Е. А. Зінь регіональна економіка

на всій території України. За допомогою вказаного показника розрахо­вують мінімальний бюджет місцевого самоврядування — розрахунко­вий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності.

Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядуван­ня, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повнова­жень органів виконавчої влади.

До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селиш, міст район­ного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на фінансування діяльності органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення: ви­датки на утримання установ дошкільної та загальної середньої освіти; забезпечення роботи лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерських пунктів, що надають первинну медико-санітарну та амбулаторно-поліклінічну допомогу; на утримання сільських, селищних та міських палаців культури, клубів, бібліотек.

До видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюд­жетних трансфертів, належать видатки на фінансування діяльності:

• органів державного управління (органів місцевого самоврядуван­ня міст обласного значення та органів місцевого самоврядування районного значення);
  
• установ освіти (дошкільної освіти; загальноосвітніх навчальних закладів; спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів, вечір­ніх шкіл; закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації та ін.);
  
• установ охорони здоров'я (первинної медико-санітарної, амбула­торно-поліклінічної та стаціонарної допомоги — лікарень широко­го профілю, пологових будинків, станцій швидкої та невідкладної
  

491

медичної допомоги, поліклінік і амбулаторій, загальних стомато­логічних поліклінік);

• культурно-освітніх та територіально-видовищних установ (теат­рів, бібліотек, музеїв, палаців і будинків культури, шкіл естетич­ного виховання дітей);
  
• установ фізичної культури і спорту (дитячо-юнацьких спортивних шкіл всіх типів, місцевих споруд місцевого значення тощо). Крім того, за рахунок цих видатків також фінансуються:
  
• заходи щодо соціального забезпечення громадян, надання пільг ветеранам війни і праці, допомоги сім'ям з дітьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-кому­нальних послуг, компенсаційних витрат за пільговий проїзд окре­мих категорій громадян;
  
• заходи щодо соціального забезпечення громадян, утримання при­тулків для неповнолітніх, територіальних центрів соціальної до­помоги на дому;
  
• заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї.
  

До видатків, які здійснюються з бюджету Автономної Респуб­ліки Крим і обласних бюджетів та враховуються при визначенні об­сягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на фінансування діяльності:

• органів державного управління (представницької і виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних рад;
  
• установ освіти: загальної середньої освіти для громадян, які пот­ребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальних загаль­ноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, санаторних шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, позбав­лених батьківського піклування; дитячих будинків; закладів про­фесійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення; закладів ви­щої освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад; закладів післядипломної освіти (інститутів післядипломної
  

492

освіти вчителів та центрів з підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцево­го самоврядування, постійно діючих курсів (центрів) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропро­мислового комплексу, що знаходяться у комунальній власності);

• установ охорони здоров'я, що здійснюють первинну медико-сані-тарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу; спе­ціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізованих лікарень, поліклінік, диспансерів, госпіталів для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинків дитини, стан­цій переливання крові); санаторно-курортну допомогу (санаторій для хворих на туберкульоз, санаторій для дітей та підлітків, са­наторій медичної реабілітації); інших установ медичної та сані­тарної допомоги (медико-соціальних експертних комісій, бюро судмедекспертизи, баз спецмедпостачання, здоров'я тощо);
  
• установ, що здійснюють соціальний захист громадян (дитячих бу­динків-інтернатів, будинків-інтернатів для престарілих і інвалідів; будинків-інтернатів для дітей-інвалідів; центрів по нарахуванню пенсій; притулків для неповнолітніх). За рахунок цих коштів на­дається допомога по догляду за інвалідами із-за психічного роз­ладу, адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям; про­водиться виплата компенсації реабілітованим тошо; реалізуються обласні програми стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
  
• культурно-освітніх та театрально-видовищних установ обласного значення (бібліотек, музеїв, філармоній, театрів, палаців і будин­ків культури, інших закладів у галузі мистецтва);
  
• установ фізичної культури і спорту (дитячо-юнацьких спортив­них шкіл усіх типів, центрів з інвалідного спорту, спеціалізованих спортивних шкіл параолімпійського резерву тощо).
  

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визна­ченні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на: місцеву пожежну охорону; позашкільну освіту; соціальний захист та соціальне забезпечення (виконання програм місцевого значення); розвиток жит­лово-комунального господарства та благоустрій населених пунктів;

493

підтримку розвитку культури, мистецтва, кінематографії, засобів масо­вої інформації, фізичної культури і спорту; транспорт і дорожнє госпо­дарство; природоохоронні заходи місцевого значення тощо.

10.5. Норматив бюджетної забезпеченості. Міжбюджетні трансферти

Для визначення фінансової забезпеченості та обсягів міжбюджет-них трансфертів використовують фінансовий норматив бюджетної за­безпеченості, який визначається шляхом ділення загального обсягу фі­нансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних про­грам, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг тощо. Загальний обсяг фінансових ресурсів місцевих бюджетів, що спрямо­вується на реалізацію бюджетних програм, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів, визначених політикою держави.

При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченос­ті може враховуватися обсяг нерозподілених видатків, до яких вхо­дять видатки на здійснення повноважень, на виконання яких норматив не встановлюється.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Міжбюджетні трансферти за­стосовують, коли вичерпано можливості збалансування доходів і видат­ків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування повно­важень, забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Державою здійснюється збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних бюджетів.

Бюджетним кодексом України передбачені такі види міжбюджет-них трансфертів:

• дотації вирівнювання;
  
• субвенції;
  

• кошти, що передаються до Державного бюджету України та місце­вих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
  

• інші дотації.
  

494

до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Анало­гічно у вигляді міжбюджетного трансферту сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати кошти для здійс­нення видатків, пов'язаних з виконанням своїх власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею кош­тів до відповідного бюджету.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки:

1. Розкрийте поняття «місцевий бюджет».
   
2. Які принципи формування місцевого бюджету?
   
3. З яких складових частин складається бюджет регіону (міста)?
   
4. Яким чином формується дохідна частина бюджету регіону (міста)?
   
5. Охарактеризуйте основні джерела поповнення доходної час­тини місцевого бюджету?
   
6. Як впливає стан та розвиток виробничої сфери на формуван­ня доходної частини місцевого бюджету?
   
7. Яким чином витратна частина бюджету регіону (міста)?
   
8. Охарактеризуйте які витрати входять до складу поточних витрат.
   
9. Охарактеризуйте які витрати входять до складу витрат розвитку.
   
10. Охарактеризуйте основні напрями поточних витрат із місце­вого бюджету.
    
11. Що таке «міжбюджетні трансферти»?
    
12. Які існують види міжбюджетних трансфертів?
    
13. Які показники використовують при визначенні обсягів держав­них трансфертів?
    
14. Розкрийте, які існують шляхи вдосконалення управління бюд­жетним процесом на регіональному рівні.
    

496

14. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України, 27 січня 1995 року//Голос України. — 1995. —2 березня, №41.
    
15. Про благоустрій населених пунктів: Закон України, 6 вересня 2005 року// Голос України. —2005. —8 листопада, №211.
    
16. Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України. 5липня 2001 року//Голос України. —2001. —8серпня, №40.
    
17. Про вищу освіту: Закон України, 17 січня 2002 року// Голос Ук­раїни. — 2002. —5 березня, №43.
    
18. Про внесення змін до Водного Кодексу України, 21 вересня 2000 року//Голос України. —2000. —25 жовтня, №195.
    
19. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з нелегальною міграцією: Закон України, 18 січня 2001 року//Голос України. —2001. —20 лютого, №32.
    
20. Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність»: Закон України, 1 лютого 1996 року// Голос Украї­ни. — 1996. —22 лютого, №35.
    
21. Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення сані­тарного та епідемічного благополуччя населення»: Закон Ук­раїни, 7 лютого 2002 року// Голос України. —2002. — 16 берез ня, №50.
    
22. Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населен­ня»: Закон України, 21 листопада 1997року//Голос України. — 1997. —ЗОгрудня, №249.
    
23. Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»: Закон України, 14 травня 1999року//Голос України. — 1999. — 9 червня, № 103.
    
24. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподатку­вання»: Закон України, 18 лютого 1997року//Голос України. — 1997.—25 березня.
    
25. Про державне прогнозування та розроблення програм еконо­мічного і соціального розвитку України: Закон України, 23 бе­резня 2000 року//Голос України. —2000. —5 травня, № 79.
    
26. Про державні цільові програми: Закон України, 18 березня 2004 року//Голос України. —2004. —4 червня, №101.
    

498

69. Про професійно-технічну освіту: Закон України, 10 лютого 1998 року//Голос України. — 1998. — 10 березня, №45.
    
70. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: Закон України, 21 червня 2001 року//Голос України. —2001. —27липня, № 132.
    
71. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України, 7 червня 2001 року//Голос України. —2001. — 10 липня, №119.
    
72. Про соціальні послуги: Закон України, 19 червня 2003 року//Го­лос України. —2003. —22липня, № 115.
    
73. Про соціальний захист дітей війни: Закон України. 18 листопа­да 2004року//Голос України. —2004. —28 грудня, №247.
    
74. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України, 11 липня 2002 року//Голос України. —2002. — 7 серпня, № 142.
    
75. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України, 8 вересня 2005 року// Голос України. —2005. —8 листопада, №211.
    
76. Про театри і театральну справу: Закон України, 31 травня 2005 року// Голос України. —2005. —25 червня, №116.
    
77. Про транспорт: Закон України, 10 листопада 1994 року// Го­лос України. — 1995. — 11 січня, №5.
    
78. Про трубопровідний транспорт: Закон України, 15 травня 1996 року// Голос України. — 1996. — 15 червня, № 108.
    
79. Про туризм: Закон України, 18листопада 2003 року//Голос Ук­раїни. — 2003. —26 грудня, №247.