Конспект лекцій тема зміст І економічні основи

Вид материалаКонспект
Подобный материал:
1   2   3   4   5
  • швидко реалізовані активи - вкладення, для перетворення яких у кошти потрібен певний час, у цю групу активів включаються дебіторська заборгованість, платежі по який очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, інші оборотні активи;
  • средньореалізовані активи - запаси сировини, матеріалів, МБП, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість, платежі по яких очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, інші запаси і витрати;
  • важкореалізовані, або неліквідні, активи - майно, призначене для поточної господарської діяльності /нематеріальні активи, основні засоби й устаткування до встановлення, капітальні і довгострокові фінансові вкладення, тобто підсумок розділу 1 активу балансу/.

Джерела коштів підприємства /пасив балансу/ по ступеню зростання термінів зобов'язання також підрозділяються на чотирьох групи:
  • найбільше строкові зобов’язання - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, позички, не погашені в термін /дані беруться з додатків до бухгалтерського балансу/;
  • термінові пасиви - короткострокові кредити банків та інші короткострокові позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати;
  • довгострокові пасиви - довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви / статті розділу У балансу «Довгострокові пасиви»/;
  • постійні пасиви - «Прибутки майбутніх періодів», «Фонди споживання» і «Резерви майбутніх витрат і платежів», тобто статті розділу 1У балансу, що не ввійшли в попередні групи.

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності і надійності підприємства. Він визначає конкурентоздатність підприємства і його потенціал у діловому співробітництві, будучи гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників господарської діяльності як самого підприємства, так і його партнерів.

Стійке фінансове положення підприємства не є подарунком долі або щасливого випадку його історії, а результатом умілого, переліченого управління всією сукупністю виробничих і господарських факторів, що визначають результати діяльності підприємства.

Теорія аналізу фінансів, підприємництва й економіки підприємства розглядає поняття «стійке фінансове положення» не тільки як якісну характеристику його фінансів, але і як кількісно вимірюване явище. Цей принциповий висновок дозволяє сформулювати загальні принципи побудови науково-обгрунтованої методики оцінки фінансового стану і ділової активності підприємства незалежно від форми власності і виду діяльності.

В умовах ринкової економіки істотно зріс інтерес учасників економічного процесу до об'єктивної і достовірної інформації про фінансовий стан і ділову активність підприємства. Всі суб'єкти ринкових відносин - власники /акціонери/, інвестори, банки, біржа, постачальники, покупці, замовники, страхові компанії, рекламні агентства зацікавлені в однозначній оцінці конкурентоздатності і надійності своїх партнерів. Таку оцінку можна одержати різними методами і з використанням різних критеріїв. Широко відомий, наприклад, метод бальної оцінки.

Давайте розглянемо методику комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану і ділової активності підприємства, засновану на теорії і методиці фінансового аналізу підприємства в умовах ринкових відносин.

Складовими елементами цієї методики є:
  • збір і систематичне опрацювання вихідної інформації за оцінюваний період;
  • обгрунтування системи показників, використовуваних для рейтингової оцінки фінансового стану підприємства;
  • класифікація /ранжування/ підприємств по рейтингу.

Вибір і обгрунтування вихідних показників діяльності здійснюється відповідно до теорії фінансів підприємства, і виходячи з потреби суб'єктів управління в комплексній оцінці.

Розглянемо зразковий набір вихідних показників для загальної порівняльної оцінки, що об'єднаємо в чотири групи.

У першу включені найбільш узагальнені і важливі показники оцінки прибутковості /рентабельності/ господарської діяльності. У загальному випадку показники рентабельності являють собою відношення прибутку до тих або інших засобів /майна/ підприємства, що приймають участь в одержанні прибутку.

В другу групу включені показники оцінки ефективності управління підприємством. Ефективність управління визначається відношенням прибутку до всього обороту підприємства /виторгу від реалізації без податку з додаткової вартості/. При цьому використовується:
  • прибуток від реалізації продукції;
  • чистий прибуток;
  • прибуток від усієї реалізації;
  • загальний /балансовий/ прибуток.

У третю групу включені показники оцінки ділової активності підприємства. Це:
  • віддача всіх активів підприємства /відношення виторгу від реалізації до валюти балансу/;
  • віддача основних фондів /відношення виторгу від реалізації до вартості основних фондів і нематеріальних активів/;
  • оборотність оборотних фондів /відношення виторгу від реалізації до вартості оборотних коштів/;
  • оборотність запасів /відношення виторгу від реалізації до вартості запасів і витрат/;
  • оборотність дебіторської заборгованості /відношення виторгу від реалізації до загальної суми дебіторської заборгованості/ і ін.

У четверту групу включені показники оцінки ліквідності і ринкової стійкості підприємства. Поточний коефіцієнт ліквідності визначається відношенням суми оборотних активів до суми термінових зобов'язань. Критичний коефіцієнт ліквідності обчислюється відношенням суми коштів і дебіторської заборгованості до суми термінових зобов'язань.

Такою є зразкова схема вихідних показників для комплексної оцінки фінансового стану.

На закінчення підкреслю деякі позитивні якості запропонованої методики рейтингової оцінки фінансового стану і ділової активності підприємства:

- по-перше, вона базується на комплексному, багатомірному підході до оцінки такого складного явища, як фінансовий стан підприємства; - по-друге, рейтингова оцінка здійснюється на основі даних публічної звітності підприємства;
  • по-третє, рейтингова оцінка є порівняльною. Вона враховує реальні досягнення всіх конкурентів;
  • по-четверте, для одержання рейтингової оцінки використовується гнучкий обчислювальний алгоритм, що реалізує можливості математичної моделі порівняльної комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, що пройшов апробацію.

Методика дозволяє кількісно вимірювати проблему оцінки надійності партнера за результатами поточної і попередньої діяльності.