Г на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й керування виробництвом, активізації виробництва, ініціативи й т
| Вид материала | Документы |
- План вступ Поняття нтп (науково-технічного прогресу) Основні шляхи розвитку науково-технічного, 169.51kb.
- 1. Інженер з автоматизованих систем керування виробництвом належить до професійної, 60.27kb.
- Винекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття, 66.14kb.
- Обери майбутнє у згек здіа! Спеціальність, 30.07kb.
- «Створення та впровадження сучасних ефективних технологічних процесів та обладнання, 189.08kb.
- Назва реферату: Науково-технічна революція та науково-технічний прогрес Розділ, 56.75kb.
- Законодавча база україни як стимул впровадження інформаційних технологій в органи місцевого, 103.54kb.
- Інвестиційні проекти підприємств та організацій, які плануються для впровадження, 784.07kb.
- Удк 378, 302.11kb.
- Бурхливий розвиток науки ініціює не менш бурхливий розвиток та впровадження новітніх, 483.82kb.
ВСТУП
Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, робіт і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й керування виробництвом, активізації виробництва, ініціативи й т.д. Важлива роль у реалізації цього завдання приділяється економічному аналізу [1.c.15].
Вивчення не тільки економіки, але і явищ природи й громадського життя, неможливо без аналізу. Сам термін «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Отже, аналіз у вузькому плані являє собою розчленовування явища або предмета на складові його частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленовування дозволяє заглянути всередину досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в досліджуваному предметі або явищі. Звідси, економічний аналіз - це науковий спосіб показання сутності економічних явищ і процесів, заснований на розчленовуванні їх на складові частини й вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей [2, c.45-50].
Для забезпечення ефективного функціонування підприємств необхідно економічно грамотне управління їхньою діяльністю, що багато в чому визначається вмінням її аналізувати. За допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко й системно досліджуються фактори зміни результатів діяльності, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів й окремих працівників, виробляється економічна стратегія його розвитку.
Для ефективної роботи в нових умовах зараз все частіше стали бути потрібними працівники високої кваліфікації, що володіють знаннями в галузі технології, економіки, організації виробництва, здатні не просто виконувати розпорядження, а самостійно проявляти ініціативу й заповзятливість. Перехід до ринкової економіки припускає відмову від примусовості праці як обов'язку перед державою, надає трудящому реальну можливість вільного вибору професій, роду занять, сфери трудової діяльності. При цьому статус видів зайнятості зізнається й за такими сферами додатка праці, як ведення домашнього господарства, виховання дітей, робота в особистому підсобному господарстві, догляд за непрацездатними членами родини, індивідуальне підприємництво. Допускається також добровільна незайнятість працездатних громадян при наявності в них законних джерел доходу. Право громадян на працю припускає їхня зайнятість і на індивідуальному рівні. Але щоб одержати задоволення від своєї праці, громадянин повинен бути вільний у виборі роботи, а його праця - бути престижним у соціальному плані. Тільки такий підхід може забезпечити підвищення ефективності праці, що найбільшою мірою забезпечить відповідність політики зайнятості з політикою по стабілізації економіки і її росту. Актуальність дослідження даної проблеми на сучасному етапі зростає усе більше й більше. Це обумовлено перетвореннями, що відбуваються, суспільного ладу, реорганізацією форм власності, заміною адміністративних методів управління економічними, переорієнтацією економіки на ринкові відносини. Всі ці обставини надають якісно новий зміст процесу формування трудових ресурсів, а, отже, і дослідження цього процесу в даний момент здобуває особливу значимість. Виходячи з вищесказаного дійдемо висновку, що конкретним завданням будь-якого аналізу трудових ресурсів підприємства є знаходження слабких місць у виробництві, пов'язаних з використанням робочої чинності, а його метою - вироблення таких рекомендацій, які не дозволять підприємству зниження обсягу реалізації товарної продукції [3.c.29-41].
Мета випускної роботи - вивчити організацію системи управління персоналом, її роль в діяльності підприємства і запропонувати заходи щодо вдосконалювання існуючої системи управління персоналом.
Основними завданнями випускної роботи є:
- дослідити теоретичні аспекти управління трудовими ресурсами сучасного підприємства;
- проаналізувати використання трудових ресурсів на підприємстві;
- розробити рекомендації з вдосконалення управління використанням трудових ресурсів на підприємстві.
Робота виконана на матеріалах ТОВ «ЛФК».
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА
- Роль і значення трудових ресурсів
Найважливішими трудовими-соціально-трудовими показниками на вітчизняних підприємствах в умовах ринкових відносин є забезпечення повної зайнятості трудових ресурсів і високої продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи персоналу й підвищення рівня оплати праці, досягнення належного економічного росту і якості життя працівників. У здійсненні даних економічних цілей головну роль покликані грати трудові ресурси.
До трудових ресурсів належить та частина населення, що володіє необхідними фізичними даними, знаннями й навичками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів реалізованої продукції й підвищення ефективності роботи. Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання встаткування, машин, механізмів і, як результат, обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників [8, c.19-28].
Економічний потенціал країни, національне багатство і якість життя визначаються головним чином станом трудових ресурсів, рівнем розвитку трудового або людського потенціалу.
Під ефективною зайнятістю в умовах ринкових трудових відносин розуміють такий ступінь використання робочої чинності, при якій досягається відповідність або перевищення результатів над витратами. При цьому для відновлення використаної робочої сили рівень оплати праці кожного працівника повинен бути не нижче фактично існуючого прожиткового мінімуму.
У ринкових відносинах потреба в персоналі на різних підприємствах або фірмах визначається величиною попиту на виготовлену ними продукцію, вироблені роботи й надані послуги. Попит на трудові ресурси в умовах ринку є похідним від готових товарів і послуг, які виконуються за допомогою даних людських ресурсів. Як на діючих підприємствах, так і на проектованих і знову створюваних фірмах річні обсяги попиту на виробництво продукції повинні бути основою розрахунку потреби всіх категорій працівників.
Персонал підприємства являє собою сукупність працівників певних категорій і професій, зайнятих єдиною виробничою діяльністю, спрямованої на одержання прибутку або доходу й задоволення своїх матеріальних потреб. В умовах ринку необхідний професійно-кваліфікаційний склад працівників кожного підприємства формується з урахуванням діючих на ринку праці й виробництві законів попиту та пропозиції [6, c.9-17].
На вітчизняних підприємствах, організаціях і фірмах різних форм власності прийнято всіх працівників поділяти на дві групи: промислово-виробничий і непромисловий персонал. До складу промислово-виробничого персоналу входять робітники, інженерно-технічні працівники, службовці, а також учні. Передбачається також поділ працівників цієї категорії на адміністративно-управлінський і виробничий персонал. До непромислового персоналу зазвичай відносять працівників, зайнятих у транспортному господарстві, житлово-комунальному обслуговуванні, сфері соціального забезпечення й інших невиробничих підрозділів.
В останні роки все більшого поширення одержала практика поділу персоналу підприємства в залежності від виконуваних функцій на три основні категорії: керівники, фахівці й виконавці.
Створення нормальних умов праці на всіх робочих місцях є основою високої трудової віддачі персоналу різних категорій. Працездатність людини й результати його праці визначаються безліччю взаємозалежних факторів, серед яких на одне з перших місць виступають умови праці, її складність й інтенсивність, що характеризують в остаточному підсумку витрати й результати праці. Тому раціональне використання праці, управління персоналом повинні передбачати створення на всіх підприємствах з різними формами власності, у кожному трудовому процесі відповідних умов для оптимального використання робочої сили, тобто розумових, фізичних і підприємницьких здатностей працівників.
1.2 Предмет і принципи комплексного аналізу виробничої системи
Без інтенсифікації, прискорення виробництва, удосконалювання господарського механізму, впровадження повного госпрозрахунку, принципів самооплатності й самофінансування успішна діяльність підприємств неможлива. Необхідно підвищити наукову обґрунтованість розроблених планів і нормативів, постійно аналізувати їх виконання; оцінювати ефективність використання ресурсів; виявляти резерви; обґрунтовувати оптимальні управлінські рішення. Все це входить до завдань економічного аналізу.
Економічний аналіз господарської діяльності сформувалася як самостійна галузь наукових знань у безпосередньому зв'язку з іншими спеціальними науками: управлінням, плануванням, обліком і статистикою.
Аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему знань, пов'язану з дослідженням взаємозалежності економічних явищ, виявленням позитивних і негативних факторів і виміром ступеня їхнього впливу, тенденцій і закономірностей, резервів, упущених вигід, із практичними узагальненнями й висновками.
Аналіз господарської діяльності поділяється на:
- Попередній аналіз - виконується до здійснення господарських операцій. У ході цього аналізу оцінюються матеріальні, трудові, фінансові ресурси необхідні для виконання виробничої програми.
- Оперативний аналіз - проводиться в ході виконання плану за короткі терміни часу (доба, тиждень, зміна, декада). Його дані необхідні для оперативного впливу на хід виконання плану.
- Поточний аналіз - призначається для всебічної й об'єктивної оцінки виконання плану, результатів роботи за звітний період (місяць, квартал, півріччя, рік) і розробки рекомендацій з підвищення ефективності господарювання.
Всі види аналізу взаємозалежні й доповнюють один одного.
Першою характерною рисою аналізу є дослідження економічних факторів, явищ, процесів. Аналіз діяльності підприємств забезпечує взаємозалежне вивчення явищ і процесів господарської діяльності, їхнього становлення й розвитку, кількісних й якісних змін, що в ньому відбуваються.
Другою характерною рисою економічного аналізу є об'єктивна й всебічна оцінка виконання планів, прийнятих підприємством й окремими його підрозділами, галузевими об'єднаннями. Особливість аналізу тут складається в комплексному використанні матеріалів бухгалтерського, статистичного й іншого видів звітності. Тільки комплексне використання проведених і взаємопов'язаних даних дозволяє всебічно й цілком об'єктивно оцінити виконання планових завдань. Більше того, у процесі аналізу виконання планів може бути дана й критична оцінка самого плану, його обґрунтованості.
Третьою характерною рисою економічного аналізу є виявлення причин, позитивного й негативного характеру, що вплинули на виконання замовлень-планів, вимір ступеня їхнього впливу.
Правильно розкрити й зрозуміти основні причини, або, як в аналізі прийнято називати, фактори, що зробили вплив на хід виконання плану, правильно встановити їхню дію й взаємодію - значить правильно зрозуміти хід всієї господарської діяльності аналізованого об'єкта. Але в процесі аналізу не тільки розкривають і характеризують основні фактори, що впливають на господарську діяльність, але й вимірюють ступінь їхнього впливу.
Четвертою характерною рисою економічного аналізу є виявлення тенденцій і закономірностей розвитку підприємства, резервів, а також упущених можливостей. Однак виявити відхилення від глобальних тенденцій порушення економічних закономірностей, диспропорції в роботі окремих підприємств нелегко. Тільки економіст, що добре знає й тонко розуміє загальні закони економічного розвитку, зуміє правильно й вчасно помітити прояв загальних тенденцій, певних закономірностей у діяльності окремих підприємств. Як лікар по окремих симптомах, не відомих часом самому хворому, може визначити хворобу людського організму, так і гарний економіст по непомітним ще для інших ознакам зможе вловити перебої в дії підприємства й вчасно вжитими заходами запобігти господарським і фінансовим проривам. Постійне й пильне вивчення економіки підприємства, щоденне спостереження за ходом виконання плану з використанням всіх джерел цифрової інформації, створюють необхідні умови для виявлення схованих резервів. Наше господарство таїть у собі багато резервів. Розкриття й використання їх без добре поставленого економічного аналізу неможливе.
Нарешті, п'ятою характерною рисою економічного аналізу є завершення дослідження економічних явищ, спостережень за ходом виконання планів, узагальненнями, практичними висновками й пропозиціями. Аналіз господарської діяльності - наука прикладна, тісно пов'язана з потребами й запитами господарської практики; вона немислима поза практичною діяльністю людей. Всі економічні розрахунки повинні бути обумовлені вимогами практики, підпорядкованими цілям прискорення розвитку підприємства.
Завдання економічного аналізу визначаються в першу чергу змістом даної науки. Ці завдання зводяться до наступного.
Перше завдання - контроль і всебічна оцінка виконання планових завдань по кількості, структурі і якості реалізованої продукції (виконаних робіт і зроблених послуг) з погляду безперебійності, ритмічності процесів, всебічного задоволення потреб і запитів людей.
Продовжуючи й завершуючи контрольні функції обліку, використовуючи дані бухгалтерії, статистики, матеріали інших джерел, економічний аналіз характеризує виконання замовлень і планів, як у поточному порядку, так і по завершенні звітного періоду; виявляє відхилення від планових припущень, їхні причини й наслідки.
Дуже важливо, щоб аналіз здійснювався оперативно, у ході виконання планових завдань. Тільки в цих умовах можна в поточному порядку виявити й усунути негативні моменти в роботі підприємства. Аналіз після закінчення звітного періоду має велике констатаційне й перспективне значення.
Друге завдання - оцінка використання окремими підприємствами і їхніми об'єднаннями своїх матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Найбільш раціональне й ефективне використання ресурсів - найважливіше економічне завдання.
На основі економічного аналізу дається оцінка ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Третє завдання - оцінка фінансових результатів діяльності підприємств й організацій. Дуже важливим при цьому є порівняння доходів і витрат підприємства.
Розглядаючи питання про порівняння витрат і результатів господарської діяльності, варто мати на увазі, що на торговельних підприємствах це порівняння відбувається в умовах менш постійних виробничих величин, чим на промислових підприємствах. Це пояснюється, насамперед тим, що попит та пропозиція, що визначають обсяг і результати діяльності торгівельних підприємств, постійно змінюються. Безпосередній вплив роблять і ціни, тому що лише в процесі купівлі-продажу повною мірою виявляється, наскільки правильно враховані при встановленні цін вимоги законів попиту та пропозиції.
При оцінки фінансових результатів діяльності підприємств використаються в органічному пов’язуванні кількісні і якісні показники. Прибуток торговельного підприємства залежить як від виконання плану товарообігу (по обсязі й структурі), так і від фактично сформованого рівня витрат обігу, від дотримання режиму економії, раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
Правильна оцінка дотримання принципів комерційного розрахунку й фінансових результатів вимагає поділу факторів, що зробили вплив на досліджувані показники, на фактори, залежні й незалежні від підприємств. Якщо відбулася, наприклад, зміна цін (що від підприємства, як правило, не залежить), то відповідно змінюються й фінансові результати. Усунення впливу зовнішніх факторів (шляхом відповідних розрахунків) дозволяє більш правильно проаналізувати результати зусиль колективу того або іншого підприємства.
Четверте завдання - виявлення невикористаних резервів.
Економічний аналіз (з його інколи досить складними й трудомісткими розрахунками) виправдує себе в остаточному підсумку лише тоді, коли він приносить суспільству реальну користь. Реальна корисність економічного аналізу складається головним чином у вишукуванні резервів й упущених можливостей на всіх ділянках планування й керівництва підприємством. Вишукування внутрішніх резервів здобуває в цей час величезне значення.