Г на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й керування виробництвом, активізації виробництва, ініціативи й т

Вид материалаДокументы

Содержание


1.3 Значення й завдання аналізу використання трудових ресурсів
Розділ 2 аналіз використання трудових ресурсів у товаристві з обмеженою відповідальністю «лфк»
Найменування показника
Швидкореалізаційні активи.
Повільно реалізовані активи.
Важкореалізовані активи.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Виявлення резервів у процесі економічного аналізу відбувається шляхом критичної оцінки прийнятих планів, порівняльного вивчення виконання планів різними підрозділами підприємства, однорідними підприємствами даної системи, родинними підприємствами різних систем шляхом вивчення й використання передового досвіду усередині країни й за кордоном [12, c.26-50].



1.3 Значення й завдання аналізу використання трудових ресурсів


До трудових ресурсів належить та частина населення, що володіє необхідними фізичними даними, знаннями й навичками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції й підвищення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їхнього використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання, машин, механізмів і, як результат, обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.

Аналіз трудових показників - це один з основних розділів аналізу роботи підприємств.

Основними завданнями аналізу використання трудових ресурсів є:
  • вивчення й оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також по категоріям і професіям;
  • визначення й вивчення показників плинності кадрів;
  • виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного й ефективного їх використання.

Ефективність використання виробничих ресурсів впливає на всі якісні показники діяльності суб'єкта господарювання - собівартість, прибуток і т.д. Тому при оцінці ділових партнерів необхідно аналізувати нарівні з показниками основних фондів і матеріальних ресурсів й узагальнюючі показники ефективності використання трудових ресурсів [12, c.7].

При проведенні комплексного аналізу використання трудових ресурсів розглядають наступні показники:
  • забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;
  • характеристика руху робочої сили;
  • соціальна захищеність членів трудового колективу;
  • використання фонду робочого часу;
  • продуктивність праці;
  • трудомісткість продукції.

Таким чином, можна зробити висновок, що в умовах нестабільності економіки фактична потреба підприємства в персоналі певних категорій безупинно змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Подібні зміни не завжди означають збільшення або збереження потреби в робочій силі. Впровадження нових технологій, освоєння виробництва конкурентноздатної продукції, скорочення ринкового попиту на вироблені товари й послуги може привести до зменшення чисельності персоналу, як по окремих категоріях, так і по всьому складу. Тому визначення реальної потреби в робочій силі та прогноз її зміни повинні стати основою вдосконалювання управління персоналом на підприємствах [10,c.246].


РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛФК»

2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства


Фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами. Рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей, трудових і матеріальних ресурсів супроводжується утворенням і витратою коштів. Тому фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає всі сторони його виробничо-торговельної діяльності. Аналіз фінансового стану господарюючого суб'єкта включає:
  1. Аналіз прибутковості (рентабельності).
  2. Аналіз фінансової стабільності.
  3. Аналіз використання капіталу.
  4. Аналіз рівня самофінансування.

Джерелом інформації для аналізу фінансового стану служать бухгалтерський баланс і звіт про прибутки й збитки. По сфері доступності інформацію можна розділити на відкриту й закриту (секретну). Інформація, що втримується в бухгалтерській і статистичній звітності, виходить за межі господарюючого суб'єкта і є відкритою. Кожен господарюючий суб'єкт розробляє свої планові показники, норми, нормативи, тарифи й ліміти, систему їхньої оцінки й регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить його комерційну таємницю. Аналіз фінансового стану проводиться за допомогою наступних основних прийомів: порівняння, зведення й угруповання, ланцюгові підстановки, прийом різниці.

Аналіз ліквідності балансу дозволяє визначити кредитоспроможність підприємства, тобто здатність розраховуватися по своїм зобов’язанням , строк перетворення яких у гроші відповідає строку господарюючого суб'єкта й припускає постійна рівність між активами й зобов'язаннями як по загальній сумі, так і по строках надходження.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих за строками їхнього погашення й розташованими в порядку зростання строків. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи господарюючого суб'єкта розділяються на наступні групи.

А1- найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі кошти й короткострокові фінансові вкладення.

А2- швидко реалізовані активи. Вони включають дебіторську заборгованість та інші активи.

А3- повільно реалізовані активи. Сюди входять статті розділу «Запаси й витрати», а також статті « Довгострокові фінансові вкладення».

А4- важко реалізовані активи.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їхньої оплати.

П1- найбільш термінові пасиви. До них належать кредиторська заборгованість та інші пасиви.

П2- короткострокові пасиви.

П3- середньострокові й довгострокові пасиви.

П4- постійні пасиви.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки
наведених груп по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно
ліквідним, якщо А1>=П1;

Значення груп по активу і пасиву приведемо в таблиці 2.1 «Аналіз ліквідності балансу».

Таблиця 2.1

Аналіз ліквідності балансу


Найменування показника

Величина показника, тис. грн.

Збиток, приріст, +/-

Зміна %

2003

2004

2005

2004 з 2003

2005 з 2004

2004 з 2003

2005 з 2004

н. р.

к. р.

н. р.

к. р.

н. р.

к. р.

Актив. Найбільш ліквідні.


16,5



13,5


13,5


28,2


28,2


270,1


14,7


241,9


208


958

Швидкореалізаційні активи.




501,8



706,5



706,5



670,3



670,3



7453,9



-36,2



6783,6



95



1112

Повільно реалізовані активи.



944,7


1049,7


1049,7


1050,0


1050,0


4725,8


0,3


3675,8


100


450

Важкореалізовані активи.




2420,7



2682,6



2682,6



2572,0



2572,0



2707,6



-110,6



135,6



96



105

Баланс.


3883,7

4452,3

4452,3

4320,5

4320,5

15157,4

-131,8

10836,9

97

351