Г на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й керування виробництвом, активізації виробництва, ініціативи й т
Вид материала | Документы |
- План вступ Поняття нтп (науково-технічного прогресу) Основні шляхи розвитку науково-технічного, 169.51kb.
- 1. Інженер з автоматизованих систем керування виробництвом належить до професійної, 60.27kb.
- Винекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття, 66.14kb.
- Обери майбутнє у згек здіа! Спеціальність, 30.07kb.
- «Створення та впровадження сучасних ефективних технологічних процесів та обладнання, 189.08kb.
- Назва реферату: Науково-технічна революція та науково-технічний прогрес Розділ, 56.75kb.
- Законодавча база україни як стимул впровадження інформаційних технологій в органи місцевого, 103.54kb.
- Інвестиційні проекти підприємств та організацій, які плануються для впровадження, 784.07kb.
- Удк 378, 302.11kb.
- Бурхливий розвиток науки ініціює не менш бурхливий розвиток та впровадження новітніх, 483.82kb.
Виявлення резервів у процесі економічного аналізу відбувається шляхом критичної оцінки прийнятих планів, порівняльного вивчення виконання планів різними підрозділами підприємства, однорідними підприємствами даної системи, родинними підприємствами різних систем шляхом вивчення й використання передового досвіду усередині країни й за кордоном [12, c.26-50].
1.3 Значення й завдання аналізу використання трудових ресурсів
До трудових ресурсів належить та частина населення, що володіє необхідними фізичними даними, знаннями й навичками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції й підвищення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їхнього використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання, машин, механізмів і, як результат, обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Аналіз трудових показників - це один з основних розділів аналізу роботи підприємств.
Основними завданнями аналізу використання трудових ресурсів є:
- вивчення й оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також по категоріям і професіям;
- визначення й вивчення показників плинності кадрів;
- виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного й ефективного їх використання.
Ефективність використання виробничих ресурсів впливає на всі якісні показники діяльності суб'єкта господарювання - собівартість, прибуток і т.д. Тому при оцінці ділових партнерів необхідно аналізувати нарівні з показниками основних фондів і матеріальних ресурсів й узагальнюючі показники ефективності використання трудових ресурсів [12, c.7].
При проведенні комплексного аналізу використання трудових ресурсів розглядають наступні показники:
- забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;
- характеристика руху робочої сили;
- соціальна захищеність членів трудового колективу;
- використання фонду робочого часу;
- продуктивність праці;
- трудомісткість продукції.
Таким чином, можна зробити висновок, що в умовах нестабільності економіки фактична потреба підприємства в персоналі певних категорій безупинно змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Подібні зміни не завжди означають збільшення або збереження потреби в робочій силі. Впровадження нових технологій, освоєння виробництва конкурентноздатної продукції, скорочення ринкового попиту на вироблені товари й послуги може привести до зменшення чисельності персоналу, як по окремих категоріях, так і по всьому складу. Тому визначення реальної потреби в робочій силі та прогноз її зміни повинні стати основою вдосконалювання управління персоналом на підприємствах [10,c.246].
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛФК»
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства
Фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами. Рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей, трудових і матеріальних ресурсів супроводжується утворенням і витратою коштів. Тому фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає всі сторони його виробничо-торговельної діяльності. Аналіз фінансового стану господарюючого суб'єкта включає:
- Аналіз прибутковості (рентабельності).
- Аналіз фінансової стабільності.
- Аналіз використання капіталу.
- Аналіз рівня самофінансування.
Джерелом інформації для аналізу фінансового стану служать бухгалтерський баланс і звіт про прибутки й збитки. По сфері доступності інформацію можна розділити на відкриту й закриту (секретну). Інформація, що втримується в бухгалтерській і статистичній звітності, виходить за межі господарюючого суб'єкта і є відкритою. Кожен господарюючий суб'єкт розробляє свої планові показники, норми, нормативи, тарифи й ліміти, систему їхньої оцінки й регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить його комерційну таємницю. Аналіз фінансового стану проводиться за допомогою наступних основних прийомів: порівняння, зведення й угруповання, ланцюгові підстановки, прийом різниці.
Аналіз ліквідності балансу дозволяє визначити кредитоспроможність підприємства, тобто здатність розраховуватися по своїм зобов’язанням , строк перетворення яких у гроші відповідає строку господарюючого суб'єкта й припускає постійна рівність між активами й зобов'язаннями як по загальній сумі, так і по строках надходження.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих за строками їхнього погашення й розташованими в порядку зростання строків. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи господарюючого суб'єкта розділяються на наступні групи.
А1- найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі кошти й короткострокові фінансові вкладення.
А2- швидко реалізовані активи. Вони включають дебіторську заборгованість та інші активи.
А3- повільно реалізовані активи. Сюди входять статті розділу «Запаси й витрати», а також статті « Довгострокові фінансові вкладення».
А4- важко реалізовані активи.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їхньої оплати.
П1- найбільш термінові пасиви. До них належать кредиторська заборгованість та інші пасиви.
П2- короткострокові пасиви.
П3- середньострокові й довгострокові пасиви.
П4- постійні пасиви.
Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки
наведених груп по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно
ліквідним, якщо А1>=П1;
Значення груп по активу і пасиву приведемо в таблиці 2.1 «Аналіз ліквідності балансу».
Таблиця 2.1
Аналіз ліквідності балансу
Найменування показника | Величина показника, тис. грн. | Збиток, приріст, +/- | Зміна % | |||||||
2003 | 2004 | 2005 | 2004 з 2003 | 2005 з 2004 | 2004 з 2003 | 2005 з 2004 | ||||
н. р. | к. р. | н. р. | к. р. | н. р. | к. р. | |||||
Актив. Найбільш ліквідні. | 16,5 | 13,5 | 13,5 | 28,2 | 28,2 | 270,1 | 14,7 | 241,9 | 208 | 958 |
Швидкореалізаційні активи. | 501,8 | 706,5 | 706,5 | 670,3 | 670,3 | 7453,9 | -36,2 | 6783,6 | 95 | 1112 |
Повільно реалізовані активи. | 944,7 | 1049,7 | 1049,7 | 1050,0 | 1050,0 | 4725,8 | 0,3 | 3675,8 | 100 | 450 |
Важкореалізовані активи. | 2420,7 | 2682,6 | 2682,6 | 2572,0 | 2572,0 | 2707,6 | -110,6 | 135,6 | 96 | 105 |
Баланс. | 3883,7 | 4452,3 | 4452,3 | 4320,5 | 4320,5 | 15157,4 | -131,8 | 10836,9 | 97 | 351 |