Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. III харків 2010 ббк 73 І 57

Вид материалаДокументы

Содержание


ТПВ мають у своєму складі велику кількість вологи (від 39 до 53 %), в основному, за рахунок фракції харчових відходів.
Визначення пестицидів в воді за допомогою напівпровідникових наноматеріалів
Секція 19. сучасні проблеми гуманітарних наук
Обучение навыкам коммуникативного общения на инстранном языке
Еміграція українських наукових кадрів
Фізика нового тисячоліття «Techno-high-energy Physics»
Терміни–сполуки економкібернетики
Основные подходы к корпоративному обучению
«комунікативна компетентність» та «комунікативна компетенція» як базові складові підготовки перекладачів у технічному внз
Основные принципы организации
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   19
ТПВ мають у своєму складі велику кількість вологи (від 39 до 53 %), в основному, за рахунок фракції харчових відходів.

Наявність вологи у ТПВ значно збільшує їхню масу (в 1,64…2,12 рази), що викликає зайві витрати при їх транспортуванні, а також при захороненні на полігонах та сміттєзвалищах. В процесі ущільнення ТПВ в сміттєвозі наявна волога знижує їх коефіцієнт ущільнення, тому що за існуючого тиску пресування вода практично не стискається.

Залежність між тиском пресування ТПВ pп і процентною кількістю видавленої вологи Пв, є суттєво нелінійною і, на наш погляд, може бути описана такими математичними залежностями:

; (1)

, (2)


де 1() - одинична функція.

Визначена залежність може бути використана для оптимізації параметрів спецобладнання сміттєвоза, а також при розробці математичної моделі процесу пресування твердих побутових відходів із видаленням вологи.

Встановлено, що підвищення продуктивності сміттєвозів (зменшення витрат на пальне), а також суттєве скорочення приросту площі земель, відведених під полігони та сміттєзвалища за рахунок збільшення коефіцієнта ущільнення твердих побутових відходів може бути досягнуто шляхом видавлювання з них вологи при суттєвому збільшенні тиску пресування.

Визначення пестицидів в воді за допомогою напівпровідникових наноматеріалів

Сушко О.А.

Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків

Однією з найважливіших проблем в сучасному світі є забруднення навколишнього середовища – землі, води, повітря, продуктів харчування – і, як результат, організму людини. Розробка експресних, надійних і точних методів виявлення забруднюючих речовин на сьогоднішній день є одним з найбільш актуальних і перспективних напрямків.

Найбільш шкідливими для людини хімічними речовинами, які потрапляють до її організму з повітрям, їжею та водою, є пестициди. Пестициди широко застосовують в сільському та лісному господарствах. В результаті циркуляції пестицидів в природі вони в надлишковій кількості знаходяться в атмосфері, ґрунті, рослинах і воді.

Більшість пестицидів є високотоксичними речовинами і, проникаючи в організм людини, викликають отруєння та тяжкі форми алергічних реакцій. Пестициди є причиною великої кількості дегенеративних захворювань серед яких хвороба Паркінсона, причиною якої є ушкодження нервової системи, що спричиняється пестицидами, рак ендокринних залоз і т.д.

В зв’язку з вищесказаним необхідними є задачі направлені на розробку нових високоефективних методів визначення пестицидів в воді. До одного з перспективних методів можна віднести методи засновані на використанні сучасних нанотехнологій та наноматеріалів.

Напівпровідникові наноматеріали володіють властивостями своєрідних маркерів, адсорбентів, а також, що є найголовнішим, селективністю. Все це дає можливість використання наноматеріалів (квантово-розмірних структур) для визначення пестицидів в водному середовищі і розробки нових детекторних елементів, з метою створення надійних, експресних, селективних, високочутливих сенсорів, які функціонують на принципах нанофотоніки.

Сучасні традиційні методи визначення пестицидів в навколишньому середовищі, перш за все хроматографія, капілярний аналіз та різноманітні хімічні методи не досконалі і мають ряд недоліків: низька чутливість, використання великої кількості хімічних реактивів, тривалість процедури, висока вартість обладнання.

В даній роботі були розглянуті основні характеристики напівпровідникових наноматеріалів та можливість розробки нового перспективного обладнання для визначення пестицидів в водному середовищі.


СЕКЦІЯ 19. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК


ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПР И РЕКЛАМОЙ МЕТОДОВ

ВОЗДЕЙСТВИЯ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ

Байдак Т.М., Болотова В.А.

Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», Харьков

Коммуникация лежит в основе любой цивилизации. Ни одно общество не возможно вне системы коммуникации. На определенном этапе развития цивилизации возникает такое явление как массовая коммуникация. Массовая коммуникация – процесс распространения информации (знаний, духовных ценностей, моральных и правовых норм и т.п.) с помощью технических средств (пресса, радио, телевидение и др.) на численно большие, рассредоточенные аудитории. Появление и развитие технических средств общения обусловило формирование нового социального пространства – массового общества. Данное общество характеризуется наличием специфических средств связи – средств массовой коммуникации. Бурное развитие средств массовой коммуникации в ХХ в. привело к изменению мировосприятия, формированию нового виртуального мира общения. Сегодня происходит конструирование реальности средствами массовой коммуникации. Средства массовой коммуникации, таким образом, формируют свое, мифологическое, символическое пространство.

ПР и реклама усвоили все те виды воздействия, которые были введены массовой коммуникацией. Они же перенесли их и в новые области. Здесь еще сильнее оказалась переплетенными символическая и реальная действительности. Общей схемой стал процесс помещения реального объекта (человека, товар, услугу и т.п.) в символический контекст, положительно его раскрашивающий.

Реклама функционирует структурно, создавая воображаемые миры, в которых никто не живет, но куда стремятся все. Реклама работает с желаемыми воображаемыми мирами, она создает мифы.

Относительно использования мифа в рекламе, то здесь существует тенденция – мифологизация маркетинговых коммуникаций. Все, начиная от PR-публикаций до избранной символики – являются составляющими мифа общественного мнения. Действенность коммуникации заключается в том, что имидж создает иллюзию особенности товара, и мы платим не за качество или фасон, а прежде всего за имидж марки. В условиях «информационной лавины» ориентация людей на реальные референтные группы вытеснена ориентацией на виртуальные сообщества, представленные в информационном пространстве. Соответственно, поведение современного потребителя регулируется не столько реальным влиянием потребительских групп, сколько тем, что существует в информационном пространстве.

Знание и внедрение технологии мифа дает возможность максимально использовать весь спектр влияния на аудиторию, привлекая всевозможные аспекты личности и социума.

ОБУЧЕНИЕ НАВЫКАМ КОММУНИКАТИВНОГО ОБЩЕНИЯ НА ИНСТРАННОМ ЯЗЫКЕ

Басов В.В., Сиротюк В.Х., Сергина С.В.

Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт», Харьков

Написано много учебников, разработаны разные методики и методы для достижения поставленной цели: обучению разговорному иностранному языку. Но, к сожалению, упражнения из учебников не дают ключа к решению различных жизненных ситуаций и живой речи и, поэтому, не могут научить говорению. Обучение говорению на основе текстов − это хорошая практика для развития монологической речи, но не живого разговорного языка. Принцип устного опережения снимает стресс с непонятной, трудной грамматики иностранного языка и обучает языку как средству общения.

Устная речь отличается от письменной не только в нормативной грамматике, но и в большей свободе образного восприятия слушающим. Именно разговорный язык участвует в акте коммуникативном и овладение им является основным критерием изучения любого языка.

Ролевая игра – одна из известных методик, с успехом применяемых при обучении иностранным языкам. Ролевая игра активизирует стремление студентов к контакту друг с другом и преподавателем. Она дает возможность преодолеть барьер неуверенности, в ролевой игре каждый получает роль и должен быть активным партнером в языковом общении.

Ролевая игра является одним из наиболее эффективных приемов реализации коммуникативного принципа в обучении иностранным языкам. В ролевой игре намного легче создать такую ситуацию, когда каждый из участников не может отмалчиваться. Во время игры, как и в реальном общении, участники должны внимательно слушать друг друга, потому что они не знают заранее, что скажут их партнеры, они должны быстро думать и адекватно реагировать на реплики своих товарищей.

Во время ролевой игры имеет место эмоциональный подъем, который чрезвычайно положительно влияет на качество обучения, обеспечивает условия для свободного общения на иностранном языке.

Таким образом, активация устного общения в процессе ролевой игры способствует овладению навыками пользования иностранным языком как средством общения и формирует умение работать коллективно над решением общей задачи.


ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ КАДРІВ

Вергун В.Г.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків

Однією з сучасних проблем гуманітарних наук є еміграція українських наукових кадрів, сумнозвісний «відтік мізків» за кордон (зовнішня еміграція) або «внутрішня» еміграція, тобто, зміна вченими виду діяльності на підприємницьку, політичну тощо.

Еміграція відомих вчених, як правило тягне за собою занепад тих наукових шкіл та напрямків, фундаторами та науковими керівниками яких вони були. Внаслідок цього цілі галузі знань залишаються без наукової підтримки, що створює більш ніж серйозну загрозу гуманітарній науці.

Першочергове завдання для гуманітарної політики України у сфері науки на сучасному етапі – зупинення цього процесу.

Найбільш очевидними причинами еміграції українських наукових кадрів є: зниження престижу наукової, інтелектуальної діяльності; зниження соціального статусу науковців; скорочення державної підтримки гуманітарних наук, опіки над національною інтелектуальною елітою; відсутність стабільного «попиту» на наукові «продукти»; відсутність адекватних умов для роботи вчених, брак перспектив для професійного зростання на Батьківщині.

Нині науковці в Україні отримують невиправдано маленькі зарплати, що не може не принижувати гідність людей інтелектуальної праці. Апелювання до того, що вчені мають досить пристойне пенсійне забезпечення, в будь-якому випадку не є аргументом, оскільки найбільш продуктивний вік науковця – до 50 років – аж ніяк не припадає на пенсійний вік.

Згадані вище причини детермінують не тільки зовнішню та внутрішню еміграцію науковців, а й недостатній приплив нових кваліфікованих кадрів до науки. Свій негативний вплив також справляє руйнація алгоритму відбору перспективних кадрів через систему освіти. Наукові ступені та вчені звання в багатьох випадках зараз отримують за аналогічною мотивацією з дипломами про повну вищу освіту (тобто, отримувач не збирається в подальшому займатися науковою діяльністю як такою).

Наука – це не тільки кваліфіковані кадри та належна організація їх роботи, а й відповідне забезпечення їх побуту й відпочинку. Недостатня увага держави до цієї другої складової так само призводить до актуалізації факторів, що здатні нівелювати «цінність» навіть найбільш висококласного науковця.

Фізика нового тисячоліття «Techno-high-energy Physics»

Владленова І.В.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків

Не дивлячись на заяви деяких філософів і учених про кінець або кризу науки, обходячи тупикові напрями, конструюється стратегія побудови фізики нового тисячоліття, назвемо її «Techno-high-energy Physics». Ця стратегія є загальним, всебічним планом конструювання «нової» фізики, що охоплює тривалий період часу, спосіб досягнення складної мети, невизначеної, а також тією, що є магістральною для фізиків, надалі коректованою під соціокультурні умови, що змінюються. Дослідники, що дотримуються цієї стратегії, усвідомлюють революційні зміни в підставах фізико-математичного знання. Ця стратегія ґрунтується на факті постійного розширення меж дійсності, фіксації трансформацій фізико-математичного знання, залучення до круга досліджень якісно нових об'єктів; розвитком технологій, у тому числі нанотехнологій. Комп'ютерного моделювання, планованих експериментів, використання коллайдерів, підземних і космічних лабораторій, створенням комп'ютерної інфраструктури нового типа, що забезпечує глобальну інтеграцію інформаційних і обчислювальних ресурсів на основі керівництва і оптимізуючого програмного обладнання.

Фундаментом перерахованих напрямів в науці виступає квантова фізика, квантовомеханічні уявлення якої лягають в основу таких розділів наук, як біологія, медицина, геологія, астрономія, астрофізика і т.д. Саме ці причини обумовлюють характерну особливість прогресу науки в даний час: поряд із збільшенням спеціалізації учених помічається небачене розширення фронту міждисциплінарних досліджень, які породжують такі напрями, як квантова хімія, біофізика, біохімія, фізика елементарних часток і космологія, радіаційна хімія, мюонна хімія, ядерна археологія і так далі. Безумовно, необхідно відзначити роль нанонауки, яка виступає надотрасльовим фундаментом. Нанотехнологія може забезпечити прогрес у всіх областях діяльності людини. Нанотехнології – це сукупність методів та дій маніпулювання речовиною на атомному та молекулярному рівні з метою виробництва закінчених продуктів з наперед заданою атомною структурою. Нанотехнологія закликана під контролем маніпулювати індивідуальними атомами та молекулами. Електричні та магнітні характеристики наноструктур також описуються законами квантової фізики

ТЕРМІНИ–СПОЛУКИ ЕКОНОМКІБЕРНЕТИКИ

В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Голікова О.М., Мирошниченко В.М.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків

Обов’язковою складовою дослідження фахової термінології є словотвірний аналіз одиниць, які її формують. Такий аналіз має на меті нормалізацію перекладання українською мовою однієї з найскладніших термінологічних систем, а також регуляцію мовних процесів у відповідній українській терміносистемі.

Залежно від кількості одиниць, які виступають компонентами одного терміна, можна виділити два основних структурних типи: однокомпонентні (терміни-слова); багатокомпонентні (терміни-словосполучення). Кожному типу властиві специфічні способи творення, реалізовані в певних модельних рядах. Для словотвірної архітектоніки кібернетичних термінів характерні загалом ті самі принципи, що й для загальновживаних одиниць. У текстах економ кібернетичного спрямування активно функціонують структури – термінологічні сполуки, представлені двома чи більше лексемами, що називають конкретні поняття предметної галузі. Багатокомпонентні терміни не лише становлять переважну більшість серед термінів економкібернетики, але й виявляють стійку тенденцію до збільшення, поповнюваності. Розгляд таких сполук за системного підходу передбачає їхнє об’єднання в групи за загальними для них семантичними ознаками.

За семантичною ознакою, тобто за ступенем валентності компонентів, в термінології кібернетики ми можемо виділити терміни-сполуки двох типів: вільні сполуки, де кожен з компонентів – термін, що може вільно сполучатися з іншими термінами у межах системи; відносно вільні утворення, де один з компонентів має нульову термінологічну валентність у відповідній системі, тобто виражений загальновживаним словом, а решта – здатні вступати в інші термінологічні сполуки. Залежно від кількості компонентів у словосполуках ми виділяємо прості і складні багатокомпонентні терміни економ кібернетики в англійській мові. До простих відносимо двокомпонентні терміни, утворені поєднанням двох лексем. Прості словосполуки складають переважно два повнозначних слова, одне з яких є головним, а інше – залежним. Складні багатокомпонентні терміни становлять значну частину загального обсягу термінів економ кібернетики. У таких конструкціях залежні слова визначають різні аспекти значення стрижневого слова.

Основные подходы к корпоративному обучению

Дворцова Е.Б.

Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт», Харьков

В настоящее время одним из важнейших направлений стратегии развития персонала является корпоративное обучение, которое позволяет развивать компетенции сотрудников, решать вопросы мотивации и стимулирования персонала, от чего во многом зависит эффективность деятельности компании.

Корпоративное обучение персонала – это форма обучения, которая осуществляется в рамках одной бизнес-структуры и направлена на повышение уровня квалификации и подготовки ее специалистов. Главной особенностью корпоративного обучения является учет специфики конкретной организации. Сотрудники имеют возможность преобразовывать полученные знания в опыт успешной деятельности, направленной на повышение эффективности работы компании.

В зависимости от формы выделяют следующие виды корпоративного обучения: программы личностного роста сотрудников, семинары, тренинги, курсы и программы повышения квалификации персонала. По способу организации корпоративное обучение может основываться на использовании внутреннего тренера компании, на привлечении сторонних тренинговых компаний или на создании корпоративного университета.

Можно выделить три подхода в обучении персонала: системный, проектный и проблемно-ситуационный.
  1. По определению Дж. Коула системный подход к обучению и развитию включает логическое согласование начала деятельности с выяснением политики и ресурсов для ее поддержания, за которым следует оценка потребности в обучении. После этого проводится самообучение, за которым следует оценка результатов.

2. Проектный подход используется, когда потребность в обучении носит тактический характер, больше связанный с актуальными потребностями бизнеса. При таком подходе обучение является опережающим, то есть профессиональную компетентность сотрудников повышают, для того чтобы они в самом ближайшем будущем смогли эффективно решать новые возникнувшие перед компанией задачи.

3. При проблемно-ситуационном подходе обучение служит инструментом для развития навыков, связанных с решением старых задач, с которыми сотрудники плохо справляются.

Различный подход компаний к вопросам обучения обусловливается рядом факторов: размером компании, организационной структурой, стадией развития бизнеса, философией организации, численностью персонала, финансовыми возможностями, степенью осознания и отношением руководителей к важности регулярного обучения сотрудников.

«КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» ТА «КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ» ЯК БАЗОВІ СКЛАДОВІ ПІДГОТОВКИ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ТЕХНІЧНОМУ ВНЗ

Дишлева Ю.В.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститу», Харків

Сучасне суспільство переживає сьогодні значні зміни, що стосуються всіх сфер його існування. Освітня сфера є одним із головних важливих компонентів формування світогляду тому на неї безпосередньо впливають ті трансформаційні процеси, що відбуваються зараз у нашому житті. У наш час все актуальнішим стає питання перегляду основних освітніх концепцій змісту освіти. Сучасна людина повинна вміти швидко адаптуватись на ринку праці, тому знання, вміння та навички, які сучасні студенти набувають навчаючись у ВНЗ, мають особливе значення. Формування цілей в освіті відбувається вже на державному, а не на міжнародному рівні. І саме тому на перший план виходить питання компетентності студентів, бо саме вона дає змогу визначити, чи відповідає той чи інший випускник ВНЗ умовам сучасного ринку праці.

Дискусія з приводу того, як забезпечити студентів належними знаннями, вміннями та навичками, триває на міжнародному рівні вже близько 10 років. Однак з приводу визначення самого поняття «компетентність» існує багато питань. Тому, необхідно чітко визначити це поняття для того, щоб усвідомлювати, що саме необхідно формувати у сучасної молоді.

Більше того, треба зазначити, що поняття «компетентність» дуже часто плутають з поняттям «компетенція», що призводить до певних труднощів у розумінні цих явищ.


Основные принципы организации

лексики в учебном словаре-минимуме

Дідович Г.І.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», Харків

При изучении иностранного языка с практической целью по каждой из предумотренных программой тем отбирается учебный словарь-минимум (вокабуляр), т.е. совокупность коммуникативно необходимых однополевых словарных единиц, категориально идентичных и являющихся разными частями речи, которые обеспечивают возможность речевого общения в ситуациях, предусмотренных целями обучения. При отборе репродуктивного словаря-минимума следует соблюдать 1) принцип частотности для данной темы и 2) принцип исключения стилистически маркированных синонимов. Принцип исключения синонимов заключается в том, что из всех наименований предмета, явления, действия в словарь-минимум включается только одно, стилистически нейтральное, слово или словосочетание; стилистически маркированные слова, являющиеся вторичным наименованием того же предмета, в репродуктивный вокабуляр не входят (в рецептивный словарь синонимы включаются без ограничений)». Лексика в учебном словаре-минимуме может быть организована различно. Наиболее удобен, с моей точки зрения, тематический принцип со структурно-логическим со структурно-логическим расположением материала внутри каждой темы.

Немаловажное значение в успешном изучении иностранного языка имеют синонимы. Они выделяются по общности предметного значения. Одни и те же предметы приобретают два наименования в силу случайности (при этом одно из них постепенно выходит из употребления, сохраняясь лишь в отдельных словосочетаниях) или в силу логической необходимости: в этом случае оба наименования сохраняются в языке, закрепившись за разными стилями речи. Когда в лексикологии говорят о синонимах, имеют ввиду и сравнивают словарные значения слов. Критерием синонимичности служит совпадение объемов значений и возможность использования слова для наименования всех предметов, составляющих объем значения слова. Слова, указывающие в каком-то отдельном случае на один и тот же предмет, но имеющие разные объемы значения, синонимами не являются.