В. В. Асоцький Відповідальний за випуск

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз стану підготовки працівників органів управління і підрозділів мнс з питань радіаційного і хімічного захисту і шляхи її вд
Гончарук В.О., Запорожець Г.М., Стець М.М.
Дзюба Я.В.
Лептуга О. К.
Островерх О.О., Удянський М.М.
Перелигіна Л.А., Ільїна Ю.Ю.
Прокопов О.В., Вамболь С.О., Чернобай Г.О.
Тесленко О.О., Олійник В.В.
Федор О.Т.
Шпонтак І.М.
Подобный материал:
1   2   3   4

АНАЛІЗ СТАНУ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І ПІДРОЗДІЛІВ МНС З ПИТАНЬ РАДІАЦІЙНОГО І ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ І ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ


Як відмічено в проекті Концепції розвитку системи професійної підготовки та післядипломної освіти фахівців цивільного захисту на період 2010-2015 рр., розширення кола завдань у сфері цивільного захисту вимагає неперервного зростання рівня професійної підготовки фахівців Міністерства і створення умов для раціонального та ефективного використання науково-педагогічного потенціалу навчальних закладів МНС.

Метою концепції є створення умов для подальшого розвитку галузевої системи професійної підготовки та післядипломної освіти і забезпечення належного комплектування органів і підрозділів цивільного захисту відповідальними і компетентними фахівцями.

Одним із шляхів досягнення цієї мети є забезпечення безперервного навчання осіб начальницького складу протягом всього терміну служби в органах і підрозділах цивільного захисту. Планування та цілеспрямоване проведення післядипломної освіти забезпечить постійне оволодіння знаннями, уміннями та навичками, необхідними для виконання професійно-службових завдань і формування умов для безперервного професійного росту кадрів. Однією з форм післядипломної освіти є підвищення кваліфікації.

В Україні функціонує понад 23 тисячі потенційно небезпечних об’єктів, з них більш ніж 8 тисяч підвищеної небезпеки та близько 1,3 тисячі хімічно небезпечних об’єктів, які становлять особливу загрозу. У зонах можливого хімічного зараження від них мешкає близько 16 млн. людей. На зазначених об’єктах промисловості зберігається або використовується у виробничій діяльності близько 300 тис. тон небезпечних хімічних речовин (НХР). Не можна забувати і про радіаційно небезпечні об’єкти, хоча вони і складають всього 2,1 % від числа об’єктів підвищеної небезпеки.

Аварії на промислових об’єктах підвищеної небезпеки з наявністю НХР і радіоактивних речовин (РР) можуть супроводжуватись пожежами і вибухами, оскільки такі об’єкти характеризуються досить складною інфраструктурою, великою кількістю апаратів, ємностей, трубопроводів та іншого обладнання. Під час пожеж на промислових об’єктах з наявністю РР і НХР можливе утворення зон радіоактивного і хімічного забруднення, які можуть завдавати значної шкоди навколишньому середовищу, призводити до значних матеріальних збитків та великої кількості людських жертв. Тому питання підвищення ефективності дій з гасіння пожеж, захисту пожежно-рятувальних підрозділів на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах залишається сьогодні актуальним завданням.

З метою удосконалення підготовки працівників органів управління і підрозділів з питань радіаційного і хімічного захисту на кафедрі підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості у відповідності з «Планом-графіком підвищення кваліфікації…» проводяться навчальні заняття з різними категоріями начальницького складу Міністерства.

Навчальна програма (72 год.) передбачає вивчення, у першу чергу, правових основ і організацію радіаційного і хімічного захисту дій сил Оперативно-рятувальної служби, а також вивчення сучасних способів і засобів проведення радіаційно-хімічної розвідки і спеціальної обробки.

Враховуючи дуже широкий діапазон штатних посад слухачів (до 15 категорій), для корегування навчальної програми з групою навчального збору спочатку проводиться вхідний контроль знань методом тестування. Аналіз результатів тестів показує, що усі категорії працівників органів управління і підрозділів Оперативно-рятувальної служби мають незадовільні знання організації радіаційно-хімічного захисту дій пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожеж на об’єктах в умовах присутності радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, уміння користуватись приладами радіаційно-хімічної розвідки, а також проведення первинної спеціальної обробки.

Всьому цьому рятувальників навчають досвідчені викладачі на навчально-матеріальній базі кафедри, яка постійно поповнюється сучасними засобами радіаційно-хімічного захисту. Так, у 2008 році парк навчальних машин поповнився пересувною хіміко-радіологічною лабораторією. З метою удосконалення навчального процесу педагогами кафедри підготовлено і видано більше 30 навчальних посібників, а також розроблені проекти двох керівних документів Міністерства з радіаційно-хімічного захисту.

Якість підготовки слухачів наприкінці навчання перевіряється проведенням комплексного іспиту. Аналіз його результатів показує, що працівники органів управління і підрозділів МНС за 2 тижні навчання отримують достатні знання з організації радіаційно-хімічного захисту дій підрозділів, використання спеціальних приладів і ліквідації наслідків радіаційно-хімічного зараження. Слухачі, які пройшли програму підготовки і успішно здали комплексний іспит, отримують свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка.

Таке раціональне і ефективне використання науково-педагогічного потенціалу навчального підрозділу оптимізує процес підготовки кадрів, як того вимагає Концепція розвитку системи освіти МНС і підвищення якості підготовки спеціалістів цивільного захисту на період 2009-2012рр.

На жаль, у зв’язку з погіршенням економічної обстановки в країні, відсутністю достатніх коштів в Міністерстві, значно зменшилась, згідно з планом-графікому навчання у системі післядипломної освіти, кількість слухачів. У першому півріччі поточного року підвищення кваліфікації отримали 55 чол. Для порівняння з тим же періодом 2009 р. – навчання пройшли 111 співробітників.

ЗМІСТ


Гончарук В.О., Запорожець Г.М., Стець М.М. Впровадження опитувальних матеріалів у навчальний процес при підготовці кваліфікованих робітників за професією «пожежний-рятувальник»……………………………………………

2







Дзюба Я.В. Професійна етика та культура поведінки працівників МНС при виконанні службових обов’язків………………………………………………...

4







Лептуга О. К. Поняття дискурсу в професійному контексті (на прикладі дискурсу рятівника)………………………………………………………………

8







Островерх О.О., Удянський М.М. Роль куратора в виховній роботі з курсантами та студентами………………………………………………………..

11







Перелигіна Л.А., Ільїна Ю.Ю. Про використання модульно-рейтингової системи оцінювання на соціально-психологічному факультеті Національного університету цивільного захисту України……………………..

15







Прокопов О.В., Вамболь С.О., Чернобай Г.О. Інноваційні аспекти роботи кафедри прикладної механіки в Національному університеті цивільного захисту України…………………………………………………………………...

18







Тесленко О.О., Олійник В.В. Застосування імітаційного моделювання при підготовці фахівців МНС………………………………………………………...

22







Федор О.Т. Самоосвіта як складова підвищення кваліфікації педагогічних працівників НМЦ…………………………………………………………………

26







Шпонтак І.М. Самооцінювання і самоаналіз професійної діяльності викладача – шляхи формування його педагогічних якостей…………………..

30







Шумілов Є.В. Аналіз стану підготовки працівників органів управління і підрозділів МНС з питань радіаційного і хімічного захисту і шляхи її вдосконалення……………………………………………………………………..

33