Комплексна державна програма енергозбереження україни Перелік виконавців Держкоменергозбереження методологічне керівництво, загальна координація

Вид материала

Документы

Содержание 5.5. Механізм фінансування та інвестиції в енергозбереження Рішення про інвестування коштів у проект повинно прийматись з урахуванням усіх критеріїв і інтересів усіх учасників інвестиційно Методичними рекомендаціями з підготовки інвестиційних проектів, до реалізації яких залучаються іноземні інвестиції. Повернення коштів, що вилучаються для фінансування енергозберігаючих проектів В першому випадку У випадку лізингу До першої групи До другої групи

Подобный материал:

• Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк, 5647.81kb.
• Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк , 5769.54kb.
• Пропозиції щодо участі західного наукового центру нан україни І мон україни у розробці, 145.2kb.
• Державна цільова соціальна програма "Молодь України" на 2009-2015 роки Загальна частина, 133.87kb.
• Районна комплексна програма „ Медичні кадри на 2011 2015 роки Загальна частина, 70.63kb.
• Програма з енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, 612.32kb.
• КОмплексна програма з енергозбереження м. Чернівців на 2010-2014 роки вступ, 336.7kb.
• Методичні рекомендації по проведенню тижня енергозбереження. Під час проведення тижня, 7.01kb.
• Державна митна служба україни центральне митне управління лабораторних досліджень, 68.72kb.
• Верховній Раді України шостого скликання, прогнозних макропоказників економічного, 5262.49kb.

5.5. Механізм фінансування та інвестиції в енергозбереження

Законодавча база фінансової діяльності у сфері енергозбереження грунтується на:

• Законах України: "Про енергозбереження", "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про підприємство";
  
• Указах Президента України: "Про заходи щодо реформування податкової політики", "Про будівництво вітрових електростанцій", "Про заходи щодо інвестування розвитку генеруючих потужностей електроенергетики України";
  
• Декреті Кабінету Міністрів України “Про податок на добавлену вартість”;
  
• Постанові Кабінету Міністрів України від 07.02.96 р. № 163 "Про загальнодержавний позабюджетний фонд енергозбереження".
  

Одним із основних джерел фінансування реалізації політики енергозбереження визначено загальнодержавний позабюджетний фонд енерго­збережен­ня. Поруч з власними коштами підприємств, вітчизняних та іноземних інвесторів цей Фонд повинен відігравати свою роль в забезпеченні заходів енергозбереження в бюджетній сфері і для впровадження енергозберігаючих проектів, що мають міжгалузевий характер.

Наповнення Фонду повинно складатися за рахунок надходжень від:

• відрахувань з фонду розвитку паливно-енергетичного комплексу;
  
• платежів за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
  
• добровільних внесків юридичних осіб та громадян;
  
• відрахувань від вартості фактично використаних підприємствами паливно-енергетичних ресурсів (після прийняття відповідних законодавчих актів Верховною Радою України);
  
• інших надходжень, не заборонених законодавством України.
  

Програмою передбачається створення відповідного нормативно-правового поля, яке б забезпечило надходження коштів до позабюджетного фонду (у тому числі і відновлення дії пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 1996 року № 163).

Суттєву роль при вирішенні питань формування та проведення інвестиційної діяльності в сфері енергозбереження відіграє координація вимог до порядку формування та проходження документів з енергетично ефективних інвестиційних проектів з боку вітчизняних та іноземних фінансових установ, інших організацій і приведення їх до рівня вимог світових та європейських банків. Це насамперед стосується методик визначення економічної ефективності енергозберігаючих заходів і механізму інвестування.

Для створення надійної схеми забезпечення енергозбереження на всьому життєвому циклі існування енергозберігаючого проекту мають бути розроблені формалізовані методи та засоби контролю та моніторінгу, які б забезпечували:

• обгрунтування техніко-економічних показників проектів;
  
• визначення номенклатури документів з енергозберігаючих проектів, порядок їх розробки, узгодження, затвердження, схему та термін їх проходження;
  
• механізм фінансування інвестиційних проектів, контроль обсягів та термінів надходження коштів від реалізації проектів до бюджету в залежності від фінансових результатів;
  
• умови надання та повернення кредиту;
  
• технічний, фінансовий, економічний та екологічний аналіз проектної документації;
  
• інформаційно-аналітичну підтримку реалізації заходів з енергозбереження;
  
• використання власних коштів
  

Програмою передбачається, що порядок розгляду та оцінки інвестиційних енергозберігаючих проектів, здійснюється у два етапи:

• на першому етапі проводиться попередня оцінка проектів з метою визначення їх актуальності, новизни, енергозберігаючого спрямування, технічної можливості і економічної доцільності реалізації (для оцінки і відбору проектів використовується наданий авторами техніко-економічний паспорт проекту);
  
• на другому етапі використовується детальна науково-технічна і фінансово-економічна експертиза, за результатами якої відбираються найбільш енергоефективні і комерційно вигідні проекти. Для цього необхідно надати бізнес плани енергозберігаючих інвестиційних проектів, виконаних з урахуванням критеріїв відбору кращих проектів для сприяння у фінансуванні і пільговому кредитуванні.
  

Рішення про інвестування коштів у проект повинно прийматись з урахуванням усіх критеріїв і інтересів усіх учасників інвестиційного проекту.

Тому Програмою передбачається розробка відповідного керівного нормативного документу, що регламентує вирішення цих питань, порядок проходження документації по інвестиційних проектах, а також функції Ради Фонду енергозбереження.

Оцінка розроблених проектів може здійснюватись згідно з розробленими Мінекономіки України в 1994 р. Методичними рекомендаціями з підготовки інвестиційних проектів, до реалізації яких залучаються іноземні інвестиції.

Розроблені відповідним чином бізнес-плани направляються замовниками (заявниками) енергозберігаючих інвестиційних проектів для розгляду в Держкоменергозбереження. Підставою для фінансування заходів енергозбереження є експертний висновок Держкоменергозбереження. На основі експертного висновку Рада Фонду енергозбереження приймає рішення про виділення коштів шляхом фінансування пріоритетних енергозберігаючих проектів, надання фінансової допомоги, часткового або повного відрахування банкам сум відсоткових ставок за використані кредити.

Підготовка проекту та забезпечення його фінансування є найважливішою фазою для подальшого функціонування інвестиційного проекту і складається з таких етапів:

• визначення можливостей інвестування (проектні ідеї);
  
• попередня техніко-економічна оцінка;
  
• детальне техніко-економічне обгрунтування;
  
• фінансування проекту.
  

Після відкриття фінансування проекту відбувається реалізація інвестиційного проекту: проектування, закупівля матеріалів та обладнання, будівництво, монтаж устаткування і пуско-налагоджувальні роботи.

На завершальній стадії реалізації інвестиційного проекту проходить освоєння виробництва і інтенсивна експлуатація.

Повернення коштів, що вилучаються для фінансування енергозберігаючих проектів, повинно вирішуватися таким чином.

Кошти на впровадження енергозберігаючих заходів дозволяють реалізувати досконалі інвестиційні проекти за принципом самоокупності за рахунок прибутку від застосування прогресивних технологій.

Запровадження енергозбереження суб’єктами господарювання дозволить знизити їх щорічну потребу в ПЕР, теплі та електроенергії, як правило, з самого початку експлуатації новітнього енергозберігаючого обладнання. Це дасть можливість знизити потребу підприємств у паливі та поліпшити економічну і екологічну ситуацію, зменшуючи витрати енергоресурсів і викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Крім того виготовлення в Україні додаткового енергозберігаючого обладнання, збільшення обсягів монтажних і пусконалагоджувальних робіт підвищать податкові надходження в бюджет ( в обсягах 30-40 відсотків від первинних інвестицій).

Після повної окупності новітнього обладнання (практично за 2-3 роки) капіталовкладення та оплата кредиту повертаються в бюджет і надалі кожного року (на протязі 15-20-річної експлуатації енергозберігаючого обладнання) кошти в обсягах 10 15 відсотків від наданих інвестицій направляються в бюджет у вигляді податків із прибутку від експлуатації ефективного обладнання.

Отже, кожна гривня, вкладена в енергозбереження, дає прибуток до бюджету 3 3,5 гривні на протязі функціонування енергозберігаючого проекту, при цьому суттєво зменшується потреба в паливно-енергетичних ресурсах, тобто зменшуються собівартість і ціна продукції, покращується екологічна ситуація в Україні.

З поліпшенням економічної ситуації в Україні механізм фінансування енергозбереження може змінюватися за рахунок збільшення кількості джерел фінансування.

Тому для активізації джерел фінансування та наповнення фонду енергозбереження пропонується внести такі зміни до діючого законодавства:

• Закон України "Про систему оподаткування" необхідно доповнити пунктами щодо внесення до загальнодержавного позабюджетного фонду плати за використання паливно-енергетичних ресурсів та розміру цієї плати. Програмою на основі проведених розрахунків рекомендується встановити відрахування у Фонд енергозбереження в розмірі 0,1 0,5% від вартості фактично використаних підприємствами паливно-енергетичних ресурсів. Передбачається використовувати кошти Фонду, в основному, для розробки та впровадження енергозберігаючих заходів міжгалузевого характеру. Крім того, джерелом наповнення Фонду та фінансування Державної інспекції з енергозбереження мають стати відрахування за використання паливно-енергетичних ресурсів понад встановлених стандартів і нормативів.
  
• Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідно доповнити пунктами, які б визначали, що витрати на споживання палива та енергії з перевищенням стандартів та нормативів здійснюються за рахунок прибутку.
  

Програмою передбачається внесення ряду змін до законодавчо-нормативної бази щодо можливості введення пільгового оподаткування:

• для виробників і користувачів енергозберігаючого обладнання і новітніх технологій;
  
• для виробників енергії з нетрадиційних джерел.
  

Програмою передбачається підготувати зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.93 № 30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення" щодо збільшення економічної відповідальності субєктів господарської діяльності по комплексу заходів з енергозбереження.

Це стосується насамперед того, що субєкт господарської діяльності несе економічну відповідальність:

а) за передачу замовнику або у виробництво i застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам діючих стандартів, норм i нормативів енергоспоживання та не пройшла експертизу з енергозбереження;

б) за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам діючих стандартів, норм і нормативів енергоспоживання;

в) за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам діючих стандартів, норм i нормативів енергоспоживання;

г) за ухилення від пред’явлення органам Державної інспекції з енергозбереження продукції, яка підлягає експертизі з енергозбереження;

д) за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової експертизи з енергозбереження, сертифікації або атестації її виробництва;

е) за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлених стандартів, норм і нормативів у процесі виробництва.

При цьому для кожного виду перевитрати енергоспоживання визначається відповідний розмір штрафу.

Однією із складових наповнення Фонду енергозбереження та реалізації політики енергозбереження є запровадження економічного механізму скорочення питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво окремих видів продукції та послуг. З цією метою Програмою передбачається введення у субєктів господарювання прогресивних стандартів і нормативів споживання паливно-енергетичних ресурсів, встановлення згідно із Законом України "Про енергозбереження" (ст. 3, п. 3) плати за прямі втрати і нераціональне використання ПЕР, повязаної з перевищенням стандартів споживання палива і енергії.

Відповідною постановою Кабінету Міністрів України необхідно встановити розміри додаткових платежів, порядок визначення та стягнення плати за понаднормативне споживання ПЕР.

Для заохочення наповнення Фонду енергозбереження фінансовими джерелами Програмою передбачено підготувати проект Указу Президента України "Про фінансування енергозбереження", що буде діяти до введення в дію пакету законів.

З метою створення економічного середовища, сприятливого енергозбереженню, проекти вказаних вище актів законодавства Програмою передбачено розробити в найближчий період (див. таблицю 5.1.).

Таблиця 5.1

№ п/п	Назва проектів актів законодавства та нормативних документів	Термін розробки	Замовник
1.	Зміни до Закону України "Про систему оподаткування"	І кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­ре­ження
2.	Зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"	І кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження
3.	Зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість"	І кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження
4.	Зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення"	І кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження
5.	Указ Президента України та відповідна Постанова Кабінету Міністрів України "Про фінансування енергозбереження"	ІІ кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження
6.	Постанова Кабінету Міністрів України "Про введення в дію норм споживання паливно-енергетичних ресурсів та стягнення плати за понаднормативні витрати ПЕР"	ІІ кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження
7.	Зміни до положення про загаль­нодержавний по­за­бюджетний фонд енергозбереження	ІІ кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження
8.	Положення про економічний механізм енергозбереження	І кв. 1997 р.	Держкоменергозбе­реження

Важливу роль для впровадження енергозбереження відіграє питання регулювання інвестиційної діяльності.

Державне регулювання інвестиційної діяльності в галузі енергозбереження здійснюється з метою її започаткування, підтримки рентабельних субєктів господарювання і прискорення переходу до самофінансування і самоокупності в енергозберігаючій діяльності.

Фінансування енергозбереження може здійснюватись шляхом:

• надання інвестицій-дотацій підприємствам-виробникам паливно- і енергозберігаючого обладнання;
  
• зменшення податків для підприємств-виробників енерго- та ресурсозберігаючого обладнання;
  
• надання кредитів для реалізації енергозберігаючих проектів. Іноземні кредити можуть отримуватися під гарантії Уряду згідно з чинним законодавством;
  
• сплати частини відсотків за одержаний підприємством кредит для реалізації енергозберігаючого проекту;
  
• продовження строку повернення боргу;
  
• зменшення податків для підприємств, які впроваджують прогресивні енергозберігаючі технології.
  

Інвестування у галузі енергозбереження може здійснюватись у таких формах:

• власні інвестиції підприємств і організацій;
  
• пряме фінансування з Державного та місцевих бюджетів;
  
• фінансування із залученням енергозберігаючих обєднань, компаній, концернів, фінансово-промислових груп тощо;
  
• фінансування із залученням коштів загальнодержавного позабюджетного фонду енергозбереження;
  
• фінансування із залученням приватних коштів і іноземних інвестицій;
  
• передача енергозберігаючого обладнання в довгострокову оренду (лізинг) з поверненням наданих коштів за рахунок доходу від реалізації проекту;
  
• перформанс-контрактинг - форма контракту, за яким вартість переданого енергозберігаючого обладнання та послуг повертається за рахунок вартості виробленої або зекономленої енергії після впровадження проекту.
  

Обсяги інвестицій в енергозберігаючі заходи (розділ 4, табл. 4.1) по джерелах надходження наведені в таблиці 5.2. Як видно з таблиці 5.2, основні обсяги інвестицій планується отримати за рахунок вітчизняних та іноземних інвесторів (до 60 %, підприємства, фірми, приватний капітал) та за рахунок загальнодержавного позабюджетного фонду енергозбереження (20 %). Всі інші джерела інвестицій разом забезпечують близько 20 % необхідних капіталовкладень, серед них найбільша частка доводиться на капіталізацію частини прибутку підприємств (біля 7 %), міжнародна фінансова допомога може забезпечити близько 3,5 % від загальних коштів, державний та місцеві бюджети - біля 3 %. При дворічному терміні окупності енергозберігаючих заходів щорічні відрахування в бюджет повинні становити біля 15% від обсягів загальних інвестицій в них. Висока економічна ефективність енергозбереження за­безпечує значне перевищення обсягів надходжень до бюджету у порівнянні з витратами.

Таблиця 5.2. Розрахункові обсяги інвестицій та можливі джерела фінансування енергозберігаючих заходів, млн.грн.

Обсяги фінансування по роках	1997	1998	1999	2000	2001 -2005	2006 -2010
Всього у тому числі за рахунок:	869,48	1512,24	1944,54	2307,48	9753,01	13787,55
Загальнодержавного фонду енергозбереження	173,9	302,45	390,11	461,5	1950,6	2757,51
Вітчизняних, іноземних інвестори та власних коштів підприємств	481,37	852,71	1078,84	1273,71	5851,81	8272,53
Державного та місцевих бюджетів	66,4	100,0	150,0	180,0	292,59	413,63
Амортизаційних відрахувань та капіталізації прибутку підприємств	60,86	105,86	136,54	161,52	682,71	965,13
Міжнародної фінансової допомоги	30,43	52,93	62,27	80,76	341,36	482,56
Інших надходжень	56,52	98,29	126,78	149,99	633,94	896,19

Одними із елементів механізму фінансування енергозбереження є Фонд енергозбереження та енергозберігаючі інвестиційно-сервісні компанії (ЕІСКо). ЕІСКо може працювати на основі перформанс-контрактингу або лізингу.

В першому випадку ЕІСКо надає послуги по встановленню та експлуатації в приміщенні клієнтів обладнання за свої власні кошти з метою досягнення гарантованого рівня економії шляхом збільшення енергоефективності. ЕІСКо повертає свої витрати і отримує прибуток за рахунок зекономленої енергії. Після того, як ЕІСКо повертає свої витрати, право власності на обладнання передається клієнту, який надалі сам отримує всі прибутки від економії енергії. Таким чином ЕІСКо гарантує досягнення достатнього рівня економії енергії (тобто бере на себе технічний ризик) і клієнт може бути впевнений в тому, що він матиме гарантоване зменшення витрат на енергоресурси після здійснення інвестицій.

У випадку лізингу енергозберігаючого обладнання технічний ризик бере на себе власник об’єкту впровадження проекту. Вибір схеми роботи ЕІСКо залежить від виду енергозберігаючого проекту, об’єкту його впровадження, стану економіки країни та інших умов.

Необхідність створення ЕІСКо обумовлена різноманітністю методів та засобів енергозбереження, відносно невеликими обсягами інвестицій в енергозберігаючі проекти та короткочасністю їх впровадження, бажанням інвесторів і позичальників знизити ризик впровадження проекту та іншими факторами. Створення ЕІСКо дозволить підвищити ефективність роботи в сфері енергозбереження за рахунок концентрації зусиль і використання досвіду висококваліфікованих спеціалістів з різних галузей знань, поліпшення умов взаємодії інвесторів і позичальників.

За рівнем і характером ефективності енергозберігаючі проекти діляться на три основні групи. До першої групи належать проекти, здатні забезпечити позичальникам-власникам об’єкту впровадження проекту достатній рівень доходу, щоб розрахуватись з інвесторами (банками, підприємствами, приватними особами тощо) по комерційному курсу процентної ставки і мати прибуток.

До другої групи належать проекти, реалізація яких має народногосподарське значення, але не дає достатнього доходу безпосереднім виконавцям.

До третьої групи належать проекти, реалізація яких не дає прямої комерційної віддачі, але результати їх впровадження позитивно впливають на функціонування енергетичного ринку, стан навколишнього природного середовища, соціальну сферу, мають важливе значення для розробки нових енергозберігаючих технологій, визначають напрямки практичної роботи на майбутнє.

Фінансування здійснюється переважно на конкурсній основі з попередньою експертизою щодо мети (відповідність програмі), очікуваних результатів (ефективності згідно з діючими стандартами та нормами), очікуваних фінансових та економічних результатів з подальшим щоквартальним контролем цільових витрат коштів фондів енергозбереження.

Враховуючи сучасне економічне становище в Україні, в рамках КДПЕ для виконання завдань Програми діяльності Уряду розроблені першочергові швидкоокупні енергозберігаючі заходи на найближчу перспективу. Програмою передбачається виділення коштів з різних джерел фінансування, у тому числі і з Державного бюджету України.

В таблиці 5.2 наведені обсяги асигнування на енергозбереження на період до 2010 року та можливі джерела його фінансування, в тому числі для державної підтримки заходів енергозбереження в бюджетній сфері і для впровадження енергозберігаючих проектів міжгалузевого характеру.