко вважає, що сучасна молодь не надто глибоко розуміє явище демократії і формування громадянського суспільства. Так, за результатами проведеного дослідження, де для оцінки структури та глибини явища політичної свідомості молоді використовувались психологічні тести та прийоми, зокрема метод асоціацій, було встановлено, що у сучасної молоді демократія асоціюється з такими цінностями, як особиста безпека, індивідуальна воля, свобода, права особистості. Але з відповідальністю перед суспільством демократія асоціюється лише у двох випадках зі 100.

У проявах політичної активності сучасна молодь більше готова до протестних дій, ніж до конструктивних. Внаслідок цього активність української молоді концентрується навколо певного «ворога», проти якого слід боротися.

Конфліктною зоною є розрив між цінністю та її доступністю. Цінність перебуває в конфліктній зоні коли вона є недоступною втім має велике значення. Конфліктні зони активізують поведінку і характеризують реальний прояв нашої активності. Важливими, але малодоступними цінностями для молоді є: матеріальна забезпеченість, захищеність прав, участь в управлінні державою тощо.

Цікаво, що доступними, але не досить важливими цінностями для молоді є: свобода слова, відповідальність перед суспільством, підпорядкування закону та доступність інформації.

На думку психологів, молодь не готова повною мірою до «європейської демократії», оскільки важливі для європейців демократичні цінності не є настільки ж важливими для української молоді, хоча є доступними.


Здоровий спосіб життя молоді

Іншим колом проблем, які тісно пов’язані з активізацією молоді у державотворчих процесах, є здоровий спосіб життя.

Так, у ході дослідження «Ставлення української молоді до здорового способу життя», демо-версія якого була презентована директором Державного інституту розвитку сім’ї та молоді А. Мішиним, виявлено декілька особливостей (загалом було опитано 1200 респондентів віком від 14 до 35 років методом особистісного інтерв’ю «face to face»).

В цілому українська молодь оцінює свій стан здоров’я як «добрий» (56,3%) та «задовільний» (33,7%).

За даними опитування серед причин, які найбільш негативно впливають на стан здоров’я, були названі: стан навколишнього середовища (66,4%), психологічна напруга (31,4%), шкідливі звички (30,4%), неправильне харчування (27,8%), дещо менше впливають на здоров’я згідно з даними – умови праці (20%), та неякісне лікування у медичних закладах (15,8%).

Для підтримання здорового способу життя молоді необхідно: відпочинок на природі (52,7%), поєднання оптимального режиму роботи і відпочинку (36,3%), відмова від вживання міцного алкоголю (34,1%), регулярні заняття спортом (26,3%) а також фізкультурою (24,9%).

По різному молодь збирається позбавлятися шкідливих звичок: майже 35% молоді збирається кинути вживати алкоголь і лише 0,1 % - кинути палити.

Результати свідчать, що основними пріоритетами сучасної молоді віком 14-35 років є: бути здоровим (41,1%), матеріальне благополуччя (17,6%), створення сім’ї (11%), отримання гідної освіти, професії (9,3 %).


Соціальна мобільність молоді

Виокремлюючи молодіжні проблеми, не можна обійти проблему відкритості та доступності можливостей молоді для життєвих змін за допомогою так званих соціальних «ліфтів». На думку керівника Центру молодіжної політики Державного інституту розвитку сім’ї та молоді О. Ярошенка, такими традиційними «ліфтами» вертикальної мобільності в сучасному молодіжному середовищі є освіта, сім’я, різноманітні професійні, економічні, політичні організації та об’єднання. Окремої уваги заслуговує соціальний ліфт, що є діалогом між владою і бізнесом. Лише та молодь, яка сприяє розвитку бізнесу або навпаки критикує бізнес найшвидше піднімається сходинками соціального ліфту.

Що стосується освіти, то тенденцією розвитку системи вищої освіти в Україні є збільшення питомої ваги платної освіти, що зменшує можливості долучитися до одного з головних каналів соціальної мобільності. Окрім цього постає питання якості освіти та її відповідності сучасним вимогам. Здобуття вищої освіти не завжди гарантує молоді досягнення відповідного рівня добробуту, адже серед заявлених роботодавцями в службу зайнятості вакансій майже 80% становлять робітничі професії і лише 20% - для фахівців з дипломами про вищу освіту (при цьому 43% вакансій передбачають заробітну плату, яка не перевищує прожитковий мінімум).

Щодо підтримки сім’ї, то лише небагато хто може розраховувати на її дієву допомогу. З іншого боку - саме сім’я утримує від можливості опинитися на соціальному дні.

Найбільше можливостей, на перший погляд, відкривається для молоді, яка бере активну участь у роботі політичних організацій в тому числі політичних партій. Натомість низьку ефективність громадської діяльності відзначають 88% молоді (за даними Фонду «Демократичні ініціативи» та фірми “Ukrainian Sociology Service”, 14–26 грудня 2009 року, «Громадська думка молоді України, Азербайджану та Росії»). Тих, хто збирається займатися політикою у майбутньому - 5 % українців.

Отже, доводиться визнавати неефективність існуючих механізмів реалізації права молоді на соціальну мобільність. Без реальних можливостей для розвитку зростає небезпека негативних проявів у молодіжному середовищі.


Налагодження ефективної співпраці та комунікації

молодіжних організацій з державними установами

Український досвід свідчить, що середина та кінець 90-х – це час коли молодіжний рух був сильний, консолідований (були спільні інтереси, спільні пріоритети). Держава прислухалася до вимог молоді. Сьогодні ситуація така, що існує велика кількість молодіжних організацій та їх спілок, але бракує конструктивної співпраці з державними органами влади

З точки зору виконавчого директора Українського фонду підтримки реформ О. Яреми, профільне Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту займається підготовкою фінансових звітів, підготовкою програм реалізацією цих програм, що не є основним завданням Міністерства. Це мають робити громадські організації, а Міністерство в цей час має розробляти та здійснювати молодіжну політику на державному рівні.

Як варіант вирішення проблеми може бути прийняття постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачатиметься можливість залучення громадськості до спільної реалізації державної молодіжної політики. Це можна назвати соціальним замовленням.

Можливими точками співпраці є:

1. Формування пріоритетів діяльності Міністерства стосовно молоді разом з молодіжними організаціями. Наприклад, протягом року працювати над одним пріоритетом і переважну частину коштів акумулювати на його вирішення, поєднавши при цьому кошти які виділяються на молодіжні організації та на реалізацію державної політики.

2. Лобіювання Мінсім’ямолодьспортом участі молодіжних організацій у громадських радах інших міністерств відповідно до своєї діяльності.

3. Формування сприятливого середовища з боку держави для неформальних коаліцій в молодіжному середовищі.

4. Перегляд і осучаснення досвіду діяльності Ради з питань молодіжної політики.

По налагодженню тісної співпраці досить цікавим виглядає проект під назвою «Електронний уряд (е-уряд)», представлений на розгляд О. Піддубчак, президентом громадської організації магістрів державного управління «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ». Йдеться про те, що «Електронний уряд» - це використання інформаційних та комунікаційних технологій для підтримки кращого надання владою послуг громадянам через їх доступ до інформації, тобто для більш ефективного державного управління.

В цьому контексті для навчання навичкам корпоративної культури державних службовців можуть слугувати такі проекти:

1. Законотворчий театр. Жива модель закону.

2. Свідомий громадянин. Надання якісних державних послуг (якісний „ресепшн” в державних органах влади ).

3. Mystery Ministery (Магія Міністерств) – експериментальна модель системи державного управління майбутнього, яка зменшить дублювання роботи установ та відомств.

4. Таємниці інших. Нові правила життя. Винайдення нових правил співіснування представників потенційних еліт.

5. Бал магістрів та міністрів. Новий соціальний ліфт – знайомство та спілкування високопосадовців та держслужбовців з талановитою молоддю.


Молодіжний контроль за діяльністю органів державної влади

Контролювати дії влади має громадськість, а не лише опозиція, як це відбувається в нашій країні. Впровадження ефективного громадського контролю за діяльністю органів державної влади має бути одним із ключових завдань сьогодення. За словами А. Мальованого, голови осередку ВМГО «Молоді регіони» Шевченківського району м. Києва, для ефективного здійснення контролю потрібна інтеграція молоді в органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Старший науковий співробітник Центру здорового способу життя К. Дідик наголосила на тому, що держава та державотворчі процеси мають бути відкритими для молоді. Наприклад, можна створити, за прикладом країн Європи та Сполучених Штатів Америки, державний Інтернет-портал для молоді, де буде інформація про кожного члена місцевої ради, його діяльність та зобов’язання, виконані обіцянки тощо.

В рамках контролю за діяльністю політичних сил в Україні здійснюється громадська кампанія «Молодіжна варта: молодь за Вами спостерігає». Є. Малих, член Національного комітету "Молодіжна варта" від ВМГО "Фундація регіональних ініціатив" вважає, що громадський контроль стосується передовсім виконання політиками своїх зобов’язань, у тому числі щодо молоді.


Молодіжні рухи в Україні

Можливим формам організованого молодіжного руху та спробам визначити пріоритети їхньої діяльності, присвятив свій виступ голова ВМГО «Студентська республіка» П. Вікнянський. Він наголосив, що наразі є потреба в сильному, державницькому, а не політиканському громадському русі. Саме таку державницьку позицію займає Студреспубліка. Любителям протестів було запропоновано більше працювати над змістом (що і як робити замість того, проти чого виступати), адже деструктивна критика і галас у відсутності змістовної альтернативи, як свідчить і нещодавній український досвід, ні до чого доброго не призводить.

За сучасних умов можна говорити про існування в Україні таких молодіжних організацій:

1. Молодіжні філії політичних партій. Основний момент єдності партії з її молодіжною організацією полягає у єдності їх ідеологічних платформ. Молодіжна організація проводить свою роботу, вирішує свої проблеми і одночасно співпрацює з партією та готує себе для майбутньої політичної діяльності на вищому рівні.

2. Громадсько-політичні організації молоді. Залишається значний прошарок молодіжних об’єднань, що зберігають свою незалежність, залишаючись самостійними ідейно-політичними утвореннями і займають активну громадську позицію, час від часу висуваючи навіть політичні вимоги.

3. Молодіжні релігійні організації. Окремо слід виділити молодіжні релігійні об’єднання, що утворюються в Україні. Після падіння тоталітарної системи значний відсоток молоді само реалізується, звертаючись до релігії.

4. Молодіжні фахові об’єднання, організації за інтересами. Молодіжні об’єднання, політично незаангажовані, утворюють наступну групу організацій, яка кількісно перевищує всі попередні, та намагається вирішувати життєво важливі проблеми молоді.

5. Фахові молодіжні структури. Утворюються головним чином за ознакою фахової приналежності, під час навчання або роботи.

6. Благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди. Цей тип організацій не досить поширений в сучасному молодіжному середовищі. Однак, їх діяльність є досить активною в напрямку акумуляції потрібних коштів та фінансування благодійних програм чи молодіжних проектів.

7. Профспілки, що мають за першочергове завдання вирішення соціальних проблем молоді та захист їх інтересів перед державою та ін.

В цьому ключі одним з найбільш цікавих та продуктивних молодіжних ініціатив є Молодіжний парламент, оскільки сучасна молодіжна політика держави має бути націлена не лише на боротьбу з негативними явищами в молодіжному середовищі, але й на підтримку позитивних векторів розвитку молоді.

З огляду на це, молодіжний парламентаризм важливий не тільки як механізм представництва прав та інтересів молоді, але і як інститут соціалізації, що підвищує правову та політичну культуру, а також інструмент формування кадрового потенціалу країни.

В багатьох країнах Європи молодіжні парламенти організовані з метою залучення молодих громадян до законотворчого процесу, надання можливості висловлювати свої ідеї і бути почутими. Така форма участі в управлінні державою дозволяє молоді краще орієнтуватися в політиці, відчувати себе відповідальною за зміни, що відбуваються в її країні.

Слід відзначити, що становлення державного механізму, відтак і становлення державної молодіжної політики, співпраця між молодіжними організаціями та державною відбувалися шляхом спроб та помилок.

Організований молодіжний рух в Україні продовжує змінювати свої форми, засоби та методи роботи. З’являються нові лідери, нові структури, окреслюються раніше приховані тенденції. Втім говорити про дієвість організованого молодіжного руху в Україні мабуть ще зарано.

Можливо настав час активного обміну позитивним досвідом роботи з метою подальшої ефективної співпраці молодіжних громадських організацій, перетворення їх на дієву мережу громадянського суспільства для конструктивної участі в управлінні державою та вирішення численних проблем молоді.


Державний інститут розвитку сім’ї та молоді пропонує всім, хто переймається молодіжною проблематикою, долучитися до обговорення означеної теми «Як активізувати участь молоді у державотворчих процесах?»

Свої пропозиції та зауваження надсилайте на адресу: mykolay@dipsm.org.ua


Підготовлено Центром молодіжної політики

Державного інституту розвитку сім’ї та молоді