Комплексна державна програма енергозбереження україни Перелік виконавців Держкоменергозбереження методологічне керівництво, загальна координація

Вид материалаДокументы

Содержание


4.11. Енергозбереження на об’єктах Держжитлокомунгоспу
Витрати на нау­ко­во-дослід­ні та про­ект­­но-конст­рук
Економія енергетичних ресурсів, тис т у.п., у тому числі
Закінчення табл. 4.11
Впровадження систем обліку
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   39

4.11. Енергозбереження на об’єктах Держжитлокомунгоспу


Житлово-комунальне господарство України до недавнього часу в значній мірі працювало за рахунок державних коштів. На рівні 1990 року 73% житлового фонду належало державі. Також державними була уся соціальна інфраструктура - дитячі садки, освітні та медичні заклади, торгівля, соціально-культурні установи. Але насиченість цими об’єктами була недостатня і не відповідала нормам.

Демократизація суспільства і лібералізація економіки обумовили значне зростання недержавних установ комунально-житлового призначення - приватних торгівельних установ та установ громадського харчування, медичних, освітніх та інших закладів. Поряд з цим кризовий стан економіки, різке зниження платіжеспроможності населення обумовили необхідність значної державної підтримки населення у сплаті комунальних послуг.

У перспективі роль держави у цьому секторі економіки значно знизиться і головним її завданням буде створення умов, при яких громадяни країни зможуть самі купувати житло і сплачувати комунальні послуги, користуватися приватними, платними медичними, освітніми та іншими установами соціально-побутової сфери. Державна пітримка плануєтся для соціальної сфери на селі.

Житлово-комунальне господарство за обсягами споживання енергоносіїв займає третє місце в Україні й щорічно споживає біля 10 млрд.кВт.г електроенергії і майже 8 млрд.м3 газу.

Але ефективність використання енергоносіїв невисока, що пов’язано з цілим рядом обставин.

Штучне зниження тарифів за енергію для населення та застосування державних дотацій для підприємств не стимулює ні виробників, ні споживачів послуг до економного та раціонального витрачання води і теплової енергії. Значне перевищення тарифів на воду та тепло для промислових підприємств порівняно з тарифами для населення не дає позитивних результатів. Всі ці витрати входять до собівартості промислової продукції, що приводить до різкого зростання її ціни.

Фактичне споживання води і теплової енергії значно перевищує санітарно-гігієнічні норми забезпечення комфортних умов.

Питомі витрати палива на виробництво 1 Гкал тепла в комунальній енергетиці країни становлять 180-200 кг.у.п., а в розвинутих державах - 150-160 кг.у.п. На опалення 100 кв.м житла витрачається біля 4,4 т у.п., що більше, ніж у США, Данії та інших високорозвинених країнах.

Через надмірну централізацію теплопостачання, експлуатацію малоефективного та зношеного обладнання, низьку теплозахисну спроможність огороджуючих конструкцій житлових будинків застарілих серій втрачається майже 30-40% виробленої теплової енергії. Близько 6000 км інженерних мереж перебувають в аварійному стані, що також призводить до непродуктивних витрат енергії.

Водопровідно-каналізаційне господарство - розвинута підгалузь житлово-комунального господарства. За станом на 01.01.96 р. річне подавання питної води в міста та селища України становило 3,76 млрд.м3 з витратами електроенергії на цей процес на рівні 3,016 млрд.кВт-год (тобто питомі витрати - 0,8016 кВт-год/м3), пропускання стічних вод - 3,13 млрд.м3 на рік з витратами електроенергії 0,66 млрд.кВт-год (питомі витрати - 0,21 кВт-год/м3) та очищення стічних вод - 2,9 млрд.м3 на рік з витратами електроенергії 0,793 млрд.кВт-год (питомі витрати - 0,273 кВт-год/м3).

За останні п`ять років подавання води дещо зменшилось (з 4,35 млрд.м3 до 3,76 млрд.м3 на рік, або на 15%), що пов`язане із зменшенням обсягів реалізації води промисловим підприємствам. Проте в підгалузі ще досить високі втрати води у зовнішніх мережах та в житловому фонді (до 25%). Облік витрат води мають лише 9% житлових будинків, близько 30% води використовується нераціонально, що потребує додаткових витрат електроенергії в розмірі 1,1 млрд. кВт.г щорічно.

У містах та селищах міського типу України щорічно збирається біля 40 млн.м3 побутового сміття, 90% якого знешкоджується на 656 міських звалищах. Тільки 10% сміття спалюється на чотирьох сміттєспалювальних заводах.

За морфологічним складом сміття вміщує майже 35% забрудненого паперу, біля 1,5% металу, майже 5% полімерів та інших компонентів, які можна використовувати як вторинну сировину для одержання додаткових видів енергії.

Поширений в Україні метод складування сміття на міських звалищах не відповідає природоохоронним вимогам, а також призводить до вилучення з сільськогосподарського обігу значної кількості землі.

У світовій практиці найнадійнішими та найефективнішими технологіями переробки сміття вважаються термічні. За їх використання зменшуються обсяги сміття на 90%. До того ж можна одержати з кожного кілограму майже 2 кВт.г електроенергії.

Розроблювана Комітетом, Мінмашпромом та НАН України програма виготовлення сміттєспалювального обладнання на 1997-2010 рр. дасть змогу одержати у 2010 р. понад 12 млн.Гкал додаткової теплової енергії. Крім того , можна буде повернути у господарський обіг біля 170 тис.т металу у вигляді скрапу.

Значний економічний ефект дає впровадження в систему транспортування двоетапного вивезення сміття. Це дає змогу зменшити на 30-40% кількість збираючих сміттєвозів та зекономити щорічно майже 10 тис.т світлих нафтопродуктів.

Найважливіші заходи, спрямовані на енергозбереження в галузі (табл. 4.11):

- у водопровідно-каналізаційному господарстві - впровадження технологічних схем регулювання п`єзометричних характеристик на водопровідних мережах, технологій переривчатої аерації стічних вод, аеротанків-освітлювачів, технологічних рішень щодо використання біогазу очисних споруд як нетрадиційного палива, автоматизація роботи насосних станцій;

- у теплоенергетиці - заміна морально застарілих котлів на нові з більшим к.к.д., впровадження нових методів антикорозійного захисту теплових мереж, ефективного теплоізоляційного покриття трубопроводів, автоматики та регулюючого обладнання, пластинчатих теплообмінників, автоматизованих систем керування технологічними процесами вироблення та подавання споживачам теплоенергії, розробка та впровадження нових типових проектів з оптимальним поєднанням помірно централізованих та децентралізованих систем теплопостачання, використання нетрадиційних і альтернативних видів палива та джерел тепла (енергії сонця, вітру, біогазу, геотермальних вод, відходів виробництва);

- у житловому господарстві - впровадження прогресивних архітектурно-конструктивних рішень та технологій будівництва і ремонту житла, поліпшення теплозахисних та енергозберігаючих характеристик будівель;

- у міському електротранспорті - диспетчеризація та телеуправління роботою тягових підстанцій, впровадження автоматизованих систем керування рухом, виробництво рухомого складу з теристорно-імпульсною системою керування та нових спецчастин для трамвайних колій.

Певні заходи щодо енергозбереження здійснюються в інших підгалузях житлово-комунального господарства. Ці заходи спрямовано на реалізацію Концепції розвитку житлово-комунального господарства. Вони мають довгостроковий перспективний характер.

Вкрай напружене становище з енергоносіями висунуло в ряд найактуальніших проблему впровадження засобів обліку споживання води і теплової енергії у побуті. Це важливе завдання є складовою частиною державної енергозберігаючої політики.

Нині приладами обліку холодної води обладнано тільки 9% усього житлового фонду, а облік споживання гарячої води та теплової енергії в житлових будинках не ведеться взагалі.

Тому в 1995р. визначено потребу в приладах обліку та обсяги їх впровадження. Розроблено і постановою Кабінету Міністрів України №947 від 27.11.95 затверджено Державну програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2000 роки.

Головною метою цієї Програми є максимальне зменшення потреби держави в енергоресурсах: на першому етапі 1996-1998 рр. - зменшення споживання води і теплової енергії на 15-20%, на другому - на 30-50%.

Основне завдання Програми полягає в тому, щоб знайти найефективніші шляхи для мінімізації витрат на впровадження приладів обліку, для організації достатнього рівня контролю виробництва і споживання ресурсів, а також для відчутного зменшення споживання цих ресурсів.

Витрати на реалізацію Державної програми залежно від номенклатури приладів окуповуються в термін від одного до чотирьох років, а щорічна економія ресурсів складатиме: води - 570 млн.м3, теплової енергії - 16,3 млн.Гкал, електроенергії - 700 млн.кВт.год, природного газу - 1,9 млрд.м3.

За рахунок впровадження заходів з енергозбереження енергоємність галузі планується знизити на рівні 2000 року на 15.5%, до 2005 року - 18.7% і до 2010 року на 22%.

В цілому за рахунок впровадження на об’єктах житлово-комунального господарства енергозберігаючих технологій щорічна економія ПЕР на рівні 2010 року складатиме 17 млн. т у.п. при витратах у розмірі 1.381 млрд.гривень.

Крім того, розроблювана Держжитлокомунгоспом, Мінмашпромом та НАН України програма виготовлення та впровадження сміттєспалювального обладнання на 1997-2010 р.р. дасть змогу одержати у 2010 р. понад 12 млн.Гкал додаткової теплової енергії (17% загального споживання) і повернути у господарський обіг близько 170 тис.т металу.





Таблиця 4.11. Економія паливно-енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві України

N п/п

Найменування енергозберігаючих заходів

Одиниці виміру

Замов­ник

Розробник

Міністер-ство (відом­ство), де

впроваджу-

ються

заходи

Обсяги впровадження, одиниці виміру

Витра­ти на впровадження, млн.грн.


Витрати на нау­ко­во-дослід­ні та про­ект­­но-конст­рук-

торські

Джерело фі­нан­сування: (1) бюджет; (2) держфонд- енергозбережен­ня; (3)-кошти

підприємств;

Економія енергетичних ресурсів, тис т у.п., у тому числі:

(1) - млрд.м3 природного газу;

(2) - тис. т вугілля;

(3) - тис. т мазуту;

(4) - тис.Гкал

(5) - млн. кВт·год



















1996

1997

1998

1999

2000

2001-2005

2006-2010

роботи

млн.грн.

(4)-інші

джерела

1996

1997

1998

1999

2000

2001-2005

2006-2010

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

1.

Житлове господарство

    1.1.

Реконструкція житлових будин­ків, впровадження прогресивних ар­хітектурно-конструктивних рі­шень, поліпшення теплозахисних влас­ти­востей конструкцій, ізоля­ція дахів, підвалів тощо.

тис. м2



Міськви­конкоми

НДІ проектрек., НДКТІ МГ

Держжитло­комунгосп

7

3,06

11

4,31

1094

36,45

1066

34,45

1299

41,95

3653

115,24

4302

135,74



1,04



1;2;3;4

0,44

0,35

112

104

102

852

1094

1.2.

Облаштування шатрових дахів, утеп­лення дверей, вікон, сходо­вих клітин тощо.

    будинків

Міськви­конкоми

НДІ проектрек.,НДКТІ МГ

Держжитло­комунгосп

3

0,03

6

0,06

8

0,09

8

0,09

12

0,12

10

0,08

9

0,07







0,067

0,05

0,05

0,04

0,041

0,097

0,1

    2.

Водопроводно-каналізаційне господарство

    2.1.

Впровадження вдосконалених кон­струкцій запірно-регулюваль­ної арматури, технологій пере­рив­частої аерації стічних вод, аеро­тенків освітлювачів, декаль­ма­тація свердловин та модер­ніза­ція насосів і двигунів, оптимі­за­ція водопровідних мереж тощо.

тис.оди­­ниць об­ладнан­ня

Міськви­конкоми

НДІ проектрек.,НДКТІ МГ

Держжитло­комунгосп

14

0,2

25

0,35

33

0,49

29

0,49

32

0,52

53

1

45

0,8






1;2;3

25,4

16,3

15

12,24

11,2

56

56,9

2.2.

Рекуперація метану з осадків стіч­ної води, використання біогазу

тис. т у.п.

Міськви­конкоми

НДІ проектрек.,НДКТІ МГ

Держжитло­комунгосп

7

0,03

4

0,03

3

0,05

3

0,07

2,4

0,08

14,6

0,24

14,2

0,27







7

4

3

3

2,4

14,6

14,2

3.

Теплоенергетика

3.1.

Заміна котлів застарілих кон­струк­­цій, обладнання котлів ути­лі­за­тора­ми, приладами ре­гу­­­лювання і облі­ку, водо­підго­тування, автоматикою тощо

шт.



Держадмі-



Держжитло­-

Держжитло­комунгосп

50

0,78

125

2,33

265

4,72

283

4,08

291

4,2

686

4,2

552

8,78



3

2;3

45,4

48

62

52

42

268

323

3.2.

Оптимізація схем теплопоста­чання міст країни.

схема

ністрація

комунгосп

Держжитло­комунгосп

1

0,01

1

0,02

2

0,03

1

0,03

1

0,03

4

0,06

3

0,07




1;2

22

25

20

16

13

97,4

106

3.3.

Ремонт та зменшення довжини існуючих теплових мереж

км







Держжитло­комунгосп

41

0,46

83

1,28

126

2,36

146

3,33

242

6,42

284

12,78

239

2,96




2;3

40

33

36

46

63

365

349

4.

Міський електротранспорт

4.1.

Впровадження в експлуатацію ру­хо­мого складу трамваїв, тро­лей­бусів, стрілочних переводів з гнучким пером тощо

одиниць облад­нання

Підприєм­ства МЕТ

НВФ Грінд

Держжитло­комунгосп

61

11,12

134

27,48

269

55,11

287

64,99

318

69,10

466

90,19

412

85,17



0,005

1;2;3

7

5

6

6,4

5,1

23

23

4.2.

Ліквідація хвилеподібного зношення рейок










Держжитло­комунгосп




6

0,07

27

0,3

40

0,44

53

0,53

18

0,2

160

0,16




3;4




0,09

0,25

0,34

0,34

0,34

0,34



  1. Закінчення табл. 4.11

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

5.

Знешкодження сміття

5.1.

Удосконалення перевезень сміття та його знешкодження

одиниць облад­нання

Міськви­конкоми

НДКТІ МГ, ІГ НАНУ та ін.

Держжитло­комунгосп

0,8

0,01

1

1,98

1

1,29

1

21,8

1

22,58

1

19,84

1

23,95




3;4

67

53

55

61

65

131

264

6.

Впровадження систем обліку

6.1

Впровадження засобів побудин­кового та поквартир­ного облі­ку води, тепла та газу.

тис. оди­ниць об­ладнан­ня







Держжитло­комунгосп

376

49,72

680

78,54

960

113,54

920

91,88

2954

101,18

1036

0,85

625

0,19




2;3

1069

1553

2167

2757

3084

517,6

238

6.2.

Зменшення температури в адміністративних приміщеннях у неробочі дні




Держадмі­ністрація




Держжитло­комунгосп

























3

53

32

25

21

17

110

118




Всього витрат, млн. грн.












65,42

116,45

214,43

221,65

246,71

244,68

258,16

Всього, тис. т у.п.




1336,3

1769

2501

3079

3405

2435

2587