Комплексна державна програма енергозбереження україни Перелік виконавців Держкоменергозбереження методологічне керівництво, загальна координація
| Вид материала | Документы |
Содержание5.8. Соціально-економічна та екологічна ефективність Програми Зменшення шкідливих викидів, тис. т |
- Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк, 5647.81kb.
- Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк , 5769.54kb.
- Пропозиції щодо участі західного наукового центру нан україни І мон україни у розробці, 145.2kb.
- Державна цільова соціальна програма "Молодь України" на 2009-2015 роки Загальна частина, 133.87kb.
- Районна комплексна програма „ Медичні кадри на 2011 2015 роки Загальна частина, 70.63kb.
- Програма з енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, 612.32kb.
- КОмплексна програма з енергозбереження м. Чернівців на 2010-2014 роки вступ, 336.7kb.
- Методичні рекомендації по проведенню тижня енергозбереження. Під час проведення тижня, 7.01kb.
- Державна митна служба україни центральне митне управління лабораторних досліджень, 68.72kb.
- Верховній Раді України шостого скликання, прогнозних макропоказників економічного, 5262.49kb.
5.8. Соціально-економічна та екологічна ефективність Програми
Реалізація Програми буде мати важливе соціально-економічне та екологічне значення. Економічна значимість Програми обумовлена можливістю в умовах дефіциту паливно-енергетичних ресурсів частково задовольнити потребу в них за рахунок енергозбереження при значно менших витратах, ніж ті, котрі потрібні для видобутку відповідної кількості палива.
На державному рівні це створює умови для зменшення залежності економіки країни від імпорту палива, сприяє її економічній незалежності, що має також і велике політичне значення.
Передбачені Програмою енергозберігаючі заходи потребують в основному низьких капітальних витрат, які в розрахунку на тонну зекономленого умовного палива не перевищують 100 - 150 дол.США (витрати на цільові енергозберігаючі заходи), що значно нижче, ніж на видобуток тонни умовного палива (по орієнтовних оцінках - біля 500 - 600 дол. США). Капітальні витрати на заходи щодо економії електроенергії не перевищують 200 дол. США на 1 кВт встановленої потужності при витратах 800 - 1000 дол./кВт на спорудження теплових електростанцій з парогазовими установками і 1200 - 1500 дол./кВт для традиційних теплових електростанцій на вугільному паливі.
Основні техніко-економічні показники КДПЕ на період до 2010 року наведені в табл.5.3.
Таблиця 5.3. Основні техніко-економічні показники Комплексної державної програми енергозбереження
| № п/п | Показники | 1996 - 2000 рр. | 1996 - 2005 рр. | 1996 - 2010 рр. |
| 1 | Капіталовкладення в енергозберігаючі заходи, млрд.грн. | 6,94 | 16,7 | 30,48 |
| 2 | Економія паливно-енергетичних ресурсів на кінцевий рік періоду, млн.т у.п. | 35,9 | 68.7 | 108,8 |
| 3 | Загальна економія паливно-енергетичних ресурсів,млн.т у.п. | 82,7 | 360,6 | 823,6 |
| 4 | Вартість зекономлених паливно-енергетичних ресурсів, млрд.грн. | 10,42 | 45,43 | 103,77 |
| 5 | Зменшення шкідливих викидів в навколишне середовище на кінцевий рік періоду, млн.т. | 43,7 | 83,5 | 132,5 |
| 6 | Відвернені збитки від забруднення навколишнього середовища, млрд.грн. | 9,45 | 18,2 | 28,64 |
| 7 | Загальний економічний ефект від впровадження енергозберігаючих заходів, млрд.грн. | 12,93 | 46,93 | 101,93 |
Особливо велике економічне значення мають визначені Програмою заходи міжгалузевого енергозбереження, перш за все такі масштабні та ефективні, як впровадження засобів силової електроніки (економія електроенергії близько 45 - 50 млрд.кВт.г у 2010 р.), підвищення рівня використання вторинних енергетичних ресурсів (економія палива - 5,4 - 7,2 млн. т у.п.), використання економічних систем та приладів освітлення (9 - 10 млрд.кВт.г), впровадження засобів обліку та контролю, а також автоматичних систем керування енергоспоживанням (палива - 4,6 - 4,8 млн.т у.п., електроенергії - біля 30 млрд.кВт г, теплоенергії - 38 - 40 млн. Гкал), використання поновлюваних джерел енергії та ряд інших. В цілому економічно ефективний рівень міжгалузевого енергозбереження в 2010 р. складе 42,8 - 48,8 млн.т у.п. Його реалізація потребує 3,96 -4,52 млрд.грн. Навіть за умови використання тільки половини цього потенціалу економія капітальних витрат порівняно з видобуванням палива складе в 2010 р. 19,42 - 22,2 млрд.грн.
В розділі 4 наведена програма практичного використання потенціалу енергозбереження за рахунок реалізації конкретних заходів в галузях економіки, яка дозволить одержати в 2000 р. економію біля 35,9 млн.т у.п., в 2005 р. (відносно 2000 р.) - 32,75 млн.т у.п., а в 2010 р. (відносно 2050 р.) - 40,18 млн.т у.п. Загалом економія палива складе в 2010 р. 108,8 млн.т у.п.
Здійснення цієї програми дозволить Україні зменшити залежність від імпорту палива та одержати при цьому значну економію капітальних витрат: у 1996 - 2000 рр. - 37,65 млрд.грн., в інтервалі до 2005 рр. - 57,83 млрд.грн., всього за період 1996 - 2010 рр. - 81,37 млрд.грн.
Екологічна ефективність Програми визначається за рахунок зменшення обсягів спалювання органічного палива і шкідливих викидів в навколишнє середовище, перш за все парникових газів (СО2, СН4, N20), окислів сірки SО2, окислів азоту NОх, окису вуглецю СО, золи і шлаків, теплового забруднення, нераціональних витрат водних та земельних ресурсів. Реалізація програми дозволить зменшити шкідливі викиди в 2000 р. на 42,9 млн.т, у 2005 р. на 82 млн.т, а у 2010 р. - на 130 млн.т.(табл.5.4).
- Таблиця 5.4. Зменшення шкідливих викидів за рахунок реалізації енергозберігаючих заходів
| | Зменшення шкідливих викидів, тис. т | |||||
| Роки | СО2 | СО | NОх | SO2 | СН4 | Зола |
| 2000 р. | 42895 | 32,5 | 121 | 375 | 0,88 | 262 |
| 2005 р. | 81967 | 62,2 | 234,7 | 727 | 1,68 | 509 |
| 2010 р. | 130040 | 98,7 | 377,6 | 1170 | 2,67 | 819 |
Економічні оцінки відвернених економічних збитків за рахунок заходів галузевого та міжгалузевого енергозбереження визначаються на основі Державного стандарту "Енергозбереження. Визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню", підзаконних актів Закону України “Про охорону навколишнього середовища", "Земельного кадастру України" та "Водного кодексу України". Відвернені збитки від зменшення забруднення навколишнього середовища (за рахунок проведення енергозберігаючої політики) орієнтовно складуть у 2000 р. - 9,45 млрд.грн., а у 2010 р. - 28,64 млрд.грн. (табл.5.3).
Тут врахований лише прямий вплив шкідливого забруднення на погіршення екологічної ситуації. Побічні збитки мають місце за рахунок шкідливого впливу на здоров’я людей, зниження врожайності та інших факторів.
Програма є великомасштабним найменш затратним засобом реалізації ефективної та цілеспрямованої екологічної політики, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів як на міждержавному, державному, так і на регіональному та місцевому рівнях.
Впровадження енергозберігаючих засобів та технологій надає більш широкі можливості по виконанню міжнародних обов’язків України, що стосується виконання “Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані”, яку Україна ратифікувала в 1980 році, існуючих та майбутніх протоколів до неї.
Зокрема другого Протоколу відносно подальшого скорочення викидів сірки, який Україна підписала в червні 1994 року в м.Осло /Норвегія/. Обов’язки України по цьому протоколу передбачають 40 % скорочення викидів сірки в 2000, 2005, 2010 роках по відношенню до викидів сірки в 1980 році.
В жовтні 1988 року в Софії Україною підписано, а згодом і ратифіковано “Протокол про скорочення викидів оксидів азоту або їх транскордонних потоків”, яким передбачалась стабілізація викидів оксидів азоту до 1995 року на рівні 1987 року з подальшою розробкою заходів по їх зниженню.
На кінець 1996 року планується розробка другого протоколу по скороченню викидів оксидів азоту, який би враховував вплив більш широкого спектру забруднювачів на фотохімічне забруднення, підкислення та евтрафікацію.
Розпочата розробка проектів двох нових протоколів по скороченню викидів стійких органічних сполук та важких металів, закінчення яких планується в 1998 році.
Екологічний ефект від виконання завдань Програми має виключно важливе значення, особливо в умовах екологічно небезпечної ситуації в ряді районів України в результаті високого техногенного навантаження.
Реалізація Програми буде мати значний вплив на соціальну сферу діяльності. В умовах гострого дефіциту ПЕР зниження енергоспоживання в економіці України в перспективі до 2010 р. за рахунок енергозбереження, яке передбачається Програмою, не призведе до будь-якого значного зменшення зайнятості населення у паливній галузі. Власне видобування органічного палива (вугілля, природного газу, нафти) буде збільшуватись, тому загальна зайнятість населення в цій галузі зростатиме.
Зменшення дефіциту ПЕР дозволить якісно змінити структуру паливнодобувної галузі за рахунок ліквідації нерентабельних та малорентабельних вугле- та газовидобувних підприємств, значно підвищити її ефективність та, що особливо важливо, зменшити імпорт палива, перш за все природного газу. Закриття нерентабельних видобувних підприємств викличе деяке зниження зайнятості, головним чином у вугільній промисловості (на 25-30 тис.робітників). Разом з тим, подальший розвиток рентабельних підприємств та зростання видобутку вугілля та газу дозволить забезпечити зайнятість їх в цій же галузі.
Таким чином, викликане реалізацією Програми зростання ефективності паливнодобувної галузі та переорієнтація її на сучасні енергозберігаючі технології, дозволить підвищити рівень життя зайнятих в галузі, сприятиме розвитку інфраструктури, підвищенню безпеки праці та культури виробництва.
Проведення енергозберігаючої політики у державі призведе до залучення до цієї діяльності додаткових трудових ресурсів. Будуть створені нові робочі місця та збільшена зайнятість в машинобудуванні, де розмістяться замовлення на енергозберігаюче устаткування.
Потребують створення нових робочих місць система управління, обліку та контролю енергоспоживання та енергозбереження, відповідні служби по ефективному використанню ПЕР на енергоємних підприємствах, будуть створені робочі місця по наладці та обслуговуванню енергозберігаючого обладнання.
З урахуванням зайнятості трудових ресурсів в машинобудівній галузі реалізація Програми призведе до підвищення зайнятості населення на 230-250 тис. чоловік, що є одним із найголовніших показників її ефективності.
В цілому енергозбереження буде сприяти підвищенню продуктивності та покращанню умов праці, використанню більш ефективних видів палива, зниженню собівартості продукції та цін на неї, підвищить надійність енергозабезпечення в соціальній сфері, дозволить поліпшити якість продукції землеробства, що буде сприяти більш повному задоволенню потреб населення.
Здійснення Програми створить умови для покращання економічних показників діяльності енергоємних галузей та підприємств, збільшить надійність їх енергозабезпечення, сприятиме підвищенню ефективності економіки України, що є основною умовою зростання добробуту населення.
Позитивний вплив реалізації Програми на соціально-економічні та екологічні проблеми має враховуватися при вирішенні конкретних практичних енергозберігаючих заходів.