Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Верховна Рада України постановля є : Внести до закон, 2479.74kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
Стаття 408. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
1. Митні органи сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та законів щодо охорони прав інтелектуальної власності.
2. Для цілей цього розділу:
1) об’єкти права інтелектуальної власності – це об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, торговельні марки, промислові зразки, зазначення походження товарів та сорти рослин;
2) правовласник – це особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності, або особа, яка діє від її імені в межах наданих повноважень.
3. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
4. Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього розділу, застосовуються митними органами щодо товарів, які ввозяться в Україну для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком:
1) особистих речей громадян;
2) товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, сукупна вартість яких не перевищує суму 1000 євро;
3) товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та були виготовлені за згоди правовласника, проте без його згоди заявляються для митного контролю та митного оформлення;
4) припасів.
5. Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється до завершення процедури такого призупинення.
Стаття 409. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності (далі – митний реєстр) на підставі заяв правовласників.
2. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право подати до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру.
3. Порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про зареєстровані у митному реєстрі об’єкти права інтелектуальної власності надсилається всім митним органам України.
5. Після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.
6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує оприлюднення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру.
7. Правовласник зобов’язаний повідомити спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи про закінчення (анулювання) дії реєстрації в Україні права інтелектуальної власності, а також про часткову або повну передачу прав на об’єкт права інтелектуальної власності, внесеного до митного реєстру.
Стаття 410. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності
1. Якщо митний орган на підставі даних митного реєстру виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складах митних органів.
2. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більше ніж на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує.
3. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта – про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та термін призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
4. В разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення складає 3 робочі дні і цей строк не може бути продовжений.
5. Використання правовласником інформації, що отримана ним від митного органу, можливо тільки для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення таких товарів.
6. Датою отримання повідомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електронного зв’язку.
7. Якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку за відсутності ознак порушення митних правил.
8. Якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує такий митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним органом, але не більше ніж на 10 робочих днів.
9. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.
10. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку за відсутності ознак порушення митних правил.
11. Правовласник у випадку призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, за відсутності вагомих причин вважати такі товари контрафактними, протягом строків, зазначених в частині другій цієї статті, може письмово звернутися до митного органу щодо надання згоди для поновлення митного оформлення таких товарів. У такому випадку правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його власника.
12. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Копії висновків, отриманих за результатами експертизи, подаються митному органу.
13. Зразки товарів разом з копією висновку експертизи мають бути повернені митному органу до закінчення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник несе виключну відповідальність за проведення такої експертизи.
14. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари – безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
15. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам витрат, пов’язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.
16. У випадку, передбаченому частиною десятою цієї статті, відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.
Стаття 411. Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу
1. За наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 409 цього Кодексу, можуть бути порушені такі права, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарів.
2. Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.
3. У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині третій статті 410 цього Кодексу. Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано зазначеними засобами зв’язку.
4. Перед повідомленням правовласника про можливе порушення його прав митний орган може запросити у правовласника будь-яку інформацію, яка може допомогти у підтверджені або спростуванні наявності зазначеного порушення. Такий запит може містити виключно інформацію щодо фактичної або очікуваної кількості товарів та їх характеру
5. Якщо правовласник протягом 3 робочих днів подасть митному органу, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів призупиняється на строк, передбачений частиною другою статті 410 цього Кодексу, а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями частин сьомої – шістнадцятої статті 410 цього Кодексу.
6. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам, власнику товарів та декларанту витрат, пов’язаних зі зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.
7. Якщо правовласник у визначений строк не подасть митному органу заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення товарів, що містять такий об’єкт права інтелектуальної власності, здійснюється в установленому порядку.
Стаття 412. Спрощена процедура знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
1. У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, вони можуть бути знищені під митним контролем за спрощеною процедурою до розгляду судом справи щодо порушення прав інтелектуальної власності по суті та за умови відсутності обмежень, встановлених відповідно до рішень інших уповноважених державних органів у строки, що не перевищують визначені частиною другою статті 410 цього Кодексу.
2. Така процедура може бути застосована в разі, якщо після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган, який призупинив митне оформлення, про те, що відповідні товари порушують належні йому майнові права інтелектуальної власності, та надасть митному органу в письмовому вигляді згоду власника товарів на їх знищення.
3. Правовласник несе відповідальність за достовірність наданої до митного органу інформації згідно з законодавством.
4. Перед знищенням товарів відбираються їх зразки, які зберігаються митним органом протягом року в таких умовах, щоб вони могли бути елементами доказу, прийнятними в судових процедурах, де може бути необхідним їхнє використання.
5. Знищення товарів за спрощеною процедурою здійснюється за рахунок правовласника та під його відповідальність шляхом поміщення їх власником товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до положень цього Кодексу.
6. У разі надання згідно з положеннями цієї статті власником товарів згоди на знищення за спрощеною процедурою товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, та наступного знищення таких товарів, власник товарів звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 496 цього Кодексу.
7. В разі, якщо товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які включені до митного реєстру, та товари, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, переміщувалися з порушенням прав інтелектуальної власності, не були виявлені митним органом, правовласник не має права на відшкодування будь-яких матеріальних збитків у зв’язку з тим, що відносно таких товарів не було вжито заходів щодо запобігання їх переміщенню через митний кордон України.
Стаття 413. Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, що визначається законодавством України.
Стаття 414. Зміна маркування на товарах та їх упаковці
1. У процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. Такі операції здійснюються за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними.
2. За результатами операцій, зазначених у частині першій цієї статті, складається акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності, який підписується, в тому числі, правовласником.
РОЗДІЛ ХІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ
ГЛАВА 59. Загальні положення
Стаття 415. Митна вартість товарів
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 416. Цілі використання відомостей про митну вартість
Відомості про митну вартість товарів використовується для:
1) нарахування митних платежів;
2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
3) ведення митної статистики;
4) розрахунків під час застосування штрафів та інших санкцій і стягнень, у випадках, встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України.
Стаття 417. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України
1. Визначення митної вартості товарів здійснюється при нарахуванні митних платежів, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених цим Кодексом та законами України.
2. Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
3. Митна вартість товарів які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 60 цього Кодексу у порядку, встановленому статтею 423 цього Кодексу.
4. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно положень статей 431, 432 цього Кодексу.
5. У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України.
6. При визначенні митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, враховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.
При цьому слід враховувати, що:
1) термін “носій інформації” не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;
2) термін “програмне забезпечення” не стосується звукових, кіно- та відеозаписів.
7. Основою для визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, є ціна угоди, тобто ціна, фактично сплачена або така, що підлягає сплаті за товари при їх продажу на експорт до митної території України, скоригована, за необхідності, відповідно до положень статті 421 цього Кодексу.
8. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами національного бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
Стаття 418. Заявлення митної вартості товарів
1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому главою 12 цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов’язаний:
1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;
2) подавати митному органу відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов’язані із коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
3. Декларант, який заявляє митну вартість товару, має право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації;
2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у декларанта на момент митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати рішення митного органу щодо корегування митної вартості оцінюваних товарів шляхом письмового звернення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та/або до суду.
5) оскаржувати бездіяльність митного органу щодо неприйняття рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів протягом строків, установлених статтею 94 цього Кодексу для завершення митного оформлення;
6) приймати самостійне рішення про необхідність корегування митної вартості після випуску товарів у порядку, визначеному статтею 110 цього Кодексу;
7) отримувати від митного органу відповідь та докази відсутності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
4. Для заявлення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту разом із митною декларацією може подаватись декларація митної вартості.
5. Декларація митної вартості подається в установленому порядку митному органу, що проводить митне оформлення одночасно з вантажною митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення документами.
6. Декларація митної вартості надається у випадках:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, і якщо вони не включалися до ціни;
2) коли покупець та продавець пов’язані між собою.
7. В інших випадках, декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта.
8. Декларація митної вартості не надається у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 5000 євро
9. В декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані підтверджуючі зазначене документи.
10. Відомості, вказані в частині дев’ятій цієї статті, заявляються в декларації митної вартості і є відомостями, необхідними для митних цілей
11. Форма декларації митної вартості і правила її заповнення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
12. Декларація митної вартості в письмовому та електронному вигляді у необхідних випадках є складовою частиною митної декларації.
13. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України у режимах відмінних від режиму імпорт, здійснюється при декларуванні товару шляхом заявлення відомостей про числове значення митної вартості і підтверджуючих документів в митній декларації.
Стаття 419. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості
1. Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які визначені статтею 106 цього Кодексу, та підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, підтверджуючими митну вартість є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частині шостій статті 418 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об‘єктом купівлі-продажу);
4) банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню.
3. У випадку, якщо документів, зазначених у частині другій цієї статті недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості, декларант на письмову вимогу митного органу може за наявності надати такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, що пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосуються оцінюваних товарів та які є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію вантажної митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
9) сертифікат про походження товару.
4. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант подає, за наявності, митному органові:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в даній статті.
6. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Стаття 420. Контроль митної вартості товарів
1. Контроль митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
2. Контроль митної вартості товарів, декларованої за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться з поміщенням в митний режим імпорту, - здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
3. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість, або приймає письмове рішення про її корегування відповідно до положень статті 421 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості;
2) упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
3) надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана;
4) надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у випадку корегування митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування;
5) за зверненням декларанта випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу;
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 419 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
2) здійснювати корегування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом;
3) проводити в порядку, визначеному статтями 59 – 68 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після закінчення їх митного контролю та митного оформлення із обов’язковим повідомленням про це декларанта разом із підставами проведення такої перевірки.
Стаття 421. Корегування митної вартості товарів
1. Рішення про корегування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням під митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом або декларантом виявлено, що заявлено неповні (недостовірні) відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Митна вартість вважається невірно визначеною декларантом, а заявлені відомості – неповними (недостовірними) тільки у випадках:
1) невірно проведеного розрахунку митної вартості;
2) неподання документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком, наведеним у частині другій статті 419 цього Кодексу);
3. Прийняте митним органом письмове рішення про корегування заявленої митної вартості товарів повинно містити обґрунтування чисельного значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про корегування митної вартості товарів декларант (за згодою) здійснює корегування заявленої митної вартості в терміни, що не перевищують термінів випуску товарів, установлених цим Кодексом.
5. У разі незгоди декларанта з письмовим рішенням митного органу про коригування митної вартості, митний орган у вигляді письмового рішення відмовляє у випуску товарів.
6. За зверненням декларанта митний орган зобов’язаний випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, або забезпечення їх сплати шляхом надання гарантій відповідно до розділу ІХ цього Кодексу.
7. Якщо під час митного оформлення митний орган не має обґрунтованих підстав вважати, що митна вартість товарів невірно визначена декларантом, він визнає зазначену митну вартість.
8. У разі наявності у митного органу сумнівів щодо достовірності поданих до митного оформлення відомостей, митний орган може прийняти рішення про здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості після випуску товару у вільній обіг шляхом проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи відповідно до статей 59 – 68 цього Кодексу із обов’язковим повідомленням про це декларанта разом із підставами такої незгоди.
9. У випадку, зазначеному у частині восьмій цієї статті, митний орган має право запитувати додаткові документи, визначені у частині четвертій статті 419 цього Кодексу.
10. У разі, коли митний орган не може аргументовано підтвердити свої сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, вважається, що вона визначена правильно.
11. Строк проведення перевірки, зазначеної у частині сьомій цієї статті не повинен перевищувати 20-денний строк з дати випуску товару.
12. Якщо за результатами проведення контролю заявленої декларантом митної вартості після випуску товару у вільній обіг, у відповідності до частини восьмої цієї статті митний орган прийняв рішення, що митна вартість є невірно визначеною декларантом, він письмово повідомляє декларанта про таке рішення разом із підставами його прийняття відповідно до частини другої цієї статті таким чином, щоб декларант мав можливість у 10 денний строк (термін) з дати отримання зазначеного рішення надати письмову відповідь.
13. Якщо митний орган в 20-денний строк з дати випуску товару не прийняв рішення про те, що митна вартість є невірно визначеною декларантом, митна вартість є остаточно визнаною.
14. У разі згоди декларанта з рішенням про корегування митної вартості, декларант самостійно, протягом 10 календарних днів від дати отримання письмового рішення, здійснює корегування неповних (недостовірних) відомостей та доплату митних платежів, обчислених з урахуванням скорегованих відомостей
15. У випадку незгоди декларанта з рішенням щодо корегування заявленої митної вартості товарів після випуску товарів у вільний обіг, перерахунок належних до сплати митних платежів здійснюється митним органом.
Стаття 422. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів
Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, що подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.