Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. III харків 2010 ббк 73 І 57

Вид материалаДокументы

Содержание


Устинова Н.Д.
Термохімічна деструкція твердих
Оптимизация процесса обезвреживания
До питання утилізації зношених шин
Утилізація та знешкодження фенольних стічних вод при приготуванні та спалюванні композиційних палив.
Використання нанопористих матеріалів для фільтрації рідин та подальшого визначення в них гербіцидів
Підвищення ефективності пресування твердих
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Устинова Н.Д.


Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт», г. Харьков

Микробиологическая деструкция СОЖ, кардинально изменяющая ряд технологических свойств этих эмульсий, делающая их коррозионно-агрессивными и непригодными для эксплуатации, представляет собой сложную последовательность микробиологических процессов, которые метаболизируют органические и неорганические соединения. Обсеменение СОЖ происходит на этапах хранения компонентов, приготовления эмульсий и их эксплуатации в технологических процессах. Доминирование какой-либо эколого-трофической группы микроорганизмов и обуславливаемых ее развитием биохимических реакций, зависит от химического состава СОЖ, условий их эксплуатации и хранения.

Целью проведенных исследований являлись: индентификация спонтанных микробиологических процессов, обуславливающих деструкцию СОЖ определенного состава, и установление природы ингибирующего воздействия СО2 на эти микроорганизмы. Для определения физико-химических и химических показателей СОЖ использовали методики, рекомендуемые нормативными документами Украины для анализа природных и сточных вод. Для микробиологических и биохимических исследований использовали методики, рекомендуемые специальной литературой. Микробиологические исследования показали, что обработка СОЖ CO2 существенно повлияла на плотность микробной популяции, привела к довольно устойчивому изменению физико-химических характеристик эмульсий и оказала ингибирующее воздействие на микроорганизмы, снизив степень бакпоражения с 4-х баллов до 1-го.

В результате проведенных лабораторных экспериментов установлены тенденции динамики содержания отдельных соединений в СОЖ, построены графики, и сделаны выводы, которые легли в основу разработанного кафедрой «Охраны труда и окружающей среды» способа газового обеззараживания СОЖ.


ТЕРМОХІМІЧНА ДЕСТРУКЦІЯ ТВЕРДИХ

ПЛАСТМАСОВИХ (ПЛІВКОВИХ) ВІДХОДІВ ГРУПИ СН

Чуніхіна Л.М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків


Масштаби антропогенних перетворень природи безупинно ростуть, причому погіршення якості природного середовища має як локальний і регіональний, так і національний глобальний характер.

В останні роки в усьому світі, а також і на Україні великий розвиток отримала хімічна промисловість, у тому числі й пластмасове виробництво.

Поряд зі збільшенням пластмасової продукції збільшуються й
тверді побутові відходи, у вигляді використаного посуду, шприців,
пакувальної тари, парникової плівки й інших відходів, які при
похованні на смітниках і полігонах не розкладаються, а також при
складуванні погано ущільнюються, ускладнюють експлуатацію смітників і полігонів і призводять до швидкого їхнього заповнення.
Крім цього, на жаль, має місце неорганізований вивіз цих відходів у балки, лісові масиви, заплави рік, забруднюючи їх.

Термохімічна деструкція пластмасових (плівкових) відходів здійснюється в коксовій печі.

У процесі хімічного розкладання полімерної сировини утворюються висококалорійні газоподібні продукти.

Технологічний процес по утилізації та термічної деструкції твердих пластмасових відходів групи СН ( поліетилен і поліпропілен) можна застосовувати на всіх коксохімічних підприємствах, а також на спеціальних установках для одержання хімічної сировини.

Теоретичне пророблення й практична перевірка можливості використання вторинного поліетилена й поліпропілену для одержання додаткової кількості висококалорійного газоподібного палива показали, що поліетиленові відходи порівняно легко зазнають термохімічної деструкції без доступу повітря в камерах коксових батарей, і можуть бути використані для підтримки теплового режиму коксових батарей і заводської котельні.

Таким чином, при введенні нового технологічного процесу термохімічної деструкції, вирішується проблема організованої утилізації твердих пластмасових (плівкових) відходів, що значно поліпшить санітарний стан міст і селищ України, а також використання їх як вторинної сировини, що дасть значну економію засобів підприємств,організацій і державного бюджету в цілому.

ОПТИМИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ

ЗАГРЯЗНЕННЫХ ЖИДКОСТЕЙ

Шамша Л.Ф.

Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт», г. Харьков


В Национальном техническом университете «Харьковский политехнический институт»разработана технология обезвреживания концентрированных загрязненных жидкостей с целью получения основных технологических параметров для проектирования промышленных установок. Проведены исследования и оптимизация процесса обезвреживания воды методом электрокоагуляции.

Исследована возможность применения в качестве электролита очищенной воды, подаваемой в электродный блок электрокоагулятора с целью предотвращения его от пассивации. Построена математическая модель процесса анодного растворения алюминия с уточнением оптимальных параметров этого процесса.

Изучен процесс элетрокоагуляции загрязненных жидкостей не в межэлектродном пространстве, а в электрокоагуляционной камере аппарата над электродами. Выведено уравнение, адекватно описывающее этот процесс.

В результате исследования построенной математической модели найдены оптимальные технологические режимы осуществления процесса электрокоагуляции загрязненных жидкостей с целью получения высокой степени очистки. Использование для технических целей очищенной воды дает значительную экономию технической воды в оборотном водоснабжении предприятия.

Разработанная технология для обезвреживания концентрированных жидкостей может быть рекомендована для использования на предприятиях машиностроительной, металлургической, химической и пищевой промышленности.


До питання утилізації зношених шин

Виноградов Б.В., Осташко І.О., Ващенко Ю.М., Ємельяненко В.І.*

"ДВНЗ" Український державний хіміко-технологічний університет,

м. Дніпропетровськ

* Інститут геотехнічної механіки НАН України, м. Дніпропетровськ


Проблема утилізації відпрацьованих автомобільних шин останнім часом залучила до себе увага громадськості та значної кількості приватних підприємців. Фундаментом для цього стало нагромадження величезних обсягів відпрацьованих шин, а також наявність економічно виправданого способу їх утилізації методом піролізу. У результаті піролізу одержують рідкі й газоподібні вуглеводи, що використовуються в якості палива, а також твердий залишок котрий містить 80-85% вуглецю. Вкрай вигідним з економічної точки зору є повторне використання твердого залишку як наповнювача гумотехнічних виробів. Для застосування твердого залишку в якості наповнювача необхідно здрібнити його до розмірів менше 1 мкм.

Були проведені дослідження надтонкого диспергування твердого залишку піролізу у роторно-імпульсному апараті. Вихідним матеріалом для дослідження був твердий залишок піролізу попередньо здрібненій у лабораторному відцентровому млині зі спеціальним робочим органом. Оцінка процесу диспергування проводилася методом визначення структурності матеріалу, а саме коефіцієнту адсорбції дибутилфталату відповідно до ГОСТ 25699.5-90, та аналізу модельних гум, виготовлених з використанням в якості наповнювача вихідного матеріалу та твердого залишку після обробки впродовж 6 хв. в роторно-імпульсному апараті. Так диспергування твердого залишку піролізу у роторно-імпульсному апараті дозволило збільшити коефіцієнт адсорбції дибутилфталату з 82 см3/100г до 103 см3/100г, що відповідає структурності промислових марок технічного вуглецю середньої активності. Дослідження модельних гум показало, що додаткова обробка твердого залишку покращило фізико-механічні властивості гум, так міцність на 20,8% а опір до роздирання на 19,6%. Фізико-механічні характеристики отриманих гум переважають властивості гум, виготовлених з використанням технічного вуглецю П803.

Результати дослідження показали, що використання твердих залишків піролізу як технічного вуглецю суттєво підвищує рентабельність утилізації зношених автомобільних шин.

Утилізація та знешкодження фенольних стічних вод при приготуванні та спалюванні композиційних палив.

Андрієнко К. Ю.

Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної Академії наук України, м. Харків

Запропоновано метод утилізації та знешкодження фенольних стоків промислових підприємств. Суть методу полягає в тому, що фенольні стічні води використовуються в якості водної складової водо-мазутних емульсій (ВМЕ) або водо-вугільних палив (ВВП). Завдяки своїм дифільним властивостям, феноли, що містяться в стоках, служать поверхнево-активними речовинами при приготуванні ВМЕ та ВВП, полегшуючи змішування води з мазутом та збільшуючи гідрофільність вугільних зерен відповідно.

Для приготування емульсійних і суспензійних палив та їх ефективного спалювання використовуються гідрокавітаційні пристрої. Високу якість композиційних палив забезпечує технологія тристадійного приготування емульсії, розроблена у відділі нетрадиційних енерготехнологій Інституту проблем машинобудування. Приготування композиційного палива проводять послідовно у двох роторно-пульсаційних апаратах, де досягається необхідний ступінь рівномірності розподілу фаз, і в гідровихорвому перетворювачі, де власне відбувається кавітаційна обробка, завдяки якій відбуваються хімічні перетворення та хімічна активація оброблюваної рідини. Максимальна кількість води в паливній емульсії, яка не чинить негативного впливу на стійкість полум’я в камері згоряння, може складати 12%.

Знешкодження фенольних стоків відбувається шляхом спалювання фенолів у складі композиційних палив у топках енергоустановок. Було проведено експеримент з визначення ефективності вогняного знешкодження фенолів, в якому залишкову концентрацію фенолів у димових газах енергоустановки визначали методом фотоколориметрії. Показано, що глибина очищення від фенолів складає 99,6%.

Метод є високоефективним і не потребує великих капітальних витрат і дорогого устаткування.

Використання нанопористих матеріалів для фільтрації рідин та подальшого визначення в них гербіцидів

Гапон О. Е.

Харківський національний університет радіоелектронік,

України, м. Харків


Сучасне використання різних хімікатів у сільському господарстві призвело до надмірного накопичення у літосфері, продуктах харчування, воді шкідливих для людини та тварин хімічних елементів. До цієї кількості входять також гербіциди, які використовуються для боротьби із бур’янами. Розміри їхніх частинок складає 1-100 нм (10-9 м).

Для визначення наявності гербіцидів у воді найчастіше використовують хроматографічний та метод капілярного аналізу. Але на даний час ці методи мають велику кількість операцій та займають багато часу, що ускладнює їх використання. Тому в даній роботі запропоновано новий більш ефективний та автоматизований апаратний комплекс, націленого на фільтрацію зразка, з подальшим забором та дослідженням отриманих фракцій.

Фільтраційна система представлена каскадом фільтрів, які складаються із нанопористих матеріалів. Вони дозволяють відфільтровувати речовини як із макро-, так і наночастинками. Вони мають ряд позитивних якостей, що дозволяють створювати матеріали різних форм при постійному складі (нанопори, наносітки та ін.). Розміри нанопор знаходяться в межах порядків 1-100 нм, але при їх зменшенні у наноматеріалів з’являються нові можливості до фільтрації та сорбції різних видів гербіцидів. Виходячи із цього, каскад фільтрів повинен складатися, як мінімум, із п’яти комплексів: фільтрів та заборних апаратів для дослідження речовин різних діаметрів.

Поверхня наночастинок володіють властивостями високоефективних адсорбентів, що для видалення шкідливих продуктів є дуже корисно. Деякі із них володіють гідрофобними властивостями та є електрично-зарядженими, що підсилює процеси адсорбції на них різних токсикантів та проникливу здатність.

Визначення гербіцидів запропоновано за допомогою напівпровідникових наноматеріалів, які виступають в якості детекторів із подальшим випроміненням та реєстрацією фотонів.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЕСУВАННЯ ТВЕРДИХ

ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ ЗА РАХУНОК ВИДАЛЕННЯ ВОЛОГИ

О. В. Березюк, М. С. Лемешев

Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця


Щорічний об’єм твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються в населених пунктах України перевищує 46 млн. м3. Переважна їх більшість захоронюються на полігонах та сміттєзвалищах та лише частково утилізуються на сміттєспалювальних заводах або перероблюються. Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 265, забезпечення застосування сучасних високоефективних сміттєвозів у комунальному господарстві країни є актуальною науково-технічною задачею.