Конспект лекцій тема зміст І економічні основи

Вид материала

Конспект

Содержание Тема 5. інформаційне забезпечення аналізу Тема 6. аналіз виробництва продукції Тема 7. аналіз використання матеріальних

Подобный материал:

• Як конспект лекцій Дніпропетровськ нметау 2008 удк 351/354(075., 911.32kb.
• Конспект лекцій по дисципліні "політична економія", 3336.16kb.
• Конспект лекцій для дистанційного навчання студентів економічних спеціальностей, 1446.25kb.
• Конспект лекцій з навчальної дисципліни «основи охорони праці» для студентів 3 курсу, 15.25kb.
• В. О. Кодін конспект лекцій з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст» для, 703.58kb.
• Конспект лекцій, 1500.74kb.
• Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 Суми, 2323.63kb.
• Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 Суми, 1998.47kb.
• І. М. Золотарьова конспект, 427.49kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.

• техніко-економічний аналіз, основним змістом якого є вивчення технічних і економічних процесів і встановлення їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства;
  
• фінансово-економічний аналіз /фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи/ основну увагу приділяє фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного і позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибутків, росту рентабельності, поліпшенню фінансового стану і платоспроможності підприємства;
  
• аудиторський /бухгалтерський/ аналіз - експертна діагностика фінансового «здоров'я» підприємства; проводиться аудиторами або аудиторськими фірмами з метою оцінки і прогнозування фінансової стійкості суб'єктів господарювання;
  
• соціально-економічний аналіз / економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи/ вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їхній вплив один на одного і на економічні результати господарської діяльності;
  
• економіко-статистичний аналіз /статистичні органи/ застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону;
  
• економіко-екологічний аналіз /органи охорони навколишнього середовища/ досліджує взаємодію екологічних і економічних процесів, зв'язаних із зберіганням і поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію;
  
• маркетинговий аналіз /служба маркетингу підприємства або об'єднання/ застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоздатності, попиту і пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.
  

За методикою вивчення об'єктів аналіз може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т.д.

При порівняльному аналізі зазвичай обмежуються порівнянням звітних даних про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років передових підприємств.

Факторний аналіз спрямований на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.

Діагностичний /експрес-аналіз/ являє собою спосіб виявлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення. Наприклад, якщо темпи росту валової продукції випереджають темпи росту товарної продукції, то це свідчить про ріст залишків незавершеного виробництва. Знання ознаки дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не виконуючи безпосередніх вимірів, тобто без дій, що вимагають додаткового часу і коштів.

Маржинальний аналіз - це метод оцінки й обгрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-слідчого взаємозв'язку об'єму продажів, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і перемінні.

За допомогою економіко-математичного аналізу обирається найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Стохастичний аналіз /дисперсійний, кореляційний, компонентний і ін./ використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Функціонально-вартісний аналіз /ФВА/ являє собою метод виявлення резервів. Він базується на функціях, що виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу /науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація й утилізація/. Його основне призначення в тому, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.д.

За суб'єктами /користувачами аналізу/ розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробничою, комерційною і фінансовою діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на основі фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами.

По охопленню досліджуваних об'єктів аналіз поділяється на суцільний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки робляться після вивчення усіх без винятку об'єктів, а при вибірковому - за результатами обстеження тільки частини об'єктів.

По змісту програми аналіз може бути комплексним і тематичним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всебічно, а при тематичному - тільки окремі її сторони, що представляють у визначений момент найбільший інтерес. Наприклад, питання використання матеріальних ресурсів, виробничої потужності підприємства, зниження собівартості продукції й ін.

Кожна з названих форм /видів/ аналізу своєрідна за змістом, організацією і методикою його проведення.


ТЕМА 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ

ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Зміст і сам процес економічної роботи як функції управління, що обслуговує інші функції, доводить, що для успішного його здійснення необхідна інформація, тобто сукупність даних про будь-яке явище, процес, що є об'єктами зберігання, передачі і видозміни. Вся інформація, що використовується в управлінні, являє собою інформаційну систему, що є сполучною ланкою між керівними і керованими системами. У сучасних перехідних до ринку умовах змінюється сутність, значення і сукупність використовуваної економічної інформації взагалі й аналітичної зокрема. Це зв'язано зі зміною системи збору, передачою й опрацюванням інформації на основі сучасної ЕОТ, регламентації і структуризації в залежності від ієрархії користувача і перетворенням її в один із найцінніших ресурсів виробництва, ринку.

Об'єм і зміст інформації для користувачів різних рівнів визначаються за допомогою діючої системи обліку і статистики, регламентуються відповідними законодавчо-нормативними актами і, зокрема, законом про комерційну таємницю. Цим законом і рядом підзаконних актів визначено перелік таких показників про діяльність підприємства, що підлягають оголошенню.

Широке використання /застосування/ сучасної оргтехніки значно збільшує інформаційні можливості управлінської системи, дозволяє прискорити опрацювання управлінської інформації, розширити коло одержуваних даних, підвищити якість і змінити їхній характер. Сучасна ЭОТ надає можливість, поряд з операціями фіксації, накопичення й опрацювання інформації, виконувати ряд конкретних завдань по прийняттю управлінських рішень для стандартних ситуацій виробництва. Ця обставина вимагає наукового обгрунтування складу й змісту потоків економічної інформації на базі наступних принципів:

• встановлення інформаційної потреби і методів найбільш ефективного її задоволення;
  
• об'єктивності відображення процесів виробництва, об'єму, розподілу і споживання, використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
  
• єдності інформації, що надходить із різних джерел /бізнес-планів, оперативної, бухгалтерського, статистичного обліку/, усунення дублювання первинної інформації;
  
• оперативності інформації, що досягається за рахунок використання сучасних способів зв'язку, безпосередньо зв'язаних з ЕОМ;
  
• розробки первинної інформації на ЕОМ і на цій основі необхідних виробничих показників;
  
• обмеження об'ємів первинної інформації і підвищення ефективності її використання;
  
• кодування первинних даних із метою скорочення об'ємів інформації, ефективного використання комплексів ЕОМ;
  
• розробки програм використання й аналізу первинної інформації для планування і управління.
  

Виходячи з вищевикладеного, усю сукупність інформації, використовуваної в економічному аналізі й управлінській системі і зацікавлених сторонах користувачів, можна згрупувати з урахуванням головних джерел на такі групи:

• планово-облікові;
  
• позаоблікові.
  

До першої групи відносяться всі законодавчо-нормативні акти, що використовуються в процесі аналізу як критеріальні дані, бізнес-плани, дані обліку й усе, що зв'язано з формуванням звітності.

В іншу групу входять дані, що не віднесені до першої групи, - матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працюючих і аналітиків, анкетування, експериментів, спеціальних вибірок, зведення з передач радіо і телебачення, технічна документація на устаткування, технології й ін.

Інформація, що міститься в облікових і звітних регістрах, повинна відповідати вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, а також систематичних уточнень, доповнень, викликаних переходом на міжнародні стандарти обліку і звітності. Достовірна інформація про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідна для оперативного управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансистами, податковими статистичними і банківськими утвореннями та іншими органами.

Аналітична інформація накопичується, обробляється, систематизується, зберігається і використовується відповідно планам і програмам аналітичної роботи на підприємстві відповідно до прийнятої організаційної форми і форми власності.

Сучасні інформаційні технології /способи реєстрації й опрацювання інформації/ вносять істотні зміни в характер опрацювання інформації і рішення аналітичних задач на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових, узагальнюючих і логічних операцій дозволяє значно підвищити швидкість опрацювання і використання інформації в управлінні виробництвом. Виконання логічних операцій якісно змінює сферу використання ЕОМ в економічному аналізі, у розрахунку варіантів виробничих ситуацій, їхньому аналізі з погляду економічної діяльності і дозволяє на цій основі готувати і пропонувати конкретні управлінські рішення, що забезпечують досягнення оптимальних результатів.

Використання ЕОМ розширює функції і перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщає його напрямок від оцінки діяльності за минулі періоди до аналізу оперативних і майбутніх ситуацій для прийняття управлінських рішень. Така спрямованість економічного аналізу здійснювалася на всіх етапах його розвитку, однак реалізувати її можна лише в умовах використання сучасних техніко-інформаційних засобів.

З огляду на реальний взаємозв'язок змісту і переліку задач економічного аналізу з іншими функціональними підсистемами, що діють у системі управління виробництвом, що відображається в об'ємах вхідної і вихідної інформації, частоті інформаційного обміну, значимості інформації для рішення конкретних задач, доцільно створювати інтегровані інформаційні системи /банки даних/ підприємства.

З огляду на відзначене, основою /матеріальною базою/ для проведення економічного аналізу є інформація, що перед використанням проходить попереднє опрацювання. У процесі такого опрацювання встановлюється повнота, порівнянність, аналітичність і доброякісність отриманих даних. Основним питанням є перевірка доброякісності /надійності/ джерела інформації для аналізу. Перевірку надійності джерел інформації розрізняють на формальну і по суті.

При формальній перевірці інформації контролюють:

• дотримання термінів звітності, що вказуються на титульній стороні форми;
  
• наявність передбачених діючою системою обліку статистичної, облікової і податкової звітності;
  
• повноту, правильність заповнення рядків і стовпців;
  
• наявність необхідних розшифровувань і підписів керівних і відповідальних працівників;
  
• слушність арифметичних підрахунків по окремих розділах і звітах;
  
• спадкоємність звітності /тобто відповідність залишків на початок року залишкам по балансі на кінець попереднього року, а суми об'ємів товарної, реалізованої продукції за рік повинні відповідати їхній сумі за чотири квартали.
  

Перевірка надійності інформації для аналізу по суті передбачає:

• перевірку узгодженості показників, що відбиваються в різних формах звітності;
  
• перевірку узгодженості різних планових показників /об'єми виробництва повинні бути погоджені з планом по праці/;
  
• перевірку своєчасності і повноти інвентаризації і відображення її результатів на відповідних рахунках і в балансових статтях;
  
• зустрічну перевірку рахунків;
  
• ознайомлення з матеріалами ревізії й аудиторських перевірок, а також матеріалами по реагуванню на зауваження.
  

ТЕМА 6. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ,

РОБІТ І ПОСЛУГ

Зростання виробництва продукції /робіт і послуг/ у вартісному вираженні - один із показників економічної ефективності виробництва. Розширення виробництва відбувається насамперед за рахунок кращого використання техніки, матеріалів, росту продуктивності праці.

Виробництво продукції оцінюється за допомогою натуральних, умовно-натуральних показників, в одиницях трудомісткості і по вартості. Об'єм виробництва характеризується валовою і чистою продукцією; об'єм випуску - готовою і товарною продукцією; об'єм реалізації - відвантаженою і реалізованою продукцією.

Найважливішими показниками об'єму продукції, робіт і послуг є:

• у будівництві - товарна будівельна продукція, об'єм будівельно-монтажних робіт;
  
• на транспорті - вантажообіг;
  
• у торгівлі - товарообіг.
  

Основними задачами економічного аналізу об'єму виробництва і реалізації продукції на підприємстві є:

• оцінка динаміки по основних показниках об'єму, структури і якості продукції;
  
• перевірка збалансованості й оптимальності планів, планових показників, їхньої напруженості і реальності;
  
• виявлення ступеня впливу основних чинників на показники об'єму виробництва і реалізації продукції;
  
• розробка найважливіших заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів для підвищення темпів приросту продукції, поліпшення її асортименту і якості.
  

Об'єм виконаних за аналізований період робіт визначається їхньою трудомісткістю, тобто кількістю витраченої праці. Загальний об'єм виробництва у вартісному вираженні характеризується показником валової продукції, що залежить не тільки від трудомісткості, але і від матеріалоємності і рентабельності виготовленої продукції.

У галузях промисловості, де до складу валової продукції включаються збільшення залишків незавершеного виробництва / а іноді і внутрішньозаводський оборот/, розбіжність між відсотками виконання плану по валовій і товарній продукції зв'язана з розходженнями в складі цих показників. У більшості випадків там, де залишки незавершеного виробництва незначні за розміром або не мають великих коливань у звітних періодах, застосовуються методики планування й аналізу без урахування незавершеного виробництва в складі валової продукції. На підприємствах у даному випадку є однаковий склад валової товарної продукції.

Товарна продукція враховується у фактично діючих оптових цінах підприємства /без податку на додану вартість/, у діючих цінах, прийнятих у плані, а також у постійних /незмінних/ оптових цінах підприємств.

В якості можливого аналітичного прийому Ви можете скористатися в аналізі й оцінці діяльності підприємства показником чистої /умовно-чистої/ і нормативно-чистої продукції. Ці показники використовуються на ряді підприємств при оцінці виконання плану і динаміки продуктивності праці, середньої заробітної плати, а також для оцінки рівня фондовіддачі й інших підсумкових показників.

Величина нормативу чистої продукції по виробах визначається шляхом виключення з оптової ціни підприємства матеріальних витрат /включаючи амортизаційні відрахування/, врахованих у калькуляції, прийнятої при затвердженні цієї ціни. Норматив може бути розрахований також підсумовуванням виробів витрат, що містяться в повній собівартості, на заробітну плату, відрахувань на соціальне і медичне страхування, елементів чистої продукції в комплексних прибутках і прибутку. Показник чистої продукції визначається вирахуванням із вартості товарної /валової/ продукції величини матеріальних витрат, включаючи амортизацію. Розбіжність показників виконання плану по об'єму чистої і товарної /валової/ продукції обумовлено зниженням або підвищенням матеріалоємності фактично випущеної продукції.

Треба вміти користуватися усіма вимірниками, що дозволяють виявити вплив різних факторів на результати виробничої діяльності. За допомогою різних вимірників /нормо-годин, нормативної заробітної плати, нормативної вартості опрацювання й ін./ визначають трудомісткість продукції, що в багатьох випадках краще характеризує дійсний об'єм виконаних робіт, ніж повні вартісні показники.

Нормативні трудові одиниці виміру залучаються для аналізу виконання плану по об'єму виробництва головним чином у тих випадках, коли в умовах багатономенклатурного виробництва неможливо використовувати натуральні одиниці виміру.

Застосування показників трудомісткості продукції для оцінки результатів виробничої діяльності дозволяє уточнити ці результати, виявити вплив побічних чинників на показники об'єму виробництва і випуску продукції. Тому при аналізі господарської діяльності використання одиниць трудомісткості має допоміжне значення поряд з основною грошовою оцінкою.

При аналізі структури продукції необхідно забезпечити групування виробів по галузевих сегментах, на відповідному і невідповідному профілю даного підприємства, на основну продукцію і продукцію культурно-побутового призначення і господарського побуту, порівнянну і непорівнянну /нову/ продукцію і т.д. Зрушення в структурі продукції впливають на динаміку показників господарської діяльності, що узагальнюють:

• випуск і реалізацію продукції;
  
• продуктивність праці;
  
• собівартість і прибуток.
  

Структурні зрушення, що випливають із потреб покупців і замовників, обгрунтовані технічним прогресом і економічними розрахунками, одержують позитивну оцінку. Зміни в складі продукції, зв'язані з неорганізованістю в роботі, недоліками постачання й оперативного планування і управління, одержують негативну оцінку.

Проаналізувавши вплив виробничих чинників на об’єм виробництва продукції, можна виявити і самі чинники /якісні і кількісні/, оцінити їхню зміну і вплив на підсумкові економічні результати діяльності суб'єкта, що господарює, у сучасних реаліях.


ТЕМА 7. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ

І ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ


Задачами аналізу використання предметів праці є:

• визначення рівня забезпеченості підприємства необхідними матеріальними ресурсами;
  
• виявлення наднормативних або дефіцитних видів матеріальних цінностей;
  
• установлення ступеня ритмічності поставок, а також їхнього об'єму, комплектності, якості, сортності;
  
• з'ясування своєчасності виконання господарських договорів на постачання засобів виробництва;
  
• числення транспортно-заготівельних витрат;
  
• вивчення показників раціональності використання матеріальних ресурсів у виробництві;
  
• виявлення втрат внаслідок змушених замін матеріалів, а також простоїв устаткування і робітників через відсутність потрібних матеріалів;
  
• оцінка впливу організації матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів на об’єм випуску і собівартість продукції і т.п.
  

Раціональне використання матеріалів /предметів праці/ - один із найважливіших факторів зростання виробництва і зниження собівартості продукції, а отже, зростання прибутку і рівня рентабельності. Характеристику використання предметів праці дозволяє дати відношення величини їхніх витрат на виробництво продукції до вартості продукції, виробленої з цих предметів праці, у вигляді показників матеріаловіддачі і матеріалоємності.

Про ефективність використання матеріальних ресурсів у галузях матеріального виробництва судять по наступних показниках:

• динаміці матеріальних витрат /без амортизації/ на 1 г.о. продукції /робіт і послуг/;
  
• відносній економії матеріальних витрат /без амортизації/;
  
• витратам найважливіших видів матеріальних ресурсів у натуральному вираженні на 1 г.о. продукції;
  
• відношенню темпів приросту матеріальних витрат /без амортизації/ до темпів приросту продукції.
  

Типову методику аналізу матеріаловіддачі покажемо на наступному прикладі.


Показники Умов.позн. 1-й рік 2-й рік Відхилення Темп

/0/ /1/ /+, -/ росту


Продукція, тис.г.о. П 51340 53852 +2512 104,9

Витрати на

вироб-во, тис.г.о. З 23450 23980 +530 102,3

Матеріало-

віддача, г.о. Мо 218,93 224,57 +5,64 102,6

Визначимо вплив зміни факторів інтегральним методом:

а/ вплив зміни кількості предметів праці, спожитих у виробництві:

Мо умн.на прир.З прир. Пм = Мо умн.на прир.З + ------------------------ =

2

5,64 умн.на 530

= 218,93 умн.на 5,64 + -------------------------- = 1175

2 тис.г.о.

б/ вплив зміни матеріаловіддачі:


.Мо умн.наприр.З прир. Пмо = З умн.на прир.Мо =---------------------------- =

2

5,64 умн. на 530

23450 умн. на 5,64 +----------------------- = 1337 тис.г.о.

2


Сума впливу двох чинників складе 2512 тис.г.о.

Недоліком наведеної типової методики є надлишково широке узагальнення показника матеріаловіддачі - підсумовуються усі види предметів праці. Правда, для багатьох синтетичних економічних досліджень необхідно саме таке узагальнення. На практиці при аналізі діяльності підприємств частіше розраховують матеріаловіддачу /матеріалоємність/ по окремих групах матеріальних цінностей /наприклад, основним матеріалам/, а усередині них - по конкретних видах матеріалів.

Отже в нашому прикладі відносна економія матеріальних витрат склала 619 тис. г. о. / 239870 - 23450 на 1,049/, або /23980 -53852 : 2,1893/.

Це означає, що для виробництва фактичної кількості продукції зі зберіганням планового показника матеріаловіддачі треба було б додатково матеріальних ресурсів на 619 тис. г.о. у порівнянні з фактично витраченими.

В основні задачі аналізу використання праці і заробітної плати входять: